- Вы... Ви хочете мої очі?
Неджи моргал, здивовано дивлячись на Курото.
Курото не сводив з нього погляду.
- Мені потрібна пара чистих і сильних Б'якуганів, щоб зцілитися від своєї хвороби.
- Але я ж з побічної гілки. У мене на чолі проклята печатка! - Коротко відповів Неджі.
Курото мовчав.
- Так, через цю кляту печатки, якщо ти решиш віддати мені свої очі, то врешті-решт просто помреш!
Недимно дивився на нього. Навіщо він його сенсей покликав? Щоб дійсно забрати його очі?
Його очі бігали з боків, мозок відмовлявся вірити почутому, паніка почала подолати Неджі.
Курото не почав квапитися, зникаючи у тіні і терпеливо чекаючи.
Курото не буде повторювати помилок учителі Масари і довіряти очам зовсім безвірної людини. Неджі повинен вірити йому повністю і тільки тоді Курото відповісте взаємністю.
Саме тому він і затіяв цю зустріч у печері.
Насправді він не був впевнений у відповіді Неджі. Він може відмовити, а може просто втекти геть!
І якщо це буде один з цих варіантів, тоді йому немає довіри.
Людське серце дивна штука. Егоїзм є притаманний кожному, особливо коли йдеться про життя і смерть. Курото в цьому плані був готовий до будь-якої відповіді Неджі.
Неджі стояв блідий, його голос звучав грубо і хрипло.
- Сенсею, ви впевнені, що мій Б'якуган допоможе Вам?
- Абсолютно.
Курото навіть кивнув головою.
Неджі зітхнув і сказав безпорадно.
- Тог... Тоді візьміть їх!
Курото хотів почути ще раз.
- Це твоє останнє слово?
Неджі мовчки кивнув.
Його обличчя, страх, боягузтво, упертість і стиснення зубів свідчать про те, що відповідь була йому дуже важкою. Він не міг собі уявити, що відбувалося в голові біля Неджі прямо зараз.
Неджі не втік і не відмовив йому в його прохання.
Курото посміхався в тіні печери, його звучав і холодно.
- Ти розумієш, що ти помреш. Інші загублять око, але ти з побічної гілки. Не дивлячись на мене, як на Хоказі, я дозволяю тобі зробити свій вибір ще раз.
У Неджі наче вантаж з плечей впав. Він випростався, наче ожив.
- І яке твоє теперішнє рішення?
- Сенсею, дякую що дали шанс передумати, але я так не зроблю. Я ні про що не шкодую і готовий віддати вам свій Бьякуган. Не тому, що ви Хокаґе, але тому що Ви мій сенс!
Неджі подивився на Курото з ще більшою нервністю. Він прийняв рішення, але все ще боявся смерті.
- Ха-ха...
У тіні печери почувся гучний хохот.
- Сенсею, що ви смієтеся? - запитав Неджі.
Курото вийшов до нього з тіні і посміхнувся.
- Я мертвий і тому не можу використовувати твій Бьякуган, але мої очі ще потрібні мені.
- Вы... Ви мертві?
Неджи застыл на місці.
- Випадково вийшло, що в цьому такого? - Курото подивився на Неджі.
- ?
Неджі засміявся ще більше.
Курото не пояснив, чому і як він помер, так що його реакція була очікувана.
Кчих...
Це шумило відкриваною кам'яними дверима.
- За мною!
Курото першим пройшов у ці двері.
Неджи хутко пішов за ним, опинившись у яскраво освітленій операційній кімнаті з багатьма предметами, які вже бачив в лікарні Конохі.
Курото підійшов до якоїсь вази з рідиною і заговорив з Неджі.
- Я дійсно мертвий, але я скоро воскресну, не хвилюйся за мене.
Неджі був шокований.
Для нього смерть завжди була кінцем дороги, закінченням без продовження, але в устах Курото це звучало як звичайне заняття.
Він говорив так не тільки про смерть, але й воскресіння. Здається, його сенсей дійсно здатний на це.
“Неймовірно!"
- Я просто хотів випробувати твою вірність мені. Ти не розчарував мене. І так, мені дійсно потрібна твоя допомога, тільки не твої очі. Мені потрібен ти весь і твоя чакра Бьякуган в тілі. Я хочу, щоб ти пересадив собі мої очі.
- Добре!
Неджі кивнув і відповів, навіть не розуміючи, що Курото мав на увазі.
Він не був дурним, просто довірився сенсею. Він знав, що Курото планує щось грандіозне. Можливо, як Гокаґе, він намагається врятувати село якимось чином. Його життя в цьому світі просто мізерне.
Курото не знав, про що зараз думав Неджі.
Він готував свої прилади, запитуючи у Неджі як ніколи.
- Ти заздриш Мангек'є Шарінгу Саске?
Неджі винен у схилі голови.
Він не раз приходив до нього, але вправно ховав їх. Молоде покоління благородного клана не може дозволити собі щось на зразок ревнощів чи заздрості, але як би він не намагався, він визнавав силу Мангек'є Шарінгена Саска.
Він ніколи про це не визнає, але навіщо брехати Курото він не бачив.
- Вибачте, сенсей, але доудзюцу Клана Учиха, особливо Мангек'є Шарінген, дуже сильний. Наш Б'якуган Клана Хьюга не має такої ж сили, так що іноді я хотів би собі такі очі.
- Буває... - Курото розсміявся щиро.
Неджі стала не по собі.
- Але я це виправлю. Я більше не буду заздрити ній силі.
Курото кивнув йому.
- Навіщо ти вибачаєшся переді мною. Я думаю так само, як і ти!
- Ви теж заздрите очам Саска? - Здивував Неджі.
- Любому шінобі притаманна захоплення справжньою силою. Це як інстинкт ніндзя, в цьому немає нічого ганебного. Як твій сенсей, мені шкода, що я не можу дати тобі Мангек'є Шарінган, але мої очі дадуть тобі потрібний досвід.
Неджі подивився на глек, який Курото тримав у руках.
- Ти готовий, учень мій? - Посміхнувся йому Курото.
Reborn intoto World with Tenseigan / Переродився у світі Наруто з Тенсейганом: Глава 1189 - Кінецьhttps://literna.net/uk/books/309-pererodzhenii-u-svit-naruto-z-tensei-hanom