На жаль, це тривало недовго, узимку, коли їй було чотирнадцять, в місті Срібного Сяйва спалахнули заворушення серед біженців, батьки, які роздавали біженцям їжу, не повернулися. Соловейка з молодшим братом відправили до іншої гілки родини Ґелан, у будинок брата її батька.
Тогорічної зими Соловейко прокинулася як відьма.
Вона ретельно приховувала свої здібності, та дядько все одно дізнався. Він забрав молодшого брата і, погрожуючи, що нашкодить хлопцю, примушував Соловейка виконувати брудну роботу.
Вона не могла відмовитися. Старий Ґелан привів для її навчання члена гільдії злодіїв, а потім Соловейку довелося робити багато огидних речей, наприклад, прокрадатися до будинків суперників, красти угоди і документи, підслуховувати на засіданнях ратуші, пізніше їй довелося додавати отруту у воду або інший напій потенційних конкурентів.
Справи сім’ї Ґелан ішли дедалі краще, але старший родич ставився до неї гірше і гірше, як тільки щось ішло не так, він лупцював її. Соловейка тримали в кімнаті з залізними ґратами, їй дозволяли виходити лише коли це потрібно було старому Ґелану. Найбільше засмучувало і бентежило її те, що молодший брат Гайд ніколи не приходив до неї. Вона почала думати, що дядько вбий його.
Після довгих благань, старший Ґелан привів-таки її молодшого брата. Однак Гайд з огидою сказав Соловейку, що у нього немає сестри, а їй, відьмі, ліпше відправитися до пекла, жити разом з демонами.
Вона була розбита цими словами, але нічне страхіття не закінчилося, старий Ґелан завдав їй останнього удару – він дізнався, що Соловейко відьма, від її брата Гайда, який хотів бути від неї якнайдалі.
Відіславши Гайда, старий Ґелан холодно сказав їй, що хлопець успадкує титул їхнього батька, коли подорослішає, але якщо Соловейко не буде виконувати його накази, то він може зробити так, що її молодший брат тихо помре у будь-який момент.
Таким чином вона, повністю розбита, стала маріонеткою родини Ґелан. Коли Соловейко поверталася додому сніжного місяця, в який мала досягти повноліття, то зустріла Венді. Чи, можливо, Венді знайшла її.
Дізнавшись, що існує Союз Співпраці Відьом, а також, що є багато інших сестер, які зазнали схожих бід, але не відмовилися від опору, в розбитому серці Соловейка знову спалахнув вогонь.
Щоб прийняти рішення їй не знадобилося багато часу. Через тиждень вона досягнула повноліття, переживши демонічне поглинання, сила Соловейка змінилася. Туман тепер не тільки приховував її фігуру, вона виявила, що залізні ґрати більше не були для неї перешкодою.
Після того, як Соловейко відновилася, то примарою увійшла до спальні старого Ґелана і перерізала йому горлянку кинджалом. Коли вона побачила як тече кров, то зрозуміла, що набагато спокійніша, ніж очікувала.
Після цього Соловейко покинула дім Ґеланів, про свого ж молодшого брата Гайда їй навіть думати не хотілося.
Ось так вони з Венді попрямували на пошуки Союзу Співпраці Відьом.
Коли Соловейко закінчила свою історію, вона трохи почекала, але, зрозумівши, що Роланд занурився в роздуми щодо її минулого, покинула його спальню. Йому знадобилося багато часу, щоб обміркувати все. Потрібно визнати, що кожна відьма має довгу і гірку історію, тож ті, хто вижив, справді неймовірні.
Йому пощастило стати принцом, коли він сюди потрапив.
Уранці Роланд пішов до кімнати Соловейка, щоб відвідати Венді.
Після ночі відпочинку її обличчя виглядало набагато краще, а поранена рука – здоровою. Хоча вона почувалася слабкою, але сіла і схилила голову, щоб привітати принца.
– Мені вже розповіли, що сталося. Дякую, що врятувала життя Соловейку. – Роланд дістав пергамент і перейшов до справи: – Жодних сумнівів, Хакала не дозволить тобі повернутися, тому залишайся у Прикордонному Місті і працюй на мене. Якщо ти згодна, підпиши цей контракт. Заробітна плата така ж, як в Анни, один золотий дракон на місяць.
– Ваша Високосте… – Соловейко кліпнула очима, але не змогла продовжити.
Роланд здогадувався, що вона хотіла сказати. Для Венді, яка врятувала життя Соловейку в Непрохідному гірському хребті, життя зробило різкий поворот, тож їй не хотілося примушувати подругу до швидкого прийняття рішення. Вона думала, що Венді проживши деякий час у Прикордонному Місті, точно перейде на їхній бік.
– Я б теж хотів обговорити все без зайвого поспіху, але деякі речі робляться небезпечними з кожним днем затримки. – Роланд на мить замовк. Венді не намагалась його перебити, чекаючи поки він продовжить. – Гадаю, мені відомий спосіб, як відьми можуть пройти крізь день пробудження без болю.
– Що? – одночасно сказали обидві відьми, їхні обличчя змінилися, коли вони почули його слова.
– Це лише припущення, поки що чітких доказів немає, – Роланд махнув рукою. – Відьми у таборі страждають менше за тих, що переховуються. Відмінність полягає у тому, що переховуючись, вони не використовують свою силу, проте в таборі щоденно користуються здібностями.
Венді кивнула:
– Те, що ви сказали… правда.
– У замку Анні доводилось щодня тренувати свої здібності. Перед своїм повноліттям вона втратила свідомість, надмірно використавши свої сили. Коли Анна прокинулася, то пройшла найскладніший етап для відьми без проблем і травм.
Він вів далі:
– Тож я припускаю, що в цьому полягає ключ до вирішення проблеми демонічного поглинання. Відьми є вмістилищем магічної сили. Поки вони ростуть, магічна сила накопичується, але коли вона перевищує можливості тіла, то починає шкодити організму. У Місяці Демонів магічна сила досягає піку.
– А тому, якщо відьма постійно вивільнятиме свою магічну силу, зберігаючи її на безпечному рівні, можливо тортури під час дня пробудження значно зменшаться або навіть зникнуть. – Роланд на мить зупинився, а затим продовжив: – Як володар Прикордонного Міста, я можу забезпечити відьмам місце, де вони спокійно зможуть вивільняти свою силу, ніхто не заарештує вас, безпідставно не звинуватить і не стратить. Якщо моє припущення правильне, то немає жодних сумнівів у тому, що Прикордонне Місто – це Свята Гора, яку ви давно шукали.
Відьом від самого народження навчали, що небезпечну силу вони отримують від диявола. Деякі, відчуваючи біль і страждання, сприймали цю силу як прокляття. Замкнене коло страждань – що більше відьми не хотіли користуватися своїми силами, то більші муки відчували. Як потраплянець, Роланд дивився на цю силу інакше. Перебравши спогади четвертого принца і прийнявши існування справжнього бога, він сприймав магію, як різновид енергії, здібності, якими можна керувати власною волею.
Венді довго мовчала, перш ніж запитати:
– Якщо я підпишу контракт і погоджуся працювати на вас, то хотіла б знати… що мені потрібно буде зробити у першу чергу?
Протягом багатьох років відьом, через їхні унікальні здібності, ув’язнювали амбітні люди і таємно використовували як інструменти для досягнення своїх цілей. І хоча церква суворо за це карала, викорінити таку поведінку важко. Такі люди безжально використовують відьом, а після того, як вони втрачали свою цінність, їхній кінець не можна схарактеризувати ніяк інакше, як жахливий.
Роланд, безперечно, чув про це, але його цікавила довгострокова вигода, система сталого розвитку, яка може бути безпрограшним варіантом. Він усміхнувся і відповів:
– Перше, що ти маєш зробити, це тренуватися знову і знову, поки повністю не володітимеш своєю силою так само, як Анна.
Більше розділів тут. | Непряма підтримка: зайти і погуляти по цьому сайту. | Пряма підтримка.