Розділ 176 - Ми вітаємо королеву. Частина - 3
Це той тип людей, якому я повинна довести свою відданість і доказати, що мені можна довіряти.
Да. Щоб зайняти тут належне місце, мені потрібно здобути їхнє визнання.
І зробити це я повинна, самостійно.
Я нарочито посміхнулася і заговорила тихим, м'яким голосом:
- Якщо спосіб життя тут такий, то я повинна йти цим шляхом. "
Юнім деякий час вагався, наче думав, чому ж я не розлютилася і вибачився, не послаблюючи свого недовір’я.
- Шкодую...»,- сказав Юнім.
Я запитала його з « люб’язною, і шанобливою посмішкою », яку я практикувала сотні або навіть тисячі разів при імператорському дворі:
- Тоді, чи є для мене інша кімната, де я можу зупинитися? "
Він відразу ж сказав:
- У нас є кімната для VIP персон, так що ви можете зупинитися в ній. "
Я безмірно поворухнула своїми звивинями і пішла його логіці:
- Ви сказали, що я не можу скористатися кімнатою короля, тому що у нас не було офіційної церемонії? Але Хейнлі вже дав мені свої клятви, і я безумовно стану вашою королевою. З тієї ж причини я не можу використовувати гостеві кімнати, чи не так? "
- ...!"
Юнім підвів брови від подиву, як ніби він був збитий з пантелику, я була такою ніжною, але в той же час прискіпливою.
Я продовжувала посміхатися і дивитися на нього все тим же поглядом.
Це правда, що я повинна заслужити його довіру і позицію, але мені не здавалося це настільки вже й легким завданням.
Щоб зберегти цю лінію, треба було розрізняти пряму, яка поступалася, і межу, що не підходила.
- Еем...», Юнім не знав що на це відповісти.
МакКенна втупився на опір між мною та Юнімом, і коли я подивилася на нього, він видав незначний звук « хім», а потім заговорив, пристойним поглядом поглянувши на вираз обличчя Гейнлі:
- У такому випадку ..., я маю на увазі, емм. Як щодо того, щоб використовувати кімнату Його Величності разом? Ні, справа не в тому, що ви будите користуватися однією кімнатою, бо майбутній королеві буде недоречно залишатися у гостеві, але, кімната Його Величності і так скоро стане вашою спільною засідкою."
Але перш ніж МакКенна закінчив говорити, в коридорі почулися чиїсь кроки.
Маккенна замовк.
Я озирнулася на звук і побачила, що дама в синій сукні йде сюди.
Дивно, але коли вона з'явилася, вираз обличчя Юніма трохи пом'якшився.
З іншого боку, Маккенен виглядав стурбованим.
"Хто ця ефектна жінка?",- подумала про себе Нав'є.
У цієї жінки був спантеличений вираз обличчя, вона підійшла до нас і привіталася зі мною:
- Я Кріста, Королева Уортона III, колишня королева...
Потім вона лагідно усміхнулася мені і продовжувала:
- Я прийшла привітатися і випадково підслухала вашу розмову. Здається, у вас проблеми з тимчасовим житлом якщо ви не проти, як щодо того, щоб залишитися в приватному палаці колишньої королеви? "
Це була найкраща пропозиція, яку я сьогодні почула.
- Я зовсім про нього забув, гарна ідея ...",- сказав Гайнлі мимовільно насупившись.
Коли я висловила їй свою вдячність, Кріста сказала йти за нею і почала її вести.
На цей раз Гейнлі намагався слідувати за нами, але я жестом зупинила його і дав йому зрозуміти, що все гаразд.
Я була дуже збентежена. Це тому, що я й подумати не могла, щоб попередня королева була до мене так добра, і запросить мене в свій палац.
Зараз я просто колишня імператриця для мене покійної Східної Імперії, коли Совечу трохи охолодить, я планую перевезти сюди своїх вірних фрейлін.
Якби на місці сучасної королеви була я, мені було б важко бути такою доброю до людини, яка планує зайняти моє місце.
Оскільки я вже вивчала систему успадкування Західного королівства, я знала, що колишня королева Заходу також збереже частину свого впливу і житиме десь по сусідству.
Я думала, що рано чи пізно з нею зустрінуся, але не думав, ніби так скоро...
Мені було так ніяково, хоча ми просто йшли поруч.
Хейнлі одружився не відразу, тому він, чисто фізично не зміг взяти на себе всю роботу в палаці, навіть якщо у скорому колишній королеві пора було б вже піти на відпочинок, вона продовжувала вести частину справ, які, природно, я буду мати в неї прийняти.
Багато працівників палацу, ймовірно, ті, кого вона найняла, коли тільки стала королевою, і напевно вони всі вірні їй.
За ким ще вони підуть, якщо не за нею? Вони мене зовсім не знають.
Звичайно, це буде вона.
Не знаю, хороша людина Кріста чи ні, навіть якщо вона не добра людина, а лише носить маску, мені все одно буде важко зайняти тут її місце.
Це буде зробити дуже складно.
Поки я хвилювалася про своє майбутнє і була занурена у свої думки, Кріста, яка йшла поруч, запитала мене пошепки:
- Це чутки, чи правда?
- Про які саме чутки Ви говорите?
- Ходять чутки, що як тільки Ви розлучилися з імператором, відразу ж одружувалися на Його Величності.»,- уточнила Кріста.
- ...це правда.."- підтвердила Нав'є.
- Ох, мій Бог!"- вигукнула Кріста.
Коли я чесно відповіла, Кріста прикрила свій рот долонею і посміхнулася.
Це була привітна, елегантна усмішка.
Але коли раптом усміхнулася, вона стала на диво тихою і несподівано перетворилась у пригнічену.
У неї було жахливо сумний вираз обличчя і погляд.
- Леді Кріста? З Вами все гаразд?», стурбованим тоном запитала Нав'є.
Коли я запитала її, Кріста стурбовано подивилася на мене з спантеличеним обличчям і сказала:
- Що Ви маєте на увазі? "
- ...»,- Навіє не знала що на це відповісти.
Як не дивно, вона поняття не мала про що я.
- Ні, ні, нічого..."- сказала Нав'є.
Можливо це якось пов'язано з її чоловіком, який був навченим?
Замість того, щоб розповісти мені, чому її обличчя стало таким похмурим, Кріста подивилася мені в очі і злегка усміхнулася.
У цей момент один з придворних слуг звернувся до Кріста і сказав:
- Ласкаво просимо королеву!
Він не був придворним слугою, який вийшов, щоб побачити і привітати мене, їх нову королеву, але він був дуже ввічливий по відношенню до Кріста, називаючи Кристу королевою прямо переді мною.
Кріста була настільки здивована, що зупинилася і запитала:
- Королева? Хіба я не казала тобі, що більше не треба мене так називати?"
Але придворний слуга відповів з усмішкою:
- Ваша Величність продовжує служити королевою. Нова королева - іноземка, і вона має бути дуже любить свою країну, а не нашу. Чи зможе іноземка дати нам стільки ж, скільки дали Ви, королева? Для нас саме Ви справжня королева - це незаперечно."
***
https://literna.net/uk/books/334-imperatritsya-znovu-vikhodit-zamizh-kr