На наступний день після пробудження Анни Соловейко прийшла попрощатися з Роландом.
– Хоча причини невідомі, але Анна, мабуть, перша відьма, що пережила день пробудження без болю, – схвильовано сказала вона, перш ніж піти. Провівши поряд з Роландом довгий час, Соловейко почала використовувати слово «пробудження», щоб описати те, що відбувається з відьмою у такий день. – Коли я повернусь, то приведу з собою сестер, сподіваюсь, ти зможеш їх прийняти, як прийняв Анну.
Це було саме те, про що мріяв Роланд. Маючи поряд Анну, він зміг удосконалити процес гарячого кування, дозволивши місту побачити початок індустріальної ери, а що буде, коли тут опиниться група відьом? Звичайно, з огляду на питання безпеки, він не піднімав цю розмову, сподіваючись, що Соловейко піде до Нескінченного гірського хребта після закінчення Місяців Демонів.
Але Соловейко, очевидно, була нетерплячою:
– Багатьом моїм сестрам доведеться зіткнутися з цією проблемою взимку. Якщо вони дізнаються ці новини раніше, можливо, більше людей переживе день пробудження. Не хвилюйся, звичайні демонічні звірі не здатні мене відчути.
– А коли твій день пробудження? – нарешті запитав Роланд.
Соловейко сіла на коня й озирнулась:
– У кінці зими або на початку весни. – Вона відвернулась і махнула принцу рукою. – Не хвилюйся за мене, в останні роки біль майже зник.
Ця відповідь змусила Роланда замислитись.
Він також думав і над тим, чому Анна змогла успішно пережити день пробудження. Зрештою після пробудження Анна сказала, що не відчувала болю. А це йде проти слів Соловейка «сила відьми походить від диявола, тому вона заражена злом». Причина такого упередження лежала в жахливому стані відьом у день пробудження. Якщо вони помирали, а їхня кров витікала з кожної пори, опалюючи шкіру, то це безсумнівний доказ гріховного походження сили.
Однак із самого початку Роланд так не думав.
Він перебрав спогади попереднього четвертого принца, але не знайшов жодних доказів того, що у цьому світі є справжні боги чи демони. Оскільки ця сила не була даром Бога, то не слід розглядати її за критеріями, які відрізняють добро від зла. Насправді, навіть якщо боги часто втручаються у життя світу смертних, спочатку віряни мали обрати свій табір і вже після цього отримати божественну силу, а не навпаки.
Згідно з описом Соловейка, відьма збирала магічну силу у своєму тілі. То чи могло бути так, що через неможливість випускати магічну силу, вона шкодила вмістилищу? Роланд уважав, що ймовірність цього дуже велика, оскільки відьми стикаються з ненавистю і ворожістю з боку інших людей, тому вони змушені приховувати свої здібності та вдавати із себе нормальних. А це обмежувало їхні можливості використовувати магію до настання повноліття.
Роланд, звичайно, не думав, що його замок якийсь магічний для відьом, він запитав у Анни і дізнався, що раніше вона відчувала нестерпні болі, до того як опинилась тут. Але різниця між цим роком та іншими була в тому, що дівчина майже щодня користувалась у замку магією.
І останні слова Соловейка підтвердили його здогадку – її здібність не помітна для інших, навіть якщо вона часто користувалась магією; до того ж дівчину примушували тренувати свою здібність, а тепер у неї немає ніяких обмежень, тому день пробудження мав невеликий вплив.
Після того, як Роланд повернувся у замок, він посилив тренування Нани. Якщо не було поранених при обороні міста, вона лікувала різних маленьких тварин. Якщо він зможе підтвердити своє припущення з допомогою Нани, то це буде як землетрус для відьом, бо те, що вони вважали диявольським прокляттям, перетвориться на дар неба. Доки він зможе гарантувати відкритість і безпеку для відьом на своїх землях, вони приходитимуть нестримним потоком.
Після потрясінь усе повернулось у звичне русло.
Роланд розпочав виробництво другої парової машини, що дало Анні можливість познайомитися з її новими силами.
На задньому дворі замку знову побудували будівлю, цього разу з метою захисту від вітру і снігу. Принц уважав, що безпечніше побудувати експериментальну зону ближче до замку.
За словами Соловейка, коли відьма досягає повноліття – її магічна сила стабілізується і є ймовірність появи нових здібностей. Він ще не бачив жодних ознак появи нових здібностей, але контроль Анни над вогнем був на зовсім іншому рівні, ніж раніше.
Ні, тут вже виникало питання: чи можна називати це полум’ям… Роланд думав, що якщо колишній вогонь ще вкладався в рамки розуміння, то зелене полум’я виходило за ці межі.
Він назвав його «Вогняне серце».
Тому що вогонь може бути на певній відстані від Анни і водночас змінювати форму за її бажанням. Ось прямо так, як вона зараз робить…
Невелике полум’я горіло на залізній пластині за два метри від неї, трохи хитаючись туди-сюди, ніби вітаючи її. Але Роланд знав, що Анна контролює вогонь. Зазвичай, він мав температуру близьку до температури тіла, однак за бажанням дівчини температура зростала до більшої, змінивши колір полум’я з зеленого на темно-зелений. Також воно могло перетворитись з невеликого вогника у велетенське полум’я, а також було здатне сповільнювати свій рух.
На жаль, вогонь не міг знаходитись далеко від Анни, після кількох випробувань, вони виявили, що на відстані більшій за п’ять метрів, «Вогняне серце» зникало.
Іншою особливістю «Вогняного серця» було те, що Анна могла викликати кілька вогнів… Та наразі вона ледве могла керувати двома одночасно.
На міській стіні поки що спокійно. До муру приходили демонічні звірі, але без змішаного виду їм важко прорвати лінію оборони. Як і казав Роланд, ті, що були сильними, стали сильнішими, швидші – швидшими, але вони все одно залишались простими звірами. Їх зганяли до центральної частини стіни, щоб ополчення, в якому було трохи більше сотні людей, могло з цим впоратися.
Тож, окрім щоденних перевірок, Роланд витрачав багато часу на будівництво.
Він виділив ділянку на південь від замку, плануючи використовувати будинки як резиденцію для відьом. Як інвестор проєкту, він призначив Карла відповідальним за зведення купки двоповерхових цегляних хатинок тут. Водночас необхідно було розглянути такі питання, як розумне і гарне розташування, зручний вхід і вихід, хорошу систему водовідведення, тому що він хотів створити добре спланований мікрорайон.
Він також думав над тим, щоб розселити відьом по старих районах, поряд з простими мешканцями, але поміркувавши відмовився від цього плану. Це могло би бути корисним для прискорення прийняття відьом іншими людьми, але до усунення повного непорозуміння, як тільки виникне якась проблема, наслідки можуть бути непоправними. Зрештою, поки що відьми мали деякий вплив лише на ополчення.
І Роланд не міг гарантувати, що відьми, яких приведе Соловейко, будуть спокійними й незагрозливими, – більшість з них пережили біль і страждання, тому він побоювався, що все буде не так просто. Все-таки відьми, як Анна і Нана, це рідкість.
До того ж якщо вони житимуть разом, це буде зручно для централізованого управління. Тому правила і постанови потрібно скласти до їхньої появи. У Роланда не було досвіду, на який можна спиратися у цій сфері. Зрештою, він не був співробітником Агентства національної безпеки, а також не був творцем Месників, які вміли керувати групою людей з надприродними силами! Тож йому довелося для початку взяти за основу систему, яку використовують в компаніях для управління персоналом, а надалі поліпшувати її на практиці.
Звісно, Роланд знав, що ця система мала лазівки, але що йому ще залишалось робити як першопрохідцю? Якби він вирішив тихо сидіти у Прикордонному місті, можливо зміг би дочекатись індустріалізації через десятиліття. Але принц не був культиватором бойових мистецтв, то скільки ж десятиліть у нього було?
Щоб іти в ногу з часом і стояти на чолі реформ потрібно мати авантюрний дух.
Як тільки він записав всі ці думки на папері, Баров одчинив двері і зайшов.
Він змахнув сніжинки зі свого одягу, привітався з принцом і сказав:
– Ваша Високосте, прибув посланець з фортеці Довга Пісня.
Більше розділів тут. | Непряма підтримка: зайти і погуляти по цьому сайту. | Пряма підтримка.