У той час, в гуртожитку Зірки зустрілися троє: Ван Цзе, Цінцин і Іньцзю Чен.
« Я мало що дізналася, цей Му Лей* дуже обережний хлопець і не залишає жодної ниточки, яка могла б привести до нього. Але дещо з того, на що варто звернути увагу все-таки є. Фільм "Спрощена зустріч" і перші два епізоди: "Легенди про Майстра". Він зблював тільки в школі Дун Вей." — долучився Іньцзю Чен.
Му Лей — це псевдонім Чен Мю і Лейцзи. Шановні читачі, вибачте, не зовсім зрозумів автора минулого разу. Різниця в тому, що ніхто не знає, чи їх було двоє. У попередніх розділах я все поправлю.
Його співрозмовники відразу задумалися після почутого.
Цінцин поправила окуляри: « Цей чоловік може або жити на території школи, або живе в безпосередній близькості від неї. У будь-якому випадку він повинен знаходитися десь неподалеку. Інших причин, чому він почав продавати свої карти саме на території Дун Вея, я не бачу".
"Вісьма ймовірно." - Ван Цзе кивнув, погоджуючись з цією гіпотезою.
Почуй їх зараз Чен Му він, напевно, підстрибнув би від здивування. Їхня думка була правдива, але тепер він був у школі зовсім по - іншому!
Іньцзю Чен теж кивнув, погоджуючись з тим, що такий варіант був вельми можливий, але поспішив висловити свої сумніви.
« Але у нас все ще залишилося багато питань, на які немає відповідей. Навіщо Му Лею робити ці Кінематографічні карти і чому він такий обережний? Чому ця дивна структура карт не використовувалася більше після другого епізоду "Легенди про Майстра"? І ще, чому випуск так раптово припинився коли серіал був на піку популярності?» - з нелочним виразом обличчя вимовив він.
« Ми повинні відкласти відповіді на ці запитання. Б'юся Юнь поки ще не прийшов до кінця в себе, але ця дійсно дуже гарна знахідка для нас. Тепер нам головне знайти спосіб знайти цю людину! » — сказав Ван Цзе.
« Може просто спробувати оголосити конкурс для Творця Карт? » — одразу ж відповів Іньцзю Чен.
Ван Цзе злегка засміявся: « Це краще запитати у Бянь Юня. Що нам подобається? Від чого вони не зможуть відмовитися? Він точно повинен знати про це!"
У цей момент він згадав про дещо і додав: « Плани на завтра залишаються в силі, будемо виводити цих паразитів, що проникли сюди".
Хлопці обмінялися усмішками. Цинцин, як і раніше, стояла з дуже задумливим видом.
*
Чен Му знову вийшов з Простого підводного світу. Все його тіло було вкрите червоними точками, що виглядало трохи жахливо. Він часто змагався від болю, видаючи нестерпні стони, але в очах у нього відчувався надзвичайний ентузіазм.
Він двічі підряд кинув виклик меч-рибам і, хоча обидва рази програв, тепер побачив надію на успіх. Недарма він витратив стільки часу, практикуючи способи ухилення від атаки. Завдяки цьому він міг витримати майже 70 риб.
Гра з цими гостроносними мешканцями Простого підводного світу була дуже небезпечною розвагою. Цього разу, коли Чен Му був шокований десятками людей, на його тілі вже не залишилося жодного живого місця — червоні крапки приносили ту саму адскою біль при дотику. До того ж чим довше ти тримався, тим більше шансів бути повністю розбитим. Від думки про те, що коли-небудь його можуть вразити відразу сотні рибок, кров стила у жилах.
Підводячи підсумок двох своїх останніх спроб, він виділив дві основні причини своєї невдачі.
Перша полягала в тому, що його навички досі не були відточені до досконалості. Він спробував поєднати свій метод ривків під водою, який він навчився у боротьбі з водоростями, і техніці ухилення, якою його навчила дівчина-демон, але цього все одно виявилося недостатньо.
Йому ще не вистачало сили Воспірія, в цьому крилася друга причина. Відстань в 4,9 метра риба-меч перетнула за одну мить. Якби він був сильнішим, то збільшився б не тільки діапазон, на якому міг би відчути рибу, але й самі відчуття були б більш ясними.
Ця ніч виявилася дуже болісною для Чена Му. Він так і не зміг поспати. Як тільки він лягав на ліжко, його тіло сковував жахливий біль, ніби його простромлювали сотнями голок, очі звумкнути виявилося неможливо. Крім того, навіть сидіти було боляче. Кілька рибок вкусили йому прямо по дупі. Після цієї сутички неушкодженими у нього залишилися тільки стопи, власне на них він і простонув всю ніч в одному з кутів своєї кімнати. Він не міг спати стоячи на своєму жаль.
Коли він прийшов у себе з нічних роздумів, за вікном вже світило сонце. Червоні точки на тілі відчувалися до цього моменту набагато менше, але біль нічний нікуди не виходило.
Цього дня мала відбутися церемонія відкриття нового навчального року, і йому обов’язково слід було бути на ній присутнім.
Умившись і злегка перекусивши, Чен Му вийшов зі своєї кімнати.
Учнів на вулиці було вже ставок ставки. Хтось займався зарядкою, хтось, гріючись на сонечку, читав якусь літературу. Він швидко змінив свій спосіб мислення. Церемонія мала відбутися в зоровому залі і коли Чен Му увійшов туди, людям було ще не так багато, але через пів години ситуація вже повністю змінилася.
У залі з'явилися дві вчорашні дівчата і по тих місцях, куди вони сіли, він зрозумів, що вони з його факультету. Не бажаючи знайти неприємностей, хлопець вирішив зробити вигляд, що вони не бачать їх. Але на своє здивування він помітив, як і сьогодні вони виглядали значно скромніше. Фен Цзи лише гнівно подивилася на нього і все. Айя так взагалі завела свій погляд.
Чен Му заспокоївся і присів осторонь, щоб триматися від них подалі. Але відчуття були такі, ніби він сидів на голках - рани ще хворі, але не повинен був показувати виду.
« Як же боляче!» - пром'яло в його голові.
Він тільки й мав надію на швидке закінчення цієї урочистості. Довго він не витримає.
Прагнучи хоч якось відволіктися, він почав розглядати інших учнів. Його школа була розташована зліва, справа сиділи новопризначені Зачаровувачі, серед яких він відразу ж примітив кількох людей.
Ці люди були розкидані серед решти студентів і, здавалося б, нічого незвичайного з себе не представляли, але Чен Му відчув небезпеку. Після зустрічі з дівчиною-демоном він став куди краще відчувати подібні речі. Він не міг сказати, що саме змушувало його випробовувати цю небезпеку, але відчував її дуже чітко.
Через мить Чен Му здогадався, ким були всі ці люди.
Тільки дізнавшись про те, що робить Зоряна Палата у Східній Цитаделі, дівчина-демон відразу запідозрила щось недобре. Мабуть, такі думки прийшли не тільки в її голову, а й усі ці люди були змушені належати іншим « силам ».
Та навіть він часто запитував себе: навіщо все це потрібно Зоровою Палаті? Якщо вони дійсно переслідували тут якусь ціль, то слід було робити це таємно, а не створювати стільки шуму! Причина цього була дуже загадковою.
Але з іншого боку, яка йому до біса різниця? Це не була проблема, про яку йому варто було хвилюватися. До того ж, навіть при будь-якій нагоді і під яким би кутом він не намагався поглянути на всю цю ситуацію, вона все одно залишиться для нього незрозумілою. Як ніяк він був зовсім новим у таких справах.
Чен Му мусив зробити вигляд, що він просто задумався і дивиться крізь натовп, бо помітив, ніби привернув увагу деяких з цих небезпечних осіб. Серце його в цей момент ледь не вистрибнуло з грудей. У цих хлопців дуже розвинені почуття!
З запалом піддавши себе рефлексу пробігтися поглядом по всім тим очам, що витріщилися на нього, Чен Му взяв себе в руки і спробував виглядати дуже природно.
Його вигляд був для мене просто огидним. Ніхто не хотів навіть сідати поряд з ним.
Чен Мюм привернув свої очі, але всі його думки зосередились на «пасних» Зачарувальниках. Можливо, це було пов'язано з хвилюванням, але його співвідвага сьогодні була в ударі. Він відчував усе навколо себе.
Це було просо чудово!
Не обертаючись назад він відчував, що Фен Цзи з Ай то й справа кидають на нього незадоволені погляди, ніби хтось із учнів зняв черевики, і навіть течії повітря навколо нього.
Сам того не помітивши, він повністю занурився в цей світ, пропустивши момент, коли на сцені вже почали щось говорити.
Студенти Зірки сиділи неподалік від факультету Зачарувальників.
Подивившись на президента школи Дун Вей, що читав перед новобранцями свою вступну промову, Ван Цзе кивнув одному зі своїх людей.
Цей юнак був дуже високим, приблизно два метри. Його довгі руки й ноги були такими ж худими, як бамбукові палиці. Здавалося, трохи підує вітер і його відірве разом з листям.
Цей студент-бамбук злегка посміхнувся і Наручі на його правій руці випустили тьмяне біле світло. Решта студентів Зірки оточили його, закриваючи від людських очей.
Світло в результаті ущільнювалось і перетворювався світну сферу розміром з кулак, який опустився вниз і зупинився на десяти сантиметрах від підлоги. Обличчя юнака ж в цей момент перестало посміхатися, він став дуже серйозний, раптово в його очах мигнула іскра світла.
Сфера під його ногами почала дуже швидко розширюватися, і менше ніж за секунду вона покрила вже весь зал.
Серед рядів Зачаровувачі відразу почули самотні вдивлені стони. Більшість студентів, які брали участь у навчанні, нічого не помічала і продовжувала займатися своїми справами, хто базікав, хтось спав. Але були й ті, хто різко випростався на стільці і нас спізнювався.
У вчителів на сцені в цей момент блиснули очі, у директора теж, але він лише повільно моргнув і продовжив свою промову, ніби нічого не помітив.
Чень Му з'явився в обличчя!