Тан Ханьцьов з усмішкою завершила розмову і, обернувшись до здивованого Цьов Юньлі, спокійно запитала: «Тепер, пане Цьов, ви можете без жодних вагань триматися від мене подалі?»
Цьов Юньлі був спантеличений таким несподіваним розірванням заручин і ще довго не міг отямитися.
Побачивши, що він стоїть як вкопаний, Тан Ханьцьов швидко підійшла до нього, різко схопила його за краватку, і її вени на зап'ясті напружилися. Вона різко штовхнула його вбік, кинувши, як сміття, в обійми дядька Льов1 — управителя родини Цьов: «Забирайся».
З блискавичною швидкістю вона схопила за руку тендітну Ю Жубін, дивлячись на неї пильними очима.
Ю Жубін була одягнена в чисту білу сорочку та джинси, а з її високого хвоста доносився ніжний запах шампуню. На її витонченому обличчі був лише легкий макіяж, і вона виглядала свіжо, ніжно та по-молодіжному енергійно.
На її білому, як порцеляна, обличчі чітко виднівся червоний слід від долоні, який довго не сходив, що свідчило про сильний удар.
«Вибачте», — Тан Ханьцьов не вагаючись визнала свою провину.
Ю Жубін тремтіла, виглядаючи як маленький, нещасний кролик, що зустрів лютого тигра.
Тан Ханьцьов: «…»
Невже вона випадково залишила в неї психологічну травму?
Тан Ханьцьов негайно її відпустила і, відступивши на кілька кроків, гучно покликала: «Дон Бо».
Ю Жубін злякано подивилася на неї, не розуміючи, яку провокацію вона задумала, і, стривожено озирнувшись, інстинктивно поглянула на Цьов Юньлі, шукаючи порятунку.
Потім вона почула, як Тан Ханьцьов каже: «Стань посередині».
«Передай мої слова».
Ю Жубін зупинилася і повільно здивовано підняла голову: «...?»
Дядько Дон шанобливо відповів: «Добре, пані». Потім він широким кроком пішов уперед, як могутня гора, що стала між двома людьми.
За допомогою дядька Льов Цьов Юньлі зміг встояти, потім він різко обернувся, збираючись кинутися на захист своєї коханої, але холодний погляд Тан Ханьцьов миттєво зупинив його.
Її вроджена гордість та високомірність наповнили собою весь простір, піднявши її ауру на неймовірну висоту. Коли вона злегка підняла підборіддя, відкриваючи витончену лінію щелепи, вона стала схожа на величну королеву, що зверхньо дивиться на простих смертних.
На королеву, якої Цьов Юньлі ніколи раніше не бачив.
Тан Ханьцьов не вважала за потрібне дивитися на нього далі, і перевела погляд на Ю Жубін.
У її пам'яті Ю Жубін завжди була дуже невинною, дуже доброю і водночас дуже нещасною.
Вона стала ворожою до Ю Жубін, бо Цьов Юньлі звернув на неї увагу. Тому Тан Ханьцьов вважала її невинною. А ще Ю Жубін поки що не закохалася в Цьов Юньлі, тому удар вона отримала абсолютно незаслужено.
Пізніше, навіть коли Ю Жубін випадково піддалася його ніжній агресії, вона все одно намагалася триматися від нього на відстані, оскільки він не міг розірвати заручини. Вона не була схожа на Цьов Юньлі, який втратив голову від кохання і ні про що не думав. Тому Тан Ханьцьов вважала її доброю.
Але нещасною її зробило те, що Цьов Юньлі насильно заволодів нею. І все через те, що в неї був роман з іншим актором, і вона хотіла почати нове життя з іншим чоловіком.
Під прикриттям кохання насильно заволодіти цнотою жінки — Цьов Юньлі, курва, справді нікудишній чоловік!
Тан Ханьцьов вважала, що він став головним героєм цього світу лише тому, що Бог був сліпий або ударився головою, інакше такого б не сталося.
Тому, наскільки сильно Тан Ханьцьов гидувала та зневажала Цьов Юньлі у своєму минулому житті, настільки ж сильно жаліла Ю Жубін і щиро вибачалася перед нею.
Лід в очах Тан Ханьцьов поступово танув, і на її обличчі з'явилася привітна усмішка. Вона сказала: «Пані Ю, я вчинила неправильно, тому готова взяти на себе всі ваші подальші витрати. Мені дуже шкода, будь ласка, пробачте мені».
Дядько Дон повернув голову і слово в слово повторив Ю Жубін: «Пані Ю, моя пані сказала: "Пані Ю, я вчинила неправильно, тому готова взяти на себе всі ваші подальші витрати. Мені дуже шкода, будь ласка, пробачте мені"».
Її ставлення було настільки щирим і серйозним, що Ю Жубін завмерла: «...Ні, нічого страшного».
Дядько Дон повернувся і, з серйозним обличчям, сказав: «Молода пані, пані Ю сказала: "Ні, нічого страшного"».
Ю Жубін: «???» Навіщо було переказувати все слово в слово?!
Тан Ханьцьов зітхнула, вона усе ще така ж м'яка, як і в минулому житті. Потім вона запитала: «Ви справді в порядку? Може, мені піти з вами до лікаря?»
З такою її силою, те, що Ю Жубін не виплюнула зуби, свідчило лише про те, що її зуби були міцними.
Дядько Дон продовжував сумлінно виконувати свої обов'язки, передаючи слова.
Ю Жубін рефлекторно відповіла: «Ні-ні, все гаразд».
Дядько Дон дослівно передав її слова.
Ю Жубін: «...» Чортів язик!
Одразу після цього Тан Ханьцьов взяла свій телефон: «Пані Ю, який ваш номер?»
Дядько Дон обернувся до Ю Жубін, і та негайно сказала: «Може, ви відпочинете?»
Дядько Дон завагався, але ззаду почувся голос Тан Ханьцьов: «Послухай пані Ю, Дон Бо, відпочинь трохи».
Дядько Дон злегка вклонився: «Добре, пані».
Тан Ханьцьов торкнулася екрана телефону. Хоча на її обличчі була посмішка, тон був твердим і не терпів заперечень: «Номер».
Ю Жубін відчула, що якщо вона не надасть номер, то її покарають на місці. Вона була змушена назвати свій номер. Щойно вона це зробила, на екрані її телефону засвітився незнайомий номер, який одразу ж скинули.
Тан Ханьцьов поклала слухавку і злегка посміхнулася: «Це мій номер. Якщо вам щось знадобиться, дзвоніть мені. А тепер, може, мені відвезти вас до лікарні?»
Оскільки це вона її вдарила, вона була готова взяти на себе повну відповідальність.
Ю Жубін міцно стиснула телефон і одразу ж похитала головою: «Не потрібно! Я сама доберуся!»
Щойно вона договорила, не чекаючи, поки Тан Ханьцьов щось скаже, вона різко розвернулася і швидко пішла геть, без жодного вагання, залишивши їхнє коло уваги.
Тан Ханьцьов стояла на місці, дивлячись на її поспішні кроки.
Чесно кажучи, вона відчувала, що Ю Жубін ніби втікає, рятуючи своє життя.
Тан Ханьцьов, яка вважала себе привітною і доброзичливою, відверто не розуміла, що відбувається.
Вона провела Ю Жубін поглядом, а потім повільно перевела його на Цьов Юньлі. За його здивованим обличчям було зрозуміло, що він ще не усвідомив, що сталося.
Тан Ханьцьов насмішкувато посміхнулася. Знаючи його з минулого життя, вона здогадалася, що він був здивований і не міг у це повірити. Адже в його світі кожна жінка, закохана в нього, лише ще сильніше обожнювала його та прославляла, але ніколи не чинила опору, не ігнорувала чи ворогувала з ним.
Навіть якщо він дурний і нікчемний, він зовсім не заслуговував на чиєсь кохання.
Коли їхні погляди зустрілися, Цьов Юньлі побачив у очах Тан Ханьцьов презирство, ніби він і справді був сміттям. Він відчув незручність і насупився.
Тан Ханьцьов, не звертаючи уваги на його обличчя, наділа сонцезахисні окуляри, ховаючи всі емоції за склом. Її холодна та розкішна манера поведінки була такою, що ніхто не наважувався її чіпати.
Вона рушила вперед, тихо сказала Дон Бо: «Нам час повертатися».
Потім, обходячи Цьов Юньлі по широкій дузі, вона уникала його, ніби прокаженого.
Цьов Юньлі: «...»
Цьов Юньлі зупинив її: «Тан Ханьцьов!»
Тан Ханьцьов зупинилася, але не повертаючи голови, сказала: «Будь ласка, будьте ввічливі. Звертайтеся до мене як до пані Тан».
Цьов Юньлі, втративши терпіння, вигукнув: «Ти так намагаєшся привернути мою увагу?!» Як хтось міг так з ним поводитися, окрім тієї наївної дівчини Жубін?!
Тан Ханьцьов замовкла, а потім повернулася і сказала Дон Бо: «Зателефонуй до лікарні й запиши його на прийом».
Дядько Дон спритно дістав телефон.
Тан Ханьцьов серйозно сказала: «Запиши пана Цьов до невролога, і якнайшвидше».
Цьов Юньлі: «???»
Вона йшла і зневажливо додала: «Тільки той, у кого не все в порядку з головою, може говорити такі речі».
……
Розкішний і могутній Maybach 62S неспішно проїхав галасливим центром міста і в'їхав на тиху алею, обсаджену деревами. Усе навколо затихло, ніби час зупинився.
Тан Ханьцьов сиділа на зручному задньому сидінні, схожому на місце в першому класі, і мовчки наносила мазь, даючи собі час, щоб спокійно обдумати всі зміни.
Тільки коли мазь ввібралася, вона наче прокинулася від сну, взяла телефон і набрала номер Ю Жубін.
«Пані Ю, — почала вона, — як ваше обличчя?»
Ю Жубін сиділа сама у своїй кімнаті, дивлячись у дзеркало. Вона вже не була такою розгубленою, як раніше. Вона байдуже відповіла: «Усе гаразд», а у відповідь запитала: «Пані Тан, щось сталося?»
Оскільки вона була такою прямолінійною, Тан Ханьцьов теж не стала ходити кругами і заговорила без натяків: «Пані Ю, ви не хочете підписати контракт з компанією "Хваяо"?»
Кінокомпанія «Хваяо», що належить «Корпорації Тан», — це експериментальний проєкт нинішнього президента «Тан» та брата Тан Ханьцьов, Тан Моюаня, який прагнув зайти в індустрію розваг.
Цього разу Тан Ханьцьов повернулася до країни, щоб очолити «Хваяо» та відкрити нові горизонти для бізнесу «Корпорації Тан».
Хоча «Хваяо» мала підтримку величезної «Корпорації Тан», у великій сфері розваг вона все ще залишалася «дитиною», яка не мала жодних досягнень. Вона терміново потребувала роботи, яка б прославила її ім'я.
І, безсумнівно, Ю Жубін — всесвітньо відома суперзірка з минулого життя, була б найкращим «твором».
У жилах Тан Ханьцьов текла кров її батька, в якій глибоко вкорінилася комерційна хватка. Після ретельних розрахунків вона, звичайно, не могла упустити такий чудовий «твір», як Ю Жубін.
Крім того, вона хотіла надати їй більше допомоги та захисту, щоб разом триматися подалі від нікчемного Цьов Юньлі. Звісно, якщо вона все ж таки буде закохана в нього, то Тан Ханьцьов просто забуде про цю ідею.
Ю Жубін замовкла, тримаючи телефон. Її погляд у дзеркалі був неймовірно похмурим.
«Вибачте, пані Тан, я поки що не розглядаю питання підписання контракту», — сказала вона.
Тан Ханьцьов чітко почула у її словах відмову, але не висловила незадоволення. Вона спокійно відповіла: «Добре, перепрошую, що потурбувала».
Ю Жубін поклала слухавку і з огидою сказала: «Тьфу». Потім вона встала і зайшла у ванну.
Через тридцять хвилин її сусідка по кімнаті, Сю Дзаодзао, повернулася. Вона щойно відчинила двері, як побачила, що Ю Жубін раптово вибігла з ванної кімнати, різко відчинила вікно і зневажливо сказала: «Тупа система, зараз татко покаже тобі, наскільки він бунтівний!»
Після чого вона без вагань стрибнула з сьомого поверху!
-------------(Автор має що сказати)-------------
Тож, мої любі, ваша здогадка підтвердилася? Це не подвійне переродження, аха-ха-ха.
Кохання пані Тан і крихітки Ю було визначене від самого початку, бо вони навіть використовували одні й ті самі витівки – покладалися на стрибки з будівель. Ідеальна парочка! (Посмішка старої матусі2).
А ще наша героїня хоче стати батьком для системи, навчити її поводитися, і досягати успіху всупереч усім труднощам!
Тож я тут тихцем запитаю про ваші вподобання?
Моя маленька армія милих читачів, не губіться!
------(Перекладач має що сказати)------
Моя маленька армія милих читачів, не губіться! (っ.❛ ᴗ ❛.)っ
1. 六叔 (liùshū) «Льов Шу», «шостиий дядько» — в китайській мові 六 (liù) означає «шість», а 叔 (shū) — «дядько» (звернення до старшого чоловіка, який не є близьким родичем). Можливі варіати перекладу Льов Шу, шостий дядько, дядько Льов.
2. 老母亲 (lǎo mǔqīn) «Стара матуся» — це сленг, який використовують фанати, які відчувають себе як турботливі «батьки» своїх улюблених персонажів. Вони дивляться на них з любов'ю та гордістю, як батьки на своїх дітей.