Publish
New releasesPopularFreeOngoing booksCompletedTranslationsIllustrationsFandomsNews
ЛітернаCatalog
BookmarksLibrarySign in
Літерна

Books and translations to read chapter by chapter. Publishing tools for authors and translators.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
PlatformAboutPrices and RatesPaymentRefundsContact
DocumentsUser AgreementPublic OfferPrivacy PolicyPublication Rules18+Contact support
19Registered users
Social links
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP geolocation by DB-IP
Перероджений у світ Наруто з Тенсейганом

Розділ 253

0% of chapter read
Розділ 253: Збираємо Кеккей Генкаї

Країна Птиц.

Чотири шінобі в традиційних плащах з черепашите шелеєю Акатсуки йшли по густому лісі.

Сасорі в маронетковій броні, дивлячись на Хіруко біля себе, скаржився:

- Не розумію, чому Пейн погодився з твоєю дурною просьбою. Як же можна було відправити всіх шинобі на зимку різних Кеккей Генкаїв!

Хіруко не звертав уваги на питання Сасорі і відповів.

- Навіть лідер з очима Рікудо Сенніна розуміє, що мій план дуже корисний, тому він серйозно до неї поставився і погодився допомогти мені силами організації!

Хіруко завжди почувався нижчим, щоб довести всім, що він нічим не гірший за будь - якого легендарного шенобі. Але його посередній талант завжди ставав на шляху, тому він постійно ігнорувався.

Поки він був у Конохі, Хіруко зробив все, щоб довести, що корисніше будь-якого Санніна, але між ним і Сононі була така сильна різниця, яка зростала з кожним днем дедалі більше.

Не бажаючи приймати реальність, гніваючись на самого себе за слабкість, Хіруко перейшов всі грані моральності і плут, присвятивши себе вивченню людського тіла, щоб проводити всякі божевільні та жорстокі експерименти над людьми.

Техніка Хімери була кульмінацією його важкої праці, і він був дуже вражений тим, що лідер Акатсукі познайомився з нею й вирішив допомогти йому викрасти Кеккей Генкай. Він був на сьомому небі від щастя.

Хіруко найбільше прагнув не сили, а визнання. А факт, що Пейн і Рінеган підтримували його, зрештою став частиною Акатсуки.

Сасорі зухвало посміхнувся йому у відповідь.

Хіруко не турбувало ставлення Сасорі до нього. Він посміхався.

- Сасорі, змушений сказати, що ваш вибір на користь зречення він фізичного тіла може бути великою помилкою!

Сасорі зупинився і п’явся на Хіруко. У його очах було бажання вбивати і зробити з нього маріонетку.

Непотрібний невіглас, вважаєш, що у тебе вистачить досвіду оцінювати моє мистецтво?

В останній битві з Сандаймі Хокаґе Сасорі втратив руку, що мотивувало його відмовитися від свого марного людського тіла і зробити з нього справжню маріонетку.

Хіруко не звертав уваги на слово "пит".

- Не так злитися заради такого маленького зауваження. Факти скажуть набагато яскравіше!

Сасорі відповів холодному тоном:

- Коли закінчиш зі своїм "так званим" планом, я навчу тебе мистецтво кукловодства!

На відміну від Сасорі та Хіруко, які постійно гризлися один з одним, Шінно і Какузу тихо йшли спереду, обміняючись лише кількома фразами.

Шинно посміхнувся і сказав.

- Це завдання буде дуже проблемним для Какузу-сана, сподіваюся, це не забере багато часу і не сильно відведе вас від ваших особистих справ, Якузові-сан!

Усі в Акатсукі знають, що Какузу обожнює гроші. Кожного разу, коли між місією в Акатсукі видавалася вільна хвилина, Какуза миттєво відправлявся на Чорний ринок, щоб взяти замовлення і заробити більше грошей. Загалом Какузу можна було назвати зайнятою людиною.

Я тільки коротко відповів йому.

- Чорний ринок зараз під тиском не тільки в країні вогню, але й в інших землях, тому там немає обов'язків!

Шинно насупився.

- Дії Аматсуками сильно пошкодили такий хороший шинобі, як Ви?

Шінно також розумів дещо у справах світу шінобі.

Він зрозумів, що Акатсукі — це надзвичайно сильна організація у світі і не має значення, яка це Дерня. Кожна з них поступиться їм.

А тепер з'явилися ці Амацуки, просто нізвідки силою не вступаючи акатсукі. Шинно дійсно дивувало те, що вони за такий короткий час змогли стати загрозою для Деревень шінобі.

Шинно роздумував і запитав.

- Шиничі ж з клану Учиха, хіба він не знає, хто цей Хо Мусубі?

Какузу похитав головою.

- Останній раз я запитав у Шиніки про нього, і він відповів, що в нього немає навіть найменшого поняття. Хто цей Мусубі? І судячи з нього, він не брехав!

Шинно пробурчав задумливо.

- Спочатку, потомка Льда цього загадкового шінобі змогла стримати весь напор Сандайме Гокаґе, а потім ще й Хо Мусубі, який стримав стимулятори Клаумоакуре. І вишенка на торті, стихія магнетизму і ще лідер Яма. Вони з такою силою точно зітрут з лиця землі якесь маленьке село. Не розумію, як і звідки вони взагалі взялися!

Какузу зробив гнівну гримасу.

- З останнього бою з Аматсуками моя удача мене покинула. Якщо я побачу їх ще раз, то сам вирву їм серце і заберу собі!

Після таких малих розмов четверо швидко розлучились. Одна дорога вела до країни Ведмедів, друга в країні Землі.

Хіруко сказав, що він має два шляхи перед собою.

- Розійдемося тут, мис Шинно підемо в Країна Ведмедів, щоб зловити шинобі з Кеккою Генкаєм стихії Темми, а ваш дует піде за шеніві зі стихією сталі.

Сасорі не відповів Хіруко, лише закриваючи землю разом з Какузу, щоб якнайшвидше покінчити з нею.

Коли Сасорі та Какузу зникли, Хіруко і Шінно кивнули й вирушили в країну Медведів.

.......... ......

Десь у землі Водорості.

Бах....

У лісі почувся звук вибуху. Учиха Шиніки пулей відлетів, збивши пару дерев на шляху і нарешті зупинився.

Не встиг він відпочити з полегшенням, як швидка фігура мілинула в диму і зникла. Через секунду кунай встромився у його серце.

У цей момент Біва Джузо прибув зі своїм Кубікирібочо, розмахуючи ним, цілуючись на шинобі вірним клинком.

Цзінь....

Клинок, який тримав у руці таємничий шинобі, зіткнувся з Кубідібочо, створюючи гучно металеве скрегіт, котрий ехосям роздавався по лісі, поки вибух не заткнув його.

Біва Джузо дивився навколо, відступаючи до Шиніки, відновившись від своєї рани.

- Ти в порядку?

Шиничники плювався кров'ю, запитуючи Джузо.

- Відповідай мені Джузо, чому ми з ним взагалі б'ємося?

- Напевно, тому що це наказ нашого лідера!

- Але хіба на ньому не повинно бути якогось Проклятя маріонетки? Так чому він такий різкий? Він занадто швидкий. Тільки Йондайме Хокаге мала таку неймовірну швидкість! - Шиничники витримав паузу і витер кров з кутків рота.

- Навіть мій Мангек'є Шарінген не може простежити за ним, який сенс, якщо я не можу впоратися з його божевільною швидкістю?

Джузо розумів його. Коли їм давали це завдання і посилали їх сюди, вони сказали, що ціль буде під дією Проклятя маріонетки, їхнє завдання було безпечно доставити його в пункт призначення. Але чому вони не змогли цього зробити.

- Ну, ми хоча б з'ясували, що прокляття маріонетки не працює. Нам треба зупинити його у щоб то не стало. Пам'ятаєш, що нам про нього розповіли? У нього є кеккей Генкай швидкості, а судячи по рудим волосам, він має відношення до Деревна Взумаки! В ньому тече кров Узумаки.

Шиничники кивнув, але був розгублений більше, ніж Джузо.

- Але хіба Деревня Узумакі не була зруйнована чотирма Великими Селицями ще до початку Другої війни шінобі?

Джузо видихнув.

- Це правда. Клан Узумакі вимер, але окремі члени клана вижили!

Шникини пробурмотів.

- Вірш швидкості і тіло Узумаки, до того ж величезний запас чакри. Цей хлопець не просто вкрай швидкий, але у нього хороший тайдзюцу, щоб доповнити його Кекей Генкай. Зловлювати його буде великим випробуванням!

Біва Джузо кивнув.

- Ти маєш рацію, час тобі серйозно відреагувати на це завдання. Не зловімо його, не зможемо пояснити лідерові. Не лінуйтеся, будь ласка!

Шникники вислухали вимову.

- То ти помітив, що я стримую свою силу?

- Я не розумію, чому ти не ставишся до всіх справ Акатсуки з усією серйозністю, але якщо ти вирішив вступити в організацію, ти повинен виконувати призначені тобі місії. І не важливо, що у тебе там на думці. Мене зовсім не хвилює, чим ти зайнятий у свій вільний час, так що зберися. Інакше сам все будеш пояснювати нашому лідеру!

Reborn intoto World with Tenseigan / Переродився у світі Наруто з Тенсейганом: Глава 253 - Кінець

https://literna.net/uk/books/309-pererodzhenii-u-svit-naruto-z-tensei-hanom

Previous chapterNext chapter