Інтермедія. Минуле (Сміх)Ч. 18)
- Давай пограємо!
У той момент, коли Аріел і хлопчик із зеленою шкірою сиділи в тіні дерева та читали книжку, енергійна дівчинка підбігла до них. Дівчинка була наймолодшою з усіх дітей тут, у неї були трохи гострі вушка. Потім до неї підійшов хлопчик, який був найстаршим з усіх сиріт. Коли дівчинка наскочила на зелоченого хлопчика, старший хлопець упав і вдарився, то навіть розлютився більше ніж Аріел, яка сиділа поруч. І причина цього була легкозрозуміла, подивившись на хлопчика. Його очі були порожні і не фокусувалися ні на одному предметі. Через експерименти Потімаса, хлопчик повністю втратив зір.
- Гей, Наталі! Побігати навколо настрибуючи на всіх підряд, не добре!
Сліпий хлопчик потягнув Натали - дотепну дівчинку, зеленього хлопчика.
- Кура, а хіба тобі самому не небезпечно бігати?
Аріел, натякнула сліпому хлопчику на ім'я Кура про те, що перш ніж звинувачувати інших в чомусь, треба спочатку оцінити свою поведінку.
- Зі мною нічого не станеться. Може я і не можу бачити, але все одно бачу.
Хоча Аріел не дуже розуміє, що Кура сказав, але він часто рухається так, ніби якимось чином бачить все навколо, хоча він і явно сліпий.
- І все одно, краще бути обережним.
- Розумію. Але про неї, кому тоді піклується.
Він схопив Наталі загривок і змусив її прямо встати, після чого постукав по голові рукою.
- Ойй!
- Ось що трапляється з тими, хто не слухається. Давай, вибачся перед Гобом.
- Угхх!
- Досить впертися. Якщо робиш щось погане, то треба вибачитися. Так адже нам говорила пані Саріел? Пам'ятаєш, як тобі було боляче, коли я вдарив тебе? Ось і Гобу було боляче, коли ти настрибнула на нього, розумієш?
- Угххах
- Д-Да, нічого страшного. Не вибачайся. Просто це було трохи несподівано, а боляче мені не було.
Гоб, хлопчик з зелена шкірою, не міг бачити, як мучиться Наталі, коли її лають і хоча й був сумною стороною, але став на її захист. Наталя дуже зраділа несподіваною допомогою, але Кура не відступав від свого.
- Так не піде. Наталі, тобі треба вибачитися і попросити вибачення.
Задана авторитетом Кура, Наталі нехотячи видала з себе "Прощу вибачення". Але Кура не був готовий так просто відпустити її.
- Ти повинна говорити це не мені, вірно? Вибачатися ти повинна перед Гобою. І потім, таким тоном, як у тебе зараз, прощення не просять. Давай, вибачайся, як годиться.
Під тиском Кура, Наталі повернулася обличчям до Гобу.
- Пробач мені.
- Все в порядке.
Гоб швидко відповів на її слабке прохання про прощення. Після чого Куро посміхнувся.
- Чудово. Мені шкода, що вона тебе вдарила.
Кура потріпав Натали по голові. По тому ж самому місці, куди тільки нещодавно її стукав.
- Розумничка!
Наталі з радістю засяяла, ніби вона не була ображена на весь світ лише хвилину тому.
- Гоб, а Гобі підемо геть туди!
Схопивши Гоба за руку, вона відтягла його в сторону. Коли Гоб повернувся голову назад, і подивився не знеохочувалася Аріел, але та зробила рух рукою, показуючи, що все гаразд. Аріел і Кура дивувались, як Наталі й Гоб радісно бігають довкола.
- Дивіться не упадьте!
У той момент, коли Кура закричав ці слова, Наталі впала, заодно упустивши і Гоба.
- Ну я ж казав.
- Підеш, допоможеш?
- Гоб поряд з нею, так що все буде нормально.
Хоч він і сказав так, але Аріел не думає, що все гаразд. Гоб запаниковал, побачивши, що Наталі розплакалась. Правда, вона постійно заливалася слізьми через все підряд, так що може все і не так страшно. Гоб, відчайдушно намагався заспокоїти плачучу Наталі. І за той час поки Аріел і Кура дивилися на них, йому якимось чином вдалося зупинити її сльози. Потім вони разом, але вже пішки, пішли до іншої групи дітей.
- Упевнений, що не хочеш піти пограти з ними, Кура?
- Я занадто дорослий, щоб грати в ігри.
Кура сказав це, потиснувши плечима, але з погляду звичайних людей він все ще був дитиною. Хоча він був найстаршим сиротою, але все одно залишався дитиною, якій зараз саме час грати з друзями. Аріел подумала, що можливо він вирішив залишитися з нею, щоб їй не було самотньо.
З усіх сиріт, Аріел був у гіршому стані. Звичайно, їй стало багато краще, ніж було в той час, коли вона навіть з ліжка піднятися не могла, але вона все ще ходила насилу, а бігати для неї взагалі було чимось неможливим. Максимум, що вона могла собі дозволити, це читати книжку під деревом. Через це, за нею зазвичай доглядала або Саріель, або хтось з медичного персоналу. До речі про Саріїла, в даний момент її оточила юрба хлопчиків і дівчаток. Тож Кура вирішив подивитися за Аріел замість неї.
- Дякую.
За що?
- Якщо ти зробив щось погане, то треба вибачитися, а якщо відчуваєш вдячність, тоді слід подякувати, вірно?
Аріел підтрунивала, над Куро, який робив вигляд, що не розуміє, про що вона говорить.
- Кура, знаєш, ти зараз став трохи схожий на Сарієл.
Почувши слова Аріел, Кура засоромив голову. Аріел цього звичайно не знала, але Кура, коли сварив Наталі, просто повторював ті ж самі слова, які в такому випадку їй говорила Саріель.
Саріель не мав емоцій на обличчі, але діти полюбили її. Це можна зрозуміти, адже вона стала для них названою матір’ю, яка піклувалася про них без жодного лихослів’я. Відчувши таку ніжність і доброту від Саріїла, навіть Ариїл почала знову шукати в неї загублені емоції.
Хлопці та дівчатка, які зовсім недавно були просто піддослідними кроликами, грали і розважалися, в маленькому парку, як найзвичайніші діти.
- Я не очувся?
Ґуірі поставив це запитання зриваючим голосом. Істота, якій він поставив питання, подивилася на нього холодно поглядом, як на останнього тупицю.
- Ми вирішили розібратися з людьми. Ось, що я сказав.
Наступного дня дракони атакували людство.