Publish
New releasesPopularFreeOngoing booksCompletedTranslationsIllustrationsFandomsNews
ЛітернаCatalog
BookmarksLibrarySign in
Літерна

Books and translations to read chapter by chapter. Publishing tools for authors and translators.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
PlatformAboutPrices and RatesPaymentRefundsContact
DocumentsUser AgreementPublic OfferPrivacy PolicyPublication Rules18+Contact support
19Registered users
Social links
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP geolocation by DB-IP
Професія - Магистр! / Маг на повну ставку

Розділ 1980

0% of chapter read

Глава 1980: Чиї-то переварені трупи

Великий ущелина лежить далеко не на пологах схилів - дістатися до нього можна, тільки подолавши підгорну ланцюг-хребт.

Майлунський найманець вирушив у подорож відносно пізно, коли понад 100 магів-наїмників прибули в ущелину і там вже оселились інші. Хтось розклав намети, а хтось використовував магію землі для спорудження сховищ.

- Що відбувається? Вони ще збираються тусуватися зовні? - Цзян Юй.

Велика ущелина є незнаною територією, і тому всередині можна знайти багато скарбів. З того часу, як з’явилися знахідки, маги почали відводити намети прямо на місці.

- Йди, запитай що сталося, - сказала заступник командира Кумар капітану третю групу на ім'я Томмі.

Томмі виглядав як людина, яка мандрувала від однієї команди до іншої і тому швидко звикла.

З’ясувавши ситуацію, Томмі швидко прибіг назад і почав докладати про все Кумар.

- Всередині ущелини сильний зсув. Магі, що прийшли туди пів дня тому залишилися там похованими живцем, - сказав Томмі.

- Що там сталось, і це їх злякало? Вони забули, що це Небесна гора? Це місце лише для відважних, - почувся голос з команди.

- Все не так просто. Зсув має найсильнішу руйнівність. Коли ми входимо у ущелину, і раптом почнеться кам’яне каміння, то не зможемо навіть сховатися, — сказав Томмі.

- Нас так багато, невже навіть загальна охорона нас не врятує? – запитала Кумар.

- Ні. Ці камені падають з найвищої точки гори, враховуючи, який тут нахил, вони набирають просто божевільну швидкість, - відповів Томмі.

- Зсув проявляється з якоюсь періодичністю? - Молвіла Кумар.

- Ми можемо увійти прямо зараз, і тоді до сходу сонця дістатися до півгой частини ущелини, - Мо Фань підійшов до Кумар.

Кумар, Томмі, капітани гуртів і всі інші різко обернулися. З натовпу почувся голос свого власного службового командира: « Чому ти такий чайник взявся, що дієш таку теорію?»

Кумар махнула рукою, даючи зрозуміти службовому командиру на ім’я Кевін, щоб він заткнувся.

- Ти в цьому щось сенсуєш? – запитала Кумар.

- Оповзень виникає через танення снігу і льоду на вершині, потоки води прямують вниз, захоплюючи по дорозі бруд і каміння — саме так і утворюються селі. З цієї причини пробиратися набагато простіше нам буде вночі, коли прохолодно і немає сонячного світла — як тільки зійде сонце, температура повітря знову підніметься, сніг знову почнуть танути, утворюючи зсуви, - сказав Мо Фань.

- Це так? - Кумар обернулася до Томмі.

- Кілька старожилів-охотників говорили про це, - відреагував Томмі.

- Тоді вирушаємо в дорогу. Наша команда повинна повірити цьому... паруньку. Кажись, ти добре вчився свого часу? - Усміхалась Кумар.

Мо Фань, звичайно ж, вчився хриново, а цю інформацію він взяв з промовок, куплених Лін. Хоч якийсь штовхнув від витрачених грошей.

Команда увійшла в ущелину.

Велика ущелина не є одним довгим проходом, у ньому повно відповідей і яке саме веде до найвищої точки, ніхто не може сказати. А саме затуманювання настільки довге, що навіть не можна точно визначити шлях наверх чи ні. Крім того, існує велика ймовірність повної втрати життя і смерті.

Сонячне світло майже не проникає сюди, бо воно дуже сильне: коли ви піднімаєте голову наверх, то можете лише побачити скелі та каміння, але ніяк не сонце.

- Чорт, і як ми повинні пробиратися крізь це богом забуте місце? - Нетерпляче вимовив Кевін.

- Напевно, треба йти туди.

- Напевно? Я не хочу опинитися в результаті якоїсь печери, повної павуків і гвна! - Викрикнув Кевін.

Вони вже йшли через якусь печеру, а вийшли на скупчення павуків - їм довелося повертатися назад!

- Давайте запитаємо того розумного китаєць, він же схожий на вченого! - про Мо Фаня раптом згадав Томмі.

- Спочатку знайдіть місце, щоб відпочити, а я запитаю його, - вимовила Кумар.

Вона залишила людей, щоб відпочити, а сама вирушила до дев’ятої групи.

- Знаєш, як йти далі? – відразу запитала Кумар.

Побачивши, що вона дивиться прямо на нього, Мо Фань повернувся до Лін.

Звідки, мати його, він повинен знати, як йти далі?

- Йдемо в напрямку зсуву, - сказала Лін.

Кумар спочатку хотіла висміяти цю дівчину, але потім усміхнулася і сказала: « А це каміння падає згори з місця танення снігу. Логічно».

- У цьому місці краще не зупинятися, - додала Лін Лин.

- Чому?

- Печери повні екскрементів, які представляють собою чиїсь перетравлені трупи, - відповіла дівчинка.

https://literna.net/uk/books/386-profesiya-mahistr-mah-na-povnu-stavku

Previous chapterNext chapter