Publish
New releasesPopularFreeOngoing booksCompletedTranslationsIllustrationsFandomsNews
ЛітернаCatalog
BookmarksLibrarySign in
Літерна

Books and translations to read chapter by chapter. Publishing tools for authors and translators.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
PlatformAboutPrices and RatesPaymentRefundsContact
DocumentsUser AgreementPublic OfferPrivacy PolicyPublication Rules18+Contact support
19Registered users
Social links
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP geolocation by DB-IP
Професія - Магистр! / Маг на повну ставку

Розділ 2935

0% of chapter read

Розділ 2935: Святий апостол

***

Невелика вогнища горіла без вугілля, він ніби виник сам по собі. Невеликі язики горіли вогнем шматок м’яса.

З приправленої зверху очі в ніс вдарив приємний аромат — Мо Фань сидів на руїнах, вдихаючи цей запах.

М’ясо морського буйвола ліпше, ніж японський говяді. Поки зовнішня оболонка м’яса стискується до кришталика, всередині вона залишається ніжною.

Серед міських руїн сидів хлопець біля багаття, він був в очікуванні своєї вечері, і навіть розгулюючих у околицях монстри не сміли турбувати його.

Ще б — навіть сильним тварям приближуватись, як туша вбитих морського буйвола відбивала в них бажання доторкатися до нього!

Вогонь виділявся на фоні міського сморек. У якийсь момент у світлі полум'я виблискували довгі погані ноги, які направлялися неквапливо в бік Мо Фаня.

На цьому чоловікові були надети чисті коричневі шкіряні черевики, які вкривалися від світла вогню. Це був явно чоловік, який не марував би настільки дорогим взуття, пробираючись по шанхайських дебрях.

Мо Фань також помітив цього чоловіка, як зауважив і його до блиску начищені туфлі, але це все ніяк не вплинуло на його апетит — він продовжував повільно пережовувати м'ясо.

- Ти Вей Ґуан? - Чоловік, що підійшов, запитав.

Він визнав у Мо Фані його карі очі, яка відросла стрижку і сорочку.

- Я не одягнений як ти, - відповів маг, жуючи м'ясо.

- Обійдемося без церемоній. Я бачив, що ти вбив морського буйвола. Зовнішність може бути досить оманливою, але сила — ні. Згідно з моїми даними, у всій Китаї така сила в такому юному віці володіє лише Вей Гуан, - чоловік-меніс середнього віку посміхнувся.

Мо Фань обернувся і озирався з ніг до голови заявленого незнайомця.

І чому всі думають, що він Вей Гуан?

Вей Ґуан може порівнятися з ним у красі і силі?

- Китай величезний, в цій країні можуть бути й інші приховані генії. Я не Вей Гуан, ти помилився. Хто ти? Підол твого одягу обшити золотим тисненням... Я пам'ятаю, що бачив щось подібне у Святому місті ... так ти звідти? Да? - Зреагував Мо Фань.

- А ти досить сорочок. Що ж, здайся без опору або тобі доведеться битися зі мною. Ти вже і так переніс досить серйозне поранення на Південному полюсі, до того ж на тебе була надкладена друк, і ти не можеш більше використовувати магію заклять, а без неї ти нічим не відрізняєшся від звичайного чаклуна вищого рівня, - сказав чоловік-метіс.

- Я не Вей Гуан. І якщо у тебе немає інших до мене справ, то не перешкоджай мені вечеряти, - відповів Мо Фань.

- Ти знаєш, хто я? - Чоловік трохи занепокоївся.

- Ні.

- Звичайно ж, ти не знаєш. Я прибув із Святого міста, але не заради слави мої вчинки. Ти можеш називати мене Святим апостолом, я ставлюся до архангелів.

- Хіба у Святому місті не сім архангелів? - Мо Фань засумнівався.

- Це головні архангели, але світ такий великий, і справи завершуються так багато... Не може же бути такого ж, щоб з усім розставались тільки сім Архангелів, — сказав апостол.

- То навіщо ж ти сюди прийшов? Ти сказав тільки своє звання, але не назвав імені, чи у тебе його немає? - Він запитав.

- Мене звати Кай, і я прийшов забрати твоє життя, - відповів званий Кеєм апостол.

Мо Фань посміхнувся.

- Треба ж, а то я вже злякався, що мені доведеться ділитися своєю вечерею. Знаєш, я люблю з'їсти все сам.

Кай подивився на м’ясо, яке було підсмаженим і сказав: « Я не проти чекати поки ти закінчиш свою останню в житті гостину».

- Та ні, що ти не варто. Це м’ясо вимагає повільної прожарки. Тут чекати і чекати... Мені простіше спочатку розібратися з тобою, а потім вже продовжити вечеряти, - Мо Фань повільно піднявся з місця.

Мо Фань дивився своїми темними очима на Кая, і все навколо стало занурюватися у безпросвітний морок. Стало настільки темно, що здавалося, ніби світло від вогнища стало єдиним джерелом світла по цілому світі.

- Рівень закляття? – Мо Фань тільки тепер відчув подих, що походив від метіса.

Силует чоловіка зростав, ставши гігантом!

Хто б міг подумати, що він маг заклять....

Подумавши, Мо Фань все зрозумів. Ясно, якщо ця людина прийшла забрати життя Вей Гуана, що є магом заклять вогню ... відправити на таку місію аби кого не могли.

Його послали вбити китайського мага заклинань?

Чи у цього чувака з Священного міста не всі будинки, чи Вей Ґуан зробив щось жахливе настільки, що йому виніс вирок Святе місто?

Звичайно, може справа і не у Вей Гуані, а в тому, як на це поставився Священне місто...

У цей момент Мо Фань відчував тиск і жахливий інтерес одночасно.

Йому ще ніколи не доводилося протистояти магу заклять, які він міг демонізувати...

По правді кажучи, Мо Фань сам планував попрактикуватися на якому-небудь чарівнику напівзакляття, хто ж знав, що він зустріне того, який захоче забрати його життя.

Звичайно, хлопця не особливо турбувало те, чи може його противник наодинці випустити повноцінне заклинання — на території Шанха використання подібної магії прирівнюється до суіциду, адже магічна енергетика тут же приверне увагу істот рівня правителя.

Маг заклять так мага закляттям... головним правилом - не випускати самі чари, хіба Мо Фань буде проти битви в цьому випадку?

https://literna.net/uk/books/386-profesiya-mahistr-mah-na-povnu-stavku

Previous chapterNext chapter