Події сьогоднішнього дня відбили у Роланда бажання займатися свердловою машиною з паровим двигуном. Він навмисно попросив головного кухаря приготувати розкішну вечерю з великою кількістю стейків із чорним перцем і омлетів. Під кінець вечері шлунки Анни і Блискавки були повні, а навколо рота Нани, яка з усіх сил намагалася дотримуватися етикету, був жир. Роланд велів покласти до посудини, яка довго зберігає тепло, тушковану свинину і пшеничну кашу та віднести їжу до кімнати Соловейка. Коли дві інші відьми прокинуться, то зможуть поїсти теплого.
Після вечері наступним кроком стало підібрати кімнати для гостей. На щастя, колишній володар Прикордонного Міста любив розкіш, тому замок у містечку, яке з’явилося завдяки корисним копалинам і було опорним пунктом, що рано попереджало про загрози, побудували за стандартами міста середнього розміру. Якщо описувати це місце словами Роланда, то це триповерхова вілла з житловою площею 900 квадратних метрів, зі сторожовою вежею і вежами-стрілами на чотирьох кутах. Також були передній двір і задній сад.
Роланд обрав кімнату напроти спальні Анни для Блискавки, сусідня – для Венді, коли вона повністю одужає. Він не зміг стриматися і весело похитав головою, коли побачив як Нана, ніби липка цукерка, приклеїлася до Анни, коли вони заходили до кімнати.
Повернувшись до кабінету, Роланд налив собі келих елю. Зміни до планів з’явилися набагато раніше, ніж очікувалося. Спочатку він думав, що завдяки Соловейку збере більше відьом, які допоможуть йому в різних сферах, таких як хімія, сільське господарство і біологія. Але вороже налаштованих виявилося більше. Нейтральні відьми, як Соловейко і Блискавка, у меншості. А Венді… за словами Блискавки, вона не мала бажання залишати Союз Співпраці Відьом, але через порятунок Соловейка її довелося нести сюди, бо на неї напала магічна змія Хакали.
Допиваючи ель він подумав, що дві відьми це набагато краще, ніж жодної.
Під час вечері Роланд запитав про здібності Блискавки і Венді. Дівчина може вільно літати в повітрі, як птах, а Венді здатна маніпулювати вітром. Ці сили не дуже придатні для розвитку технологій, але якщо правильно ними скористатися, то вони допоможуть у майбутній війні.
Він також поцікавився здібностями відьом з табору і дізнався, що їхні сили різноманітні та не підкорювалися якимось правилам. Деякі з них складно пояснити науковими теоріями, а також були абсолютно неймовірні здібності.
Наприклад, людина, що створила Союз Співпраці, Зміїна відьма Хакала, могла сформувати магічну силу у вигляді змій – і ці отруйні створіння не були ілюзією. До них можна доторкнутись і вони здатні атакувати ворога. Різні змії мали різну отруту. Блискавка знала про два ефекти отрути чарівних змій: параліч і смерть.
Також Роланд виявив, що не тільки Анна, але і Хакала й інші відьми могли діяти лише в межах певної відстані. Наприклад, зелений вогонь Анни зникав, як тільки перетинав відрізок у п’ять метрів. Отруйні змії не могли покидати тіло Хакали на далеку відстань. Для Соловейка і Блискавки ця відстань була ще меншою. Коли вони хочуть вплинути на сторонні об’єкти, то повинні до них торкатись.
Тому, зіткнувшись із церковним військом, спорядженим арбалетами і каменями божої відплати, їм не залишалося нічого іншого, як тікати.
Він був зайнятий роботою в кабінеті до опівночі, вогонь у каміні потроху згасав. Роланд чхнув і вирішив, що пора йти спати.
Коли він відчинив двері спальні, щось незвичне привернуло його увагу – ця ситуація здалася знайомою, на ліжку сиділа людина. Її постань наполовину огорнула темрява, а тінь, яка відбивалася на стіні завдяки вогню, нагадувала картину. Але сьогодні ситуація відрізнялася: вона була у звичайному одязі без плаща. Коли вони зустрілися вперше, то були незнайомцями, але тепер він впізнав її з першого погляду.
Соловейко.
Роланд раптом трохи занервував, ця ситуація, чи може… йому пощастить?
Соловейко теж побачила принца, вона встала і повільно підійшла. Відпочивши всього півдня, відьма виглядала ліпше, ніж при першій їхній сьогоднішній зустрічі. Її щоки знову мали здоровий рожевий відтінок, а волосся сяяло. Він мав визнати, що здатність відьом до самовідновлення справді вражає.
– Ти багато пережила, – Роланд кашлянув, порушуючи тишу. – Чому б тобі не відпочити? Блискавка мені вже все розповіла.
Соловейко похитала головою.
Роланд відчув якусь незвичність, її обличчя мало врочистий вигляд, а в очах – невимовна наполегливість. Він зрозумів, вона щось вирішила, такий рішучий погляд важко побачити у більшості людей, йому довелося вгамувати емоції, очікуючи її слів.
Однак Соловейко мовчала, вона глибоко вдихнула, затим опустилась на одне коліно і підняла кинджал на долонях, трохи схиливши голову. Це стандартна лицарська церемонія, коли хтось зі знаті присягався у вірності своєму пану.
– Ваша Високосте Роланде Вімблдоне, я присягаюсь іменами Соловейка і Вероніки, – чітко заговорила вона, – поки ви добре ставитеся до відьом, клянуся служити вам міцним щитом проти демонів і прихованим у темряві лезом, без страху і жалю, до останньої миті мого життя.
Он воно що. Роланд подумав, що Соловейка розчарували дії Союзу Співпраці, тому вона вирішила довірити йому керівництво над відьмами. Як потраплянець він мав відмовитися від цього, бо вважав за краще працювати разом як партнери або у формі найму. Якщо вони мали спільний ідеал, то в майбутньому стали б ліпшими товаришами.
Але він розумів, що іноді безглуздо торочити про рівність, свободу тощо. Без відповідного ґрунту для росту, навіть якщо посадити насіння, воно згниє. Як принц, він не міг відступити від певних рамок, поки не об’єднає королівство.
Роланд якусь мить мовчав, затим, відповідно до придворного етикету, взяв кинджал з її рук і тричі торкнувся до плеча Соловейка негострою частиною клинка:
– Я приймаю твою вірність.
Плечі Соловейка злегка затремтіли, ніби вона нарешті змогла розслабитися.
Він протягнув до неї праву руку.
Соловейко взяла її за пальці та м’яко поцілувала у тильний бік. На цьому церемонія закінчилася.
Хоча церемонія присяги у виконані відьми здавалася дивною, але це дещо розповіло про Соловейка, вона походила не з простої сім’ї. А ще це щойно назване ім’я Вероніка…
– Вероніка – це твоє справжнє ім’я? А як щодо прізвища? – запитав Роланд, допомагаючи їй піднятися.
– Так, Ваша Високосте. У мене немає намірів приховувати це від вас, п’ять років тому я покинула сім’ю Ґелан. Я більше не пов’язана з цим прізвищем, – спокійно сказала Соловейко, прибравши останню стіну і відверто розповівши Роланду про своє минуле.
Вона народилася в місті Срібного Сяйва, названому так через срібні копальні.
Її батько був віконтом, а мати – простолюдинкою. Хоча такі шлюби зустрічаються нечасто, але вони жили в мирі. Також у Соловейка був молодший брат на ім’я Гайд. Вона провела дитинство в місті Срібного Сяйва, це був найщасливіший час в її житті.
Більше розділів тут. | Непряма підтримка: зайти і погуляти по цьому сайту. | Пряма підтримка.