Глава 2548: Битви в Азіатській магічній асоціації
Летючі дракони були охоплені страхом, нутро їх шалено тягнуло від впливу темної магії.
Тварини намагалися скинути тих, хто сидів на їхніх спинах чарівників, а самі магії намагались втриматися у сідлі, оскільки внизу все ще полихало полум'я... вони навіть не підозрювали про те, що темна магія пожирала їх з середини!
- Ти... ти посмів піти проти Азіатської магічної асоціації? — кричав Лун Му.
Мо Фань взагалі не звертав на його слова ніякої уваги. У цей момент йому було по барабану, яке звинувачення вони могли інкримінувати.
Він вже вирішив протистояти, незалежно від пактів і конвенцій магічного товариства.
Вершники на драконах і зовсім не були йому суперниками, коли Мо Фань ще випустив тінь та хаос, вони ніби провалилися у величезну пучину — як тільки їм здавалося, що вибралися з неї, то раптом зрозуміли, ніби знову знаходяться в її дні.
Вони були наче маленькі дітки проти великого дядька Мо Фаня — хоч би як вони протистояли, незважаючи на те що простягали вперед руки, то все одно не могли дістати його.
***
Хоча Дубай дуже великий, але це було видовище на небі з усіма його краями й палаючими будівлями. Зламки перив, кусочки одягу і клики волосся людей валялися на вулицях наче бруд.
- Вчителю... - пара сяючих очей дивилася прямо на дах висотного будинку.
- Він намагається нас прикрити? Він знає, що ми ще в місті, тому спеціально сіє розбрат і паніку у мегаполісі, щоб ми змогли непомітно піти? - Чорна книга зачинилася.
Голос доносився з самої книги.
- Чудово. Навіть думки не були про те, що такі хороші люди залишилися. Він хоче, щоб ми залишили місто, бо за його межами ми вже точно зможемо викрутитися! - Голос з книги в чорній шкіряній паліці.
- Ми не можемо залишити вчителя! Він робить це заради злиття магії, ради вчителя Пін Чжоулуна... - Голос Седжал був дуже слабкий, але до цих пір звучав рішуче.
- Ти зовсім з глузду з'їхала? Не забувай, хто ти! Всі інші можуть померти, але не ти, Седл! - Чорна книга затряслася.
Він єдиний, хто володіє зміщенням елементів, якщо помре, то це дослідження повністю зникне. Седл піднялась і не зводячи при цьому погляду з неба.
- Хіба можна порівнювати якесь злиття і твоє життя? Дура! - Вона не затихла.
- Як я можу порівнювати своє життя з цим проривом? - Сіджал схопила книгу.
Чорна книга знала, що дівчина збиралася зробити, тому намагалася вирватися.
- Ти не зможеш прогорнути цю сторінку! - противилась книзі.
- Я не змогла захистити Пін Чжоулуна, і це моя помилка. Тепер же я не можу зрадити і Мо Фаня — це я повинна пожертвувати собою, а мені треба битися на тій вежі!
Дівчина випустила книжку з рук.
Ця книжка стала проростати довгими ліанами, яких ставало чимраз більше.
Через кілька хвилин книжка перетворилася на пташку, сплетену з чорних ліан. Птах вона чекала Седл.
Дівчина підстрибнула і однією рукою схопилася за неї.
Ця пташка підняла її вище і нижче до неба, поки вони не досягли рівня, на якому йшла битва Мо Фаня. Через розпалений вогонь її верхній одяг розвалилася на шматки.
Фіолетові кудрі, що падали наче повзучі трави, білосніжна шкіра, покрита ранами і брудне обличчя ...тем не менше навіть це не могло приховати природної краси Седл. Її очі сяяли ясніше від сонця, і в них читалися смертельна рішучість!
Вона не може підвести Мо Фаня.
Книжка в руках дівчини стала набирати золотого кольору, який привертав увагу всіх магів. Коли чарівниця піднялася на пік, її книжка вже перетворилась у абсолютно незалежний предмет.
- Сідав? - На обличчі Мо Фаня дивувало.
Отже, вона все-таки була в місті, і значить, не померла.
Нутро мага втішало!
Він знає принцип злиття елементів, про який Мо Фань ні в зуб ноги, і якщо вона жива, то живе живо й дослідження.
Мо Фань знає, як використовувати зсув і робить він це завдяки рукавичці (*у деяких розділах автор пише про пару рукавичок, десь говорить про одну, це не вина перекладачів), але як зробити злиття доступним для всіх чарівників було відомо тільки Пін Чжолуну та Седжал.
- Тобі не обов'язково так називати її, - сказав чоловік на вершині вежі, одягнений в металеве озброєння.
Цей голос з'явився Мо Фаню знайомим.
Голос людини був спокійним, але зарозумілим.
- Голова, вам не обов'язково було з"являтися тут особисто, цей псих тільки цього і домагається, - смиренно вимовив Лун Му.
- Я прийшов сюди не через нього, мене цікавить вона... - Су Лу замахав вперед.
У міру того як він крокував за допомогою сили тяжіння, довкола розсіювалася. Злиття вогню і блискавиць повністю зникло, а навіть похитне від такої потужності простір тепер швидко відновилося. Небо над містом знову стало голубим.
- Тим не менш, я повинен подякувати тобі, адже вона з'явилася тут заради тебе, - посміхнувся Су Лу, — ти так і залишився грубим та неосвіченою, якому ніколи не пробитися на самий верх.
Мо Фань подивився на Сіджал.
Вона пройшла вперед і встала прямо перед ним, даючи зрозуміти, що візьме Су Лу на себе.
Чи справді вона повстала проти голови Азіатської магічної асоціації?
Гавриїле, ти занадто м'якосерда, тому приречена на поразку! - Очі Су Лу виблискували.
Ніщо не може принести йому більшого задоволення, ніж прилюдне свербіж людини свого рівня!
Гавриїле?
Один з семи головних архангелів Священного міста!
Архангели не мають права докоряти себе, вони повинні жити серед звичайних людей як простолюдини... в моменти небезпеки якщо вони обличать себе то це може зашкодити Святому місту!
Мо Фаня осеніло...он витріщився на дівчину.
Сежав ...вона одна з архангелів!
https://literna.net/uk/books/386-profesiya-mahistr-mah-na-povnu-stavku