Вийшовши з дому, Таня сіла в машину, яка чекає попереду, і зараз йшла у свій другий « дім », а точніше сказати... Той ще дурнем. І думки про останні події погрожували перезавантажити мозок від усвідомлення дебілізму ситуації.
« Ця Грімі! От зараза! Що за зухвалість!»
Вона ледве утрималася, щоб не зачепити її на місці - в ліжку братця! Вчора відірвала, підтиснувши хвіст, вона вже думала, де їх тепер шукати... Влаштовувати штурм школи? Це все ж було б перебіром... Вона ж не варвар який і правила ведення війни треба дотримуватися, не втручаючи цивільних. Але сьогодні вранці її чекав сюрприз... Вона хотіла перевірити кімнату брата в пошуках зачіпок, але виявила... Він не тільки розбіжний, але й голі.
« Що з нею таке? У неї мозок як у кажана чи що?»
Схоже, що вся ця надприродна погань має курячі або мишні мізки — це треба особисто притягнути до нього додому! Якби вона мала хоч трохи грошей, то спочатку зрозуміла б, що її противник насамперед перевірить його дім! У Тані не було слів...
« І все ж таки... Що вона робить? Хоче таким чином прив'язати його до себе? "
Тут вона була згодна, хоч мізки у неї і миші, але деякі звивисті все ж працюють. Це дійсно найкращий спосіб, яким брат може допомогти. Тільки одного вона не розуміла, на який чорт він їй взагалі здався! Це питання не прояснилося. І що важливіше, ця самиця підвиду гризунів спробувала її загіпнотизувати на сніданок! Якби поряд не було батьків, то в її симпатичній голівці з’явилася б пара нових округлих дірочок діаметром 9м!
"Ех, гаразд вже, але все прояснилося, так щоб брат знайшовся, тож не варто було діяти необдумано, а то й так вчора накоїли шум".
Навіть її святий Механізм довелося використовувати. Як же вона цього не хотіла... Але вибору не залишалося. Її орб, плід фантазії одного "геніального маніяка", нехай світ буде його праху, залишився при ній, коли вона переродилася в цьому світі. Наскільки вона зрозуміла, той злився зі своєю душею і тепер став якимось "Святим Механізмом". Раніше вона ворожила, чому він став так називатися, але пізніше дізналася, що не тільки вона така особлива в цьому світі.
Мабуть старший Брат-Ідкрит Y спробував, або ще чому... але тепер вона могла використовувати свій Елініум 95 коли і де завгодно. Цей магічний перетворювач, який прийшов з неї із іншого світу, значно підсилював її магічні здібності і також служив провідником « благословіння» Сущії Г. Це була чудова розробка божевільного генія Доктора Шугеля; на відміну від двох роздядерних Елініум 97, її ліоніум 95 був чотири'явим і вихідна потужність стала більш - революційною технологією! От тільки користуватися нею могла лише вона сама... надто високі вимоги для "пілоту" були, врешті-решт проект повернули, а технології спростили до двох'ядерних Елініум 97. Єдиний робочий примірник з повноцінною потужністю залишився тільки у неї. Тепер, здавалося, він пройшов деяку « трансформацію» коли вона потрапила в цей світ...
Наприклад, тепер достатньо було лише подумки викликати його і він сам матеріалізовувався — дуже зручне фішка. Крім того було ще багато переваг, але і проблема також залишалася... Це серйозна річ. Справа в тому, що Елініум 95 був прямим провідником "благослови" Сущесті X, тому кожного разу, як вона його використовувала, маскунка Братика-Ізручника Y... Зпала. А в її становищі це дуже небезпечно! Вона ще не готова до прямого протистояння з ним. Тому вона не могла зловживати артефактом. Хто знає, хто буде шестеркою цього виродка?
"Але того разу вибору не було, ех ...."
Вона була зайнята задумами про важку долю, як по тілу пройшовся ознаб. Відчуття, ніби її з головою занурили у щось липке і склізке. Вона почала вагатися, і руку рефлекторно потягнула спідниця.
« Чи не занадто короткі спідниці в цій академії Куо?» — скаржилася вона, але раптово затьмарила свідомість.
Таня підняла погляд наверх. И... Як і очікувалося, її недомеджер замість того, щоб стежити за дорогою п'являвся через дзеркало заднього виду прямо на її ніжки!
« Ну все... І кінець цьому збоченню, як тільки ми дістанемося до місця!»
— Ане-сан, ми вже майже приїхали! - Він дав голос.
« Молись... Але навіть Істота Х тебе не врятує!"
Вони під’їжджали до великого особняка в японському стилі. Територія помети була досить великою — в один гектар. Для Японії це дійсно багато, особливо враховуючи те, що маєток було прямо в місті, хоч і на околиці. Тільки вони опинилися біля воріт, як зверху почули крики:
— Ане-сан приїхала, відкривай!
Роздався скрип старовинних дерев'яних стулок. Помети справді давні — наскільки вона знала, йому вже було кілька століть.
Заїхавши на територію особняка, машина зупинилася на стоянці. Вона вийшла і перше, що побачила...
... Перед нею вибудувався цілий взвод елітних, відбірних солдат!
Скільки часу вона убила, проводячи з ними підготовку. Скільки безсонних ночей провела, перетворюючи ці втілення непорозумінь у справжніх воїнів! І вона добилася свого результату! Думала вона, з гордістю оглядаючи свою еліту кількістю... в 7 штук!
Або хотілося б так думати... О, як би я хотів!
Голова Тані опустилася... Мої очі наповнились слізьми.
"А-а! Всього 7 штук! Як же цього мало! Та ще якщо додати до цього ...."
...знайомий зуд пройшовся по тілу, і рука знову рефлекторно потяглася до спідниці. Вона швидко одержувала себе, не можна виявляти слабості перед підлеглими!
Вона підняла голову і побачила, як перед нею з’явилося сім пар очей, які тягнулись у вухликах та плювали на її ноги!
« Чертови збочені! Скільки їх не гониш, це чомусь не лікується!"
Відчувається липкий погляд ззаду. Особливо в районі нижче пояса. Її недомеджер прямо пускав слини!
— Кха! - Той раптово зігнувся від браку кисню, коли ніжка, на яку він так довго п'яв у живіт.
« І чому це цікаво? Хіба не цього він хотів, хі-хі-хи..."
Підійшовши до нього, вона підмножила це непорозуміння на землю. Після чого прийшла на похабну ріжку і почала вливати цю криву, яка пройшла її зусиллями, не одну операцію ніс!
— Ти куди вилупився, жук! Скільки тебе не гониш, все мало? Може знову зайнятися твоєю « Дисциплінарною підготовкою»?
— Кх...кх ... м-м, - проминуло це непорозуміння.
Їй здався дивним блиск в цих очах.
"Йому мало?!"
Вона доклала трохи більше зусиль, вдаючи його пику у асфальт, фактично використовуючи її як статеву ганчірку.
— Вот же везучий ублюдок...
— Ага, скотина, та ще під таким кутом...
- Коли на тебе наступають цією ніжкою, ах-х ... Це неможливо!
— Цей козел точно напрошується на темну!
- Ане-сан удостоїла йому таку честь...
Позаду почули ледь вловлені перешіптування.
— А ну заткнулись! Інакше скоро приєднайтеся до нього!
Чомусь в цей момент на їх обличчях розтягнувся ряд умилок.
« Та чого? Чому? Я проводжу з ними "профілактику", і їм все мало!" (Таня могла лише нахмуритися).
Хоча вони хоч завдання свої виконували, та й субординативно тримали. Але думає, варто було б підвищити інтенсивність тренування раз так в три... до-ку-ка--. Посмішка сама розтягнулася на обличчі при цих думках.
Ех, а з рік тому, коли вона тільки пом’яла під себе цей клан якудзи, думала, що тепер одна зі своїх цілей остаточно виконала! І вона дійсно виконала її, заповнюючи необхідні людські ресурси і зв'язки з « природною світобудовою», але ось чому-то після тієї "незабутньої нічки", що вона їм влаштовувала, їхні відносини до неї повністю змінилися!
А ще сам клан... Одна назва. У них є добрий будинок, і навіть гостре родоводи, але серед тих, хто підлеглий майже десятеро чоловік набереться! Та й ще і з вивертом все...
- Ане-сан, ваші накази? - До неї підійшов чоловік середнього віку, один з вищезгаданої семерки.
На його обличчі був старий шрам, який закривав очі, чим створював враження бандита. Власне, ним він і був, поки не увійшов в склад її людських ресурсів.
— Так... Веди мене до Ґлави! У нас сьогодні же дїл повні, і помоліться Господу, що на вас часу не буде! - Просвердлила Таню поглядом зібраний « ряд елітних військ».
Їхні усмішки потьмяніли.
— Але не тіштеся раніше часу, як тільки ми закінчимо з справами, ви пізнаєте, що таке АД особисто на собі!
Посмішки повернулися.
« Що в біса відбувається? »
Таня пішла за чоловіком. Цей теж був з заскоками, але непогано виділявся на їхньому фоні. Зрештою вона призначила його командиром загону — першим. Саме він був на чолі групи швидкого реагування. Він непогано справився цього разу, як і всі інші бійці. Тільки тому вона до цих пір терпіла їх.
— Ане-сан... Може бути спочатку каву?
— Часу нет!
— Ане-сан... тут документація, що ви просили.
— Потім!
— Ане-сан... у нас на складі модифікацією провіс...
— Я сказала потом! Веди до Голови, справа не вимагає відгадку! Що цей склепіння такий зайнятий, що ти курку за пір'я тягнеш?
— Эх... як скажете, Ане-сан. - Щось він похитує головою.
Підходячи до дверей просторої кімнати - робочого кабінету Глави, вона почула зсередини голосу:
Чому ти так зі мною? За що? Що я тобі такого зробила? - Почувся жіночий істеричний вереск.
— Так треба, дочко! Сама винна! Дуже важливо перевірити, як ти виросла! Ха-ха-хо! - Розповідався чоловічий бас.
*Т Щ-Щ ТЧ-Ж*
А слідом почулись удари батогом.
— Давай, доча, терпи! Будь стійкою! Чого тебе тато навчав? Постарайся!
*Т Щ-Щ ТЧ-Ж*
- Чому? За що? Чому ти *всхлип*... — Доносився жіночий плач, перемішуюся зі схлипами.
« Ода? Що там відбувається? Що зробив цей старий збоченець? Та йому яйця зараз в горлянку заштовхую!»
Ода була однією з найцінніших її скарбів у монастирі ізрівата!
Вона з усієї сили бухнула ногою в двері. Ту вибило ту в сторону, і її очам відкрилося...
...мужик середній років в одних трусах, був прив'язаний за руки і за ноги до стінки. Він базікав, як чучело, все його тіло покривали кровоточиві шрами.
Навколо нього кругами ходила дівчина років 16-17 з довгими чорним волоссям і янтарною прядью на човці. На ній були короткі джинсові шорти і міні-топик.
Вона зав'язалася зі схлипами і хлеста чоловіка батогом.
- Чому ти не страждаєш *всхлип*? Чому я не можу тебе покарати *всхлип*? Чому ти, виродку, тільки посміхаєшся своєї тупої збоченої пищками, а *всхліп*? — Ода витирала рукою гарячі сльози, що простягалися по її милому личку.
— Що поробиш, доча... Ти ще занадто молода! Я з любов’ю виховав у тобі найкращі риси! Але ти ще занадто недосвідчена, щоб задовольнити твого батька. Тобі не достатньо зусиль! Цього замало, щоб порівнятися з справжнім Майстром! Але ти мусиш подолати цю перешкоду і далі прагнути досконалості! Ось учися в нашої Ане-сан... - раптом він перервав "виборний процес" і його погляд був на Таню.
Його очі мало не вилізли з орбіт, а потоки слини із рота погрожували затопити кімнату.
Дівчина розвернулась, теж побачила Таню і... на її плечах виступили сльози.
— Ане-сан! Допоможіть! Він... він є збоченцем! Як він може бути такий жорстокий? Я-я вже який годину луплю його, а йому все ніпочем! Чому я його навіть покарати не можу? — *всхлип* сльози сходили з її карих очей. Ане-сан! Накажіть його!
....... ... ... .. ......... ......
.......
...
Мозок Тані завис на 0.5% завантаження даних.
— Ане-сан! Ане-сан! - Почулись крики непорозуміння, прибитого до стінки. - Будь ласка, навчіть мою нещасливу доньку істинному Майстерству! Віддам усе, що хочете! Хоч особняк, хоч людей, хоча себе! Все заради сім'ї! - Ніагарський водоспад. Очі більше нагадували смертників на фронті. - Хоча я вже давно весь ваш, Ане-сан! Він дав вам тіло і душу! І все моє теж ваше! Але я зроблю це знову, і стільки разів скільки потрібно! Тільки робіть прохання цього нікчемного!
— Ода... — Таня ніжно погладила її по голові. Та підняла заплакані бурштинові очі, — ходімо займемося справою. Забудь про цього збоченця!
Вони вийшли за двері, але істошні крики цього незрозумілого створіння доносилися навіть до іншого кінця особняка.
***
Коли вони добралися до другої половини маєтку, перед ними з’явилася нова дорога, але цього разу її оточувала аура спокою і вона була в стані полегшувати своє життя. Вони увійшли.
Усередині були двоє: хлопець великих розмірів і слов’янської зовнішності спав на ліжку, а поруч з ним сиділа чорноволоса з смарагдовою прядью, дівчина в старовинному кімоно. В її руках був віддачуючий кристично-сібровим блиском клинок; вона водила їм над хлопцем. Дівчина була цілком ідентичною партнеркою поруч, хіба що очей зеленого кольору. Аура спокою і витонченості виходила від неї, коли долоні проходили через прозоре лезіння, що всмоктується у себе струї чорних тіней, які виходять з тіла хлопця.
« Оцінка»
[Статус]:
Ім’я Йоші (Алексія Попович)
Раса: Людина
Вік: 18 років
Рівень: 33
Стан: Людський ресурс Хедо Татіани
Еволюційний індекс: D (Е)
[Характеристики]:
Сила: 30 (20)
Пастка: 10 (6)
Тіло: 30 (20)
Енергія: 10 (6)
Воля: 13 (8)
[Повіта]:
Великий предок не обробив спадщини свого потомка. Деякі особливі здібності можуть збуджуватись за певних обставин.
"Рицар I": це людина знає, що таке Честь і вірність. Дотримуючись свого внутрішнього переконання, він нарікав на вірність вибраній людині. Діючи в Ім’я Його, то ефективність здібностей збільшується.
« Відвернутий II»: цей чоловік пройшов багато випробувань у своєму житті, має чимало внутрішніх шрамів. За певних обставин, можливо, падіння або підсилення здібностей.
"Гробраторове серце II": у критичних ситуаціях ймовірність пробудження « прихованих сил» підвищена.
[Еффекты]:
Магічне Отруєння 1ур. Вредна енергія вбирається у тіло і не дає організму нормально відновлюватися.
Еволюційна деградація 1ур: падіння еволюційного індексу на один крок через шкідливі ефекти. Характерики примусово знижені.
- Як просувається процес, Мусаші?
Дівчина підняла на Таню очі.
— З змінним успіхом, пані, — нахилила вона голову в пошті, - ви ж знаєте, що це не моя спеціалізація. Я навіть не знаю, чи допоможе це йому...
— Допомагає, я бачу. Не сумнівайся, що твої здібності для цієї ситуації найкращі. Нехай і повільно, але процес йде. Магічне отруєння поступово сходить. Незабаром він повинен прокинутися. — Таня опустила погляд на велетня.
« Йоші... Перестарався він."
Вона провела рукою по його русним волосам. Вона не мала права його втратити. Він дуже цінний людський ресурс з величезним потенціалом. Хіба що з характером деякі проблеми, та ще не до кінця навчився свій Механізм. Але ця справа поправлена, головне дати йому належну мотивацію, і він стане кращим живим щитом, про який тільки можна мріяти! Цього разу він проковтнув занадто багато цієї чорної енергії Греморі. Внаслідок цього вона зараз роз’їдає його організм зсередини. Потрібно прибрати надлишок до рівня, який не буде впливати на нього шкідливого впливу, ніж Мусаші зараз і займається. Внаслідок цього рівень отруєння енергії вже спав від другого до першого рівня.
"Ех, який же все-таки неприємний вплив ця енергія діє."
Крім того, отруєння сповільнювало процес відновлення і знизило його електронний індекс. Все ж ця корисна річ - розробка Братика Y. Як неприємно визнавати, але це геніальна річ. Довелося попотіти, щоб розібратися в ній, але це того коштувало.
Наприклад, наскільки Таня розібралася — основним фактором був цей найбільший ілюційний індекс. Його головна особливість полягає в тому, що коли він зростає, то значно збільшує ефективність базових властивостей застосуванням як коефіцієнт. Це як? Наприклад, звичайна людина має індекс еволюції - F. Система каже, що його коефіцієнт дорівнює х0.8. Це означає, що ефективність статуеток Сила - 5, працюватиме так: 5х0.8 = 4, тобто. він будуть працювати як у людини 4 "Базових одиницях Сили". "Базова одиниця" - так вона позначила стандартну одиницю характеристик системи Братика Y. Чому це так працює? Це точно не розібралася, але можливо це щось на зразок « потенціалу розкриття» чи типу того.
І так з усіма зграями і навиками, але це ще не все. Найцікавіше починається з підвищення індексу еволюції. Якщо людина виконає певні умови, то може « еволюціонувати » і весь організм стає сильнішим, а ефективність властивостей та здібностей значно зростає — наступний рівень E - х1.3 коефіцієнт. Т.е. беремо для прикладу Сила 5 - 1,3х5 = 6. 5. Якщо порівняти ранги виходить F-ранг "4" проти E-ранта « 6.5» - при розщепленні в один порг вже такий розрив. А що станеться, коли зграї на високих значеннях? А коли розрив між ЕІ більше одного ранга? Різниця іде на порядок — ніби між дитиною та дорослим. При цьому феномен такої « ееволюції» не прерогатива системи - як зрозуміла Таня, це природна еволюція різних видів істот, яка можлива за певних умов, просто Братк Y це встановлював і визначив числові значення. У Йоші взагалі-то ЕІ ще вище, але зараз впав до E рангу через отруєння, тому і відновлення йде набагато повільніше.
Інша цікава особливість полягає в тому, що кожна людина отримує додаткову інформацію. Яку саме - вони можуть різнитися. Йоші - Енергія і Воля. Перша - кількість доступної йому енергії — «базовий резерв», цей стат сильно впливає на об'єм або магічну енергію, чи Кі (життєва енергія), чи будь-який інший. Воля — це результат « перенапруження » і є дуже важливим для витривалості й витримки. Але навіть якщо людина має сильну витримку, вона не обов'язково у неї « відкриється» при еволюції. Т.е. Є різниця між рангами і характеристиками. Але як точно вони працюють, так і не розібралися.
Скільки інформації Таня дізналася завдяки системі! У цьому світі вона реально дуже сильно допомогла. Яким б Братик-Ізвращенець Y не був гавнюком, але генія у нього не відняти. Везе ж їй на "безумних вчених" що сказати. Ще правда турбує його слова про те, що вона « випробувач» системи, тобто. Проблема має бути і це трохи лякає, тому що. Зазвичай вони тягнуть дуже вже ... Наслідки "орігінальні". Ніколи не вгадаєш, що отримаєш з цих « божевільних вчених»! Правда радіє, що підвохів поки не... але це поки що! Блискавка знижувати собі дорожче. Таня це вже проходила.
— Ане-сан, пробачте за мою недостойну поведінку - почувся позаду голос одного збоченця.
Оду кульгли за спину Тані, намагаючись сховатися за невисокими плечами. Цікаво, вона і правда очікувала, що в неї це вийде?
— Иди чай приготовь! Розпочнемо обговорення! - Таня просвердлила його поглядом, важко приглушити пориви цієї надокучливої комахи прямо тут.
— Як скажете, Ане-сан! - Глава відразу ж юркнув в сусідню кімнату.
Через п’ять хвилин всі були на своїх місцях. Ода сиділа поруч, притиснувшись до руки. Мусаші продовжувала лікуватися, стріляючи в першу неприкриту жадобу вбивства. А Глава повзаючи в ногах, з любов'ю начищав до блиску туфельки Тані...
......... ... ... .. .......
.......
...
« ЩО РОБИТИ?»
— КАХА! - Глава раптом зігнувся від нестатка дихання, коли начищена туфелька вдрукувалася йому у живіт.
Проігнорувавши цей дрібний інцидент, Таню почала.
- Отже, хоча минулого разу нам не вдалося захопити "цель" це тепер не важливо. «Цель» раптом опинилася вдома в обнімку з винницею інциденту, — пригубила Таня чашочку кави.
— ?
— ?
— ? - Було відчуття, що навіть Йоші мав питання над головою.
Не дивно, що всі так зреагували. Ситуація повна безглуздість.
*Потік слини*
Мабуть, десь у районі ніг не було уваги. Знайомий зуд дав про себе знати. Таня відразу ж вирішила цю проблему...
— КАХА!
Після дезінфекції туфельки серветкою, вона продовжувала:
- Навіть я не очікувала такого повороту... Але це факт, мій брат і та сама Ріас Греморі виявилися сьогодні вранці в його ліжку. - Таню добавила в каву молока.
- Але, Ане-сан, який тоді був сенс його викрадати? Яка ж була її мета? Та й цей пернатий чоловік... Ми так і не дізналися, хто він! Та й взагалі, що за чортівня там була! - Ода подала голос.
- О, ну як же можна не розуміти таких очевидних речей? Твій великий предок перекинувся б у труну, почуй він це... --переконливо подивилася на неї Мусаші, — очевидно в них були різні цілі. Пані, хіба ні?
- Саме так. Мабуть, метою цих курей з чорним пір’ям було вбивство мого брата. У той же час, мета Греморі - врятувати. Але й тут не все так просто, ця Греморі навела його у свою подобу — демона. Чули про них?
— Кхм, кхми, - пролунав в кутку кімнати звук від скруючого клубком створіння, — А-Анне-сан, дозвольте мені...
- Якщо я знову зауважу нестямність субординацій, вас навіть не врятує той факт, що ви є формальним Головою клану Міянагі, — перевела вона на нього погляд.
- Кхм, кхх, це... Було б гарно, якщо від вашої руки, але, Ане-сан, я хочу сказати по суті.
— Продовжуй.
— Кхм, Ане-сан, я так розумію, ви не зовсім розумієте про кого йде мова. Існує багато різних надприродних істот. Про це знають в клані, але лише я знаю подробиці. Навіть мої доньки Ода і Мусаші не знали, бо ніколи з ними не зустрічалися. У цьому світі існують так звані « Tri Великі сили»: ангели, що впали Анголи та демони. Я так підозрюю, що ви зіткнулися саме з зниклими ангелами — їхньою характерною рисою — чорні пернаті крила. Ну і демони, саме собою. — Серйозно закінчив він.
- І чому я про це дізнаюся тільки зараз? - Підвищила Таню голос.
— Кхм, я не думав, що це так важливо. Так і думав ви в курсі... - замився він.
Бух!
Таня вдарила ногою в підлогу.
— Не важно? Як це може бути неважливим? Це критична інформація! - Таня похитала головою. — Ладно... Вже пізно шкодувати. Давай викладайте все, що знаєш!
П'ять хвилин потому цікавої розповіді...
— ХА-ХАХa-хары! - Істеричний сміх, що виходив з уст Тані, розносився по приміщеннях — як зайнято! Так виходить, що якийсь біблійний Бог створив ангелів як своїх помічників і наказав їм жити згідно з його заповідями. Але частина відвернулася, і вона накинулась на Нього й стала демоном. А друга частина Палі, тому що не виправдали Його сподівань, і стали погублені ангелами? У результаті це призвело до того, що м’ясорубка завоювала мир! - У Тані аж сльози виступили на очах.
Всі в кімнаті трохи дивно на неї подивилися. Мусаші передала їй хусточок.
— ХА-ХАХa-хары! - Таня не прийнялася, але хустинка прийняла. - Ах, вибачте мою невтримність. Просто це так зайнято, як же ностальгією повеяло! — Вона з усмішкою витерла очі.
Яка ж це була знайома картина. Десь Таня бачила подібний сценарій... Де ж це може бути? Звичайно, що в її минулому світі! Невже вона знайшла головну зачіпку на Істоті Г?
« Це справді так! Чи це означає, що Біблія — Бог? Ось хто тут, виходить? Занятно..."
- Але яка їм справа до вашого брата, Ане-сан? — Ода, — відповіла вона. — Якщо їх так мало, то сиділи б собі де сидіти!
Але так, нехай це і було зайнято, але варто було повернутися до основного питання. Але її "теорія" мусить якось пізніше підтвердити. І якщо це виявиться правдою... Вона зможе почати діяти!
— Ода, у тебе голова тільки для прикраси? — Мусаші пропалила її поглядом, що злякало, — сказала пані. Отже, вони мають можливість поповнювати свою кількість за рахунок людей!
- Хороші висновки, Мусаші, Таня кивнула, чому та розцвіла на очах - але це не все, так що питання Оди як і раніше актуальне. Чому саме він? Чи мало людей довкола нас?
- Так значить...
— Да, не все так просто. Щось за всім цим стоїть, і наше майбутнє завдання буде враховуватись у тому, щоб дізнатися, що « це! »
- Ане-сан, так що конкретно ми доберемося?
— Нічого. Поки що треба збирати інформацію і знати спонуки демонів. Спочатку ми бачимо, як чинилися греки та Пагорб. У мене є зачіпка, де ховаються ці пернаті курки...
- Невже та церква, пані?
- Саме так. Але поки що туди битись. Ми не знаємо ні кількості ворога, ані його цілей. До того ж, потрібно почекати поки відновиться Йоші. Ми можемо з ними розібратися. - Усмішка розцвіла на обличчі Тані.
- Ах, пані, цей ваш погляд! Ха-а, ха... — Дихання Мусаші стало вчащатися, а щеочки порозовіли — ради вас, пані, що завгодно!
Помітивши її дивну реакцію, Таня відразу повернула свій серйозний вираз.
- Гаразд, з цим висунулися. Тепер розгляньмо більш важливі питання. Що у нас з фінансами? - Кинула вона погляд на Главу.
— Кхм, Ане-сан, як ви можете в нас сумніватися? У нас дуже стародавній клан з великою спадщиною! Наші корені йдуть до...
- Закінчуй вже і переходь до справи!
— Кхм, да, так! Ми звичайно ж... майже на мілині Ане-сан! Наша Велична і давня спадщина повністю у ваших руках, на них же й тримається! В даний момент істотний прибуток приносять тільки ваші контракти!
— Ах... — Таня втомилася опустила голову в долоні.
« Все як завжди! Звичайно!»
Вони дійсно були стародавнім кланом з великою спадщиною і купою зв'язків, ось тільки ... з фінансами ні риса не вміють поводитися! Вони чертовски бідні! Добре, хоч останнім спадком у вигляді особняка не розбазарили. А яка ж надія! Вона вже думала, що з такими ресурсами буде просто купа можливостей. А в результаті? Нехай вона на собі тягне цей монастир статевої розпусти, щоб утримати їх від банкрутства! Ну хіба можна так експлуатувати дітей? Дитяча праця заборонена взагалі! Але ні... На її маленьких плечах їде цілий пароз нахлебників-ізвращенців!
Несподівано, чоловік з шрамом на обличчі спокійно стоїть у кутку кімнати — перший.
— Ане-сан, остання операція вимагала дуже сумних витрат. - Він передав їй звіт. - На даний момент... Боюся, ми не протягнемо і місяць. На вас вся надія, Ане-сан!
— Ах... — Таня з подихом прийняла його і пробігла поглядом. Цифри вихляли. - Чортова Грімі!
Але тут вже нічого не можна було зробити, витрати дійсно не маленькі. Зброя і патрони коштували недешево, оскільки кожен добував їх через чорний ринок. А це дорожче, ніж працювати безпосередньо з постачальниками. У сучасній Японії зброя просто так не купити. Добре, що посередників багато, навіть знижки мали, зв'язки не маленькі. Але грошей все одно бракувало — катастрофічно!
« Що ж робити? Як отримати додаткові фінанси?»
На думку відразу прийшло речення Леві-тян. Якась внутрішня її частина простягалася до цього легкого шляху...
« Ні! Навіть думати про це не хочу!" Але мудрість взяла верх.
Вона знала, що якщо прийме "визначення" цієї особи, то... Це дорога в один кінець!
"Але гроші-то потрібні..." - сльози навернулися на очі.
Очі Мусаші засяяли дивним блиском.
— Пані, а може... - Погладила вона з усмішкою і поглядом Джека-Потрошника свій клинок. - ...пойдем ще яку "цель"? За достатком?
— Мусаші, ми ж не варвари які! І грабунком не займаєшся! Не зайнятий... - Раптом обличчя осяяла усмішка - ...грабієм цивільного населення не займаєшся! Так! Тепер я знаю, як використовувати ці куріпки! Пу-ку ~, чекайте мене, пернаті курочки--~!
« Вибачи, Леві-тяна, але навіть диявольська пропозиція на зразок твого не звабить мене! »
https://literna.net/uk/books/365-tanya-dxd-molodsha-sestra-odnoho-izrashchentsya