Publish
New releasesPopularFreeOngoing booksCompletedTranslationsIllustrationsFandomsNews
ЛітернаCatalog
BookmarksLibrarySign in
Літерна

Books and translations to read chapter by chapter. Publishing tools for authors and translators.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
PlatformAboutPrices and RatesPaymentRefundsContact
DocumentsUser AgreementPublic OfferPrivacy PolicyPublication Rules18+Contact support
19Registered users
Social links
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP geolocation by DB-IP
Імператриця знову виходить Заміж (KR)

Розділ 193 - Людина в фонтані. Частина - 1

0% of chapter read

Глава 193 - Людина в фонтані. Частина - 1

- Якщо подумати, з тих пір як у палаці з'явилася Королева, його стало важче знайти. Можливо... Лорд Кошар ховається від королеви?

- Як грубо!" -- вигукнула Роза.

Почувши вигуки троянди, Апрін знову опустився на коліно і голосно вибачився.

Він здавався все більш дивним, викликаючи до нього мою цікавість, сам того не усвідомлюючи.

Цей Априн був найменш схожим на лицаря, якого я коли-небудь бачила.

Його вчинки, його слова, зовнішній вигляд і навіть погляд.

Він дійсно лицар Гейнлі?

Це було сумнівно.

Мій брат не ладив з "типовими лицарями". Тому що він не виносив того, як часто сварилися двірники.

Інші палаци, навіть коли б вони були роздратовані, усміхались і говорили саркастично. Але коли злився мій брат, він відразу вибухав. Тому він, здається, краще ладив з « нетиповими лицарями...».

Що могло б статися, якби мій брат уникав його?

Я знову з гіркотою подивилася на нього, і вирішила вирішити це непорозуміння:

- Я теж прийшла сюди, щоб знайти свого брата, але його не було в кімнаті, і я якраз збиралася йти. "

Априн, наче не відразу зрозумів мої слова, вигукнув:

- О, зрозуміло...!»

Потім він підійшов до мене ближче, і заговорив на зовсім інші теми, взагалі забув про Кошару.

Коли я вийшла з коридору, де були кімнати почесних гостей, а потім спустилася по сходах, Апрін йшов поряд зі мною і розповідав про свою сім’ю.

- Так от, у мене є молодша сестра, вона дуже мила і славна... Вона гарна у всьому, що робить, Ваша Високість. "

- Правда...?»- підтримувала діалог Нав'є.

- Але вона занадто наївна. Я трохи хвилююся, тому що вона навіть не помічає чоловіків ...»,- продовжував Априн.

- Правда...?»- все так само продовжувала підтримувати діалог Нав'є.

- Звичайно, хоч вона і наївна, але все ж вона дуже розумна та красива. Ви ж це знаєте, так?» - запитав Аппин.

Звідки мені знати про його сестру, яку я ніколи раніше не бачила?

Я думала про це, продовжуючи підтримувати з ним діалог.

Але я не розуміла, чому ця людина продовжує йти в тому ж напрямку, що й я.

В результаті приблизно через 30 хвилин. Я вирішила прямо сказати йому, що піду кудись ще, але без нього:

- Вибачте, сер Априн. "

- Так, Ваше Високість?- запитав Априн.

- Зараз я думаю про те, щоб піти в бібліотеку.

- Добре, я можу порекомендувати вам гарну книгу!"

- Справа в тому... що мені не потрібні ваші рекомендації, я хочу піти туди сама.» - сказала Навіє.

- Тоді, може бути, королева порекомендує мені щось?- запитав Априн.

Але це не спрацювало. Лицар, здавалося, не збирався покидати мене.

Я почала підозрювати, що Кріста послала його шпигувати за мною, а пошуки мого брата були лише приводом. Але це не так.

Коли ми йшли по коридору, ми зіткнулися з фрейліною, і в цей момент сер Апрін вимовив вголос недоречне зауваження:

- Вона фрейліна колишньої королеви!"

- ...!"- злякалася фрейліна.

- Чому ти все ще тут?

Якби його послала Кріста, він не сказав би вголос нічого такого, що збентежило б фройліну, яка була на його боці.

Фрейліна Крісти по черзі подивилася на нас з Априном, не знаючи, що сказати, потім вона втекла з фарбованим обличчям.

Аппер поводився так, ніби був моїм підлеглим, тому вона неправильно вияснювала це зауваження, як від мене.

Аппин, здавалося, так і не зрозумів, що змутив фрейліну Крісти.

- Я дуже популярний. При вигляді мене всі дами червоніють.", - сказав Априн самовдоволеним тоном.

Він справді така нетактовна людина?

У всякому разі, я не могла піти в бібліотеку з цим галасливим лицарем, тому вирішила просто йти тим шляхом, який пам'ятала вчора.

Роза мовчала з похмурим виразом обличчя, як ніби їй не особливо подобався Априн, але оскільки він не збирався йти, у неї не було іншого вибору, крім як проігнорувати його і заговорити зі мною:

- До речі, Ваша Високість, чи не збираєтеся Ви запросити ще фрейлін? "

Скоро сюди приїдуть дві мої колишні фрейліни зі Східної Імперії.

- Нас буде троє. Але цього буде недостатньо, Ваше Високість.»,- сказала Роза.

- Я буду поступово збільшувати число фрейлін, якщо необхідно.- сказала Нав'є.

Поки ми говорили про те, що у мене не вистачає фрейлін. Сер Априн, який чомусь слухав нас мовчки, раптом підняв руку і заговорив:

***

https://literna.net/uk/books/334-imperatritsya-znovu-vikhodit-zamizh-kr

Previous chapterNext chapter