Publish
New releasesPopularFreeOngoing booksCompletedTranslationsIllustrationsFandomsNews
ЛітернаCatalog
BookmarksLibrarySign in
Літерна

Books and translations to read chapter by chapter. Publishing tools for authors and translators.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
PlatformAboutPrices and RatesPaymentRefundsContact
DocumentsUser AgreementPublic OfferPrivacy PolicyPublication Rules18+Contact support
19Registered users
Social links
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP geolocation by DB-IP
Професія - Магистр! / Маг на повну ставку

Розділ 1496

0% of chapter read

Розділ 1496. Справжня сила Альпійського університету

- Говоріть про муки сумління? Я буду вже краще щодня ходити по її залишках і розтаптувати квіти, які вона садила, таких як вона не повинно бути в Альпійському університеті! - З ненавистю в голосі вимовила Едіт.

Дівчина дуже сильно змінилася зовні, і важко було повірити, що це й була правдива вона — вирощена в стінах університету та навчена магії сама директриса Перрі!

У Альпійському університеті вчаться і такі милі та доброзичливі дівчата, як Емілія, і жахливі заздрісні студентки на зразок Едіт!

- Тоді навіщо тобі знадобилося отруїти герцога? Він з тобою не сварився! - Нерозумний голосом запитав Му Бай.

- Він повинен був померти! Прикинувся, ніби йому погано, і намагався затягнути мене в свою кімнату! - Едіт холодно відповіла.

- Завтра ж слід передати її людям з клана Кас, сподіваюся, тепер вони не лагодитимуть нам перешкоди, - сказала Джессі, вставши позаду Едіт і намагаючись схопити її.

Едіт і сама знала, що опір у цьому випадку безглуздий: Перрі, Бланка та Далан мають такий рівень культивування, до якого їй не дістатися й за все своє життя.

Директор Перрі, безперечно, втратила дар мови. Вона повільно заступила в сторону Рейнської фортеці. Їй навіть не потрібно було підмоги ученицям, чим більше вона ставала сильнішою, тим сумним і гірбатим він виглядав.

Джессі забрала дівчину, примушуючи її ще більше охорони, щоб Едіт вже точно не змогла нікуди втекти.

- Мо Фань, справа вирішено, чого це у тебе досі такий похмурий вигляд? — запитала Лі Симей, її очі сяяли благоговінням і захопленням.

Вона знає про магічну могутність Мо Фаня, але навіть припустити не могла, що звивистими він опиниться не слабше, якщо зміг розслідувати таке заплутане справу від самого початку і до кінця.

- Я перевірив, оленина, що готувалася на кухні для герцога була отруєна Едіт, - відповів Мо Фань.

- Виходить, що герц Кас був отруєний ще з самого початку? - Ставила запитання Бланка.

- Це все неточно. Яд потрапив в тіло герца через рот, і хто його знає, яке прокляття запустила Едіт, коли він почав приставати до неї. Ще не зрозуміліше те, звідки вона навчилася таким примхом? Вона явно не культивує цей елемент, - вимовив Мо Фань.

- Справді невизначено. Але якщо у людини чорне серце, то вся ця гниль може виливатись назовні і так, - сказала Бланка.

- Є ще дещо незрозуміле, - додав Мо Фань.

- Блін, вона ж сама у всьому вже зізналася, що тут незрозумілого? Невже ти хочеш, щоб клан Кас в кінець розтоптав цей університет? Вона зробила багато зла, і навіть якщо герцога отруїла не вона, то нехай хоча б так спокутує частину провини перед університетом, - вимовив Чжао Мань Янь.

- Це отруюче закляття - її рук справа ...ладно, вистачить вже, за ці кілька днів моя голова і так мало не вибухнула, - молів Мо Фань, тримаючись за голову.

- Мо Фань, ти знову змусив нас подивитися на тебе іншими очима! Хоч ти і є мисливцем чистого неба, перед твоїми навичками кланяємося навіть ми, - посміхався професор Лі.

- Цього разу ти став великою службою в Альпійському університеті, сподіваюся, за тебе замовкнуть слова на Святому суді. Як би там не було, тепер двері цього університету вже точно завжди відкриті для тебе! - Він додав професор Чжен.

- А я вже й забув, що через кілька днів я повинен стати перед судом... - відповів Мо Фань.

Рано - вранці Мо Фань все ще не проживав у своєму ліжку, як раптом почувся крик, від якого стояла в кімнаті ваза розлетілась на дрібні уламки.

Хлопець підскочив з ліжка, і що могло статися? Адже справа вирішилася, і цей день мав бути спокійним! Весна прийшла...відкуда взявся цей хаос?

- Директор Перрі, ти дійсно так вирішила? - На обличчі старійшини Лін викрикувала злість.

Директор Перрі піднялася. Сьогодні вона була ще більш розбитою, ніж напередодні, але в її очах нічого не переглядалося. Вона посміялася суперечити старійшині Лін з клану Кас, тому ніхто в радіусі кількох сотень метрів не наважувався наблизитися до них.

- Так, я вже прийняла рішення. Якщо старійшина Лін хоче залагодити заворушення в моєму університеті або ж звинуватити одну з учениць, то я присягаюся всім, що маю - я не дозволю тобі піти звідси просто так. Моя учениця Едіт, старійшина Лінн, і навіть якщо вона вчинила серйозний злочин, то все ще є студенткою Альпійського університету. Вона отримає своє покарання, але судитиме її буде святий суд, я не можу віддати її в руки вашого клана Кас! - Відрізала директора Перрі.

Також не залишилося краплі від того шанування клану, що було днем раніше — сьогодні вона чинила опір людям клану Кас рішуче, навіть Мо Фань тепер дивився на директрису зовсім іншими очима!

Едіт теж була там і могла спостерігати за всім. Після останніх слів директора в її очах ніби загорівся вогник!

- Директор Перрі, ми не боїмося людей клану Кас! Вони наші вороги, і нехай швидше з'являться сюди, щоб ми змогли показати їм нашу силу!

Тепер усе подвір’я наповнилось криками підтримки в адресу директриси. Насправді ж, в цей момент вона мала передати Едіт клану Кас, але вирішила цього не робити.

- Переполох прямо як в день вбивства Емілії... - Зітхнув важко Мо Фань.

https://literna.net/uk/books/386-profesiya-mahistr-mah-na-povnu-stavku

Previous chapterNext chapter