Розділ 251-300

Глава 251

Розділ 251: Обмін університетів

В’їхавши до імператорського університету, вчитель відразу зустрів студентів, які прибули. Він проводив всіх у студентську спілку.

Всі тут були магами середнього рівня, або просто кажучи, магістрами, тому і умови проживання у них мали дуже хороші.

У гуртожитках була велика вітальня. У кожного студента була своя кімната, а сама будівля дуже висока і мала мансарду.

Мо Фань думав про те, як зручно тут жити: для достатнього освітлення можна просто піднятися на дах і все!

« Вчителю Гу Хань, вчитель Цю Юй Хуа, приведіть сюди студентів, нехай трохи відпочилить і завтра після обіду прийдуть студенти з шести університетів. У визначений час вони повинні бути на університетському майданчику для обміну магічним досвідом." - почувся голос відповідального за цю справу вчителя Лу.

« Навіщо так поспішати?» — голос почув учитель Гу Хані.

З кожного університету приїхало багато студентів з обміну, і такий швидкий старт його здивували.

« Час — це найважливіша частина кожного року. Тільки цього року, окрім студентів обміну є ще багато досвідчених хлопців, які беруть участь. Отже, треба почати рано-миті". - сміючись сказав вчитель Лу.

« Навіть якщо так... Ну добре».

« Завтра я прийду за вами. Студенти університету Мінчжу, вам теж потрібно раніше лягти спати. Всі ми тут чутні про ваші досягнення, тому сподіваємося, що на змагання ви будете до нас поблажливі." - сказав вчитель Лу сміяючись, але в його голос можна було почути фальш.

Вчителі Гу Ганя мали неприродний характер, тому він почав бурчати.

Та ніхто не знає про ваш незрівнянний стиль, який поблажливість?

Після того як вчитель Лу пішов, Мо Фань з непогамовним виглядом запитав: « Вчителю Гу Хань, про який змагання йде мова? »

— Ти що не знаєш? — з сумом сказав Шень Мін Сяо. "Говорять, що це обмін досвідом, насправді ж це змагання між університетами."

« Не переживайте, завтра ви виступите проти них, як це зазвичай робите. Тим більше там буде повно хлопців з інших університетів ..." - виголосив Цю Юй Хуа.

« Не все так просто. Студенти інших університетів слабоваті, тому якщо вони виграють, а ми програємо - наша репутація буде підтримана".

« Не накручуй себе. Ідіть краще відпочиньте. Ситуація сама проясниться." - сказав вчитель Гу Хань.

Мо Фань прибув сюди незрозуміло навіщо, хто ж знав, що їм доведеться битися.

Вчитель Лу вийшов з в’язниці і вже вирушив на тренувальний майданчик.

Щороку в цей час імператорський університет був особливо жвавим, вони викладали по повній, щоб довести всім іншим університетам, що вони кращі, змушуючи навіть їхніх вчителів визнати свою слабкість.

Заради цього « зміни досвіду» імператорський університет починав підготовку задовго до його початку, інтенсивно тренуючи студентів між собою.

Кожен у їхній команді був сильним, і вчитель Лу святий вірив, що ніхто не зможе їх обійти. Щоб зміцнити свою перевагу, університет постійно змушував студентів битися один з одним для того, щоб поліпшити їхнє вміння.

« Учитель Лу, студенти з Мінжу вже прибули?» - почувся голос із тренувального майданчика. Послужений торс цього хлопця нагадував скелю.

Очевидно, що він вправно володіє хвилями. Використовуючи її, він за кілька кроків опинився поза тренуванням майданчика.

« Да» - хитаючи головою, сказав вчитель Лу.

"Ха-ха-х, ці студенти університету Мінчжу занадто посередні, надумали з нами тягатися. Можна вважати, що ми їх вже зробили. Скоро ми їх знищимо, і вони більше не сміються висовуватися" - цей щільний хлопчина вдарив себе в груди і засміявся.

« Це університет Мінчжу має силу тільки на словах, але насправді вони нічого не представляють, лише говорять. Вони навіть не можуть змиритися з тим, що слабшає нас." - тепер в розмову включився витончений хлопчина у білому одязі.

"Не можу дочекатися!"

Коли вчитель Лу побачив, що енергія їх б'є ключем, він засміявся.

Протистояння імператорському університеті та Університету Мінчжу тривало вже багато років. Конфлікт двох найбільших університетів країни завжди виливався у неминучу битву найсильніших студентів.

За попередні роки імператорський університет легко здобув перемогу над іншими університетіми. (Свідки тоді Мінчжу не брав участі)

Цього ж року до змагання приєднався Мінчжу університет, і це варто було побачити!

Університет Мінчжу - це університет номер один у Шанхаї!

Два найсильніших магічні університети країни в одній сватці - це сенсація!

Не варто навіть говорити про те, як студенти імператорського університету очікували цієї події. Якщо порівняти Мінчжу з університетом, то це додасть їм ще більшої ваги і вони будуть на першому місці!

У результаті цього, через прибуток студентів з Мінчжу, вони навіть не вкрали вулиці, тому що їхня перемога була неможливою!

« Учителі Лу, якщо цього разу ми розгромимо Мінчжу університет і підвищимо репутацію школи, чи дадуть нам додаткову винагороду?» - запитав Суй Дан.

« Я не маю діла до нагороди, у мене руки пошуміють підіймати цьому університеті Мінчжу..." - сказав Лео Мімін Сюань, студент в білому одязі.

« Ви двоє в команді як пляшки з під олії (прим.: китайський фразеологізм, що означає побічних членів сім'ї без рідних), не варто говорити про можливості інших» - цього разу у розмову увійшов студент елемента призову, який також був на треніровому майданчикі, поруч з ним був його лютий вовк із фіолетово-синею.

« Ей, не варто так нехтувати нами! Твій вовк я можу вкласти в один прийом!» - люто сказав Суй Да Лун, не на жарт розізлившись.

"Ха-ха, в команді є хтось, хто може виступити проти мого вовка, але це точно не ти! Іди, салаго, тренуйся» - з презирною усмішкою сказав Лю Чжен Хе, погладжуючи свого вовка.

Сюй да Луна почорніло від люті: « Ось почекай! »

« У цій битві проти університету Мінчжу я є головною силою! Вони не зможуть перемогти мого вовка!" - безглуздо сміявся Лю Чжен Хе.

Вчитель Лу хитав головою, думаючи про те, що більша частина команди зарозуміла.

Нічого не поробиш, вони мають гордість.

- Поцікавився вчительом Лу.

« Капітан втомився, зараз відпочиває. Вчитель Лу, завтра ми переможемо, так що нашому капітану не варто турбуватися."

« Так, так. Найважливіше, щоб ми перемогли."

Почувши слово "капітан", декілька осіб відразу відобразилися пошаною.

Логіка проста: найсильніший з команди стає її капітаном.

Під час обрання капітана навіть зарозумілий Лю Чжен Хе не сперечався.

В очах решти вовк Лю Чжен Хе був жахаючим, здатним перетворити будь-кого на дрібну псину.

Глава 252

Розділ 252: Концентрація душ

Настав вечір, і Мо Фань пробрався на балкон.

Повітря Пекіна забруднене набагато сильніше, ніж повітря Шанхая. В залежності від пори року тут неможливо побачити повне світіння зірок. Можна лише побачити, як вони світяться.

Цього вечора Мо Фань продовжив тренуватися, фактично миттєво увійшовши в туманність елемент заклику.

Раптом для Мо Фаня його талісман почав видавати якесь дивне світло, що було для нього в диковинку.

В останні дні, під час вивчення стратегії магічного просвітлення Мо Фань спеціально запитував професора Цю Юй Хуа про посудину для душ померлих.

Пам'ятається, Чжао Мань Янь говорив про те, що після смерті звичайні люди не можуть побачити душу, і не зможуть зловити її, вона може контролювати тільки маг елементів духу.

Але якщо маги інших елементів хочуть зловити душу, яка померла, то їм потрібна спеціальна посудина з викресленими чарівниками духа.

Що ж таке темний талісман? Це і магічний предмет культивування, а також посудина для покійної душі.

Але сьогодні талісман випромінював дивне світіння, і Мо Фань вирішив зайти ще далі, щоб дещо дізнатися.

Всередині темного талісмана було повне священне джерело. Через те, що він майже повністю навчився в цьому талісмані, такі люди як Юй Ан могли відчувати його запах, тому що тепло світіння амулета тепер цілком виходило від святого джерела всередині.

Витягнути джерело було неможливо, і душу з талісмана також не витягти — ясна річ, що Чорна церква вже не може отримати святого джерела.

« Гей, хлопче, чого не спиш і там шумиш? Що це за зелене світло?»

Вночі темний талісман загортав ще більше зеленим світлом, іноді навіть вібрував. Мо Фань іноді думав, що він живий.

Мо Фань, глибше усвідомивши ідею талісмана, раптом зрозумів, що всередині темного амулету є якийсь простір.

Він також зрозумів, що всі його попередні тренування були неповноцінними і він не міг повністю увійти в світ темного талісмана. Цього разу він відчув, ніби вперше знаходиться не в цьому вимірі.

Однак Мо Фань не був наляканий. Він вже відчував подібне відчуття у Трехступентій вежі. У небесному просторі талісмани були священними джерелами, а де знаходилися душі померлих?

Мо Фань продовжив дослідження. Небесне місце виявилося не таким вже й великим. Пройшовши глибше, Мо Фань знайшов річку безпрецедентної чистоти.

Пари, що випарювалися рікою, були священним джерелом. У серці темного талісмана шовкопряди і ріка палила!

Мо Фань продовжив стежити і побачив, що над прозорою поверхнею води були сфери, які випромінювали зелене світло. Здавалося, що це світлячки, підвішовані тонкою шовковою ниткою над річкою.

Ці світлячі зелені світлові промені спливали над річкою, але Мо Фань не вважав це видовище дивовижно красивим.

Усі ці світлячки, які виступали над річкою, були зірками.

Простіше кажучи, всі вони були душами померлих.

На початку, коли Мо Фань вбив того вовка вчителя Байна, його темний талісман буквально забрав цю душу в себе.

Потім було вбито магічних звірів, душі вбитих Чорної церкви — усі вони беззвучно перетворилися на світлячків у просторі темного талісмана.

Мо Фань навіть не здогадувався, що всі ці душі були перетворені талісманом на світлячків над водою річки...

Мо Фань був спантеличений і не вважав, що темний талісман має пристрасть до колекціонування військових трофеїв.

Незабаром зелене світло стало зовсім безпросвітним, а Мо Фань хвилювався , чи не втрачає він тут час.

Якщо душ нагромаджується, то це буде магічним інструментом туманності і якщо він стає духовним, тоді просто талісман у порівнянні з ним все одно, що порівнювати пісок зі сливком золота. Коли талісман накопичує душі, він стає самокерованим!

Мо Фан не зрозумів суті темного талісмана.

У другій половині ночі темний талісман розбудився не жартома: його постійно трясло.

Мо Фань відкрив очі і вже збирався відрубати талісман, як побачив, що то непарне зелене світання перетворилось на концентрований потік світла!

Це змусило Мо Фаня мимовільно розкрити очі і рот від подиву.

І справді, ці два різних світила були неповноцінні, наче пісок і золото! Він став духовним!

Тільки справа було в тому, що Мо Фань зараз не брав участі у битві і не убивав магічних звірів, на честь чого це він став раптом духовним?

До того ж цілком реальним!

Мо Фань поквапився знову увійти в темний талісман. Тепер він вже не бачив жодної світлячки над водою, яка була повністю спустошена. Це було тільки яскраве духовне світло, подібне до світлячого місяця.

Мо Фань був не з тих, хто задовольнявся несподіваним подарунком неба на кшталт цього. Що б не сталося, йому треба було самому розібратися, чому саме так.

Ця духовність талісмана з’явилася так раптово, ніби знайдений золото на дорозі...

Радість накочувала хвилі, але всередині все одно було неспокійно...

З цим занепокоєнням Мо Фань ледве дотерпел до ранку.

На світанку Мо Фань постукав у двері професора Цю Ю Хуа. Старий професор повільно потягнувся і запитав: « Чому так рано? Щось сталося?»

« Профессор, я пурився в одній книжці про посуд для душ померлих. Там говориться, що судина має ще й інші можливості. Ви знаєте про це?» - цікавився Мо Фань.

Очі старого професора засяяли, наче він зустрів видатного чарівника, глибоко зануреного в магію. Він без натяку на сонливість запитав: « У якій книжці ти прочитав це? Звичайно, це повинна бути стародавня книга. Я також зустрічав подібні записи в ранніх роботах...."

По суті старого професора, який був неуважним і містичним. Мо Фань зрозумів, що професор сам потребує відповіді на це запитання й має свої думки на цей рахунок.

Старий професор таємничого низьким голосом випускника сказав: « Вони кажуть, що є один особливий вид судин, який може не тільки поглинути душу, але й мати до них особливу пристрасть. Все тому що ... Він може перетворювати ці душі на повноцінний дух. "

Почувши це, Мо Фаню все відразу стало зрозуміло!

Отже, темний талісман зосередив усі душі на одному!

Пісок перетворився на золото!

Глава 253

Глава 253: Висичені зірки

Мо Фань був просто зобов'язаний поцілувати свій талісман після такого. Той був занадто оху* * (офігним тобто). Це вражає, коли людина робить такий великий прорив.

Повернувшись до своєї кімнати, Мо Фань вирішив ще раз переконатися в тому, що він правий.

Справді, це була душа (дух). Душа рівня слуги.

Душа такого рівня завжди в ціни. Цікаво, кому ж спало на думку надати інструменту таку властивість?

Коли Мо Фань почав думати про те, що зможе розбагатіти за допомогою свого талісмана, то відразу зіткнувся з одним питанням.

Очевидно, ця мати її душу не витягне з талісмана!

« Тісманчик, не треба знущатися над мною, якщо я не зможу витягти душу, то як же я її продам на аукціоні? Як же тоді заробляю грошей?" - сказав Мо Фань з гірким сміхом.

Отримати золото, яке не вийде. Хіба це не безглуздо?

Мо Фань ще довго вивчав цю об'єднану душу, але так і не знайшов спосіб витягти її. Оскільки її не можна так просто витягнути, то чи це означає, що вона від цього стає лише ціннішою?

Чи він колись радів?

Мо Фань був незадоволений і продовжував наполегливо працювати.

Він навіть не став снідати, весь цей час перебирав всі можливі способи витягти це "золото".

Поки Мо Фань використовував свою духовну силу, щоб здобути душу, він помітив, що не може пересувати цю душу у своєму духовному світі.

Це було схоже на духовний друк. Неначе щось пов'язувало хлопця і душу і не давала витягти її.

Питання в тому, чи буде якась користь від того, що ця душа рухатиметься у його духовний світ?

Шукаючи розв’язання цієї проблеми, Мо Фань вирішив спробувати: він направив цю душу до туманності елементу блискавки всередині свого духовного світу.

Туманність була чорно-фіолетним кольором. Вона була схожа на водоворот зі зоряним скупченням, що було чітко видно у світі.

Як тільки Мо Фань почав вести цю душу до туманності зірок, він помітив, що душа сама плисти прямо до зір.

Не встиг Мо Фань що-небудь збагнути, як одна зірка притягнула і поглинула душу, яка по формі була схожа на блискучого світлячка.

"О господи, та як же можна з'їсти таку річ?" (В оригіналі там ругальство як введене слово)

Візьміть і з'їсти душу за ціну від трьох мільйонів до п"яти. Це зовсім не годиться!

Як же такі слухняні зорі дозволили проковтнути душу? Та ще й поводилася так, ніби все зробили правильно?

Мо Фань був охайний.

Він просто хотів спробувати, що вийде. Хто ж міг подумати, що душу дійсно з'їдять. Та ще й не просто поковтять, а віддадуть на корм одній з семи зірок у сузір'ї!

Все це було за межами розуміння Мо Фаня. Хлопець поспішно пішов шукати вчителя Цю Ю Хуа, він прагнув пояснень.

***

"Зезда з'їла душу?" - із сміхом сказав вчитель, знімає окуляри.

Цю Юй Хуа любив, коли студенти ставили складні запитання на них і він сам себе доводив, що надзвичайно ерудирований.

Питання, яке поставив Мо Фань, було заковистою справою, а все тому, що книжки на цю тему просто не містили. Вчитель якраз читав книжки на цю тематику, і відповідь на запитання почав здалека.

« Тобі слід знати, що душа — це добра річ, яка дуже допомагає магу. Найпоширенішим застосуванням душі є виготовлення магічних інструментів різних рівнів. Проте, вже давно їх використовували зовсім по-іншому. Задовго до того, як з'явилися магічні інструменти та посудини для душ померлих, душі використовувалися для посилення" - сказав Цю Ю Хуа.

« Підсилення? Підсилення чого? - відразу ж запитав Мо Фань.

« Хіба це питання не дає чіткої відповіді? Звичайно, що для підсилення зірок! Тільки ось чому вони ковтають душі?" - сказав вчитель, подувши на свої вуса.

"Щоб стати сильнішим?"

"Через те, як винайшли інструменти для прискорення культивування душі використовували саме так, транжирілі просто."

« А коли зорі всиджують, ти також зможеш збільшити силу випущеної магії?» - відразу ж запитав Мо Фань.

« Це точно. Збільшуючи зірки, ти також зміцняєш силу магії."

"Так це, це ж чудово!!" - вигукнув Мо Фань.

Виявляється можна ще більше посилити свої заклинання, це ж просто чудова новина!

Якраз тоді, коли він використовував "огромний тіньовий шип" під дією « власті ночі". Цей шип перетворився на шість окремих, що миттєво призвело до не названої загибелі монстра з аури прокляття рівня ватажка зграї! Коли ж це знання підвищить здатність душі, то воно стане дуже сильним!

« Я вже сказав, що це марнотратство" - сказав вчитель кивнув.

« Чому?» - запитав Мо Фань, не розуміючи причини.

« Діти дуже дорогі. Якщо потрапиш на аукціон, то сам зможеш в цьому переконатися. Душ не вистачає навіть на те, щоб зробити магічні інструменти будь-якого рівня. Я вже не говорю про те, щоб давати зіркам поглинати душі. На початковому рівні маг має лише сім зірок. Щоб посилити магію, потрібно знайти сім душ. Справа в тому, що тільки безумець стане витрачати цілі сім душ на те, щоб посилити магію початкового рівня." - сказав Цю Ю Хуа.

"Емм" - вираз обличчя Мо Фаня прийняв неприродний вигляд.

Здається, що він і став божевільним. Ще п’ять хвилин тому він годував душу зірці з елементів блискавки.

« Через це було винайдено інші способи використання душі. І ці способи дозволяють посилювати магію, не спалюючи гроші, як папері" - сказав вчитель.

Мо Фань задумливо кивнув.

***

Якщо такі душі не можна витягнути з талісмана, то їх слід використовувати для підсилення магії початкового рівня!

Так вже, якщо на сім зірок потрібно 7 душ рівня слуги... то це по грошах вийде як купити душу рівні вожка зграя!

Навіть якщо це вдасться, то підсилення буде не таким вже й важливим. Заклинання, мабуть, не стануть сильнішими за закляття середнього рівня. Тільки безумець буде цим займатися.

« Це питання, яке можна вивчити. Якщо дійсно не вийде продати ці душі, то доведеться всилювати зірки», - недоумкуючи сказав Мо Фань.

Краще підсилювати зірки душами, ніж дивитися на них і переживати, що душі так і залишаться без діла!

Глава 254

Розділ 254: Командні змагання

Вранці імператорський університет обмінювався досвідом з іншими, після обіду він обходився із Університетом Мінчжу.

Обмін досвідом дуже важливий. Якби двері до місця, де проводиться обмін досвідом, були відкриті всім і кожному, то вільних місць швидко б не залишилося.

Мо Фань цілу ніч не спав і досліджував свій талісман. А коли настав ранок, хлопець не пішов дивитися на виступ інших університетів, як це зробив учитель Гу Ханай та інші студенти. Якщо Мо Фань не відпочине, не набереться сил перед битвами, як же він буде битися?

Поки Мо Фань відсипався, інші люди йшли один за одним до місця проведення боїв.

У розкладі змагань було ще шість університетів. Вони були з усіх куточків Китаю: із півночі, півдня, заходу і сходу. Усі університети були по-своєму відомі.

Проте студенти з імператорського університету не були захоплені бійками зі студентами. Вони найбільше хотіли боротися з університетом Мінчжу.

Від самого ранку атмосфера протистояння пронизувала кожні репліки, що були люб’язними студентами. Яскравим прикладом цього були Сю Да Лун і Ло Сун, люди звичку говорити все відверто.

« Лозо Сун, ти неглибока людина. Всі ви далеко не фенікси, швидше півня. Якщо подумати, то так і є, ваша сила тут не вважається особливою, швидше за звичайну.

Вчитель Гу Хань стояв поруч. Йому стало неприємно від почутого.

Єгипетська сила! Тобто ми тепер півень, а вони - фенікси? (П.п.: В оригіналі використано цікавий вираз здивування, дослівно перекладений як "Банати твою гуаву", що є заміною матерного виразу. Банан — символізує чоловічий статевий орган, гуава - жіночий)

« Сюй Да Лун, не варто бути таким грубим. Вибачте, цей чоловік, Сюй Да Лун, дуже відвертий, прошу вас бути поблажливішим до нього." - сказав вчитель Лу І Мін, поспішно наслідуючи обидві сторони.

« Об’єднаний? Цей Лу І Мін теж так вважає?

Вчитель Гу Хань високомірний і запальний. Він колись був студентом університету Мінчжу, потім став вчителем. Але це не давало йому підстав казати, що інші гірші за нього.

« Це...», - Лу І Мін незручно посміхнувся і поспішно змінив тему.

« Учора, коли ми вас зустрічали, студентів було вісім. Як же так вийшло, що сьогодні їх сім?

Доброзичливий вчитель Цю Юй Хуа не дав можливості Ґу Хану відповісти і сказав: « Цей студент вчора погано спав, тому він відпочиває.

"Ха-ха-х, не варто так хвилюватися, це ж звичайний обмін досвідом, немає стоїть через такі дрібниці погано спати." - розсміявся вчитель Лу І Мін.

"..." - обличчя Юй Хуа помажело.

Коли вони тільки зустрілися з вчителем Лу І Міном вчора, то не було ніяких проблем. А зараз, у його мові навряд чи знайдеться щось розумне.

« Не важливо, чи прийде той студент чи ні, кількох з нас цілком вистачить, щоб розділитися з вами», - сказав Шен Мін Сіо, коли він встає зі свого місця. Він подивився на групу студентів з імператорського університету так, ніби зібрався розрубати їх усіх на маленькі шматочки своїм поглядом.

« Невже? Не може бути, ну ти і ... брехунка (так, серйозно)», - культурно сказав Ляо Мін Сюань.

"Чого ти, мати, там сказав?" - прямо висловився Шень Мін Сяо.

« Все, досить! Немає сенсу сперечатися. Після обіду все стане ясно." - холодно заявив Ґу Хань.

« Так, так, вірно, стане все ясно» - сказав Лу І Мін з тією ж фальшивою посмішкою. Йому було все одно на стосунки двох університетів.

« А Мо Фань? Куди він пішов?

« Він уже прокинувся. Сказав, що йому треба зустрітися з колишньою, після обіду він повернеться." - казка Чжао Мань Янь.

***

Мо Фань проспав до полудня, всі вже давно пішли. Тому він був гордий і не міг поїсти обідом.

Імператорський університет дуже відрізнявся від Мінчжу. Там було багато старих дерев, алеї, будівель були в стародавньому стилі. У Шанхаї все було по-іншому: споруди будували в сучасному стилі.

Також у імператорському університеті було багато талановитих студентів.

З цього університету вийшло кілька дуже відомих людей, і не дивно, що всі ті люди поводилися так зухвало.

Не дивно, що саме підштовхнуло Мо Фаня на прогулянку по університеті: історія про культуру та історію Цю Юй Хуа або власний настрій. Однак серце Мо Фаня було чітко просте: він заблукав.

Місцеві студенти з радістю допомогли юнаку знайти місце проведення бою.

Арена, де проходили битви, була надзвичайно великою. Біля вхідних дверей височіли колони, подібні до архітектурної споруди стародавнього Риму.

Сама арена нагадувала Колізей. Лише уявлення про арену викликало в людей відчуття прекрасного.

Коли Мо Фань зайшов на арену, то зрозумів, що прийшов якраз вчасно. Імператорський університет зараз повинен змагатися з Мінчжу.

Як тільки Мо Фань зайшов всередину, то відразу відчув, що щось не так. Він вважав, що така суперечність можлива лише в боротьбі з університетами.

« Що сталося? Що сталося? "» - запитав Мо Фань Чжао Мань Яня.

"Яке ще "що сталося?" Зчепилися. Ло Сан і Суй Да Лун — давні противники. Ці двоє сварилися так сильно, що привернули ще дві команди." - сказав Чжао Мань Янь.

« Ну, так це супер. Мені більше до душі відкрита різанина, ніж ці "безособовості" - дволично сказав Мо Фань.

« І так!» - погодився Чжао Мань Янь.

Так, те що відбувається між імператорським університетом і Мінчжу відомо всім.

Усі, хто не дивився бої від самого початку, сподівалися, що два університети перестануть ворогувати. Поспішають, і стане видно хто ж сильніший - претендуючий на "захоплення влади" університет Мінчжу або безсумнівний лідер минулих років - імператорський університет.

« А як битися то будемо? » — нахмурив брови запитав Мо Фань у в'яну светр Му Ну Цзяо, який був одягнений в багнистий.

Юнак торкнувся її рукою, коли питав про причину свого справедливого гніву. Як він, чоловіке, сміявся доторкнутися до неї, дівчата високих моральних рис рукою? Му Цзяо зі злістю відразу підкинула Мо Фаня заклинанням елемента вітру.

Однак те, що вони жили разом на одній території, виробили імунітет до таких дрібних шалощ. Тепер багато з них вона навіть не помічала.

"Нас вийде чотири людини, їх вийде четверо чоловік, після чого почнеться битва" - холоднокровно сказала Му Ну Цзяу, дотримуючись дистанції в один крок від Мо Фаня.

« Це мені до вподоби! Мо Фань розімне руки і вони будуть повзти, виринаючи як черви!"

Зараз всі знали не так багато заклинань, тому дуель один на один вирішується за короткий час: хто сильніший, той і переміг. Досить одноподібно.

Тоді як групові сивини проходять по зовсім інших принципах. Він бере участь у багатьох елементів, магічних інструментів. Дуже сильно впливає те, що кожен може прикрити товариша. А те, що різні заклинання та чари комбінуються і синоргують між собою, додає особливо непередбачуваності цим битвам. Крім того, такі бійки найліпше перевіряють магічні можливості студентів та їхню здатність пристосовуватися до ситуації на полі бою.

Глава 255

Глава 255: Університет Мінчжу проти Імператорського

- Чжао Мань Янь поплескав Мо Фаня по плечу.

« Чому це?» - з радістю запитав Мо Фань

« Ти не соромишся питати! Це стало очевидним лише тоді, коли перші списки учасників вже укріпили!"

« Емм... Я заблукав!»

Добре, що обидві сторони домовилися провести змагання в два етапи.

Для першого етапу університету Мінчжу обрав чотирьох: Шень Міні Мін Сяо, Ло Суна, Пэн Ляна і Чжао Мань Яня.

Шень Мін Сяо і Ло Сун, побачивши стільки викладачів з різних шкіл на тренірових майданчиках та багато гарних дівчат, не погодилися з цим розкладом. Якби вони були впевнені, що зможуть перевершити Імператорський університет, їхня поведінка відразу б змінилася.

Однак, будучи вишуканим у Мінчжу (Сень Мін Сяо), він ніколи не запустить такої нагоди через антипатію Ло Суна до Світу та Місяця.

Ло Сун дуже противився Сюі Да Місяця. Кожного разу, коли ці двоє бачилися, вони викреслювали свої « близькі" стосунки. Ло Сон також намагався постійно затіяти бійку.

Пенні Лен і Чжао Мань Янь знайшлися в цьому списку завдяки професору Ґу Ханю, який підшукав їх виставити вперед, але вони не посміли перечитати указ вчителя.

"Сюй Да Лун, Ляо Мін Сюн, Цзин, Чжау Міні Юе — ви вчотирьох б'єтеся у першому бою, сподіваюся, що ви не розчаруєте нас" - вимовив чотирьох вчитель Лю.

"Так, вчитель!"

Четверо студентів з Імператорського університету вийшли вперед. Сюй Да Лун був накачаним красенем і не виглядав як маг. Здавалося, ніби він спеціально гойдає м'язи, щоб зачаровувати дівчат.

Вишуканий Левяо Мін Сюань в очах Мо Фаня був схожий на Шені Мін Сіо. У нього були дівчата, які писали йому любовні листи і сходили з розуму по ньому. В їхніх очах він був подібний до короля!

Цзин Цзін і Чжао Мін Юе були дівчатами-магами. Мо Фань і Чжао Мань Ян тільки зараз розглянули їх та домовилися називати їхньою дівчиною А й Дружкою Б.

Ці два чари були сильними чарівниками, і на перший погляд вони були дуже навіть нічого.

« Швидкі штучки, ви можете програти» - сказав Мо Фань Чжао Ман Яню.

« Ти можеш визначати рівень підготовки противників тільки по їх виду?» - Чжао Мань Янь повів бровью.

Решта навіть не підозрювали, але Чжао Мань Янь був упевнений: Мо Фан був найсильнішим чарівником серед учасників. Тільки сильний маг може відчувати найменші коливання інших чарівників, усвідомлюючи їхні сильні сторони. І якщо Мо Фань так різко сказав, що вони можуть програти, значить він щось побачив.

Мо Фань загадково посміхнувся, але так і не відповів.

Мо Фань нічого не роздивився, просто висловив своє бажання.

Якщо вони зараз переможуть, то чим же будуть здивовані всі в другому ступені?

По обидва боки сиділи люди, вони були з університету Сянми і східно-китайського університету. Вони дуже сумно спостерігали за тим, що відбувається.

Мо Фань хотів піти до них і розібратися. Це точно були вони. Без слів було зрозуміло, що учасники цього університету задовго до приїзду сюди вже практикували магію середнього рівня.

Але якщо добре подумати, то зрозуміло, що кожен університет пришле сюди тільки кращих зі своїх студентів. Мо Фань і сам був з малої кількості талановитих. Але він не прийшов вранці, тому ніхто з нас не міг знати здібностей інших. Він точно знав тільки те, що ці дівчата були досить сильні.

З іншого боку, незабаром мав початися вирішальний бій між Мінчжу і Імператорським університетом.

« ДЛЯ справедливості учасники змагання не можуть користуватися магічними інструментами. І заради магічної дружби, зберігайте міру!".

Добре, що це правило було вимовлене публічно. Студенти Імператорського університету сиділи як вовки: на тілі не повинно бути жодного магічного предмета або інструмент, а отже, в цьому змагання всі можуть покладатися тільки на свої природні дані.

Приготуйтеся! За звуком суддів ви починаєте бій!

Відразу після початку бою вже можна було зрозуміти, наскільки по-різному поводяться себе обидві сторони. Студенти університету Мінчжу були розкидані, не розуміючи як правильно розподілитися і хто з них першим повинен вдарити. Проте, поведінка студентів Імператорського університету була зовсім протилежною: вони не раз репетирували, тому один з них вирішив стати наївним.

З точки зору підготовки були відмінності. Але студенти університету Мінчжу теж не були безропотними, тому вони швидко утворили і зайняли свої бойові позиції перед противниками...

Чжао Мань Янь стояв позаду всіх. Оскільки він був магом елемента світла, головним його завданням було захищати команду.

Магія противників дуже швидко постала. У ніг дівчини, на ім'я Цзин моментально стала виникати зоряна система темно-зеленого кольору, а довгі сузір'ї з самого центру повільно перетворилися в рослини.

Цей в’ян, який обвів тіло, можна було зрозуміти — це магія серед рослин середнього рівня. Му Цзяо мала бути добре знайома з цим видом магії.

« Це магія середнього рівня! Швидше зупинити її!» - крикнув Шень Мін Сіо Ло Суну.

На обличчі Ло Суна з’явилась жорстока усмішка. Він не мав на увазі такої чудової зоряної системи середнього рівня, натомість він миттєво створив зірку систему елементів Землі початкового рівня.

« Ти не зможеш встояти на своїх ногах! Як ти збираєшся домальовувати свою зоряну систему?» - Ло Сун пустив хвилю по землі своїми пухими руками.

Раптом на поверхню землі почали з’являтися складки, які поперемінно розтягалися. Водночас земля почала вібрувати, так що студенти Імператорського університету інстинктивно нахилилися.

« Я і уявити не міг, що ти - маг елемента землі!» — Сюй Да Лун вже підбудувався під хвилі Землі спокійно перешігаючи.

Можна було побачити, як складки землі зникають під ногами Сюй Да Місяць.

Сюй Да Лун стояв у самому центрі і був оточений цими хвилями. Вібрація почала затихти, наче магія землі передумала бунт...

Цзин Цін, яка черпала зоряну систему магії середнього рівня, впала на землю. Їй пощастило, бо сузір’я та зоряна система не були розірвані.

Поки рослини досягали рівня її грудей, заклинання рослин середнього рівня вже було готове!

« Чудова темниця!»

Вона змінила свій погляд, дивлячись на чотирьох університетів Мінчжу.

« Подивіться, яким буде ваше оточення, коли вас оточать в’юни, чагарники, колючі чарівні рослини!» - сказала Цзин Цензін.

Глава 256

Глава 256: програли

Мо Фань був знайомий з цим закляттям лісової в’язниці, воно було здатне замкнути цілу юрбу людей.

Протягом років стеблини, що виступали з води, продовжували рости і можна було побачити колючі гілки. Рослини, що виходили з під ніг, продовжували підніматися вгору. Ці тонкі стебла рослин, наче канати, намагалися обкутати ноги противників.

Четверо студентів університету Мінчжу, які були замкнені в лісовій темниці для того, щоб вибратися з неї, мали використовувати магію, яка могла знищити чагарники.

Проте студенти Імператорського університету не чекали, поки їхні противники почнуть шукати виходу з пастки. Тому дівчина на ім’я Чжао Мін Юе зробила великий крок уперед, коли зачарувала рослинні чари.

Роздався свист.

Розчарування полум'я, яке спалахнуло раптово, освітлювало все поле бою яскраво-червоними бліками.

Полум'я оточувало дівчину, розповсюджуючись колами. Чжао Мин Юе, голосно гукнувши, зібрала весь вогонь над поверхнею своєї правої руки.

- Нерозумно вимовив Чжен Бін Сяо.

"Лісна темниця все ще діє, якщо вони зараз використовують палаючий кулак..." - Сун Ся хотіла закінчити свою думку, продовжуючи дивитися як Чжао Мін Юе стягує на себе вогненні сили.

Битва, що п’є кулаком, вражає тим велику площу, чим далі знаходиться мета ураження.

Але коли полум’я акурату згоріло над лісовою темницею, кущі та рослини загорилися.

Намагальний кулак діє дуже швидко. Внаслідок цього лісова темниця за лічені секунди спалахнула полум’ям.

Спочатку лісова темниця обмежила простір для Шень Мін Сяо, Ло Суна, Пэн Ляна і Чжао Мань Яня. А коли заросли в’язниці, вони запалили полум’яний кулак.

Тепер спроби вибратися звідти були ще важчими тим, що з оточує вогонь.

« А вони насправді дуже жорстокі! » — сказав Чжен Бін Сяо, пойнявши затію.

Елемент вогню може перекрити рослинний елемент, перетворивши будь - яке заклинання на купу попелу в лічені секунди. Самі студенти Імператорського університету повернули цей факт собі на благо, перетворивши звичайну лісову темницю у вогненне! Неодноразово підсилюючи ефект палаючого кулака!

Шень Мін Сяо чекав сам не знаючи, чим же закінчиться ця ситуація.

Полум’я просувалося дуже швидко, перетворюючи рослини на чорний попіл і з одного подиху вітру вся конструкція розвалилася.

Після того як темниця впала, вогонь також розсіявся і глядачі побачили, що в самому центрі раптово з'явився виступ.

Якщо придивитися уважніше, то можна було побачити гранітну оболонку. Хоча вогонь спалив усе навколо неї, він так і не зміг проникнути всередину оболонки.

« Це кам'яна гора магії елемента землі середнього рівня!» - захоплено закричав Чже Бін Сяо.

Зрозуміло, що четверо цих чоловіків також підготувалися. Цей магічний захист елементу землі їм забезпечило Ло Сун. Опустивши руки, на його тучному обличчі виявлялося сильне виснаження.

Використовуючи кам’яну гору проти палаючого кулака, Ло Сун розтрощив багато своїх сил.

- Шень Мін Сіо під прикриттям Ло Суна випустив свою магію середнього рівня.

Шень Мін Сяо ставився до чарівників вітру. Використовуючи свою магію, він розгнівив палаючий попіл по всій території поля бою.

Вітер посилювався, і хоча він не мав чіткої форми, його обриси розносилися по колу з попелу.

Смерч мав не менше двох метрів у діаметрі. Під контролем Шань Мін Сяо він направлявся в сторону ворогів з Імператорського палацу, щоб пожерти їх!

« Я розберуся!»

Вузьки рота Ляо Мін Сюань, що стояв з іншого боку, розтягнулися в усмішку. Пола його одягу розвівалась на вітер.

Ляо Мин Сюань, теж маючи елемент вітру, хотів протистояти силі Шені Мін Сіо!

Криза вітру/округлений смерч з'явився із центру зоряної системи. У той час, поки Смерч Шень Мін Сіо не пройшов ще і половину поля бою, Лео Міні Сюань двома руками направив свої сили...

У той момент, коли два смерчі зіткнулися, все поле бою опинилося під владою вітру.

Наступної секунди на місці зіткнення вихору пролунав гучний звук, і з новим ривком сила смерчів вирушила далі.

Ветрова хвиля несподівано обірвала двох людей, що були по обидва боки.

Також добре, що межі поля бою були захищені зм’якшеними магічними бар'єрами. Інакше ці двоє просто руйнували б собі кістки.

« Ніколи не розумів безладності вітру» - вимовив Лю Чжен Хе, що стояв неподалік поля дій. Він знехтував магією лева Мін Сюань.

Лу І Мін (вчитель Лу) від хвилювання стримав битву. Двоє прокинулися головною їхньою надією на перемогу в цьому раунді, тому не можна було допустити, щоб вони постраждали.

Підбігши, Чжао Мін Юе грозно сказала: « Ти повинен слухати мої вказівки! »

Лев Мін Сюань піднявся, а його обличчя виражало втому.

Добре, що всі учасники були магами середнього рівня, тому боротьба не могла зупинитися через таку зіткнення.

"Мо Фань, Му Ну Цзяо, Сан Сюн Бін Сіу - ви вчотирьох приготовтесь!" сказав учитель Гу Хань дивлячись на поле бою і одночасно звертаючись до цих чотирьох.

Перша битва ще тривала: ці четверо не виправдали надії Мо Фаня.

Було зрозуміло, що обидва сторони є рівними в силах, всі були магами двох елементів, тільки студенти університету Мінчжу не знали про це.

Вчитель Гу Хань передбачив це наперед, тому назвавши імена інших чотирьох осіб, він переживав, що перша частина битви вже програна.

« Вчителю Гу Хань, не тривожтеся! - Я їх порізаю!

« Так! Будьте обережні!».

Глава 257

Глава 257: Це що, покликаний тобою звір?

« Що ж ти зробив? Чому тіньовий шип не скував руху тієї дівчини, що використовує вогонь?

Пень Лен онімів, але через мить він відповів: « Що? По твоєму, програли через мене?

Шен Мін Сяо помер і з злим видом повернувся в команду.

Пэн Ланян холодно усміхнувся,

Ло Сан зовсім не настроєний базікати. Остання фраза, що сказав Сюй Да Лун, підстібала битися з усіх сил.

« Гаразд, гарненько відпочиньте" - сказав Ґу Хань, намагаючись зупинити перепалку.

« Вчителю Ґу Ханю, відправте мене і наступного разу. Я ще не показав всю свою силу!" - тут же сказав Шень Мін Сяо Гу Ханю.

Молодий був зовсім невесел. З одного боку його розчарував Пэн Лен, цей ніщо з елементом тіні, з іншого боку нерозуміння, що потрібно робити в бою, Чжао Мань Яна.

Як же цих двох осіб обрали на роль учнів у обміні? Та у них ж зовсім немає яєць! Вважай, що дві бої були на чотири!

"Студенти для наступного бою вже обрані: Мо Фань, Му Ну Цзяо, Сун Сінґ Сін Сяу" - сказав Ґу Хан.

« Краще відправте мене, замість цього важничого Мо Фаня. Я їм покажу. Вчитель Гу Хан, ви що хочете побачити як ми програємо дві битви підряд? ". було зрозуміло, що Шень Мін Сяо був на емоціях і не став прикидатися.

Гу Хань подивився на Мо Фаня, а потім на спраглого битися Шень Мін Сяо.

Виходячи з того, що він зараз почув, учитель зрозумів, як серед цих чотирьох найсильніший саме Шень Мін Сяо, але Гу Хананя не мала жодної причини замінити Мо Фаню ним.

« Вчителю Гу Хань, вони не дуже поєднуються між собою. Очевидно, студенти імператорського університету добре підготовлені. Може з точки зору сили ми їм не поступаємо, але з погляду формування команд ми значно гірше. Мо Фань і Чжен Бін Сяо - обидва студенти з елементом заклику, їм буде незручно битися на полі битви."

Лі Цзін прибула до імператорського університету задовго до вчителя Гу Гани та Цю Юй Хуа. Він був відповідальний за зв'язок з іншими університетами. Оскільки Мо Фань запізнився, то не знав про те, що є ще одна вчителька.

Здається, вона походила з Шань Мін Сяо досить поблажлива. Коли Гу Хань почав сумніватися, вона вирішила схилити чашу в сторону Шені Мін Сяо.

Гу Хан і сам зрозумів, що слова вчительки мали здоровий глузд. Справа в тому, що два маги з елементом заклику в одній команді не дуже добре доповнюють один одного. Якщо противник зможе контролювати ситуацію або зловить її, бій програється.

« Тоді давайте так, цей Шень Мін Сяо піде замість мене» - в той час сказав Чжен Бін Сіно.

Шень Мін Сяо нахмуріл брови. Спочатку він хотів зменшити статус Мо Фаня в команді, але те, що йому поступилися місце - теж непогано.

« Ти впевнений, що не хочеш битися? » — несподівано сказав Ґу Хан.

« Так, точно, нічого страшного. Все заради перемоги. Якщо Шень Мін Сяо настільки впевнений, що зможе допомогти отримати перемогу, то хто я такий, щоб заборонити йому?

З усіх присутніх тільки Чжен Бін Сяо був добре знайомий з силою Мо Фаня, вони ж одногрупники як-никик. Решта лише здалека гарантувала, що він може.

« Ну що ж, тоді йди. Але пам'ятай: цього разу ви не можете програти." - сказав вчитель Цю Юй Хуа.

« Не хвилюйтеся, точно не програємо!» - досить і самовпевнено сказав Шень Мін Сяо.

Шень Мін Сяо цього разу вирішив трохи підготуватися. Побачивши, що він знаходиться в одній команді з ненависним Мо Фанем, він відразу ж згадав, як Пені Лін був безполезенний у бою. Він відразу ж, не нарікаючи, сказав: « Сам краще нічого не роби, ти ліпше чекай моєї команди. Якщо ми програємо, то на тебе буде не тільки відповідальність за програшу битви, але й через втрату репутації цілого університету Мінчжу!

« Раніше я думав, що ти просто дуже зухвалий і навіть не вважав себе таким безсердечним. Якщо вже твоя сила залишає бажати кращого, то сидів би собі на лаві, чого стрибати? А тобі ще й місце в команді поступилися», - Мо Фань знав, що Шен Мін Сіо мав багато претензій до Мо Фанні. Але коли він почув, як зарозуміло звертається до нього, то вирішив не бути люб’язним.

« Ти хто такий? Я не розумію, як такий самозадоволений покидьок як ти взагалі могли вибрати на роль студента за обміном!», - гнівно відповів Шень Мін Сіо.

Мо Фань не лаявся з Шен Мін Сяо і пішов поруч із Му Ну Цзяу.

Спочатку Мо Фань думав, що Ло Сун досить огидний, але виявилось, ніби цей Шені Мін Сіо викликає більше огиди. Краще вже йти поруч з пахучою Му Ну Цзяо. Принаймні розбавить нудотворні відчуття.

Шень Мін Сяо злісно втупився на Мо Фаня. Побачивши, як Мо Фан і Му Ну Цзяо йдуть разом, розмовляють та веселяться, він похмарнів.

Те, що Шень Мін Сяо пригощав за Му Ну Цзяo знали все в університеті. Його огидне ставлення до Мо Фаню тільки посилювалося, коли він наближався до Му Ну Цзяо.

Як же він не розумів, що Му - Ну Цзяо, дівчина з дивовижною зовнішністю, дозволила йому, хулігану Мо Фані, топтати землю біля неї лише тому що в тій був чудовий характер. Її виховання, безперечно, було неприйнятним для того, щоб лаяти його.

"Красавиця: має повторити третій ієрогліф у назві Му Цзяо", тобто. дослівно окремо взяті Цзяо Цзіуо можна перекласти як "красуня" і не могла б ти прикривати мене більше. Оскільки нам не можна використовувати магічні артефакти, то в мене немає захисту" - наполегливо попросив Мо Фань.

Мусяо не знехтувала прохання юнака.

Мусяо вважала, що її стосунки з цим хлопцем ще не такі близькі, щоб так називати його. Це ж просто сором якась. А то там "красавиця", тут "червоня" з ним на людях постійно хочеться від сорому провалитися крізь землю. Тепер вона серйозно пошкодувала, що не стала відмовляти Ай Ту ту від тієї невдалої ідеї жити разом з ним.

« Цього разу використовуй всю силу, щоб виграти потім ми не фарбували» - сказала Му Ну Цзяо тихо.

Му Ну Цзяо знала, що Мо Фань має три елементи. Тому не варто хвилюватися про репутацію університету.

"Подивімось, я не хочу показати свої таланти великій кількості людей" - Мо Фань також знизив голос, але ті ж безпричинні манери просувалися в промови юнака. Му Цзяо замовкла.

"Ті чарівники, що були у них в першій битві не дуже сильні. Я здивована, що вони взагалі з імператорського університету» - сказала Сун Ся.

Після цієї фрази Шень Мін Сяо стало трохи ніяково.

« Я теж так вважаю» - сказала Му Ну Цзяо, кивнувши.

— У тебе два елементи: блискавиця і тінь? - сказала Сун Ся тоном командувала, а потім додала: « Наскільки сильний твій призовний звір?

Хоча Шень Мін Сіо претендував на роль командувача, Сун Ся явно не хотіла йому поступатися.

« Його рівень майже рівний рівня втискання зграї», - не приховав Мо Фань.

« О, у такій битві він буде не більш ніж марним комахами», - Шень Мін Сіо не міг пропустити випадку піддушити репутацію Мо Фаня.

Сун Ся лише помостила брови і запитала: « А у тебе тварина, покликана за контрактом?

Тваринне, покликане за контрактом, може бути тільки маг середнього рівня. А от звичайна тваринка, яку призначено для виконання обов’язків, в ранньому відродженні з монстром — це угода, після якої звір слухняно йде за паном.

« Я... не знайшов відповідного» — відповів Мо Фань.

Після того як він сказав, всі поморилися.

Це означає, що з моменту змагання першокурсників сила елемента заклику Мо Фаня не змінилася?

Чи ж це не означає, що вони мають на один з показників менше?

Глава 258

Глава 258: Вона моя давня дружина

Шень Мін Сяо був розлючений. Він не розумів, як таке нікчемне, такого підлешника, такий перевертня обрали в якості студента за обміном?

Сон Ся поставила Мо Фаню таке запитання, від якого будь-хто почуватиметься незручно.

До речі, про справжню силу, перед юнаком була дилема. Він, безперечно, не програвав за силою жодних магів тут, але якщо він не буде використовувати інші елементи, окрім блискавки і заклику, то гальмуватиме команду. І все тому, що його елемент заклику не дуже прогресував з моменту проведення змагань першокурсників.

Все, вистачить, поживемо - побачимо. У багатьох випадках лише один елемент блискавки може розв’язати проблему.

« Лаю Чжен Хе, Мін Цун, Сяо Цзень Х, CЯo Фэн, ви четверо. Оскільки вже студенти з Мінчжу такі "зручні", то ви з ними впораєтесь" - сказав Лу І Мин і розсміявся.

Та команда з чотирьох чоловік, яку в першому бою використав імператорський університет, була середньою силою. Оскільки студенти з Мінчжу не змогли здолати їх, їм залишається лише мріяти здобути перемогу у другій битві.

« Учителі, дозвольте мені битися, саме в цій битві», - пролунав з під парасолька від сонця дзвінками, красивий голос.

Погляди багатьох людей кинулися в сторону дівчини.

Зонтик від сонця був досить великий, до того ж на сходинки падала тінь, яка приховувала обриси дівчини. Під палючим пополудневим сонцем багато людей не могли помітити, що дівчина була немов замерзла та запашна лотоса.

Її складно було розглянути, поки вона не піднялася зі свого місця, доки навколо неї не з'явився холодний, морозний, що поширюється на всі чотири сторони від неї, повітря. Люди були вражені тим, що в команді імператорського університету є така чудова і вільна дівчина.

Коли вона потрапила під палюче сонце, то відразу трохи зимно. Її елегантне тіло оточив невидимий крижаний туман. З шерсті білого гуска сапоги фарбувалися на звабливих ніжках. Її довгі ніжки були приховані за не менш довгим пальто. Одного тільки погляду на її білосніжне пальто вистачило б, щоб з точністю сказати: воно було пошито індивідуально, під замовлення. Воно накреслювало вигини тіла.

Тонкая талія збуджувала бажання спішити до неї двома руками, але її груди були не такими великими, як у казці. Але через її чарівного скелета і надетої сорочки, ці молочні груди виглядали просто чудово...

Вона мала особливу поставу, яка остаточно полонила б кожного. Вона була настільки ідеальною і вродливою, що щойно зійшла з картини. У ній не було жодної вади. Однак не слід було забувати, що обличчя того чоловіка відштовхувало людей. Вираз її обличчя був самотній, спокійний, іноді зарозумілий і завжди холодний. Але весь цей "холод" лише доповнив її образ і манеру мови.

Її білосніжна шкіра сяяла ясно. Вона справила незабутнє враження... чи вона дійсна була такою унікальною і неповторною?

Не тільки в імператорському університеті, але й серед студентів інших навчальних закладів було прийнято приєднуватись до колишньої дівчини.

Усі думали, що та дівчина з Мічжу була особливо чудовою. Але хто б міг подумати, ніби імператорський університет приховує таку красу?

« Ніні Сюе, вони не заслуговують того, щоб ти бився з ними. Ми зможемо виграти їх" - сказав Лю Чжен Хе, посміхаючись і пішов їй на зустріч.

Чжао Мін Юе, побачивши те, як сильно змінилося обличчя Лю Чжен Хе, від злості топнула ніжкою. Очевидно, вона не мала до цього нічого спільного.

Насправді Лю Чжен Хе був досить прямим. Інші хлопці, при вигляді холодної усмішки Мун Сюе, відразу ж втратили будь-яку впевненість.

Якщо дівчина мила собою, то вона природно збуджує в чоловіках їхні перші бажання.

Сюй Да Лун, Лю Чжен Хе, Ляо Мін Суань та інші могли бути будь-якими. Але коли вони бачили командира загону Му Ніна Сьюе, то з радістю ставали слухняними слугами. А потреба вдавати виняткових і гордощах була сама собою.

- запитав Лу І Мін: "Му Сан Сюе, ти точно вирішила битися?

"Так," - Мун Сюе не стала щось пояснювати і попрямувала в напрямку поля битви.

З тих чотирьох, хто хотів битися в наступному бою, знайшовся хлопчина, Сіо Цзінь Хе, який відійшов від свого місця і соромився сказав: оскільки Му НуЦяо дуже хоче брати участь у битві, то дозвольте мені поступити їй своє місце. Ті студенти з Мінчжу і так не мали шансу на перемогу, а тепер і податливо програють, ха-ха!

« Так, так! Покажемо їм, що таке справжній талант! - сказав Лю Чжен Хе.

***

Студенти всіх інших університетів очолювали. Вона що, керівник команди від імені імператорського університету?

Тут напевно якась помилка. Вони з ранку билися о пів дня, а їхній командир навіть не брав участі в бою. Так, це точно провал!

"Бл*, ця дівчина настільки ідеальна, що я таких бачив тільки у сні."

« Та взагалі, після того як я її побачив, я зрозумів, що інші дівчата не варті уваги»

« Ти, блядь*й, що сказав? Чжоу Юй Тун, я тобі відповідаю, зараз ти відхватиш!"

Всі навколо обговорювали саме Мун Сюе. Хто ж міг подумати, що провідник команди імператорського університету така красуня?

У той час, в рядах студентів університету Мінчжу панувала погана атмосфера. Такі хлопці, як Чжао Мань Янь і Ло Сун, були просто засліплені красою тієї дівчини!

« У тебе знову більше року не бачилися, а вона прекрасніша і гарнішою!», - у Мо Фаня при вигляді Мун Сюе аж слинки потекли.

У стародавні часи ця дівчина могла змусити князів розпалювати в ім’я себе вояки!

Насправді, з того моменту як Мо Фань разом із Мун Сюе хотіли "сбігти", у хлопця не було ніякої можливості бачитися з дівчиною. Навіть якщо вони жили по сусідству...

Хто ж міг подумати, краса Му Нін Сюе з кожним роком буде зростати? Ніхто б тоді, в дитинстві, не міг би передбачити, що вона стане настільки прекрасною, ніби щойно зійшла з якоїсь картини.

« Так, це було не марнування обміну студентами. Якщо я зможу дістати цю дівчину, мені все майно моєї сім'ї не потрібно. Тепер я, Чжао Мань Янь, просто зобов'язаний її підкорити." - урочисто сказав Чожу Маню Ян.

« Я... я теж готовий відмовитися навіть від магічних тренувань», - поспішно заявив Чжен Бін сіно.

Пенні Лян поспішно закидав без жодних сумнівів.

Шен Мін Сяо, цей випендранник, відразу ж, як зауважив привабливу дівчину, почав будувати з себе не порозумілий кого. Цього разу нічого не змінилося. Та він просто очей не спускав з Му Нін Сюе.

"Вам не варто навіть думати про це..." - сказав Мо Фань, витираючи слину.

« Чому вона вже зайнята? » — запитав Пені Лян.

"Так, вона - моя давня дружина" -- на повному серйозному обличчі відповів Мо Фань.

Глава 259

Розділ 259: Сфера елемента льоду

Як можна бути таким безсовічним?

Саме так думали інші, коли Мо Фань сказав, що у нього колись були стосунки з цією дівчиною небесної краси.

« Гаразд, гаразд вже! Ви зібралися тут заради перемоги в битві, а не для ревнивих розбірок! Спочатку виграйте!» - сказав учитель Гу Хань.

« Якщо раніше у нас були хоч якісь шанси на перемогу, то зараз уже можна вважати, що ми програли» - видохнула вчитель Лі Цзин.

Вона прибула сюди раніше за інших вчителів і нечутно знала про здібності Мун Сюе, і якщо вона буде боротися, то на перемогу можна навіть не розраховувати.

« Подивилися і досить! Давайте краще подумаємо як відповісти їм!" - люто сказала Сун Ся.

Мо Фан і Шень Мін Сяо подивилися один на одного. Мо Фань ніяк не намагався прикрасити свої здібності в очах Му Нін Сюе, на відміну від Шені Мін Сіо, який зашукав перед му Ну Цзяу, намагаючись показати навички, яких у нього насправді немає.

Му - Цзяо не звернула уваги на конфлікт цих двох, навпаки, вона пильно дивилася на Мун Сюе та її чудове срібне волосся ворожим поглядом.

Від одного погляду на Мун Сюе зрозуміла, що це дуже сильний маг. Але враження не було таким, що її оточує крижана атмосфера, здавалося, ніби підійшовши до неї, можна відчути аромат квітів.

Му Ну Цзяо чула, як старші казали, що такі особливі маги володіють якимось природним даром, який видно здалека, і що в команді Імператорського університету саме зібрані ці люди.

« Будьте обережні, вона - маг льоду. Під час бою я спробую зупинити її, а ви швидко повинні розібратися з іншими." - Сан Се вже почала роздавати вказівки.

Її інтуїція зовсім не поступалася інстинктам Му Ну Цзяо, тому вона відразу просікала, що магія льоду Мюн Сюе відрізняється від магії інших магів.

Елементи льоду та вогню можуть перекривати один одного, а оскільки Сун Ся була магом елемента полум'я, вона планувала на те, що у неї вистачить сил зупинити Мун Cюе.

« Все зрозуміло» - Шань Мін Сяо і Му Ну Цзяу одночасно закачали головами.

Мо Фань все ще продовжував розглядати Му Нін Сюе ...

На початку Мо Фань все ніяк не міг зрозуміти, за що ж ціле місто Бо так боговот Мун Сюе, але зараз він зрозумів наскільки ж ця дівчина небезпечна!

І справа не тільки в тому, що її магія елемента льоду була духовною, але й у тім, ніби під його ногами льодом та інеєм земля покрилася.

Вона не робила це спеціально, не виготовляла для цього магію, вона просто йшла, а земля під її ногами остелена, як перед крижаною королевою, створюючи холодні обриси навколо.

Такого природженого мага Мо Фань ще не зустрічав в університеті Мінчжу...

« Що, якщо я почну перший бій? » — сказав Лю Чжен Хе Мун Сюе.

Му Нін Сюе похитала головою, а її чисті як лід очі дивилися на Мо Фаня задумливим поглядом.

Му Нін Сюе теж не очікувала побачити тут Мо Фаня. Постійно згадуючи його битву з Юю Аном, Му Нін Сюе не переставала думати про те, до якого ж рівня культивував Мо Фань в університеті Мінчжу за весь цей час...

Але найважливіше те, що Мун Сюе знала про можливості Мо Фаня і навіть не думала, щоб її команда перемогла Мінчжу. Навіть якщо бій закінчиться в нічию, це буде великою ганьбою для Імператорського університету. Вони точно повинні перемогти!

"Замороження!"

Му Нін Сюе зробила крок назад, і на її білосніжній долоні з’явилося кришталеве світло.

Вона злегка подула...

Іней блискучий пилець рознісся по всьому полі битви, зробивши все повітря морозним.

Крупінки льоду на землі, більше схожі на крижаний пісок, після заклинання Му Нін Сюе стали перетворюватися в живу льодяну рослину, яка розповзається, покривало все навколо...

Уся земля покрилась білосніжними складками, вкрити дрібним пісковиком.

Такий несподіваний поворот справив на всіх велике враження.

« Це... Це що, крижана сфера?» - у трьох вчителів Гу Ганя, Цю Юю Хуа і Лі Цзин очі полізли на лоб.

Хто-небудь чув про те, що у духовного елемента високого рівня може бути сфера? Такі сфери в основному можуть з'являтися тільки у чаклунстві високого рівня, серед яких класичний є заклинання магії елементу тіні — влада ночі!

Влада ночі має сильний вплив на всі види магії, окрім темної та темних чаклунства тварин і людей. Крім того, багато разів підвищує магію тіні. З її ефектом Мо Фань зустрічалися особисто.

Таким чином, подібні сфери існують в магії кожного елемента.

Створення подібної сфери на рівні духовного елемента, хоча Му Нін Сюе все ще маг середнього рівня, не має собі рівних!

« З таким впливом вона може нас повністю контролювати!» - Сан Ся змінилася в обличчі.

Її посереднє полум’я не може прагнути духовного елементу льоду!

Хто міг подумати, що ця дівчина використовує свою духовну магію для створення сфери, під дією якої вона не може повністю використовувати свій вогонь!

Сун Ся зараз було погано. Вона кричала зубами і чертала зоряну систему елементів вогню.

Елемент вогню Сун Ся не міг зрівнятися з вогнем Мо Фаня. Вона теж майстерно клала зоряну систему, але в цей момент крижана в’юн у її ногах почав підніматися вище і раптово одна зірка впала з загального сузір'я.

Провал!

Вона провалила створення зоряної системи!

На її обличчя було важко дивитися. Як же вона могла зіпсувати створення зоряної системи, яку так легко чердила понад тисячу разів? Для неї це була найбільша поразка.

« Не всі наші здібності не піддаються впливу!» - в коі-то віки можливості Шень Мін Сяо можуть бути виявлені у найвищій мірі.

Му - Цзяо також нахмурила брови, її магія елементів рослин і вітру теж не була під впливом крижаної сфери. Але те, що їхня боєздатність посилювалась, а страх Сон Ся ослаблювався і вони відчували перед собою небезпеку!

Не важливо як! Відступ не можна!

Льодова сфера обмежувала тільки елемент вогню і була випущена спеціально, щоб зупинити Сун Ся, тоді інші члени команди будуть змушені битися самі...

Тепер же не можна точно сказати, чи обов'язково було позбуватися Сон Ся, і що крижана сфера могла обмежувати тільки елемент вогню. (П.п.): напевно буде продовження цієї думки в слід. розділи)

Глава 260

Глава 260:

« Чорт! Я рухався повільніше!» - виручився Шень Мін Сяо.

Основним його елементом був вітер, тому під час створення сузір'їв він спокійно міг пересуватися всередині площі дії свого вітру з великою швидкістю, залишаючи після себе тільки тінь. Але найкрихітніша поверхня, яку тепер було ускладнено в кожному полі бою, не давала такої можливості, а ноги зав’язали у товстому шарі снігу.

Шлях вітру/літаючий тінь за своєю сучасною швидкістю навіть не зрівняється з вітром/шогом спалаху другого рівня. А якщо, наприклад, у ворога був би маг вітру, чия магія не мала б дії крижаної сфери, то його найповільніша швидкість все одно виявилася б швидше!

« Гнів блискавки!»

Доки всі не ввійшли в крижану сферу, студенти Імператорського університету почали атакувати.

Один маг елементів блискавки початковий рівня почав випускати свою магія на крижаній поверхні, а в цей час інші побачили електричні дуги у себе під ногами і почули тріскучий звук.

Крижаний простір сам по собі мав заморожувати ефектом, а якщо додати паралітичний ефект блискавки, студентам з університету Мінчжу буде ще важче пересуватися.

« Не марнуйтеся! Я розберуся з ними!» - закричав Мо Фань, коли побачив, що всі п'ятаються назад.

У цей час Сун Ся, Му Ну Цзяо і Шень Мін Сіу тільки згадали про те, що Мо Фані теж є магом елементів блискавки, тому в його присутності блискавиці їм не зашкодить.

Мо Фань прямував уперед, до тих електричних блискавках.

На поверхні його тіла почали з'являтися темно-фіолетові електричні дуги, які були спрямовані проти магії блискавки ворога.

Ці електричні дуги були як пітонами, як живі вони повзли по тілу Мо Фаня, і зовсім скоро він весь був покритий ними.

Електрика мала паралізуючий ефект, але Мо Фань цього зовсім не відчував.

На його долоні раптово з’явилася туманність елементів блискавки другого рівня, яка змусила блискавиці, які мали намір поранити Мо Фаня вібрувати.

« Це саме по мені! »

"Моления!"

Мо Фань зміг обернути всю цю енергію собі на користь, і саме в той час над його головою з’явилася друк блискавки.

За наказом Мо Фаня всі ці численні блискавки, спустившись вниз, попрямували на чотирьох студентів Імператорського університету...

« А у цього хлопця кишка не тонка!» - закричав Мін Цун, намагаючись контролювати силу блискавки — « Веселий щит! »

Атака Мо Фаня пройшлася по противнику, але якби Мін Цун не випустив магію елемента світла середнього рівня, вона б нанесла їм великий урон.

Поглинання електричної енергії блискавки інших людей для атаки вимагає абсолютної впевненості у контролюванні своїх власних сил, а також точно знати, що власні вміння перевершують навички ворога і ще треба встигнути закінчити сузір’я перед тим, як вони почнуть діяти.

Інакше магія блискавки не буде випущена і може завдати шкоди самому магу.

Хоча Мо Фань завдав удару противнику, помішавши йому нову зоряну систему (перервавши атаку блискавки), але якби за весь цей час він допустив хоча б одну помилку, то поплатився би за це його м’язи, через які пройшов би електричний заряд!

« Молодець!» - захоплено закричала Сан Ся.

Очі Му Ну Цзяо теж засвердли, злобний чорт з університету Мінчжу виявився справжнім майстром-храбрецем. Подвоєння блискавки повернулося противнику, так що тепер він точно не зможе використовувати магію середнього рівня!

Магічні ресурси у всіх обмежено, тому не можна постійно використовувати магію середнього рівня. Використовуючи її лише раз, чарівник втрачає велику кількість магічної енергії, тому мусив використовувати магію початкового рівня проти захисної магії суперників.

- Лю Чжен Хе вийшов вперед інших, не переставаючи бути таким же зарозумілим.

Від самого початку він стояв позаду всіх, але не тому що боявся, а з огляду на те, що непомітно для противників хотів закликати свого лютововка, який повинен був розшарувати їх.

Він старанно виконував свою зоряну систему поклику, вкладаючи у це всі свої сили. Магія елементу закликається в два-три рази повільніше магії інших елементів.

Щоб принизити всіх інших, Лю Чжен Хе не міг допустити жодної помилки у своєму закликі ...

Коли зоряна система вже була майже готова, Лю Чжен Хе мимовільно засміявся. Університет Мінчжу, ці придурки, вони ще не знають до яких неймовірних наслідків призведе їх магія заклику!

« Ти впевнений, що зможеш виконати свій заклик неушкодженим? » — ніби вітер донісся голос до Лю Чжен Хе в той момент, коли він найменше цього очікував.

Оглянувши Лю Чжен Хе, зрозумів, що це той самий Шень Мін Сяо, який використовував свою магію вітру для того, щоб опинитися тут.

"Ха-ха, ти думаєш, що можеш перешкодити мені?" - Лю Чжен Хе був здивований, але нічні не вагався.

Він написав, що для завершення зорі потрібно було ще одного сузір’я.

Шень Мін Сяо подивився на інших з нескляною відразою... Зараз він створить свій смерч, який пронесеться перед Лю Чжен Хе і зносить все на своєму шляху!

Незабаром піднявся безладний повітряний потік, який попрямував в бік Лю Чжен Хе.

Лю Чжен Хе продовжував нерухомо стояти на тому ж місці, а його обличчя іскрилася самозадоволення.

Саме в той момент, коли він мав виявитися прокинутим, невідомо звідки з'явилося безліч крапель води.

Блакитні краплі злилися докупи, формуючи водний щит, який розмістився перед Лю Чжен Хе, забезпечивши його від смерчу...

Коли вода піднялась, щит став водоспадом, який обігнав Лю Чжен Хе.

« Ну тепер глядися!» - гукнув Лю Чжен Хе Шень Мін Сяо.

Контрактна тварина!

Зоряна система почала світитися... Лю Чжен Хе велично відступив на кілька кроків назад, в цей час зоряна система збільшилася у декілька разів і тепер, на цій крижині, вона здавалася стародавнім творінням мистецтва, кожен візерунок якого таїл в собі невідомі сили світу...

Світло досягло межі, раптово вся зоряна система стала чорною, зверху здавалося, що вона була абсолютно порожня.

З самого центру цієї пустоти спочатку з'явилося нервове дихання... Свіре вовче створіння повільно зародилося з пустоти...

Його клики були гострі як леза, в чорних очах блищала жорстокість, а його тіло було настільки великим і потужним, що весь крижаний покрив покритий тріщинами.

На здивування усіх присутніх, тіло вовка перетинали сині візерунки на зразок шрамів, що починалися у загривка і закінчувалися хвостом. Вони були схожі на шрами від прокляття, або від будь-якої іншої, точно нелюдської сили.

« Боже мій! Та це ж призовний вовк рівня вовжака зграї!»

Глядачі, не зрозумівши своєї сторони, почали кричати.

Рівень втискання зграї!

Такий вид тварин навіть для магів середнього рівня становить смертельну небезпеку!

Глава 261

Розділ 261: позиція ватажка

"Це вже зовсім не так!" - вираз обличчя Му Ну Цзяо прийняв серйозний вид.

Спочатку лише Мун Сюе не було легко боротися, а тепер до команди ворога з’явився маг із вожаною твариною - сотнею.

Заклинаний звір рівня в’яжуча зграя дуже сильно. Якби вони зібралися в одну купу, то не мали б жодних шансів на звірину. Ситуацію на полі битви також погіршувало те, що було заборонено використовувати будь-які магічні предмети.

Лише безумець може мріяти про це.

« Я відволікаю призовну тварину, а ви знайдете вразливість» - сказала Му Ну Цзяо.

Застосовуючи свій елемент рослин, дівчина може легко схвалювати рухи оппонентів, але час заклинання буде малим.

Му Ну Цзяо також використовує « вітрив», але помітивши, що з кожним кроком дедалі більше піддається магії льоду, вона дуже розчарувалася.

По суті, боротися з монстром рівня в’яжка - так собі задоволення, а ця ситуація до того ж ускладнюється впливом магії льоду.

Темний лютововк вибрав собі першу ціль — Шень Мін Сяо. Варто зазначити, що Шень Мін Сяо сам вдерся у ряди суперників. Якби швидкість його заклинання "Пудити вітру" була вище, то він без труднощів зміг би втекти. Але магія початкового рівня була ніщо в порівнянні з диким звіром, який мав стайні. Як тільки темний лютововк почав переслідувати Шень Мін Сяо, він відчув небезпеку.

« Ліани, що стягуються!»

Му Ну Цзяо помітила, що Шень Мін Сяу опинився в небезпечній ситуації, тому вона помахнула білосніжними ручками і створила пастку з ліан у місці, куди темний лютововк повинен був втекти.

Сама пастка була не настільки помітною, тому коли тварина натрапила в пастку, то з’явилися міцні ліани.

Коли лимани почали сплутувати кінцівки темного лютовока, він вкладав більше сил і вистрибнув з зони ураження за кілька хвилин до того, як ліани скували б все його тіло.

Ефект від цієї пастки люто прагнув до нуля. Від цього Му Ну Цзяо лише намостила брови.

Тепер не можна було використовувати закляття середнього рівня рослин, воно замкнуло б Шень Мін Сяо разом з темним лютовком, надто велику зону поразки. Застосувати цей заклинання зараз було все одно що згодути Шень Мін Сяо лютоволку.

"Ха-ха, прямо гра в кішки-думки якась» - сказав Лю Чжен Хе і подивився на здирчого Шен Мін Сіо. Після цього хлопець не витримав і голосно розсміявся.

А він ще думав, що цей хлопчина сильний. Здається, що університет Мінчжу досяг успіху лише завдяки тому, щоб чесати. І як такому посередньому людяному вистачило нахабства двічі вийти на бій?

« Землеві хвилі!»

Паренек, якого звали Сяо Фен, таємно закінчив формування магії початкового рівня.

Мда, цей хлопець дуже добре розумів, як треба добивати лежачи. Шень Мін Сяо був у скрутному становищі, так ще й це заклинання елементу землі притягувало студента прямо в пащу біжучого ззаду темного лютовока...

Незважаючи на те, що Шень Мін Сяо було трудно заклинати ворога, він таки наполегливо біг уперед. Але через те, що швидкість студента сильно впала, відстань між ним і темним лютововком почала скорочуватися.

Темний лютововк раптово підстрибнув, і візерунки блакитного кольору на його шкурі засяяли яскравим світлом.

Монстр прямо в макушку Шань Мін Сіо. За секунду всі чотири лапи звірини вдарилися об землю. З’ясувалося, що на шкірі темного лютовока візерунки блакитного кольору підвищували його фізичну силу декілька разів. У буквальному розумінні ця велика хмара за долі секунди перетворилася на величезний м'ясний сокира!

***Рев!

Темний лютововк, приземлившись у ударі, підняв свою тушком цілі циклони щебня.

Шень Мін Сяо еле-єле зміг ухилитися від удару такої величезної, м'ясної тушки. Але сильний циклон, який утворився після удару м’ясного сокири про землю, перервав дію « вітру» і несподівано відкинув хлопця.

Шень Мін Сяо втратив рівновагу в повітрі. Через кілька хвилин він стукнувся про землю. Від такого удару студент почав плюватися кров'ю.

Пощастило ще, що другий елемент у хлопця - вода. Він став захищати себе водяним щитом. Якби не вчасно використане закляття, він би вже був ні живий ні мертвий.

Після посадки Шань Мін Сіо довго не міг піднятися.

У той час темний лютововк не хотів давати своїй жертві часу на відпочинок. Звір стояв у якихось 50 метрах від Шені Мін Сяо. Монстр відкрив велику темну пащеку і виплюнув скупчення повітря прямо в студента.

Коли Шень Мін Сяо хотів встати, то помітив, що довкола нього з’явилися величезні білі зуби. У хлопця по тілу пішли мурашки.

Це ж стирчать клинки, це закривавлена паща темного лютоволка!

Шень Мін Сяо не зрозумів, як саме темний лютововк зміг зробити щось подібне, перебуваючи на такій відстані?

« Священний щит — захист»

Як тільки люті ікла почали змикатися, звідки ні візьмись донісся голос Сан Ся.

Сяння золотистого кольору окутало тіло Шень Мін Сіо, утворюючи прекрасний щит.

Щойно огидні клики впилися у щит, почувся звук зіткнення з металом.

Священний щит захистив студента від прямого удару. Після цього щит вже не виглядав таким яскравим і сяючим. А в той час, темний лютововк, побачивши, як його зуби не досягли мети, гнівно витріщився на Сун Ся.

Шань Мін Сяо врятувався, але тепер Сун Сі стала новою метою монстра.

У цей час Му Ну Цзяо безстрашно виступила вперед. Вона не припинила використовувати заклинання елементами вітру, а почала досаджувати темному лютовочку елементом рослин. Вона хотіла, щоб монстр витратив більше сил на те, аби ухилитися від нападу.

« Я ще навіть не почав війну, а ви вже у скрутному становищі» - сказав Сяо Фэн.

"Дішмо їх разом!", - в той же час сказав Мін Цун.

За допомогою того, що ворожі вороги не можуть впоратися з темним лютововком рівня ватажка зграями, обидва маги почали безкарно вибудовувати елементні зоряні системи.

Фіолетова і блакитна зоряна система! Так, це ж блискавки і вітер!

Вони дуже швидко малювали зоряні системи. В одну мить, вони закінчили близько половини. Як тільки вони закінчать закляття і направлять їх на Му Ну Цзяо та Шен Мін Сіу, то після потрапляння у них не буде сил дати відпор.

"Удар грому і блискавки" був призначений Шені Мін Сяо.

Святий щит, який все ще оберігав юнака, був досить слабким. Цей щит ніколи б не був достатньо сильним, щоб захиститися від « вудар грому та блискавки ». Більше того, після цього закляття Шень Мін Сяо вже не зможе встати, щоб продовжити бій.

У той час як метою « леза вітру, що оточує смерч » були Мо Фань і Сун Ся.

Сун Ся вже витратила силу на створення щита для Шень Мін Сіо, тому була в замішанні. Добре, що Мо Фань вчасно закликав темного вовка і разом з Сун Ся шалено мчав геть від зони ураження смерча.

« Це нікуди не годиться, ми не можемо бути такими пасивними!» - сказала Сун Ся і стрибнула з темного вовка. Дівчина дивилася на нерухомо стоячих студентів імператорського університету.

„Шень Мін Сяо, ти там здох? Якщо відповідь все ж "ні", то швидше вилізай, ти, Му Ну Цзяо і мій темний вовк разом будемо битися з темною лютововкою" - сказав Мо Фань Шен Мін Сіо.

Шень Мін Сяо зміг піднятися, але святий щит не дав йому жодної шкоди. Тільки ось його ноги все ще трохи тремтіли.

- Не хотів би бути таким самовпевненим...

« У такий момент і порити нісенітницю? Ми робимо так, як каже Мо Фань!» - розлютилася Сун Ся.

Шань Мін Сяо не став щось відповідати. Врешті-решт, Му Ну Цзяо тепер доводилося не так добре.

Глава 262

Розділ 262: Показати свою справжню силу!

Мо Фань розумів, що навіть удвох не зможе протистояти силі темного лютовока. Дві людини і одна тварина, взагалі, вони не повинні відразу ж програти темного лютовока. З точки зору Мо Фаня, сила темного лютовока не перевищувала силу паразита. Однак це не означало, що лютововк слабкий. Насправді, монстр рівня вовжака зграї набагато сильніше мага середнього рівня, особливого чаклуня, якою з будь-яких причин не може використовувати магічні артефакти. У випадку, якщо у людини не виявиться під рукою якихось особливих заклинань або навичок, то шанс на перемогу рівний нулю. "Діроректор Сяо, якби не те що ви мені дали в нагороду, я б ні за які коврижки не так старався!" - шепотом сказав Мо Фань і подивився на намисто, яке підвищило концентрацію. До цього взагалі якась репутація університету? Хіба це могло турбувати Мо Фаня. Але оскільки він уже взявся за своє завдання, то отримав ще й нагороду — ні в якому разі! « Сан Ся, спробуй здолати того чарівника з елементом вітру, якщо у тебе вийде, то тримайся прямо за мною. Використовуй "святий щит" для захисту мене", - сказав Мо Фань Сун Ся. Сун Ся кивнула на знак згоди і встала позаду Мо Фаня. Як тільки вона почала формувати сузір’я, то відразу відчула холодність крижаної сфери і відчутно сповільнювалась швидкість створення заклинання.

- скрикнула Сан Ся. - Мо Фань також відчув, що повітря стало значно холоднішим і негайно звернувся до Сун Ся. Дівчина поспішно ретувалася. Як тільки вона покинула крижану сферу, то відразу помітила, що сила елемента льоду вціліла зовсім не в неї. *** Раптово по землі з’явилися тріщини, і тут же за ними розвинулися міцні крижані ланцюжки. Почулось металевий звук і кайдани злетілися в повітря й почали переплітатися між собою. Це було настільки красиво, що асоціювалося з танцем якихось драконів чи феніксів. Сон Ся налякалась, побачивши ланцюги і зрозуміла, що їй не вистачить часу навіть для того, щоб покласти « Священний щит». Все що вона могла - це дивитися на те, як у цю мить крижана темниця сковувала рух Мо Фаня. У того вже не було надії ухилитися від заклинання! **Звон металу *** Льодові кайдани почали переплітатися на тілі хлопця. Не пройшло й декількох хвилин, як тіло Мо Фаня перетворилося на крижану мумію. Сила цього заклинання була просто божевільна. Цепі почали повільно піднімати тіло в повітря. Дивлячись на це ніхто не сумнівався, що цей заклинання — однозначний шедевр дівчини з срібним волоссям Мун Сюе. Було очевидно, що це заклинання вже досягло другого рангу. Ця крижана темниця зовсім не схожа на те, що зробив Ло Сун. Вона була набагато сильнішою. Навіть якщо Сун Ся використовує закляття вогню, вона не зможе зламати крижану темницю. Сніжинки кружляли на полі бою, сріблясте волосся Му Нін Сує падали на вітер. Дівчина контролювала крижану темницю. При цьому виглядала вона холоднокровно і красиво. Здавалося, що навколо неї на відстані кількох кілометрів не залишилося жодного живого чоловіка. « Це... це вже перебір!», - студенти інших університетів були приголомшені. Багато хто навіть не помітив, як Мун Сюе малювала свою зоряну систему. Це могло означати тільки те, що в магії середнього рівня вона досягла такого сходинок, щоб незабаром мала здійснити прорив. Крім того, крижана темниця була дуже великою. Ефект заклинання також посилювався через крижане насіння — весь простір навколо в’язниці покрилася льодовими квітами. Тільки ось це були не просто квіти, вони були з дуже гострими шипами! Іншими словами, якби Мунін Сюе хотіла вбити Мо Фаня, то вона б могла просто використовувати ці шипи за призначенням: на смерть проколола б їх знежирений студент. *** У цей же час, Му Ну Цзяо, Шень Мін Сяу і темний вовк об'єдналися для битви з темною лютововкою. Правда, їм давалася тяжко. Але Мо Фань була повністю знешкоджена, що стояла позаду Сун Ся нічим не допомогла йому. Здавалося, що бій вже закінчувався. Це було набагато ближче, ніж багато хто думав. Вчитель Гу Хань, учитель Лі Цзин, не міг зрозуміти одне одного. Вони вже знали, що програють, але не вважали це легким. "Ця дівчина-маг надто жахлива" - сказав Пені Лян. Чжао Мань Янь стояв мовчки і дивився на щільну крижану в’язницю. Він і подумати не міг, що на такого сильно мага як Мо Фаня знайшлася у формі злої відьми, Мун Сюе. Особливо Чжао Мань Яня дивувався тому, що Мо Фань, юнак, який вбив паразита монстра, так просто дозволив собі програти.

"Хватить, покінчимо з цим!" - видихнув вчитель Цю Ю Хуа. Він боявся, що Мо Фань може отримати серйозну травму. "Так" - кивнув Гу Хань. Битися проти мага елементу льоду такого рівня, і до того ж в одній команді з другим чаклуном та його призовним тваринником рівні сотоїда, це було занадто. У них не було шансів на перемогу. « Вчителю, почекайте ще трохи» - не витримав і сказав Чжао Мань Янь. - сказав Ло Сун. « Завалили хлібо!" Вчительці Лі Цзінь дуже не сподобався тон Чжау Мань Яня і вона вже зібралася сказати йому про це, як помітила Гу Ханль з подивом дивиться на крижану темницю. — Що сталося, вчитель Гу Хань?

« Охолонь, я відчуваю елемент вогню... дуже сильний елементів полум’я... Так, помилка не може бути!" - сказав учитель Гу Хан. Хто б міг подумати, що всередині крижаної в’язниці запалиться жарке полум'я. Це полум’я було жорстоким і безжальним. Через якусь мить воно вдарило по незрівнянно міцної крижаної темниці. Вогонь був подібний до крові, яка складалась з льоду. Гу Хань був досвідченим магом, тому без жодних труднощів відчув щось не так. Однак він не міг уявити, звідки взявся вогонь. *** « Те, що ми сьогодні святкуватимемо. Так, було нудно. Так швидко перемогли», - розсміявся Лю Чжен Хе. « Командір, поменшіть закляття, інакше той хлопчина замерзне до смерті» - сказав маг елементів блискавки Мін Цун. Му Нін Сюе проігнорувала слова товариша по команді і продовжувала підтримувати закляття. Її очі не помітили нічого незвичайного в крижаній темниці. Щоправда, це не означало, що вона втратила пильність. Вона пильно дивилася на Мо Фаня. Потім, вона сказала холодним і прекрасним голосом: перестань прикидатися! Покажи свою справжню силу, Мо Фань!

Коли вона вимовила це ім’я, в її очах прочитувалося хвилювання. Вона вже так давно не вимовляла це ім'я, та куди там, вона і подумати не могла, що зустріне Мо Фаня тут, на змаганнях. До того ж, вона як ніхто інший знала, що цей Мо Фань не так просто, як здається... Тому що того дня, коли родина Му запросила людей на бенкет, цей юнак був вражений тим, як обдарований двома елементами!

Му Нін Сюе, коли вийшла на цей бій, хотіла змусити Мо Фаня показати себе. Їй було цікаво, на що здатний чоловік, який має більший талант, ніж вона сама. "Причинитися?" Показати свою справжню силу?», - обшарпано повторювала публіка. Невже цей Мо Фань до цих пір боровся не в повну силу? Зачекайте, навіть якщо він не показав би всієї сили свого блискавиці, то не зможе вибратися з крижаної в’язниці!

Глава 263

Глава 263: Мо Фань проти Му Нін Сюе

« Нін Сюе, ти про що взагалі говориш? Чого я нічого не розумію? Ти знаєш цього хлопця? але сміх вийшов штучно. Студенти інших університетів і ті, хто дивився за бійками теж нічого не зрозумів. Всі вони були збентежені. Звільнити силу? Хіба від цього буде хоч якийсь прок?

« Так, битва вже закінчилася... що це ще за криваво-червоний колір?» - сказав Мін Цун. Криваво-червоний! У білосніжній крижаній темниці з'явився якийсь яскраво-червоний колір, схоже на кров! Тільки ось кров не буває такою гарячою і кипить! У твердій як метал крижаної темниці почали з’являтися тріщини. Спочатку вони були малими, але продовжували зростати. Чим гарячше спалахнуло полум’я, тим більше тріщин почали покривати темниці! *** Бабах *** Раптом крижана темниця не змогла стримати люту бурлячу енергію і несподівано розкололася! Льодові ланцюжки більше не могли скувати цей палаючий, яскраво-червоний, прекрасний як троянда вогонь. Полум’я хлинуло зсередини, шалено замерзла земля! Незліченна кількість полум’яних, бурхливих язиків вогню вступила у сутичку з крижаною темницею та її ланцюгами. Прямо посеред яскраво-червоного полум'я бачився людський силует.

Вогонь, який зміг протистояти потужному заклинанню елементу льоду, був створений саме цією людиною. Все його тіло було вкрите яскраво-червоним полум'ям! Він був наче завойовник полум’я, що вище з лави! Бушове полум'я охопило поле війни, від цього лід, який вже встиг покрити землю навколо почав таяти і це було більше не схоже на крижану сферу. Сфера може і продовжувала діяти, але вогонь був дуже ослаблений. Крім того, в повітрі з'явився білий пар. Але ніхто не міг повірити своїм очам! « Це що... Ма Фань? » — вигукнули Чжао Мань Ян, Чен Біна Сіно, вчителя Гу Хані та Цю Юю Хуа приголомшено. Люди з імператорського університету просто таргували на цього чоловіка. Якщо пам’ять не підводила, то Мо Фань вже використовував елементи призову та блискавки, як же він тоді керує силою вогню? Та ще й такого руйнівного? Вогонь Сан Ся був повністю придушений силою елемента льоду Му Нін Суе. Саме тому Сун Ся не могла дати вихід силі свого полум’я. Але вогонь Мо Фаня не боявся сили Му Нін Сюе, сильної духовної сечі елемента льоду... Отже, сила цього полум'я - теж сила духовного насіння! « Що... три ... Мо Фаня три елементи!», - сказав хтось здивовано.

Втручання в усіх присутніх заговорило. Маг тільки для того, щоб досягти високого рівня магії, може розбудити третій елемент. Але було очевидно, що цей студент ще не досяг такого рівня, аби мати три елементи. Невже це і є талант, який пробудив два елементи? Як тільки з’являється людина, котра має два елементи, усі талановиті люди починають заздрити. Незалежно від того, вірили люди чи ні, людина з трьома елементами була прямо перед ними. Мо Фань звільнився з в’язниці і вогонь наче килим накрив замерзлу землю. Вдосконалений духовним сечіком вогонь відтівав обличчя Мо Фаня. Від цього його обличчя здавалося підступним. Його наповнені вогнем очі подивилися на холодну, надмучену Му Нін Сюе, і на його обличчі з'явилася гола усмішка.

« А я думав, що ти будеш поблажливішим до свого коханого, а ти так шалено атакувала», - Мо Фань струшував плечі, вистрибуючи залишки льоду, які ще в повітрі перетворилися на пари. Му Нін Сюе вже давно звикла до мови Мо Фаня без костей. Їй було ледь щось заперечувати. Вона знову створила крижану мережу для того, щоб захиститися від вогню Мо Фаня... Му Нін Сюе, з її холодним тілом, не подобався вогонь, від нього вона відчувала себе не в своїй тарілці.

- Лю Чжен Хе був захоплений почутим. Мабуть для нього це був сильний удар. Він вважав, що тільки він може відчувати такі почуття до Му Нін Сюе. Му Нін Сюе було лень пояснювати щось. Вона вже чітко відчувала, як полум’я Мо Фаня непомітно впливало на неї. Якщо не вжити заходів, то можна забути про безпеку. « Я знаю, що ти хочеш знати, на що я здатний. Ти так намагалася дізнатися це. Ну так, як же у такого хлопця як я може не бути особливих навичок? Якщо ти дійсно хочеш, щоб я показав свою силу, то підкорення буде краще ввічливості!" - посміхаючись сказав Мо Фань. Через мить його обличчя повністю поглинуло полум'я! Лише за однією командою полум’я сконцентрувалося в руці Мо Фаня, і воно створило то яскравий темно - блискучий згусток вогню. Вогонь слухав його так, як слухаються пана слуги, що слухають наказу від офіцера. Позаду Мо Фаня Сан Ся відчула силу цього вогню. Він був настільки сильним, що її вогонь став би йому коритись. Вогонь зосередився в руці силуета людини! Огненная троянда! Пихаючий кулак! Гальмуй! Мо Фань без вагань вдарив кулаком у землю, звільнивши цю жорстоку силу. Руйнівна сила пішла по землі, малюючи на ній вогненну квітку... А язики полум’я, що кружляють у повітрі, нагадували пелюстки! І вогонь, здавалося, зараз знищить все навколо!

У цей час магма покрила площу біля Мо Фаня. З тих чотирьох студентів університету імені Лю Чжен Хе перший потрапив під дію вогню. Сяо Фэн і Мін Цун були збентежені, вони не думали, що вогонь Мо Фаня може бути таким потужним. Другим елементом Сяо Фэна була земля. Він негайно використав її для захисту. Нічого не поробиш, він запізнився з застосуванням « лавного бар'єра», не встиг той захистити, як хлопець проковтнув вогонь. Для того, щоб врятуватися Сяо Феню довелося скористатися своїм магічним артефактом... У той час Мін Цун також не міг протистояти силі вогню, який палав кулаком і вдвічі сильніший за полум’я. Ця сила вистачило б навіть на те, щоб спалити дотла магічний артефакт. Добре, що були страхові вчителі. Вони завжди захищають тих, кому загрожує велика небезпека. Вогняний кулак завдав серйозної шкоди Мінуну, він майже знепритомнів і був змушений захистити його. Навіть Му Нін Сюе наздогнав полум’я палаючого кулака. Коли Лу І Мін побачив, що дівчині загрожує небезпека, то хотів втрутитися. Але він помітив: вона вже використовувала магію вітру для того, щоб втекти на край зони поразки. Хоча й не слід недооцінювати силу заклинання Мо Фаня, воно було достатньо сильним навіть у межах зони уражень. Крижана сітка, яку зробила Му Нін Сюе раніше, зараз була дуже корисною: вона прийняла на себе удар магми...

Глава 264

Глава 264: Жорстока магія!

З'явився чудовий вітер давав сапфірово-замружним кольором. Його потаїни були набагато вищі від звичайного вітру. Це змусило Му Нін Сюе відійти від іншого мага елементу вітру подалі.

Елемент вітру вважається простим елементом, але найбільше варіацій і сортів він має. Магія Му Нін Сюе дала їй можливість стати невловимою як перишко, якщо вона покриє нею все своє тіло.

Вона майстерно ухилялася від лютого вогню, а полум’яні язики погасли під дією крижаної сітки.

Очевидно, вона вже давним-давно зрозуміла, наскільки магією володіє Мо Фань!

"Лезові вітри/небесні мережі!"

Зірки Му Нін Сюе були сповнені вражаючої швидкості, і вона не зробила жодного перепочинку!

Прозорий смарагдовий вітер повільно підняв тіло Му Нін Сюе, відірвав його від землі і акуратно підтримував у повітрі.

Довге срібне волосся гарно сяяло на вітрі, а навіть довгі вітрила піддались вітру. Усе це створювало невимовну красу.

Її очі поступово наповнювалися зеленим світлом, а яскраве світіння розносило цю чарівну ауру на багато метрів навколо!

Вітер тримав її в повітрі, її руки були скрещені на грудях, а сила магії зросла настільки, що ніхто навіть не посмів її перебити.

"Духове насіння вітру!"

"Наш капітан використовує другий елемент, а це означає неминучу загибель для шайки Мо Фаня!"

Магія вітру Му Нін Сюе вже змогла придушити інші чари вітрів, але гірше було те, що підкоряючись указу, вітрирі стали з'являтися осторонь де знаходився Мо Фань ...

Це закляття спочатку не було схоже на лезо вітру/обертаючого смерч. Кривдник або смерч не міг завдати серйозної шкоди людині: якщо ти рухаєшся швидше зміряю, то тобі ніщо не загрожує.

Криза вітру/бесні мережі другого рівня виникали саме на місці знаходження мети, створюючи 20-метровий вихр. Цей вихр буквально оточує жертву величезним стіноподібний вітром, перебуваючи всередині якого, жертва просто-напросто розриває на шматки.

Навіть якщо жертва виживає в космічних мережах, вона отримує такі поранення, які нагадують падіння з краю скелі!

Криваві вітри та необжиті сіті — це чари незрівнянної сили, а оклинання духовної поживи Мун Суе залякує своєю руйнівністю! Інші маги середнього рівня відійшли на безпечну відстань, розуміючи, що це не по зубах!

Сама по собі магія середнього рівня другого розряду однієї людини, зміцнена духовним семечком може знищити всю цю битву з полігоном... Але вони не могли витримати цього!

Як же тоді змагання перетворилися на битву лише двох: Му Нін Сюе та Мо Фаня, які використовували свої духовні насіння. Му Нін Сюе обома руками повністю контролювала всі повітряні простір бою своєю магією елементами вітру. Мо Фань, який до цих пір знаходився в обіймах небесних мереж, здавався таким маленьким...

"Бладний кулак/розтрощі!"

Обмежений небесними мережами, Мо Фань все ще міг використовувати свої руки.

Раптом у вітрів з’явився отвір!

Мо Фань вправно володів магією елементів вогню середнього рівня першого розряду. Але тут йому треба було лише уважно контролювати простір, щоб можна було використовувати кулак.

Розкішне полум'я, що збереглося над його рукою, люто піднялося вище вітрів!

Роздався свист.

Уся ця пастка почала хитатися і зміщуватися, але Мун Сюе своєю магією змогла відновити закляття.

« Ще раз»

"Пилаючий кулак!"

Заклять палахкотюче полум’я запалило і стало зосереджуватися на самому верховині небесних мереж.

Перший раз полум’яний кулак зіткнувся з пасткою не так ефективно. Тепер, другий палаючий кулак зосередив всю свою силу навколо Мо Фаня, і вітрова стіна почала скручуватися.

« Ти у мене розвалишся! »

Зазвичай маги, один раз випустивши магія середнього рівня, відновлюють свої сили по пів дня. Мо Фань же, наперекір усім природним законам і краплі не втомився. Його туманність елементу вогню все ще продовжувала живити його. Він направив свої сили в третій палаючий кулак, який нарешті розхитував цю пастку небесних мереж. В результаті, величезна вітрівна стіна-лонушка перетворилася на незліченні струмки повітря.

Вітер розсіявся, створюючи маленьку лійку біля ніг Мо Фаня.

Мо Фань стояв у самому центрі того місця, де колись була пастка, а в його руках ще був яскраво-червоний недогорілий вогонь.

Пара його палаючих очей були сповнені ентузіазму, і він ще більше вражав усіх своєю силою.

Лезові вітри/небесні сіті духовного насіння зруйнувалися від атаки цього чоловіка?

Такого могутнього мага, як Мо Фань ніхто ніколи не зустрічав.

Більшість присутніх були святі, бо вірили, що могутня руйнівна сила завжди повинна бути під захистом магії. Мо Фань мав три елементи, і серед них не було захисної магії! Хто міг подумати, що цей безсовісний Мо Фань зможе зруйнувати магію вітру середнього рівня Мун Сюе!

« Знаряддя з Мінчжу! Він насправді злобний чорт! Я схиляюсь!» - сказав ошарашений Пэн Лян, маг елемент тіні.

Чжао Мань Янь скільки б не здогадувався про те, що Мо Фан володіє елементом вогню, але коли побачив його магію волію... Тільки тоді він зрозумів, в Мо Фані стільки люті, що стає зрозуміло, як він зміг вбити того монстра!

Вчителі Гу Хань, Цю Ю Хуа, Лі Цінзі ще пів дня не могли себе вбити. Тепер вони зрозуміли, чому директор Сяо і Чжоу Чжен Хуа так наполягали на тому, щоб Мо Фань увійшов до команди університету...

Мо Фань підганяв дух студентів Імператорського університету!

« Подвійне духовне насіння... Не дарма я прийшов сюди і сам вас усіх приділяв!". Мо Фань розкрив свої здібності, які тепер не було необхідності приховувати.

Слід визнати, що в Мінчжу (інколишній університет) ніколи не зустрічались маги, які б противилися силі Мо Фаня. А Мунін Сюе, її вміння також були визнаними в Імператорському університеті. Але на цьому змагання вона не була єдиною людиною, яка мала дві духовні сестри!

Глава 265

Розділ 265: Поразка Імператорського університету

"Ідеться мені продовжити!" - Мо Фань сліпо посміхався, дивлячись навколо.

"Думуєш, що можеш випередити мене?" - Му Нін Суе, відчувши бойовий дух Мо Фаня, також провела своїм зарозумілим поглядом по крижаній поверхні.

« Не варто було б намагатися дізнатися про це» - Мо Фань продовжував посміхатися.

Му Нін Сюе уважно дивилася на Мо Фаня, в її очах світилася не менш впевненість.

Зірки, які не піддаються впливу, і зорі духовного простору виблискують звичайним яскравим потоком. Але коли два сузір'я перехрещуються в просторі, то тут відбувається руйнівна сила.

"Лижна смерч/слідяча темниця/ руйнуючи кістки!"

Непомітно з’явилася духовна магія елемента льоду. Її випустила Му Нін Сюе. Вона задовго до Мо Фаня досягла середнього рівня магії, тому її навички були ще ґрунтовніше.

"Цяньцзюн/удар демона блискавки!"

В наступну секунду Мо Фань також випустив свою магію.

Він випускав магію повільніше, ніж Му Нін Сюе, але він не вагався. Він вільно випустив свою магію над крижаною темницею, яка розставлялась Мун Сюе.

Магія елементів блискавки середнього рівня була набагато більшою за магію інших елементів. Поки Мун Сюе виготовила магію крижаної в'язниці, Мо Фань встиг, кинувши руку до неба, створити темно-фіолетову спалахну хмару!

Роздався гуркіт!

Дивовижні блискавки почали несамовито опускатися, наче розряди, що опускались вперед і ставали міцнішими.

Блискавки починали розгалужуватись і ставали схожими на дракона!

Му Нін Сюе підняла голову і побачила цю блискавицю. Вона зрозуміла, що тепер всі плани провалилися. Му Нін Сюе не ризикнула випускати крижану в’язницю поряд з собою, але вона вирішила привести у дію всі льодові ланцюжки, перемістивши її.

Величезні ланцюги почали безладно звиватися біля Му Нін Сюе, але коли вони наштовхнулися на блискавки, це було схоже на зіткнення велетенських енергій смерті і руйнування.

Стрімкість елемента блискавки змусила Мо Фаня використовувати можливу можливість. Удар фонової служби блискавки сам по собі не міг пробити товстий лід крижаною в’язниці, але удар Мо Фаня був Цзяньцзань!

Цей Жзяньцзунь посилив чари, і ці крижані ланцюжки, які намагалися створити льодову темницю почали розриватися під його дією.

Роздалися металевий дзвін.

Льодові ланцюги перетворилися на уламки льоду, які спускалися вниз.

Му Нін Сюе стояла в самому центрі крижаних цепей.

Вона підняла голову і побачила ще один удар демонів блискавки, який швидко опускався до місця її розташування.

Все було чорним, особливо місце удару блискавки. Одним з помахів руки Мун Сюе перетворила шматочки льоду на білий порошок. Потім вона змахнула знову, і цей порошок перетворився на білий сніг, який м’яко опускався на все поле бою!

- Му Нін Сюе пильно дивилася на Мо Фаня, стоячи під снігом.

Це розгалужування удару демона блискавиць... Вони були націлені на неї ... Стало зрозуміло, що Мо Фань змінив їхній рух.

Му Нін Сюе знала - вона програла.

Крижана темниця не була захистом, адже вона не змогла витримати дії блискавки.

Вона не могла зрозуміти, як Мо Фань без додаткових ресурсів і джерел міг використовувати таку потужну енергію?

У світі так багато відходів найбагатших сімей, і навіть вони не можуть захопити принаймні одного духовного інструмента. А безродний Мо Фань має їх цілих два.

Здебільшого ресурси впливових сімей обмежені. Загорнумо вище всіх магічних інструментів і артефактів, що є тим духовним насінинком, яке ці сім'ї не дозволять собі купити, тільки якщо їх відприск не є найкращим чарівником.

Унаслідок цього, великі сім’ї не мають духовних сестер, а Мо Фань використовує їх два рази.

Але найважливіше те, що він використовує цілих три елементи!

Якщо це логічно, то воно не могло обійтися без якогось іншого втручання, але Мо Фань і вигляд були б неможливими.

Магія елемента вогню - середній рівень другого розряду.

Елементи блискавки — вражаюче, але також середньостатистичний рівень другого розряду!

Му Нін Сюе знала, що Мо Фань вже ступав на шлях неординарівних магів, але їй не спадало в голову, як він зміг досягти таких вражаючих результатів!

- Пошепотам запитала Бай Тін Тин.

« Він переміг... але... (Сміх) - до вчителя Гу Ханая все ніяк не могло дійти.

« Я раніше чув про зло. Але два елементи, і обидва - духовні! Елемент вогню, елемент блискавки — і обидва середнього рівня другого розряду! Чорт забирай! Навіть один такий елемент може знищити наш університет Мінчжу!» - Перелякано вимовив Пен Лян.

« Неважно як, але він переміг! Зняв корону зі студентів Імператорського університету!" - посміхався Чжао Мань Янь, показуючи великий палець Мо Фаню.

Це і є справжня сила Мо Фаня. Тепер ми всі впізнали! Якби в Імператорському університеті не було Му Нін Сюе, то Мо Фань міг би приховати свої здібності. Достойно прозваний злобним чортом університету Мінчжу!

« Молодець! Чудово! "" - сказав вчитель Цю Юй Хуа.

На полі бою були Мо Фань і розгромлена Му Нін Сюе. Нічого не сказавши, вона пішла з майданчика.

Вона покинула поле бою, і дія її закляття також припинилася. Сун Ся почала використовувати свою магію вогню, яка тепер не була обмежена і випустила лютововка.

Дія заклять Мо Фаня також припинилася. Му Нін Сюе спустилася вниз, де знаходився Лю Чжен Хе, який теж не зміг перемогти.

Лю Чжен Хе було погано, але потім він хоча б отримав свого лютововка. Роздратований поглядом, він кинув Мо Фаня.

« Мишанжу перемогли... Навіть не віриться".

« ЛИШЕ, команда Імператорського університету складається з нашої еліти і все ж університет Мінчжу переміг. І це все завдяки Мо Фаню, навіть не знаю з якої сім'ї він повинен бути."

"Такою великою силою володіє лише магічний суд, ймовірно він один з них".

Серед вчителів також були суперечки.

Студенти та вчителі Імператорського університету ще пів дня після цього не могли прийти в відчуття.

Му Нін Сюе і Лю Чжен Хе несподівано для всіх програли.

У це просто неможливо повірити!

А все через цього Мо Фаня, звідки він взагалі взявся? Він точно не зі старих студентів?

Ні! Серед літніх і досвідчених теж не може бути такого грізного мага!

Розділ 266

Розділ 266: Підсилення темного вовка. Частина перша.

« Наступного разу він у мене попляше!», - Лю Джен Хи впився поглядом на Мо Фаня з лютою ненавистю.

« Эх, ніколи б не подумав, що у ворогів буде подібний козир в рукаві. Здається, ми недооцінили Мінчжу університет і зітхнув вчитель Лу.

« Ну, а мені так нічого не звичайного» - сказав Лю Джен Ги.

"У тому, що у когось там два елементи від природи немає нічого незвичайного? Ну, в принципі так, але не колись твій лютовок-людоїд - щось видатне?» - саркастично вставив Левяо Мін Сюань, безглуздо упустити можливість поставити гордого Лю Джен Хе на місце.

« Гаразд, все вже вирішено. Цього разу змагання було найприємнішим, взаємним обміном досвіду." - сказав Лу І Мін.

Через те, що учень завжди знаходиться в кампусі університету чи місті, навіть якщо їм і дають можливість час від часу пограти у симуляцію війни, в кінцевому підсумку цього мало. Отже, зустріч з небезпечними тваринами є необхідним досвідом.

Адже, щоб бути великим магом, не обов'язково мати величезну силу, куди важливіше здатність виживати у світі повної небезпеки.

Досвід, який ми отримуємо в університеті не якийсь військовій підготовці у старшій школі, а прямий шлях до країни без супроводу, немає людей, які б могли якось допомогти, тільки ти - нещодавній студент, тепер змушений спиратися лише на себе в боротьбі з різними небезпеками.

...

До повернення групи в Мінчжу, ніхто з директорів університету не міг повірити нічому.

І тільки коли Чжоу Чжен Хуа і директор Сіо вислухали детальний звідк вчителя Гу Ганя, то більш за все були задоволені отриманим результатом: послати Мо Фаня до Імператорського університету було дійсно чудовим рішенням.

Разом з цим, чутки про те, що Мо Фань так само володіє вогненним елементом і має два елементи від природи, дуже швидко розійшлися по університеті.

Спочатку Мо Фаня в університеті Мінжу називали Злобним чортом, кличка залишилася з ним навіть після того, як він став героєм. Але тепер про нього говорять не тільки в університеті, а й уся країна почала сперечатись без кінця.

Студенти університету створили свій список надзвичайно талановитих магів. І Мо Фань з Мун Сюе разом потрапили в топ цього списку, ставши однією із найбільш обговорюваних тем.

« Неімовірний» талант Мо Фань поверхово ознайомився з вищенаведеним списком, виявивши себе на п’ятому місці як володаря двох елементів від природи, тоді як Муні Сюе та її насіння займали дев'яту позицію.

« Неможливо! Природний власник двох елементів всього на п'ятій позиції, я б подивився, хто може бути ще талановитіший!" - сказав по телефону Чжао Мань Янь.

« Міра величезний! П*ЗНАЧНІ, звичайно ж ні!» — Пені Лян глянув на Мо Фаня і продовжив: « Пошукати в списку університетів у п’ятому місці нереалістично круто. Тільки подумайте про геніальні маги, не кажучи про першу десятку, перша сотня талановитих людей не ровую інших."

« Темант - це тільки дрібний дар від Бога, і якщо його не розвивати, то різниці є він чи ні — ніщо. Скільки таких чарівників у всьому світі? Не зчесть. А тих, ким можна захоплюватись? Одиниці!» - сказав Цю Ю Хуа, кашляючи пару раз.

Вчитель Гу Хань не міг погодитися зі словами.

Талант подібний до квітки, яка прикрашає лебідь і не робить цього.

Отже, нехай у Мо Фаня було б принаймні три природні елементи без зусиль, вони б виявилися лише тягарем і можливо, він просто не зміг би зробити прорив.

А якщо маг не може дійти до третього рівня, то взагалі, чи він?

Отже, для старших людей талант — це не більше ніж іграшка, і тим більш безважний фактор успіху.

« У майбутньому ви маєте вийти за межі безпечного світу набиратися досвіду. У вас не буде ніякого захисту ззовні, і навіть якщо вам трапиться небезпека, буде нікому допомогти вам." - сказала вчитель Лі Цзин.

"Нікакою захисту?"

« Ми можемо дати вам по сигнальному вогні магії світла, і якщо ви не зможете з чимось впоратися, ми зможемо надіслати вам допомогу... Звичайно ж, якщо ви будете ще живі."

"Це..."

Натовп відверто стояв у заціпенінні.

« У минулі часи отримання такого досвіду завжди закінчувалося смертю і тяжкими пораненнями, я сподіваюсь, що ви зможете отримати цінний досвід, а найголовніше не будьте тверезими. Тому варто ризикувати тим більше ще раз, перш ніж вступати у бій з монстрами, подумайте кілька разів. В іншому, все повинно бути досить просто!» - надзвичайно урочисто сказав учитель Гу Хань.

« Ви могли відвідувати уроки магічних звірів, і там можна було вивчити загальну інформацію про світ за кордоном. Це факт. Але вчителі, які викладали для вас, мабуть, ніколи не були там. І ви думаєте, що могли б сказати щось таке, яке може врятувати вас у важку хвилину?. Це далеко не точно. Загалом, якщо будете обережні, то в якій кількості ви пішли сюди, у такому ж стані повернетеся» - Цю Юй Хуа теж не міг стриматися, не підбадьоривши студентів.

Усі три директори виглядали неспокійно, всі добре розуміли, що досвід за кордоном безпечного світу не жарт.

Незважаючи на те, що у Мо Фаня був великий досвід з полювання, але він, як і інші ніколи не був за кордоном безпечного світу.

І ось настав той день, коли всіх повідомили про місце. Не важливо, чи сильний ти маг, адже ніхто не знає на скільки могутній монстр може тебе чекати або як велика зграя тих, хто нападе на вас.

« Цього разу всі, хто отримуватиме цей досвід, отримають напрямок, коли прийде час, ви враховуєте усі деталі, а поки раз у Університеті Імператора ви здобудете захисний предмет, можливо він допоможе вам зберегти життя».

Дві третіх учнів, які обміняли за спиною неймовірну силу сімей, розселилися на парі магічних артефакцій.

У Мо Фаня було небагато грошей, тому він не витрачав часу на аукціон Імператорського університету.

До цього досвіду залишалося приблизно п’ять днів на підготовку. Мо Фань збирався витратити їх на поліпшення свій магії заклик.

Його темний вовк встав під удар. Під час обміну досвідом бій з темною лютовочкою змусив мене задуматись, що робити. І Мо Фань вирішив допомогти вовкулаці перейти на рівень ватажка зграї.

Перехід темного вовка на новий рівень всього за рік вважається досить швидким, полювання сподіваючись, що він вже готовий до переходу.

Темний вовк був мотивований темним лютовоком, зробити прорив, стати набагато сильнішим волком.

Як же у Мо Фаня може схопити жорстокість і далі наражати на небезпеку свого прогресивного вовка.

Крім того, Лю Чжен Хе був через чур зарозумілим і задирався над хмарами.

Мо Фнь найбільше ненавидів таких мудаків, до того ж він цілими днями безсовісно крутився біля Му Нін Сюе.

І як тільки ранг темного вовка теж підвищиться до рівня ватажка зграї, побачивши це, Лю Чжен Хе не знайде собі місця у цьому світі.

Глава 267

Розділ 267: Підсилення темного вовка. Частина друга.

Прогресивність дуже важлива, і Мо Фань вирішив не втрачати часу та звернутися за порадою до вчителя Цю Юй Хуа, сподіваючись, що він зможе йому чимось допомогти.

« Прогрес - це така штука, що чим більше ти робиш заради нього, тим більша ймовірність того, щоб все вийшло. Скажімо так, якщо твоєму темному вовку не допомогти в цьому, то шанси будуть рівні само багато 20%. Якщо нічого не вийде, то він може повернутися в колишню форму — знову стати простим диким господарем" - вчитель Цю Юй Хуа полум'яно привітав подібні питання і з радістю відповідав на них Мо Фаню.

-20%? Всього 20% на успіх? Це шанс виграти в мгнетовій лотереї вище!», Мо Фань пошкодив від почутого.

"Твій темний вовк не позбавлений сили волі, так я б сказав, що шанс на прорив всього відсотків 10" - сказав вчитель Цю Юй Хуа.

« Тоді як я можу підвищити шанс на успіх? » — запитав Мо Фань.

« Ти що, в школі все прослуховував? Хоча у тебе і три природні елементи, але перш за все ти студент факультету заклику" - Цю Юй Хуа після цієї нотації зробив паузу, і продовжив: « Ти казав, що в тебе є душа рівня ватажки. Це може тобі допомогти, підвищивши шанси приблизно на 20%."

« Так, вірно... Але і це всього 40% у сумі, а я не любитель азартних ігор." - сказав Мо Фань.

Хоча такий красень як він просто не може бути головним героєм, а як відомо, головний герой будь-якого розповіді робить це так: Мо Фань далеко не впевнений, що йому вистачить цих 40%.

А якщо не вийде, то зовсім не зрозуміло, коли вдасться досягти хоча б того рівня, що є зараз.

« Але існує дієвий спосіб. Проте, він вимагає досить великих витрат." - наставливо сказав вчитель Цю Ю Хуа, і продовжив: « Як правило, тварини мають декілька видів втілень і кожен вид уособлення відповідає їхньому головному елементу.

"По-перше, поглинання крові повинно бути чим більше поглинаєш, тим більша ймовірність."

« По-друге, ти збільшуєш внутрішній потенціал тварини, коли робиш духовний поступ."

"По-третє, це фізична сила, її можна зміцнити у нескінченних битвах, пожираючи рештки, і до того ж вона є основою для просування."

Поглинання крові, духовна енергія і фізична сила.

Мо Фань, щоб запам'ятати, повторив знову про себе три основні елементи.

« У тебе є душа ватажка зграї, можливо з її допомогою можна значно підвищити духовну енергію, звичайно, на кожного звіра подібне відбувається по-різному, але шанс на успіх зростає на дві десятих."

"Учителю, ви хочете сказати, що є способи допомогти, покращити духовну енергію і фізичну силу магічного звіра" - перепитав Мо Фань.

Вчитель Цю Юй Хуа насміхався, і вже з серйозним виглядом відповів: « У силі сказаного: тобі потрібні гроші. Кров ватажка зграя зовсім не дешева, куди дешевше буде забити на цю справу. Будь-яка однозначно ефективна річ для поліпшення вовка, просто не може коштувати дешево. І якщо говорити про кров, то за її допомогою можна підвищити шанси переходу на 30%. Все що стосується поліпшення фізичної сили, то не можна порахувати, як який предмет на неї вплине, але будь-яке посилення виявиться ефективним."

Очевидно, що тільки одна душа вовка стане достатньою для просування, потрібно хоча б ще дати поглинути кров такого рівня.

Як добре, що на руках більше десяти мільйонів юаней можна було б отримати кров ватажка у асоціації магів Імператорського університету майже задарма, але для цього потрібно зробити замовлення і чекати від 10 днів до місяця. Ціна ж на ринку, що є в цьому товарі, коливається від одного до десяти мільйонів. Звичайно, дорого коштує, але у Мо Фаня просто немає часу так чекати.

За пляшку крові рівень вовжака стаї Мо Фань, скрипячи зубами, віддав десять мільйонів юаней, у добавок прикупив кісткової борошна і сердець, приблизно на мільйон. У кишені залишилося трохи менше мільйона, мабуть знову доведеться вколювати як проклятому.

« Будь ласка, прошу, благаю, нехай у тебе все вийде! » — сказав Мо Фань, відчуваючи прохолодний вітерець в кишенях, і вирішив поставити свічку за свій вовк. (п.п.). Автор мав на увазі обряд, коли перед статуями Будди джгут ароматні свічки)

Дух вожака зграя може підвищити шанси на дві десяті.

Кров ватажка зграї може на три десятих.

Фізична сила темного вовка, очевидно вже була розвитена до потрібної міри, а це ще дві десятих.

Отже, ми можемо порахувати ймовірність що в сумі шанси дорівнюють 70%. Крім того, з кісток вовка і серця трьохок можуть накинути у сумі трохи менше.

« Оскільки, не проходячи обряд очищення, ти запилюєш пил і серце, якщо так прикинути, то 75% можна дати на вскідку, а коли ще подумати, що ти - маг середнього рівня та енергія твоєї туманності елементу призову, це дає відчутний зріст, можливо, 85 відсотків!» — зробив висновок викладача Цю Юй Хуа.

«85%! Це вже, дуже, не погано!" сказав Мо Фань.

« Я б сказав дуже чудово! Так, і ще без підтримки сім'ї... Ніколи б не подумав, що це можливо... Навіть при величезних ресурсах таке трапляється раз з тисячі." - надихнув Цю Ю Хуа, продовжив: « Іди! Багато чарівників заклику пробуджують і не досягнувши поріг 30% шансу, твої шанси, що вдасться досягти рівня важіль зграї приблизно 85 відсотків.

Мо Фань кивнув, викладач Цю Юй Хуа вважає, що пора і сам він відчуває що вже здатний на це.

В Університеті Імператора є закриті тренові майданчики. Саме це вирішив орендувати Мо Фань, щоб ніхто не міг його потурбувати.

Посеред величезного поля стояв лише Мо Фань. Він формував сузір’я, побачивши срібний розлом.

"Ауу-о"

Здавалося, його вій пролунав надзвичайно урочисто, він знав, що сьогодні дуже важливий день.

« Це душа ватажка зграї, це кров вовка стаї, ще є серце й пилюка; це повинно допомогти тобі перейти на новий рівень. Розслабся, не хвилюйся, все вийде, це має бути зовсім не боляче, скоро світанок і буде щастя" - заспокоював свого вола Мо Фань.

"Іуо" *** трафарет вой*

Темний вовк став схожий на милу покірного хаскі, але в його очах явно іскрились у очікуванні.

Він схилив свою величезну голову і вперся їй у Мо Фаня.

« Та нічого, це все дрібниці, почекай трохи і той крилатий вовк пошкодить, я зловлю його душу та годую тобі. Я вирву йому серце, а воно разом зі всіма своїми внутрішніми рисами стане закускою. Ніхто не зрівняється з тобою, хто ж ризикне тягатися з такою силою?», Мо Фань виглядав щасливим, ковтаючи довгу шерсть темного вовка.

Глава 268

Глава 268: Вожак вовчої зграї

Що Цю Юй Хуа, що Чжао Мань Янь, обидва радили Мо Фаню припинити вливати ресурси у тварину, покликаного не за контрактом.

Така звірина є лише тимчасовим робітником — найманим солдатом, який має своє життя і в якому він може серйозно постраждати.

Крім того, коли він вимірює смерть, більшість магів, які мають відповідний елемент заохочення, зазвичай допомагають родинам тварин, з якими колись уклали контракт.

Мо Фаня не можна віднести до дуже сентиментальних людей, і якби не той факт, що під час змагань його вовк підвівся під заклинання лезо вітру, який оточує смерч Му Нузяо, то він би також обдумав можливість залишити ресурси на майбутній звірі, з яким включить контракт.

Вірність і безстрашність темного вовка дають змогу Мо Фаню бути впевненим, що він стане ще важливішим партнером. І підсилюючи його, він зовсім нічого не втрачає.

Темний вовк і сам чудово розуміє, що завдяки Мо Фаню може стати неймовірно могутнім, за що безсумнівно вдячний.

Як у призовному світі, так і за кордоном безпечного світу тварини харчуються одні одними. І якщо б тільки цього було достатньо для переходу на новий сходинок, темний вовк і ногою не ступив за межі призовного світу.

« Молодець! Тоді почнемо!» - сказав Мо Фань вовку.

Він виглядав захоплено і провивав у відповідь.

Спершу треба відчистити кров, потім сформувати душу, а тоді посилити тіло. Порядок цього Мо Фань запам’ятав накріпко. Потім підуть всі ці дорогі речі. У добавках постійно потрібно буде підгодовувати дику звірину своєю енергією елемент поклику.

Очищення крові це перше, через що потрібно пройти. З тим, що роблять у лікарні під час переливання крові: спочатку зливається половина старої крові, а потім вступає нова.

Під час цієї процедури потрібно бути надзвичайно обережним, оскільки якщо злити більше 50% крові, то це може призвести до фатального результату.

Мо Фань, як відомо, незвичайний маг. З хірургічною точністю злив 50% крові класу слуги, і відразу ж влинув кров рівня вожка зграї.

Те, що вовча кров є обов’язковою перевагою, але навіть так, все одно спричинило відторгнення у організму.

Здатність поглинання крові поліпшувалась, а також сила темного вовка зростала завдяки засвоєнню влиту.

Після того як кров ватажка стаї остаточно змішалася з половиною власної крові темного вовка, Мо Фань дав йому час відпочити, відновити дихання.

« Ауу», - схвально провивав темний вовк, таким чином показав Мо Фаню, що готовий продовжувати.

- Кивнув Мо Фань.

Цей процес формування душі ще небезпечніший. Душа є найслабшою частиною усього живого, якщо колись маг атакує її прямою, то біль від удару опиниться у стократ болючі і будь-який фізичний.

Найменша необережність може зруйнувати вихідну душу, і нова навіть не встигне почати формуватися, що призведе до сумного висновку для темного вовка.

Це справжнє випробування духу. Мо Фаню залишається тільки спостерігати і сподіватися, що звір витримає.

"Ауу!"

Душа увійшла в нього. І темний вовк відразу ж випустив протяжний виття.

Більш високорівневі істоти залякують низькорих, і вторгнення душі спричиняється зграями до жахливої події: вона поглине слабшу.

Енергія душі вожака куди вище рівня слуги. Природа суворо стежить за законом харчового ланцюга. Темному вовку потрібно витримати тиск душі вовчака, інакше його власна душа буде поглинута. Що зарече його на смерть.

Мо Фань стояв і дивився, він чекав новини, як молодий батько, що чекає новина про народження сина.

« Ау! Ау!»

Темний вовк не припиняв завивати. Було видно, як болісно це було атакувати свою душу. Згорнувши зуби до скреготу, він знешкоджує їх.

Це все триває не більше п’яти хвилин, але Мо Фань розумів, що для темного вовка вони будуть вічні.

Зрештою це скінчилося. І вовк випростався.

Темний вовк зміг, його дух став міцнішим. Тепер для того, щоб залікувати рани йому не потрібно енергії Мо Фаня, все тому що його власні сили регенерації піднялися на новий рівень. Хоча й не дуже, але все ж прогрес.

Це формування душі, можна сказати, змусило темного вовка побувати на межі своїх духовних сил.

За все, що так чи інакше відноситься до душі, доводиться платити такими муками, які навіть фізично сильніші в кінцевому підсумку будуть змішані з брудом.

Тільки ось це ще не все.

Залишилося посилити тіло. З’їсть серце й бороду, щоб доповнити вже існуючі фізичні сили.

"Ауу!" - після відпочинку пронісся темний вовк, дивлячись на Мо Фаня.

— Ти почав прорив? — запитав Мо Фань.

Вовк кивнув.

« Молодець, зроби це! »

Нарешті прорив! Три види підсилення зроблені, більш зручного випадку навряд чи знайдеться, і темний вовк це розумів. Він не може пропустити мить.

Мо Фань теж зробив усе, що від нього залежить. Він тільки передає всю енергію поклику темного вовка, спостерігаючи за ним.

Темний вовк стоїть посеред тренового поля, від нього почало нести запахом поту, довга темною вовна обвисла, у тілі не було колишньої витривалості, але очі наповнилися надзвичайно сильною рішучістю.

"Ау!!"

Темний вовк підняв голову, вивівши в небо.

Його вій пролунав ехо по всій треніровому майданчику, потік дихання став криваво червоним і піднявся ураганом піднявши дибкою шерсть.

Мо Фань вже бачив подібне, прямо як на будівельному майданчику, коли одноокий вовк майже перетворився у три ока і одним подихом заставляє боятися його.

Але те що зробив темний вовк, не йде в порівняння з побаченим до цього, то що він зараз відчув було у багато разів сильніше.

Думає, що все тому, ніби той одноокий вовк лише вдосконалював силу джерела без інших підсилювачів.

- Темний вовк проревів вдруге.

Цього разу можна було відчути, на скільки посилилося його дихання, а ця прихована хвиля після головного припливу. Ошарований Мо Фань, хоч і був магом середнього рівня, але не зміг не втриматися і не зробити крок назад.

Навколо темного вовка піднялася пил, і можна було побачити, як вона танцює, сплітаючись в одне ціле.

« Це дихання... - Мо Фань не вірив своїм очам.

Глава 269

Розділ 269: вовк

Важко було відчути, що ця тварина досягла рівня ватажка зграями! Як тільки тварина досягла рівня в’яжу, інші маги сильно змінили своє відчуття. Через це багато чаклунів середнього рівня могли тремтіти від страху. Крім того, цей страх міг би стати настільки сильним, що не могла б заклинати закляття. А щодо інших монстрів, то ті з них, хто все ще був на рівні слуги, також боялися б відчуття такої звірини поблизу.

***Рів**

Коли вовк звилив утретє, Мо Фань зміг помітити очевидну відмінність. Від цього ритму людина могла б легко витримати барабанну перетинку. Все ще було важко чітко побачити темного вовка. Але одного лише погляду на його силует вистачало, щоб зрозуміти: розмір тіла монстра збільшився! А тепер розмір його тіла становить щонайменше 4 метри! Дочекавшись, поки пісок потихеньку осяде, Мо Фань відкрив очі: темний вовк, якого він побачив, найкраще підходив до визначення "вищого" і "не закомплексований", (П.п.: відсилка до тих епітетів, якими Мо Фінь себе описує).

Темний вовк був і залишається диким звіром. Коли тварина була на рівні слуги, то все його тіло виглядало так, ніби було призначено тільки для злочинців. Єдиною приємною винятком була його довга, красива, синя шерсть. Але зараз все було зовсім по-іншому. Він не тільки став більшим, але також його тіло стало більш пропорційним, риси шиї, спини та хвости стали м'якішими. Крім того, його лапи також стали довшими. Тепер тіло тварини стало іншим, а не коренистим — чудовим войовничим! Ці зміни стали для Мо Фаня несподіванкою. Зрештою, більшість тварин або дуже спритні й сильні. Саме тому Мо Фань вважав, що після вдосконалення вовк стане сильнішим, лютішим і м’язовим. Хто б міг подумати, що темний вовк стане рибальством і величним та красивим. Недарма ж говорять — з ким поспілкуєшся, від того і наберешся. Оскільки господар красивий, талановитий і блискучий, то й призовному тварині немає куди поділитися — треба відповідати.

** *** У цей час вчитель Цю Юй Хуа сидів у вітальні і не міг відірватися від книги, присвяченої таємницею світу. Він був настільки захоплений вивченням загадок цього світу, що не помічав нікого навколо. Особливо він цікавився державою примар всередині єгипетської піраміди. Схоже, що Цю Юй Хуа був повністю і цілком поглинутий пошуком невирахованих таємниць. Однак сьогодні в нього було серце не на місці. Все через те, що розповів йому один старий бойовий друг. Хоча інформація не була перевірена, вчитель почув про дослідження цієї теми. « Вчителю, ви випадково не бачили Мо Фаня?» - запитав Гу Хань.

« Так, він пішов на прихований тренувальникський майданчик, хоче підвищити рівень свого темного вовка», - відповів Цю Юй Хуа. Шен Мін Сяо і Ло Сан були у вітальні в той час. Почувши слова вчителя, Ло Сун не втримався і розсміявся: « Шанс на успіх надзвичайно малий, до того ж його темний вовк нічим не відрізняється від інших тварин, а якщо вже він так довго не повертається, готовий посперечатись, що у нього не вийшло». Шень Мін Сяо теж розсміявся, але волів нічого не говорити. Як тільки він почув ім’я Мо Фань, його очі наповнилися заздрістю.

Оце вже не пощастило! Мо Фань, цей босяк, від самого народження має ні з чим незрівнянним талантом: два елементи! "Подивімося, раптом там сталося щось погане" - сказав Ґу Хань. « Гаразд» Ло Сан і Шен Мін Сіо переглянулися, після чого Шань Мін Сяу першим сказав їм: « Ходімо подивитися! » Всі четверо пішли на прихований тренувальний майданчик. Час зйомок цього майданчика майже наближався до кінця, тому двері самі відчинилися. Як тільки вони увійшли, хвиля знатко вдарила їм в обличчя разом із сильним запахом чогось спаленого. «Скверно! Не міг же призовний звір повстати проти нього?», швидко сказав Гу Хань, і в нього різко змінилося вираз обличчя. Те, що навколо були язики полум'я могло означати тільки одне: Мо Фань бився з кимось. « Цілком ймовірно, що перша особа була поглинута душею ватажка зграї. Тобто душі слуги могли не стати. А це може означати лише декілька речей: що душовий друк зламаний і що призовний звір напав на господаря... "

« О, варто було наперед відмовити його. Для мага елементу заклика перехід тварин на наступний рівень це не тільки трати великої кількості коштів, але й певна небезпека." - сказав Ґу Хань і увійшов до майданчика. Вчитель переживав, чи не сталося чогось поганого з Мо Фанем. Ло Сан і Шень Мін Сяо як почули ці слова, так засяяли. Всі четверо поспішно увійшли на майданчик і відразу помітили Мо Фаня. Він стояв позаду майданчика, і під його ногами був яскраво-червоний вогонь. Його волосся грозно ворушилося через гаряче повітря. Біля полум’я стояло міцне, чудове і довге чорне створіння. Усе тіло тварини було наповнене силою і красою. Лапи були серебристо-місячного кольору. Подивившись на звіра, можна було побачити йоголовий і проворний. Подивившись на морду звіра було очевидно, що це був якийсь вид вовка, але не дуже схожий на інших. Білосніжні, що стирчать назовні клики нагадують клинки саблесуба. Вони чудово захищали щелепу тварини, а також добре поєднували її колір. По-справжньому благородний і елегантний вовк!

"Це..." - вчитель Цю Ю Хуа відразу зняв окуляри і подивився на вовкоподібно. Вираз обличчя старого викладача змінився. Хоч вчитель Гу Хань не був дуже сильним у видах і підвидах монстрів, але він зрозумів, що це зовсім не звичайна тварина. Він навіть серйозно подумав за досягнення високого рівня магії розбудити елемент заклику, виростити якусь привабливу призовну тварину.

« Проворний вовк! » — сказав Цю Юй Хуа назву Волка і захоплено продовжив: « Це найшвидший підвид вовків. Вчитель не міг повірити своїм очам. Одна тварина стаї по силі дорівнювала кільком магам середнього рівня. Магі елементи заклику, у яких звір рівня ватажка зграї мають незаперечний привілей над магами свого виду. Яскравим прикладом цього є недавня битва темного лютовалку Лю Чжен Хе з Му Ну Цзяо і Шень Мін Сіо. Магі середнього рівня були в дуже скрутному становищі. Звичайно ж, витрати ресурсів, як грошових, так і духовних магів є в декілька разів вищими. Темний вовк Мо Фаня був непереможним на змагання першокурсників, але цей рік і різниця в силі вже не були такими очевидними. Якщо ти чаклун саме цього елемента, то ти або бог, або шлак. А тепер можна впевнено сказати: « Мо Фань став першим! » Коли з’явився звір, його бойова сила зросла в декілька разів!

Глава 270

Розділ 270: Заповідник мисливців

« Вчителю Гу Хань, вчитель Цю Юй Хуа, ви прийшли якраз коли я тренувався з новим призовним звірем», - сказав посміхаючись Мо Фань, погасивши полум'я навколо себе.

« Мо Фань, ми тебе вітаємо! Як він? Як проворний вовк? Мо Фань бився з дротом. Це чудо для юнака було тим, що він мусив використовувати тіні, щоб успішно протистояти звірині. Швидкість вовка вражала. Навіть « грома й блискавки» був занадто повільний для тварин. Якби Мо Фань бився з вовком на смерть, то ще невизначено, хто би виграв. Нездатність повністю контролювати бій з вовком не викликала у Мо Фаня почуття сорому, а все тому що ця призовна тварина особлива.

« Я дуже сильний, тому не можу повністю контролювати хід бою з ним» - чесно відповів Мо Фань.

"Ха-ха, тобі пощастило, що ти взагалі можеш битися з ним, будь-який інший на твоєму місці за кілька хвилин був би розбитий в клочику. Проворний вовк ставитися до монстра рівня вожак зграї, та ще й до такого виду тварин, з якими без певних навичок і підготовки важко боротися. Навіть команда мисливців, що складаються з магів середнього рівня не стане надмірною увагою такої тварини." - похвалив старий викладач Мо Фаня.

"М-м!" - підвів брови Мо Фань і погладив вовка по голові. "Так от який ти сильний" - сказав Мо Фань.

« До того ж, в проворного вовка є ще одна особливість... хах-ха, гаразд, ти сам її потихеньку замітиш. На честь успіху підвищення рівня призовного вовка Мо Фаня, я запрошую всіх гарненько поїсти!», - Вождь Цю Юя Хуа виглядав дуже задоволеним і дивився на Мон Фаню так, ніби той був золотим зятем. До речі, ще тоді в поїзді із Сянменя до Шанхай старий викладач подумав, що Мо Фань просто несе нісенітницю. Подумавши, що цей юнак — ненадійний студент, хто міг подумати, ніби через два роки покаже себе в кращому світлі. Як буде можливість, треба буде познайомити його зі своєю онукою. Як-ник юнак він перспективний!

Гу Хань також привітав Мо Фаня з досягненням. А весь час при цьому дивився на проворного вовка. З покер-файсом привітавши Мо Фаня, Гу Хань не витримав і зачитав все ще лохматую після битви голову проворного вовка. На жаль, вовк зовсім не звертав уваги на вчителя Гу Ганя. А в цей час Ло Сан і Шень Мін Сяо з останніх сил намагалися зберегти брехливу посмішку на обличчях. Твою мать, як же він зміг зробити таке? Як вдалося поліпшити дику звірину? У нього сильні елементи вогню та блискавки, а тепер ще й темний вовк еволюціонував до проворного вовка, він зможе самостійно впоратися з багатьма...

Раптом прочинений вовк видихнув і подивився на Ло Суна. Схоже, що він дізнався Ло Суна. Це той товстень, який образив його і господаря під час першого призову. Проворний вовк зробив крок вперед, голова звіра зарозуміло наближалася до Ло Суна. Монстр дихав убік товстачка. Тут все стало зрозуміло і без слів. "Толстячок Ло, мій проворний вовк хоче з тобою ще разок пограти" - сміючись сказав Мо Фань.

Ло Сан ніби усвідомив, що починає відступати назад, усміхнувся і сказав: « Давай забудемо про це!» Ло Сун не став агресивною людиною. Він знав, що Шень Мін Сяо сильніший за нього, а якщо у Шанень Мін Сіу були проблеми з темним лютововком, то з провореним вовком і податливо будуть. Хлопець розумів, що він вовка не рівня. Проворний вовк подивився на Ло Суна. У погляді тварини легко вловлювали пихатість і презирство. Сан застиг усміхці і не знав, як реагувати. Зрештою на нього тільки що зневажливо подивився проворний вовк.

**** **

Нічне небо було яскравим. Величезний рогастий звір шалено мчав вздовж швидкісного поїзда. Тваринний потяг біг дуже швидко, поступово обганяючи його. « Татку, дивись швидше, Годзілла!» - сказала маленька дівчинка, пильно спостерігаючи за величезним рогам з вікна. « Боже мій, та це ж монстр! » — закричав батько і кинув дівчинку у свої обійми. Залізничні шляхи стосуються безпечної частини світу, але хто сказав, що навіть у безпечний світ не може захопитися дикою звіриною? Інакше як можна пояснити звіра у вікні? Та ще й такого, який може одним ударом відправити поїзд у довгий політ на прірву. Після того як чоловік скрикнув, багато людей теж помітили монстра по рівнині. « Будь ласка, не хвилюйтесь, цей монстр - монстр покликаний за домовленістю. Керівник мисливців виконує завдання. Він просто слідує за цим залізничним шляхом!" - сказав провідник по радіо.

"А, так це приручена тварина, налякало мене" (Сміх) Дивись, він їде прямо біля звіра на морді!" У нього і звір рівня головнокомандувачу» (П.п.: наступний рівень після втискання зграї) Білий поїзд залишився позаду. Небесно-блакитний величезний рогатий звір зникав у темряві ночі, залишаючи після себе тільки непорозуміння і цікавість з боку звичайних людей. Чого б провідник мисливців ось так переслідувати потяг? ***

« Я не можу бути надто близько до мети, коли ви мисливець. Я навіть п'ять хвилин не простягну, настільки велика сила мети." - в повітрі без жодних причин пролунав голос. Туман поступово розсіявся, даючи Луні злегка освітлювати простір навколо. Якщо уважно придивитися, то можна побачити людський силует у повітрі! Людина була приблизно за 50 метрів над землею. На його спині були крила, якими він летів. З боку цей силует виглядав вільним. « Не пропускай його з уваги. Я скоро буду», - почувся голос керівника мисливців зі засобів зв'язку. "Те, що військові почали, ми повинні доробляти.... от хлопчина втік за кордон безпечного світу, мені його переслідувати?" - з ненавистю запитав чоловік в шкіряному одязі.

« Коли я ще був у війську, то теж брав участь у цій програмі. Але наскільки мені відомо, у цьому світі не можна вижити просто заручившись зв’язками. Його життя - величезна помилка», - сказав керівник мисливців. « Якщо вже немає шансу на успіх, то чого взагалі за це братися. Створювати таких незвичайних монстрів - створювати собі проблеми. До того ж, ця програма абсолютно негуманна. У разі провалу маг помирає." - сказав чоловік в шкіряній одязі з крилами.

« З часом це безпрецедентний прорив в історії магії. Ті кілька старих не будуть зупинятися ... я побачив тебе", - сказав лідер мисливців.

Розділ 271

Розділ 271: існування монстрів

Величезний синій звір виднівся посеред поля, вкритого дикими травами. Коли він одягнувся в шкіряний прикид, обвороженого виду, то продовжував летіти. Щоб показати мисливцям, які стоять внизу, його силует оточений світлом місяця, нагадував кажану.

З того часу звідтіля виникла величезна вибухна хвиля, яка дійшла до провідника мисливців і відібрала всю траву на своєму шляху. Жахлива сила.

"Яо Нань, обережніше!" - відразу ж сказав лідер мисливців.

« Якої обережності? Він прямо піді мною!"

"Толстяк, спасай людей!" - крикнув повелитель мисливців.

Величезний синій звір піднявся на дві лапи, як пагорб над полем, який раптово з’явився і стрибнув близько кілометра вперед.

Після того як велетенський звір почав стрибати, він загорів місяць і його надзвичайно велике тіло. Менш ніж за хвилину він досяг центру поля.

***Рев*

Підняте вихром об'єкт збив Яо Наню, і він так і не зміг відновити рівновагу у польоті. Він падав вниз, у марнотних спробах зробити хоч щось, впав в овраг.

- запитав голову мисливця, стоячи на голові величезного звіра.

"Умерть не помер, але цей хлопчина жахливо сильний, потрібно бути більш обережним" - сказав Яо Нань.

« Цього разу піддослідний — маг вищого рівня, який пробудив три елементи. У добавок він сам жахливий сильний чарівник, що тільки робить його небезпечнішим." - сказав лідер мисливців.

« Зупиніть експеримент, поки не пізно. Занадто небезпечно. Моя сила достатньо, щоб перемогти кілька високорівневих магів, але цей ... Просто монстр...»

Ватажок мисливців нічого не відповів на слова Яо Наня, але він не міг відвести погляд.

Хоча величезний синій звір і рівня головнокомандувача, і більшість простих тварин його бояться, але не цей монстр, навпаки, видно, його бажання вбивати і воно його веселить.

« Яо Нань, тут поруч проходять залізничні колії, лети туди, захитай їх, ні в якому разі не можна залучити простих громадян»,- через деякий час наказав головувачем мисливців.

"Слухай!"

"Я зможу сам з цим монстром!" З блиском в очах сказав володарю мисливець. Стоячи на голові величезного звіра, він неймовірно швидко створив навколо себе елементну зоряну систему.

Зоряна система не лише перебувала під його ногами, а й оточила його торс і голову з неймовірною швидкістю. Публіка таємнича, вона вміщала у себе не одне сузір’я, орбіти вже вибудовували зірки і небо було вкрите великою кількістю малих зірочок.

Навіть здалека Яо Нань бачив, як навколо володаря мисливців кружляла зоряна система. Не знеохочуючись сказав: « Володар мисливців невірен, навіть для мага вищого рівня! »

.......

Яо Нань прикривав долонею середину грудей. У його роті всохла кров. Він мчав до поїзда.

Як тільки Яо Нань долетів, то відразу почав створювати завісу для захисту поїзда.

"Бля, він вже тут!" - Яо Нань змушений був прискорити створення.

Водяна завіса була величезним бар’єром, що просувався під місячним світлом.

**грохот ***

Це було як сейсмічні хвилі, що розходилися по землі. Вся трава в околиці зігнулась.

Якщо ви уважно придивитесь, то побачите, що вона якраз виходить з місця битви ватажка - можновладця. Пам’ятаймо, що до залізничних колій потрібно понад два кілометри. Також зрозуміло, що ця ударна хвиля не від володаря мисливців, це все руйнівна сила того монстра, на скільки ж він сильний, чого здатний на таке?

Навіть від цієї хвилі водяна завіса почала злегка вагатися, а прямий удар точно зруйнує бар’єр.

« Як же жахає, коли від такої відстані до бою її хвилі стають такими могутніми! Навіщо військові створили таке! ", з жахом сказав Яо Нань, спостерігаючи за магічним бар'єром.

.......

Магічна асоціація імператорського університету була розташована в центрі стародавнього імператора, і її назвали на честь цього палацу.

Магі імператорського палацу і маги університету Мінчжу є найвпливовішою асоціацією чарівників у країні, але й по цілому світі вже бачили славу.

У імператорському палаці є стародавнє внутрішнє подвір’я, замок і сад з декоративними кам’яні схили й балачок на воді.

Усередині західної мансарди, за чотирикутним столом сиділи четверо людей, один з них налив чай. Він був не прям старим, носив стародавнього виду шапку, поверх сивих волосся, при тому, що на обличчі не було ні єдиної зморшки.

Інший же тримав руки на столі і виглядав дуже сердито, що не дивно, оскільки, судячи з одягу був військовим магом, причому багато орденів говорили про його високому статусу.

Навпаки, вчитель Цю Юй Хуа, він зробив ковток чаю і був занурений у оцінку його смаку.

« Ви двоє, чого так надійшли? Те, що сталося - це те, адже не чийсь там прорахунок" - сказав людина у стародавній шапці.

« Я зовсім не дуюся, це вже не моя проблема. Я ще минулого разу вам сказав викинути його план з голови. І це навіть не обговорюється. Голова армії Лу Нянь, прикрийте своє відділення, не звертаючи уваги на те, що все робилося заради держави. Якщо люди зазнають такого згубного впливу, то чим відрізняється чорна церква? Зведення розділів п'яти найбільших магічних асоціацій так і не змогли ввести новий звід законів, і

все що ти зробив просто жахливо, але бог тобі суддя!», учитель Цю Ю Хуа відвернувся, обрушивши війну в сторону цього бика.

Глава 272

Розділ 272: Випробовування в покинутому місті

« Чорна церква вивчала темну магію, вбиваючи простих людей. А піддослідні в наших експериментах - злочинці вже засуджені на смертну кару. Щоправда, експерименти в деяких випадках неможливо контролювати, але ми намагаємося робити все чисто і без зайвих жертв. Цю Юй Хуа, ти такий впертий, ми не імперія зла - ми творці. У стародавні часи, якби магію зупиняли закони, ми б і не дізналися жоден елемент, але цього не сталося, зробивши більше нашої країни та весь людський рід. А зараз ви хочете зупинитись і чекати, поки звірі наберуть силу і не почнуть поїдати людей, як худобу, і тільки тоді зрозумієте, які ми слабкі. У цьому правда, і кожен мага державі - приносити такі дрібні жертви." - відповідь голови військової розвідки Лу Няня, зовсім не поступався здоровим глуздом.

« Як вам завгодно, але тільки він не ваш службовець, і ви не можете змусити його робити те, що забажаєте. Я дізнався у директора Сяо, він теж не згоден.

"Добре, добре, ви обидва не сваритесь, пийте чай, та бог розсуджує" - сказав директор Імператорського університету Сун Хе.

« О, все готово. Пам'ятаєте, так, про місто Цзінь Линь?»

« Як же туди добиратися...»

...

Кожен учень, який вивчає магію, повинен мати бойовий досвід. Освітні заклади не вимагають від своїх студентів проводити якісь випробування, і кожен вільний вибрати свій шлях навчання. Але чи можуть учні, які прагнуть сили, відмовитися від бойової закачки?

Того дня вони зібрали всіх студентів за обміном, щоб директор Імператорського університету Сун Хе провів брифінг до майбутнього випробування.

Учні Імператорського університету та Мінчжу будуть потрапити в одне місце, тому й на брифінгу сидять разом.

« Цього разу випробування буде проходити на рівнині середнього та нижньої течії Янцзи, Цезінь Лин!»,- сказав директор Сун Хе.

« Оцінь Лин? Ніколи не чула про таке місто!»,- не стримала свого подиву Цзин Цін.

Вона мала феноменальну пам'ять і знала всі міста країни, але ця назва вона чує вперше.

"Це місто трохи своєрідне, тому був стерт з усіх карт 15 років тому" - сказав вчитель Цю Юй Хуа.

"Стерт с карт?"

Натовп був приголомшений, ніхто раніше не чув про таке! У чому сенс прати місто з усіх карт?

« П’ятнадцять років тому в долині біля озера Дутін (п. У провінції Хунань сталася жахлива катастрофа, пов’язана з магічними тваринами. Усі тварини, що жили далеко від Цзінь Ліня, почали активно розмножуватися. На щастя, один маг з околиць зміг вчасно повідомити про те, що відбувається в уряді і вони почали евакуацію. Але все сталося надто швидко, буквально через два дні після початку, місто перетворилося на розсадник монстрів. І люди, які не встигли залишити його залишилися там помирати." - з тугою в голосі сказав директор Сун Хе, і занурився у роздуми.

Він і був тим, хто розповів про приховану загрозу та дуже не любив згадувати цю подію.

"То є тепер Цзінь Лінь повністю покинутий?" - запитав Суй Да Лун.

« Так, вже як 15 років. Це рай для магічних звірів, ніхто, навіть військові не наважувалися проникнути в місто, щоб очистити його. Але сьогодні багато чарівників кажуть, що більша частина тварин зникла звідти, думає вони кудись переселилися. Тепер ми точно знаємо, що їх кількість скоротилася. І зараз потрапити туди не так вже й страшно, - сказав директор Сун Хе.

"То є ми їдемо в це покинуте місто тренуватися?"

« Нам потрібно, щоб ви поїхали туди зібрати дані», — сказав директор Сун Хе хлібнув чайку і продовжив: „Хотя та деяка частина тварин переселилася кудись, але там все ще багато інших чарівних істот. Від вас вимагається точно встановити кількість тваринного рівня слуг і вожаків зграї. Я хочу, щоб ви сприймали це серйозно".

"Просто зібрати дані?" - не стримався Шень Мін Сяо.

Зібрати статистичні дані здається таким незначним.

« Нам потрібно зробити публікацію про відбудову міста Цзінь Ліні, яку він зробить з імені Мінчжу і Імператорського університету. І ваші дані також дуже важливі для початку відбудови, вони допоможуть нам оцінити небезпеку, пов'язану з цим.

Після почутого Мо Фань не відчував, що це буде просто. Місто дуже велике, і місць з яких потрібно зняти дані дуже багато. А чим більше таких місць, тим більша можливість навернутися на велику групу тварин.

Випробовування в цьому покинутому місті не поступається небезпеці червоного рівня у Боу.

« Пане, ви сказали нам порахувати тварин рівня слуги і вожачу зграї. А що як там будуть рівні головнокомандувачу? Їх не рахувати?»,- запитав повний наївності Ло Сун.

"Ох, якщо ви зустрінете монстра рівня головнокомандувача, те що ви повернулися буде вже чудом" - применшуючи загрозу, сказав директор Сун Хе.

Від того, що він сказав у всіх по спині, пробігли мурашки.

Місто Цінь Ліні стало логовом монстрів, і зазвичай в кожному лігві є головнокомандувач, а якщо він не переїхав разом з іншими, то це випробування стає ще небезпечнішим.

Кажуть, що здатність сприймання тварин рівня головнокомандуючого надзвичайно висока, вони можуть відчути гусуся за тисячі кілометрів від нього.

« Сили однієї людини дуже обмежені, тому я сподіваюсь, що студенти Мінчжу і Імператорського університету допоможуть одні одним у цьому випробуванні. Успіху вам в цьому»,- сказав директор Сан Хе.

Глава 273

Розділ 273: Племя озера Дунтінґу

Рівнина озера Дунінгу відноситься до центрального руху річки Лішучжану, що розташована на півночі провінції Хунань.

Озеро Дутінґо не є знаменитим своєю пам’яткою, але його площа займає приблизно 40 000 квадратних кілометрів.

Оскільки озеро велике, то його екосфера теж має різне забарвлення і кишить безліччю нечистої кількості.

Серед них були відомі японські демонів, які захопили місто Цзінь для своїх пристанощ. Озеро Дутінґу вважається основним центром їхнього зосередження.

Студенти Імператорського університету та Мінчжу загалом 17 осіб були змушені йти пішки, коли долетіли до найближчого міста Ліню ( Каннін). По дорозі, роздивляючись природні види, зубрила Цзин Цензін почала розповідати усім про околиці міста Цінґлінь і навіть згадала це плем’я.

У Мо Фаня були прогалини щодо питань всесвіту, але коли він почув від Цзин Цензена про це плем'я, то мимовільно зацікавився.

« Ці тварини, на відміну від інших тварин, вважаються одинокими і досить специфічними. Наприклад, у вашій південній частині типовими стадами демонів вважаються диявольські вовки. Усі знають, що головною причиною трагедії у місті Бо була Чорна церква, про яку всі чули. Але вони досягли такого результату тільки за допомогою тварин, які належать до диявольських вовків. Серед них є вовки з гірського хребта Наншеань. Так от, ці одноокі вовки навіть у підмітки не годиться ящеролом багнам» - сказала Цзін Цінз зі своїм високоеероудованим виглядом.

Музяо йшла поруч і почула, як Цзин Цензін згадала місто Бо, поглянула на Мо Фаня. Проте Цзин Цінзін не сказала Мо Фаню головного, і Му Ну Цзяо додала: « Ми класифікуємо цих тваринно. Наприклад, якщо в одному місці є близько 50 дорослих особин, то це називається місцем відпочинку. Але якщо кількість цих пристані перевищує 50, то це вже отара. Якщо кількість стадій перевищує 10, то це називають племенем».

« Почекай... Я хочу порахувати." - Мо Фань почав рахувати, загинаючи пальці. « 50 — це притулок. 50 пристаніщ — це отара. Значить, в стаді принаймні 2500 особин»

«Верно. Якщо говорити про стадію, то їх загальна кількість має бути не менше ніж 2500 голів. І це не рахуючи малят, що підросте покоління і старих... ну... Всі небесні тварини."

Мо Фань відразу згадав трагедію в Боу: не враховуючи трьохоких вовків, кількість одноочних вовки у місті перевищувала 2500 особин — і це не рахувалося з однимокоподібними вовками, які воювали військові маги на кордонах!

Тоді точно було близько 10 000 однооких вовків, які вважалися б цілою черевою (справжня це була б контректно до вовки, але якщо тільки монстри - стадо)!

« В одному стаді вага особин коливається від 2500 до 10 000, не враховуючи лише одного — трьох головнокомандувачів тварин. Якщо цілій легіон стадійних тварин вторгається в місто, то включається попередження криваво-червоного кольору. На початку попередження в місті Цзинь Ліні було криваво-червоним. Це означає, що потрібно якомога раніше покинути місто, інакше не проминути лиха» - вимовила Цзин Цін.

"Ха-ха, Цзин Цензін, тобі не потрібно пояснювати нам все тут. У нас є Мо Фань, який вже бував у місті з криваво-червоним попередженням і тим більше не треба говорити, що таке стадійний легіон диявольських звірів. - Ло Сан почав саркастично сміятися.

Але Мо Фань йому нічого не відповів. Перед Ло Суном раптово з’явилася крижана морозна скульптура. Його мимовільно трясли. Повертаючи голову, Ло Сан побачив Му Нін Сюе, дівчина з Імператорського університету з духовним елементом льоду скинула його своїм цілющим поглядом.

« Ніхто не має права висміювати місто Бо!» - почувся холодний голос Мун Сюе.

Коли почалося лихо, Мун Сюе вже була у школі і їй не довелося пройти через це. Однак у тій битві загинуло багато людей з клану Му. По суті, клан був знищений.

Звичайно, Сан не знав, що Му Нін Сюе теж була родом з міста Бо. Погубивши своє тучне горло, він так і не наважився сказати ще хоча б слово.

Мо Фань був поблажливим, він не турбувався такими ситуаціями. Він думав, що лише отара тварин має таку руйнівну силу, як і плем’я?

Одна кучка тварей знищила місто Бо, десять таких стад — плем’я. Наскільки ж грізним має бути плем’я ящеролових демонів, що живе на озері Дутінга!

Навіть якщо б усіх мешканців міста не евакуювали вчасно, людські жертви тут були б набагато вищі за втрати в місті Бо!

« Створіння — це десята частина усього всесвіту. Якби всі істоти-одинки, збираючись разом, вирішили виступити, то людство вже було б знищено" - сказав Чжао Юе Мін.

« Дуже добре. Ми і так знаходимося тут на практиці, ще й слухати ваші лекції для промивання мозку ... Подумайте про те, як добре було б жити в місті Цзінь. Ми все далі залишаємося на безпечній відстані, тому можливо, що наша наступна дорога не буде такою легкою." - нервово вимовив Ляо Мін Сюань.

Леві Мін Сюань мав рацію, вони вже покинули безпечні кордони приблизно на 50 кілометрів. Ця ділянка шляху ще патрулювалася військовими чарівниками, тому вони не зустріли жодного бісу; що ж буде, якщо вони зайдуть далі до старого лісу?

« Нам краще піти цими покинутими залізними шляхами» - тримаючи карту в руках, Сун Ся показала на порослі зеленим мхом рейки у себе під ногами.

Залізні рейки вже повністю заржавіли, були вкриті коричневими плямами і поросли бур’яном. Учені, що ведуть залізницю перед лісом, повністю заросли колючими кущами і високою травою.

Колись ця залізниця була безпечною, але коли вона зникла в Цзіньї, то регіон залізниці став природним шляхом на землю безотарних речей.

Зрештою залізниця стала природним знаком, яким можна було досягти міста Цзіньлінь!

« Дозвольте мені відразу сказати. У цій команді я - найбільш відповідальний. Навіть якщо університет відіслав нас сюди на практичне завдання, ми 17 людей не можемо обійтися без правил, тому я візьму на себе управління вами. Ви можете висловлювати свої думки, але основні рішення буду приймати я: як нам йти, як боротися з демонами, в який час можна відпочивати... Рішення всіх цих питань залишається за мною." - сказав Лю Чжен Хе дуже недружелюбно, зайвий раз виставляючи напоказ свої лідерські якості.

Сюй Да Лун, Ляо Мін Суан, Чжао Юе Мін — усі ці студенти Імператорського університету не мали жодних заперечень.

« Ми не можемо повністю підкорятися тобі, команда нашого університету підкоряється Сан Ся. Тому вам краще обом обговорити, як діяти далі» - почувся голос Чжен Бін Сіо.

« Йде. Ми разом обговоримо все." - відповів Лю Чжен Хе.

Рішення йти далі залізними шляхами вже було прийнято. Цього разу на практичне завдання було відправлено найкращі з найкращих, знання і сили яких не порівняються зі старшими школярами того року. Вони мали великі можливості, а отже і перспективу йти успішно!

Глава 274

Глава 274: Туннельний монстр

Залізні рейки 15 - річної давності вже були повністю покинуті і поросли бур’яном. Здавалося, вони вже ніколи нікому не знадобляться знову...

Важко було повірити в те, що сьогодні вони нарешті будуть використані. Ні, не поїздом, а студентами-практиками з університету...

Йти по рейках на рівнині не так важко. Найважливіше, щоб якийсь магічний звір не зустрівся їм на шляху, вирішивши використовувати рейки замість ліжка. Потім вони чекали входу в гірський тунель, де буйна рослинність наводила страх на всіх присутніх.

« Я подивилася на карту. Цей тунель завдовжки 2 кілометри, і там дуже висока ймовірність наткнутися на тварин. Я пропоную перейти по горі, а не боротися з невідомою кількістю незнайомих нам тварин в цьому тунелі." - сказала Сун Ся тим, хто йде позаду.

« Ти дуже обереш. Що б там всередині не зустрівся, просто вб'ємо і все. На тунелях йти лише два кілометри, а перевал через гору займе шалену війму часу!» - незабаром відгукнувся Лю Чжен Хе.

« Не потрібно так бути обережним. Давайте просто пройдемо через тунель!» - Чжен Бін Сяо теж думав, що перевал — це марнування часу. Крім того, ніхто не говорив, що в горах немає ще більш зловісних тварів.

« Добре, тоді підемо через тунель» - Сан Ся закачала головою на знак згоди.

« Мій печерний демон йде попереду. Якщо буде необхідно, він зможе стримати монстрів якийсь час" - вимовив Чжен Бін Сяо і почав малювати сузір'я сріблястого кольору.

Після того як Чжен Бін Сяо закінчив своє прохання, Лю Чжєн Хе побачив незграбного печерного демона і почав сміятися: « Він же туди не дійде. Краще б побере свою енергію... Тільки така істота і варто кидати першим в бій."

Чжен Бін Сяо почухав затилок від ніяковості, але нічого не відповів.

Печерний демон заввишки мав 3 метри, а все тіло було вкрите гірською породою. Під час ходьби він виконував не тільки функцію щита, але й роль бульдозера для розчищення шляху від колючих бур’янів та рослин. Дуже зручно!

« На тих, що йдуть позаду усіх, немає призовних звірів. Якщо щось трапиться, то вони не зможуть відстояти!" - вимовив Лю Чжен Хе.

« Я піду туди» - відповіла Сун Ся.

« У такій небезпечній ситуації краще буде, коли туди піде чоловік» - Сюй Да Лун з любов’ю викликався до подорожі.

Сан Ся нічого не сказала. Основним елементом Сюй Да Місяць був елемент землі, тому він насправді може захистити людей у хвості.

Нападаючими були Лев Мін Сюань і Шень Мін Сіо — головним елементом обох був вітер, тому вони швидше за всіх могли атакувати. Після них йшли Чжао Мань Янь і Сун Ся, які могли використовувати магію світла; вони висвітлювали тунель лампами над головами людей.

Оскільки цей тунель не проникав дуже довго, Чжао Мань Янь і Сун Ся були змушені запалювати по одній лампі кожних десять метрів. Ці лампи не тільки освітлювали, але й розганяли повітря зморедженим повітрям.

Не можна було точно сказати наскільки отруйним це повітря, але дихати ним було абсолютно шкідливо. Пари отруйних рослин, випорожнення тварин і до всього - відсутність стрибкоподібних вітрів, які могли б хоч якось провітрити все тут...

« Що там попереду?»

« Нічого. Тільки дивно... Здається, тут розкидані білі камені."

« Колись найвірні працівники залишили. Продовжуйте йти."

« Красавиця, тримайся ближче до мене. Якщо що, зможу тебе захистити" - сказав Мо Фань Му Ну Цзяо, притискаючись до неї.

На Му Ну Цзяо був легкий одяг. Вона виглядала так звабливо, що навіть запах з неї мав чарівну дію.

Музяо, окинувши Мо Фаня поглядом, сказала: « Ти ж не повинен захищати свою дружину?»

"Ем..." - Мо Фань посміхнувся, як же він міг так сісти в калашу? Му Цзяо дала йому відсіч.

Побачивши його в такій ситуації, Музяо запитала: « Як ти з нею познайомився? »

«Раніше ми були сусідами» - відповів Мо Фань: « Іх дім був схожий на палац... У ряд дороги, розділені дороги. Сам же я жив у жалюгідній халупі, яку забрали ці ж сусіди!»

« Так вона теж з міста Бо... Не дивно, чому вона так тоді зреагувала» - Му Ну Цзяо згадала, як Сан Сюе обсадила Ло Суна і зрозуміло загарбувала головою.

« Я розумію, у вас тут любов і всі ваші діла... Але ми не знаємо, що нас чекає! Я знаю багато магів середнього рівня, які загинули від нападу тварин класу рабів або отруєння! Тому, як мисливець середнього рангу, я раджу вам залишатися тверезими." - голос Ляо Мін Сюаня зробив ефект.

« Охотник середнього рангу, кхм-км, як серйозно!» - засміявся Мо Фань.

Ляо Мін Сюань погладив голову горностаючи, що сидів у його нагрудному кишені. На його обличчі проявлялося самовдоволення... Як би невзнай він глянув на Му Ну Цзяо, очікуючи її реакції.

Мо Фань посміхався. Він не хвалився тим, що є мисливцем високого рангу. Він і так був занадто крутий, щоб радитися з якимось п*здаболом.

Знаючи, що ця красуня сама отримала звання мисливця в 11-12 років, Мо Фань вирішив не говорити про свою високу рангу, щоб уникнути рани своєї самолюбства.

"Мо Фань, тобі не здається, що хтось за нами спостерігає?" - вимовила Му Ну Цзяо.

« Заспокойтеся, красуня. За своїм багаторічним досвідом мисливець можу сказати, що зараз нам нічого не загрожує» - посміхаючись сказав Лево Мін Сюань.

Нарешті він заговорив до Му Ну Цзяо...

Несподівано пролунав писк.

У срібного горностая в кишені шерсть стала дибкою, він видав сигнал тривоги.

Усмішка на обличчі Лево Мін Сюаня різко застигла, а пара його очей почала озиратися навколо.

"Чжао Мань Янь, висвіти, будь ласка, там" - вимовив Мо Фан.

Чжао Мань Янь почув звук і зрозумів, про яке місце говорив Мо Фан. На його долоні почало світитися сузір’я.

« Іді!»

Світло, яке контролював Чжао Мань Янем, попрямувало в бік Му Ну Цзяу, золотистим світлом освітлюючи приховану темною частину тунелю.

Аж ось на покручених стінах тунелю з'явилася пара синіх очей, яка вбивався на найближче до всіх Му Ну Цзяо.

- Мо Фань квапливо зробив крок уперед.

Але Му Ну Цзяо теж була немала дівчинка... Навколо неї утворився вітер, який дозволив їй швидко пересуватися.

"Огонь!"

На долоні Мо Фаня з’явилось рожеве полум'я.

Навівши полум’я на стіни, вся рослинність перетворилась у попіл.

Світло від полум’я негайно освітлювало ще частину тунелю, в якому з'явились силуети кількох горбоподібних істот. Вони тримали кістляві палки з висохлими слідами крові...

Глава 275

Розділ 275: Перелякана логова монстрів

Горбатих монстрів було приблизно чотири. Хоча дикий звір Чжен Бін Сіо йшов попереду, він не помітив нічого незвичайного. По центру Му Ну Цзяо, Мо Фань і Ляу Мін Сюань також нічого не помітили, хоча вважали, що в такому вузькому тунелі неможливо пропустити монстрів.

Незважаючи на всі сподівання, великі пробоїни утворилися в мурі поруч. Ширина дір була така величезна, що туди могли поміститися два дорослі чоловіки. Але ніхто не помітив, що це пробоїна настільки щільно покрила стіну, щоб хтось міг побачити одну назву біля стіни. Пощастило, що вогонь Мо Фаня освітлив простір навколо і добре, як Чжао Мань Янь заздалегідь використав закляття елементів світла та осліпив цих противних монстрів, інакше б ті вистрибнули з очерету, напали б на Му Ну Цзяо.

"Пещені створіння!" - Цзінь Цінґ була відмінницею і без труднощів визначала види монстрів, хоча світла вистачило всього на пару хвилин. Мо Фаню було до фені, як там називають цих монстрів, відразу ж, коли його полум'я світило простір навколо, він створив електричний розряд у лівій руці. Електричний заряд розмножився і, подібно до удава, вразив двох істот на різних площинах тунелю. Коли блискавиця вразила їх тіла, вони смішно заригалися в передсмертній агонії. Він був схожий на ближні вівці чи кози, але звук не так вже й м'який, швидше неприємний режучий слух!

Піщені творці хлинули з проема, один із монстрів атакував Мо Фаня, мітячи прямо в голову. « Обережно! Береги свою голову, ці печерні створіння люблять бити людей своїми кістками і перетворювати їх у місиво!» - нагадала Цезінь Цзінь Мо Фаню.

« Якщо у тебе є час базікати, краще допоможи яким-небудь чарам!», - обурився Мо Фань. Добре, що вони з Му Ну Цзяо непогано ладили, тому що вона відразу ж використала шлях вітру на ньому, щоб Мо Фань швидше рухався. Мо Фань відразу втік у іншу сторону. Як тільки він перемістився, то всім своїм істотам відчув, як чиїсь зуби і кістки атакували те місце, де він щойно був. Тільки зараз Мо Фань зміг краще зрозуміти цих монстрів. Вони були горбатими, задні ноги були вигнуті, а передні кінцівки були непропорційно великими. До того ж, у них була стара шкіра зі складками, в загальному видок той ще! Тільки одному богові відомо, скільки років ці потворні істоти не розмножувалися, але вони мали накачені руки. Ще й ці кістки, битися з такими монстрами в вузькій печері - таке собі задоволення!

"Скількотрі ліани!" Щойно один з монстрів захотів в'язатись за Мо Фанем, Му Ну Цзяо відразу ж перешкодила тому. Оскільки тут було багато рослин, заклинання швидко посилилося. У той час з’явилася лива, подібна до плетини, і вона сильно вдарила печерне створіння за задньою кінцівкою. Проте одним ударом справа не обмежилась, чи ліани обплели задливість звіра і підвісили його в повітрі! Печерна тварюка закричала в замішанні, а кістка, яку вона тримала у руці почала хаотично танцювати в повітрі. Не чекаючи, поки тварина почне боротися через всі сили, хтось вразив його « вогнем блискавки», зводячи на світ усі спроби монстра звільнитися. Запах пальоного відразу ж наповнив увесь тунель. Ця тварина заплатила високу ціну за те, що скуштувала життя Мо Фаня. І платою було життя. Через мить тіло звіра мертве в повітрі. Хоча Мо Фань був поряд з цією звіриною, але не його блискавиця вразила тварину.

Це була блискавка Мін Цуна. Він був достатньо сильний, щоб використовувати лише одне заклинання третього сходинку, « вогнем » для того, аби вбити печерне створіння. Побачивши жорстоку смерть одного зі своїх родичів, інша тварина, яка прялася у сбоку, голосно звинялася. У вузькому тунелі вигук печерної тварюки був особливо сильним. Звук не то страху, не той гнів лугом прокотився по стінах печери. Після того як відлуння зникло, звір більше не хотів нападати на магів. « Кілька монстрів рівня слуги, нічого незвичайного, пішли далі» - без будь-яких інтересу сказав Лю Чжен Хе, оглянувши все навколо. Чжен Бін Сяо кивнув на знак повної згоди і продовжив шлях.

Розділ 276

Глава 276: Зжерений печерні створіння, що воюють

У команді було три маги з елементом вогню: Мо Фань, Сан Ся, Чжао Мінь Юе.

І всі троє негайно використовували « кістки, що запилюються » на рослини, які перешкоджали оглядові.

Коли ліани були спалені, команда помітила, що тут раптом виявилося дві печери.

Перед нами і ззаду, ймовірно, існує величезна кількість страшних печерних тварин. Звичайно, ми можемо перекрити проходи магією, але нам слід боятися несподіваних атак. Цілу команду з сімнадцяти чоловік перелякали до смерті таким раптовим нападом. У такій напруженій ситуації легко вдарити своїми заклинаннями товаришів по команді!

« Скорше знищте другу печеру», - пролунав гнівний голос Лю Чжен Хе.

Мо Фань цього зовсім не очікував. Звичайно, цей чоловік загордився і веде з рук дуже погано. Мабуть, саме це він наказав спалити ліани.

І зараз найважливішим є те, що ми могли розібратися з монстрами із другої печери. Адже вони можуть спробувати напасти на групу. Магічна сила для знищення монстрів вистачить з гарячою. Але є одна деталь, яка все ускладнила. Ця деталь і є найбільшою нестачам магів перед звірами — це ближній бій, який тварини легко можуть нав’язати, якщо нападуть несподівано.

Вони можуть атакувати своїми кістками у ближній битві, і тоді їхня сила буде подібна до сили тисяч золотих молотів.

Безумовно, кожен член команди був видатним чарівником. Однак не кожен міг контролювати себе і свої сили в такий момент. Той хлопець, якого звуть Сяо Фэн, саме влучив у таку ситуацію. На нього одночасно напали дві печерні істоти з двох сторін!

"Зеркальний щит!", - Сяо Фен негайно використовував свій захисний предмет в момент небезпеки.

Але вона добре працювала. Один з монстрів намагався пронизити кістки груди Сяо Фенью, але не зміг. Побачивши це, друга печерна тварюка відразу атакувала незахищену частину тіла — голень!

Кістка швидко вдарила по нозі хлопця, у нього зовсім не було часу ухилитися від атаки, від чого той видав такий звук, що в усіх волосся стало дибом.

"А-а-ак! Допоможіть! А-а-А!-!!", - почувся крик Сяо Фэню. Він не встиг прибрати ногу від удару. Тільки що з ним все було в порядку, а тепер його нога була майже повністю розможена. Порожне м’ясо і кров відразу ж очорнили штани в відповідний колір.

Його коліна була повністю розбита. Все покрилося кров'ю. А сам хлопець сильно впав на землю. Сяо Фэн відразу поповз у бік своїх товаришів — природна реакція людини, якій загрожувала смерть.

У такому стані не те, що магію використовують для того, щоб знепритомніти — досягнення. Хоча ці маги відрізняються від звичайних людей, вони мають багато духовних сил. Однак у такій ситуації гоління було розбите вдребезгами...

"Ляжне поле!"

Усі помітили, що сталося з групою Сяо Фенем. Першою виявилася Му Нін Сюе та її елемент льоду.

Лід швидко покрив простір навколо монстрів, а потім почав їх заморожувати.

- сказав Пені Лян, зауваживши крижане закляття. Він знав, що миттєво заморозити тварин не вийде, а якщо помедить, то Сяо Фена виріжуть на шматочки.

Однак коли Пенні Лян знову почав дивитися на Сяо Фена, то побачив, що рух зливу сповільнився.

Пройшла лише секунда і задні кінцівки тварин замерзли, а потім монстри повністю покрилися льодом.

Печерні створіння напали з метою вбити людину, але не помітили, як їх тіло повністю замерзло. Все, що вони могли робити - це шалено кричати.

Дуже швидко рухливі монстри перетворилися на крижані статуї.

Пен Лян відкрив рот, він не міг повірити в те, що сталося. Зазвичай, закляття "Останнє поле" потрібно десь чотири секунди на те, щоб заморозити ціль. Але Мун Сюе знадобилося менше двох, щоб перетворити монстрів у статуї. Насправді чаклун з духовним рівнем магії набагато сильніший за звичайний!

« А-а-, а-А!» - Сіо Фен все ще дуже кричав. Пеннін швидко використав « пагінку тіні » і миттєво привіз хлопця до безпечного місця.

« Постав це мені, - сказала Бай Тін Тин, яку чудово захищали в центрі команди.

У той момент, коли Пенні Лян поклав на землю пораненого Сяо Феня, Бай Тін Тин Тіна вже сформувала сузір'я елемента зцілення. Блискавки-зелені промені світла впали на поранену ногу Сяо Фень.

Луці проникли в рану, загоївши її. Сяо Феню відразу стало трохи краще, і він навіть почав кричати.

« Я полегшу твій біль. Мені потрібен час на лікування." сказала Бай Тін Тин Тінґлієцьу Сяо Феню.

Сяо Фен витер суміш сопель і сліз на обличчі. Він майже нічого не втратив, тому в нього було сил говорити.

« Помоги спершу іншим. Я... зі мною все гаразд." - заклинання зцілення діяло, в тому числі і анастезія.

- запитав Мін Цун, у якого все ще була сформована блискавка.

« Чути не помер. Добре, що Нін Сюе швидко втрутилася" - Cяо Фэн витер піт з лоба. Він знав, що тепер не час гаяти язиками. Найголовніше зараз — позбутися загрози нападу з двох печер.

"Так".

А попереду група була призовною звіркою Чжен Бін Сіо — печерний демон. Навіть хоча він мав кам’яне тіло, йому все одно дісталося від печерних тварей. Кості цих тварин безжалісно розбили пів тіла бідної призовної тварини.

"Чжен Бін Сяо, відклич свою призовну тварину», - донісся голос Чжао Мань Яня.

Чжен Бін Сяо послав покатованого печерного демона назад у призовний світ. У той же час хлопець помітив, що з'явився звідкись водний туман. Чжен Бін Сяо повернувся і побачив, що Чоно Мань Янь використав закляття елементів води середнього рівня. Стрімкий шторм, неначе не стримувальна дамба, хлинув у тунель.

Штормова хвиля бурлила, кипіла і втягнулася у групу печерних тварей, які вже через мить опинилися в епіцентрі заклинання. Монстри продовжували нести воду за течією.

Як тільки хтось застосовував магію середнього рівня, вона відразу давала помітний результат. Велика кількість монстрів попереду була схильна до заклинання.

«Давай я»

Вигукнула Сун Ся, і в її руці сформувалося заклинання елемента вогню середнього рівня.

Після того, як по семи-восьмом монстрам пройшла хвиля Чжао Мань Яня, вони з важко могли встати, а ті, хто міг піднятися, були до смерті перелякані наступним заклинанням.

Червоне світло осяяло весь тунель. В обидвох печерах кусаються і ховаються від величезного кулака. Застигли тварини в одному останньому крикі, а потім перетворилися на попіл. Запах печеного м’яса наповнив увесь тунель.

Глава 277

Глава 277: Ворвімося разом

Печерні тварюки звивалися. Вони побоювалися, що маги середнього рівня вдарять по всьому на своєму шляху. Тому трупи попереду інших монстрів допомагали живим.

Магія середнього рівня сильна. Однак вона не могла справитися з такою стратегією, бо передні дні встають на зміну. "Костій молот" все наближався і наблизився до героїв.

« Бийте, бійте їх на смерть! Ні в якому разі не дайте їм наблизитися до нас, інакше все тут і поляжем!», - крикнув Лю Чжен Хе.

Зараз ніхто не шкодував магії. Магія початкового рівня перетворювала поле бою: спалахи полум’я, крижані поля, блискавки та заклинання світла всюди. Прохід переливався різними кольорами і періодично спалахували вибухи.

Щоб створити магію середнього рівня, потрібно сорок дев’ять зір. Швидкість створення заклинання залишає бажати кращого. А в такій кривавій битві, де кожна секунда може коштувати тобі життя, монстри не могли дозволити магам закінчити формування зоряної системи.

Щоб закінчити закляття середнього рівня потрібно десь від трьох до шести секунд.

Пощастило, що команда була великою, цілих сімнадцять магів середнього рівня без перерви чарували. Деякі заклинання комбінувалися, даючи особливо руйнівний ефект. Час від часу хтось використовував магію середнього рівня, щоб ще більш ефективно вбивати тварин. Можна сказати, що ситуація трохи стабілізувалася. Від самого початку битви маги не підпустили тварин на 20 метрів.

Ті, хто втікав у перших рядах монстрів були живими мішенями. У них не було шансів вижити в такому вогні.

Однак небезпека походила від другої печери: не відомо, скільки і які там потворних монстрів.

- сказала Бай Тін Тин, зауваживши щось дивне біля Ляо Мін Сюань.

Льоо Мін Сюань швидко відреагував і змінив місце розташування за допомогою « спалаху ».

Піщений монстр міцнішої статури вдарив кісткою в те місце, де нещодавно була голова Ляо Мін Сюаня.

« Чорт забирай! Та що ж ви ніяк не перепочиньте!», - Ляо Мін Сюань вже пересунувся в безпечну зону, але страх все ще не покинув його.

Тут було ще три печери. З двох не виходили монстри, бачити якісно підчистили. Проте ще одна печера була великою. А монстрів звідти вибігало не менше десяти. Деякі вже використовували свої захисні предмети, Бай Тін Тин не переставала лікуватися...

« Мо Фань, давай підемо туди разом» - сказала Му Нін Сюе, вказуючи на велику печеру.

"Чи варто так турбуватися?", Мо Фань не хотів лізти туди. Бог знає скільки там монстрів. Цілком можливо, що ви вже не повернетесь туди.

Му Нін Сюе не хотілося даремно базікати з Мо Фанем. Вона використала елемент вітру і швидко пробралася крізь величезний, непрозорий темний печери.

Мо Фаню тільки й залишалося саможертовно слідувати за красунею Му Нін Сюе.

У печері герої помітили, що вона була великою і розширилася майже вдвічі. Схоже, що гуртожиток у цих печерних тварей нічого таке. Ось вас батька зараз і запалить!

Мо Фань сконцентрував полум'я в двох руках. У лівій долоні були заклинання « кістки, що запиловуються », а в правій — « ідеальна хвиля ». Молодому було все одно, є тут монстри чи ні, бахне, а там видно буде. А якщо нікого не вб'є, то хоч освітить простір навколо ...

"Ударна хвиля" освятила печеру червоним кольором. Очі Мо Фаня дивилися на іскри та печеру. Раптом для себе, хлопець помітив дещо. Печера була сквоза!

« Твою матір! Не дивно, що печерні створіння так багато валили звідси. Ця печера сквозна, тварини з інших печер можуть без труднощів потрапити сюди." - мимовільно виручився Мо Фань.

Му Нін Сюе була попереду. Мо Фань бачив тільки її холодний, гордий, грациозний силует. Вона використовується швидше, ніж інші. Талановита і смілива дівчина подолала печеру й вирушила до її скронева місця, звідки йшли монстри.

Крижана блюда не тільки заморожила повітря навколо Му Нін Сюе, але й дала їй можливість краще відчувати дивні речі довкола неї. Це поширювалося навіть на ті ділянки, які було не видно.

Як тільки вона пройшла через печеру, то чотири пари синіх очей загорілися в темряві.

Піщірні монстри не тільки мали нічний зір, вони ще й прекрасно ховалися в темряві. Вони вижили, коли чарівна Му Нін Сюе прийде сюди. Мало хто з монстрів здогадався, що до псевдоніма вже простягалися крижані кігті.

Чотири печерні твори влізли і напали на Мун Сюе з чотирьох сторін.

Му Нін Сюе зупинилася, її очі загортали лютим крижаним блиском.

"Ляжна темниця"

Елементова зоряна система вже була готова заздалегідь. Смішно, що ці монстри і справді вірили що добре сховалися.

Як же це не дивно, коли ви побачили надзвичайно сильну крижану темницю!

Піщені тварі відразу повисли в повітрі, пов’язані ланцюгами заклинання.

"Перемотування кісток!"

Му Нін Сюе викрикнула другу частину назви, потім крижана темниця зрівняла жертв із чудовою силою.

Роздався жахливий звук зламаних кісток. Усі четверо монстрів перестали чинити опір. Невдовзі всі четверо загинули.

Оскільки в арсеналі Мо Фаня не було заклинання переміщення, то коли він догнав Мун Сюе, те саме побачив як « наслідкова темниця, перемолювання кісток» вбило монстрів. Стоячи посеред чотирьох трупів Мун Сюе повернулася до Мо Фаня, неквапливо озирнулася і не сказавши ні слова, відійшла вперед за допомогою « вітру».

Мо Фань теж мовчав. Як тільки юнак зібрався наздогнати дівчину, то відчув, що темний талісман завивав.

"То ж, ці душоніки можуть бути перетворені в повноцінну душу" - відразу згадав Мо Фань і швидко забрав душі всіх чотирьох монстрів.

Душі тварин можна зібрати в дуже короткий проміжок після їхньої смерті. Якщо не зробити цього, то вони просто розсіються.

Після цього Мо Фань побіг за Му Нін Сюе. Хто б міг подумати, що вона буде настільки рішуча в намірі вбивати печерних тварин. Вона не відчувала жодної звичайної жалю до дівчат. По дорозі, поки Мо Фань втік за Му Нін Сюе, він знаходив замерзлі трупи.

Мо Фань рішуче забрав їх. З великим трудом він помітив десь далеко привабливе тіло дівчини. Але через мить вона вже зникла.

Від такого Мо Фань не витримав і, втупившись у вічі, вигукнув: « Бл*, чому мене переслідує нав'язливе відчуття, що я є героєм маленького рівня в підземеллі в якійсь онлайн грі, де всі роблять за мене, а я так роблю речі вгору?»

Глава 278

Розділ 278: після вбивства монстрів

Роздався стук.

Свірепи були скрізь.

Цього разу, зустріч Му Нін Сюе з печерними тварями була не такою гладкою. З одного боку, їх було сім, а з іншого — її магія льоду потрібно було багато часу.

У цій печері неможливо було випустити магію елементу вітру середнього рівня, тому що було занадто тісно. Му Нін Сюе могла використовувати шлях вітру тільки для того, щоб відтягнути час, поки магія льоду їх зупинить.

Але ці створіння не були настільки дурними. Побачивши, що крижані ланцюжки заполонили їхні ноги, вони відразу почали бити по них і перетворити їх у купу білого порошку.

Мун Сюе була вражена такою поведінкою, і їй нічого не залишалось, як продовжити п’ять років тому.

« Мені доведеться чекати його» - з жалем подумала Му Нін Сюе.

Му Нін Сюе і сама розуміла, наскільки вона була в захваті. Було незрозуміло, коли ж зможе прийти на виручку Мо Фань, у якого не було здатності швидко пересуватися.

Якби він зараз був тут, то використовуючи магію вогню і блискавки, знищив їх. Але вона не володіла магією такою руїнницькою силою.

"Надо використовувати магічний предмет" - подумала Му Нін Сюе.

Вона вже використала шлях вітру, наступна її спроба могла бути невдалою.

"Ценцезюнь/Гнев блискавки!"

Несподівано з темряви утворився силует, тіло якого оточувало багато блискавиць.

Дотримуючись указу Мо Фаня, ці блискавки націлилися на переслідуваних Мун Сюе тварей.

Духовна магія блискавки, яка мала насіння Цзяньцзунь миттєво перетворила одного з тварин на купу чорного смаженого м’яса.

Побачивши Мо Фаня, очі Му Нін Сюе засверкали.

Важко дихаючи, вона швидко перемістилась ближче до Мо Фаню.

« Один, два, три, чотири, п’ять... Шість - в самий раз!» — посміхнувся Мо Фань. У його лівій руці все ще була енергія блискавки, а в правій раптово з’явилося полум'я.

Ще недавно він не міг випустити свій палаючий кулак, щоб не зачепити Му Нін Сюе, тепер, коли вона стояла поряд з ним, йому не треба було цементувати.

"Пожежа троянда/Будиючий кулак/Струдіння!"

Палець вогню, який гнивав кулаками, часто охоплював весь простір, особливо якщо воно таке тісно.

Палаючий вогонь люто накинувся на печерних тварів, бо їхні крики були недостатньо сильними, щоб зупинити його.

Мо Фаня, що намагається кулака з насінням вогняної троянди, мав велику жорстокість. Коли Чжао Мань Янь і Сун Ся випустили палаючий кулак/срагнення, вони за раз знищили 7-8 печерних звірів. Але полум’я Мо Фаня було вдвічі більшим, ніж будь - коли раніше.

Му Нін Сюе стояла поруч і дивилася на Мо Фаня, як він впевнено себе веде, відчула гаряче дихання від нього ... Дрогожня випадково пробігла по її тілу.

Мо Фань, який справив враження на людину, від якої зник дар мовлення, тепер просто змінився до неузгодженості. Ще коли вона була маленькою, Мун Сюе зрозуміла одне: тільки при наявності достатньої сили людина має право вибору. Думаючи, що їхні дороги з Мо Фанем зникнуть назавжди, вона навіть не могла уявити собі повернення магів до досконалості.

- Повівши бровю сказав Мо Фань:

« Цього разу ти з'явився швидше, ніж я очікувала» - відповіла Мун Сюе.

"Ха-ха" - засміявся Мо Фань, думаючи про себе: « Чи може чари тіні бути повільною? Говорячи високими словами, ось що означає нестися злом голову на спасіння товариша по команді!."

Залишкова частина полум’я була освітлена обстановкою.

Му Нін Сюе, подивившись у майбутнє, сказала: « Tам далі поворот».

« Наступний веде до наступної порції тварин» - сказав Мо Фань.

"Ага, йди вже вперед!"

«...»

П’ятнадцять чоловіків все ще не могли справлятися з печерними звірами. Залишки двох лежали тут же, і було невідомо, скільки ж їх водиться тут ще.

На щастя, загроза з боку не могла бути. Залишалося захищатися спереду і ззаду. Вони розділилися по 7 чоловік на кожну сторону, щоб відстежити печерних тварин.

« Позаду є ще одне склепіння печерних тварей»

« Заспокойтеся, вони не ризикнуть прорватися сюди, щоб напасти".

« Дивно, позаду них чується якийсь рев...»

« Неважно, скільки їх, вони знову відвідують мого палаючого кулака».

Сун Ся спрямувала свій палаючий кулак і з цього була очікуємо: вбила чотирьох.

Усі не могли зрозуміти, чому вони так розкидалися...

"Пожежна троянда/пилюючий кулак/Торможення!"

"Ледяна тарілка/лежана темниця/перемотування кісток!"

Магії хлопця і дівчини несподівано почулася з темряви. Смертоносна магія перетворила все скупчення тварей на золото.

Магія льоду фіксувала тварин, а магія вогню нищила їх. Сильні вібрації ефекту гальмування підштовхували паралізованих тварів у полум’я, яке кипило!

Магія середнього рівня з духовними зернами знищили всіх печерних тварів позаду. Їх вогненно-спадкований союз знищив щонайменше 120 особин!

« Це Мо Фань і Му Нін Сюе!»

« Як вони опинилися позаду отари? »

« Твою ж матір! Це точно вони!»

Усі були приголомшені, їхні обличчя запали.

Ці двоє захищали тил усіх інших!

Поки по сім чоловіків з двох сторін намагалися протистояти звірам, ці двоє розкинули всіх тварів із зворотнього боку!

Глава 279

Розділ 279: Втеча з печери

Печерні тварюки мали багато, але студенти могли використовувати магію середнього рівня. Такі тварини рівня рабів не могли протистояти магії середнього класу.

Понівечені творці почали вибігати з печери, коли зрозуміли, що зазнали повного розгрому.

Вони вибігали з безладного шляху, але їх ще залишалося багато. У трупах тварюки був увесь залізний шлях.

Му Нін Сюе випустила сніг, а коли побачила, що в тунелі (п.п.) тунель пролягав крізь гору і всередині підміщався на печери, які й були створені печерними тварями, то не було жодної тваринної істоти, ще сильніше заморозила все всередину печери.

Крижана хвиля перетворилась на крижану стіну, яка запечатала печерним тварям вихід з їхнього обходження. Му Нін Сюе таким чином вбила кількох тварів одним заклинанням.

« Швидше йдемо! Більше немає необхідності добивати їх." - сказала Му Нін Сюе всім іншим.

Залізничний тунель був настільки вузький, що маги елементів вітру та блискавки не могли випустити свою магія середнього рівня. Ніхто не знає, скільки печерних тварів залишилося всередині живцем. Вижили тільки ті, що встигли втекти.

« Ходімо!» - гукнув Лю Чжен Хе.

Команда пішла вперед, а позаду лунали рев і скреготить кігтеї монстрів.

Сюй Да Лун, Чжао Мін Юе, Цінз Цзин та інші були виснажені, і тільки зараз змогли вільно подихнути повною груддю.

« Чудова темниця!»

Цзин Цін зрештою змогла під прикриттям своїх товаришів випустити магію рослин середнього рівня, яка заблокувала вхід у печеру колючими кущами та ліанами.

Лісова темниця, не залишаючи каменя на камені, покрила всі квіти. Хлопці, які входили до хвостової групи — Сюй Да Лун, Чжао Мін Юе, Шень Мін Сіу, Цзин Цінз та інші — поспішили приєднатися до команди, що прийшла вперед.

"Елементники землі, використовуйте мирну хвилю!" - голосно сконтролював Лю Чжен Хе.

Сюй Да Лун і Ло Сун удвох випустили земляні хвилі, які змусили землю під ногами піти складками. Тепер вся команда могла бігти ще швидше.

Двокілометровий тунель був брудним і смердючим. Там можна було побачити трупи тварин і велику кількість фекалій. Позади були переслідувачі, але студенти не звертаючи уваги по дорозі. (...)

« Переді появилось світло! Скоро ми зможемо вийти!" - закричав Лю Чжен Хе, який був попереду всіх.

Лю Чжен Хе вже закликав свого лютововка, щоб той розчищав дорогу попереду. Здавалося, що успіх уже гарантовано.

Решта команди, побачивши світло наприкінці тунелю, також додали швидкість.

Коли ви раптово вийдете з темряви на яскраве світло, то очі із непривички важко відкрити. Вийшовши з того місця, вони почали митися — здоров’я всіх значно покращилося!

« Порахуйте людей, почитайте їх!» - Лю Чжен Хе виглядав стурбованим. З моменту, як вони вийшли з тунелю, він не розслаблювався ні на хвилину.

« У нас все!» - Левяо Мін Сюань швидко збагнула 8 чоловік зі свого університету.

Сон Ся теж швидко почала рахувати, і її обличчя змінилося до 8 - го року: « У нас не вистачає одного!»

У команді Мінчжу, включаючи Бай Тін Тин з елементом зцілення, було 9 осіб. Сун Ся вже порахувала всіх вдруге і все одно не дорахували одного.

— Кого не вистачає? — із запалом запитала Му Ну Цзяо.

« Пені Ланян тут, Ло Сан теж, Чоно Мань Янь... Боже! Ні Мо Фаня!» - струшуючись сказала Сан Ся.

- сказав Чжао Мань Янь, зійшовши повернутися в печеру.

Му Ну Цзяо теж не довго думала, вирішила підтримати Чжао Мань Яня. Але її зачепив чудовий силует з кригою.

« Ви, мабуть, не мовчите, але він перетворюється на паштет і там залишається» - сказав Шань Мін Сяо.

Шень Мін Сяо ніколи не погодився повернутися туди. Там брудно і смердить. Більше половини його магічної енергії вже вичерпалися. Він не був готовий ризикувати своїм життям.

- сказав голос силуету, що з'явився із тіні.

- Чжао Мань Янь, побачивши Мо Фаня, вирубався.

Ті, хто залишився, також зупинилися і перевели дихання.

Майже втратити одного ще не досягнувши міста... Хто знав, що їх чекає попереду?

« Куди ти подівся? Я пам'ятаю, що з самого початку ти завжди йшов попереду." - Му Ну Цзяо здивовано подивилася на Мо Фаня.

"Нікуда" (Сміх)

У очах Му Ну Цзяо виявлялося питання. Однак Мо Фань так і не відповів, а вона не почала далі випрошувати.

« Якщо так, то швидше забираймося звідси. Нам потрібно знайти місце, щоб поїсти і відпочити." - сказала Сун Ся.

« Так, давайте швидше, а то я жахливо хочу їсти».

« У мене вже голова кружляє... Використано стільки магічної енергії."

« Як справи у Сяо Фена?»

"Кість ще зростає, потрібно почекати ..." - відповіла Бай Тін Тин.

Усі присутні були самовдоволені перед входом до тунелю, а на виході з нього — виснажені багном і посадами.

Сяо Фэн найбільше постраждав. Пень Лен тепер повністю присвятився догляду за ним.

Добре, що в команді був маг зцілення у зворотному випадку вони б втратили одного зі своїх так і не досягнувши міста!

Знайшовши в околицях залізниць джерело води, всі почали будуватися на привалі.

Коли настала ніч, хлопці розсіялися біля вогнища, а вогонь віддзеркалювався на їхніх молодих обличчях.

Ніч була спокійною, почути був тільки звук багаття. Несподівано Чжао Мань Янь невтомімо запитав: « Чи вони дійсно там купаються? »

« Так, Му Ну Цзяо і Му Нін Сюе теж там»

У всіх заграли гормони. Хтось регулярно згладжував, хтось облизав губи, а дехто постійно дивився в ту сторону.

« Пені Лян, сходи туди, подивися що так. У тебе елемент тіні, вони навряд чи тебе помітять".

« Це... Це не дуже добре» - сконфуженно відповів Пэн Лян.

Навіть сказавши, що це не дуже добре, Пенні Лян вже приготувався виконати прохання. Його тіло перетворилося на чорний силует і розчинилося в тіні дерев.

Побачивши цю трансформацію, хлопці захиталися... Чому ж у них не вийшло розбудити елемент тіні...

« Про те, як ліс виявився вкритим льодом...».

« Можна вважати, що його розкрили. Ха-ха-Ха. Пэн Лян не знає магії нашої головнокомандуючої! Її магія реагує на найменший магічний рух в околицях, Пэн Лян провалився!» - почав сміятися Сюй Да Лун.

Глава 280

Глава 280: всього-то D

Місяць у чистому небі освітлювала рівнину і ліси. У променях сонця виблискували тіні дерев, а вода переливалася струмком.

Поруч розклали одяг. Вона розцвітала різними кольорами і ароматом милувала око.

Крихітно чистий гірський потік тек не поспішаючи, і, хоча був злегка холодний, дискомфорт ніхто не відчував.

Під світлом місяця, прекрасні дівчачі тіла виглядали захоплюючим, рідкісний сміх від будь-якої з дам роздавав ехо в серце. У них були легкі пориви вітру, а краплинки води стікалися по їхніх шиї вниз, на грудях, тонку талії на плоскі животики і повільно опускалися в струмок. Такого не відривати погляд.

« Це неможливо терпіти!», раптом пролунав звук з лісу і знову розчинився в тіні дерев.

"Ай-яй!!"

Чжао Мін Юе, Бай Тін Тинг, Му Ну Цзіно та Цінз Цезин всі вони були вкрай зметені і опустилися по шию у воду, обертаючись, шукаючи джерела звуку.

« Що таке? Що сталося?

« Схоже на те, що там людина.»

"З елементом тіні."

"А хто у нас з елементом тіні?"

Пэн Лян.

"Так, точно, Пэн Лян"- повторили все хором.

...

Сильний підлогу в цей час сидів біля багаття і обговорював справи минулого, і майбутнього. Гаразд, сиділи і балаболили.

Але невдовзі, їх уіт був порушений, раптово з'явилися дамами. Білим людям було дуже боляче, а очі були озлоблені.

"Хто це був?"- Сан Ся просвердлила поглядом кожного, хто сидів у колі.

« Як хто? Ти знаєш багато магів тіні в нашому загоні?» Під нападом гніву Цзин Пэн Лен побілел.

"Я-то що? Я тільки добрався до лісу, і не про які струмки не знаю. Та я, правда, нічого не бачив. "

« Пені Лян, я б ніколи не подумав, що ти з таких. Як однокласнику, мені дуже соромно за тебе." - сказав Чжао Мань Янь.

"Чжао Мань Янь, ти..." Пэн Лян відчував себе відданим.

Щойно всі присутні тут хлопці підначили його піти подивитися, насолодитися видовищем, а тепер будують перед дівчатами вищих моральних рис.

Пэн Лян здався. Він зізнався у всіх своїх намірах, але не підглядав і навіть до струмка не добрався.

« Та годі, Сан Ся теж була поряд з вами не весь час, а ходила десь поблизу.»

"Хватить, зовсім сором втратив!"

« Видано людину, серце — звіра»

"Ліцемер!"

Ті, хто сидів довкола хлопця, закидали його і дівчата повернулися у свої намети.

Пенні хотів плакати від такої зради, але почувався приниженим гірше.

Усі швидко забули про те, що сталося. Уже за північ, і більшість з них пішли спати.

"Мо Фань, куди ти йшов?" - караулити першими були призначені Чжао Мань Ян і Мо Фані, та Чоно Маню, помітивши, що той кудись відходив, вирішив запитати.

« Я трохи параноїк, і ходив розвідати що тут, та як»- з серйозним видом відповів Мо Фань.

"Хм, якщо я не помиляюся, у тебе є елемент тіні"- як би без особливого інтересу запитав Чжао Мань Янь.

"Хе-хе" - злегка змутився Мо Фань. Спочатку він не бачив недоліків у своєму плані, але в результаті був викрито Чжао Мань Янем.

« І як? У кого найкраща фігура?." Жага до детальної відповіді запитав Чжао Мань Янь. Нехай він не бачив на власні очі, а дізнається лише слова Мо Фаня, але для його сексуальних фантазій і цього буде достатньо.

« Зараз я лише можу запевнити тебе, що Му Ну Цзяо заслуговує максимум Д".

« Та годі тобі, як не крути її фігура — цукерка. Тоді що за фігура дуже приваблива постать тягне на C бал? Ну, якщо по-твоєму є оцінка вища, ніж D!»

« Є ще хтось, про кого ти і не думав» - як би ні на що не натякаючий сказав Мо Фань.

"Воу-ву, давай викладай швидше!" - Чжао Мань Янь, за очікування, був готовий розірвати Мо Фаня.

"Максимум набрала Бай Тін Тин."

"Херасі, по ній і не скажеш, але так, дуже підходить її талантам!"

« Що на рахунок Мун Сюе? Вона за будь-яким фігурістом і сексуальною, та й достатньо її білосніжної шкіри, щоб бути зачарованим нею."

« На жаль, я не зміг побачити її красу. Але й на щастя, там її не знайшли. Її здатність відчувати магію неймовірна, і на місці Пень Ляня в кінці був би я."

...

Біля хустини з’явився силует людини, він швидко рухався по лісі і нагадував загнаний у куті дикого звіра « метался » з одного місця на інше.

Його наздогнав пильний Пені Лян. Виявилося, що це просто хтось вирішив вийти вночі в туалет. Після того як сечовий міхур пішов до річки, він повернувся в намети далі спати.

...

Час глибоко за північ, вогонь уже догорів. На траві в повній тиші лежало шість наметів, і у кожній спокійно спали по три особи.

Чжао Мань Янь патрулював навколо наметового табору, а Мо Фані розташувався на високогір’ї майже біля самої макушки дерева. Лежачи там, його елемент тіні дозволяв не напружувати очі, як тільки з'явиться хтось відкидаючий тінь, він безсумнівно дізнається про це.

"Збережено вже багато частин душ монстрів, цікаво, коли ж сформується цілісний дух?"

« Оу? Почала формуватися!»

Для Мо Фаня — це приємна несподіванка, яку вони знесли в рух; духовний потік бурліла разом збирались частини води і випливли хмари світла та застигши над річкою.

Після, це світіння розлетілося на сотні дрібних, вони стикалися, відштовхувалися, виглядало, ніби йде світлова війна. З сотні залишилося не більше 50. Вони знову застигли і після невеликої паузи продовжили бій.

До Мо Фаня дійшло, що спочатку душ було стільки, скільки він зловив, потім яскравіші почали поглинати тьмяних і, в результаті, їх залишилося сім вісім. Після того як залишилась лише одна душа, її зелене світло розколюється, наче шкаралупа і поступово перетворюється на світлячка.

« Об’єднаний дух! Знову вийшов об'єднаний дух!», Мо Фань не міг радіти тим, що сталося.

Він довго не думав, що цей дух відіслав у другу зірку елементу блискавки і вона збільшилася в розмірах.

« Ще п’ять, і мій елемент блискавки досягне четвертого рівня. що вийде. У світі не так багато магів, які мають подібне! Мабуть, вийде щось круте!»

Глава 281

Глава 281: Вхід до безлюдного міста

Увесь цей шлях студенти мусили долати різні перешкоди.

У той час як вони йшли вздовж залізничних колій, їм назбиралися різні філософські прислів’я. Серед усього іншого, герої не бачили нічого дивного в тому, що ця земля належить монстрам.

На щастя, після того, як сталося в тунелі, герої не зустріли жодних груп монстрів.

До того ж, їхня магічна сила була достатньо велика, щоб не померти навіть не почав битися.

Коли їхня пісня тривала десять днів, вони побачили в далекій місцевості місто Цзінь Лінь. Залізнична колія знову проходила через гірський хребет, але цього разу все одно вирішили не збиратися в темний-темний тунель, а піти крізь гори.

Як тільки вони прибули на височину, то відразу побачили широку рівнину.

На заході виднілася безквітна долина, яку було чудово видно з цієї точки.

На півночі виднілася річка, яка проходила вздовж обвалиних мурів міста. Річка йшла далеко на схід.

« Там Цзінь Линь. Не минуло й 15 років, а він вже так змінився» - сказав Чжен Бін Сяо, дивлячись вдалечко, на місто Цзінь Лінь.

« Не дивно, що коли монстри вже тут притулилися. Усі будівлі, вулиці, дороги, все було зруйновано до невпізнання. А рослини росли швидше за рахунок великої кількості випорожнення монстрів. І тут всюди з'явився мох, трава." - сказала Цзин Цензін.

« Пішли, спочатку пошукаємо і порахуємо монстрів навколо міста» - сказала Сун Ся.

Навколо міста Цінь Линя була рівнина. Якщо комусь потрібно відбудувати місто, то перш за все треба дізнатися, наскільки багато монстрів ховається поряд з містом.

Добре, що їм дали завдання не знищити всіх цих монстрів, а просто порахувати їх. Зрештою це було друге місто Китаю. Він просто величезний. І якщо взяти до уваги те, що це велике місто стало оселею монстрів, то навіть найбільш підготовлені й найміцніші чарівники не втягнулися б сюди вбивати чудовиськ без жодної підготовки. Що вже казати про відбудову нового міста.

***

Коли команда почала прочісувати околиці лісу, то здивовано виявила, що тут не було групи монстрів. Були тільки рідкісні особини, які шукали їжу.

Так, з пошуками монстрів в лісах все було просто чудово. Герої сміливо зафарбували ліс на карті зеленим кольором, відзначаючи, що тут майже немає монстрів.

« Давайте вже увійдемо в місто. Спочатку почнемо, швидше закінчимо. Давайте тут вже стільки часу, а тут ніяких монстрів. На душі неспокійне» - сказав Ло Сун.

За ці десять днів хлопець дуже схуд. Він дуже не хотів тут залишатися надовго.

« Як же ми можемо так швидко все тут зробити? У нас багато точок, які потрібно перевірити. Ну якщо тільки роздягнемося ..." - сказав Лю Чжен Хе.

« Ми повинні бути порізними немудре», - сказала Сун Ся.

Поки всі сімнадцять йдуть разом, вони зможуть протистояти великій групі монстрів. А якщо розділитися, то буде складно сказати, чи зможуть вони битися з монстрами також ефективно.

« Ходімо, один за іншим»

Сімнадцять чоловік почали входити в місто. Вони хотіли піти головною дорогою до міста, але її забили машини. Мабуть, коли люди рятувалися, то в якийсь момент утворилась пробка і народ вирішив рятуватися втечею, залишаючи машини.

Під час таких катастроф автомобіль не є найкращим засобом пересування, бо дуже залежить від дороги.

Пройшовши через навколишнє місто автостраду, героям почали потрапляти будинки.

У певний момент студенти потрапили у розщеплення посеред дороги, з якої мирно росли бур'яни. Здається, що ці бур’яни мають велику волю до життя, оскільки вони проросли в такому місці.

Усередині будинків було курено, а ззовні багато з них покрилися виноградними лозами. Вікна будинків були брудними, розбитими і зношеними.

Дерева, які колись росли біля дороги, тепер були залишені собі і вимахували у висоту. А в цей час наші герої йшли по розкішному лісі з будівлями, які перетворилися на цю частину міста. Почувши цей рев, всі студенти трохи занепокоїлися.

Цей житловий район — перший, який треба оглянути на вході в місто. Можна сказати, що тут колись жила велика група монстрів. Це можна було визначити по всіх позахвороджених екскрементах та кістках...

« Я боюся, що тут відбувається. Це прекрасне місто, - сказала Бай Тін Тин і зітхнула. Вона була вразливою дівчиною, а атмосфера нагнітала.

Місто було повністю порожнім. На вулицях і переулках не було жодної живої душі. Чим більше героїв вдивлялися у самотні вулиці та покинуті доми, тим сумніше їм ставало. Все тому що тут не відчувалася була, активна та бурхлива життя.

Той, хто пропустив бур'яни і горів, був порожній... але ці епітети найкраще підходили для опису міста.

« Давайте спершу знайдемо безпечне місце, де можна буде зупинитися» — сказав Шень Мін Сяо.

« Ми ввійшли в місто, що кишить монстрами, і постійно опиняємось у небезпеці. Тому місце, де ми зупинимось, повинно бути достатньо безпечним. Принаймні у разі небезпеки, з цього місця має бути шлях до відступу. Та й непогано, щоб захиститися там було зручно...», - сказав Лю Чжен Хе.

« Тоді де б нам краще зупинитися? » — запитала Сун Ся.

« Багатоповерховий будинок. Нам потрібно захопити величезний будинок, звідки буде відкриватися хороший вид на околиці. До того ж, потрібно, щоб інші будинки також були недалеко, аби в разі небезпеки евакуюватися» - сказав Лю Чжен Хе.

"Так, з високого будинку буде відкриватися хороший вигляд і ми зможемо заздалегідь побачити, коли до нас наближається величезна група монстрів."

« Я думаю, що будівля підійде до цього будинку », — сказав Мо Фань.

Сіра будівля височіла над іншими. На вигляд воно було не таке брудне, як інші. Здається, що дощ спробував.

Найважливіше, що ця споруда добре збереглася. І це несвідомий плюс, і не кажучи вже про те, що це одна з найкращих оглядових позицій у окрузі.

"То будівля, що ти вибрав... судячи по карті - це будинок муніципаліта Цзінь Ліня", - посміхнувшись сказала Сун Сью, згорнувся з картою.

Глава 282

Глава 282: негарне місце

Пройшовши багато покинутих житлових районів, герої почали наближатися до будівлі муніципалітету.

Весь муніципалітет складався з трьох рівнів. На першому був великий зал і кілька поверхів. Ця частина будівлі була величезна. Друга частина будинку була на першій і була у формі куба. Особливістю цієї частини будівлі була архітектура.

Третьою частиною і був високий будинок, в який, очевидно, раніше пускали не кожного. Ця будівля височіла над іншими, наче журавель серед курей.

« Тіт теж треба шукати. Тільки щось мені здається дивним це будівля. Ви помітили ті рослини? Замість того щоб тягнутися до сонця, вони прорвалися в велику зали. Я не можу зрозуміти це, - сказала Цзин.

Му Ну Цзяо був елементом рослин, тому вона уважно розглядала ці ліани чи то дерева. Гілки цієї рослини були дуже великими. Дехто досягав розміру людського тіла. Вони виросли в вікнах, дверях, вентиляції. Незважаючи на величину залу, він був повністю вкритий цими рослинами. Здавалося, що ліани вторглися зал, щоб захопити його.

Через те, що навіть світло туди не потрапляло, місце стало похмурим і страшним.

Скрізь були розкидані стільці. Усе було вкрите пилюкою, а мох ріс навіть на осколках віконного скла. Деякі ящики лежали на підлозі. Схоже, що під час катастрофи хтось намагався врятувати частину паперу. У деяких місцях була розлита якась брудна, смердюча рідина.

« Один чи двоє залишаться тут, інші підуть всередину» - сказав Лю Чжен Хе.

« Я залишуся» - сказав Мо Фань.

« Я теж залишаюся» - сказала Бай Тін Тин.

Лю Чжен Хе і Сан Ся подивилися на цих двох. Потім ні слова повели решту команди до залу.

Решта чотирнадцять чоловік сховалися в темряві великого залу. Мо Фань і Бай Тін Тин Тінґ залишилися охороняючи зовні. (П.п.: В оригіналі дійсно чотирнадцять чоловік увійшла в будівлю, хоча у команді сімнадцять людина[17-2=15]. Можливо, що опечатка автора, а може щось ще ...)

Мо Фань мигцем подивився на Бай Тін Тин і тут же згадав, як там, в лісі, б'валися її соковиті груди. Спогади занурили Мо Фаня в неморальні думки. Двадцятилітня дівчина, та ще й без хлопця...

Бай Тін Тіна знала, про що думатиме Мо Фань. Тому вирішила, що ліпше вже так, ніж бути в небезпеці.

Бай Тін - маг елемента зцілення. Звичайно, вона не хотіла піддавати себе надмірному ризику. Те, що вона вирішила не йти всередину - це нормально. До того ж, сили Мо Фаня буде достатньо, щоб захистити в разі чого.

« Дивно...», - сказала Бай Тін Тин і підійшла до краю квітника, ніби помітив щось.

« Що таке?»

« Вони наполовину з’їдають їжу. Їжа тільки-тільки покрилася пліснявою, але ще не до кінця зіпсувалася» - сказала Бай Тін Тин, граційно вдягаючи рукавички. Вона взяла залишки їжі в руки.

Мо Фань підійшов і подивився своїми очима. Їжа була упаковка в’яленого м'яса. Майже нічого незвичного. Але ось тільки ясно було одне: м'ясо точно не збереглося б у такому вигляді за 15 років.

***

У цей час, в зарослій залі Лю Чжен Хе і його темний лютововк йшли попереду. Лютововк підбіг до зарослих сходах і озирнувся все навколо своїми лобками очима.

Ліфт точно не працює. Доведеться знайти сходи.

« Кілька дорожніх сумок. Здається, що хтось залишив їх" - сказав Лево Мін Сюань.

« Може бути, що мисливці відвідали це місце», - не звернув уваги Лю Чжен Хе і направив команду сходами вгору на другий поверх.

На другому поверсі був розташований конференц-центр. Тут було ще більше рослин. Здавалося, що всі проходи були заповнені ними.

Студенти пішли вперед і побачили ліфт, двері якого були викривлені та породжені ліанами. Самі ж рослини проросли аж у саму шахту ліфта. Подивившись на ліани уважніше, можна було помітити якусь коричневу засохлу рідину. Цікаво, що ж це пролило?

« Переді має бути прохід», - Лю Чжен Хе був хоробрий, він йшов попереду всіх зі своїм лютововком.

Не пройшло й кількох хвилин, як Му Ну Цзяо зупинилася. Її чудові очі обережно вивчали ліани, які проросли в шахті ліфта.

— Що трапилося? — запитав Лево Мін Сюань, який майже завжди був поруч з Му Ну Цзяо.

« Здається, що вони мають щось на зразок» - сказала Му Ну Цзяо, показуючи на дві переплетені лиани.

Ляо Мін Сюань подумав, що саме час виявити мужність і пішов до ліванів, говорячи, ніби там нічого боятися. Він відразу викинув предмет, що знаходився між ліанами.

Ляо Мін Сюань застиг, обличчя його зблідло.

Скальп!

Лево Мін Сюань дістав вражаючий скальп, який приховував від сторонніх очей важливу річ. Спочатку хлопець навіть не зрозумів, що це.

Це була чорна, випарована шкіра з людської голови. Очі висіли на шкірі. Як же Лео Мін Сюань відразу не зрозумів, що це таке?

« Мартвец, це голова мерця!» - скрикнула поруч Чжао Мін Юе. Посеред віток залишився череп, тільки ось такий череп міг належати лише людині!

Шкіра була брудною, але не згнилою. Все виглядало дуже свіжим. Хоча крові та інших залишків тіла не було, стало очевидно, що цьому трупу не більше десяти днів. Здавалося, що трупи були кимось або чимось з'їдені.

"Тут теж є!"

"І тут!"

« Що за діла? Як же ці люди померли? Або яким монстром були з'їдені? "

Усі були збентежені, і те, що вони побачили явно натякало на те що тут була команда мисливців, кожен з яких помер трагічною смертю!

« Ми вже перевірили, тут немає присутності будь-яких монстрів! » - сказав Шень Мін Сіо.

Му - Цзяо і Цін Цезін переглянулися, а перед ними з’явилися погані передчуття.

« Ці рослини дуже дивні», - нагадала всім Му Ну Цзяо.

« Що, які ще рослини? А чому за нами зник прохід... Боже мій! Чому немає проходу!», - скрикнув відповідальний за прикриття відпочинку Сюї Да Лун.

Всі повернули голови і побачили, що шлях, по коту вони щойно прийшли так щільно заросли ліани, щоб повернутися вже було неможливо. Коли ці рослини затримали прохід?

Всі за звичкою перевірили, чи немає навколо монстрів. Ніхто не міг уявити, що ці рослини закриють собі дорогу назад!

Те, що прохід був окупований рослинами не могло дивувати. Вони щойно пройшли тут!

"Растія, вони рухаються!!" - зауважив хтось з групи цей страхітливий факт.

- Викрикнув Лю Чжен Хе.

Ці рослини, що заповнювали будівлю, нещодавно вбиті мисливці, незрозуміло відрізані шлях до відступу...

Цей муніципалітет зовсім погане місце!

Глава 283

Розділ 283: Хижа пастка

Ліани почали рухатись, і впродовж минулої чверті години вони робили це обережно. Тепер же рослини активно переплітаються між собою. Схоже, що люди потрапили у велику механічну пастку. Все навколо зашевелилося, оживо.

У цей час з шахти ліфта швидко з’явилася рослина, яка відразу почала змінювати свою форму. Ліан почала здобувати форму списа, і за секунду вона вступила у пастку людей.

« Нам кінець! Ми всі тут помремо!», пронизливо скрикнув Ло Сан.

Ло Сан і Сюй Да Лун були позаду групи. А в цей момент гілки зі ступенем шалено повзли і перепліталися у багатошарову стіну з рослин. Навіть світло не проходило через цю стіну, а зруйнувати її було дуже важко, якщо взагалі можливо.

"А-а!"

Роздався людський крик. Це була Сан Ся. В момент, коли вона формувала елементну зоряну систему, одна з лінз проколола її.

Остріє пройшло її наскрізь в районі живота, після цього ліани затягли дівчину прямо у стіну з рослин...

Син Ся відчула смак свіжої крові в роті і відразу помітила, що її кров була також на землі. У момент, коли вона закричала, у неї вже не було сил.

Ця жахлива картина, як людину пронизують на паличці фрукти й пальці в очах людей.

« Чого встали, біжімо!», - крикнув Ло Сун, який не був сильно стурбований тим, що Сан Ся проколола лиана.

"Зпасимо її"

« Яке ще спасіння, вона вже все, того, приречена на смерть!», - холоднокровно крикнув Лю Чжен Хе, намагаючись заспокоїти інших.

"Ляжна темниця"

Му Нін Сюе перша закінчила формувати заклинання і направила його туди, де була Сан Ся.

Ланцюг крижаної в’язниці швидко полетіли до Сун Ся і зв’язали її тіло.

А в цей момент Мун Сюе схопила інший кінець ланцюга і різко потягла до себе.

На животі Сун Сі було видно великий сквозний отвір різового кольору. Кров почала заливати все навколо і привертати увагу.

Хоча крижова темниця витягла Сун Ся з того світу, рана на тілі дівчини була дуже серйозною. Невідомо, скільки вона протягне ...

« Крихітна заморозка!»

Му Нін Сюе використала магію льоду на Сон Сі, і дівчина за кілька хвилин покрилася льодом.

Кров перестала текти. Тільки ось слабша Сан Ся прямо там і впала, в її очах застигла біль.

"Тримайсь, ми витягнемо тебе звідси" - сказала Му Нін Сюе Сун Сан.

Дівчина пильно дивилася на Мун Сюе. З уст Сан Ся все ще повільно йшла кров. Їй ніколи б не спало на думку, що вона може загинути в цьому місці і вже точно не прийшло б у голову те, щоб її врятував Мун Сюе.

« Я подбаю про неї» - сказала Му Ну Цзяо Мюн Сюе.

Му Нін Сюе кивнула і окинула поглядом Лю Чжен Хе.

Він спокійно сказав: « Я лише думав про все суспільство.

« Я буду командувати» - сказала Му Нін Сюе. Вона не хотіла залишати право на командування Лю Чжен Хе. Вона завжди вважала, що життя можна пожертвувати тільки в крайньому разі.

« Гаразд»

Му Нін Сюе вправно використала шлях вітру і опинилася прямо на місці, де ще недавно був прохід.

А в цей момент збоку з'явився шип, який тут кинувся до Му Нін Сюе. Шип цілився прямо в серце, якщо пропустити таку атаку, то можна відразу померти.

Шипи атакували дуже швидко, не даючи магам час на створення заклинань середнього рівня або на прийняття хоч якихось мір.

Добре, що Му Нін Сюе заздалегідь прийняла запобіжних заходів і створила маленькі ромбоподібні осколки льоду в себе на одязі...

За одну секунду криголами з’єдналися між собою і створили прекрасний, білий крижаний доспех.

Льодовий доспех був еластичним і міцним. Він перетворив елегантну Мун Сюе в сніжну королеву прямо на поле бою. Дівчина з гребою дивилася у такому вигляді.

Білосніжний крижаної доспех чудово захистив тіло дівчини. Шип вдарився об лід і зламався. Після чого лиана, яка атакувала дівчину, поспішно закрилася в стіні з рослини, наче поранений звір.

« Захищайте!»

Льодові ланцюги Мун Сюе полетіли в сторону групи людей, захищаючи від несподіваних нападів ліан.

Водяний щит.

"Святий щит"

Водяний щит.

Інші теж не стояли, розібравши роти, ті хто міг, використовував оборонні закляття, захищаючи один одного.

« Коли рослини закінчать роботу, то на нас чекає така сама доля, як і тих мисливців. Нам потрібно швидко розчистити прохід!" - сказав Чжао Мань Янь.

« У кого є той, хто атакує магічний предмет? Зараз не найприємніший час його приховувати!" - сказала Му Нін Сюе.

Крижана темниця дівчини підходила тільки для захисту. Щоб розірвати товсті ліани потрібно щось ефективніше.

"Му Нін Сюе, заморозь ці рослини, мій клинок світла стане більш ефективним" - сказав Мін Цун.

« Добре»

У цей момент, як і маги льоду Ло Сун та Цзин Цінз допомогли Муні Сюе з заморозкою рослин.

« Заморожуюче поле» посилилося як у швидкості, так і в ефективності, тому що його створювали відразу три маги. Кілька шарів стіни з ліан замерзло.

Мін Цун сконцентрувався і закликав меч золотого кольору.

Клинок був повністю з енергії світла. Як тільки люди побачили гострий меч, то пішли далі.

Атакуючий предмет такого типу дуже дорогий. Оскільки тепер обмін досвідом проходив у небезпечних умовах, сім'я Мін Цуна не покушталася на цю річ.

"Ого!"

Магічні предмети залежать від енергії. Чим більше магії ти вкладеш у атакуючий магічний артефакт, тим сильнішим буде ефект.

Магічний інструмент, який використовував Мін Цун, безперечно коштував не один десяток мільйонів юаней. Клинок був дуже гарячим і не наважувався наближатися до юнака.

Як тільки Мін Цун почав махати мечем, стало видно силу клинка. Стіна з рослин почала піддатись, і обпалювання зброї спалювала гілки...

Через мить клинок зробив велику, широку діру в стіні ліан. Гілки були дуже налякані святою силою цього меча. Навіть гілки, яких клинок не торкався, звільняли прохід.

« Це гідне наслідування! »

« Швидше, біжимо! Ліани дедалі сильніше стискаються!»

***

Глава 284

Глава 284: Ящероковый!

Муніципалітету буквально розцвіло. Мо Фань і Бай Тін Тин були приголомшені, спостерігаючи за будівлею.

Гілки розповзалися по ньому наче живі, ніби вони зовсім недавно поселялися чимось.

Мо Фань і Бай Тін Тин вперше бачили таке видовище. Навіть маги рослин вважали, що рослини не можуть бути живими. Коли б хтось побачив такі розрослі гілки серед тварин, то не подумав би, що вони самі є живим монстром.

« Що ж робити? Схоже, у них там проблеми» - з серйозним виразом обличчя сказала Бай Тін Тин.

Ці ліваноподібні гілки були міцніші за стіни глини. Вони вже вросли всередину і досягли головного холу будівлі.

- Мо Фань показував на другий рівень будинку, який теж був кубом.

Бай Тін Тин задерла голову так, що шкіра на голові неприємно натягнулася.

На другому рівні цього будинку можна було побачити шалену голову!

Ця черепиця не була схожа на череп тварини, а радше мала великий пень. Якби не постійно відкривався рот, неможливо було б і подумати, що ця штуковина жива!

Дерев’яна голова вхопила другий рівень будинку, багато пагонів, що починалися біля шиї монстра, постійно підпилювали створіння. Здалека здавалося, що цей монстр всім своїм тілом дихає, щось всмоктуючи в себе.

"Магічний монстр-розросіння!" Вона вперше бачила цю істоту на власні очі, всередині неї все перевернулося.

« Ця... Ця штука ... - Мо Фань зробив крок назад.

Ця істота належить до типу магічних. Покриваючи всю будівлю густою рослинністю, монстр створює враження абсолютної безпеки та спокою і насправді залагоджує собі житло. (П.п: назва монстра в ієрогліфах дослівно означає « монстр, що створює фальшиву видимість»).

Коли поблизу немає жодного живого створіння, сам монстр живе на землі. Але як тільки на його територію потрапить інша жива істота, вона відразу стає її їжею!

« Він належить до організмів з високорозвиненою кровоносною системою. Коли людина досягає зрілості, її майже неможливо перемогти. Але він боїться світла, тому більшість життя ховається в темних місцях... Я навіть і уявити собі не могла, що Цзінь Лінь перетвориться на ареал існування цього монстра. Покривши стіни будівлі густою рослинністю, монстр захищає себе від сонця і свіжий пригод за рахунок заблуканих тварин використовуючи гілки як щупальцю..." - сказала Бай Тін. Без сумніву, вона була найкращою по предмету магічних звірів. Хоча офіційні дані не були корисними, все ж було достатньо аналізувати їх.

« Хоч би він не був головним командувачем тварин... Я спробую використати вогонь, щоб спустити його вниз." - відгукнулися Мо Фань.

« Не зли його. Вогонь проти цього монстра не буде ефективний. Навіть якби нас було на одному більше, ми б все одно не змогли протистояти йому." - сказала збуджено Бай Тін Тин.

— Тоді вони всі приречені?

« Не до добра все це. Якщо немає світла, то протягом 10 хвилин він заполоне весь простір." - Бай Тін Тин нахмурила брови.

Вона залишилася зовні заради Мо Фаня, не усвідомлюючи, що цей хлопчина таким чином допоможе їй уникнути вірної загибелі.

Тепер вони обоє нічого не могли зробити. Війти всередину було рівнозначно самогубствам. Вони просто чекали на інших ззовні.

У Мо Фаня теж було важко.

Мо Фань хвилювався за Му Нін Сюе, Му Ну Цзяо і Чжао Мань Яня, всі інші йому були до лампочки.

Якщо елемент вогню був неефективний проти цього монстра, значить елемент блискавки теж безполезен. Залишалося тільки чекати зовні.

Роздався звук вітру.

У момент найвищої хвилі емоцій, вдалеці здалося щось чорне і вихороподібне. Зі свистом це щось досягло околиці будівлі муніципалітету.

Вихор зі свистом зніс велосипед і сильно впав на дах сусіднього будинку, продовжуючи вертатися.

Мо Фань і Бай Тін Тин взагалі не розуміли, що відбувається.

Їхні дихання стало ще більш нерівним, тіло покрилася холодом потім... вони побачили щось невимовне!

З чорної хмари виднівся великий розмах крил!

Під крилом вони побачили велике ящероподібне тіло, вкрите бугристою шкірою від голови до кінчика хвоста. Гострий кінчик довгого хвоста виблискував холодним світлом.

- Мо Фань закричав Бай Тін.

Існування незрівнянної сили вселяє такий страх, від якого слабонервні люди могли відразу втратити свідомість. Навіть Мо Фань вперше бачив такого звіра, який не міг протистояти! А в голові крутилася лише одна думка: « ПЕРЕМОЖАТИ! »

Бай Тін Тин не могла зрушитися... З зниклим обличчям вона дивилася на Мо Фаня...

Мо Фань схопив її за руку. У цей момент вже не було можливості ховатися, залишалося тільки використовувати магію тіні.

« Чорт забирай! Сузірка переривається!» - Мо Фань ніяк не міг скласти сузір'я елемента тіні. Це у нього вийшло тільки з третього або четвертого разу.

Схопивши Бай Тін Тин, Мо Фань зробив темну тінь і сховався під кроною дерева.

Завдяки цьому атмосфера цих двох людей не здавалася такою напруженою, як раніше.

« Ти... У тебе 4 елементи!» - Бай Тін Тинг не могла повірити тому, що її голова повністю перемішалася.

- Мо Фань повернувся і подивився у бік муніципалітету.

У цей час великий крилатий варан опустився на терасу третього рівня. Ніби орел, він облетів ще одне коло...

Як тільки варан опустився на другий рівень, він відкрив свою велику пащу і обгорнув ряди жахливих кликів.

Роздався хруст!

Величезний крилатий варан відкупив частину цементу на другому рівні будівлі, пережовуючи його своїми зубами у порошок наче піну.

Реальною метою варена була голова магічного монстра-рослина, жертва видала істошний писк на всю околиця.

Всі гілки монстра прийшли в рух, зруйнувавши по всій видимості головний хол ... Таким чином магічний монстр-росіння намагався перешкодити варену ...

Вітві-щупальця почали повзати в вікна, намагаючись зупинити нападника.

Але для однокрилого варена всі ці гілки були подібні до павутини. З легкістю він пройшов крізь них, наближаючи свої смертельні ікла до черепу магічного монстра-рослина, не залишаючи своєї жертви ні єдиного шансу ...

Глава 285

Глава 285: Верхень живлення

Роздався гуркіт.

Врешті-решт, магічний монстр-рослина не витримав подібного тиску ікла. Ціла башка перетворилася на порошок між щелепами крилатого варена. До всього цього, частина будинку теж обвалилася.

Варан ретельно обсмоктав голову, висаджуючи всю рідину мозку до останньої краплі.

Заросли рослини, які густо покрились дахом міського муніципалітету. Монстр-рослина гине дуже швидко, подібно як величезний алігатор перегризає горлянку козла - в цьому випадку всі спроби жертви вирватися тільки прискорюють неминучий результат.

« Його... Його з'їли» - бліда Бай Тін Тин Тінґ не могла повірити своїм очам.

Так само як і Мо Фань, він був приголомшений. Колись монстр, який був дуже могутнім звірем, невдовзі став їжею для іншого. А якби метою варена були вони? Вони не протрималися б у живих і кілька секунд в його щелепах.

Наситившись, один варан змахнув своїм одним крилом і обблизив залишки мозкової рідини біля рота та піднявся до неба. Здавалося, що він більше не мав інших планів.

Чулося гуркіт.

Після того як варан полетів, другий рівень будинку повністю розвалився, потягнувши за собою і третій...

Підвищена будівля, що підпиляла небо своєю конструкцією, була настільки сильною, щоб зачепити будинок сусіда. В результаті, обидва будівлі перетворилися на купу будівельного пилу.

Розгніваний гуркіт від будинків, що рухнули, відчув не лише Мо Фан і Бай Тінґ, але й по всій рівнині, на якій лежало місто.

У цей момент потішало тільки одне — що місто було опустелене, інакше скільки невинних людей могло б загинути в руїнах будівель на фоні яких люди схожі на мурашок...

У холі муніципалету стеля обрушувалась під величезною вагою, а колони з гуркотом падали одна за одною...

14 чоловік з усіх сил рвали з будинку. Студенти були задоволені, що споруда була міцною. Почавши розвалитися з другого рівня, будівля гремело, фундамент просідав — була велика ймовірність того, що їх просто роздує.

Рослини вже не перешкоджали їм, а студенти додали швидкість.

"Біжімо до виходу!"

"Быстрее!"

« Хвала небесам! Ми встигаємо!"

Печерний демон ніс на плечах замерзлу Сун Сея, а решта використовувала або шлях вітру, або земляну хвилю.

З другого боку, хвиля шаленіла по цілому світі. Що їсти сечі вони буквально вилетіли з пошкодженого будинку муніципалітета.

« Ми тут! » — з радістю закричала Бай Тін Тінґ, побачивши, що всі встигли втекти.

- Пане Бін Сяо, рятуйте Сан Сеу, вона помре!

Бай Тін, побачивши відкриту рану на животі дівчини, зрозуміла, що органи перебувають у жалюгідному стані.

"Розтопіть лід" - Бай Тін Тинг не могла зволікати, вона відразу почала випускати цілющу магію середнього рівня.

Глибокий дух повільно увійшов у кровоточиву рану, навколо якої вже був розтоплений лід...

Сан Ся вже була одною ногою в могилі, її слабке дихання могло зупинитися у будь - який момент.

Бай Тін не шкодувала сил на лікування дівчини, постійно вкачуючи її тіло кров...

Внутрішні органи не постраждали, але в них майже немає крові — кровотеча була такою сильною. Сун Ся була мертвою-бледною.

« Ну і хто це був? Той, хто сказав увійти в цю будівлю - майже вбив всіх нас!» - вирубався змащений брудом незрозумілий хто.

Коли Лев Мін Сюань побачив мірошку Мо Фаня, то гнівно вигукнув: « Це ж ти сказав! Молодець, нічого не скажеш! Сам залишився зовні, а нас послав на вірну смерть!»

Незабаром Шень Мін Сяо і Ло Сун також накинулися з обвинуваченнями на Мо Фаня. Вони і раніше не любили його, зараз же вони не могли пропустити такої можливості зіпсувати на нього всіх собак.

Мо Фань насправді був тим, хто запропонував увійти в цей будинок. До того ж, він залишився стояти зовні, тоді як інші були змушені пройти всі кола пекла, абсолютно втративши контроль.

« Якби я хотів вас вбити, то просто заблокував би двері» - недружелюбно сказав Мо Фань, посміхнувшись.

« Ти ж любиш, що зовнішня підкріплення? Тоді якого біса ти сховався тут? В тобі немає ні краплі людяності! - Ляо Мин Сюань лютно кричав.

Ноги Левіо Мін Сюаня були висмикувані, і він терпів біль у зубах. Тепер же він знайшов чоловіка, на якого можна все виплеснути.

Бай Тін Тіна продовжувала лікувати Сан - Ся, і вона не мала можливості стати на бік Мо Фаня. Йому теж набридло слухати базікання цих ідіотів.

« Зрештою, чого ми обговорюємо? Будівля раптово обвалилася." - сказав Чжао Мань Янь.

« Звір на вершечку харчового ланцюга цього міста врятував усіх вас» - вимовив Мо Фань.

"У сенсі?" - поцікавилася Мун Сюе.

« Це був однокрилий варан. Нещодавно він з'їв чарівного монстра-розросіння" - вставила Бай Тін Тин, перевівши подих.

Після того, як Бай Тін Тин розповіла історію про те, що ящеролий спустився з неба і пожер монстра, всі обгорілися.

Добре, що однокрилого Варана цікавився тільки монстром, інакше б вони всі точно загинули. З точки зору його характеристики, це була тварина рівня головнокомандуючого. У очах усіх присутніх навіть монстр-рослина був жахливий. Вони не винесли б і одного його укусу.

« Ну все, я звалюю!»

« Я з тобою, тут надто страшно! У директора Сан Хе похіду зовсім дах поїхав, раз він відправив нас сюди. Він сам би не зміг розібратися з усім, що ми тут зустріли!" -- першим сказав Лео Мін Сюань.

Рослина була дуже небезпечною, бо довела Сун Ся до такого стану і мало не забрала ще кількох.

У всіх волосся все ще стояли дибки. Вони змогли втекти тільки завдяки тому, що якогось ящероголового монстра злякалося перекусити! А після того, як будинок повністю розвалився, в той момент вже не залишилося намірів проводити тут які-небудь дослідження.

« Помилкова заява, яку ми склали під угодою мисливця! Рівень небезпеки тут набагато перевищує заявлений! Але нам теж не пощастило відразу наштовхнутися на всіх цих велетенських істот. Далі прошу всіх бути обережнішими, і тоді ми зможемо завершити нашу місію!» - Лю Чжен Хе намагався переконати їх.

Ляо Мин Сюань і Суй Да Лун здивовано подивилися на Лю Чжен Хе. Вони по - іншому ставилися до серйозної ситуації в наш час.

« Я не думаю, що у звіті союзу мисливців є помилки» - вставив Чжао Мань Янь.

"Це ми зайшли занадто далеко, що напоролись на такі пригоди."

« Усі бачили тіло (ну або його фрагменти) в холі. Все і так ясно. Якщо виживемо, то повідомимо про це мисливців. Мабуть, вони самі ніколи не бачили чогось подібного. Та й час тоді було не таким... А якби вони зустріли такого... І не було б жодного звіту!»

Розділ 286

Глава 286: Уйти з команди і йти одному

Всі вирішили знайти спочатку більш-менш безпечне місце і відпочити.

Рана Сун Ся була дуже серйозною. І якщо нога Сяо Фена вже повністю відновилась, що під час ходьби він не відчував дискомфорту, то стан Сун Сея залишав утрату — було невідомо, скільки ще часу знадобиться для її одужання.

Хоч би як там було, коли не загинула, їй вже дуже пощастило.

« Добре, що Мун Сюе вчасно заморозила кровотечу, інакше...» - вимовила Бай Тін Тин.

Сон Ся почала поволі приходити до свідомості, і вона побачила Мун Суе. Та у відповідь похитала головою.

- сказав Чжен Бін Сяо.

Серед них вже була серйозно поранена, а також частина студентів кричали, що хочуть повернутися назад. Команда була розрізнена, треба було вирішити чи варто взагалі продовжувати місію.

« Я не можу піти» - сказала Му Нін Сюе.

Му Нін Сюе наполягала на тому, щоб продовжувати своє завдання. Не важливо, з якого університету кожен студент мав це найважливіше випробування у житті.

Му Ну Цзяо підтримувала Му Нін Сюе. Оскільки сім’я була аристократкою, то не дивно, що навіть найсильніші чарівники можуть уникнути цього випробування, але це також може вплинути на подальший культивування.

Кульвіювання здібностей не означає, що я святкую життя у безпечному місті, коли просто сидиш і здаюсь роздумами. Щодо битви, то вона знала, що коли відступить, тоді не матиме духу наступного разу.

« Якщо Мун Сюе залишається, то я теж не можу піти...» - сказав Лео Мін Суань.

У випадку, коли навіть дівчата сповнені рішучості завершити місію, в інших просто не повернуться мова сказати про повернення.

Лише троє, Лево Мін Сюань, Шень Мін Сіу і Цун Мін не залишили своїх претензій до Мо Фаню, вирішивши покласти на нього всю відповідальність.

« Моє серце, якщо ти хочеш йти далі, то мусиш заткнутися. Хто б міг подумати, що університет Мінчжу відправить на змагання такого покидька як ти, який відразу втікає, побачивши небезпеку» - грубо сказав Лево Мін Сюань.

Мін Цун, хитаючи головою на знак згоди, додав: « Ще невідомо, чи змогли б усі вибратися звідти, якби не мій магічний клинок світла».

« Якщо ви хочете перемогти, то не питання! Ідіть вдвох сюди! Я вас не вб'ю, але гарненько покалічу так, що ви відразу втечете, підтиснувши хвости!"

Ці двоє явно не використовували поваги Мо Фаня.

Якщо хочуть напасти, навіщо так п*здіти?

« Хватить уже лаятися. Ми не повинні марнувати час, краще вивчати околиці." - Му Ну Цзяо дивилася на Шень Мін Сіо і Ло Суна.

« Я не хочу йти з цими псами. Ви краще йдіть самі, а я піду на розвідку з іншого боку. Так ми не посміємося і зекономимо час." - сказав Мо Фань.

"Мо Фань, не хвилюйся ти так" - сказала Му Ну Цзяо.

«Верно. Один у спустошеному місті? Усім разом буде набагато безпечніше, якщо ми зустрінемо якогось звіра, не факт, що навіть всі разом зможемо дати йому опір." - сказав Чжен Бін Сіо.

« Нехай він йде сам, а я подивлюся, чи зможе він звідти повернутися живим або ні» - зустрів Лево Мін Сюань.

"Він сам хоче відділитися від команди" - додав Ло Сан.

Мо Фань більше нічого не сказав.

Спочатку Бай Тін хотіла піти разом з Мо Фанем, але через те що Сун Ся ще не відновилася повністю, вона не могла ризикувати життям.

Чжао Мань Янь теж хотів приєднатися до Мо Фаню, але той вмовив його залишитися у команді.

« Якщо ти так вирішив, то маєш залишатися на зв’язку. А після того, як закінчиш там розвідку - відразу повертайся в команду." - сказала Му Ну Цзяо.

« Розслабся! Я тільки визнаю все і відразу повернуся назад! Я ж не можу залишити тебе серед цих невдячних" - відповів Мо Фань.

Шань Мін Сяо і Ло Сун ненавиділи його, але це було зрозуміло.

Але Ляо Мин Сюань чого так розійшовся?

У такому небезпечному місці як це, де в будь-який момент можна втратити життя треба мати духом авантюрізму, але у цих дрібних людей його немає.

« Ти повинен бути обережним, бо йдеш сам» - вимовила Му Ну Цзяо, розуміючи, що Мо Фань піднісся кускою. Похитуючись, вона дістала з пакета щось подібне до кришталевої намистинки і простягнула Мо Фаню: « Це тобі.

"Що це?" - запитав він.

« Хрустальна захисна намистинка. Коли натрапиш на небезпеку, то застосуй магічні сили в неї і відразу розбий. Незабаром щось на зразок захисту з кришталевої води, струмаючись, оточить тебе. Може допомогти разок» - сказала Му Ну Цзяо.

« Ця річ... Не дешева» - Мо Фань подивився на справжнє обличчя Му Ну Цзяо, нутро його наповнювалося теплим відчуттям.

"Краще всього, якщо ти повернешся і повернеш її мені" - строго сказала Му Ну Цзяо.

Мо Фань і Му Ну Цзяо, як правило, могли безконтрольно базікати про всяку нісенітницю, але після пережитої небезпеки вона зрозуміла, що в цьому місті життя можна втратити будь-коли.

Му Цзяо не хотіла, щоб з ним щось сталося. Ця намистинка була її талісманом, який вона завжди носила з собою.

« Дякую тобі, Цзяо. Але якщо я не повернуся... то ти не повинна зберігати мені вірність, знайди хорошу людину і виходь за неї заміж." - сказав Мо Фань, театрально змахуючи.

Музяо, просто повернулася і пихата пішла.

Вона не хотіла йому відповідати. Вийти заміж за хорошого чоловіка? Коли він сам битиме за кожною спідницею?

Ні. Ні! Ніхто не збирається залишатися вірним йому!

Пригнувшись над Му Ну Цзяо, Мо Фань пішов.

Пройшовши далі, Мун Сюе теж щось сказала йому. Це раптово змусило його відчути себе володарем жіночих сердець.

Розпрощаючись з командою, Мо Фань вирушив на місце колишнього муніципалітету.

« Дитинство - це чудова істота. Він залишає душу після своєї смерті?

Мо Фань побіг до місця, де лежав обглучений череп.

Можливо, вже минуло багато часу і душа розпорошилася, але він нічого не знайшов.

« Добре, добре, темний талісман, ти поки що залишився без обіду. Зараз потрібно накопати що-небудь варте. Ми ж не повинні забувати про Му Ну Цзяо, Чжао Мань Яня, Бай Тин Тін, Мюн Сюе - їм усім потрібно щось принести, а що до решти... Не хотів би я ділити з ними лаври." - говорив Мо Фань своїм темному талісману.

Глава 287

Розділ 287: Таємниця монстра-росіння

Не зрозуміло чому, але темний талісман поблизу будівлі муніципалітету почав ликати так, ніби знайшов щось цікаве.

Ще біля входу в будинок муніципалітета Мо Фань хотів знайти щось варте для свого талісмана.

Зовсім недавно в місті проводилася дослідницька група мисливців. І якщо самі студенти потрапили в будинок муніципалітету чисто випадково, то чи була тут команда мисливців?

Вони теж знайшли щось варте?

Мо Фань покинув команду не через те, що хтось щось сказав. Він хотів сам подивитися, що ж тут приховано.

Все навколо було в руїнах і гілках. Мо Фань не знав, де шукати те, що так хотіли знайти мисливці.

У цій справі йому допоміг темний талісман. Він почав світитися специфічним випромінюванням. Слабке сяйво означало, що цей предмет далеко, а яскраве - він знаходиться десь поруч.

Мо Фань дійшов до руїн головного холу. Сам він пробирався цими руїнами. Йому не потрібно було хвилюватися, що стеля напівзруйнованої холи може обвалитися в будь - який момент.

Пройшовши по лівому боці холу, Мо Фань побачив завалиний прохід. Прохід був майже повністю забитий руїнами, а зверху ще лежали переплетені мертві рослини. Якби не магія тіні, Мо Фань б ні за що не зміг пройти тут.

Роздався гуркіт.

Раптом колона почала розвалитися, ледь не розчавивши Мо Фаня.

Вилазячи з себе, він швидко втік від неї.

Мо Фань викашався. Колона впала, а їдкий пил від неї ще деякий час дратував ніс і горло, доводячи йому дискомфорт.

Таллісман світився все ясніше, що означало, предмет десь поблизу.

Мо Фань зробив кілька кроків вперед, але випромінювання талісмана дещо ослабло. Він зробив кілька кроків назад, талісман знову яскраво засяяв, а потім його світіння поменшало.

- Мо Фань опустив голову, думаючи, що предмет завалило руїнами.

"Проворний вовк!"

Мо Фань накреслити сузір’я срібного кольору, покликавши свою тварину з'явитися.

Прочинений вовк з’явився, розповсюджуючи навколо ауру рівня головнокомандувача з примесією аристократичного унтравію.

Після цього господар наказав йому копати тут.

Вовк з зразковою наполегливістю взявся виконувати команду господаря. Тепер здавалося, що вовк не відрізняється від звичайного водоростутного собаки, який любить закопувати кістки.

Когті проворного вовка були дуже гострі. За лічені секунди він розтрощив гранітний настил, а після кількох хвилин перед Мо Фанем вже утворилась величезна яма.

"Продовжуй!"

Мо Фань спустився в яму і його темний талісман засяяв ще яскравіше.

Зовсім скоро він знайшов там коріння магічного монстра-рослина, які були закопані глиняним ґрунтом. Було важко зрозуміти, яку площу займали ці корені під шаром землі.

Корені були мертві, і зовсім скоро проворний вовк підкопав їх всі.

"Стратно, здається, що ці корені щось обкутують» - скоро Мо Фань знайшов якесь загадкове місце.

Проворний вовк щось вчув, він почав копати ще швидше, а від нього на всі боки літала глиняна грунт.

В результаті, проворний вовк перерізав своїми кігтями коріння, з під яких видавалося щось ажурне. Під цим ажуром виднілося блідо-зелене сяйво, спокійно повисле в повітрі. Показує невідоме походження.

Вовк теж був нетерплячий. Його кігті працювали ще швидше.. Він витягнув щось подібне до зернишку з зеленим випромінюванням, і поклав це перед Мо Фанем.

Мо Фань підняв цю штуковину, яка була схожа на горошину, і тільки це випромінювання било його з пантелику.

« Що це за предмет? Чи світиться горошина? Ні. Не то... Горошина, прихована під корінням...».

Мо Фань уважно розглядав знахідку і щось говорив сам собі. Раптом його осяяла думка, а подив на обличчя змінився захопленням: « Боже! »

"Так, це ж точно насіння!"

« Яке ж це насіння... Це точно насінинка магічного монстра-рослина!"

« Це справді так! У дорослому віці монстр-рослин виглядає жахливо ... А це насіння має бути щось на зразок магічного немовлятка, який ... може бути зрощений магом елемент поклику!."

Це було дуже радісно, коли він підскочив.

Неважливо який противник у битві був біля магічного монстра-рослина! У нього було насіння, з якого може вирости ще один монстр-розростання! Це означало, що цінність такої насінини дуже висока.

« Заберемо його з собою. Ми можемо виручити за нього дуже хороші гроші!" - сказав Мо Фан і акуратно поклав насінину.

Хоча Мо Фань і сам мав елемент призову, він так і не знайшов гідного звіра, щоб з ним уклав контракт маг середнього рівня. Доведеться чекати до тих пір, поки з насіння виросте магічний монстр, щоб Мо Фань міг укласти з ним угоду.

На жаль, магічний монстр-розростання був дуже специфічним, а Мо Фаню не дуже то подобалися звірі, що пускають коріння.

Найкращим варіантом було продати насінину, і на тому ж аукціоні відразу купити більш придатне маля.

Через таку здобич настрій Мо Фаня було просто відмінним.

Потрапивши на вовка, Мо Фань залишився на мілині. Духовне насіння тіни коштувало дуже дорого, навіть дорожче за духовне зерно зернятко блискавки. У нього не було таких грошей. Зараз же ситуація змінилася, у нього з'явилося це насінино...

Подібно до духовної насінини тіні, тварина за контрактом також повинна була вкладатися у неї.

Малюнок на продаж було досить великим. Середня вартість дитинчати класу раба коливається від одного до двох мільйонів, малята - командувача і того вище — 20 мільйонів. Тому, незважаючи на рівень свого походження, будь - яке маля можна було продати.

Магічний монстр-рост віднісся до високого рівня серед головнокомандувачів. Проте Мо Фань не знав, наскільки цінується подібний монстр рослинного типу серед магів елементу заклику. Його це не цікавило.

« Їдемо до розвідувального пункту. Треба зробити так, щоб нас не помітили".

Мо Фань піднято настрій від своєї багатомільйонної знахідки застрибнув на спину проворного вовка і вказав рухатися йому до пункту.

Прочинений вовк несеться з великою швидкістю. Серед диких рослин, які поросли вулиці покинутого міста, було дуже багато покинутих автомобілів. Вовк буквально летів по кузів цих машин, залишаючи будинки позаду, а у вухах роздавав свист вітру...

Невдовзі вони досягли розвідувальної мети.

Розвідувальний пункт стояв у місці, яке було сховане від тварин. Там була установка, яка видавала спеціальні звукові хвилі. Кожні три години відбувалася повернення звукових хвиль, за якими в автоматичному режимі робились записи про кількість тварин у окрузі.

Варто зазначити, що цей сигнал був нестабільним, тому тварини могли його виявити в будь-який момент і ніхто не міг гарантувати, ніби протягом цих трьох годин ця установа залишиться на тому ж місці.

Глава 288

Розділ 288: Стояти на смерть

Настав сезон дощів. Туман покрив небо над гірським хребтом. Дощ лив як з відра і далекоу були чутні звуки крапель, що б'ються об воду.

Довкола було сіре світло. Сірі гори, сіре небо і густа дощка.

Білосніжні крила повільно літають на захід. Схоже, це рух і на ньому військовий. Дуже рідкісна комбінація. Зазвичай, навіть виростивши таку тварину спеціально, її не можна змусити вступити в бій. Він наближався, розставивши крила.

"Помні, з цих пір ти не маєш відношення до військового і військового корпусу Північної Китаю" - сказав чоловік, який сидів на спині руха.

Чоловік перебирав бороду, мав в руці трубку і після кожного слова робив затяжку.

У наш час небагато людей палять трубку, але років 6 тому це було суцільним культом. Але для нього це не було зцілення. Цього, що летів на спині величної істоти рівня головнокомандувача, турбувало тільки біль у старій рані. Ніхто з тих, хто тепер живе, не міг допомогти йому. Ця трава допомагала зняти біль.

"Лю Нань, залишилося 300 кілометрів до приїзду в Цзіню Лінь, навколо моря крові чи потрібно вбивати всіх людей, які зустрінуться?" - запитала дівчина з об'єднаною чергою, яка виглядає зовсім не привабливо.

« Ні, не потрібно. Як прибудете, прошу відразу поспішає» - відповів Лю Нань.

« Прийнято!»

"Провал не допустимо!"

"Верно!"

...

...

З південного боку Імператорського університету стояв дивовижний палац з бамбука. Директор Сун Хе, який любив чай, сидів на очереті килимка і розпливався усміхаючись, щоб насолодитися після себе.

**тук-тюк***

Раптом з тріском відчинилися двері.

"Це хто такий ввічливий?" - схмуріл брови директор Сан Х.

"Це я, старий."

"Чжань Кон?" - Сан Хе підняв очі на молодого хлопця. Він роздивлявся його краще, адже серед грудей біліли п’ять довгих шрамів, які нагадували верхівки айсберга.

« Ети рубці... Просто пі*дій»,- з гіркотою на душі сказав Сун Хе.

« Не здох, так і добре. Лише шрами, які просто підпортили моє прекрасне тіло." - розсміявся Чжань Кон.

« Це крилатий вовк, вірно? Його кігті мають здатність погіршувати властивості крові. Тобі терміново потрібен відпочинок, щоб до кінця залікувати рану." - сказав директор Сун Хе.

« Так, він самий. І я, великий Чжань Кон прикінчив його як мізерної худоби. Але я тут за іншим, з важливим видом вимовив Чжань Кон.

« Що таке? У вашого південного відділення також інтерес до цього хлопця з двома елементами?»,- зі смішком, спробував вгадати Сан Хе.

« Я дуже цікавлюся тим, як це називається братик. Я прикривав його в місті Бо. Але я про що хвилююся..." - сказав Чжань Кон.

« Розслабся. Старик Сяо і Цю Ю Хуа явно проти, навіть Лю Ньян не зміг нічого зробити." - сказав директор Сун Хе.

« Саме тому я і приїхав сюди. Нещодавно я зустрівся зі знайомим з північного відділення, він сказав, що Лю Нань пішов у відставку по своїй волі і разом з ним пішла вся його шайка" - сказав Чжан Кон.

« Я переконаний, що такий вчинок не відбувся давно серед військових. Можливо, він знайшов свій шлях." - сказав директор Сан Хе.

« Я кажу, що він виїхав з розуму. Люнь явно показав, що він готовий піти проти всіх, божевільний!»,- сказав Чжан Кон.

Директор Сан Хе остолбенл, до нього дійшло що ж відбувається.

"Чи не так?", - сказав директор Сан Хе.

« Що навряд чи? Зараз же говори, куди він подівся! !- сказав Чжань Кон.

"Він на бойовій практиці", - сказав директор Сун Хе.

"Лю Нань знає"?

« Так, знає» - сказав директор Сан Хе.

Чжань Кон просто не міг підібрати слова, а потім загальмував: « У тебе дах з'їхав? Всі, хто був під керівництвом Лю тепер можуть скористатися будь-яким навіть найбезглуздішим способом, для досягнення мети, тим більше зараз, коли частина з них пішла у відставку, а частину дезертирувала. "

« Ніколи б не подумав, що таке може статися. Справа не вимагає відкладання. Треба негайно відправлятися до Цзінь Линь. Не можна дати їх жахливим планам здійснитися." - сказав директор Сун Хе.

"Забери свої старі костяки, я сам впораюся" - сказав Чжань Кон.

« За цю справу мисливець з Імператорського університету. Я скажу йому вирушити з тобою. У нього є магічні крила, з ними ви повинні швидше дістатися»,- сказав директор Сун Хе.

"Замётано!"

...

...

У Ціні Лінь, наче великий кішок з чорними рубцями Мо Фан сидів на вершечку колони і спостерігав за боєм свого дворячого вовка.

Вони переміщалися з даху на дах, намагаючись зачепити один одного. Триокий вовк був величезний у розмірах, але вже очевидно хто переможе.

Колись давно Мо Фань стояв на схожій вулиці, перед ним був страшний монстр і у нього тряслися піджилки. Чи то справа зараз, коли він знову зустрівся з триоким вовком, серце зовсім не рвкнуло, і його проворний вовк легко дасть відпор.

Мо Фань дивився на розірване в клочику тіло, все закінчилося так, як він і думав.

Глава 289

Розділ 289: Винищення вовків

*** Почувся сильний вой*

Великий і могутній триокий вовк звилював прямо під час бою.

Це був самий що ні на є звичайний вій, який було чути навіть на далекій відстані. Трохи пізніше, неподалік відчувся якийсь хвилювання.

Мо Фань був на підвищенні і чудово бачив усе навколо. Також він не помітив, що біля дому з’явилася група сірих силуетів. Схоже, що силуети відгукнулися на поклик вовка і шалено побігли в його сторону.

« Ти не можеш на один, так покликав підмогу? » — зневажливо сказав Мо Фань триокому вовку.

Як би Мо Фань не ставився до звірини, то це не відраджує те, що групки однооких вовків мчались кликати з усіх боків. Їх було так багато, що разом топтав їхні лапи замулював увесь район трястися.

Поки кількість вовків зростала, Мо Фань згадав, що близько 60 таких тварин вистачило, щоб знищити велику кількість магів.

Однак Мо Фань не хотів відступити. Уже годину, щоб провести дослідження, було змонтовано два способи. Якщо він зараз забере його і повернеться до команди з порожніми руками, то Шень Мін Сяо, Ло Сун та Ляо Мин Сюань висміюють його.

"Гаразд, про авторитет подумаю після, зараз на першому пункті масового кровопролиття!"

"Твари, раніше я б від вас втік, але не зараз, зараз я Вас весело знущаюсь, інакше для чого взагалі було вивчати магію?"

« Проворний вовк, ти зосереджуйся на ньому, а я візьму на себе Однооких вовки», - сказав Мо Фань.

Чутлива тварина видає приємні звуки.

Мо Фань зістрибнув з колони на дах напіврухнучого будинку.

"Один, два, три... сім штук, відмінно, разом і помрете" - посміхнувся в політі Мо Фань і почав формувати зоряну систему.

Не минуло й декількох секунд, як навколо його тіла з’явилося полум’я, яке повністю контролювалось юнаком. Вогонь зосередився у правій руці Мо Фаня.

Сила яскраво-червоного вогню скапнулася в його руці, спокійно очікуючи команди. Через деякий час Мо Фань завалив силу елемента вогню прямо на одну з вулиць.

У цей час сім однооких вовків мчалися по перехресті. Вони думали, що їх вожак знайшов щось смачненьке.

Але саме в цю мить великий, вогненно-червоний вогник, схожий на метеорит, відобразився у очах тварин.

Вовки, що втекли першими, відразу скинулися на землю і пахло гаслом. Вони різко розвернулися і побігли назад. Але тварини, які втекли ззаду, не встигли зреагувати на такий різкий маневр і зіткнулися з ними.

Але це було останнє, що вони встигли зробити. На жаль, полум’я вогняної троянди відразу поглинуло їх. Трохи менше пощастило тим вовкам, які не відразу згоріли дотла, а були спочатку відкинуті ударною хвилею заклинання. Хоча страждання не продовжувалися довго, ні по - друге. Останнє, що тварини думали: « Чому ж він покликав їх у таку жорстоку пастку? »

На півдні країни вовки відрізнялися від вовків. Але для чарівників це не мало значення, так само легко було вбивати і тих, і інших.

За один присід та ще й з такою легкістю здолати цілі сім тварин, так, це прискорило пульс.

Тим, за ким не гналося велика кількість вовків, було важко зрозуміти почуття Мо Фаня. Він був дуже збуджений, а в голові крутилася думка: скільки вас сьогодні зустрінуть, стільки і вб'ю!

Два вовки добре сховалися в руїнах, тому напали Мо Фань.

Вони відкрили свої вовчі пащі, щоб відкусити хлопця голову. Монстри атакували з правої та лівої сторони, щоб Мо Фаню не було куди відстрибнути.

"Ваші руху ж повільні, ви і правда хотіли раптово напасти?" - зневажливо посміхнувся Мо Фань.

Для такого мага, як Мо Фань, відчути поблизу паручку тварин рівня слуги не передбачало ніякої складності. До того ж, Мо Фань вже не раз бився з монстрами і знав, як саме вони люблять атакувати. Навіть такі сильні та швидкі монстри як лускаючий монстр-паразит і монстр з аури прокляття не змогли вбити Мо Фаня раптовим нападом. На що ж розраховували ці два волчари?

Для Мо Фаня вони були незграбні!

Як тільки зуби тварин стиснулися, силует Мо Фаня просковзнув у тінь поруч з місцем, де щойно стояв.

Наступної секунди Мо Фань вже стояв на даху сусіднього будинку. Він глузливо дивився на те, як два однооких вовка майже врізалися один в одного. У цей час у хлопця в руці з'явилося яскраво-червоне полум'я.

« Дуже любите один одного в моєму полум'ї! » — сказав Мо Фань і мітнув у звірині вогнем.

Снаряд яскраво-червоного кольору влетів у той будинок.

Він змахував рукою і детонував снаряд.

Невелика споруда була нестабільною, а після вибуху і зовсім розвалилася, потягнувши за собою цих двох вовків.

Відразу ж після цього Мо Фан сформував у руці ще більше полум'я. Він хотів, щоб ті два вовки, які і так вже не змогли б піднятися, помучилися ще трохи. Почувся безперервний і жалівний вій ...

Тут і дивитися-то було не на що. Вовки відразу ж згоріли живцем.

Магія початкового рівня вже дуже легко виходила у Мо Фаня. Тепер для юнака не було важко вбити тваринного класу слуги.

« Цікаво, що я вбив їх усіх, чи зможу зробити одну повноцінну душу? » — сказав Мо Фань.

Убийте всіх на одній вулиці, Мо Фань зібрав багато душ. Після того, як він потрапив у це місто, в нього покращилося вже п'ять зірочок елементів блискавки...

Одна душа ватажка у зграї відповідає приблизно двадцяти душам слуг. По дорозі вони всі разом набивали багато тварин різних рівнів. Від цього Мо Фань був у великому виграші.

«Ого! Сильні одноокі вовки! Спочатку розберуся з вами."

Більші зібрати однооких вовків вже становили загрозу для Мо Фаня. Тому хлопець не шкодував за своєю магічною силою. Фаня окутала темні фіолетові блискавки. Його очі виблискували!

Глава 20

Глава 290: Покращує сім зір

Сильніші представники однооких вовків реагують і рухаються швидше, ніж звичайні. Мо Фань знав, що ці хитрі істоти зможуть ухилитися від його магії елементу вогню.

Саме тому хлопець вирішив діяти просто і грубо. Хоч би якими швидкими були ці вовки, вони все одно не встигають за « вударом грому та блискавиці ».

Прогрівся грому і моторошна, чорно-фіолетова блискавка створила в повітрі свого роду феєрверки. А якщо взяти до уваги, що ефект заклинання був усилений січком блискавки, то було зрозуміло, чи монстри не мають шансів.

Боюся, що реакції тварин не вистачило навіть на те, щоб зрозуміти, як вони зараз помруть. Одноокі вовки вимиг перетворилися на безліч кривавих плям!

Пішов кривавий дощ. А втім, чорні краплі впали на землю мертвих вовків. Найсміливіші з вовків у заціпенінні дивилися на те, що сталося зі своїми товаришами. Вони розуміли, що ці вовки були найсильнішими серед них і зрозуміли також те, як цей чоловік миттєво вбив їх. Звідки ж йому тут взятися, такій людині?

"Моления!"

Нещасна магія ще раз показала байдужість Мо Фаня до життя цих тварин. Не чекаючи, поки інші вовки нападуть на нас і почнуть атакувати. Мо Фан використав « блискавку » та взяв решту тварин під контроль.

Поки монстри не могли поворухнутися, Мо Фань сформував три вогненних закляття.

Вогонь вразив тварин відразу ж після блискавки. У цьому прийомі не було нічого хитрого. Спочатку зволожуєш блискавкою, потім атакуєш вогнем.

« А? Темно-блакитне сяйво?»

« О, це душа! Сьогодні мені щастить, врешті-решт вдалося зібрати душу."

Обличчя Мо Фаня прикрасила радісну усмішку. Він убив вже багато монстрів рівня слуги, а душа з'явилася тільки зараз. Тепер зрозуміло, чому такі рідкісні магічні інструменти.

Мо Фаню пощастило, що він має чотири елементи. Інший маг середнього рівня на його місці, при відсутності атакуючих заклинань повинен був би рятуватися втечею...

Мо Фань отримав душу, і він зміг покращити шосту зірочку.

А якщо взяти до уваги душі загиблих однооких вовків, то виходить, що майже набралася половина цілої душі...

Проворний вовк зревів. Він підвівся під атаку триокого вовка, щоб розтрощити останнього укусом в шию.

Після цього укусу з рани бризнув фонтан крові...

Триокий вовк прикрив своєю лапою свіжу рану. Тепер ця тварина не могла впоратися з вовком. Триокий вовк подивився на старій машині, що стояв поруч. Через мить могутні лапи звіра несли його геть від цього місця.

- Мо Фань заздалегідь розгадав безхитровий план вовка, і під ногами хлопця з'явилася зірна система елемента тіні.

Перед Мо Фанем з'явився тіньовий шип, який корячись волі господаря полетів в сторону мети ...

Шип летів беззвучно і швидко.

У цей момент триокий вовк втік в сторону травиної гащі. Раптом величезне тіло монстра зупинилося, ніби його чимось прибили.

Звір дуже старався втекти, але все що він виходив — топтати землю під собою. Шкода, що у вовка не було ніяких шансів зрушитися з місця.

« Швидше, добий його, у нього просто жахлива сила» - сказав Мо Фань проворному вовку.

Триокий вовк дійсно був сильний. Його зусилля були достатні, щоб розхитувати тінні колючки і послабити дію заклинання. Мо Фань помітив це і був не впевнений, як довго зможе тримати монстра.

Проворному вовку не потрібно було повторювати команду. Вовк помчав у бік своєї жертви. За бажанням, вовк Мо Фаня зміг би нагнати трьохок навіть якщо б той звільнився і почав утікати. Проте, проворним цього вовка називають не просто так. Його лапи рухалися так швидко, що здавалося, ніби тварина не біжить, а летить зі швидкістю вітру.

Вовк летів як стріла, випущена з луки. А коли відстань між тваринами була приблизно двадцять метрів, то вовк ніби став холодною і лютою.

Тіло вовка вдарило по загрівку жертви, наче прокололо мечем.

Триокий вовк хотів захиститися від удару своїми лапами, але хто ж знав, що сила удару буде така величезна, щоб проворний вовк просто розрубав лапи монстра.

Дві товсті вовчі лапи зробили сальто у повітрі, забризкавши все навколо крові.

Однак лютий удар проворного вовка не зупинився на лапах жертви і розпорив частину шиї триокого вовка, обнаживши ще більше кровоносних судин.

Голова вовка повільно впала на землю, і відразу ж була розчавлена. Оскільки тіло вовка все ще було проткнуто тіневим шипом Мо Фаня, то воно не впало, а продовжили нерухомо стояти. Від жахливої картини стоїть обезголовлений триокий вовк, що віяв подихом смерті.

Через ще мить, кров фонтаном хлинула з місця, де була нова голова. У цей час дія заклинання Мо Фаня закінчувалася, від чого тіло триокого вовка впало на землю, як рухнучий будинок.

Проворний вовк любив чистоту, тому відразу втік на відстань від бризки крові тіла. Після того як аловий фонтан закінчився, тварина повільно підійшла до трупа і неквапливо встромила черево триокого вовку. Ще через мить лапи проворного вовка викинули серце звіра.

Вовк за один пристебнув внутрішні органи сородіча. Усім було відомо, як така дія допомагає тваринам стати сильнішими. Саме тому монстри безжалісно поглинають частину тіла своєї жертви.

Як тільки помер триокий вовк, то одноочікуючі збори були збентежені. Вони зовсім не хотіли зв’язуватися з Мо Фанем і проворним вовком, тому хаотично розбіглись на всі чотири сторони.

« Якщо ти вже закінчив, то я подивлюся, чи не залишилося від трьохокого вовка чого стояючого» - сказав Мо Фань проворному вовку.

Вовк по-людськи витатар на Мо Фаня очі. Він же закінчив цю битву, чого там ще шукати?

« Ти все одно з'їв найцінніше, що було у цього вовка — його серце, а тепер з дороги!», - поквапив вовка Мо Фань.

***

Якщо ви краще роздивитесь труп монстра рівня вожа зграя, то знайдете багато дорогих речей. Наприклад, незвичайні кігті, шкура та кістки можна продати за десятки тисяч юаней. Ціни були такими високими, тому що такі речі активно використовуються для створення магічних предметів і інструментів. Якщо ми зможемо продати їх, то можемо заробити купу грошей!

На жаль, у вовка не виявлено особливих кісток. Пощастило ще, що Мо Фань виявив незвичайне ребро в трупа одноокого вовка. Таку хорошу кістку використовують для створення захисних магічних предметів. Швидше за все без проблем піде за сто-двести тисяч юаней.

"Не вистачає душ?"

« Вже покращив шосту зірку, майже вдалося змінити магію початкового рівня»

« Гаразд, потримайся з монстрами в наступній точці і напевно вистачить!»

Мо Фань підійшов до пристрою, який проводив дослідження і почав збирати. На приладі горіл зелена лампочка, яка вказує на те, що всі дані отримані. Тепер залишилося віднести прилад спеціалісту і все.

Наступна точка була недалеко звідси, тому Мо Фань, взявши карту в руки, з боєм пробирався до неї. Душ відразу вистачило, щоб посилити сьому зірку елементів блискавки. Однак робити це було зовсім не мудро.

Коли він повернеться до команди, то зможе це зробити і зараз залишається тільки поодинці виконувати завдання.

Так, з появою сили він став таким свавільним!

Глава 291

Розділ 291: дивний водяний павук

***

***

« Ще трохи і стане зеленим!»

« Чорт візьми! Ці великі ящірки ще більше! Якщо не заберемося подоба-здорову - станемо їх вечерею!»

« Зелений, зелений!»

"Валим, швидше!"

Група людей втекла з цієї точки.

Невдовзі після цього група великих зеленьожих ящерів почала будуватися пряміком із заболоченого міста.

Зон по цілій місцевості проносився хвилями. А група магів, оточена монстрами з усіх боків, використовувала різні чари для порятунку.

Добре, що маги продумали наперед план відступу, інакше втекти від монстрів б не вийшло.

« Твою матір! Тільки зробили цю точку, а вже такі труднощі! Та ми ж підійдемо поки пройдемо всі точки!», - сказав товстий Ло Сун, важко дихаючи.

« У нас немає Мо Фаня, а отже немає сили його елементу вогню. Доведеться витратити багато сил на те, щоб битися з цією групою монстрів." - сказав Пен Лян.

Про силу магії Мо Фаня варто сказати наступне. Навіть у порівнянні з Мун Сюе, чарівництво Мо Фаня було вищим. Елементи блискавки та вогню, що всилені семечком, стали дуже потужними і могли б без труднощів знищити велику кількість монстрів рівня слуги за одне застосування.

« О, та цей хлопчина може тільки й попасти в біду і інших за собою тягнути. А потім ще й каже, що піде один і закінчить завдання. На мою думку, він скоро повернеться і ми всі побачимо, що він нічого не зміг зробити" - сказав Лео Мін Сюань.

Команді потрібно було спочатку проводити розвідку, а тільки потім починати вискакання. За останніми підрахунками, на це пішло приблизно два дні. Крім того, сам прилад для вивчення приваблює монстрів. А його потрібно захищати цілих три години! Якщо залишити прилад без захисту, то нічого не вийде.

"Дійсно, а може він і помер зовсім" - кивнув Ло Сун подумавши, що було б добре, якби цей Мо Фань загинув, цей талант, та ще й з двома примітками!

« Схоже, що тобі доведеться засмутити тебе. Судячи з моїх годин, він наближається сюди ..." - сказав Чжао Мань Янь.

Кожен мав наручний годинник, який показував зразкове розташування власників інших годин. Відстань між точками була складно визначити, але напрямок завжди очевидно.

Чжао Мань Янь вже давно подивився на годинник і зауважив, що близько години тому Мо Фан зрушився з місця й відправивсь до групи...

Він переміщався дуже швидко. Неначе не гуляв по покинутому і дуже небезпечному місті. Схоже, що у Мо Фаня не було необхідності ховатися від монстрів і він йшов безпосередньо.

Чжао Мань Яню було неясно: невже темний вовк Мо Фаня став сильнішим. Інакше як ще можна так швидко переміщатися? Та ще й переміщатися так сміливо.

***

Люди знайшли місце, де можна сховатися. Місцем виявилася майже нерозручена церква.

Коли люди відводили цю церкву, то подумали про те, щоб та простояла трохи довше. Будівля була розроблена таким чином, що рослинам було не так просто прорости. Церква погано пропускала не те, що рослини, але й пилюка була набагато меншою за інші будівлі. Якщо трохи забратися і тут можна буде жити.

Три особи залишилися в церкві. Сун Ся, яка не могла самостійно пересуватися, Бай Тін Тин, що її лікувала, і Мін Цун, який завжди слідував за Сан Се.

« Вони почали повертатися, аж ось будуть тією ж дорогою. Не знаю, чи зможемо ми до настання ночі вийти." - переказав Мін Цун Бай Тін текст переданий йому смс.

Бай Тін Тин сиділа на колінах біля Сан Ся. Її чудові форми при одному тільки погляді занурили в мрії...

Мін Цун не був людиною високої моралі. Він без жодного страху пожирав очима Бай Тін Тин, знаючи, що та зайнята вилікуванням Сюн Сін Сея і нічого не помітить.

Ляо Мін Сюаню дуже подобалася Му Ну Цзяо, це було відомо всім. Він тервся біля неї прямо як медоносна бджола. А від Мо Фань хлопця нудило.

Мін Цун спочатку не мав нічого проти Мо Фаня. Але потім він помітив, що його Бай Тін Тин дуже добре відноситься до Мо Фаня. Цей юнак також постійно замислився, що розбудило два елементи. Тому Мін Цун вже тоді не любив Мо Фаня. Останнім було те, що Ло Сун, Шень Мін Сяо та Л’яно Мін - Сюань відверто висміювали Мо Фаня і Міні Цун, помітивши це, негайно поповнив їхні ряди.

Ідея перечекати в церкві належала Мін Цуну. Він хотів залишитися наодинці з Бай Тін Тин, щоб розповісти про свої почуття.

« Мін Цун, принеси мені чисту воду. Я хочу промити її рану." - сказала Бай Тін Тин.

« Та ти просто використовуй питтєву воду»

« Води потрібно багато, а питної води недостатньо. Треба економити." - відповіла Бай Тін Тин.

« Гаразд»

Мін Цун взяв глек і пішов, роздумуючи де ж можна дістати води...

Він скоро згадав, що коли вони йшли сюди, то бачили зарослий ставок. Води для того, щоб промити рану повинно вистачити.

Коли юнак дістався до ставка, то не помітив нічого особливого. Він байдуже занурив глек у воду, наповнюючи його до самого краю і в той час думав про чудові форми Бій Тін.

Бай Тін, Му Ну Цзяо та Мюн Сюе різнилися. Мін Цуну в дівчат подобалося, коли вони не були занадто худими. Йому подобалося, що при дотику до дівчини він відчуває не кістки, а м'яке тіло. Саме тому йому сподобалась Бай Тін.

У більшості випадків, люди в подібному місті думають про монстрів. Але Мін Цун думав про Бай Тін Тин. Він подивився багато фільмів про кінець світу і думав, що разом з Бай Тін Тин вони могли б тут чудово співіснувати.

Вже минуло багато часу від того моменту, коли група вийшла на завдання, а Мін Цун все ще не дав волю почуттям. У нього з’явилося дедалі більше огидних думок.

Мин Цун думав про це і розслабився.

У той час тварина, яка дуже схожа на водяного павука, заповзла до хлопця в рукав. Мін Цун нічого не помітив!

Напівпрозорий водяний павук забрався під одяг і перестав виконувати будь-які рухи.

« Гаразд, час повертатися. Чого тут стояти, думати, треба повернутися до Бай Тін Тин і поговорити з нею." - Мін Цун був не придурком, він знав, що про секс зараз потрібно забути. Найважливіше тепер знайти потрібні слова.

Він повернувся і пішов назад до церкви, а разом з ним пішов водяний павук.

« У цьому триклятому місці одні комахи. Задолбало», - сказав Мін Цун і почухав спину. Він відчув, що його ніби хтось вкусив.

Глава 292

Розділ 292: Підняти тварин

Вода прибула. Бай Тін Тінґ відразу додала у воду антисептик. Рани Сун Ся загоювались повільно. Було очевидно, що те що ранило дівчину також мало якийсь отрута. Отже, частина поранень не була вилікована магією. Спершу треба було самостійно помити отруту з рани.

Бай Тін Тіна відчула, що в церкві гаряче. Вона вже зняла одяг, обнаживши білі плечі. Поту почали скаплювати на різних частинах тіла, у тому числі в чудовій залозі.

Мін Цун стояв поруч і з його висоти відкривався чудовий вид на Бай Тін Тин. Його очі сяяли.

Виходячи з того, що бачив Мін Цун раніше, Бай Тін Тин, мабуть, наробила щось схоже на спортивного бюстгальтера, ховаючи від усіх навколо свої унікальні пагорби.

Фантазія Мін Цуна розігралася не жартома. Він уже навіть не намагався приховати те, що відверто п'є на дівчину, так, щоб у нього очі з орбіт незабаром випадуть!

Бай Тін Тин промила рани Сун Ся і витерла рукою спітнілий лоб. На жаль, коли дівчина підняла погляд, то перетнулася з похітливим поглядом Мін Цуна.

Бай Тін Тінґ була приголомшена, але постаралася зберегти спокій і сказала: « Будь ввічливою ».

Але Мін Цун не відреагував і непохитно втупився на Бай Тін Тин.

Зрештою Бай Тін Тінґ зрозуміла, що бажання мати самовладання не є легким для юнака.

Мін Цун нерухомо стояв і очима пожирав дівчину.

Саме зараз на хлопця щось сталося і йому здалося, що він опинився в якомусь японському порнофільмі. Мін Цун подумав, що може повести себе самовільно з Бай Тін.

Кінець світу, покинутий будинок, самотні чоловіки і жінки.

Почувся злий сміх і жіночий соромливий крик. Одяг на Бай Тін Тин був миттєво і жорстоко розорений. Тепер Мін Цун перестав існувати, був тільки звір, який не знає моральних цінностей і хоче задовольнити природні потреби.

- гнівно крикнула Бай Тін Тин.

Бай Тін була не з тих, хто дозволив іншим спокійно робити що їм заманеться.

Дівчина з гнівом відступила на крок, і поряд з нею виникла сузір’я.

Вона не хотіла використовувати магію на своїх, але це вже край.

Дівчина не перший день жила в цьому світі, тому знала, що хлопці часто починають думати про щось нове. А тут такий вчинок.

Бай Тін Тин не думала, що така благородна людина як Мін Цун може так вчинити.

« Ти етая, що робиш?» — почувся голос чоловіка з входу до церкви.

Це був Лю Чжен Хе, який разом з лютововком побачив, що зробив Мін Цун.

Темний лютововк швидко підбіг до юнака і притиснув його.

Мін Цуна втихомирив, але ніхто не міг повірити у те, що побачив.

У церкві надовго запанувала тиша.

Бай Тін Тин накинула пальто. Вона все ще була трохи зла.

Певно, справа зайшла надто далеко. Як він взагалі потрапив до команди імператорського університету. Після того, як вони повернуться, Бай Тін Тин йому задасть!

- сказав Лю Чжен Хе і дав юнакові оплеуху.

Мін Цун ніби прийшов в себе і побачив як всі на нього дивляться.

Коли він переклав погляд на Бай Тін Тин, то побачив, що її одяг був потріпаний.

Через мить до нього дійшло, і обличчя юнака побіліло.

Чи це відбувалося взаправді? Невже це були не його фантазії...

"Я...я"

« Ти ще щось пояснюєш? Сяо Фэн, сюй Да Лун, зв'яжіться його." - сказав Лю Чжен Хе.

« Я не знаю, як це сталося. Вибачте, пробачте."

« Так, не думав, що він така людина»

« Так, Цзин Цензін, ти ходила поруч з ним, краще тобі тепер триматися подалі», - пошепотом сказав Чжао Мін Юе.

Усе сталося так несподівано. Ніхто не міг припустити, що все так обернеться. Сяо Фэн і Суй Да Лун прив'язали Мін Цуна до колони. Команда почала обговорювати наступну точку, але оточення було дуже дивною.

***

Вже майже настала ніч. Виснажена група ось-ось збиралася лягти спати, як зовні донісся звук кроків.

« Не хвилюйтеся, це я» — сказав Мо Фань.

Двері відчинилися, і юнак посміхнувся увійшов всередину.

Його очі відразу подивилися на тих, хто йому не цікавився.

Хто б міг подумати, що як тільки Мо Фань увійде, Бай Тін Тэн встане, вибухне зі свого місця і побіжить до нього на зустріч. Не встиг хлопець щось уявити, як дівчина вклала його у свої обійми.

Легке, приємне на дотик, еластичне тіло дівчини раптово захиталося Мо Фаня.

Всі були обшарпані.

Усі помітили, що Бай Тін Тин дуже любив бути поруч з Мо Фанем.

Бій Тін була налякана, а Мо Фань в її очах був чудовим розрадником.

"Ем, щось сталося?" Мо Фань ніяк не міг зрозуміти причини такої поведінки, все ніби було в повному порядку.

- сказала Бай Тін. У неї були почервонілі очі, а тіло було слабшим. Здавалося, ніби вона може покладатися тільки на Мо Фаня.

« Ну... добре», - поспішно погодився Мо Фань.

Красуня сама кинулася до нього в обійми. Але те, що це сталося так раптово, здалося трохи дивним.

Чи їхні стосунки вже стали такими близькими?

« Той, хто хотів сам провести опитування повернувся, але що добув? » — сказав Лео Мін Сюань дивним тоном.

Мо Фань трохи покуштував Бай Тін, а потім дістав два прилади з кишені і кинув їх на відповідальну особу — Муне Сюе.

- запитала Му Нін Сюе трохи здивовано.

« Що, правда?»

« Похоже, що й правда закінчив. Мо Фань, як ти це зробив? Поки ми розібралися з однією точкою мало все не померли», - налякано сказав Пэн Лян.

Розділ 293

Розділ 293: Спокуса. Частина 1

"У мене є геніальний план." З загадковою посмішкою сказав Мо Фань.

"У будь-якому випадку, немає тварин" - сказав Шень Мін Сяо.

Ло Сан почав розмову: « Все, що є.

"Якщо самі сміття, не думайте, що інші такі ж помічники" - заявив Мо Фань.

Ляо Мін Сюань набрав більше повітря: « Ти кажеш, що ми всі просто сміття, але те,що в тебе спочатку два елементи - всього лише удача, а вона така стерва, яка сьогодні з тобою, і завтра відвернеться і все, ти залишишся ні з чим!»

Мо Фань подивився йому в очі, було видно, що Лево Мін Сюань образився на свою немочність і заздрив йому.

« Якщо хочеш битися, я готовий в будь-який час, тільки скажи, а не тявкай, як Моська!», - сказав Мо Фань.

« Ти думаєш, я тебе боюся? » — закричав Ляо Мін Сюань.

Всі довкола знали, що пахне смаженим.

Му - Ну Цзяо підійшла до Мо Фаню, і сказала: « Ти не гарячий, ми на завданні. По поверненні вирішіть. "

Ляо Мін Сюань зовсім не заспокоївся, навпаки, спалахнув ще більшою лютістю, тому до цього Мо Фаню така увага, що за божий помазанець, і також Мун Суе живить якісь почуття до нього, на все це таке зарозумілість. Банальна удача, і нічого крім.

"Давай, хто про*є, той повернеться до університету" - Лео Мін Сюань відмірявся йти до кінця.

"Ну, вперед!" - Мо Фань ненавидів подібних вискочок.

"Хватить шуміти!!"- крикнув Лю Чжен Хе і почав відштовхувати назад Ляо Мін Сюаня, а той з усієї сили відштовхнув його.

« Ти що собі дозволяєш? Ти командир що-небудь? Ти з'їси в Імператорському університеті, хто ти такий, мене навчають? Як маленький мопсик плазуєш перед Му Нін Сюе, намагаєшся випендритися перед нами.

Всі ахнули. Ніхто і не думав, що той хто прийшов розійтися, Лю Чжен Хе тільки погіршить ситуацію. Він також потрапив у головний біль Лю Чжен Хе.

« Щось проти мене маєш? Краще не зв'язуйся." - зі злістю збентежено сказав Лю Чжен Хе.

« Зв’язуватися? Та ти просто частина утвари в будинку Му, не можеш підійти відкрито до дівчини, яка подобається, а замість цього шкода перед нею розтираєшся, підстилку!»,- у оточуючих пофарбували вуха, від слів Ляо Мін Сюаня.

Лю Чжен Хе оскаженів від того, що він сказав, мимовільно подивившись в очі Мун Сюе. Її обличчя не виражало жодних емоцій, тільки в її очах можна було побачити легке огиду, і подив до того, на скільки дріб'язковими бувають люди.

"Сюй Да Лун, Сяо Фэн, він божевільний, скрутіть його!" - сказав Лю Чжен Хе.

"Ви двоє, що ви його слухаєте, як слухняні піски?" - сказав Лео Мін Сюань.

Сюй Да Лун, Cяо Фэн просто промочали, що їм-то попадають під роздача?

Зрештою Лево Мін Сюаня зікрутили і заклеїли йому рот, щоб не продовжувати молотити всю цю нісенітницю.

...

« Що відбувається в кінцевому підсумку? Все було добре, як раптом награбували Бай Тін Тинг, полякалися Лю Чжен Хе і Ляо Мін Сюань" прошепотів Пэн Ленян, що сидів біля багаття.

"Не знаю, але думаю, все від того, що останнім часом занадто багато стресу" - сказав Чжао Мань Янь.

"Скоріше б все закінчилося."

"Хіх, випробування ще не закінчились, а ресурси, які ми вибрали, вже закінчуються."

Раніше всі, сидячи біля вогнища, розважалися і слухали придуркові історії Пэн Ляна, а тепер табір все більше нагадував військовий.

Мо Фань базікав з Чжао Мань Янем, обговорюючи хто ж візьме за дружину Бай Тін Тин. Поки вони говорили, до них підійшла, холодна як лід, Мун Сюе, перебираючись поглядом з одного на іншого.

"Хах-хах, ну, ви тут побажайте. Я піду перевірю рану Сан Ся" - тактовно відійшов від Чжао Мань Ян.

Мо Фань трохи дивувався, що відбувається і не довірливо дивився на Му Нін Сюе.

Вона виросла прекрасною дівчиною, довгі вії, тонкі брови, срібне волосся, зовнішність-мерита, яка прийшла з роботи художника.

"Чому ти це робиш?" - сказала Муні Сюе.

"Я роблю це як?" - Невибагливо відповів Мо Фань.

"Неправильно" сказала Му Нінь Сюе.

« У кожного на серці є темна сторона, і кожен має свій скелет у шафі. Ляо Мин Сюань надзвичайно вузько думає, ще й заздрісний до джути»,- Мо Фань заклав руки за голову, ніби тут і не про що говорити.

"Є дещо ще неправильне" - сказала Муні Сюе.

(Сміх)

« Бий Тин Тін, у тебе з нею дивні стосунки і вона на руках при всіх носить. Я думаю, що вона зовсім не тендітна".

« Вона таємно закохана в мене. Ти раніше теж була закохана, навіть говорила, що хочеш втекти зі мною з дому." - із сміхом сказав Мо Фань.

"Тоді я була дурною",- відповіла Му Нінь Сюе.

"Але я згоден" - сказав Мо Фань.

« Вибачи...», Му Нінь Сюе стала ще похмурішою, вона знала, що її сім'я дуже вдарила по родині Мо Фаня.

« Не треба вибачатися переді мною, навіть якщо ти зараз мені скажеш, що покинеш сім'ю Му, я буду з тобою»,- просміявся Мо Фань.

"Ми вже дорослі, не варто так жартувати" - відповіла Муні Сюе.

« Я жартую. Раніше, ти хотіла втекти з клану тому що тебе занадто контролювали. Я хотів допомогти тобі. Я завжди, без вагань згоден допомогти тобі. Ти ж знаєш чому?

Глава 294

Розділ 294: омана. Частина 2

« Все тому, що ти для мене як принцеса з казок у замку. Багато хто за ціле життя не може знайти для себе чогось такого, що змусить їх покинути все. А ти з дитинства та, з якою я був готовий втекти і подолати будь-які труднощі, шкода, що нас відразу ж спіймали. "

Му Нін Сюе довго тримала мовчання. І, нарешті, заговорила:

« Ти такий, як вони. Дивний."

«Можливо»,- знизився плечима Мо Фань. На його обличчі не залишилося ні краплі колишньої усмішки.

"Тоді ні про що говорити" - Му Нін Сюе, куди більше турбувалися справи сьогодення.

"Але те, на що я погодився колись, я завжди готовий закінчити."

« Який сенс? Ти чудово розумієш, що все це було дитячим. Сьогоднішня сім'я Му, не та, що була раніше. І ти сам стягнув на себе біду. Більше того, ти не в моєму смакі" - відкрито заявила Му Нін Сюе.

Скільки їм тоді було? Му Нін Сюе вже й забула все, що було з ними. Для Мо Фаня це був удар, і йому було соромно за те, що він підняв цю тему.

"Тільки ось не кажи, що ти не потрапила на моє чарівність" - без натяку на сором сказав Мо Фань.

« Ти дуже дивний, правда. Але щоб у тебе не було на душі, я все одно змушена сказати ні. Сім'я вже знайшла мені нареченого, і, хоча я до нього не відчуваю якихось відчуттів, але любов для мене не на першому місці. І не думай, що я можу відвернутися від рішення сім'ї, як би я не була незадоволена їм, все це нереально." - сказала Мун Суе.

Для неї вимовити щось подібне було в диковинку, зазвичай вона приховувала все, що у неї на душі і думала, ніби давно про Мо Фана з голови вигнала думки. Він володіє двома елементами від природи з необмеженим потенціалом, і немає причин по молодості брати й кидати все на вітер.

Мо Фань слухав, розинувши рот. Від бездушних слів Мун Сюе він пішов у себе. Але, добре, що вона сказала це прямо не лукаво.

Незважаючи на безприкладну ситуацію, він дуже зрадів і знову відчув спонуку подолати її.

Питання тільки, дійсно це варте того? Вона була його першою любов'ю, і зараз на питання, чи зможе він її відпустити, відповідь однопризначена: так. Але щось було не так, і його здобуло багато відчуттів.

...

...

Всю ніч вогонь накачав атмосферу.

Все від того, що у Мо Фаня на серце був важкий камінь, який, за допомогою його ж думок, вкопувався все глибше. І коли йому стало дуже погано, підвіска на шиї почала світитися.

Це було слабкою і майже непомітною брижкою, що рухалася в унісон думки в голові Мо Фаня.

Це світіння нескладно за собою магічні чари, в одну мить, все, що у Мо Фаня було на душі пішло на заднє план, ніби, його занурили в холодну воду, повернувши його до звичайного стану.

Ніби співала спала з його очей.

Він подивився на чарівна спину Мун Сюе, його думки були прозорий, і він розумів, що зараз він нав'язується, але все одно:

"Нін Сюе, почекай!" - покликав Мо Фань.

Му Нін Сюе повернула до нього голову і подивилася йому в очі, цей Мо Фань і той, що стояв перед нею пару хвилин тому були різними людьми. Ніби хтось розбудив її посеред сну.

« Що тобі ще потрібно»,- невірно проговорила Му Нін Сюе.

"Дуже дивно",- серйозно сказав Мо Фань.

Було схоже, що Му Нін Сюе, як і Мо Фань, прийшла в себе. Стріпнувши головою, вона сказала: « Те саме що ти був як всі інші."

« Я думаю, що це було щось на зразок духу омани. Підвіска, що дав мені директор захистила мене! Я щойно сам був у подібному незрозумілому стані»,- з серйозним видом сказав Мо Фань.

Му Нінь Сюе була повністю поглинута своїми думками, вона звичайно припускала, що існує щось подібне, але вона здивувалася, тому що всі нинішні дивні дії були спровоковані духом омани.

"Можливо, Мін Цун теж так нагруз сьогодні Бай Тін Тин, його власні думки, у добавок дії духу омани - все злилося разом."

« Є заздрість Ляо Мін Сюаня, і невдоволення Лю Чжен Хе, все відбувалося з тієї ж причини."

« Якби Тін Тінґ Тин був подобаєшся після того, як сталося, вона трохи залежала від тебе.»

« Тільки що ти... Ну, ти сам знаєш» - сказала Му Нін Сюе.

Мо Фаню стало ніяково. І ось справа, яка так швидко розкрилася з іншого боку. Але, нарешті, він вільний.

але спершу треба вирішити до кінця те, що сталося.

« Перший мандрівник Мін Цун. Піду спитаю у Бай Тін Тин, куди він пішов. - сказав Мо Фань.

Мо Фань підійшов до Бай Тін Тин, вона дивилася на Му Ніне Сюе, не приховуючи ворожості, тільки ось зрозуміло з якої причини.

Мо Фань взяв підвіску і поклав її в долоню Бай Тін Тин. Вона покрилася світською брижою знову, Бай Тін Тинг здригнулася, її зіниці розширилися і знову звузились, погляд став ясним.

Пригадавши, що вона наробила, її обличчя вилилося фарбою і ніяк не могла глянути в очі Мо Фаню.

« Нічого, нічого. Я знаю, що відбувається. Мені потрібно дізнатися: куди пішов Мін Цун, на зразок ця церква закрита і поблизу немає слідів монстрів..." - сказав Мо Фань.

Глава 295

Розділ 295: самознищення

« Я попросила його піти за водою. Мабуть він пішов до найближчого ставка".

« Добре, я піду глянути чи він там. Ти дивишся, тримай свої приховані думки при собі, а то ця річ може впливати на людей, посилюючи їхні внутрішні почуття та емоції." - сказав Мо Фань.

"Ага" - БАЙ Тін Тин похитала головою.

Мо Фань і Мун Сюе перекинулися парою слів, бо було незрозуміло, скільки ж людей жило під підступним впливом, видаючи свої найпотаємніші думки.

Магічний інструмент зібрання допоміг Мо Фанію зберегти свій внутрішній стан, а також додав до себе Бай Тін Тин — її ступінь омани. Ляо Мин Сюань і Мін Цун, з ними все зрозуміло, їм не допоможеш.

Мо Фань прикинувся, що йде в дозор, хоча насправді пішов шукати водне джерело, куди звернула Бай Тін Тин.

Перша водойма — це Мін Цун. Крім того, як тільки Мін Цун утікав за водою, він не погодився з тим, що залишив церкву!

З приходом півночі опустище місто накрило спокійну і моторошну атмосферу. Десь далеко від нас лунали ледь чутні звуки тварин, які спонукували серця битися ще частіше. Ніхто не знав, які ці тварини вийшли вночі на полювання.

Холодне зоряне світло освітлювало обриси безмовного опустеляючого міста. Будь-який інший не погодився вийти опівночі з безпечної церкви, але у Мо Фаня хоробрості було з ліхвою.

Елемент тіні давав Мо Фаню здатність нічного бачення, так що Ма Фань дуже швидко знайшов місце, де Мін Цун набирав воду.

Однак Мо Фань не пішов туди напрямок, а спочатку обминув околицю.

Доійшовши до Оврага з водою, під ногами знайшли розкидані кістки, які належали незнаній тваринці.

Залишки так рештки Мо Фань такого за своє століття надивився вдовольство. Але коли він відсунув густорослі трави попереду, то побачив цілу купу кісток, які були розкидані там.

Кістки лежали на площі приблизно 50 метрів від місця, де стояв Мо Фань. Це була ціла болота, всипана ворожими рештками!

Зірки зимно освітлювали свої сяйві білі рештки, і тому вони здавалися ще жахливішими. Скільки загиблих тварин було невідомо, залишалося тільки одне питання: чи таке прекрасне і безпечне місце могло бути повністю присиплене рештками?

Мо Фань продовжив досліджувати околиці далі. Потім біля диких трав він побачив кілька тварин. Очевидно, тут була битва, і вони люто гризли тіла противників.

Здивувавши їх ближче, стало зрозуміло, що це були одноокі вовки.

Невідомо чому, але ці одноокі вовки були ще жорстокішими. Якась внутрішня ненависть змушувала їх робити кожен свій укус ще більш потужним так, що свіжа кров розлилася навколо.

« Странно... Одноокі вовки — це стадо... Зазвичай вони не нападають на своїх же." - подумав про себе Мо Фань, спостерігаючи за різкими рухами магічних вовків.

Через деякий час ці тварини напали на ще кількох своїх тварин. У результаті, єдиний живий звір виліз на зелену траву поруч, яка тепер була повністю червоною від свіжої крові, а повітря навколо наповнене запахом смерті...

Мо Фань, повний подиву, знову окинув поглядом цей дивовижний ставок.

Ні, так не піде. Це місце занадто вже дивне. Всім треба звідси йти.

Груда останків, та ще одноокі вовки, які вбивають один одного... Тут точно робилося якесь чаклунство, яке контролювало цих звірів.

Мо Фань не заходив надто далеко, адже невідомо, якого рівня він може там зустріти. Груда білих кісток чітко казала, що там нічого доброго чекати не варто.

Повертаючись в сторону церкви, Мо Фань несподівано побачив, що всередині церква накрила величезну хвилю магії.

Це вогонь!

Це великий вогонь!

На підході до церкви, йому в очі з'явилося щось яскраво-червоне!

Ще зовсім недавно в опустелюваному місті церква була охоплена полум’ям. Було видно силуети кількох людей поруч з сузір’ями та складовими зоряних систем...

Мо Фань втратив свідомість, не розуміючи того, що могло статися після його звільнення.

Ні хвилини не вагаючись, Мо Фань перетворився на чорну тінь і в темряві кинувся у бік церкви.

Церква була охоплена полум’ям, а вогонь став дедалі чіткішим.

Прибувши, Мо Фань побачив Бай Тін і Пэн Ляна, які двічі витягли обезсильну Сон Сю.

З іншого боку церкви він побачив Му - Ну Цзяо і Ло Суна. Вони обидва використовували магію середнього рівня, не залишаючи один одному місця до відступу.

Як Му Ну Цзяо і Ло Сун підрилися? Невже Ло Сан зробив щось погане стосовно Му Ну Цзяо?

Не буде жодної пощади!

« Мартвий товстяк, ти наважився образити мою Цзяо Цзау! Зараз я тебе знищу!» - вимовив Мо Фань розгнівано. На його долоні вже спалахнуло полум’я.

« Почекай, вона сама перша почала! Не злись так, Мо Фань!" - Перелякано сказав Ло Сан.

Ло Сан вже використовував усі свої магічні предмети у битві з Му Ну Цзяо, і якби на її місці був Мо Фань, то від нього уже нічого не залишилося б. Взагалі, якого біса вони почали гризтися між собою? Хоче вигубити один одного?

Мо Фань придивився і побачив, що між бровами Му Ну Цзяо було щось червоне, за кольором нагадала сиру кров. Почервоне від гніву обличчя витончено-прекрасної Му Ну Цзяо, було чимось із ряду геть виходьні ... але теж було красивим...

« Мой Ну Цзяо теж потрапила в цю пастку... Її внутрішні почуття висихають, змушуючи її напасти на свого ж, прямо як ті одноокі вовки, які винищують один одного ...» - в голову Мо Фаня закралися подібні думки.

Він не міг виступити проти Му - Ну Цзяо, щоб її поранити — це страждати самому.

"Гей, товстяк Ло, захитайся, але не порань Му Ну Цзяо, а я поки намагатимусь знайти джерело всіх наших бід" - сказав Мо Фань Ло Суну.

Ло Сан незабаром розплакався. Що означало « не порань її»? Коли він сам незабаром стане інвалідом.

Використовуючи тінь, Мо Фань досяг іншої сторони церкви.

Там Мо Фань побачив, як Чжао Мань Ян і Чен Бінн Сяу були атаковані Шені Мін Сіо, Цзин Ціну та Жауко Міджу.

Неподалік Чжен Бін Сяо з’явився печерний демон, який був настільки сильний, що сам міг подолати підземну хвилею заввишки понад 10 метрів!

Ніхто не міг подумати, що Чжен Бін Сіно втіхаря ризикує використовувати свого контрактного звіра рівня у зграї.

Звір зміг повністю витримати магію елементів вогню середнього рівня Чжао Мін Юе!

« Мощений звірок! » - подумав про себе Мо Фань.

«Мо Фань, тільки не кажи мені, що ти теж збожеволів!» - Чжао Мань Ян крикнув Мо Фаню.

« Я не одержимий!» - захоплено відповів Мо Фань.

Чжао Мань Янь и Чоген Бін Сяо зітхнув.

Раптом Мо Фань розлютився. Ці три-чотири людини не зможуть приборкати його! Духовні насінини вогню та блискавки — це вам не іграшки!

« Ти краще поквапся, щоб знайти метод як їх заспокоїти! Інакше не ми вб'ємо їх, а вони нас!" - почувся голос Чжао Мань Яня.

Розділ 296

Розділ 296: Магічна павутина

« Я тільки знаю, що в околицях є тварина, яка може контролювати психіку. Я повернувся, тому що хотів попередити всіх, що нам потрібно забиратися звідси, але коли я прийшов, ви вже все передралися." - сказав Мо Фань Чжао Маню.

"Тоді йди і вбий цю тварину, тоді всі зможуть прийти в себе" - відповів гнівно Чжао Мань Янь.

Зазвичай Мо Фань завжди був рішучий, якщо треба було когось вбити. Чжао Мань Янь не міг зрозуміти, що ж сьогодні відбувалося з Мо Фанем.

« Добре. Тоді давай я тут поки буду стримувати одержимих, а ти йди і вбий цього звіра-покаліпника" - висловився Мо Фань.

Чжао Мань Янь втратив дар мови.

Мо Фань не дуже хотів йти з простої причини: тому що він один міг тут зі всім розібратися, а щодо розбірок з горкою білих кісток тварин - то там навіть немає потреби напружуватися.

Мо Фань ні за що не хотів би розбиратися з іншими. Його турбувала лише Му Ну Цзяо, яка також брала участь у загальній бійці — її можна було просто оглушити і забрати з собою. Буде краще піти звідси якомога раніше.

Поки Мо Фань обмірковував план евакуації, неподалік з’явився срібний силует, який летів сюди зі швидкістю вітру.

« Ходімо зі мною!» - Му Нін Сюе, використовуючи шлях вітру опинилася перед Мо Фанем. Вона схопила його за руку.

« Куди йти... Навіщо? Обережно, обережніше, там попереду болото ...» Мо Фань дивно закричав. Було ясно як білий день, що він нікуди не хоче йти.

Му Нін Сюе підхопила опір Мо Фаня. Той самий ставок ставав все ближче... Мо Фань і сам знав, що то тварина в ставку треба вбити сьогодні.

Поки Мо Фань думав про те, який же звір може стати перед ними з ставка, він помітив, що між бровами Мун Сюе також існує гарний червоний контур. Ця відмітка на серебристо-білому обличчі була настільки звабливою, що серце в його грудях забилося швидше.

Стоп! Битва серця — це ніщо! Це означає, що душа Му Нін Сюе теж омана!

Хоча ні, теж невірно.

Душі інших обманені, і всі вони тепер намагаються вигубити один одного, неначе усі ті що накопичуються в їхніх душах ненависті й образи знаходять вихід, додаючи їм більше злості.

Якщо Мун Сюе теж одержима, то чому вона притягнула його сюди?

Якщо вона повністю одержима, то вона привезла його до ставка, щоб водосховище міг зжерти його? Чи її глибокі почуття штовхають до вбивства?

"Ляжна блюдце/заморожування поля!" - Му Нін Сюе не тратила на сторонні розмови, використовуючи магію льоду проти цього дивовижного ставка.

Її очі були сповнені бажання вбивати, вона точно була обманена, але в неї був лише один внутрішній мотив — обезголовити цього водяного монстра!

У Мо Фаня на шиї до цих пір було зібрано намисто, тому він не потрапив у пастку обману. Але Мун Сюе став одержимим вбивцем, і йому доведеться залишитися з нею.

Ця дівчина теж була дуже дивною... У той час, коли всі були обманені і під впливом цього починали з'ясовувати стосунки та битися, виливаючи свою ненависть, образу й злість... Хоча... До певної міри у всіх в команді були причини, щоб повбивати один одного. У всіх, крім Мун Сюе... Її душа просто була сповнена думкою вбивати...

Заморожуюче поле повністю покрило водойму. Му Нін Сюе використовувала крижану блюдо, щоб заморозити її якомога швидше.

Монстр, який знаходився у ставці, звичайно, не просто так терпіти такий напад, тому Мо Фань стояв поруч наготуванні.

Якщо вилізе монстра на кшталт чарівного чудовисько-рослина, то Мо Фань приготувався спочатку оглушити Му Нін Сюе, потім повернутися і охолодити му Ну Цзяо, Бай Тін Тинг та Чожано Мань Яня. А потім схопивши їх, швидше втекти звідси.

І справа тут не в тому, тонка чи ні. У світі вистачає всяких істот, і Мо Фань знав, що він зараз не може тягатися з усіма. І якщо не виходить перемогти, то треба негайно бігти!

Роздався скрип.

Поверхня ставка повністю замерзла так, що на її крижині можна було чітко бачити відображення зірок.

У ставку можна було побачити живу природу, перш ніж її закривало криголам. На поверхні було багато павукоподібних створінь, які збиралися сховатися у густорозвиненій траві поруч.

Однак Мо Фань не помітив, що велика кількість цих павуків встигла вийти і вже втікала по його одягу.

Мо Фаню було важко їх знайти, тому що вони були дуже дрібними і рибалками. Навіть у звичайний день було б важко їх розгледіти. Добре ще, що на його шиї висіло намисто, яке рятувало його...

« Так значить Мін Цун підчепив цих водяних паучків, коли прийшов сюди за водою? І саме вони зробили його одержимим?" - думав про себе Мо Фань.

Саме ці паучки... Якби не було збору, то тепер би так бурхливо не відреагувала особа.

Якби Мо Фань все-таки піддався цій омані, то у нього в голові була лише одна думка - бігти... Він би втік сам і не зміг би подбати про інших... Ну або б йому теж знесло дах, як тільки він би побачив Ляо Мін Сюаня ...

Роздався дивний стукіт.

У той час, коли Мо Фань стояв біля ставка, звідти почувся гучний звук.

Крижана поверхня ставка завібрувала і тріснула, перетворившись у крижані кристалики в повітря з білою хвилею криги.

Ця хвиля затопила весь пустир...

Ще страшнішим було те, що велетенська кількість водяних павучків кинулась на воду і розбігалась по всіх напрямках.

З хвилі з’явився кровожерливий чорний монстр, очі якого горіли злим червоним світлом. Він пильно дивився на Мо Фаня, то на Му Нін Сюе.

Це була пауча голова завбільшки з половину кімнати. Очі були розміщені між мозком і обличчям. Обличчя наче було вкрите дивним гримом і сповідано потворними візерунками.

Голова була набагато більшим, ніж все інше тіло. Але найжахливіші були гострі як леза 8 лап ... Та які там лапи! Кожна з них була як окремий вбивця, що виходив із грудей павука!

Павучий звір!

Цей вид тварин ставився до холоднокровних, хижі навики — пастки, прокляття, отруйні атаки та ошуканство, яким майже жодна жива істота не може протистояти!

Зрозуміло, що саме цей павук був звабливим.

Було незрозуміло, скільки років цей павук-підлещувач перебував тут в усамітненні; скільки ж тварин він вже з'їв, що відгодувався до такого стану! Однак слід зазначити, що тварини з таким широким спектром здібностей зазвичай не мають великої бойової здатності!

Мо Фань зробив глибокий вдих... Як добре, що зустрівся саме павук-підлещувач.

Якщо він не має великої бойової здатності, то його можна перемогти!

Глава 297

Глава 297: Бітова з величезним павуком

Прочинений вовк вже пішов відпочивати. Якщо б він був тут, то Мо Фань був би впевнений у своїй перемозі, але тепер мусив відбитися сам.

Навіть якщо він відрізняється від тваринного рівня ватажка... Коли Мо Фань до цього зустрічав монстра з аури прокляття, лусчастого потвори-паразіта або триокого вовка, він розумів, що ці тварини ставляться до серединних звірів свого рівня, але їх здатність не вважатися видатними.

Або ж магічний монстр-рослин, він також відноситься до звірів рівня ватажка, але далеко не всі можуть протистояти його здібностям - він стосується сильних істот середнього класу вожаку зграї.

Дивлячись на павука-облежника, навіть з атмосфери було зрозуміло, що сила павуків набагато більша за силу звичайних тварин, але не досягають здібностей чарівного монстра - росту.

У Мо Фаня ще було намисто, так що його душа була під захистом.

Му Нін Сюе хотіла вбивати, і тут вже було без різниці, захищена її душа чи ні.

Не враховуючи звабливої сили, не було важко протистояти павуку-оборона. Його першим завданням було знешкодити, тому що було незрозуміло, що в той момент відбувалося з людьми, які намагалися знищити один одного і чи зможуть вони протистояти одноокому вовку, якщо він потрапить туди.

Роздався тріск.

Павук-облежник почав розмахувати своїми кінцівками, гострими як леза, перехрещуючи їх наче руки ліворуч і праворуч.

Павук лежав за 30 метрів від Мо Фаня і Му Нін Сюе, тому він не міг дотягнутися до них. Невже він думає так просто? Не тут то було... Павук-облежник відрізав дві свої передні кінцівки, які полетіли в Мо Фаня і Му Нін Сюе!

Мо Фань швидко відкотився, а намисто на шиї різко зжилося.

Раптом з’явилося відчуття холоду, що опускається згори. Піднявши голову, Мо Фань побачив лезо в стіні і повільно сповзали шматки трави.

Хороший кидок!

Мо Фань до того думав, що такі звірі, як вони виживають своїх жертв у ущелинах, не є сильними бойовими навичками, а в кінцевому підсумку ця тварина ледь не відрубала йому голову!

Знайшовши поглядом Мунін Сюе, Мо Фань побачив, що вона вибудувала крижаний захист перед собою, яка не втрималася удару леза і розпалась на дві частини.

Магія льоду Му Нін Сюе не витримала подібної атаки, а це означало, що їй слід було використати магію вітру.

За допомогою вітру вона швидко перемістилась подалі, а потім почала складатися з зоряної системи елементів вітрів.

Сильний ураган підхопив її, роздувши широкий одяг... Сріблистий силует закрутився в повітрі, між її бровами яскраво світилася червона відмітина, у очах горів смертоносний вогонь, а сама вона була схожа на богиню шторму, в кожному русі якої відчувався аура руйнування!

Духовне насіння вітрів посилило руйнівність магії. Все в радіусі 100 метрів від Му Нін Сюе було знищено!

Заклинання « Лизві вітри/небесні мережі» почалося безладним повітряним потоком, який потім перетворився на гучну стіну з вітру. Опинившись у центрі цього заклинання, павук-облещувач видав пронизливий звук і почав скреготи своїми кінцівками, атакуючи стисканий вітряна огорожа.

В результаті, ураган стиснувся, вгнавши павука-облещителя всіма лапами глибоко у землю з силою, якої б вистачило, щоб підняти цілий будинок у повітря.

Роздався свист.

Ціпкі сили павука-облежника були дуже потужними. Половина його кінцівок зачепила небесні мережі Му Нін Сюе.

Заклять « вітри/небесні мережі» магія середнього рівня зберігаються відносно довго, але павук зміг зачепититься за вітрів так, що швидкість вітру не роздмухувала його як у блендері.

Побачивши це, Мун Сюе нахмурила брови. Цей монстр набагато перевищував тваринний рівень ватажка зграї: леза вітру другого рівня з духовним есенцією вітру — нехай такий мікс розмаже будь-якого виду звіра ужаку!

— Мо Фань, допоможи мені!» - закричала Мун Сюе. Вона розуміла, що її руйнівної сили тут недостатньо.

« Ти добре стримуєш його, але реагуєш він теж швидко! » — сказав Мо Фань.

"Ага".

Магія вітру не така цілеспрямована, як магія блискавки чи вогню, це можна було зрозуміти з того, що не страждає на павука-більника.

"Огненна троянда/пилюючий кулак/тормогнення!"

Мо Фань був рішучий. Він направив найміцнішу магію вогню, супроводжуючи її полум’ям вогненної троянди.

Смертоносна вогняна троянда загорталася на тому місці, куди втік павук. Бушуючі мови полум'я охопили місце... Утворювався стовп вогню, який фонтанував магмою!

Ефект гальмування мав велику руйнівну площу, але це закляття не могло змінити розташування. Павук-облежник мав сильне передчуття, і зрозумів, куди цілитися вогняний снаряд, відстрибнув убік!

У момент зачарування павук підскочив на висоту понад 10 метрів!

Не вірилося, що таке масивна тварина може так високо стрибати! У результаті розжарена магма не зачепила і волосинка на її мокрому тулуб!

Хто б міг подумати, що павук-підлещувач виявиться таким замкненим. Дуже швидко він піднявся з землі і його вісім кінцівок так швидко почали перебирати по поверхні, що навколо формувалася земляна хвиля...

« Заморожи його!» - кричав Мо Фань, бачачи, що мохнатий павук рухається до нього. Мо Фань швидко відсунувся подалі.

Його швидкість перевищувала навіть швидкість лускачого монстра-паразита, але тільки лускавий був розміром з людину, а цей порівнював на екскаватор. Він був схожий на маленьку гору, яка могла просто розчавити, тим більше якогось чоловічка.

Мо Фань не наважувався використовувати щит темряви.

Він згадав, як під час нудьги в школі побачив на Вейбо* (китайська соціальна мережа) видоролик, на якому один американський озорнік вирішив випробувати захисний корпус телефону на міцність. Для цього він кілька разів вдарив молотком, і зрештою з корпусом нічого не сталося. Але ось розібравши, стало зрозуміло, що зовсім новий телефон всередині розвалився.

Те саме можна сказати і про наш час. Мо Фань не сумнівався, що зі щитом мороку, купленим за такі байки гроші нічого не станеться, але ось сильна встряжка може стерти його самого у порошок.

- Мо Фань вирішив використати ще один магічний артефакт.

Поява різанини окутала ноги Мо Фаня.

Криваві чоботи закріпляли його серцебіння, придаючи кінцівкам нелюдську силу, яка наповнювала Мо Фаня відчуттям брутального вищості.

Павук-облежник кинувся в атаку, перемалюючи своїми гострими кінцівками всі перешкоди у вигляді бугурів і рослин.

Мо Фань не ризикував, і кинувся до тих, що стояли позаду.

Павук кинувся за ним. Мо Фань ледве зібрався на цегляну стіну, опинившись прямо у макашки монстра.

"Відведи мені ще один кулак!"

Мо Фань швидко випустив магію елементу вогню середнього рівня, і все його тіло стало вогненним!

Глава 298

Глава 298: вогненний дощ

Його тіло звеселося, аж поки павук не вилетів на 10 метрів. Яскраві очі павука-підлещувача дивилися на Мо Фаня.

Паук хотів за допомогою своїх кінцівок піднятися, але кулак Мо Фань випередив його.

"Пожежа троянда/пилаючий кулак-розрушення!"

Той, хто намагався кулака, люто опустився і схопив полум’я голови монстра. Цього разу він не міг втекти від удару.

Палець використав не тільки полум’я високої температури, але й настільки потужний ударний, що Мо Фаня відкинуло далеко назад. Павук же був запалений і обгорал у цьому лютому полум'ї...

Му Нін Сюе стояла неподалік, алі губи її непомітно прикрилися.

Цей Мо Фань, хоробрий. Звичайний маг не ризикував би випускати магія середнього рівня з такої близької відстані.

Це ще раз доводило, наскільки досвідченим був Мо Фань. Більшості магів потрібно стояти вкопаними як стовпи на одному місці, щоб у них вийшло форму зоряної системи елементів. І якщо проти тваринного рівня слуг це і спрацює, то проти тварини рівні ватажка зграї - ні, маг приречений на погибель.

Сила кулака Мо Фаня була такою сильною, що навіть без вогню цей м'ясистий павук-облещувач не зміг би виповзти звідси ще пів дня.

Му Нін Сюе, як завжди, не хотіла вірити в те, що павук-підлещувач загине тільки від магії Мо Фаня. Вона ще раз випустила магію вітру середнього рівня якраз тоді, коли павук був атакований. Елементи вогню та льоду конфліктують між собою, тому Му Нін Сюе використала лезо вітру, щоб захистити Мо Фаня і не дозволити йому спалити у своєму ж полум’ї.

Заклинання « Лизві вітри/небесні мережі» було випущено знову. Величезний стометровий вихр починав стискатися, піднімаючи з землі позосталі язики полум’я.

Через кілька хвилин весь вихр став яскраво-огненим, перевернувшись з магії вітру у вогняну Ветроню. Вогняний ураган не згасав, навпаки, він спалахував з новою силою.

Мо Фань побачив, як Мун Сюе вправно використовує вогонь для посилення своєї магії вітру, випустив зі своїх ладоней закляття палаючих кісток!

Кульки палаючих кісток, випущені Мо Фанем, сяюча, очорнила коло в нічній темряві і за допомогою цього запалюючого світла стали причетними до вогняного вітру...

"Не зупиняйся!" - сказала Му Нін Сюе Мо Фаню.

Мо Фань вправно володів магією елемента вогню першого рівня. І в той момент, коли з його рук зійшли кулі палаючих кісток, на його ладонах вже утворилися інші...

Мо Фань продовжував живити полум'ям чарівні елементи вітру протягом усього часу його дії. Тільки таким чином можна було завдати павуку-обобонителю непоправної шкоди.

За сузір'ям... Мо Фаню ще ніколи не доводилось випускати магію палаючих кісток так часто. Уявив себе зі сторони, він почувався вогняним кулеметом. Подібний метод, по своїй силі, не поступався магії елементів вогню середнього рівня.

Проте павук не був настільки простим, оскільки зрозумів, що має переривати цю магічну комбінацію. Невеликий ривок і в Му Нін Сюе полетів згусток отрути.

Глава 299

Глава 299: Вбивця крижаної цибулі.

Тільки Му Нін Сюе почала захищатися магія, як павук-облещувач знову атакував, набрав повний рот отрути і плюнув у Мо Фаня.

Мо Фань поспішав, у нього не було магічних предметів, але криваві чоботи все ще діяли, і він був змушений кинутися навутек.

Нерозумно змагатися в швидкості з субстанцією, яку викинув із такою силою, і Мо Фань знайшов першу тінь і зник у ній за допомогою магії. Му Нін Сюе вже ніби встигла втекти далеко від сюди, і Мо Фань сподівався, що вона не бачила його здібності.

У місці, куди потрапив отрута всі покрилася чорними волдирями і через мить роз'їлося. Мо Фань краєм ступні опинився в калюжі, одягненому на ньому взуття розчинилось і хоча він встиг вчасно прибрати ногу, але рідина потрапила йому на пальці. Незважаючи на те, що магія зцілення здатна дуже швидко загострити поранення, але вона далеко не універсальна, і через таку отруту повне виліковування буває неможливо.

Босій на одну ногу Мо Фань розлютився, і крикнув убік Му Нін Сюе: « Використовуй крижану в’язницю, щоб сковтувати його, а я дам йому свою могутню штучку! »

Му Нін Сюе відразу ж відреагувала на слова Мо Фаня і почала швидко розпізнавати елементну зоряну систему.

Елементова крижана система з’явилася під ногами Мун Ніну Сюе, навколо неї утворився незліченний потік тонких ниток льоду. Якщо придивитися уважніше, то можна побачити, що це вишукано скріплені ланцюжки.

Всі нові і нові нитки створювалися дуже швидко, набираючи форму цепей, вони кружляли навколо Мун Сюе, зустрічались один з одним та видавали дзвінок.

"перед!"

Вона вказує на напрямок двома руками, і всі крижані ланцюги понеслися в його місце. Всі вони відразу ж опинилися прямо перед обличчям павука-облежника. Він, махнувши величезною лапою, легко розрубав їх.

"Снова вперед!"

Му Нін Сюе чудово контролювала ці ланцюги. Цього разу напала павука з усіх боків. Якби це проста тварина, то він би ні за що не вклонився, але павуку-обороту цього і не треба, хоча ланцюг зв'язали всі його вісім лап, він без труднощів знову їх зруйнував.

"Підніматися!", раптово Му Нін Сюе звернулась до вершини.

З тріщин під ногами павука-облещувача з'явилися крижані ланцюги, вони скручували задню лапу, обмотуючись по кілька кіл і не даючи ні найменшого шансу йому звільнитися.

"Чудово!!" - гукнув Мо Фань. Під його ногами вже виблискувала готова елементна зіркова система, вона сяяла чудовим чорним кольором.

« Ціньцзюн - удар грому і блискавки!»

Мо Фань не використав удару фонової служби блискавки, оскільки його використовують на декілька цілей. Цього разу значно ефективніше було застосовувати удар направленого удару, зосереджений в одну точку проти якого неможливо витримати.

Побачивши хмари павук-облежник вже розумів, що наближається щось неймовірне, але його лапи були тісно пов'язані крижаною темницею Мун Сюе і в нього просто не було можливості повернутися.

Цей удар грому і блискавки, в один здатний перетворити людину на купу попелу. Спочатку в небі згущуються хмари і виблискують чорні, наче смола, розряди, а потім така ж чорна блискавка зі шаленою швидкістю несеться вниз та досягає мети — нанося величезний урон. Якщо звичайна блискавка вже не залишає шансів на порятунок, то всилена семечком, розносить все у щіпки з багатою силою. Блискавка потрапила в голову павука-облежника, щось бахнуло, задихалося і після стало видно, що у голові з'явилася величезна дірка.

Кров і шматочки мозку забризкали все навколо.

Павук-облежник видав нестерпний протяжний крик, і не важливо, скільки м'яса він поглине, ця дірка в голові навряд чи може зарости.

Своїми жахливими, жадаючи вбивства очима він витріщився на Мо Фаня. Павук-облежник підвівся на ноги, знову видав крик і зміг розірвати ланцюг крижаної в'язниці.

"Ще здатний стояти?" - Мо Фань не на жарт перелякався.

Зазвичай, якщо грім і блискавки ударяють прямо в ціль, то відразу вбиває, навіть коли це й тварина рівня зграї, але інтенсивне у рази за допомогою Цяньцзюня закляття, все одно не залишає ворога та мокрого місця.

Тіло цього павука-підлещувача було знеохочено, і після таких поранень просто неможливо стояти на ногах, не те щоб рухатися.

Мо Фань в поспіху почав відступати. Він відчував божевільний гнів, що виходив від павука-облежника.

« Вбивця крижаної цибулі!»

Неподалеку стояла Мун Сюе, зрозуміла, яка небезпека загрожує Мо Фаню. Вона відімістила праву руку і активувала духовний друк.

Лединки закрутилися навколо Му Нін Сюе, збираючись разом і створюючи гарну кришталево чисту довгу цибулю, на його рукожуті була фігура журавлів із розчавленими крилами.

Му Нін Сюе стиснула лука, і в повітрі продовжували кружляти численні маленькі крижини. З гострого наконечника виринуло стержня, яке склипляло крижину і стало оперенням.

Мун Нінг Сюе відразу поклала стрілу між середнім і вказівним пальцем, натягнула тевіву. Зі стріли падали срібні сніжинки, які скидалися на її талію. Вона послабила кінчики пальців. Стріла вилетіла, прослизнула по її чарівної цуценяті і помчала зі свистом напрямку до мети.

Після стріли з’являвся морозний вихр, який залишав слід зі сніжинок. Потрапивши точно в дірку на голові павука-облежника. Навколо стріли почав замерзати лід, і незабаром він повністю покрив тіло павука.

Глава 300

Розділ 300: використовувати інших за скрутних обставин

Павук перетворився на скульптуру, ніж був надзвичайно обурений. Він, сильна тварина рівня в'язка зграя і принижений. Ярість тварини була видно неозброєним оком...

Однак він застиг, здавалося, що саме життя покинула тварина на мить.

Все навколо замерзло. Водоєм перетворився у дзеркало, рослини і каміння — кристали різних розмірів.

Мо Фань здивовано дивився на все це і не міг повірити своїм очам!

З атакуючими предметами Мо Фань був знайомий. Люди часто використовували магічні мечи, які миттєво запрягалися магією і ставали нищівною зброєю. Така зброя потужна, наче магія середнього рівня.

Мо Фань раніше бачив ці артефакти на аукціонах. Ті, що підійшли б йому ніяк не менше двох десятків мільйонів юаней. Дехто мав особливі ефекти, і тому потребував ще більше.

Оскільки у Мо Фаня було кілька атакуючих думок, то він не сильно турбувався питанням покупки атаки предмета.

Молоде і в голову не могло прийти те, що сьогодні він побачить дуже рідкісний магічний артефакт — магію.

Здійснюючись з крижаної цибулі, стріли якого заморожували велику територію навколо неї. У людини не було б можливості встигнути відреагувати на таку атаку.

Цю силу неможливо було недооцінити. Якби Мун Сюе використала цю цибулю на змаганнях, то змогла б самотужки перемогти всю команду університету Мінчжу.

Крім того, крига була зовсім іншою у порівнянні з льодовою силою.

Те, що лід був такий сильний могло означати те, Що Мун Сюе контролювала силу насінини, і то насправді рівні вище за духовні.

Та ні, неправильно. Навіть якщо її насінина мощена, то не було ніякого сенсу приховувати це.

Пишні сніжинки лише прикрашали образ Му Нін Сюе.

Дівчина важко дихала, а червона точка зникла з її обличчя. Але коли Мун Сюе випустила одну стрілу, вона з лютої і обачної імператриці перетворилася на виснажену та слабку дівчину.

Мо Фань відразу підбіг до неї. Побачивши, що вона ледве стоїть на ногах хлопця, він допоміг їй вистояти.

« Все ще не міг повністю контролювати...», - Му Нін Сюе преривисто розмовляла сама з собою.

« Відкида у тебе такий могутній магічний предмет? » — запитав Мо Фань.

Ця льодяна цибуля не була призначена для магів середнього рівня. По правді кажучи, якщо людина не має відповідного рівня магії, вона відчуватиме душевний біль, намагаючись використати невідповідний її рівень.

Му Нін Сюе точно не досяг рівня, на якому можна вільно користуватися таким артефактом. Мо Фань був дуже стурбований життям Му Нін Сюе.

Кульвіювання не тільки збільшувало магічну силу, але й давало більше можливостей для використання магійних предметів, як сильних, так і слабких. Чим вище магія чаклуна, тим сильніші артефакти доступні. Однак використання артефактів високого рівня на середньому рівні магії цілком неприйнятне. Все тому що предмети мають печатки, які приносять страждання якщо душа мага не відповідає рівня об'єкту.

Може бути лук Му Нін Сюе і не був артефактом високого рівня, але він в будь-якому випадку був близький до того. Якщо такий матеріал поєднується з непідробленою душею, то це може бути причиною страждань.

« Я відпочину і все буде в порядку», - Му Нін Сюе сіла. Її обличчя було настільки блідим, що здавалося, ніби вона зараз впаде в непритомність.

Звичайно ж, він сидів поруч і хвилювався. Юнак помітив, що магічна сила дівчини майже вичерпалася. У голову Мо Фаня з’явилося багато запитань.

Цей лук відрізнявся від більшості предметів. А що саме, Мо Фань, який не знає багато всього про цей світ, сказати не міг.

Але у Мо Фаня було передчуття, що всі ці величезні зміни в Му Нін Сюе якось пов'язані з луком.

А ще, здається, насіння дівчини не таке звичайне, не просто зернятко духовного рівня.

Якщо елемент власника збігається з елементами артефакту, то він може посилитись і в тому числі й елементів.

Той лід, що зараз використала Му Нін Сюе, був потужнішим за льодове насіння. Настільки лякає сильний був той лід, що навіть така істота рівня вожака стаї миттєво було переможено.

Це був останній козир Му Нін Сюе. Вона б не стала використовувати його, якби такої потреби не було. Ось як вона послабила від використання лука. Тут точно приховано багато таємниць.

***

Му Нін Сюе відпочивала досить довго, тільки от встати їй все ще було важко. Мо Фань весь цей час не відходив від неї ні на крок.

Невідомо, скільки часу пройшло, перш ніж дівчина відкрила очі. Її чудові очі подивилися на Мо Фаня і майже відразу ж відвели погляд.

Незважаючи на це, дівчина все ще бачила на обличчі Мо Фаня почуття симпатії до неї. Ці його почуття заховані десь глибоко в душі і вже майже забуті. Але іноді все ще згадують.

Те, що хлопець був поряд з нею, зворушило Мун Суе і вона була вдячна за турботу.

Насправді, Мун Сюе завжди вдячна йому.

Коли Мо Фань був дитиною, він був не схожий на інших. Він завжди йшов наперекір логіці, завжди нікого і нічого не боявся.

Усі діти, які жили поряд з нею, уникали її. Тільки Мо Фань не звертав уваги на те, що там говорили і чому лаялися старші. Його брудні руки тягли її за собою, вели безжально, що прогородило самотність і дитячі страхи.

Він безвідповідальний, він лається матом, у нього характер як в впертого бродяга, але він єдиний, хто сміливо вставав на її бік.

Раніше він подобався їй. Він був єдиним хлопчиком, який з нею познайомився. Решта або трималися на високій відстані, або дивно лестили, Або злякалися так сильно, що не могли вимовити ні слова, чи занадто псувались...

Му Нін Сюе здригнулася головою і прогнала геть спогади з дитинства.

Може бути вона взагалі все це почала згадувати через оману.

« Ходімо, зі мною все гаразд» - сказала Му Нін Сюе і встала.

Мо Фань відразу ж, несвідомо допоміг їй. Те, що вони були близькі раніше, залишилося в минулому. Тепер вони виросли, а тепер мають інше життя. У кожного свої "не". Це все вже давно пройшло, в цьому немає потреби...

Вона не хотіла зайвий раз торкатися чоловіків, а цей Мо Фань нагнув себе. Одна рука обійняв її за плечі, а інша міцно стиснула з неї чудову руку.

Му Нін Сюе не мала сили, інакше вона б точно використала крижану в’язницю на такому підліку, який користався чужим трудящим становищем!

https://literna.net/uk/books/386-profesiya-mahistr-mah-na-povnu-stavku