Глава 40. Імператриця II
- Радий зустрічі.
Люди в аудиторії відразу замовкли.
— Мене звати Деклейн, я старший професор Вежі Імперського університету і маг ранга Монарх.
Як завжди, я почав лекцію з вистави.
— Моя лекція триватиме рівно дві години, протягом яких я буду обговорювати її головну тему: екзаменаційні завдання об'єкту « Пойняття магії елементів» продані на аукціоні минулого тижня.
Я вже підготував план лекції тиждень тому. Проблема полягала в тому, що була велика ймовірність того, щоб лекція могла піти зовсім не так, як я планував.
На цьому натякала безглузда ухмілля голови.
— Перш ніж перейдемо до завдань, дозвольте мені коротко описати «чисті елементів».
Я планував провести лекцію у формі пояснення завдання, але спочатку я обмалював в загальних рисах те, що викладав на минулих лекціях у Башні Магії.
Я провів короткий інструктаж за допомогою чистих елементів, таких як [Ярольний вогонь], [Скоштувальний туман] та [Блужний вогник].
- ...ети "чорні елементи" не належать до конкретних видів магії. Все залежить від мага, який застосовує елемент. Ви повинні пам'ятати про це.
Якщо думати про чистий елемент і тип магії, як про одну частину всього світу, це лише завадить вам.
Простіше кажучи, це буде схоже на спробу намалювати два зображення двома руками одночасно. Використовувати одну руку набагато ефективніше.
— Відкладемо убік завдання з 1 по 5-е і спочатку розглянемо задачу номер 6.
Вищепогадане завдання з’явилося в повітрі.
Це було втілення заклинання [Холодний туман], в якому три чисті елементи з'єдналися у досконалу гармонію.
Але в основі моєї лекції були завдання 7 і 8, тому я тільки коротко пояснив суть і рушив далі.
Або, принаймні, спробував.
— У мене питання!
Хтось підняв руку. Як я і очікував, це була голова.
— Запитання! Запитання!
Вона підскочила і закричала, як соломинка, тому ігнорувати її було неможливо. Я зупинився на мить і подивився на неї.
- Я вас слухаю.
— Да! Старший професор підкреслив різницю між «чистими елементами» і "членами магії", вірно?
Головуючий почав випускати ману, накреслити магічні формули в повітрі.
- Що мені потрібно зробити, якщо я захочу об'єднати магію з найкращим видом магії - нищенням?
Деякий час я дивився на голови, використовуючи [Порозуміння]. Три секунд вистачило.
Я додав до її магії додаткове магічне ядро: 28 штрихів [Взрів].
- Це одночасно заморозить і знищить ворога.
- ...хм? Ах... Да. Верно... Дякую.
Голова моргнула кілька разів, потім прибрала свою магічну формулу і сіла на місце.
- А тепер давайте подивимося на 7-е завдання.
Заклинання знову з’явилося в повітрі.
Це була [Скуштальна зірка], яка містить у собі елементи води, вітру, землі та вогню. Коли я пояснював, головуючий знову підняла руку.
— Професор! У мене питання!
—...
- У формулі 7-го завдання два ядра, вірно? Але чи це не зіпсує всі заклинання, якщо використовувати два замість одного? Я думаю...
Головуючий знову випустив ману і намалювала в повітрі свою формулу.
Ця [Скуштовна зірка] також містила в собі кілька заклинань, але її версія відрізнялась від моєї.
- Було б простіше використовувати лише одне ядро ось так. Навіщо ризикувати, використовуючи два і ускладню магу завдання? — Поцікавилася головуючий, можливо вже знаючи відповідь.
Якийсь час я не міг дивитися на неї, а вона посміхнулася.
Я кивнув.
- Це хороше питання.
Я намалював копію формули голови.
— Але [Скуштальна зірка], подібна до вашої, яка має лише одне ядро, викличе надмірне споживання мани.
Головуючий відповіла, ніби чекала:
— Але хіба ми не витратимо більше мани, якщо будемо використовувати два ядра? Це базове знання! Навіщо використовувати два ядра, якщо ви можете використати одне? Хіба це не марнотратство?
Вирази облич інших магів підказали мені, що вони погоджуються з нею. Врешті-решт, це були слова головуючого.
Але я спокійно спростував її аргументи:
- Так, загалом це так, але не в усіх випадках. Це залежить від особливостей конкретних заклинань. Ця [Скуштальна зірка] складається з двох ядер, тому що використовується не тільки мана самого мага, але й магічну енергію заклинання.
Головуючий злегка нахмурилася.
- [Іскусальна зірка] з 7-го завдання має свою особливість. Одне з двох ядер розраховане на «циркуляцію» а інше для "коагуляції". Завдяки цьому чотири чисті елементи будуть циркулювати і об'єднуватися всередині цієї формули, вивільняючи енергію самі по собі, дозволяючи магові використовувати закляття протягом тривалого часу при використанні меншої кількості мана.
Після короткої паузи я продовжив.
— У цьому відношенні технологія, яку продемонстрував голова, не є зіркою. Це згусток магічної енергії, що висмоктує ману із заклинача.
—...
Голова тримала рот на замку. Ухмилка вже зникла з її обличчя.
— Но...
Я подивився на годинник. Лекція мала тривати 120 хвилин, а вже пройшло 110 хвилин.
- Я витратив надто багато часу, відповідаючи на ваші запитання, так що з приводу 8-го завдання я вже не буду пояснювати.
—...
Всі подивилися на голови, яка мовчки надулася.
- Я відповім на кілька запитань з приводу всього лекції в цілому і підведу підсумки.
У цей момент десь у аудиторії пролунав холодний голос:
- Ви самі створили 8-е завдання?
Це було дуже зухвале питання. Нахмурившись, я подивився туди, звідки він виходив, і знайшов мага в мантії, що витріщився на мене.
- Уявіть собі.
- Мене звати Луїна.
Її ім’я звучало знайомо.
І вона теж, схоже, знала мене.
— Будь ласка, уточніть своє питання.
- Уточнити нічого. Чи вам було 8 завдань? Ви дійсно це самі придумали? Мені це цікаво.
Луїна була магом, який дав квісти, що йшли на розріз з ідеями Деклейну. Я не був впевнений, але начебто Деклейн вигнав її з вежі, через що вона потрапила в Королівстві.
Вона була справжнім персонажем, переповненим ненавистю до нього.
— Хм? Ні за що! Ви хочете сказати, що хтось інший написав іспитні завдання для професора Декляна? — Заскочивши, вигукнула головуючий.
Невдовзі по всій аудиторії рознісся шепіт.
Луїна лише усміхнулася, а голова не хотіла зупинятись.
— Не можу! Професор Деклейн зовсім не такий!
Було б краще, якби вона просто тримала рот на замку.
—...
Інші маги не втручалися, але за їхніми уявленнями можна було зрозуміти, про що вони думали. Дехто дивився з підозрою, деякі виглядали так, ніби вони мені симпатизували, а інші виглядали просто цікавими.
Я задумався на мить. Досить скоро в голову прийшла хороша ідея.
— Професор Деклейн?
Я похитав головою і сказав:
— Здохнення роботою інших є звичайним явищем.
Аж ось почувся подих.
- Але...
Я почав вивільнювати ману, створюючи в повітрі заклинання.
— Вся ця ідея - моя власна.
Я згадав пейзаж з закритими очима і перетворив його на формулу, вибудовуючи чисті елементи так, ніби малював на полотні.
[Пойняття] дало мені змогу відтворити те, що я вже зрозумів і розшифрував, так що витрати мани більше не були такими великими.
Я витратив понад 50 000 на створення 8-го завдання, але тепер 3000 було достатньо щоб відтворити ту ж техніку.
Ця картина, що з’явилася в повітрі, містила 11 заклинань, які досконало переплетені та тісно пов’язані між собою.
- Оскільки я зробив це для простої демонстрації, справжня відповідь на 8-е завдання буде значною мірою відрізнятися. Вважайте це вашою домашньою роботою.
Але використання такої магії було мені не під силу, так що я викрутився, назвав це домашнім завданням.
— Вас влаштовує така відповідь, професор Луїна? — Поцікавився я.
Ні, я подивився туди, де Луїна була раніше, але її там вже не було.
Я посміхнувся...
- На цьому лекція закінчена.
Я зібрав свої матеріали, поправив одяг і подивився на голови.
З якоїсь причини вона виглядала сумною.
Незабаром до мене підійшли молоді маги з перших рядів, попросивши в мене автограф.
***
[Квест події виконано]
◆ Мана +30
Після лекції я повернувся у свій особняк, де побачив ще одну машину припарковану на стоянці.
Це була машина Єріель.
Коли я увійшов до головного будинку, Єріель їла в їдальні. Розрізаючи біфштекс, вона запитала:
- Я чула, ти читав лекцію на Паряному острові?
—...
Я кивнув.
— И как? Магі Перючого острова повинні бути на іншому рівні, ніж курчата з вежі.
- Все пройшло добре. Не хвилюйся.
- Ха, ти завжди так говориш. Ти так хочеш, щоб я хвилювалася за тебе? На твій жаль, такого не буде.
Коли я сів перед нею, вона відразу накрила для мене стіл.
Єріель здавалася схвильованою тим, що тепер ми сидимо за одним столом, але вона швидко повернула самовладання.
- Я чула, ти заробив 40 млн ельне.
— Верно. Повідом мені, якщо тобі знадобиться фінансова підтримка. Я обов'язково позичу тобі небагато.
- Тоді... А? Стій! Одолжишь? Серйозно?
— Ага.
— Ні про який обов’язок і мову не може йти! Віддай мені половину!
Але я просто почав різати м'ясо, не кажучи ні слова.
Як завжди, страви тут були на висоті.
Тому що інгредієнти, які використовував мій кухар, були найвищі якості і його зарплата також була дуже щедрою в порівнянні з іншими особняками.
— Просто дай мені 10 мільйонів клин... До речі кажучи. Здається, що дебютанти з університетської школи Магії хочуть поїхати в Гедекаїн.
Єріель витягла з сумочки документ.
[Програма навчальної поїздки факультету магії Імперського університету]
Зазвичай такі поїздки влаштовуються для того, щоб першокурсники університету більше зблизилися і звикли до спільного життя в кампусі. Не знаю, чи будуть маги влаштовувати п'янки і хвалитися своїми навичками, як це відбувалося у нас, але думаю, вони тут знайдуть свої унікальні розваги.
Хадекаїн.
Столиця території Юклайн. Я теж планував колись відвідати її.
Там була місцева Башта Магів, і місцевий лицарський орден. І клімат там був ідеальним. До того ж, це було друге за величиною місто в Імперії.
Він був розроблений на образ Лос-Анджелеса в США і був одним з кращих місць для життя.
- Що ти думаєш з цього приводу, Єріель?
— Ну, я не проти. Дебютанти не зобов'язані назавжди залишатися в університетській Башні Магії, так що вони можуть приєднатися до нашої вежі, якщо їм сподобається місто.
Вона дивилась на мене, гордо вимовляючи ці слова.
Я кивнув.
— Ладно.
Єріель повернула документ у сумочку і знову взяла ніж.
Я заговорив, уважно спостерігаючи за Єріель:
- Під час використання ножа потрібно...
— Ах, я не буду тут їсти.
Єріель втекла до своєї кімнати зі своєю тарілкою, а я після обідів відправився в бібліотеку.
—...
Як тільки я сів за стіл, я дістав сертифікат спонсорської підтримки...
[Іфрин Луна].
На цей раз іспити були моєю оригінальною роботою, але батько Іфрін надихнув мене. "Ритування за допомогою елементів." Це була повністю його ідея.
Отже, було б справедливо, що частина з 40 мільйонів ельне, які я заробив на цьому, піде на опопонування Іфрін і сім'ї Місяця.
— Луна з Джухали.
З огляду на те, що я маю інформацію про сім'ю «Луна», у них була трагічна історія.
Їхня сім'я все ще існувала, але їх старий особняк продали з аукціону близько десяти років тому. Тепер члени цієї родини були тільки Іфрі та її бабуся і дідусь.
Я також написав листа своїй сім’ї, поклавши в конверт 100,000 кельн.
***
Мій костюм сьогодні був темно-синім, і тростина звичайно ж змінила свій колір відповідним чином.
— Ты готов? — запитала Єріель.
Дивлячись на неї, я простягнув в її сторону руку, через що вона злякалася і відступила на крок.
- Ч-що? У чому справа?
— Стой спокійно.
— Ах!
Коли я простягнув руку ближче, вона щільно закрила очі.
Тим часом я обережно позбувся складок на комірці та рукавах. Щоб захистити себе, я також вислизнув пил з її одягу за допомогою телекинезу.
Єріель, яка була « очищена» мною, пробурмотіла:
- ...це справжня хвороба.
- Йди за мною.
Я вийшов на вулицю.
Рой вже чекав на парковці, насолоджуючись променями ясного літнього дня. Невдовзі я сів у машину з Єріель.
Церемонія престолонастежіння відбудеться сьогодні на "Площаді Гіфрейн".
- Єріель, візьми це.
Я передав їй запечатаний документ.
Вона нахмурилася.
- Що це?
- Це моє передбачення, засноване на аналізі різних умов, у тому числі схильності нашого наступного правителя.
Це був документ, де були ревумовані важливі події, про які я знав, в тому числі ті, з яких ми могли б отримати користь.
— Хм. Ти пророк?
— Просто возьми.
— Тц.
Похивши головою, наче вважаючи це безглуздістю, вона все ж взяла документ.
- Обов'язково прочитайте.
- Досить прикидатися генієм.
Звичайно, ці пророцтва тепер здаються сміхотворними, але коли вони почнуть діяти одна за одною, то це вже буде інша справа.
— Мілорд, я не думаю, що ми зможемо проїхати далі.
Дорогу надгородила велика юрба.
Тож нам довелося вийти з машини.
- Сім'я Юклайн.
Лицар імператорської сім’ї, який стояв поблизу, провів нас по одному проходу. Прослідкуючи його, я побачив площу, де незабаром відбудеться церемонія.
По центру було закладено довгий і широкий килим, який веде до високої вівтаря, де імператорський трон очікував свого нового власника. А з двох боків килима вибудували сотні лицарів.
— Вам сюди.
Рицар показав нам на місце для сім'ї Юклайн, які були розташовані близько до трону.
Неподалік були члени імператорської родини, а також Махо, Мавельм, Гільтеон, Сільвія, Ессіль, Бетан, Зейт, Жозефіна та інші. Загалом, ім'ям персонажів тут було дуже багато.
Мене привернуло до себе конкретна увага.
Джулі.
Помітивши мій погляд, вона кивнула. Джулі виглядала дуже втомленою, темними коломи навколо її очей яскраво про це свідчили.
Я хотів би підійти до неї, але зараз не час.
Дун!
Незабаром пролунав гуркіт барабанів, потім задзвонили труби і відіграла традиційну музику, що поклало початок церемонії.
Неподалік з’явилася імператорська карета, і міські вигуки затрясли небо й землю.
Карета зупинилася прямо перед килимом, після чого вітання і музика повільно вщухли.
Двері карети відчинилися і незабаром після цього стрункі ноги торкнулися землі.
Софіен Екатер Август фон Гіфрейн.
У неї були темно запали очі, довгі вогняне волосся і гострі риси обличчя попереднього імператора. Вона мала стати новим правителем імперії.
Софієн велично йшла по килимовій доріжці, а люди на площі ставали навколішки і схиляли голови.
Незабаром Софієн піднялася на вівтар.
Вона повільно підійшла до свого трону, де її чекала дружина покійного імператора, мати Марії.
Коли Софіен схилила коліна перед троном, імператриця, стримуючи сльози, поклала золоту корону на її голову.
Дун!
Дун!
Дун!
Один за одним лунали барабани.
Тепер, сівши на трон, Софіен офіційно стала імператрицею.
Софіен звідусіль глянула на натовп. З якоїсь причини вона виглядала закучаючою.
Я знав причину її нудьги. Врешті-решт, я знав її походження і життя. Вона була...
Імператриця перевела погляд на мене, і коли наші погляди зустрілися, я негайно схилив голову.
Але я все ще відчував, як вона дивиться на мене.