Ні, я знала, що з часом щось подібне повинно статися. Зрештою кожен з нас має власну мету. Для Короля Демона і для мене важливіше зберегти життя Богині. Для Куро і самого Богані важливіше, ніж їхній світогляд. Ми відкидаємо волю Бога, щоб вона врятувала нам життя. Куро і Богиня готові пожертвувати своїм існуванням, аби тільки виконати своє призначення. Тому зрозуміло, що з часом наші цілі мали стати суперечливими і все закінчиться бійкою.
А, досить про це! І все одно, як же це підло!
Я відкотилася в сторону, щоб уникнути удару ноги Куро, який повинен був розмазати мене по землі.
БАБАХ!
З таким звуком нога Куро занурилася в землю, у тому самому місці, де я була мить назад. До того ж на шляху, який колись був відкритий, були тріщини. І не думайте, що удар був слабкий, якщо від дороги до всіх боків не полетіли шматки. Це відображення світу, створене Куро. Зрозуміло, що в такому місці нормальні закони фізики не діють. Якби цей удар потрапив до мене, то в моєму тілі не залишилося б жодної цілої кісточки.
Під час перекатування я відштовхнулася руками, вставши на ноги. Це ж не означає, що можна бити мене!
Я ледве змогла ухилитися від кулака Куро, який наближався до мого обличчя, прогнувшись своїм тілом прямо як у Матриці! Я продовжувала рух і стала містиком, впершись руками до землі! І потім, не змінюючи пози, побігла!
Огидно виглядає? Та плювати мені на це зараз!
Вибачте, пане Куро, але чи не здається вам, що ви занадто жорстко почали? Спочатку раптова атака, потім затягли мене у свій вимір і відразу ж, не даючи мені час подумати, напали на мене. Хіба так повинен поводитися сильніший по відношенню до слабшого! Вам треба було б поводитися більш відповідно до вашого статусу! Ви ж навіть не король, а Бог!
Поки я намагалася втекти, Куро наздогнав мене в мить і відразу вдарив ногою, який підняв мене у повітря.
УФФХ ХХХ!
Людське тіло для такого точно не призначено! Це вже не смішно!
Куро вдарив мене кулаком, поки мої руки розлетілися. Який потрапив мені прямо в центр тіла, пробивши груди навиліт.
Ха-ха-Ха-хо.
Я взагалі-то поставила захисний бар'єр, але він його просто не помітив. Мені тільки і залишається, що сміятися.
Ситуація стає кошмарною.
Моє тіло слухає мене важко, і складно захищатися. Все через те, що я зараз перебуваю у світі, створеному Куро. Крім Куро, ніхто не може використовувати тут свої сили в повній мірі. Моє тіло рухається, наче я під водою.
Опір не має сенсу ще через те, що бар'єр Куро продає мій бар"єр. Це бар'єр справжнього дракона, який є тільки у їх роду-племені. Читерський бар'єр, який нуліфікує всю магію без винятків. Можна його використовувати, щоб скасувати атаку ворога, а можна, аби відмінити захист ворогів, як він зробив щойно зі мною. Справжній читач. Так само нечесно.
І з такими читаннями він ще і напав на мене раптово, підгадавши ідеальний момент для мого вбивства. Не повинен так діяти той, хто впевнений у своїх силах. Я взагалі-то планувала заманити Куро у свій вимір, де ми і повинні були битися... А чому все вийшло навпаки? Ну як же так.
*Вітох*. Жалоба мені зараз не допоможе. Немає сенсу шкодувати про нездійсненне. Занадто багато факторів, які неможливо було взяти до уваги, але це не змінює того, що мені потрібно зробити.
Перемогти Куро і виконати свій план зцілення планети.
- Мнх...
Я схопила Куро за руку, яка знаходиться в моїй грудях. У той же момент, замінивши нижню частину тіла в пауч’є, одразу ж рубала моїми передніми косами. Куро струшив мій захоплення і відстрибнув назад. Через те що в цьому вимірі я рухаюся так повільно, він зміг уникнути удару косами. І потім, у нього ж драконячий бар'єр, тому, навіть якщо б і потрапила по ньому, для нього це навряд чи стало би проблемою. Хоча схоже, він мене боїться. Боїшся, так?
Гаразд, завдяки цьому я змогла розірвати дистанцію з ним. Але з огляду на те, що тут його виміряно, в цьому не так і багато сенсу. Адже всі ці зони утворюються всередині бога. Тут всі козири в твоїх руках, а твоєму противнику доводиться туго. Якщо я залишуся тут, Куро завжди буде перемагати.
Так, я не можу дозволити йому бити себе без будь-якої відповіді.
Багато білих павуків, що клацнули на ньому, почали виповзати з моєї тіні. Багато павуків. Вони ніби приносили з собою свій власний шматочок простору, змінюючи місце, де поставали.
- Ні, я тобі не дозволю!
Куро кинувся вперед з наміром вдарити, але всі білі павуки відразу висіли на всіх напрямках. Звичайно, моє головне тіло також вистрибувало з рук і не б’є Куро. Білі павуки, що бігали довкола, почали заохочувати інших білих павуків, а ті й так далі. Кількість павуків зростала у геометричній прогресії - вони почали розмивати простір Куро.
- Звідки так багато?
Хихіхи, хихіхії!
Невже ти думав, що я спокійно дозволю себе бити?
...Шутка. Він бив мене в одні ворота. Проте, я зміг зробити дію, яка дозволила моїм клонам почати вторгнення в вимірювання Куро зсередини! Дира, яка була пробита в моєму тілі, заросла.
Хехе, ось тепер потримаємося! І будемо вважати, що ніхто не бачив, як мене щойно били!
- Прокляття!
Куро клацнув мовою. Потім я кинувся на більшість свого тіла, але продовжувала відступати і не дозволила йому скоротити дистанцію. У нас зараз змагання, хто швидкої, Куро накинеться на мене або я відвернуся. Я вже не можу рухатись.
Битва двох користувачів Простільної Магії перетворюється на змагання з контролю території. Збільшіть контрольну частину або не дай оппоненту збільшити його зону контролю. На даний момент мої клони в шаленому темпі розмивають вимірювання Куро, перетворюючи його на мій вимір.
Ха-ха-Ха-хо!
Я ж не просто так експериментувала з усім цим! Не варто недооцінювати спеціаліста!
Так, я визнаю, що я не рівня Куро в грубій силі. Крім того, визнаю, що ситуація була не дуже хорошою через раптовість нападу. Точніше, через це я втратила багато магічної енергії. Позазапна атака Куро виявилася надзвичайно ефективною. Прокляття.
Но... Але все ж! Весь час після того, як я стала богом, я тренувалася заради цієї битви з тобою. Тому я не можу дозволити собі так просто програти.
Крім того, можна сказати, що наслідки цієї битви визначить майбутнє цього світу. То давай вирішимо все тут і зараз!
Я хотів би, щоб ти підстрашував мене.