Publish
New releasesPopularFreeOngoing booksCompletedTranslationsIllustrationsFandomsNews
ЛітернаCatalog
BookmarksLibrarySign in
Літерна

Books and translations to read chapter by chapter. Publishing tools for authors and translators.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
PlatformAboutPrices and RatesPaymentRefundsContact
DocumentsUser AgreementPublic OfferPrivacy PolicyPublication Rules18+Contact support
19Registered users
Social links
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP geolocation by DB-IP
Вона — Головна Героїня

Розділ 127 - Жінко, розраховуйся моєю карткою

0% of chapter read

Тан Ханьцьов супроводжувала Ю Жубін під час надання свідчень, і перед обличчям доброзичливих та чесних правоохоронців Ю Жубін трималася дуже спокійно, активно співпрацюючи зі слідством.

Її гарне ставлення пришвидшило процес дачі свідчень.

Перед відходом вона разом із Тан Ханьцьов спеціально завітала провідати трійку викрадачів, яким тепер належало до кінця своїх днів сидіти за ґратами.

Ю Жубін дивилася на трьох чоловіків у камері крізь холодні залізні грати, її обличчя було серйозним: «Усі наполегливо ставайте на шлях виправлення, щоб у наступному житті стати кращими людьми».

Бандит із ножем різко підвівся й роздратовано покрокував до ґрат.

Ю Жубін абсолютно природно зробила крок назад, а Тан Ханьцьов інстинктивно заступила її собою.

Здоровань брутально вилаявся, а Ю Жубін миттю витягла руки з кишень і затулила вуха Тан Ханьцьов, а потім подивилася на чоловіка з насупленим поглядом, нагадавши йому: «Гей, гей, будь цивілізованим. Не лайся так легко, це бруднить вуха нашої президентки Тан!»

Трійця бандитів аж заніміла.

Цивілізовано?

Хто раніше лаявся як божевільний у машині?

Бандит із ножем сплюнув і вигукнув: «Чорт забирай, у машині ж саме ти найгірше за всіх лаялась, а тепер тобі вистачає нахабства вимагати від мене ввічливості? Навіжена дівка, та у тебе взагалі два обличчя!»

Тан Ханьцьов, почувши це, повернула голову до Ю Жубін: «Ти лаяла їх?»

То це і був той самий «дружній обмін думками та активне узгодження позицій»?

Звісно лаяла, і ті слова були вкрай неприємно.

Ю Жубін сором'язливо посміхнулася: «Я просто трохи нецензурно висловлювалася, це дрібниці, чисті дрібниці».

Тан Ханьцьов прибрала її долоні від своїх вух, а потім знову розвернулася до трьох затриманих, і вираз її обличчя став холоднішим за кригу: «Значить, вона все правильно сказала».

Хто сказав їм обрати цю професію, змовитися з Чжун Шенхе, аби викрасти її Ю Жубін?

Та ще й змусили її Ю Жубін стрибати з такої високої...

Вони повністю заслужили ці прокльони.

Погляд Тан Ханьцьов став гострим як лезо: «Я подбаю про те, щоб ви разом із Чжун Шенхе міцно сиділи в цій тюрмі й жили дуже довго».

«Забудьте про те, що колись вийдете звідси».

«І навіть не думайте про смерть».

Вони мали не просто терпіти прокльони, а й залишатися в цій чотирикутній в'язниці, продовжуючи жити, поки все їхнє життя повністю згорятиме за цими стінами.

Для таких, як вони, смерть не була найкращим способом спокутувати провину, лише повне відчаю існування під тягарем власних гріхів протягом довгих років могло стати справжнім покаранням.

Ю Жубін стояла позаду й потайки спостерігала за нею.

З якоїсь причини вона відчувала, що та стає дедалі більше схожою на головних героїв із серіалів, які вона колись дивилася.

Вона була схожа на них, коли перегородила шлях машині викрадачів, і тепер, коли так самовпевнено погрожувала злочинцям. Спільним було те, що її манера оберігати та захищати головну героїню виглядала неймовірно привабливо й владно.

У голові Ю Жубін раптово з'явилася одна зухвала думка.

Тан Ханьцьов закінчила говорити, повернулася, взяла Ю Жубін за руку й повела до виходу.

Ю Жубін притулилася до її плеча й тихо мовила: «Цьовцьов, у мене з'явилася одна дуже зухвала ідея».

Тан Ханьцьов відгукнулася: «М-м? Що за зухвала ідея?»

Ю Жубін: «А що, як ми спробуємо обдурити систему та вплинути на її алгоритми оцінювання?»

Вона детально виклала їй свій задум.

Хоча Тан Ханьцьов і була багом, але вона все одно залишалася багом, відокремленим від цього світу, а отже, в ній обов'язково мали зберегтися базові налаштування цього всесвіту та критерії, за якими система проводить аналіз даних та виносить остаточні рішення.

Поки показник сяйва не досяг ста відсотків, ці критерії оцінювання стовідсотково залишалися активними, просто через її «системний збій» у системи тимчасово зникли права на використання цих критеріїв.

Але втрата системою прав доступу зовсім не означала, що самі ці механізми перестали працювати.

Тому Ю Жубін хотіла спробувати змусити Тан Ханьцьов робити речі, які система могла б розцінити як дії головного героя-чоловіка, щоб у такий спосіб вплинути на її алгоритми й перевірити, чи вдасться під час фінальної мутації успішно пробудити німб головного героя.

Якщо не вийде, то й грець із ним, відібрати німб головної героїні теж цілком зійде.

Вона була просто жалюгідною офісною працівницею, а не якимось там програмістом, і могла лише пальцем у небо вгадувати логіку системних рішень. Зараз перед цією сповненою високотехнологічності системою вона почувалася так, наче складала іспит, де абсолютно всі завдання були їй невідомі, тож залишалося діяти суто навмання.

Тан Ханьцьов із сумнівом запитала: «А що це взагалі за речі, які розцінюються як дії головного героя?»

Ю Жубін: «Гей, та це ж простіше простого. Коли повернешся, попроси керівниці секретарського відділу Лінь та її дівчатам скласти для вас детальний звіт, узагальнивши все, що головні герої зазвичай роблять для головних героїнь у серіалах та фільмах, і ви одразу все зрозумієте».

Тан Ханьцьов: «...»

Чи це справді спрацює?

Ю Жубін із глибокою надією та очікуванням поглянула на неї: «Успіхів! Якщо не станеш головним героєм, то станеш головною героїнею!»

Тан Ханьцьов відчувала водночас і безпорадність, і розваженість, проте все ж вирішила підіграти її словам і одразу ж надіслала Хань Вей відповідне робоче розпорядження.

Раптом Ю Жубін із розмаху ляснула себе по лобі, раптово усвідомивши: «Ой, моя ж дипломна робота досі недописана!»

Кінчений Чжун Шенхе, стільки її дорогоцінного часу на диплом змарнував!!!

Тан Ханьцьов із посмішкою подивилася на неї: «Ти щойно побувала на волосині від смерті, і в тебе серйозно є настрій думати про дипломну роботу?»

Ю Жубін із глибоким сумом промовила: «Тому що найближчим часом я буду неймовірно зайнята: мені треба зніматися в реаліті-шоу, проводити концерти, а ще заходити на знімальний майданчик до акторського складу, тож доводиться викроювати вільні хвилини серед цього хаосу, аби страждати над випускною роботою».

Проте вже в наступну мить її обличчя знову засяяло, і вона з веселою посмішкою обхопила Тан Ханьцьов під руку: «До того ж ми обоє залишилися цілими й неушкодженими, у мене чудовий настрій, тож, звісно, є настрій подумати й про диплом».

Ніколи не втрачати її — ось і вся її найпростіша мрія.

До того ж попереду на неї чекало багато роботи, тож вона не могла занадто сильно занурюватися в негативні емоції, адже це погано вплинуло б на її вигляд у кадрі.

Окрім усього іншого, здатність за короткий час повністю змінювати свій емоційний стан — це навичка, якої має навчитися кожен артист.

Оскільки життя не може завжди йти гладко, і вони не можуть щоразу щиро й від усього серця посміхатися в об'єктив камери та глядачам, проте це їхня професія, і яким би важким не був стан на душі, вони зобов'язані вміти миттєво перемикати емоції перед об'єктивом, демонструючи публіці свою найкращу посмішку.

Втім, її здатність змінювати настрій завжди була феноменальною. В одну мить вона сумно плаче, а наступної може миттєво стати дурнуватою.

Тан Ханьцьов неодноразово переконувалася в цьому на власному досвіді.

Щоразу, коли вона плакала разом із нею, під кінець дівчина завжди сама перемикалася на комедійний режим, тож навіть крізь сльози змушувала всіх довкола і плакати, і сміятися водночас. Точнісінько як у перший день Нового року, коли вона спочатку гірко ридала від туги за біологічною матір'ю, яку ніколи в житті не бачила, а під кінець уже плакала через те, що шість мільйонів — це занадто велика сума грошей.

Тан Ханьцьов і сама не знала, добре це для неї чи погано.

Мабуть, усе ж таки добре, принаймні вона могла надзвичайно швидко витягти себе з безодні смутку й не залишалася пригніченою надто довго.

Але цілими й неушкодженими?

Тан Ханьцьов указала пальцем на її шию: «Поняття "цілі та неушкоджені" точно виглядає не так». А потім додала: «Тобі хіба не треба завтра йти на зйомки реаліті-шоу?»

Як вона взагалі збирається з'являтися на телебаченні з цілою купою бинтів на шиї?

Вона насправді щиро хотіла, аби дівчина відпочила бодай днів десять або два тижні, поки все повністю не заживе.

Проте зараз за неї відповідали «Ґванїн», тож «Хваяо» не могла втручатися занадто грубо.

Ю Жубін знизала плечима з абсолютно байдужим виглядом: «Ой, та не хвилюйся ти так, просто змінимо стиль і все буде супер, я можу вийти на зйомки програми у великому шарфі».

Хоча подряпина й була зовсім неглибокою, вона ще не загоїлася, тож замаскувати її за допомогою косметики було неможливо, а отже, доведеться скористатися масивним шарфом. У будь-якому разі зараз лише лютий, на вулиці досі стоїть сильний холод, тож такий образ виглядатиме абсолютно природно.

Раптом Ю Жубін згадала про дещо важливе й зі стурбованістю запитала: «Чи приховає це родина Тан?»

Тан Ханьцьов кивнула: «Угу, не турбуйся про це».

Поліція вже давно ввела суворий режим секретності щодо цієї інформації, і "Корпорація Тан" також у перші ж секунди зробить усе, аби повністю придушити будь-які чутки, не дозволивши жодній деталі цього інциденту просочитися назовні, адже це могло б зашкодити не лише Ю Жубін, а й репутації самої Тан.

Старше покоління родини Тан та Тан Моюань ні за що у світі не дозволили б завдати навіть найменшої шкоди інтересам корпорації.

Тан Ханьцьов промовила: «Люди з "Ґванїн" уже прибули, тож повертайся скоріше й пиши свій диплом».

Ю Жубін поглянула на неї: «Цьовцьов повертаєшся до роботи?»

«Ні, — відповіла Тан Ханьцьов. — Збираюся піти й купити новий автомобіль для помічниці Хань».

Під час нещодавнього вимушеного автоделі вона сама взагалі не постраждала, проте машина Хань Вей після цього виглядала справді жалюгідно.

Коли шеф розбиває машину свого підлеглого, він обов'язково має компенсувати це новою.

Ю Жубін, почувши, що Тан Ханьцьов збирається купувати нове авто для помічниці Хань: «Чекай, дозволь мені сказати одну річ, я вже давно чекала нагоди це вимовити».

Тан Ханьцьов: «?»

Ю Жубін миттю вжилася в роль «пафосного президента корпорації», зробила жест, ніби дістає банківську картку, і з ледь помітною зухвалою посмішкою промовила: «Жінко, розраховуйся моєю карткою».

Зрештою, автівка головної помічниці Хань постраждала саме через неї, прийнявши на себе роль «автомобіля-зіткнення» і переживши біль, якого ця модель точно не мала зазнати. Тому в неї було повне моральне зобов'язання оплатити нове авто для Хань.

Ощадлива маленька опікунка знала, коли діяти, та й до того ж вона вже була неймовірно багатою!

На початку місяця Льов Веньцін та Тан Хетянь за традицією перерахували їй шість мільйонів кишенькових грошей. Вона не витратила ані копійки, тож тепер, маючи на рахунку дванадцять мільйонів, вона стала справжньою «багатою леді», і покупка машини для помічниці Хань була для неї абсолютно не проблемою!

Успішна «Солона риба із залізною волею»: "Я можу це зробити! Я можу це зробити! Дозвольте мені зробити це!"

Тан Ханьцьов схопила її за два пальці й опустила їх донизу: «Залиш свої скромні статки на власні витрати, не переймайся цим».

Машину розбила вона, тож чому за це має платити Ю Жубін? І порівняно з кишеньковими грішми ощадливої Ю Жубін, вона все ж таки віддавала перевагу використанню «чорної картки» бізнес-леді, яка була настільки бідною, що в неї залишилися лише гроші.

…

Головна помічниця Хань отримала не лише нове завдання, а й новенький автомобіль.

Оскільки вона фізично не була в офісі, але Тан Ханьцьов, здавалося, дуже поспішала отримати той самий звіт про «дії головних героїв-чоловіків у серіалах», вона переклала це дивне доручення на Лінь Лінь, аби та виконала його якнайшвидше.

Нове авто вони обирали разом із Тан Ханьцьов. Хань без вагань обрала модель тієї ж цінової категорії, що й попередня, навіть не намагаючись «обчистити» свого боса.

Побачивши таку наполегливість, Тан Ханьцьов нічого не сказала, лише впевнено розрахувалася за покупку.

Після повернення в офіс вони розійшлися по своїх кабінетах. Згадуючи, що Тан Ханьцьов щойно пережила справжню гонитву й могла бути фізично та емоційно виснаженою, Хань дбайливо взяла частину її роботи на себе, аби та мала змогу більше відпочити.

Згодом головна секретарка Лінь завершила роботу над звітом і поклала його на стіл Тан Ханьцьов. Те, що звіт був готовий так швидко, — цілковита заслуга кількох секретарів, які обожнювали дивитися серіали. Якби не їхній багатий життєвий досвід, Лінь Лінь довелося б витратити на це куди більше часу.

Тан Ханьцьов чемно подякувала за нелегку працю, взяла звіт і почала читати, аби з'ясувати, що ж саме головні герої зазвичай роблять для головних героїнь.

У звіті все було чітко розписано чорним по білому.

Наприклад: головний герой притискає героїню до стіни, щоб поцілувати; головний герой безумовно захищає свою дружину; головний герой кохає лише її одну…

Дійшовши до одного з пунктів, Тан Ханьцьов надовго замовкла.

— Головний герой вступає з героїнею у відносини «нульової дистанції.

Тан Ханьцьов: «...»

Чи вони серйозно?

----------(Автор має що сказати)---------

Президентка Тан почала серйозно міркувати над тим, чи не варто їй просто видалити цей небезпечний рядок зі звіту.

------(Перекладач має що сказати)------

Нагадую: вони все ще вдають, що вони пара, і думають, як закохати в себе іншу…

Previous chapterNext chapter