« Що за кисла міна, Янь-ер, а ну поїлися зі своєю сестрою причиною такого настрою, не варто тримати все в собі» - винесла дівчина.
ПП (тут і далі — зауваження перекладача): ér - дитина, ви (у ставленні старших до молодших у найближчому колі)
Її голос був дуже м'який і мелодійний, приємно слухати. Чень Му не міг не оцінити його, але все одно не збирався відкривати очі. Таке вже ніяк не могло викликати в ньому потяг.
Він вже зустрічав одну вродливу людину. Вона безжалісно копали й топтала двох бездомних хлопчиків своїми підборами. При всьому при цьому, не зупиняючись. Чен Му не міг подумати, що такий ангел кричатиме на нього найгіршими словами. А все через те, його товаришу, просячи милостиню, мав необережність забруднити її взуття.
Йому тоді було шість, Ченю вісім. На жаль, він був надто малим і кинувся на гарну жінку. У результаті тіла обох покрились безліччю дрібних зсінів і синців. Його друг на жаль, також як і він залишився без даху над головою тієї взимку, не прокинувся більше, мороз на вулиці був занадто сильним.
Відтоді як він почув приємний жіночий голос, йому не раз пригадувалася та історія.
Спочатку він трохи напружився і зморщував брови, але потів знову розслабився, сказавши собі, що не дозволить цьому голос псує його гарний настрій.
Але розмова з двома дівчатами доводилася до його вух.
« Сестро, я ніяк не можу зрозуміти, чому у мене не виходить створити Магічну карту Блакитного Кроляка. Я вже все перепробувала! Моя Вихователька найвища в класі, але всі інші вже створили свої перші ілюзія, а я ні»- голос звучав дуже засмучений.
Він належав маленькій дівчинці. Молодик не потребував її бачити, щоб зрозуміти, що їй близько 12 років.
"Янь-ер, а що відбувається з твоєю Возприяттю під час процесу створення?" - в терплячій і наставничній манері відреагувала старша дівчина.
« Ах. Не знаю, як це описати. Я відчуваю пензель у своїх руках за допомогою вміння, але вона наче не хоче слухатися. Дуже добре пам'ятаю, і я уявляю структуру карти, але ніяк не можу її закінчити."
Чень Му, який лежав на траві неподалік, раптом відкрив очі. Хоча дві сестри спілкувались буквально за його спиною, він зосередив свою увагу на тому, щоб не пропустити навіть слово. Описані дівчата майже точно співпадали з його проблемою!
« Не переживай. Створити карту з ілюзією Першої Зірки дуже просто, особливо для такої розумної дівчини як ти. У результаті все вийде, будь впевнена." - відповіла її сестра, очевидно вирішив для початку підбадьорити свою молодшу і продовжила: « Ти ще ніколи не створювала такі карти. Високий рівень навичок це добре, але досвід також відіграє велику роль. Це нормально. Багато вчителів не вважають за потрібне пояснювати більше деталей у цій справі. Вся справа в тому, що ми не повинні використовувати нашу перемогу для контролю злиття матеріалів. Нам потрібно лише спонукати їх до цього, а також скеровувати у правильному напрямку. І для успішного результату цього процесу ми повинні покладатися на фізичні властивості самого матеріалу. Ну як, зрозуміла що-небудь?»
Для Чен Му ці слова прозвучали як грім серед ясного неба, і його мозок заробив як угорий...
« Направити... Направити... Направити... так от в чому справа!» - все його проблема у цей момент, здавалося, вирішувалася сама собою.
Коли він піднявся на ноги, двох сестер вже не було поруч. Йому ніколи б і в голову не прийшло, що вони пішли вже як цілу годину тому, весь цей час він перебував у своїх думках.
З найпомітнішою невідкладністю і в всю стадію він пустився додому. Якби зараз у нього була хоча б одна карта, яка дозволяла йому літати, він би скористався нею без роздумів.
З шаленою швидкістю він майже вломився до себе у кімнату і відразу сів за стіл, щоб створити Магічну карту Ілюзії. У цей момент його серце було абсолютно впевненим, що цього разу він обов’язково досягне!
Коли Чен Му вийшов у груди і видихнув повітря, він почав заспокоювати своє серце.
Як тільки тіло стало повністю розслабленим, він поклав перед собою заготовку і повільно підняв праву руку.
Кончик пензля без коливань опустився на поверхню карти.
З чіткою спокійностю і тонкою ниткою його Восприятення обернуло кінчик інструмент, і той заскочив, наче по льоду, без будь-яких перешкод.
Не відчуваючи більше складності, Чен Му закінчив весь візерунок на одному диханні. Від цього я була просто вражена!
Його серце сповнювалося почуттям обов’язку, незважаючи на добре завершену карту. У цьому світі справді було багато дивовижних речей, і те, що стояло між ними та людиною, можна порівняти до віконного паперу, який був би дуже просто проткнути навіть мізинцем.
Схопивши своє творіння, він засунув його в слот на своєму зап'ястку і натиснув кнопку активації.
Поряд у повітрі з’явилася куля світла розміром з кулак, від якого виходило м’яке біле світання.
Чен Му схвильовано підняв руку і простягнув її до кулі, після чого його долоні повністю увійшла в нього. Сфера була лише ілюзією, іншими словами вона не була реальна, що абсолютно не дивувало, оскільки він створив Магічну мапу низького рівня. Висхідні рівні цих карт могли матеріалізувати енергію і не йшли ні в яке порівняння з цією.
Успішно створивши карту ілюзії, важкі вантаж зрештою були скинені з втомленими плечима. Протягом усіх цих днів його тіло дійшло до дуже небезпечної точки знешкодження. Тому, як тільки він зітхнув з полегшенням, його відразу ж потягнуло у сон.
Зрештою він проспав два дні перед тим, як зголодніти.
Коли він встав з ліжка і заповнив свій шлунок, то знову повернувся до свого столу й сидів у незручному місці.
Його головною метою було створити більш високорівні карти. Але це ще не все, тому що потрібно було накопичити достатньо досвіду.
Зараз Чен Му відчував якусь порожнечу всередині через те, що його мрія збулася і звільнила своє місце в його серці. Чого ще хотіти? Створення карти другої зірки? Але принцип її творіння не дуже відрізняється і для нього він був ясний...
У цей момент юнак втратив мету свого існування. Колись, карта ілюзії представлялася йому чимось незбагненним, він жив заради цього, намагався і ніколи не думав перш ніж буде займатися після. Чого він навчився?
Відкинувши всі ці питання зі своєї голови, він вирішив повернутися до щоденного виробництва енергетичних карт. Його заощадження були сильно витрачені, і треба було їх поповнювати.
Взявши порожню карту, він вже був готовий до роботи, як раптом згадав про « загадку», що лежала в ящику столу.
Кістка так і звисла в повітрі.
Ця таємнича карта мала надзвичайну властивість приковувати до себе увагу, і він досі ніяк не міг позбутися думки про неї.
Кістка була відкладена, а Чен Му витягнув карту з ящика. На ній тепер переміщалися срібні лінійки, які стали нічним небом. Але, як і раніше, коли хлопець подивився на її поверхню, у нього з'являлось відчуття, що вона поглинає його в свій внутрішній простір.
« Незбереженність... Це справді щось надзвичайне!» - Чен Му засміявся сам над собою.