Publish
New releasesPopularFreeOngoing booksCompletedTranslationsIllustrationsFandomsNews
ЛітернаCatalog
BookmarksLibrarySign in
Літерна

Books and translations to read chapter by chapter. Publishing tools for authors and translators.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
PlatformAboutPrices and RatesPaymentRefundsContact
DocumentsUser AgreementPublic OfferPrivacy PolicyPublication Rules18+Contact support
© 2026 Літерна · IP geolocation by DB-IP
Літерна

Books and translations to read chapter by chapter. Publishing tools for authors and translators.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
PlatformAboutPrices and RatesPaymentRefundsContact
DocumentsUser AgreementPublic OfferPrivacy PolicyPublication Rules18+Contact support
19Registered users
Social links
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP geolocation by DB-IP
Вона — Головна Героїня

Розділ 142 - Негайно зміни це

0% of chapter read

Зіткнувшись із таким раптовим звинуваченням від Ю Жубін, режисер у паніці замахав головою, дивлячись на Тан Ханьцьов, яка тримала в руках долю їхніх життів і кар'єр, та почав відчайдушно все заперечувати.

Тан Ханьцьов мовчала, ніби глибоко замислившись.

Ю Жубін похмуро поглянула на режисера й зловісно протягнула: «Твоєму акаунту кінець».

Я повернуся й обов'язково розповім усе великому голові Тан, і він усіх вас звільнить!

Режисер: «...»

Режисер відчув, як у нього починається криза самооцінки.

Перед приїздом він спеціально консультувався з режисером «Трьох днів і трьох ночей», і той запевняв його: поки це потрібно для ефекту шоу, Ю Жубін завжди триматиметься сторони знімальної групи й допомагатиме їй.

Якщо президентка Тан виявиться незгодною, вони завжди можуть використати Ю Жубін як переговорника. Варто їй втрутитися — і пані Тан погодиться на все.

Знімальна група розсудила, що етап із випробуванням удачі в «Ми справжні» спрацював блискуче, особливо для пари «Кисло-солодкої рибки» в ролі батька й сина, тому вони й хотіли повторити цей трюк сьогодні.

Але зйомки ще навіть не розпочалися, а Ю Жубін уже розгадала всі приховані мотиви режисера й влаштувала публічний донос?!

І де тут обіцяне «поки це потрібно для ефекту шоу, Ю Жубін завжди допомагатиме знімальній групі»?

Режисер серйозно запідозрив, що колега з «Трьох днів і трьох ночей» його просто нахабно надурив.

Цього разу Ю Жубін, звісно ж, не збиралася підтримувати знімальну групу.

З їхнім із Тан Ханьцьов неймовірним талантом до провалів в іграх сподіватися виграти їжу було чистою маячнею. Якби шоу «Ми справжні» тривало довше, вони вдвох просто в прямому ефірі впали б у голодну непритомність від дистрофії.

Ю Жубін подумки обурювалася: " змусити нашу розкішну красуню Тан Ханьцьов, яку з дитинства пестили в золоті та сріблі, давитися на зйомках такими злиднями — ви взагалі маєте хоч краплю совісті???"

Знімальна група «Ми справжні» — справжні нелюди!

Режисер поглянув на десять конвертів на столі, підвів очі на них двох і обережно мовив: «Сьогодні правила змінилися, тепер потрібно просто витягнути конверт наосліп. Може... спробуєте витягнути спочатку?»

Ю Жубін кліпнула очима: «Витягнути?»

«Ви впевнені? — перепитала вона. — Точно як у лотереї: що витягнеш, те й отримаєш, без жодних дурнуватих ігор?»

Режисер щосили закивав головою.

Ба більше, керовані непереборним інстинктом самозбереження, аби не загинути від рук Тан Хетяня, вони цього разу не поклали в конверти для Тан Ханьцьов жодної дешевої страви.

Почувши про звичайну лотерею, Ю Жубін миттєво погодилася співпрацювати й повернулася до Тан Ханьцьов із сяючою посмішкою.

Тан Ханьцьов відчула її погляд і також повернула голову: «М-м?»

Чому здається, що вона щось задумала?

Ю Жубін розпливлася в яскравій посмішці: «Прошу вас, ваша поважність».

Вона вже давно збагнула: Тан Ханьцьов абсолютно безпорадна в рухливих іграх, але в чистій лотереї їй просто немає рівних.

Ю Жубін: «Настав час смертним побачити твоє благословення удачею!»

Сім разів поспіль викинути шістку — такий легендарний тріумф було б надто прикро ховати від людських очей!

Тан Ханьцьов, бачачи такий непідробний захват, не наважилася відмовити: «Гаразд, я спробую».

Співробітники знімальної групи, згадуючи їхні вчорашні досягнення та невгамовні бамбукові кільця, що стрибали на всі боки, одностайно вирішили, що поняття «удача» не має до цих двох жодного стосунку. Це точно був черговий блеф Ю Жубін заради комедійного ефекту!

[— Не вірю!]

[— Я теж не вірю!]

[— Підозрюю, що ця нещаслива команда просто блефує, щоб обдурити мене!]

Оскільки Тан Ханьцьов погодилася, режисер не став гаяти часу й поспіхом перемішав десять конвертів на столі, розклавши їх рівним рядом перед директоркою Тан, попутно пояснюючи деталі.

У кожному з десяти конвертів лежала картка з певною стравою для сніданку. Але на найкращій картці не було написано нічого — це означало «джекпот», за якого гості могли замовити будь-який сніданок на свій смак, а знімальна група повністю покривала витрати.

Ю Жубін разом з іншими двома парами підійшла до столу, напружено спостерігаючи за витонченою рукою Тан Ханьцьов.

Ця рука була неймовірно красивою й у цю хвилину вершила долю сніданку Ю Жубін, тож оператор узяв її великим планом.

[— А-а-а-а, які ж у пані Тан гарні руки!]

[— А в неї взагалі є хоч щось неідеальне?]

[— Ця фетишистка рук повністю задоволена!]

Тан Ханьцьов поглянула на Ю Жубін, і та підбадьорливо кивнула, даючи знак тягнути сміливо.

Більше не вагаючись, вона простягнула пальці, витягла один із конвертів, розкрила його й дістала картку...

Порожня!

Звісно ж!

Обличчя Ю Жубін осяяла гордість.

Вона не помилилася: усі характеристики Тан Ханьцьов були прокачані виключно в чистий фарт, тож кожен її випад бив прямо в яблучко.

Режисер був приголомшений. Це було надто легко!

Аби глядачі не запідозрили знімальну групу у відкритому підігруванні керівництву, режисер набрався сміливості й запропонував Тан Ханьцьов тягнути ще кілька разів.

Якби Тан Ханьцьов щоразу витягувала порожній конверт — оце вже була б справжня сенсація.

І Тан Ханьцьов справді щоразу витягувала виключно порожні картки.

Усі присутні були шоковані.

[— Охрініти, вона що, богиня лотерей?!]

[— Вбираю, вбираю, вбираю цю енергію удачі крізь екран!]

[— Я завидую чорною заздрістю, мені б таку руку!]

Зрештою, завдяки такій потужній гуманітарній допомозі від майстрині лотерей Тан Ханьцьов, королева невдач Ю Жубін змогла наїстися досхочу під час сніданку, відчуваючи повне задоволення й тріумф.

Після сніданку учасники були вільні робити що завгодно: головне — провести цей день в образі батька й сина, поки закріплений за ними оператор вів запис.

Поснідавши, Ю Жубін та Тан Ханьцьов вирушили на неспішну прогулянку площею неподалік.

Ю Жубін навіть затягла Тан Ханьцьов до торговельного центру, щоб пограти в різні лотерейні ігри, максимально використовуючи її образ «богині удачі» та вирішивши зробити її талісманом удачі.

У сучасному інтернеті образ талісмана удачі користувався шаленою популярністю: перед кожним іспитом чи розіграшем йому обов'язково слали молитви.

Удача Тан Ханьцьов анітрохи її не підвела: кожна спроба була вдалою, зміцнюючи свій імідж.

Тан Ханьцьов навіть вибила для неї гігантського плюшевого кролика з кумедною цукерковою шпилькою на вушку — неймовірно милого, м'якого й приємного на дотик.

Ю Жубін із величезною радістю прийняла трофей від Тан Ханьцьов: однією рукою вона притискала до себе величезного кролика, а в іншій несла цілий пакет із дрібними іграшками, мружачись від щастя: «Батьківська любов міцна, мов гора! Батьківська любов міцна, мов гора!»

Тан Ханьцьов, бачачи її такою щасливою, нарешті зітхнула з полегшенням.

Головне — аби їй подобалося.

Ю Жубін поглянула на неї, потім перевела погляд на купу призів і тихо мовила: «Тату, радість, розділена з іншими — подвійна радість».

Тан Ханьцьов забрала в неї пакет з іграшками, аби полегшити ношу, почувши ці слова, перевела на неї погляд. Миттєво все збагнувши, вона тихо засміялася: «Це все твоє, можеш робити з ними все, що забажаєш».

Кожна виграна нею річ призначалася лише для того, щоб порадувати її.

Поки вона щаслива, нехай розпоряджається ними як завгодно.

Ю Жубін вільною рукою підійшла ближче, міцно обійняла її й по-хлоп'ячому поплескала по спині: «Дякую, тату! — а потім додала: — Тоді забереш ці маленькі іграшки й роздаси співробітникам компанії».

Усі ці іграшки були дуже милими, і кожен працівник «Хваяо» заслуговував на маленьку радість.

Ю Жубін обернулася до оператора й помахала йому рукою: «Гей, друже, вибери ту, яка тобі подобається».

Оператор спочатку соромився, але після вмовлянь Ю Жубін без зайвих церемоній вибрав плюшевого Людину-павука й тихо подякував.

[— У "Хваяо" ще є відкриті вакансії?! Набирають людей чи ні?!]

[— Я теж хочу іграшку, заряджену переможною аурою президентки Тан!]

[— А я інша: мені не потрібен той пакет, я хочу того кролика, що в обіймах Ю Жубін!]

[— Завтра іспит, піду помолюся на аватарку пані Тан.]

[— Президентка Тан, благословіть на успіх у всьому!]

Задум Ю Жубін зробити з Тан Ханьцьов символ удачі виявився напрочуд успішним: після виходу випуску в ефір Тан Ханьцьов справді витіснила всі відомі талісмани мережі, і перед кожним розіграшем чи екзаменом користувачі почали молитися саме на її світлини.

Перед багатством, неповторною вродою та абсолютним везінням у лотереях її провали в рухливих іграх здавалися дрібницею, не варти детальної уваги!

…

Пізніше Ю Жубін потягла Тан Ханьцьов до зали ігрових автоматів, а потім вони разом пішли ліпити з глини. Одне слово, скрізь, де тільки можна було розважитися, вони побували, а звертання «тату» злітало з її язика дедалі природніше, аж поки зйомки не добігли кінця.

Хто став переможцем серед пар «батьків і синів», Ю Жубін було абсолютно байдуже: вона з самого початку прийшла сюди не заради кубків, а виключно задля того, щоб привернути увагу до шоу «Хваяо» та крадькома насолодитися солодкими хвилинами зі своєю коханою.

Зйомки передачі «Ми справжні» успішно завершилися о шостій вечора, і на Ю Жубін попереду чекало кілька вільних днів для повноцінного відпочинку.

Тан Ханьцьов, яка відчувала провину через локшину швидкого приготування, пообіцяла компенсувати це й навідріз відмовилася списувати борг через ситуацію з пампушками. Наполігши на виконанні обіцянки, вона узгодила все з менеджером, посадила дівчину до власного авто й поїхала. Великого кролика запхали на заднє сидіння.

Робочий день Лінь Лінь на цьому добіг кінця, у «Хваяо» якраз настав час завершення зміни, тож вона на власній машині вирушила додому.

У салоні Тан Ханьцьов поцікавилася, що б Ю Жубін хотіла з'їсти на вечерю. Та сиділа на пасажирському сидінні, схиливши голову над плетінням шовкового браслета, і, навіть не підводячи очей, відповіла: «Поїхали додому, я сама приготую татові вечерю».

«У холодильнику стільки продуктів, не пропадати ж добру».

Тан Ханьцьов заради неї щоразу наповнювала холодильник свіжими інгредієнтами. Минулого разу після концерту вони теж планували щось приготувати, але так і не торкнулися плити, захопившись виключно споживанням одна одної.

Наступного дня через біль у попереку Тан Ханьцьов також не дозволила їй куховарити.

Тож, якщо розібратися, її Цьовцьов досі жодного разу не куштувала її страв.

Тан Ханьцьов, звісно, була не проти домашньої вечері, але це звертання...

Вона запитала: «Як ти мене щойно назвала?»

Ю Жубін застигла на мить і злегка схилила голову набік: «Вважатимемо, що я надто глибоко вжилася в роль?»

Тан Ханьцьов, скориставшись червоним світлом світлофора, легенько клацнула її по лобі: «Негайно зміни це».

…

Коли вони зайшли до ліфта, Ю Жубін усе ще була захоплена плетінням браслета. Знаючи, що Тан Ханьцьов поруч і стежить за кожним кроком, вона абсолютно безсовісно перестала дивитися під ноги.

Тан Ханьцьов однією рукою обіймала гігантського кролика, а іншою дбайливо притримувала її за талію, з безпорадною посмішкою заводячи додому.

Щойно двері зачинилися, Ю Жубін затиснула обидва кінці браслета, поглянула на її зап'ястя й мовила: «Ану, тату, простягни руку — приміряю розмір».

Почувши це прізвисько, Тан Ханьцьов відставила кролика вбік, вихопила нитки з її пальців і рішуче притиснула її до вхідних дверей.

Прохолодна долоня торкнулася шкіри, повільно ковзаючи вгору й викликаючи в Ю Жубін солодкі дрижаки. Вона підсвідомо випалила: «Тату?»

Тан Ханьцьов зупинилася за міліметр від її губ і тихо, з посмішкою прошепотіла: «Усе ще не виправилася?»

Ю Жубін на мить заціпеніла, а потім із грайливою посмішкою обхопила її за талію й неймовірно ініціативно видихнула: «Ми ж дорослі люди».

«Хіба є хоч щось, що ми не можемо обговорити в ліжку?»

…

Ю Жубін лежала на ліжку. Тан Ханьцьов ніжно поцілувала її в куточок ока, але наступної миті дівчина спритно перевернулася, міцно притиснула її до себе й запитала: «Зголодніла?»

Тан Ханьцьов кивнула.

Ю Жубін залишила гарячий цілунок на її ключиці, підвелася й мовила: «Сину…»

Тан Ханьцьов миттєво перехопила її за зап'ястя: «М-м?»

Ю Жубін за частку секунди змінила тон: «Твоя дружина просто зараз іде готувати тобі смачненьке!»

Лише тоді Тан Ханьцьов відпустила її руку й з посмішкою відповіла: «Добре».

Дивлячись на її струнку спину, Тан Ханьцьов раптом згадала про одну деталь і мовила: «Ти ж скоро вирушаєш на знімальний майданчик».

Ю Жубін натягнула кофту, вивільняючи з-під коміра довге волосся, і повернулася до неї, очікуючи продовження.

Тан Ханьцьов підвелася й сіла на ліжку: «Будь обережною з виконавцем головної ролі, Янь Лі».

Ю Жубін: «?»

Тан Ханьцьов: «Хтозна, можливо, він теж почне розповідати тобі історії про своє перше кохання».

Ю Жубін: «???»

------(Перекладач має що сказати)------

(*´∀`*)

Previous chapterNext chapter