Блакитна планета, Аквамарин, повільно оберталася навколо своєї осі доти, доки космічні кораблі не вилітали з неї без жодних перешкод і залишали світлові сліди.
Сонце освітлювало високі будівлі столиці, а вікна відображували голубе небо та білі хмари. По рейках з ревом неслися поїзди, а по місту знову брались машини із антигравітаційною підвіскою. У місті панувала чудова і багата атмосфера.
На вокзалі міста Блекстара з групою людей стояв Беннет.
Він замер біля вікна, милуючись пейзажем метушливої столиці зовні. На обличчі Беннетта читали полегшення.
Коли Ган Сяо допоміг планеті Аквамарин пробратися на Конференція Цевілізацій Расколотого Зоряного Перльца, багато фінансових груп і організацій почали приділяти більше уваги перспективі розвитку планети Аквамарін. Це посприяло новому зросту, а торговельні операції посприяли росту добробуту нашої планети.
Але в місті вони почали усміхатися, коли думали про кращі дні. І чим більше люди насолоджувалися щастям і успіхом, які принесли на планету Аквамарин, тим більшою була їхня відданість своєму охоронцю Блекстару, який приніс їм усе це.
У док влетів космічний корабель, і його люк відкрився. У супроводі кількох солдатів вийшов Неро, і як тільки він побачив Бенета, вираз його обличчя пом'якшився. А сам він побіг до нього так швидко, як тільки дозволяли його короткі ноги.
- Тату!
Беннетт обернувся, вдивляючись у хлопця з натяком підозри на обличчі.
- Чому ти так швидко повернувся? Навіщо Блекстар взяв тебе з собою у всесвіт?
Неро почесав у затилці, знизивши голос.
- Більшість часу ми тільки й робили, що вивчали механічні теорії. Хрестник взяв мене погуляти всього на кілька днів, а потім залишив ...
Хан Сяо забрав більшу частину своїх військ у Мерцуючий Світ, і було невідомо, коли він зможе повернутися, тому, природно, залишив Неро позаду, проінструктурувавши Сильвію послати кілька людей, щоб відвезти його назад на планету Аквамарин.
Говорячи це, Неро здавався засмученим.
- Містер Рейнольдс сказав, що тепер у мене канікули і навіть дав мені домашнє завдання. Він сказав, що я можу повернутися тільки на два місяці. Після цього він пошле когось за мною, щоб я міг продовжити навчання у нього.
Отримавши наказ Хан Сяо, Рейнольдс навчав Неро кожного разу, коли Ган Сіу не було поряд. Він серйозно виконував цей обов’язок і заздалегідь спланував увесь навчальний план на рік.
- Це рідкісний шанс, коли сам Блекстар хоче доглядати і виховувати тебе. Не підведи його. - Беннетт розсміявся і присів на коточки так, щоб його очі опинилися на одному рівні з очима Неро. Подивившись на свою дитину, він сказав: - Ну давай, розкажи мені, що ти бачив у Всесвіті.
Переплетивши пальці, Неро почав описувати свої почуття. Він здавався схвильованим, тому що хоча домашнє завдання Гана Сяо було нудним, це все ще був його перший раз, коли він сам вивчав Всесвіт. Він бачив багато дивного і цікавого, але загалом він був задоволений своєю подорожжю.
Беннетт слухав і кивав, таємно зітхаючи про себе.
Він відчував, що Хан Сяо серйозно зацікавився Неро. І справа була не тільки в тому, що ця дитина була його їдем, а скоріше в тім, щоб у неї був талант, який оцінив сам Хан Сіо, так що Беннетт дуже пишався цим.
Його дитина могла виявляти такі таланти. Схоже, у нього були якісь чудові гени. Беннетт серйозно задумався, чи не варто йому завести другого відриву.
Він не хотів розглядати це в практичному плані, але якщо він брав до уваги майбутнє планети Аквамарин, то якби у нього було ще кілька талановитих дітей і всі вони вчилися у Хана Сяо, планета Аквамарін мала б набагато сильніші зв'язки з самим Блекстаром.
І хоча він міг бути старим, його тіло, яке було виковане з уміннями Бойца, все ще було живим і повним "боєприпасів".
Серед списку найпривабливіших чоловіків був Аквамарин Беннет, який займав друге місце в цілому. Це свідчило про любов і підтримку людей. Серця міського населення були єдині, а його статус, вік і міцне тіло створювали атмосферу стабільного та зрілого чоловіка, що було привабливо для жінок.
Що стосується номера один у списку... Це був, без сумніву, Хан Сяо. Ця позиція була чимось таким, що ніхто не міг зсунути або похитнути, незважаючи ні на що. З такою кількістю досягнень... не мало значення, під яким кутом жінки дивилися на нього; вони все ще знаходили його красивим.
Незабаром Неро домовився до того, що у нього пересохло в горлі, і він нарешті дуже зітхнув. Він усе ще був вражений подіями, які відбуваються у Всесвіті.
Беннетт зупинив його, загладжуючи волосся і встаючи.
- Гаразд, досить. Коли у нас буде більше часу, я детально поговорю з тобою. А зараз тобі треба повернутися додому і відпочити. Я все ще чекаю декого тут.
Неро був вражений.
- А хіба ти не за мною приїхав?
Беннет похитав головою у відповідь, дивлячись з вікна на далекий Всесвіт.
- Я чекаю на декого ще важливішого.
...
У той же час в самому кінці зони впливу планети Аквамарин у гіперпросторі через всесвіт несеться темно-синій космічний корабель, швидко наближаючись до планети Аквамарін.
- Отже, це планета Аквамарин, народжена планетою Блекстара...
В кабіні на екран дивилася форма життя з темно-синею шкірою, його голос звучав приємно. Він був капітаном цього корабля, і у нього було чотири руки та три очі, як і в решти команди.
Весь цей космічний корабель складався з членів Священної Раси Зоряного Ока.
Капітан повернувся, щоб оглянути екіпаж, перш ніж холодно помітив:
- Блекстар вкрав нашу національну власність, і це приниження для всієї нашої раси. Наші лідери слабкі, вони не наважуються робити ні те, ні це. Але ми, Авітанські Душі, наважилися!
Голос капітана звучав голосно, і вся команда підсилювала зброю.
- Через Іволюційного Куба наша планета Авітан зазнала нападу, і незліченні співвітчизники загинули. Наші близькі та друзі все ще перебувають у небезпеці. Так багато їх загинуло, щоб еволюційний Куб не потрапив в чужі руки! Таким чином, цей військовий злочин покладено не тільки на ЕсГода, але й на Блекстара!
Капітан вказав на планету Аквамарин і заричав.
- Тільки пролити свіжу кров заради помсти, ми можемо дозволити Блекстарові шкодувати за своєю безсоромною поведінкою і дати йому зрозуміти приниження, якому він зазнав Святої Расової Зоряного Ока. Ми принесемо і йому те, що він нам залишив.
Багато членів екіпажу злякалися ненависті.
Спочатку, щоб заманити тигра подалі від гір, вони буквально вимили всю планету Авітан в крові. Ця катастрофа стала найболючішим спогадом Святої Раси Зоряного Ока, і деякі з тих, хто вижив, втратили розсудок через ненависть та перетворилися в екстремістів. Так народилася екстремістська група, яка називала себе Авітанські Душі. Ці екстремісти переважно були вбиті Авітанцями, особливо з тими, хто мав близьких і друзів, які загинули під час цієї катастрофи.
Через те, що вони втратили свою національну власність, еволюційний Куб, престиж Псайкера серед Священної Раси Зоряного Ока різко впав. Екстремісти, які несли великий біль, звинувачували Псайкера в його некомпетентності і глибоко ненавиділи винуватця ЕсГода. Оскільки корінь катастрофи був пов’язаний з Кубом Еволюційного походження, багато їхніх товаришів пожертвували своїм життям. Отже, Авітанські Душі розвинули хворобливу одержимість Кубом Еволюції, направивши свою ненависть на Блекстара, який забрав його.
У очах будь - якого представника Священної Раси Зоряного Ока Еволюційний Куб був скарбом їхньої країни. Це враження зберігалося протягом довгого часу, і тепер коли Куб Еволюції змінив власника, Священна Раса Зоряного Ока ставилася до Хан Сяо з ворожістю. Що ж до Авітанських Душ, то вони були налаштовані ще радикальніше. Оскільки Псайкер не зміг повернути Кубу Еволюційних, він ніби боявся помсти династії, то Авітанські Душі втратили віру в Псайкера і вирішили взяти справу у свої руки.
Почувши, що Хан Сяо збирався взяти своїх офіцерів у подорож на довгий час, Авітанські Душі відчули таку можливість. Таким чином, вони скористалися нагодою спланувати напад на материнську планету Блекстара, щоб здійснити свою помсту, дозволивши Блек Старому тільки спостерігати, як його батьківщина руйнується.
Оскільки планета Аквамарин була частиною Конференція Цевілізацій Расколотого Кольца, навіть Псайкер не міг поспішно виступити проти них. Звичайно, не існувало жодних правил щодо верхніх ешонерів влади, оскільки вони були поза законом. Вони нехтували правилами і тільки завдавали шкоди, оскільки всі їхні дорогі речі були знищені.
Хоча Псайкер все ще вважався найкращим лідером Святого Раси Зоряного Ока, він не був богом і не міг контролювати думки кожного зі своїх співвітчизників. У кожній расі завжди знайдеться кілька людей, схильних до крайніх заходів ненависті. Навіть високорозвинена цивілізація Священної Раси Зоряного Ока не могла уникнути цього.
Капітан повернувся до свого першого помічника.
- Що там зі зброєю?
Перший помічник кинув.
- П'яти висококласних псионічних енергетичних бомб достатньо, щоб знищити всю планету. Вони готові до розгортання в будь-який час.
- Чудово. Кажуть, що такі боєприпаси можуть знищити цілий континент однією бомбою. А трьох достатньо, щоб стерти з лиця Всесвіту цілу поверхню планети. Наша мета — забезпечити всім п'ятим висадкам на планеті Акквамарин, дозволивши цій планеті супроводжувати нас у нашій кончині. Нехай вони відчують наш біль! - Тон капітана був зловісним; вони не збиралися йти звідси живими.
Хоча ці висококласні псіонічні бомби не могли порівнятись з пісонічними бомбами, вони все ще залишалися обмеженою зброєю, забороненою трьома основними цивілізаціями Всесвіту через жахливе використання зброї. Тільки цивілізації зоряних скупчень могли взагалі володіти такою річчю.
Авітанські Душі були організацією, яку недавно було створено й не існувало жодної технологічної чи наукової сили. Ці бомби були фактично таємно профінансовані кимось, що належить до цивілізації в районі, де була Свячена Раса Зоряного Ока.
Ця цивілізація завжди була з Опаською, тому що та користувалася підтримкою Тайної церкви, ніхто не міг проти неї діяти. Однак Авітанські Душі були для них нагода підставити Священну Расу Зоряного Ока. Таким чином, вони використали цей запозичений ніж щоб спробувати заподіяти неприємності Священній Расі Зоряного Ока.
І вже саме в той момент, коли капітан збирався завдати удару, на їх радарі з'явилася спалах, і штучний інтелект корабля послав повідомлення.
- Увага! Наближається великий непізнаний об'єкт!
Все повернуло голови до ілюмінатора й побачили величезний острів, що пливе у Всесвіті прямо на них.
- Острів дракона, що ширяє? - Капітан дізнався цей безпризорний плавучий острів і запитував себе, чому він з'явився тут, наче прямував до планети Аквамарин.
Острів Дракона повільно наближався до темно-сінічного космічного корабля. Порівняти їх було все одно, що порівнювати слона з кунжутним насінням.
- Давай відійдемо. Не заважайте драконові.
Капітан швидко віддав команду. Парючий Дракон був нейтральною силою і не став би активно атакувати космічний корабель, що проходить повз нього. Він збирався призупинити свою операцію на деякий час, очікуючи, поки Парящий Дракон піде, перш ніж продовжити.
Космічний корабель був розташований нижче всього острова, і з вікна вони могли бачити тільки скелі, які складали основу цієї махини, але не все його.
Пілот підняв зірку і полетів над основою острова, на рівні міської лінії.
І в цей момент всі каюті зазнали неймовірних шоків. Вони виявили, що на самому видному місці острова стоїть Еймс у чорному плаття і дивиться прямо на них!
« Вона см... Дивиться на нас? "
Як тільки ця думка промайнула в їхніх головах, на них обрушилося незрівнянне поле сил.
*Хонг!*
Криваві квіти розцвіли!
Тіла всіх членів Священної Раси Зоряного Ока були розчавлені і перетворені на груди м’яса. Вони померли без попередження, прямо на місці.
У гавані острова Паржав дракона Еймс недбало махала рукою, розсипаючи поле перед тим як заговорити до Вінльної, що стояла поряд з нею.
- Захистіть космічний корабель. Подивіться, чи є там якась небезпечна зброя.
– Да. - Вільна негайно розгорнула своїх людей.
Потім Еймс повернулася і подивилася на Езопа, який стояв поруч з нею, злегка нахмурив брови.
- Ти впевнений, що люди в цьому космічному кораблі планували завдати шкоди планеті Аквамарин? Я ж не вбила даремно, вірно?
Езоп тільки погладив свою бороду і розсміявся.
- Коли ти розповіла про переміщення Парящого Дракона, я зробив ворожіння кілька днів тому. Ці люди - вродженці раси Псайкера, і схоже, що через проблему з Іволюційним Кубом вони хочуть знищити планету Аквамарин у якості помсти Блекстару. Але врешті-решт їм це все одно не вдалося, оскільки вони були знищені протикосмічної оборони Блекстара, але ... Якщо вже ми тут, давай просто зробимо йому послугу.
Еймс безпорадно похитала головою.
- Я не очікувала, що стану охоронцем його будинку.
Езоп здивовано втупився на неї.
- Хіба ти не перевезла сюди Парящого Дракона, щоб допомогти йому захистити планету Аквамарин?
- О, я роблю це для того, щоб отримати найбільшу користь для Персня Дракона. Крім того, я зміцнюю нашу угоду. Як це стосується його? І навіть якщо це для когось іншого, то тільки для моїх двох учнів. - Еймс повернулася, щоб піти, її плаття закрутилося спіраллю, як розпущена чорна квітка.
Езоп проводив Емс поглядом і повернувся до Дженні.
- Ми майже на місці. Вивести їх.
Дженні кивнула, не змінюючи обличчя.
...
Беннетт продовжував стояти біля причалу, піднявши голову і дивлячись на безмежний всесвіт.
Раптом велетенська тінь закрила сонце. Вона швидко поширилася, охопивши весь док в одну мить.
На їхньому полі зору з’явився величезний плавучий острів, що неквапливо плив до планети Аквамарин.
Беннет посміхнувся.
- ВІП-персона нарешті тут.