*Стук* х2
Коли шум донісся від вхідних дверей, всі ворожили, кого це принесло. Зрештою, сніг почав йти досить інтенсивно, так що доїхати машиною в цей момент було практично неможливо.
- Може сусід? - вголос подумала Мей, коли Грейс підійшла і відкрила двері.
За дверима стояв не хто інший, як директор Нік Ф'юрі. Як завжди, він одягнений у все чорне, але набагато простіше, ніж у своєму звичному тактичному спорядження.
- Привіт, – ніяково говорить Фьюрі.
З того дня, коли кілька місяців тому він отримав від дочки зворушливу відповідь, Нік не відступав від своєї сім’ї.
Правда, це стало важче після прослуховування запису розмови ЕмДжей та її... Хлопця, боже, як він ненавидів це слово, і почутих слів дочки, поки вона плакала.
"Я просто хотіла б, щоб він з'явився завтра або ще коли-небудь ... Він навіть не попрощався... Я просто хочу знати, чому..." - слухати ці фрагменти запису кожен раз було для нього важко і болісно.
Особливо у ті моменти, коли його дочка вважала себе винною за це. Насправді все навпаки. Ф'юрі дуже важко переживав розлуку з родиною тільки через Ем Джей і Грейс.
Одна думка про них змушує Ф’юрі прагнути повернутися додому, але він знав, що не може. Особливо з урахуванням всіх попереджень, які останнім часом вкидав Людина-павук.
На жаль, люди - емоційні істоти. Навіть великий Нік Ф’юрі почувається самотнім, коли не має сім’ї на Різдво. Тому, незважаючи на здоровий глузд, він взяв і поїхав в останню хвилину, скинувши всіх, хто міг його переслідувати, багатьма досвідченими маневрами.
Зрештою, він не забував бути обережним щодо своєї сім’ї.
Сніг ішов безупинно, але йому вдалося з’явитися перед вечерею з подарунком для ЕмДжей, який він купив у круглосутній аптеці. На жаль, але це був єдиний відкритий магазин.
Коли він постукав і двері відчинилися, Ф’юрі побачив свою дружину, яка стояла з збентеженим виразом обличчя. Але це не так довго, бо незабаром з’явився шокований і сердитий погляд.
Поки Ф’юрі готувався знову зустріти гнів своєї дружини, на обличчі Грейс раптом з'явилася покірна виразка і вона на мить перевела погляд на ЕмДжей.
Ф’юрі не єдиний, хто чув розмову між Пітером і ЕмДжей. Її донька, здавалося, з нетерпінням чекала повернення батька. Навіть якщо вона не хотіла цього визнавати.
- Заходи...
Нік не знав, що найшло на його дружину, але він здогадався, це якось пов'язано з Ем Джей. Увійшовши всередину, Ф’юрі уважно оглянув святкові прикраси, у тому числі ялинку.
Якби хтось із ЩІда побачив такий вираз на обличчі свого лідера, то відразу визнав би цього чоловіка самозванцем.
Усмішка незабаром перетворилася на похмурий погляд, коли Нік побачив, що Пітер сидить дуже близько до його дочки на підлозі в ялинки.
Пітеру все це здалося цікавим, і він знав, що ЕмДжей хоче знову побачити свого батька, тому не став заперечувати проти не вчасно спітнілий Ф'юрі.
Ем Джей мовчала, спостерігаючи за розмовою мами і батька. Останній подарунок, який Пітер подарував їй, був міцно затисканий в її правій руці. На щастя, подарунок не є крихким, інакше він вже розчавив би вміст.
- Знову привітайте містер Ватсон, — Пітер привітав чоловіка незручною посмішкою, яка, здавалося, посилила пристойний погляд Ф’юрі. - Мей, це Нік Уотсон. Отец ЭмДжей.
Покинувши багатозначний погляд на племінника, Мей представилася Ф’юрі. Вона знала все про Ніка Ф'юрі з розповіді Пітера.
Пітер, подивившись на ЕмДжей, зрозумів, що вона розривається між криком до батька, обіймами, втечам з кімнати або повним ігноруванням цього чоловіка. Він обняв її, і тому Ф'юрі нахмурився.
Після хвилинного мовчання ЕмДжей вирішила взяти останнє і повністю проігнорувала присутність батька. Вона вирішила зосередитись на Пітері.
- Чим ми займалися? — запитала ЕмДжей, і Пітер вказав на подарунок в її руці. - Ах, точно...
ЕмДжей повертається спиною до Ф’юрі і починає розпаковувати подарунок, змушуючи матір зітхнути зі полегшенням. Вона була б розчарована, якби Ем Джей погано відреагувала на своє перше Різдво з Пітером.
- Грейс наказує Ніку, жестом вказуючи на диван.
Щоб не втратити шанс, Ф’юрі слід виконати наказ і сідати з подарунком в пакету на колінах, забувши зняти пальто.
"Флюїди сумного розлученого батька." - подумав Пітер, обертаючись і спостерігаючи, як ЕмДжей відкриває його подарунок.
ЕмДжей повністю розвернула його, знайшла під ним ящик для коштовностей і відкрила її. Усередині ящики лежав медальйон у формі серця з вигравіруваною написом "П" (Peter >MJ)
— Дякую, — пробурмотила Ем Джей, додаючи медальйон з ящиків і відкриваючи золотого намисто.
- Відкрий його, — інструктує Пітер.
ЕмДжей послухається, натискає на крихітну кнопку збоку, і медальйон відкривається. Всередині знаходиться їх спільна фотографія з того пікніка на вершині хмарочоса.
– ... - Не кажучи ні слова, ЕмДжей відскакує з землі і обхоплює руками шию Пітера, поваливши його на землю та приземлившись на нього зверху, а намисто все ще міцно стискає в руці.
- Схоже, тобі подобається? - Пітер, обхоплюючи її за талію.
- Дуже подобається! - З ентузіазмом відповідає Ем Джей.
ЕмДжей не з тих, хто любить дорогі чи кричущі прикраси, і Пітер знав це. Саме тому він спробував зробити цей подарунок якомога сентиментальнішим. Інакше ЕмДжей ніколи б не стала носити такі дорогі прикраси. Однак медальйон і намисто зроблені з високоякісного золота й коштують приблизно 30 000 доларів.
Хоча Пітер ніколи не сказав би їй про це.
- Кхм..., – Ф'юрі прочистив горло на задньому плані.
Миттєво згадавши, що в кімнаті знаходяться інші, ЕмДжей відстрибнула від нього і збентежено подивилася на батька, а потім знову проігнорувала його.
– Ну ж бо, одягай! - Піддає Грейс.
- Допомогти? - Пітер питає, поки Ем Джей намагається застебнути намисто, але їй ледве вдається вдягнути його.
- Давай...
Поки він застібав намисто на її шиї, Пітер весь час відчував на собі погляд Ф'юрі.
- Ось так, - каже Пітер, відступаючи і розглядаючи її.
Після того як Ем Джей втекла до ванної, щоб подивитися на намисто у дзеркало.
Поки її не було, Грейс і Мей втекли на кухню, залишивши Пітера та Ніка у вітальні.
- Що ж, як ви? - Пітер намагався зав'язати розмову, але Ф’юрі лише роздратовано подивився на нього і нічого не відповівши. – ... Зрозумів...
Тиша знову заповнила кімнату, поки вони чекали повернення дівчат. Пітеру це навіть подобалося, оскільки він добре знав Ф'юрі у своє існування Людиною-павуком, щоб знайти всю цю ситуацію доволі веселою.
- Вам варто зняти пальто, — Пітер намагається трохи допомогти чоловікові. - Від вас виходять флюїди сумного розлученого батька.
Подивившись на себе, Ф’юрі знервувався і неохоче погодився зі словами Пітера. Коли він зняв пальто, то став виглядати трохи краще, але дешевий подарунковий пакет все одно надав йому вигляд розлученого батька.
Хоча вже не так погано, як раніше.
Коли Ем Джей повернулася з ванної посмішкою на обличчі, Ф’юрі встав і простягнув подарунковий пакет.
- Я не планував приходити, тому взяв його по дорозі сюди. Якщо не сподобається, нічого страшного. Можеш повернути або передати, - сказав Ф'юрі, знаючи, що його подарунок не зрівняється з намистелем, ні з чимось іншим, яке було у ялинки.
ЕмДжей, борючись з власними інстинктами, які хотіли продовжувати ігнорувати батька, неохоче взяла подарунок і знову сіла поруч із Пітером.
- Давай. Відкривай, - Пітер підкріплює її, бачачи її нерішучість.
– ... - Заглянувши у пакет, Ем Джей розширила очі і принесла білого плюшевого зайчика.
У ЕмДжей вже є поношений білий плюшовий зайчик, з яким вона спить. Пітер бачив його безліч разів. Вперше він побачив його, коли пробрався в її будинок, накладаючи захисні чари на ЕмДжей і Грейс.
Він також не знав, що цей старий кролик був подарунком її батька. Останній подарунок перед його зникненням.
- Хіба у тебе не такий же в твоїй кімнаті? - Пітер висловив свою думку, поставивши Ф'юрі розширити очі.
- Що ти робив у спальні моєї дочки? - запитав він з небезпечним видом.
Перед тим як відповісти на це запитання, з кухні вийшов рятувальник.
- Вечеря готова. Марш на кухню!