Publish
New releasesPopularFreeOngoing booksCompletedTranslationsIllustrationsFandomsNews
ЛітернаCatalog
BookmarksLibrarySign in
Літерна

Books and translations to read chapter by chapter. Publishing tools for authors and translators.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
PlatformAboutPrices and RatesPaymentRefundsContact
DocumentsUser AgreementPublic OfferPrivacy PolicyPublication Rules18+Contact support
19Registered users
Social links
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP geolocation by DB-IP
Легенда

Розділ 827 - Армія Блекстара? Ніколи про неї не чув...

0% of chapter read

Після того, як флот Хан Сяо залишив планету Пангурус, гравці гільдії, які залишилися, не могли дочекатися своїх ходів.

Чотири найбільші китайські гільдії робили вигляд, що не беруть участі в цій діяльності, але таємно збирали решту інших гірдій, у тому числі і гільдії як Грозозаний клуб, клуб Фанатиків, Рівервейл та багато інших.

Кількість позосталих членів цих гільдій складалась від 60 до сімдесяти чоловік; в основному це були гравці "на всі руки", які брали у гільдій ручну роботу і вимагали з них плату. Вони були більш організованими, ніж звичайні гільдії, яких було набагато більше з точки зору кількості.

І ось сотні гравців зібралися і обговорювали план.

- У росіян і австралійців недостатньо робочої сили. Вони залишили менше двадцяти чоловік на кожен клуб. Таким чином, загалом виходить близько ста людей з кожної сторони.

- Але вони не поділяються, і сотні з них працюють разом.

Хоча росіяни і австралійці уклали угоду з чотирма найбільшими китайськими клубами, гравці їхніх гільдій, які залишилися вкупі зі своїми гірничими копалинами. Російськими керувала гільдія Сила і слава, а австралійцями - гільдія Кенгуру-Боктер. Обидві сили зібралися в одному місці, і на кожному боці було близько сотні людей, що було недалеко до кількості чоловіків, яким розміщали китайські гільдії вищого рівня. Здавалося, що це було безпечніше і мало запобігти будь - якому нападу на них.

Однак вони ніколи б не подумали, що топові китайські гільдії будуть працювати разом проти них.

Китайські гільдії деякий час нараджувалися і нарешті випрацювали план дій. У них була абсолютна перевага у кількості, тому вони вирішили розділитися на дві групи і атакувати ресурсні точки росіян та австралійців. Проблема розподілу була вирішена дуже скоро, і вони почали до операції.

...

У ресурсній точці гільдії Кенгуру-Боксера десятки австралійських гравців, одягнені в броню робочих Пчел, старанно працювали у шахтах, розміщуючи ресурси до своєї броню і потім пересуваючи їх назад на міні-склад Гільдії на околиці раз за разом.

Навколо було багато складів різних австралійських гільдій, і всюди патрулювали гравці-майстри. Хоча вони об’єдналися в одну групу для безпеки, це не означало, що вони ділили ресурси. Ці склади були куплені різними гільдіями в армії на їх власні кошти, і вони були досить дорогими. Вони були еквівалентні їх твердинях в точці ресурсів.

У той час групи добре екіпованих гравців з’явилися у полі зору патрулю і попрямували прямо до них.

- Негайно зібратися! Наша ресурсна точка атакована!

Австралійські клубні гільдії почали поспішно викликати тих, хто добув ресурси, але було вже надто пізно. Майже триста гравців гільдії першого ешетона роїлися прямо в цю ресурсну точку.

Австралійські гравці, які поспішили вийти назад з шахти, миттєво зіткнулися з цими гравцями.

Хватка спалахнула в мить ока!

Бум-бум-бам!*

Бойці підірвали задні лінії енергетичним полум'ям, Еспери викидали різноманітні кольорові енергії різних здібностей, Магі постійно скеровували закляття, а Псионіки безупинно використовували свої АЛЕ-атаки...

Але найбільший вплив мали Мехаїки.

Версія 3.0 стала тією Версією, в якій Механіки сяяли дуже яскраво. Це було пов'язано з тим, що гравці-механіки нарешті могли вивчити здатність, яка повністю розвивала їх бойовий метод у цій Версії - технологію стиснення.

Стиснені кулі розширювалися на полі бою один за одним, перетворюючись на артилерію, механічних міні-солдатів, технічні пастки та інше все можливе обладнання.

Чи то фінансова сила, боєздатність чи людські ресурси, китайські гільдії першого ешелона мали повну перевагу і дуже швидко розгромили австралійських гравців. Тоді як вони послали деяких людей на точку відновлення, щоб продовжувати атакувати, то почали атаковувати гільдії австралійців і дуже скоро знищили їх усі. Ресурси, які австралійці збирали весь цей час, тепер були розграбовані, ставши їх здобиччю.

Ресурсна точка перетворилась на бардак. Після того як вони повністю виснажили щоденний максимальний рахунок австралійських гравців, гравці китайської гільдії першого ешелон відступили з зібраною здобиччю.

Близько сотні душ ширяли над точкою відновлення і з лютістю в очах дивилися, як вони йдуть.

Тим часом ресурсну точку росіян наздогналося те ж саме...

...

- Наші ресурсні точки були знищені?

Усередині якогось транспортного корабля головного флоту Водка був шокований, коли почув цю новину від позосталих членів.

Коли він дізнався, що це зробили китайські гільдії першого ешелона, то розлютився. Він одразу ж відправив до президентам Гільдій Довге Небо та Дінастія і запитав:

- Чому ви напали на нашу ресурсну точку?

Нефритове Зелене Небо прикидався збентеженим.

- Про що ви говорите? Коли це ми робили? Вам краще дати докази, або я подам на вас в суд за наклеп.

- Лише кілька хвилин тому ресурсна точка, яку ми залишили на планеті, була знищена членами вашої китайської гільдії. Гравці були насильно заспадковані, в результаті чого у них закінчилися спроби відновлення. Вони не зможуть відновитися протягом наступних шести ігрових днів. Чому гільдії Китаю напали на нас?

- Ну, запитайте їх, ми тут при чому. - Нефритове Зелене Небо стримав сміх.

- Ми купуємо у вас обладнання, хлопці, а в обмін ви обіцяли забезпечити нам захист — люто вимовив Водка. - Ви порушили нашу угоду!

Нефритове Зелене Небо точно знав, які трюки витворяли ці іноземні гільдії - "на поверхні" вони купували у них обладнання, але водночас самі таємно працювали разом з іншими китайськими гравцями, тим самим приховано насолоджуючись повною десятипроцентною знижкою.

Ранковий Сніг Сумеречна Мороз слабо посміхнувся.

- Ми не знали про це заздалегідь. Врешті-решт, у цих гільдій першого ешелона теж є свої власні думки. Вони не працюють під нашим початком. Ми розпитаємо їх про це. Не хвилюйтеся, я постараюся виправити ці гільдії.

- Це було б на краще, — кивнув Водка.

Коли Водка закінчив розмову, він був дуже незадоволений. Незалежно від того, як він дивився на це, ці гільдії першого ешелону, що працюють разом проти них, були пов'язані з чотирма найбільшими китайськими клубами. І це могло повторитися в майбутньому.

Він зв'язався з капітаном тих, хто залишився, і сказав:

- Після того, як ви виживете, я пошлю вам трохи грошей, хлопці, щоб ви купили в армії деякі "сигнальні" пристрої, на кшталт автоматичних артилерійських установок, пастки і лазерні формування. Розгорніть їх навколо нової ресурсної точки, купите якомога більше, не бійтеся витрачати ... До речі, не забувайте про своє теперішнє місце розташування і пошук більш важкодоступного місця для видобутку ресурсів.

З іншого боку... Ранній Сніг Сумеречна Мороз і Нефритове Зелене Небо також обговорювали це питання.

- Ця атака змусить їх бути обережними і витрачати більше грошей на непотрібні заходи оборони. Всі ці Гільдії першого ешелона ніколи і не планували нападати на них часто, тому ми можемо просто сказати, що це через те що ми переконали їх та стримали свою обіцянку. Коли ж вони збудують нову ресурсну точку і на деякий час повстануть, ми знову організуємо атаку. На той час на їх складах буде зберігатися нова партія ресурсів, і все це буде розграбовано. І в міру цього прибуток, який вони отримують від своїх ресурсних точок буде ставати все більш і більше обмеженим. Отже, все що нам потрібно зробити - це просто змусити їх перетворити цей процес на велику війну гільдій, щоб ми могли повністю знищити головних членів їхнього гельдій з нашим рівнюванням переваг.

- Хитрий, як і завжди. - Нефритове Зелене Небо підняв вгору великий палець.

Ранковий Сніг Сумеречний Мороз похитав головою.

- На жаль, вони не прислали сюди своїх професійних гравців, інакше ми змогли б допомогти клубам усунути деяких суперників.

Професійні гравці були стовпами клубів, тому клуби дуже серйозно ставилися до безпеки професійних гравців. Звичайно, вони не посміли відправити персонажів своїх професійних гравців на чужу територію. Одна з причин, чому китайські клуби націлилися на іноземні гільдії, полягала в тому, щоб захистити своїх власних професійних гравців — якщо іноземні Гільдії будуть будувати стабільний фундамент їхньої власної території, то ймовірність того, що вони спровокуватимуть проблеми китайським професіоналам - гравцям.

Прочище могло прийти сюди з іншого зоряного поля, але вони не могли піти на інше зоряне поле, тому китайські гільдії фактично були в більш пасивній стороні. Ось чому вони вирішили працювати разом, щоб конкурувати з іноземними гільдіями і охороняти свій прибуток.

...

Кілька днів пізніше, в іншій зоряній зоні флот Великого Космічного Корпусу на чолі з Кікігою повільно рухався до місця розташування маркера. Крім головного корабля, який був завдовжки десятки кілометрів, тут також лежало близько 30 вартових лінз. Усі воїни, що були розпущені, тренувалися. Усього їх було близько мільйона.

Усередині головного корабля Кікіга потирав руки в очікуванні, що він любив грабувати і з нетерпінням очікував початку війни.

- Як скоро ми дістанемося до місця, де знаходиться маркер? - Кикіга задавав це питання багато разів кожен божий день.

- Шефе, протягом останніх декількох днів місця розташування мітки змінилося. Я думаю, що це хитрість ворога, щоб збити нас із пантелику, тому ми зараз прямуємо до місця, де маркер був активований вперше. Це не дуже далеко, — сказав керівник групи операторів смиренності. Він мусив повторювати це багато разів на день.

- Чим швидше, тим краще. Я не можу чекати, - вимовив кікіга диким тоном.

І в цей момент один з операторів крикнув:

- Шефе, до нас наближаються три невідомі цілі!

- А це не метеорити, ні? - Кікіга був вражений.

На його думку, дуже мало хто міг подорожувати у Всесвіті так само, як і вони. Тому він подумав, що це метеорити.

- Не схоже. Вони летять прямо на нас! Шефе, я прошу ввести стан бойової готовності!

- Занадто гостро реагуєш, — пробурмотів Кікіга, але махав рукою. - Гаразд, валяй.

Дуже швидко флот активував свою різноманітну зброю і став зосереджено чекати.

Невдовзі після цього три космічні кораблі з Псиотеком Праймом і решта повільно зупинилися перед Кікігою та його флотом.

- Справжні космічні кораблі? - Кікіга був вражений.

- Як я підозрював, — швидко сказав оператор, - вони дійсно можуть відстежувати наш маркер і мають дуже просунуту технологічну базу. Вони також можуть подорожувати по Всесвіті.

Кікіга деякий час оцінював три космічні кораблі, а потім раптом розсміявся.

- Чого ти боїшся? Поглянь на ці три човни. Як вони можуть бути сильними, коли такі маленькі?

Насправді космічні кораблі, на яких були Псионік Прайм та інші, виглядали крихітними в порівнянні з прапором флоту Кікіґи.

Для Кікіґів розміри космічних кораблів були прямо пропорційні їх могутності.

- Крім того, у них лише три зірки. А у нас їх понад десять разів більше. Ми зможемо перемогти їх легко. Чого ви, хлопці, панікуєте? Ви мене бентежите. - Кікіга похитав головою.

Інші вирішили, що Кікігі має сенс у словах, і відчули полегшення.

- Шефе, тоді що нам робити?

- Дивлячись на їхні шаттли, стає зрозуміло, що вони з маленької цивілізації, яка щойно почала подорожувати по Всесвіті і не знає чого таке страх — відповів Кікіґа. - Ось чому вони наважилися відстежити наш сигнал. Хм-м, як старші, ми повинні дати їм урок і змусити їх зрозуміти смак страху.

У цей момент оператор посміхнувся і сказав:

- Шефе, вони послали нам повідомлення і повідомили, що хочуть зв'язатися з нами.

Почувши це, всі розсміялися і погодилися з Кікгою — лише цивілізація, яка тільки почала досліджувати всесвіт, могла бути такою наївною.

- І що ж вони там говорять?

- Давайте подивимося.... Вони кажуть, що вони належать до Армії Блекстара і наказали нам негайно деактивувати нашу зброю та не чинити опору. — Той, хто читав це оператора розхвилювався ще до того, як закінчив фразу.

І як ніби інші теж заразилися від нього, майже всі на містку розгулювалися. Атмосфера кімнати наповнилась радістю.

– Ха-ха-хо!... - Кікіга не міг стриматися від сміху. - Швидше, відповідай їм.

- А що ми їм скажемо?

- Запитайте їх, чи вони чули про нас, Великого Космосу. Хаха... - Кікіга вже майже плакав від сміху.

« Армія Блекстара? Що це за лайно таке? Ніколи навіть не чув про них, і все ж вони думають, що вони знамениті? "

« Хіба вони не знають, що Великий космічний Корпус є правителем Усесвіту? Щоб ми перестали чинити опір і здалися... Я ще ніколи не чув такої смішної жарти".

Кікіга хапав ротом повітря і придушував сміх.

- Всі ці зарозумілі тубільці дійсно є джерелом радості, завжди змушують мене сміятися...

Не встигши договорити, він знову мало не розхвилювався.

- Шефе, ми повинні атакувати?

- Хмм, знищити їх... Хоча... Ні, не вбиватимемо їх. Захопимо їх і віддамо Великому Імператору. Великий імператор, безумовно, теж подумає, що ці хлопці кумедні, і знову розхвилювався Кікіга.

Оскільки всі сміялися без зупинки, капітан команди операторів відчув, як його серце пропустило удар, коли він помітив щось, що вони раніше забули з виду.

Коли вони спілкувалися з тубільцями давнини, то не мали можливості спілкуватися з ними, оскільки в них були різні мови.

« Хоча вперше зустрілися з нами, ці тубільці... Чому вони знають нашу мову? Как... Як вони можуть спілкуватися з нами?»

Він просто тремтів від цього. І коли він вже збирався повідомити про цю аномалії, ці три космічних кораблі прийшли в рух.

Кабіна цих трьох зіроловів різко відчинилася, і звідти хлинули чорні, дивні на вигляд машини. Несподівано з'явилася золотисто-блакитна блискавка і вдарила в кожну машину, викликавши сліпучий сплеск світла.

- Що це таке?

Посмішка на обличчі Кікіґи та інших зникла, вони в замішанні спостерігали за тим, що відбувається.

А в наступну мить... Срібний промінь світла миттєво проколов щит їхнього головного корабля і його корпус, залишивши після себе величезну діру!

Здавалося б... "жорстка" броня космічного корабля не могла бути більш крихкою перед обличчям цього енергетичного променя, що змив все на своєму шляху!

Усі були приголомшені. Але перед тим як вони зреагували, сильний тремтячи зачепив їх на підлогу.

Оглушливий сигнал тривоги відразу задзвонив де можна, і вогні всередині космічного корабля стали червоними.

*Уу-у! Ого! Ого!

- Тривога! Увага! Щит зруйнований, пошкодження корпусу збільшуються, 7,8%... 8,6%... 10,3%... Будь ласка, зробіть все якомога швидше! Будь ласка, зробіть все якомога швидше!

Лише одна атака головного корабля була знищена.

Але Кікіга навіть не квапився підніматися. Він сидів на підлозі, його очі були повні недовіри, а обличчя покрите розпачем.

« Що... що щойно сталося?»

https://literna.net/uk/books/349-lehenda

Previous chapterNext chapter