Арггх...
Річ доносився через товстий шар ґрунту аж до сховища, що було на дюжинах метрів під землею.
Хвиля страху прокотилася серед людей, які мерехтіли посеред вогню ліхтарів.
Усі вони були засмучені, і через стелю постійно падала нитка, яка піднімала дим, забиваючи носа дітей, що спричиняло постійне чхала.
У цей момент у сховищі увійшла ціла юрба.
На чолі йшов старійшина, клава Х’юґа з головної гілки.
Серед них, навіть серед калік на кріслах, старих і дриглих, ні у кого не було обличчя не мав й тіні страху.
Вони шукали місце десь серед всієї підземної мережі тунелів, які зараз були переповнені людьми. Людям, які жили в Клані Х’юґа, довелося розділитися, щоб поміститись у ці маленькі сховища.
Побачивши їх, а особливо помітивши Хінату серед старих дівчат, один з людей швидко поступився своїм місцем.
- Принцеса Хіната, прошу сюди, тут є місце.
Це був Сусукі, охоронець і особистий помічник Шіон, яка у свою чергу була близька до клани Х'юга завдяки Курото.
Сусукі поважав Хінату не менше, ніж його пані.
Хината туго сплеливо замахала руками.
- Нет.... Ні, я сяду тут.
- Ви найстарша Принцеса головною гілки клана, не дуже добре вам сідайте там!
Сусуки швидко почав прибирати своє місце, розчищаючи його для Хінати.
Сів, Хіната дивилася на інших і тримала руки на колінах Шіон.
- Ви сказали, що вона налякалася від одного крику!
Шион підняла голову і хотіла щось сказати, хотіла поділитися зі своєю подругою тим, що бачила у своєму огляді, але думки про Курото зупинили її.
Саске штовхнув Наруто по спині.
- Тут так страшно, пішли звідси!
Хдищь....
Не встиг Саске договорити, як рука його матері вдарила йому по затилку.
- Не зйоми!
Наруто посміхався, побачивши, що Саске побили.
Саске прошепотів луче чутно.
- Ці Акатсуки дуже хитрі. Вони скористалися моментом, коли мій Отоу-то і Шісуі-кун підуть з Деревні та напали на нас. А якби Ітачі з Шисуі були в Деревні....
.......... ... ...... .. ... .....
Підземна база Корня.
П'ять людей сиділи за круглим столом у величезному залі.
Четвертий Райкаґе Деревні Скритого Хмараку.
Четвертий Казеказі Дерені Скритого Песка.
Четвертий Мізукаґе Деревні Скритого Тумана.
Третій Тсучикаґе Деревні Скритого Камня.
Старійшина Ради Конохи Метокадо Гомура.
Охорона кожного стояла в них за спиною.
Якщо взяти всіх Каґе та їх охорону, то в цьому залі була велика сила, але ніхто не розмовляв. Всі просто мовчки слухали гарчання монстра зовні.
Третій Хокаґе був той ще підступний лис. Він покликав усіх їх таємно на зустріч П’яті Каге, але втаїв головну причину.
Але навіть зрозумівши, що їх всіх використали та обманули сюди, вони визнавали, ніби це найкращий спосіб покінчити з Акатсукі раз і назавжди.
Маленьке обговорення і ось вони вже погоджуються з пропозицією третього Хокаґе.
Вони виступлять у самий несподіваний момент і вб'ють відразу та Обіто і Наґато.
Але вони вже довго слухали цей голос, який не хотів заспокоїтись.
Третій Тсучікаґе жартував у своїй манері.
- Ох вже ця молодь! Скільки в них енергії!
Оноки нікуди не квапився, тому що це була не його Дерня Скритого Кам'я. Він вважав, що краще дати монстрові позбавити Коноху парочки відмінних шінобі.
Ягура ж поводився трохи інакше. Він щойно отримав звістку про те, що член Аматсуками приєднався до битви. Він хвилювався за члена власної організації.
Четвертий Райкаґе Скритого Хмлака вирішив запитати Метокікодо Гомуру.
- У Конохі є якісь домовленості з Аматсуками, про які ми не знаємо?
Мітокадо Гомура похитав головою.
Четвертий Райкаґе славився своєю запальністю, голосно запитавши.
- Тоді навіщо вони допомагають Конохе?
Третій Тсучікаґе теж вирішив з'ясувати.
- Конохе слід придумати хорошу відмазку цього разу.
Мітокадо Гомура відповів.
- Поява Аматсуками так само несподівано для Деревні, як і вам. Це не входило у наш план, але наші шпигуни повідомляють, що це можливо через ворожість між Акатсуками та Амацуками.
Четвертий Казекаґе своїм протезом ніжно постукав по столі.
- Ви можете не шуміти. Ці розмови можуть і почекати, поговорите після того, як закінчимо. Якщо п’ять Великих Дерів не впораються сьогодні, то можна вважати, що наші дні пораховані.
Четвертий Райкаґе голосно дихав.
Все замовкли.
.......... ... ...... .. ... .....
Бій на поверхні все ще йшов.
Шінобі Конохі ніяк не могли потрапити по Саторії, захищаючись від нього.
У результаті Саторі дедалі більше вулиць Конохі проїжджали до центру схованого Ліста.
Коли Джірая проламався, він запитав Фудзіна, який ширяв у небі.
- Гей, у тебе є ідеї?
Він не розумів, чому Аматуки з'явилися тут, але ворог його ворога його друг, ну або швидше тимчасовий союзник.
Він сам не знав, чому, але відчував, що може на нього покластися.
У цей час залізний пісок окутав щось, що дотягнув до Тсунада і розташовував прямо перед нею.
Усередині залізного піску був муї. У нього на грудях була величезна зяюча рана.
Залізний пісок залишив охоронець замку Хозукі і повернувся до Фудзіна, а Тсунаде втрачалась у здогадах.
- Врятуй його, він ключ до перемоги над монстром!
Тсунаде нагнулась до цього незнайомого шінобі, вилікуючи його рану і запитуючи Піщаного клона Курото.
- Хто він?
Поки слон збирався відповісти, Саторі в небі відчув ауру Муї і кинувся до нього.
Він спустився з неба, розв’язавши свого пісчаного клона.
Він зібрав величезний купол з залізного піску навколо Муї та Тсунаді, захищаючи їх зі всіх боків.
Курото стояв з парою крил із залізного піску за спиною, уособлюючи чорного ангела.
- Я твій суперник!
Reborn intoto World with Tenseigan / Переродився у світі Наруто з Тенсейганом: Глава 466 - Кінецьhttps://literna.net/uk/books/309-pererodzhenii-u-svit-naruto-z-tensei-hanom