Глава 2903. Визит до тотемних героїв.
Новина про те, що найсильніші чарівники збираються в каральний похід на правителя Півдня, поширилася три дні тому.
Звичайно, поява монстра з місячними очима і битва в Шанхаї навела страх на весь світ. Якщо такий величезний мегаполіс під командуванням магічної асоціації не зміг витримати тиску океану, то скільки країн зможе стерти з лиця землі?
Місто Дін було сповнене багатьох клопотів. У той час по цілому світі поширювались чутки, що стародавні істоти в глибокому сні, які завжди зберігали нейтралітет, створіння з заборонених земель повернули свої хижі очі на людський рід!
- Чому вони не йдуть вбити монстра з місячними очима? Він уже поранений! Якщо його знищать, то хіба не буде усунено небезпеку з боку Тихого океану? - сказала Вен Ся, голова охорони міста Дін.
Се Цінхуа, одягнена в військову форму, тримала у руці палицю.
Насправді, коли місто атакували, вона не могла уявити, що це місце стане місцем евакуації для людей з Шанхая. Лише за кілька днів у місті з’явилася справжня давка. Чиновники, військові та волонтери працювали без утоми.
На щастя, до евакуації Шао Чжен прибув сам і почав підготовку. Тільки завдяки цьому місто не скочалося у хаос.
Життєдайне питання не стало великою проблемою.
У чому, а в камені не було недоліків. Місто Дін було оточене рівнинами, на яких вже з’явилися дороги і будівлі. Люди, які жили в Евакуї вже були розкидані по нових містах на рівнинах.
Це Цінхуа уважно оглянула новий район, над яким клубилися хмари пилу:
- Не всі країни зазнали нападу океану. Але навіть континенти, особливо європейські країни, де магія дуже розвита...
Вень Ся з сумнівом подивилася на сусідку, але швидко зрозуміла, про що мова.
Усерединіматеріалів не було справ до того, що відбувається на узбережжях.
Кожна держава турбується лише про себе. Вони лише хочуть вирішити, що́ їм заманеться. А з океаном у небезпеці, нехай займуться прибережні країни. Як багато міст зникне, так само як багато людей помре — це не їхня доля.
- Дуже важко вижити, сподіваючись на допомогу. У кінцевому підсумку тобі потрібно бути сильним самим, - продовжувала Се Цінхуа.
Вен Ся кивнула:
- У нашій країні теж є сила. Наприклад, той священний дракон.
- Так, в нашій історії прихована безліч таємниць. Деякі речі не варто забувати через швидкий прогрес. Нам дуже пощастило, що ті люди, які займаються тотемами... До речі, я вчора чула, що команда тоемів зупинилася в північному парку. Мені ще потрібно організувати деякі запобіжні заходи. Вень Ся, посидь їх замість мене, - сказала Се Цінхуа.
- Так! - Дівчина покликала кількох супроводників і вирушила до північного парку.
Хоч це місце і називають парком, насправді там стояло кілька кам'яних скульптур. Так, « плодіння » було виготовлено з каменю.
У парку було декілька будинків. Колись їх використовували під час відвідин важливих гостей та політиків. А зараз тут оселили людей, які займалися пошуками тотемів.
- Поводься пристойно. Вони герої Шанхая! Зрозуміли? – сказала Вен Ся, дивлячись на задоволені особи супроводжуючих.
Це були Тао Цзин, Чоу Дунхао та інші.
Вони приїхали автобусом, але пережили битву біля міста Дін і вирішили залишитися тут.
Вень Ся за цей час добилася успіху і зайняла високу посаду. Нарешті їх група отримала доступ до ресурсів. Їхнє підвищення, а також службове становище дуже прискорились.
Сила є дуже важливою, ще важливішою. Хто б міг подумати, що це захороше кам’яне містечко матиме важливу роль? Але коли місто Дін з’явилося в кам’яній столиці й увагу уряду, воно стало другим містечком Пташки. А зараз став місцем евакуації для всього Шанхая!
А всі, хто пройшов через бій при місті Дін перетворилися з горобців у феніксів! Навіть найприємніший маг став відігравати важливу роль у будь-якій сфері.
Звичайно, група людей розуміла, що битва в місті Дін не йде у жодне порівняння зі подіями Шанхаї і з заслугами групи тоемів.
Священний дракон захисник країни!
Якби не їхні відчайдушні пошуки, то країна так би й не дізналася б про те, що в них є така легендарна істота!
Блам-бам...
Вен Ся поправила одяг і обережно постукала у двері...
Двері в двір не були замкнені, але вона не наважилася входити без попиту. Вона ще раз постукала і чекала, поки не почувся відповідь:
- Та заходьте, не зачинено!
Тільки тоді дівчина відкрила двері і лагодила з гордою військовою поставою.
Тао Цзин, Чжоу Дунхао, також випростався.
- А? Це хіба не Мо Фань? Мабуть він випередив нас, - Тао Цзин першою впізнала Мо Фаня і з радістю посміхнулася.
Він сам прорвався у темну печеру і врятував її. Як же вона могла забути його обличчя!
Вень Ся на мить заціпеніла. Вона побачила, як на подвір’ї Мо Фань бавиться з тваринним сяйвом.
Це був білий тигр. Він валявся на землі і весело грався з іншими істотами.
Маленька вогняна дівчинка втікала без зупинки. Очевидно, вона була чистою і не хотіла, щоб тигрня забруднювала її своїми брудними лапами.
Прямо на голові у Мо Фаня сиділо маленьке створіння, схоже на метелика. Але вона також повелася з маленьким тигреням.
На дерев'яному вивішені сидів кречет. Він виглядав гордо і велично, але теж не відривав очей від різанини...
На долю секунди Вень Сі здалося, що вона потрапила в якийсь контактний зоопарк.
Перепалений з ніг до голови Мо Фань сидів між ними і хохотал.
- Давно не бачилися, ти нас випередив. Думаю, не варто шуміти на подвір'ї у тотемних панів. Ви порушите їх відпочинок, - Вен Ся вийшла вперед.
- Що за тотемні панове? - Не зрозумів Мо Фань.
- Ми прийшли з візитом до Шанхайського героя. Мабуть тебе послали трохи раніше, - серйозно сказала Вен Ся.
- ...
Зрештою до Мо Фаня дійшло. Він голосно розсміявся і вказав на тотем, що падали в багнюці:
- Ось тобі тотеми. А відвідати ти прийшла мене.
Вен Ся подивилась на молоду дитину, яка була в землі і перевела погляд на Мо Фаня...
Як Мо Фан і ці дітки ставляться до священних тотемів, які захищали їхню країну в Шанхайській битві?
https://literna.net/uk/books/386-profesiya-mahistr-mah-na-povnu-stavku