Але створити таку мапу для гімнастики... Чен Му хотів вдарити себе за такі думки. Це надто абсурдно!
Йому пригадалося, як деякі ляльки затемнювалися після того, коли їх рухи були скопійовані точ-всього.
"Може бути, це тільки перший крок до чогось?"
Блін! Так!
Він згадав слова, сказані йому старим голосом:
« Перший етап! Будь ласка, виконайте ці 18 дій!"
Очевидно, за ними має буде слідувати щось ще.
Чен Му був шокований цією картою, що навіть такі очевидні висновки тепер давалася йому дуже важко. Він сміявся з себе, і намагався привести свої думки в порядок.
Тепер він знову має мету в житті. Перша - це розкриття таємниць, з якими він зіткнувся. Друга причина — це покращення навичок Творця. Таємнича карта виходила за межі його розуміння, і вона стимулювала бажання розвиватись.
Створення в найближчий час Магічної Карти третьої зірки було непосильним завданням для нього, але він міг хоча б спробувати зробити свої ілюзії більш живими, як наприклад та бездня темряви, де він побував.
Але зараз йому слід було повернутися до створення енергетичних карт, він нехтував своєю « роботою» вже порядна кількість часу.
Чен Му, проживши чорний хліб, почав складати графік своїх наступних днів. Після закінчення він повісив його на стіну і задовольнено кивнув.
Життя хлопця повернулося в минуле, майже без будь-яких змін. Єдине, що здивувало — це час на створення енергетичної карти вдвічі зменшився. Він і сам не міг зрозуміти, чи це стало причиною того, що він навчився використовувати Возприятливість, але тепер виготовлення карт було набагато легшим.
Все це дало йому змогу приділяти більше уваги двом іншим, але навіть такий прогрес в них йшов дуже повільно.
З вправ до цих пір він міг виконати тільки половину. Їм потрібна була сильна сила, гнучкість і реакція. Але несподіваним і приємним бонусом цих занять стало покращення фізичних рис його тіла.
Щоб збільшити майстерність створення, все йшло приблизно так само - повільно.
Створити ілюзію, схожу на реальність, було не так просто. Поки він лише спостерігав і вдивлявся у середовище, щоб навчитися розпізнавати всі деталі. Але Чен Му не переживав цього, він знав, що в таких справах поспішне рішення було неправильним.
Прийнявши з собою енергетичні карти, юнак пішов до дядька Хуа.
Господар не дуже добре виглядав, але все одно з радістю привітав його під час зустрічі: « О! Чень Му! Давно ж я тебе не бачив! Чим ти був зайнятий весь цей час? "
Після цих слів літній чоловік почав сильно кашляти.
« Дядьку, ти в порядку?» — з деяким хвилюванням запитав Чен Му. Цей чоловік був одним з небагатьох, хто допомагав йому від щирого серця.
Він з усмішкою відповів: « Так, не хвилюйся. Слегка приболів останнім часом і все, старість не радість, як сказано. Краще скажи, як справи у тебе? Ти перестав приносити свої енергетичні Карти, і я вже відчував тривогу, чи не сталося чого».
Бледне обличчя дядька Хуа не обнадежало, але Чен Му видав усмішку: « Що зі мною може статися... Я вчився створювати ілюзорну карту, і в мене зовсім не вистачало часу робити щось інше".
« Так? І як? Ти захопився їхнім способом творіння?» - виявив інтерес власник крамниці.
Чен Му кивнув: « Ага, але тільки першої і другої зірки, не більше»
« Ха. Хлопець я завжди знав, що у тебе вийде. Такий розумний і старанний хлопець як ти обов'язково доб’єшся чогось у своєму житті» - дядько Хуа зрадів так, ніби перед ним стояв його племінник і після цих слів знову почав кашляти.
Чен Му з тривогою в очах дивився на нього, але не знав, що сказати.
Нарешті кашель припинився, і обличчя старого знову налилося фарбою, після чого він сказав з усмішкою: « Я завжди хотів рекламувати. Хмм, буде чудово, якщо це виявиться темно-синя орхідея, яким славиться моя батьківщина."
У цей момент, дивлячись на стареньку людину, можна було побачити тугу за домом.
« Я постараюся» — енергійно киваючи головою, відповів юнак.
Через деякий час Чен Му покинув магазин у пригніченому настрої.
« Дурвяна голова!» — раптом крикнув хтось.
Він обернувся і побачив молодого чоловіка, одягненого в червоне вбрання.
Його звали Лейцзи і в минулому він також був жебраком. Вони добре спілкувалися, можна було навіть сказати, що він був єдиним другом Ченя.
Його прийняла заможна сім’я, і він навіть деколи допомагав своєму товаришу в минулому. Але потім його усиновники закінчилися, і Лейцзи знову стали бездомними.
Він вважав Чен Му недалекого хлопця, а також символ у його ім'я читався так само як слово "дерево" тому він називав його "Дивана голова".
Лейцзи носили барвисту сорочку більшого розміру, ніж потрібно, яка висіла на ньому як мішок. Волосся були розтріпаними і брудними, у вухах висіли два вушистих великих кільця, а на ногах дуже забруднені багнюкою шлепенці.
Чен Му здивувався, побачивши його в такому вбранні, він зупинився і почав чекати.
« Гей. Невже я бачу тебе на вулиці? Може це брижі в очах? Чи світ збожеволів?» - трохи знущаючись, вимовив Лейцзи.
« Я прийшов продати енергетичні Карти» - вони обидва добре знали один одного, і Чен Му не мав наміру розводити порожні розмови.
Лейцзи, як і сказав: « Про що я й кажу, якби ти просто так вийшов з дому, сонце зійшло б з іншого боку."
« Еех гаразд... До речі, я знайшов роботу." - продовжував він з гримасою сповненої таємничості.
« Що за робота? » — з цікавістю запитав Чен Му.
Лацзи, сім’я якої була притулкум для нього, дуже добре ставилася до цього чоловіка. Вони відправили його до школи, що було справжньою мрією для Чен Му. Але вони раптово померли в катастрофі під час стихійного лиха, і на цьому закінчилася його матеріальна забезпеченість, через що йому довелося припинити навчання.
Чен Му хотів допомогти йому своїми заощадженнями, але Лейцзи відмовився, він був дуже впертим у цьому плані і Чень розумів його. Такі люди, як вони, мали набагато більше почуття власної гідності, ніж звичайні люди і намагаються робити все власними силами. Якби вони помінялися місцями, Чен Му поводився б точно також.
Поки Лейцзи шукав роботу, Чен Му був занурений у свої турботи, і в нього зовсім не було часу турбуватися про що-небудь ще.
"Сценаристом в маленькій компанії з виробництва Кінематографічних карт"
« Кінематографічні карти?» — Чен Му чув про них.
Це були карти, що створюють рухомі ілюзії і таким чином здатні передавати різні історії. Кількість Кінематографічних карт у наборі залежала від довжини вмісту картини. Зазвичай комплект складався від 20 до 50 штучних карт. Більшість тварин і людей у фільмах були прикрашені й виглядали дуже мило, тому багатьом подобалося такий вид розваг.
Кінематографічні Карти були створені вже 30 років раніше, але тільки десять років тому вони стали по-справжньому популярними і почали розвиватися. Навіть з’явилася ціла нова відрасль, пов'язана з ними.