Абураме Шино стояв, витягнувши руки. Комахи з його рукавів летіли як одна велика хмара, закриваючи небо. Поле бою стало темнішим.
Водночас на іншому високому дереві стояла Тентен. Перед нею був довгий сувій, з якого вона постійно призивала зброю і кидала їх у ворогів.
Поле бою тільки що було таким тихим і спокійним, а тепер тут все перемішалося в один великий хаос.
Асума, Куренай, Хаате та Юґао були готові до такого повороту, радісно і приємно посміхаючись під своїми масками.
Вони були досвідченими Джонінамі з гострим почуттям. Вони вже давно зрозуміли, що учні оточували їх для того, щоб напасти на них. Навіть перед лицем небезпеки в Акатсукі учні виявили сильну волю духу і об’єдналися, щоб спасти своїх товаришів.
Вони легко ухилялися від усіх гармат ніндзя та комах, не даючи впіймати себе. Шінобі Анбу легко могли бачити всі невмілі спроби учнів поранити їх.
Але коли Куренай приземлилася на землю, то вже не могла рухатися.
- Гендзюцу?
Куренай вважала, що її накладуть до неї гендзюцу і усміхаються широко.
- Хе-хе, мабуть дитина з клану Курама. А він хоробра, якщо наважилася накласти гендзюцу на мене!
Учні змогли показати навіть гендзю на полі бою.
Юґао помітила Куренай недалеко від себе. Потоки чакри в її тілі були порушені, значить вона потрапила під гендзюцу. Вона підійшла до Куренай і потім звернула увагу на кущі.
Хтось кинув сюрікен в неї, не даючи їй підійти ближче до Куренай. Молоді й недосвідчені панчохи ніяк не могли загнати Юґао в кут своїх техніків.
Вона стрибала з місця на місце, поки черговий стрибок не закінчився відколюванням.
- Фуиндзюцу?
Юґао навіть не помітила тіні, яка звивається по землі як змія і занурює її ноги та тримає на місці.
- Пфф, недооцінила їх!
Юґао відразу розірвала її техніку, що стримувала її і рухалася на інший бік прямо в кущі.
Всередині трави.
Шіон запаникувала, побачивши Юґао.
- Гей, чому мій фуіндзюцу спав? Воно ж мало стримати її.
Курама Якумо потіла, намагалася підтримувати свій міцний гендзюцу.
- Вона майже вирвалася з мого гендзюцу... Я... Я боюся, я довго не простягну!
Сай не звертав уваги на своїх товаришів по команді, тому що скеровував свого намальованого звіра прямо на Асуму.
Асума помітив тигра, який стрибнув на нього зі спини. Не дивлячись назад він відкинув тигра прямо на Кібу.
Бах.... Бах....
Асума кинувся до Кібе, коли інша тінь стрибнула через дерево з палаючими синіми кулаками. Його кулак м'яко торкнувся ніг Асуми.
- М'який кулак? Хьюга Хіната?
Асума побачив слабку дівчинку перед Кібою. Старша дочка патріарха Клана Х’юґа ризикувала, що була нечутливою для членів головної гілки клану Гьюга.
Неджі крикнув, побачивши її.
- Тентен, прикрий мене!
Тентен стояла на дереві, буквально танцюючи зі сувоєм у руці і відповівши йому.
- Поняла!
Фух....
Неджі використав техніку телешоу Мерцанія, встромлюючися на полі бою з іншого кута своїм м’яким кулаком відкидаючи Асуму, який стояв перед Хінатою і Кібою. Він швидко підійшов до Саски і запитав його.
- Гей, битись можеш?
Неджі думав як простий шінобі. Серед усіх учнів Акатсукі був лише він і Саска, тож після Хінати та Кіби він швидко вирушив до Саски.
Саске закрив свої очі і знову відкрив їх. На його очах була пелена. Він плакав, прикривав свій Шалінган з двома томое.
Неджі дивився на нього з активованим Б'якуганом, побачивши його сльози.
- Ми прийшли врятувати вас!
- Дякую!
Саск подякував йому, стискаючи кулаки і стиснувши зуби. Спина все ще нила від болю....
......
Поза лісом Смерті.
Чорний Зетсу побачив групу учнів, які поспішали на допомогу Саске, щоб воювати з Асумою та іншими людьми, яких вважали Акатсукі.
Фугаку все ще стояв зі скрегоченими руками на грудях, посміхаючись своєю рідкісною посмішкою.
Незважаючи на те, що він програвав, Саска все ще добре себе показав. Він був задоволений ним і як батько, а також патріарх Клана Учиха.
З іншого боку платформи на моніторі дивилися Хіаші та його брат Гізаші, посміхаючись діями своїх дітей.
Їхні діти, Неджі та Хіната, не кинули своїх товаришів навіть перед лицем смертельних ворогів. У справжньому бою ще можна було посперечатися, наскільки правильно це рішення, але в бойовій підготовці це виглядало круто.
Діти своїм рішенням піднесли Х’югу перед усіма п'ятьма Каґе.
Клан Інузука, клан Абураме, клан Кураму та їхні патріархи — діти яких тепер билися проти Акеттсуки, сміялися і тішилися. Тільки батькам Іно-Шіко-Чо було соромно, тому що їхні діти все ще спостерігали за полем бою з кущів, не вирішуючи вступити в бій.
Четвертий Казекаґе сказав щиро.
- Мушу визнати, що навчання шінобі у вашій Деревні просто неймовірне!
Третій Хокаґе дуже посміхнувся.
- Дякую за похвалу, Казекаге-сама!
Учні Академії його Деревні не злякалися ворогів і не зрадили своїх товаришів, що не могло потішити Хірузена як Хокаґе.
Четвертий Райкаґе завжди змагався зі Скриним Лістом за перше місце серед п’яти Великих Дерів.
- Рано ще говорити про це, дивіться!
Третій Тсучіке погодився.
- Так, ці учні виявили неймовірну мужність, але чи вистачить їм сил впоратися з ними!
.......... ......
Кімната спостережень.
Абу, який спостерігав за моніторами, схопився зі свого стільця, вказуючи на один з екранів.
- Дивись, там ще двоє нових шінобі!
Курото стояв у нього за спиною, впираючись поглядом на той монітор.
Він швидко змінився в обличчі, голосно промовивши.
- Обіто? Що він робить у Лесі смерті?
Reborn intoto World with Tenseigan / Переродився у світі Наруто з Тенсейганом: Глава 684 - Кінецьhttps://literna.net/uk/books/309-pererodzhenii-u-svit-naruto-z-tensei-hanom