Бам....
Величезний шторм, викликаний реінкарнацією Срібніх вод, був сильний у долині.
Такий безжалісний шторм не розбирав нікого, ні Фуджі, ані Курапу, чи інших Джонинів, чунінов або геніїв.
Це просто маленькі букашки!
Шторм вирвав дерева з корінням, величезні скелі були стерті на пил, будівлі, аванпости, все перетворилося в щіпки від удару шторму.
Вся долина була розкрита, очищена як папір ластиком.
"Срібне кільце Реінкарнації: вибух" і нічого не залишилося.
"Недостатно! Все ще недостатньо!"
Курото навіть не мав планів зупинятися!
Він зруйнував всю долину, але його очі бачили згустки Чакри, значить комусь все-таки вдалося вижити.
"Нікого, хто вижив! Якщо хоч один втече, Схована хмара дізнається про мого Тенсейгана!"
Село Скритого Хлака робила багато ганебних речей, щоб вкрасти секрети інших сіл, намагалися викрати Узумакі Кушину, навіть Г’юга Хінату, аби вивчити Бьякуган. Вони, мабуть, задумуються над цим.
Ніхто не повинен вижити!
Шисуї сидів на шматку землі позаду Курото, не відриваючись дивлячись вперед.
Його щелепа вже давно була в нього у ногах, "Так це його справжня сила?"
Шисуі завжди пишався бути з ним в одній команді, але тепер втратив впевненість у собі як рівного йому.
"Чи може Сусаноо порівнятися з чимось подібним?"
Тільки це і турбувало його зараз.
Гордість вийшла в п’ять років, а повага до Курото зросла у раз!
Курото був ще зайнятий добитися шінобі Скритого Хлака, коли...
Його чарка відрізала...
Так швидко, що він нічого не зміг зробити.
Тепер він розумів, що джерело його сили був гігантський Тенсейган на Місяці. Тільки Хамура міг володіти такою доброю і положистою чайкою.
Розуміючи, які обмеження він мав на собі, він витягнув якомога більше з неї для того, щоб зробити реінкарнацію срібним кільцям. Він добре знав, що клан Отсуки дасть чужинку користуватися спадщиною Хамури. Це був рідкісний шанс, який вже пройшов. Чакру перекрили!
Однак, вони дуже швидко. Зв'язок між його Тенсейганом і гігантським встановлено кілька хвилин тому, а вони вже запечатали її!
Не можна зупинятися, ще кілька живих.
"Не можна зупинятися!"
Він утримував чакри Тенсейгана, поки не вбив всіх шінобі Схованого Хмари.
Він вислизав зуби і вдався до методів регенерації.
Йому потрібно було ще 13 секунд, щоб зачистити долину.
Він вбивав людей, щурів, мурашок, все, що у нього було чакрой!
Але без допомоги Тенсейгана на Луні Курото опустилася слабкість, а свідомість затуманилась.
"Не можна вирубуватися!"
"Сімь.... Шість... П'ять... чотири...."
Брови були важкими, Курото ледве розрізняв позосталі джерела чайни.
"Три...."
"Два...."
"Останній ...!"
Останній був убитий, але Курото не дозволив собі втратити свідомість. Треба переконатися, що дійсно всі були вбиті.
Зрештою він уже не міг триматися, впавши на землю з Шісуі.
Він не розвіював режим чакри Тенсейгана, вона виснажилася сама по собі, а Тенсейґан в оці вже змінивсь на Бьякуган.
Шисуї схопився, підбігаючи до Курото: "Курото-кун, як ти?"
"Ааах ... Не хвилюйся, я просто виснажений і поранений. Йдемо, поки не прийшли ще вороги!" - сказав Курото і знепритомнів.
Шисуї кивнув, закидаючи його на спину до себе. Він подався до кордону країни Мороза.
Невдовзі після того, як вони пішли.
Кілька заготів Скритого хмари стояли в долині.
Це лише не долина. Це була низина, пустиш, величезний шматок землі розгорнутий як лопатою.
Шинобі Скритого хмари були шоковані, коли бачили це.
"Ми правильно прийшли? По карті має бути долина".
"Звичайно, правильно, ідіот, звідси йшов сигнал лиха!"
"Тоді де всі?" Де таємний склад?
Шинобі Скритого хмари були здивовані таким поворотом.
Джонін вийшов вперед, кричачи: "Придурки, чому ви встали, як закопані? Покваптеся і знайдіть тих, хто вижив, я хочу знати, що тут сталося!?"
Шинобі вийшли зі сходира, зникаючи один за одним, намагаючись знайти вижилих або хоч щось, що могло б бути їм корисним.
Але вони всі перекопали, не знайшовши нічого, крім породжених тіл, і все вони були шинобі Скритого Хмарака.
"Що? Жодного ворога?" - Джонін запаникував.
Ряди шінобі, точніше їх трупів склав перед ним. "Не може бути ... Як вони могли вбити всіх, і не втратити жодного шенобі зі свого боку? Шукайте, відправте по загону в кожному напрямку, знайдіть мені ворога!"
"Є!"
"З ким або з чим вони билися?"
На Місяці.
Відрізавши чакру з Тенсейгана, старійшини тепер обговорювали цю подію.
Старійшина 1: "Гігентський Тенсейган поводився дуже дивно, я підозрюю, це пов'язано з людиною, яка украла статую Гедо мазо!"
Старійшина 2 був злий: "Він сміє красти скарб Відсунки?"
Другий старший, найстарший, був спокійний, роздумуючи: "Можна скористатися Гігантським Тенсейґаном, щоб побачити. Дивна поведінка, з цим я згоден. Може у світі шінобі щось сталося"
Всі три старійшини склали печатки, кажучи: "Пробудись!"
Тусклий Тенсейган засяяв, освітлюючи м’якою димою Землю.
На Землі.
Курото відпочивав на спині Шісуі, поки вони прямували в країну Мороза. На спині Курото відчув чарку велетенського Тенсейгана, який розбудив його.
Але його очі вже давно стали звичайним тенсейганом, і плащ Чакри Тенсейґана не затримався на ньому, не визнавши й не впізнавши його.
"Фіу......"
Reborn intoto World with Tenseigan / Переродився у світі Наруто з Тенсейганом: Глава 67 - Кінець
https://literna.net/uk/books/309-pererodzhenii-u-svit-naruto-z-tensei-hanom