Publish
New releasesPopularFreeOngoing booksCompletedTranslationsIllustrationsFandomsNews
ЛітернаCatalog
BookmarksLibrarySign in
Літерна

Books and translations to read chapter by chapter. Publishing tools for authors and translators.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
PlatformAboutPrices and RatesPaymentRefundsContact
DocumentsUser AgreementPublic OfferPrivacy PolicyPublication Rules18+Contact support
19Registered users
Social links
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP geolocation by DB-IP
Павучок

Кров 35. А що далі? 283-07

0% of chapter read

Кров 35. А що далі?

Дотримуючись наказу Майстра, я стала помічницею Натсума. Якщо чесно, у мене завжди були не дуже стосунки з ним. Він був на вершині харчового ланцюга школи, на відміну від мене, яка була насправді. І потім, він весь час помив і розчавлював їм накази, в цьому він сильно нагадує дії Майстра. Напевно, через все це, хоч його фізичні показники нижчі за мої, але в мене якось не вдається наказувати йому. Тому в мене було дуже багато роздратування за останні кілька днів.

Я використовувала Осчарування на всіх високопоставлених чиновниках Імперії, перетворюючи їх у своїх маріонеток. А вже вони віддавали наказ на збирання солдатів і підготовку до їх вступу. Як тільки Натсуме віддасть наказ, вони зможуть відразу висунутися в напрямку села ельфів. Правда я не намагалася зачаровувати найсильнішого мага в Імперії. Я його звичайно не розглядала, але схоже він досить сильний для людини, так що не впевнена що моє Очарування зможе спрацювати на ньому. З іншого боку, коли високопоставлені провідники віддадуть йому наказ, він все одно повинен буде підкоритися, та й потім, Натсума і сам є принцом. Навіть якщо не все буде зачаровано, проблем це не повинно бути.

І ось, після того як я допомогла Натсуме отримати контроль над Імперією, я повернулася в Замок короля демонів. І при всьому цьому, я не можу навіть відпочити. Після короткого сну, я тепер мушу брати участь у таємному контакті з Релігією Божественного світу.

Наче б спілкування і договорення з Релігією Божественного Світу просуваються вперед. Схоже, деякий час мене замінював Меразофіс. Ось з його слів я знаю про те, що переговори йдуть і проблем немає з ними. Він навіть показав мені пачку документів, в яких описано всі домовленості, але я нічого не зрозуміла у цьому гачкотворстві. Навіть якщо там будуть якісь політичні договори або тактичні узгодження, я все одно ні краплі не розбираюсь. Ні, мене звичайно в Академії вчили всьому цьому, тому якщо я сяду, напружусь і постараюся зрозуміти текст, то можливо зможу в ньому розібратися, але це ж стільки проблем. Краще нехай всім цим займаються ті, хто в цьому дійсно щось розуміють. Мені і тій роботи, яку на мене завантажує Майстер, за очі вистачить. Навіть, я думаю, що її занадто багато.

- Угх! Що за вонь!

Коли я ввійшов всередину, мій ніс вловив сильний запах алкоголю і здавалося, що він задушить мене. Пройшовши через кімнату, я відчинила вікна і якомога швидше провітрив приміщення. І все одно, запах ніяк не хоче йти, кліпаючись від навколишнього воні, я подивилася на господиню кімнати.

- Угх, ухх...

Господиня кімнати, розплакалася на ліжку і була вся біла, як сніг. Будь-хто, тільки глянув на неї, відразу ж зрозумів би, що її мучить страшне похмілля.

- Гей, ти взагалі в курсі, що у тебе сьогодні заплановані переговори з Релігією Божественного Миру?

Я звернулась до тіла, яке лежало на ліжку, ім’я якого було Фелмін. Не знаю, вже, почула вона мене чи ні, у відповідь вона тільки стогне, схоже вона навіть говорити не може. У гніві я окинула кімнату поглядом, на столі лежить пачка документів, у протилежній від них стіни лежать велика кількість пляшок. З усього цього можна зробити наступний висновок, що вона займалася з документами і запилювала чай точніше ні. Замість чаю вона пиячила алкоголь. І якщо судити за кількістю пляшок, які катаються по підлозі, то ця кімната повинна бути їдлому алкоголіку.

І як все так вийшло? Коли я кілька днів тому залишала імперію, то ніколи не чула нічого про пристрасть Фелміна до алкоголю? Що ж їй допомогло?

Оскільки Фелміна не була до умовленого часу, Аріел послала мене перевірити, що з нею відбувається, але я ніяк не очікувала побачити її тут мучеництво. Мені завжди здавалося, що це Майстер у нас подобається випити, але щоб така аристократична особистість як Фелміна скочувалась до такого... Ні, правда, що тут сталося?

- Угх, ****

*Дін-дон. Рекламна пауза. Ми продовжимо трансляцію через кілька хвилин*

- Тепер тобі стало краще?

- Так, хоча й отримувати допомогу від тебе це просто кошмар, але мені здається, стало трохи легше. Мені так не хочеться говорити цього, але дякую.

- Якщо ти можеш настільки зв'язно говорити, значить, думаю, що з тобою все гаразд.

Я тут чищу, її блювотину, використовую на ній магію лікування, а вона мені подібне заявляє. Як же вона мене бісить.

- Отже? І що призвело до цієї жахливої ситуації? Майстер змусила тебе випити 100 склянок алкоголю, чи щось на зразок того?

Єдине, що мені спадає на думку - це якась збочена гра, але з огляду на те що ми говоримо про Майстра, то можливо абсолютно все.

- Ні, я просто не могла нічого зробити, якби не випила.

Можливо, це наслідки випивки. Але Фелміна, в коі-то столітті, висловила свої думки безпосередньо.

- Можу я задати тобі всього одне питання?

- Який?

Зазвичай вона мене ні про що серйозно не питає, але оскільки вона виглядає такою хворою, то я просто не могла відмовити їй у відповіді на запитання. Хоча мені цього зовсім не хочеться.

- Після того, як Майстер зруйнує систему, що ти будеш далі робити?

Саме через такий склад розуму я і не змогла миттєво відповісти на питання Фелміни. Зазвичай я намагалась уникнути відповіді, починаючи висміювати запитання. Але враховуючи її стан, не думаю, що це було б правильно. Звичайно, відповіді на її запитання у мене все одно немає.

- Вибач. Я запитала дурість. Будь ласка, повідомте Королю Демони і Майстра, що мені потрібна хвилинка, і я приєднаюся до них.

Фелміна подумала, що моя відсутність відповіді і є моєю відповіддю. Мене випили за двері, так і не дав відповісти. Мені не залишалося нічого іншого, як відреагує до Майстра та інших. Ось тільки, поки я йшла до них, я не бачила нічого перед собою.

Неважливо, Майстер, Аріел або Ворота, всі вони прагнуть наблизити кінець. Усі їхні дії спрямовані на це. Я теж в цьому беру, але є велика відмінність. Питання в тому, чи роблять вони це все з прицілом на те, що буде потім або ні.

Я думаю, що Майстер напевно має плани і на те, як буде потім. Ариїл не матиме жодного кінця, тому для неї кінець - це кінець. У Ворота... Можливо він теж думає про те, що буде потім ... З усіх них я єдина, яка не задумувалася, що я робитиму після кінця. Я просто не знаю.

Після того, як зникне система, що буде зі мною? Я не маю про це ні найменшого уявлення. Все що я можу, це слідувати наказам Майстра. Але що буде після? Мені потрібно серйозно подумати про те, що я робитиму далі. Адже, швидше за все, після краху системи Майстра більше не буде поряд зі мною.

Хотілося б мені знати. Що мені далі робити?

---- --------...-- ...--

Вампірчик: "Я дуже досвідчена у догляді за хворими дівчатами! Можна сказати справжній професіонал у прибирання після них!

Широ: ......

#1

https://literna.net/uk/books/295-pavuchok

Previous chapterNext chapter