Publish
New releasesPopularFreeOngoing booksCompletedTranslationsIllustrationsFandomsNews
ЛітернаCatalog
BookmarksLibrarySign in
Літерна

Books and translations to read chapter by chapter. Publishing tools for authors and translators.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
PlatformAboutPrices and RatesPaymentRefundsContact
DocumentsUser AgreementPublic OfferPrivacy PolicyPublication Rules18+Contact support
19Registered users
Social links
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP geolocation by DB-IP
Професія - Магистр! / Маг на повну ставку

Розділ 1773

0% of chapter read

Глава 1773: Дев’ять ударів скорпіона

Треба залишатися спокійними, не борсатися і не давати монстру зламати собі кінцівки.

Обличчя Мо Фаня було спрямовано до землі, монстр тримав його за ноги. Він уже тисячу разів шкодував про своє рішення. А якщо Вен Ся виявиться ненадійною, як йому тоді бути?

*Рев

У грудній клітці монстра щось почало змінюватися, вона ставала більш м'якою і липкою. Невдовзі вся груди монстра стала тягнущою, наче мул. Ця трясина намагалася засмоктати Мо Фаня в шлунок до монстра.

Маг багато чого бачив у своєму житті, тому намагався залишатися спокійним.

*Ууу

У цьому ілі з’явилося жахливе обличчя, подібне до голоду й злого духу. Коли він побачив живого чоловіка, то дуже хотів заманити його всередину!

- Вірус злий дух? - Мо Фаню здавалося, що про цю істоту він читав в книгах і його рідко можна було зустріти у реальному житті.

Навіть якщо це злий дух, то чому він може ставати сильнішим? Висмоктує магічну енергію людей.

Мо Фань не знав, що йому робити. Але незабаром чорний скелястий монстр втягнув половину тіла мага у цей жахливий мул і тоді у хлопця не залишилося більше ніяких почуттів, все що йому хотілося зараз - це лаятися матом.

Чого ця офіцерша чекає? Його вже наполовину засмоктало в цю огидну трясину, а вона все ще не застосовує магію!

- Дев'ять ударів скорпіона!

Звук голосу гучно й переконливо пролунав у повітрі. На багатоповерховій вежі коричневе світло засяяло довгим силует людини. Зоряні хмари, сузір’я і зоряна система створили величну й прекрасну галактику. Силует офіцера Вен Ся став більш владним і суворим!

А Мо Фань, на все це, висів весь цей час вниз головою і йому здавалося, що пейзаж довкола нього виглядає особливо.

Більшість кам’яних будинків були зруйновані. І ось, земля під цими будинками почала вдихатися на кілька метрів заввишки, ніби щось намагалося вирватися назовні.

У густому клубі земляної пилу можна було побачити величезний хвіст скорпіона, який розтрощив цілу вулицю лише одним ударом!

З землі з’явився великий і величний скорпіон, який був виготовлений із дрібних каменів. Розміром істота було з цілим будинком, а самий кінчик хвоста був дуже гострим. Коли Мо Фаня вже майже поглинула трясіння, скорпіон зі своїм хвостом пройшов крізь руку чорного скелястого монстра між ногами у Мо - Фана і прямо направившись до грудей монстрів!

Чорний кам'яний монстр якраз намагався втиснути Мо Фаня рукою у свої груди. Але скорпион проколов цю саму груди, увійшовши крізь жахливе обличчя стихійного зла духу і вийшовши зі спини монстра!

- Б...ть! - скорпион пролетів прямо між ніг Мо Фаня.

П'ять сантиметрів!

Від нього до хвоста скорпіона було лише п’ять сантиметрів!

Чому істота вирішила атакувати саме з цього кута?

Мо Фань, користуючись цим крихітним проміжком, намагався прикрити свою гідність руками. Обличчя мага було дуже блідим, він закричав на Вен Ся: « Ти що, і мене заодно вирішила прикінчити? »

Офіцерша нічого не відповіла Мо Фаню, вона повільно і урочисто сказала: « Другий удар! »

- Який ще другий удар... Боже ти мій! Припини, благаю тебе, припини! – душолюще орал Мо Фань.

Земля знову закочувала, а земля була вкрита ще міцнішим скорпіоном. Він знову попрямував у бік грудної клітки чорного скелястого монстра, щоб жорстоко проколоти її.

- Гей, нехай твій скорпіон заходить з іншого кута! Нижче! Нижче! - Вулиці міста наповнилися голосом Мо Фаня.

Цього разу відстань була не п’ять сантиметрів. Просто Вен Ся не знала, з якого боку долоні монстра знаходиться Мо Фань. До того ж, вона не розуміла, що деякі частини тіла у чоловіків їм було набагато важливіше, ніж сама життя!

Мо Фань напружився, намагаючись втягнути живіт і свою гідність. Гострий хвіст скорпіона знову пройшов у нього між ніг і встромився в груди монстра. Цей удар був дуже сильним, в грудній клітці монстра з'явилося ціле отвір ...

- От же дура. Почекай, я спущуся і покажу тобі де раки зимують! - продовжував скаржитися Мо Фань.

- Третій удар! - Вен Ся не чула, що там говорить Мо Фань, вона продовжувала свою техніку бою.

- Дев'ять ударів... Отже, буде ще 7... Скаристий монстр, відпусти мене! Я допоможу тобі її знищити! - Зревел Мо Фань.

Краще б його заковтив чорний скелястий монстр, ніж пережити таке. Адже у людей, які живуть в тілі монстра, просто висікає магічна енергія, але вони залишаються живими — здоровими. А ця Вен Ся явно намагається вбити Мо Фаня таким витонченим способом. Або принаймні вона залишить його без дітей і онуків!

Оскільки було сказано « бити удари », то й буде дев’ять ударів. Після такої атаки в тілі монстра з'явилася величезна дірка, а чоловіче гідність Мо Фаня дещо залишилося у живих ...

З рук монстра, Мо Фань забув утримати рівновагу.

Вдарившись об землю, Мо Фань відчув, що між його ногами оніміли і вже не відчував болю...

Мо Фань був наляканий і все між його ніг стисалося до крихітних розмірів.

Дещо піднявшись, Мо Фань спробував звести ноги разом.

*Бам!

Щось загреміло. Виявляється, це чорний скелястий монстр повільно обвалився на землю, наче багатоповерхова будівля. Його чорне тіло почало розсипатися, а звідти один за одним з’явилися маги.

Цей чорний кам'яний монстр заковотив величезну кількість людей, тому він і перетворився на такого велетня.

- Все добре? — запитала Вен Ся, спустившись з кам'ятної вежі.

- Якщо після цього залишаться якісь комплекси, то ти будеш у всьому винна, зрозуміло? - Закричав Мо Фань.

Вен Ся опустила голову і сказала: « Так, я понесу відповідальність, але спершу давай закінчимо створення магічного бар'єра.»

- ....

https://literna.net/uk/books/386-profesiya-mahistr-mah-na-povnu-stavku

Previous chapterNext chapter