Publish
New releasesPopularFreeOngoing booksCompletedTranslationsIllustrationsFandomsNews
ЛітернаCatalog
BookmarksLibrarySign in
Літерна

Books and translations to read chapter by chapter. Publishing tools for authors and translators.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
PlatformAboutPrices and RatesPaymentRefundsContact
DocumentsUser AgreementPublic OfferPrivacy PolicyPublication Rules18+Contact support
19Registered users
Social links
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP geolocation by DB-IP
Світло Поглинене Тьмою (ЗАВЕРШЕН)

Розділ 18

0% of chapter read

- Добродушно посміхнувся літній чарівник. « Приношу вибачення, але я викликав вас сюди, щоб поговорити про вашого друга." — пояснив він причину виклику.

« Його звати Джет." — поправив його Гаррі, намагаючись щоб голос почувся ввічливо.

Джет? Досить цікаве ім'я, я можу запитати, чому ви вибрали саме його?" - дуже зацікавився, або зробив вигляд директор.

"Мені просто сподобалось це ім'я".

« Так, вибач мені, Гаррі. Ти, звичайно ж, знаєш професора МакГонаголл і професора Флітвіка. Вони « декани Гриффіндора і Равенкло, професор Спраут Декан Хаффлпафа, а Професор Снейп декан твого дому, Слізерін. Тепер я..."

Що б не збирався сказати професор, його перервала трель. За секунду до кабінету влетіла пташка і сіла на незайнятий раніше насест. Сама вона була розміром з лебедя з чорними очима, чорні кігтями, довгим золотим дзьобом, маліновим пір’ям і золотий хвіст павича.

- Прошипів Джет на вухо Гаррі.

А, пане Поттер, дозвольте представити вам Фокса.

Хлопчик відповів: "-Ееэ, вы... Ви назвали його на честь Гая Фокса?" - уточнив Гаррі, перекладаючи погляд з директора на пташку.

- Дамбльдор посміхнувся, показуючи, що радий побачити когось, хто знає, ким був Гай Фокс.

« Я можу запитати чому, професоре? »

"Фоукс фенікс". « Час від часу він згорає у полум'я, а потім повертається зі попелу, який залишається. Фоукс, насправді мій фамільяр." - посміхнувся Дамбльдор.

Гаррі ще раз уважно подивився на фенікса, який у відповідь з цікавістю глянув йому в очі і потім переклав погляд на Джета.

« Навіть не думай про те, щоб завдати шкоди моєму панові! » Птах схилив голову набік, кілька секунд дивлячись на них, перш ніж видати тиху трель, як би кажучи: "- Не хвилюйтеся, я не завдам шкоди жодному з вас".

Я подумав, що наші фамільяри добре полагодять.

« Джет просто захищає мене." - Поттер поклав змія на себе, почав погладжувати.

« Більшість фамільярів поводяться так само », — зрозуміло кивнув старий чарівник.

"- Дамбльдор." - нетерпляче вперше подав голос Снейп. « Може продовжимо те, навіщо ми тут зібралися? Сьогодні у мене є ще й інші справи."

"О, звичайно." - зітхнув директор. « Гаррі, сьогодні ці вчителі є деканами факультетів. Професор Бабблінг присутній, оскільки саме вона познайомила тебе зі світом магії і підтвердила, що Джет твій фамільяр. Мушу визнати, що у учнів рідко коли з’являються фамільяри, більшість просто домашніх тварин. Ти ж не заперечуєш, якщо я пришлю закляття щоб підтвердити Джет - це фамільяр."

Але професор Бабблінг вже це зробив.

"Це не означає, що я не довіряю професору чи її магічним талантам, але ми з деканами повинні переконатися в цьому, а тепер сидіть спокійно, будь ласка." - попросив Дамбльдор, витягаючи свою паличку і помахуючи нею убік першокурсника та його друга. Вони обидва на мить засвітилися синім кольором, який, здавалося, задовольнив директора. "Ви двоє дійсно зв'язані".

" Пане Поттер." - заговорила МакГонагал. « Ми не хочемо розводити вас із фамільяром, але ви ж розумієте, що ми турбуємося про те, наскільки безпечно тримати змію в школі."

Професор кивнув Гаррі. У мене є кілька контраргументів.

"О, я впевнений, ми будемо раді почути, що ви скажете." - простягнув Снейп. Хлопчику було важко запитати, у чому проблема цього чоловіка. Але він вирішив, що зараз не найкращий час.

« Перш за все, я хочу сказати: якщо хтось із вас спробує забрати у мене Джета, то ми обоє покинемо цю школу."

Усі вчителі, крім Дамбльдора і Снейпа, виглядали здивованими. Вони не могли повірити, що Гаррі Поттер залишить Хогвортс і зможе вивчати магію, крім директора. Не в багатьох чарівників і відьом були фамільяри, але він був, і Альбус розумів звідки походить бажання Гаррі. Якби Фоукс не був безсмертним і не міг подбати про себе, Дамбльдор витратив би усю свою магію на захист його. Снейп, з іншого боку, по-іншому відреагував слова хлопчика.

- Типовий Поттер. "Як і твій батько, ти ще не встиг почати навчання і вже ставить вимоги".

- спокійно поправив його Гаррі, і не забув той факт, що Снейп знав свого батька. Можна було сказати, що майстер зілля не любив Джеймса і все його слово буде упередженим.

Професор Снейп. « Не могли б ви виявити трохи професіоналізму? »

"- Северус." - також повернувся до нього Альбус. « Реагування пана Поттера цілком зрозумілі, відьми і чаклуни неймовірно прив'язані до своїх фамільярів".

"- Дякую." - кивнув хлопчик йому і декану гриффідора, перш ніж продовжити. Друга річ, яку я хотів сказати - це те, що ви перебільшуєте наскільки небезпечний Джет. Він ні на кого не нападе, поки не атакуватимуть його чи мене. Крім того, професор МакГонаголл, можливо, ви пам'ятаєте мою розмову з містером Уїзлі. Кішки дозволені в Хогвортсі, хоча вони істоти, які можуть вбивати заради задоволення, моя змія, з іншого боку, буде убивати тільки для самооборони і їжі. До речі, про їжу, він може полювати на щурів і мишей, а якщо не зможе, то я впевнений, що будинки ельфи охоче дадуть йому щось поїсти."

— О, ти вже знаєш про ельфів?

« Один із старших студентів з полізерінців розповів мені про них, сер."

Професор Спраут заговорила. « Як давно ви можете розмовляти зі зміями?

« Скільки себе пам'ятаю, професоре."

« Ви розмовляли з іншими зміями? »

« Так, одного разу під час подорожі до зоопарку і з усіма зміями поруч із моїм домом".

« Про що ви з ними розмовляєте? Якщо це не таємниця."

"- Майже про все, що мені заманеться." - злегка потиснув плечима Гаррі. « Хоча, крім Джета, вони не дуже розумні".

- Він помітив Флітвік. « А ви коли-небудь пробували розмовляти з іншими тваринами?

Так, я пробував з собаками і кішками, а також павуками, комахами та мишеми й щурами. Вони не могли зрозуміти мене, а я не міг їх розуміти." - чесно відповів Поттер, перш ніж повернутися до Дамбльдора. « Отже, професоре, я так розумію, що можу залишити Джета?" — уточнив він якраз тоді, коли змій впорався по його руці і посмикався на плечі.

"Сміюся сказати, що можеш". « Але перш ніж ви підете, пане Поттер, я хочу поставити вам останнє запитання. Все відбувається у вашому шрамі."

« Мій шрам, сер?" — здивувався хлопець. Його рука трохи піднялася і мало не торкалася рани, але він зміг втриматись.

— Я просто хотів запитати, чи він завдає тобі болю? — пояснив Дамбльдор.

"Ні, сер." - відповів Гаррі, побачивши чому його так зацікавив шрам.

https://literna.net/uk/books/410-svitlo-pohlinene-tmoyu-zavershen

Previous chapterNext chapter