Глава 538 - Документи. Частина - 5
Солешу дійсно хотів дати йому в морду. Йому ніколи не подобався Гайнлі.
Він думав, що Віве може повернути подарунок, але ніколи не вважав, ніби вона віддасть своєму тепершньому чоловікові дар, якого отримала її колишній чоловік.
-Нав'яте..."
Сумління було настільки несподіваним, що він прошепотів ім’я своєї колишньої дружини.
Він не міг повірити в це, бо мав таку можливість.
Але на цьому не закінчилися неприємні новини.
- Ммм... Ваша Величність...»
Граф Пірну додавав обережності, спостерігаючи за похмурим виразом обличчя Совішу.
- Великий Герцог Лілтеанґ викликав ще одну проблему."
- Ще одну проблему? Що за нісенітницю він намовив цього разу? "
- Нет... Цього разу все набагато серйозніше..."
Обличчя графа Пірну потемніло.
- Він сштовхнув онука старого Герцога Земенсії в ставок.
Совішу насупився.
- Що?
Граф Пірну виклав подробиці інциденту як можна більш об’єктивно.
Він намагався не змішувати своїх поглядів.
Вираз обличчя Совішу став жорстким, коли він слухав звіт. Він поклав лікті на підлолотники і потер підборіддя.
Розповідь графа Пірну здався йому трохи дивним...
Він знав, що Великий Герцог Лілтеанг обижався на Старого герцога Земенсії і що він зазвичай легко виходив з себе.
Навіть у Західному Королівстві його декілька разів присоромили за імпульсивну поведінку.
Хоча він навмисно ставив підношення людям, яких не любив, щоб вони падали на підлогу, але ніколи не стягав дитину в ставок посеред вечірки...
- Як живе дитина? "
- Він був врятований відразу ж, без єдиної подряпини. З того, що я зміг з'ясувати до повернення він навіть не застудився."
Підозри Совішу росли.
Божевілля Великого Герцога Лілтеангу було гірше, ніж зазвичай.
Дитина, на яку вона вимістила свою злобу, не постраждала.
Крім того, чи був Імператор Хейнлі свідком цієї сцени...?
Імператор Гейнлі замкнув Великого Герцога Лілтеанґа у вежі. Він сказав, що буде тримати Великого Герцога взаперті у своїй країні протягом п'яти років. Делегація привезе лист від Імператора Хейнлі.
Якби ситуація була нормальною, Совешу повернув би Великого Герцога Лілтеангу для гордості східної Імперії, що б він не зробив.
Але після довгих роздумів Совешу цього разу вирішив прийняти вирок Імператора Гайнлі.
У нього було багато сумнівів, але це влаштовувало його.
У випадку, якщо принцеса не була його дочкою, було б набагато краще, якби Великого Герцога Лілтеанґа не було у Східній Імперії.
- Що Ви плануєте робити, Ваша Величність?
- Це ганьба для Східної Імперії, що він вчинив такий злочин в іншій країні. Непогана ідея скористатися цією можливістю, щоб покласти край його вибухівці. Тому ми не будемо втручатися. "
- Так.»
Граф Пірну теж погодився, тому що йому не подобався Великий Герцог Лілтеанг.
Совішу обдумав щось з серйозним виразом обличчя після того, як прийняв це рішення.
Потім він написав листа і передав його графу Пірну.
- Відправ це Імператорові Хейнлі. "
***
https://literna.net/uk/books/334-imperatritsya-znovu-vikhodit-zamizh-kr