Глава 2656. Ліси вогняних листків.
Янґелл повернувся на лужейку перед домом для престарілих.
Він глянув на кількох чарівників, які створювали просторовий ряд. На землі вже почали світитися контури, і невдовзі акулам вдасться втекти з цього царства.
- Що з тобою сталося? - Він запитав ватажка Святих Ведмедів Куно.
- Трохи недооцінив противника. Він скоро буде тут, потрібно придумати, як впоратися з ним, - присоромлено сказав Янгелл.
- Нам завадила одна дрібна відьма. Потрібно ще трохи часу, щоб закінчити просторовий ряд, - нервово сказав Куно.
Тільки глухий міг не почути гуркіт, що розносився в горах. Це наближалося плем'я людей-акул.
Якщо щось перешкодить створенню ряду, чарівники точно стануть їх їжею.
- Гаразд, спочатку заберемося звідси, з ним після розрахунків, Янґелл кивнув.
- Навіщо ж чекати, якщо можна зробити це зараз? - Раптом почувся голос Мо Фаня.
Янґел обернувся і побачив Мо Фаня, одягненого в чорне озброєння.
Обстановка відразу накачалася.
- Брате, з ним не так легко впоратися. Краще прибрати його швидше, щоб він не вплинув на просторий ряд, - поспішно сказав Янгелл.
- Якщо ми, двоє братів, підемо разом, ніхто не зможе вижити, - Куно був більш самовпевненим.
- У нього особливі драконьячі обладунки, - попередив Янгелл.
- Це нас не лякає! Вперед!
Куно не став марнувати часу. У такий час знищити їх просторовий ряд — це те саме, що відправити акулам в черево.
Отже, Куно відкинув усі ідеї про принципи міжнародного воску. Спочатку треба знищити хлопця!
На тілі мага спалахнув червоно-бурний вогонь. З першого погляду він не мав жодної священної сили, але був набагато могутнішим за полум’я Янґелла.
У той же час довкола Янґелла знову з’явився золотий вогонь. Двоє магів перетворилися на двох вогняних ведмедів!
Величезні ведмеді стояли пліч-о-пліч. Таке видовище могло лякати навіть високорівневих створінь!
Може це був обман зору або гра світла, але Мо Фаню здавалося, що цього разу втілення Янґелла було більш люте. Особливо його очі, сповнені люті!
Червоне-коричневе полум'я і золотове полум"я відтінили та підсилювали один одного.
Невдовзі Мо Фань відчув, як в обличчя вдарилася душа священної тварини. Здавалося, що перед ним горіло справжнє сонце, на яке він не міг подивитися прямо.
Тепер зрозуміло, чому Янґелл сказав, що вони не самотні бійці. Разом двоє братів були набагато сильнішими.
- Гетерка.
Оскільки вже на те пішло, Мо Фань теж був не один.
Перед магом з'явилася вогняна фея. Навколо її тіла кружляли вогняні листки.
Під ногами гетерки постійно з’являлися нові вогняні листочки і випарували наверх. Раніше листя дуже швидко розсіювалось, тож гетерку треба було відігнати.
Мо Фань також закликав свій вогонь відродження. Отримавши дар пернатого томему, цей вогонь придбав інший окрас і став схожим на алію. Його температура і тривалість також змінилися.
Заколений вогонь на тілі Мо Фаня не тільки був неймовірно красивий. Його подих ніби віщував темряву і попіл. Дика і водночас холоднокровна стихія!
Два брати-медеди мали головний елемент.
Але зараз перед ними стояли Мо Фань і гетерка. Огненний демон і вогненна відьма! Сила двох ведмедів не поступалася їхній силі.
Битва ще не почалася, але подих чотирьох різних вогнів вже бився в повітрі і утворився яскраві шари.
- Я беру старшого ведмедя, другий на тебе, - Мо Фань подивився на гетерку.
Гетерка злегка кивнула. Її обличчя за вогняною вуалью здавалося відстороненим і піднесеним. Як птах, він наділив її гордістю і вірою у власну велич.
Куно і Янгелл одночасно вдарили по землі. Спочатку Мо Фань подумав, що вони топчуть як звичайні незграбні ведмеді, ґрунт під їх ногами розійшовся наче м'яка глина...
Але ця глиною виявилася рідкий золотий вогонь, температура якого була в кілька разів більша за магма.
Золотий вогонь почав розтікатися по всіх напрямках. Процес відбувався повільно, але виглядав дуже небезпечно.
Ні гетерка, ні Мо Фань не знали, що з себе являє цей рідкий вогонь.
Раптом золотий вогонь бризнув в сторони. Він перетворився на монстра, який хотів поглинути Мо Фаня і гетерку.
Вогонь перетворився на велику пащу, всередині якої палала гаряча рідина!
- Ми ніби потрапили в їх сферу, - сказав Мо Фань.
Як ковтка монстра могла виявитися такою глибокою? Очевидно брати Святі Ведмедії нарешті виявили свою справжню силу.
Усередині горла були видні потоки густої жижі. Вони підступали з усіх боків, не залишаючи шляху для втечі.
Мо Фаню і гетерке просто дивилися, як пекельний вогонь наближається до них!
- І!
Гетерка видала дзвінок писк. Під її ногами почало з’являтися все більше вогняних листків.
Як з боку лісу вдарив порив вітру, принісши зі собою осінню личинку. Раптом хвиля червоних листків заповнила весь гірський хребет!
Листя наповнювали горлянку вогняної істоти і вибухнули!
Краплі золотого вогню і алої бурляючої магми виризнули в усі сторони, розмальовує чисте небо!
https://literna.net/uk/books/386-profesiya-mahistr-mah-na-povnu-stavku