Publish
New releasesPopularFreeOngoing booksCompletedTranslationsIllustrationsFandomsNews
ЛітернаCatalog
BookmarksLibrarySign in
Літерна

Books and translations to read chapter by chapter. Publishing tools for authors and translators.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
PlatformAboutPrices and RatesPaymentRefundsContact
DocumentsUser AgreementPublic OfferPrivacy PolicyPublication Rules18+Contact support
19Registered users
Social links
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP geolocation by DB-IP
Всемогутній Геймдізайнерha

Розділ 754 Концепт

0% of chapter read

Тільки Цянь Кун сказав це, але кожен присутній думав так само...

Якщо добре подумати про це, хіба щось подібне не говорив Джош Вілсон у своєму інтерв'ю?

Тема судного дня, тема зомбі, основний акцент на сюжеті та розкриття людської природи?

Всі точки об'єднуються разом!

- Босе, ти хочеш переграти "EA»? Раніше приключена гра, а тепер про апокаліпсис?

Чен Мо люто похитав головою. - Гей, не кажи дурниць, наші ідеї "випадково" з'єдналися, і ми ще не знали, що Джош Вілсон хоче створити гру про зомбі, так?

Губки Су Цзинью трохи здригнулися. - Босс, здається, Джош Вілсон сказав не дуже хороші речі, тому ти хочеш помститися...

Чен Мо посміхнувся. - Ти занадто багато базікаєш. Давайте перейдемо до концепції гри.

Концепція гри « The Last of Us" насправді була не дуже складною, і до того ж багато речей з бойової системи та основних механіків будуть взяті зі ігор «Uncharted», наприклад та сама стрільба, механіка стелса і механізму прихованих вбивств.

Можна сказати, що гра « Last of Us» і гра "Uncharted" мали спільне походження. Це не тільки допоможе значно пришвидшити процес гри, але й дасть гравцям найкращий ігровий досвід.

Звичайно, гра « The Last of Us » не мала якихось приголомшливих інновацій у геймлі - її найбільша сила полягала в сюжеті.

Це була історія, в кінці якої жоден гравець не зможе залишитися байдужим. Не тільки сценарій цієї гри був добре записаний, але й атмосфера з грою на почуттях гравців досягли найвищого рівня, через що можна було сказати, що ця гра була бездоганним витвором мистецтва.

Сюжет цієї гри було важко пояснити, а про передачу її глибини в короткому переповіданні і говорити не варто. Тому Чен Мо просто описав його у декілька сотень слів для загального розуміння концепту, щоб його колеги зрозуміли масштаби « The Last of Us ».

----

У попередньому світі Чен Мо гра « The Last of Us » вважалася однією з кращих ігор, що були створені колись.

Гравці, які тільки купували собі « PS3» чи « PS4 » і запитували про те, яку гру їм слід купити першою, відразу отримували відповідь у вигляді "The Last of Us".

І багато хто погоджувався з тим, що початок шляху у вигляді "The Last of Us" було найкращим вибором.

Гра « The Last of Us» отримала майже максимальні оцінки від понад тридцять ігрових медіа, включаючи « ІGN » і в 2018 році було продано більше 17 мільйонів копій цієї гри.

Що стосується геймплея, то в ній насправді не було чогось революційного.

У цій грі хіба що були незвичайні "зомбі", прекрасний дизайн лінійних рівнів і на той момент найкраща графіка.

На перший погляд, вона виглядала не так гарно як гра « Uncharted», "Asassin's Creed", « God of War", та інші, але багато хто міг сказати, що це відрізняється від інших ігор у доброму розумінні.

Найважче, що в ній майже немає сцен за типом: « Ми стрибаємо з поїзда, який горить, а потім падаємо у воду і крадемо поряд пропливаючий човен».

Це було своєрідною стриманістю, і вони могли створити подібні сцени, які стимулювали б гравця, але вони цього не зробили. Вони зробили дизайн та сюжет, щоб справити враження на гравця.

Її найбільше чарівність полягає в повній інтерактивності, а також у постійній тривозі і невідомісті.

Більш того, головний герой « The Last of Us" - звичайна людина.

Основними героями інших ігор могли бути шукачі пригод, вбивці, герої, святі, хакери, найуспішніші і не успішні люди у світі... Але головний герой « The Last of Us" - звичайна людина, що дозволяє гравцям краще відчути історію.

І спірна кінцівка "The Last of Us" була ключем до початку роздумів.

Гра, яка торкалася людей, змушувала їх сумніватися і заставити задуматися... це вже було ознакою доброї гри.

----

Після пояснення концепту Чен Мо прийшов до віртуальної зону гри на третьому поверсі.

- Хтон ще не вийшов? - запитав Чен Мо.

Дівчина за стійкою реєстрації похитала головою. - Ні, він все ще грає в « Приморський особняок ».

Чен Мо відчув себе трохи дивно.

Зараз у « Приморському особняку» в основному всі прикладали одяг, але в віці дядька Чжана дійсно хтось почав би витрачати величезну кількість часу на купівлю речей?

Такі речі в основному використовували тільки молоді гравці.

Чи у нього є якісь особливі уподобання?

Чен Мо відчув, що ця ідея була трохи абсурдною.

Йому стало цікаво. Він хотів запитати, чому дядько Чженн хоче зіграти в цю гру. Врешті-решт, у нього було стільки ігор, і він міг зіграти в ферму та виростити там все, що хотів. Чому він хотів зіграти саме в « Приморський особняок»?

Через півгодини дядько вийшов з віртуальної капсули.

- Гей, малюк Чен, ти що, чекав зовні? - дядько Чжен був трохи здивований, коли побачив Чен Мо.

Чен Мо посміхнувся. - Я просто проходив повз, вам сподобалася гра?

Поки Чен Мо говорив, він повів дядька Чжана вниз.

Дядя Чжан кивнув. - Звичайно. Я вже давно перебуваю один вдома, і мені буде більш зручно проводити час з Нуан Нуен в грі.

Чен Мо був шокований. - Дядьку, ти живеш сам?

Дядя Чжан кивнув. Моя дружина захворіла минулого року, а моя донька знову почала працювати в полі. Моя донька сказала, що є гра, в якій є дівчинка, з якою можна поспілкуватися. Сьогодні я побачив, що вона справді мила і може розмовляти зі мною. Здається, що швидкість технічного прогресу дуже висока. Я не зміг зрозуміти багато з того, про що вона говорила.

- Якщо ви самотні, то завжди можете прийти сюди і поспілкуватися з іншими гравцями або просто пограти в ігри.

Дядько Чжан швидко похитав головою. - У вас, молоді люди, є свої справи, і я не хочу доставляти вам клопоту, я просто буду заходити в гру і трохи погоню з Нуан Нуа. Вона нагадує мені мою доньку, коли вона була дитиною.

Чен Мо привів його до дверей. - Все гаразд, дядьку, ви можете приходити сюди частіше, наступного разу я покажу вам інші ігри.

Дядя Чжан кивнув. - Я дійсно вдячний тебе, малюк Чен.

Чень Мо розсміявся. - Все гаразд, дядьку, приходьте сюди частіше.

https://literna.net/uk/books/337-vsemohutnii-hei-mdizai-nerha

Previous chapterNext chapter