Відповідь Ю Жубін була цілком логічною.
Суперечник — це той, хто може підхопити будь-яку тему і довести свою правоту до кінця, прагнучи своїм «важелем» зрушити світ. Він абсолютно не знає, що таке боязкість чи обережність.
Їм навіть не потрібно, щоб співрозмовник пропонував тему для обговорення, оскільки вони можуть бути самодостатніми, створюючи приводи для суперечки, перебільшуючи значущість питання і завжди будучи готовими до конфлікту.
Чи Нвань була приголомшена цією дивовижною відповіддю Ю Жубін, навіть її зіниці, здавалося, розширилися.
Вона думала, що капітан, можливо, не зрозуміла її, але водночас відчувала, що капітан все зрозуміла, оскільки відповідь справді була дуже переконливою...
На мить вона була приголомшена, не знаючи, що робити.
Ю Жубін, побачивши це, з вибаченням погладила її по голові: «Вибач, я, як капітан, навіть не знала, що ти прагнеш стати суперечником. Моя вина, що я недостатньо про тебе дбала».
Вона говорила з особливою поважністю: «Але, Сяо Нвань, ти ще молода. Ти повинна вчитися хорошому, а не таким шкідливим речам, як суперечники чи "клавіатурні воїни"».
Фактичний вік Ю Жубін становив двадцять дев'ять років, а цьому тілу — двадцять один. Усі інші не досягли навіть двадцяти років, тому в її очах вони всі були дітьми.
Чи Нвань: «......»
Вибачте, капітане, чому мені здається, що ви ображаєте себе?
Чи Нвань тихо виправдовувалася: «Ні, це не так... Я не хочу бути суперечником». Вона сказала: «Я просто хочу, як капітан, вільно спілкуватися з іншими людьми».
У її круглих очах поступово з'явилося прагнення: «І навіть сміливо говорити з головною помічницею Хань і президенткоюТан».
Потім вона злегка засмутилася: «Я теж хочу розмовляти з президенткою Тан і ними...»
Чи Нвань спостерігала за Ю Жубін з першого дня її приходу. Вона одразу подружилася з Тань Сі, яка виглядала відстороненою, а потім швидко познайомилася з усіма іншими. Вона завжди була спокійною і вільною в спілкуванні з людьми будь-якого характеру.
Ця якість викликала заздрість у Чи Нвань, яка була інтровертною і погано спілкувалася.
Ця заздрість досягла свого піку того дня, коли вона побачила, як Ю Жубін без жодного страху сіла в машину помічниці Хань.
— Капітан навіть може легко спілкуватися з високопосадовцями компанії і самою великою керівницею!
Це ще більше зміцнило її бажання перейняти досвід у Ю Жубін, але через власну сором'язливість вона довго не могла набратися сміливості заговорити. Вона не очікувала, що Ю Жубін сама підніме цю тему сьогодні.
Ю Жубін була приголомшена.
Вона знала, що Чи Нвань інтровертна і боязка. Ця боязкість заважала Чи Нвань розкритися під час тренувань, немов її постійно сковували невидимі кайдани. Це було джерелом головного болю як для неї, так і для викладачів.
Світло софітів, камери і увага фанатів ніколи не будуть належати айдолу, який боїться і не наважується розслабитися — таким людям важко навіть стати айдолами.
Ю Жубін подумала, відвела Чи Нвань до стіни і запитала: «Чому ти хочеш спілкуватися з пані Тан та іншими?»
Чи Нвань опустила голову, перебираючи пальці, і тихо промовила: «Тому, що... тому, що я хочу, щоб вони послухали мої пісні...»
Очі Ю Жубін миттєво розширилися: «Ти пишеш пісні?!»
У початковому сценарії всі стажери в групі, за винятком Тань Сі (яка належала до оточення головного героя), були другорядними персонажами, які не мали відношення до головного сюжету. Вони могли мати імена, але не конкретну сюжетну лінію. Тому Ю Жубін не знала, що Чи Нвань має такий талант.
Обличчя Чи Нвань відразу спалахнуло: «Пишу». І додала з браком впевненості: «Зовсім трішечки...»
Ю Жубін заохотила: «Не будь такою невпевненою, будь сміливішою. Є якісь готові роботи? Дай послухати?»
Як тільки Чи Нвань почула, що хтось хоче послухати її пісню, вона відчула приплив сил, швидко підхопилася, побігла за телефоном і навушниками, і напружено-схвильовано увімкнула для неї інструментальну композицію.
Ю Жубін тихо занурилася в музичний світ, створений Чи Нвань. Вона була вражена, відчуваючи, ніби знайшла запилену, але яскраву перлину.
Ця інструментальна композиція Чи Нвань описувала дівочі мрії. Мелодія була надзвичайно захоплюючою, сповнена юнацької жвавості та бурхливої енергії. Перед очима ніби повільно відкривався величезний Чумацький Шлях. У Галактиці мчали небесні коні, плавали кити, і були безмежні дівочі фантазії.
Коли пісня закінчилася, Ю Жубін зняла навушники. Чи Нвань з надією дивилася на неї, тремтячими від хвилювання руками стискаючи телефон: «Ну, як?»
Ю Жубін подивилася на неї: «Я перша почула це?»
Чи Нвань швидко кивнула.
Ю Жубін захоплено сказала: «Те, що я перша почула таку чудову пісню, це неймовірне везіння».
Почувши це, очі Чи Нвань ніби загорілися, випромінюючи яскраве світло радості: «Справді? Невже це так добре?»
Потім вона з острахом і обережністю запитала: «Ти ж не жартуєш зі мною?»
«Твій талант будуть виривати з руками будь-де, — недовірливо зауважила Ю Жубін. — Але чому, дивлячись на тебе, здається, що тобі вкрай бракує впевненості?»
Ю Жубін миттєво зосередилася: «Що сталося? Хтось тебе засуджував?»
Боязкість характеру нерозривно пов'язана з оточенням. З таким талантом і такою браком впевненості, вона не могла припустити іншої причини, крім того, що хтось її сильно критикував і відкидав.
Щойно вона згадала про це, світло в очах Чи Нвань миттєво згасло, немов її накрила темрява. Вона сіла навпочіпки біля Ю Жубін, її тіло мимовільно стиснулося, і вона кивнула: «Я хочу стати музикантом, але всі навколо вважають мене недолугою і нездатною до публічних виступів».
«Навіть мої батьки так вважають».
«Вони думають, що моя мрія — це смішно, вони абсолютно мене не поважають, завжди критикують мої твори, знецінюють мене до нічого, намагаючись змусити мене повернутися до навчання».
«Згодом я не витримала і з образою втекла. Щоб довести свою правоту, я підписала контракт з "Хваяо", хочучи показати їм...»
«Що я, насправді... можу виступати на сцені...»
«Я не така вже й нікчемна...»
Її голос ставав все тихішим, здавалося, що останній залишок мужності був зламаний цими спогадами.
Ю Жубін тихо грала роль слухача, а коли Чи Нвань замовкла, глибоко зітхнула.
Чорт забирай, чому в цьому світі так багато дивних батьків?
Спочатку вона дивувалася, чому Чи Нвань не звернулася через інструктора, але потім зрозуміла, що її впевненості і сміливості було занадто мало, майже ніякої, і вона взагалі не могла заговорити.
Не те що з президенткою Тан, вона навіть з однолітками дуже нервувала!
Сяйво з'являлося в ній лише тоді, коли вона говорила про свої твори.
Ю Жубін підперла підборіддя і дивилася на цю крайньо невпевнену дівчину. Через три хвилини вона раптом встала і пішла за телефоном: «Додай мене, надішли мені пісню».
Чи Нвань здивовано підняла голову.
Ю Жубін підняла брову: «Мені промили мізки, даси можливість слухати її безперервно?»
Які пісні люди слухають постійно? Звісно, ті, що їм подобаються і які гарно звучать.
Чи Нвань вперше почула таке прохання. Куточки її губ мимовільно піднялися, і вона з радістю надіслала пісню.
Отримавши файл, Ю Жубін впевнено сказала: «Іди, продовжуй тренуватися».
«Ти хотіла, щоб я навчила тебе, як спілкуватися? Добре станцюй "Цінмен", і я тебе навчу». Вона наказала: «Звертай увагу на міміку і силу рухів».
Почувши, що Ю Жубін готова її навчити, Чи Нвань зраділа і, не вагаючись, побігла до дзеркала.
Ю Жубін сиділа на місці, підперши голову, і, розблоковуючи телефон, нагалосила: «Старайся, інакше я не буду тебе вчити, і ти втратиш шанс особисто представити свій твір пані Тан».
Чи Нвань, почувши це, відчула нескінченну мотивацію і сповнилася енергією. Навіть її погляд змінився.
Тим часом Тан Ханьцьов готувалася переглянути документи, які щойно принесла Лінь Лінь, коли екран її телефону раптом засвітився.
Ю?: [Звіт президентці Тан, я хочу промити вам мізки]
Тан Ханьцьов здригнулася, підняла голову, подивилася на Лінь Лінь і здивовано запитала: «Ю Жубін, випадково, не вступила за нашою спиною в мережевий маркетинг?»
Лінь Лінь: «???»
------(Перекладач має що сказати)------
Ууу~, Чи Нвань, незважаючи на спротив її оточення, все ж наважилася здійснити мрію і не зламалася. Хоч вона і виглядає тендітною, насправді вона сміливіша і сильніша, ніж сама думає!