Глави 101-200

Перевод: Barmaglo

Редакція: Voiceover (Кот)

101. Мудрість

　 [Мудрость: n% сили здатний досягти богів. Стає можливим отримати інформацію про все, що знаходиться в області досяжності ваших відчуттів, аж до доступу 1 рівня. На додаток, система W пригнічена і право втручання в область MA отримано]

　 [Порівняч мудрості: вивчений навики "Предильна магія","] Умови отримання: "Мудрість". Ефект: мана, магія та опірність зростають. А+рекцію додано для отримання досвіду у магічних навичках. Привілей правителя отримано. Пояснення: звання — це той, хто править мудрістю

　 [Предильна магія: підтримка управління магією в системі, і всі магічні формули встановлені на максимум. На додаток, швидкість відновлення мани встановлено на максимум, Швидкість споживання встановлена на мінімум]

　 Бонус у тисячу доданий до мані, магії, протистоянь. Також корекція росту у 100 додається з підняттям рівня персонажа]

　 [Зоа Ере 3ур. без назви

　 Стан:

　 ХП: 236/236 (зелена)

　 ЧП: 1431/1431 (Синя)

　 СП: 235/235 (Житова)

　 : 235/235 (Чорна) + 799

　 Середня атака: 287

　 Середній захист: 387

　 Середня магія: 1365

　 Середня опірність: 1500

　 Середня швидкість: 1412

　 Навички:

　 "Автоматичне відновлення хітів 6ур".new, "Успішне відновлення стаміні 3ур.", "Сниження споживання стами чотирир.), "Засилення руйнування 2урс." "Всилие розрубання тривроту. », "Битова яд- 4ура". "Шавой дух 2.", « Дарування життя 2ур ..", Атака смертельним отрутою 3,ур; "Ататка розпадом 1уронтого м'язів", 'Люзація 1Duser." 1ур." (Сміх)new, "Високошвидкісні розрахунки 1ур.", "Засновки 8р". (+1), "Осуди, Ад", « Могия єресь 3вр. », "Пагація яда 3); Ммагія Яду-Леди" [...]new, "Новий зір 10ур.", "Розширення зору 3р." (+1), "Спротивлення знищенню 2уру". " Сортування удару до двохрсів », "Поборшення розрубанню трирабіючності"; " Протидія вогню 3ур." [Аблиц], Контроль смертельному яду 2.", « Опір мозку проти паралічу 4-3... Іксиметрія опозиції » та "Зброєння смерті" і "Оборонення болю" (+1), "Телесскоп 5ур".new), "Злой око прокляття 3ур."new, "Вґвалтований слух 8ур.", "Укріплений Нюх 7ур".new), "Телосенс 1ур."new, "Ловкість 9ур.", "Виносливість 9ур". "Сила геркулеса 4ер.), "Крепний чотирирс"; Скоростна 3ура., Табу 8ур." (+1, « n%I=W »)

　 Рахунок навичок: 0

　 Назва:

　 "Обжера", "Поживач родичів, Асассін"," "Вбивця монстрів", 'Спеціаліст по ядам), "Зробник павутини", « Бісщадний », "Палач гігантів ”, "Бравитель горді",„ Правювач терпіння", Доктор мудрості".new)

　 ... (У мене немає слів)

　 Я б закричала "велико", якби це млинець сталося раніше.

　 Не, я хоч і досі думаю, що це чудово, але якщо чесно... зараз я просто не можу бути доситью!

　 У.

　 Уу...

　 Уу...

　 Ого!

　 А, досить!

　 Нічого про це думати!

　 Навіть якщо думати, це не допоможе!

　 Навіть якщо тут є такі істоти, адміністратори, то що можу зробити я?

　 Та нічого.

　 Що може зробити павук проти Бога?

　 Нічого не може.

　 Тому я продовжу жити, як жила раніше.

　 Вуайерісти?

　 Шпики?

　 Та й чорт з вами.

　 Мені без різниці хто ви там, адміністратори чи боги, але я поставлю вас запам'ятати моє життя до самого кінця.

　 Я буду жити, як горить вогонь, і помру сліпо, немов зірка!

　 Ви побачите мій шлях життя!

　 - "Контроліруюча інформація!"

　 Що таке, Контроліруючатело?

　 - "Я загорілася!"

　 О так, я загорілася цією ідеєю і буду просто сліпучою!

　 - "Ні! Я дійсно загорілася!"

　 Що?

　 – "Паутина, павутиння!"

　 Що, а-а!

　 Паутина, яку я забула відрізати поки засмучена, загорілася!

　 Ти що робиш? Замість того щоб докладати мені, гаси вогонь!

　 [Навик вивчено. Навик "Спротив вогню трир." став "Зоряний вогонь 4ур".

　 Жарко! Горим!

　 Використай синтезу отрути! Швидко!

　 - "Зняла, слабкий отрута, пішов!"

　 Уф!? Я оцепенела!?

　 - "О ні! Я ж додала до слабої отрути паралізацію!"

　 Ти що!?

　 [Навик вивчено. Навик "Спротив паралічу 4ур".

　 Горячо! Оцепенелла!

　 Я можу не витримувати цього! Брбрбрид! Хити в небезпечній зоні!

　 Я ж здохну! Точно здохну!

　 - "Хити наближаються до 0".

　 Ч-Що!?

　 Активувати "Терпіння"! Я принесу в жертву ману, щоб утримати свої хіти на 1 єдиній одній!

　 - "Ой!"

　 Лише якщо не гасити вогонь, хіти скоро закінчаться! Параліч все ще не пройшов?

　 - "Ще трохи ... Є!"

　 Використай синтезу слабкої отрути, але цього разу без паралізації! Та й заодно збільшити розмір синтезованого отрути на максимум!

　 Ого!? Водоспад отрути вийшов?

　 – "Ой. Глянь-но, мої хіти знову падають".

　 Так, але вогонь погас.

　 - "Ага, угу, вдалося підтвердити дію Терпіння", так що все на краще".

　 Нічого подібного!

　 Це ж поразка, як ні крути.

　 Я в тому сенсі, що це перший раз, коли мої хіти впали до нуля, так?

　 Це ж чистий програш, якщо ти помітила.

　 - "Гаразд, ти маєш рацію..."

　 На даний момент мана впала майже наполовину.

　 Ми б здохли, якби не "Мудрість".

　 - "Слава богу, що вона у нас є".

　 З іншого боку, причина всього цього - та ж "Мудрість".

　 Це програш, погодься.

　 - "Але пощастило, що під рукою виявилися необхідні навички".

　 Верно.

　 Хоч я не знаю, як і навіщо робляться та отримують навички, я буду брати все, що дають, і використовувати по повній. Так, так я і зроблю.

Переклад зроблено на http:/samlib.ru/ b/brarmaglo/

редагування завершено на 

102. Шановна пані Мудрість - вона чудова!

　 Ну, здається, навички "Мудрість" - це поліпшена версія "Оценки" і "Зброєння".

　 Тому я вирішила називати її теж поважною.

　 Шаноблива мудрість.

　 Тепер, що найголовніше - при оцінці додалась розширена частина, названа "Деталі".

　 Коли я двічі проводжу оцінку, це показує докладнішу інформацію. Яка чудова функція.

　 Видно детальну інформацію по атаки і захисту для кожної частини тіла.

　 І судячи з неї, найсильніша атака у моїх серпів, а захист однорідна по всьому тілу.

　 Хоча захист на торсі трохи нижчий, але оскільки я спеціалізуюся на відчаї, то все буде добре, якщо не робити дурниць.

　 Швидкість теж однакова, хоча й ділиться на три види: природну швидкість, імпульсну швидкість і крейсерську швидкість.

　 Хоча вони більш-менш рівні, але імпульсна швидкість трохи більша, ніж всі інші.

　 И магія.

　 Ні, правда.

　 З'явилися різні закладки, наприклад: Бойові магічні навички, швидкість створення магічних формул, Стабільність магічної формули, Сила магії тощо, але на відміну від решти тут цифрове значення досягли максимуму.

　 999.

　 Не схоже на середній показник!

　 Відкинувши сумніви, я думаю, це через "Предельну магію".

　 Було написано щось про те, що все пов'язане з магічними формулами встановлено на максимум, так що думаю це її ефект.

　 Що говорить мені - користуйся магією, все правильно?

　 Хі-хі-хи.

　 Нарешті я зможу використовувати магію!

　 Дивовижно.

　 Не можу дочекатися цього.

　 Гаразд, зараз спершу треба перевірити властивості пані мудрості.

　 Я не повинна втрачати голову.

　 І останнє, опірності. Тут, правда, найважливіше полягає в деталях.

　 Всі властивості моїх протимоскітів очевидні.

　 Тепер мої слабкості стали очевидними.

　 Вогонь, природно, номер один з усіх слабкостей.

　 Хоч у мене і є "Спротив вогню", але все одно воно найнижчого рівня.

　 О так, коли я розглядаю опірність, з'явилися цифри біля кожного вміння, яке відповідає ступені опору.

　 Окрім опору вогню, у мене низький опір води, льоду і світла.

　 Особливо низький до льоду, такий самий як і "Спротив вогню".

　 Хоча очевидно, що я не отримаю атаку льоду на середньому рівні, але тримати це в розумі треба.

　 На противагу цьому, переслідування єресь найвище.

　 Ну, у мене все-таки "Обнулення єресі".

　 Цифровий показник 999.

　 За нею "Спротив отрути".

　 Наступною несподівано виявилася темрява.

　 Показач більший, ніж інші атрибути, до яких у мене є опірність.

　 І оскільки все стало ясно зі сильними та слабкими сторонами моїх протистоянь, я думаю, що це стосується і нападів магії.

　 Мені здається, якщо я використовую магію вогняного атрибута, до якого я вразлива - тоді і ефект буде низьким.

　 І навпаки, атрибути єресі і темряви, в яких я сильна, матимуть максимальну силу.

　 Хоча це лише здогадки, але ймовірність висока.

　 До речі, те, що стосується статусних показників, має стосунок до навичок - також помітні деталі.

　 Особливо тішить те, що показується кількість недостачого досвіду до підняття рівня навичок.

　 Тому, думаю, я зможу піднімати навички більш ефективно.

　 І, між іншим, досвід вивчення навичок, які я ще не отримала, також показує.

　 Всі навички показані, навіть ті, на які не вистачає очок.

　 Я здивована.

　 Звичайно, щоб тільки переглянути всі навички знадобиться цілий день.

　 Серед цих навичок є й такі, які коштують неймовірно дорого.

　 Хоча їхні можливості і відповідають ціни, але я абсолютно точно ніколи не отримаю їх.

　 жартома я питала якось голос неба... Почекай-но, може мені перестати називати його голосом небес?

　 Ні, зрештою голос неба - саме те, як воно є.

　 О так, продовжуємо розмову.

　 Я поцікавилася, що це жартома, але насправді там є вміння "Бессмертія", ось тільки потрібно 100 мільйонів очок, щоб його купити.

　 Ну не, що за справи.

　 У мене немає ніяких шансів отримати його.

　 Залишимо в сторону навики, які не можна купити, я думаю треба вибрати корисні навички з тих, що мені доступні.

　 Поки я буду використовувати окуляри навичок щоб отримувати лихі очі, а коли вони закінчуться, буду брати ті навички, які виглядають відповідними.

　 І щодо покращення "Обнаруження" - результати, які він дає тепер, можна оцінювати.

　 Але оскільки інформація, яку дають дослідження є дуже точна, немає сенсу робити оцінку.

　 На даний момент я навіть не можу придумати, як це можна використати, але в будь-якому випадку - гірше не буде. Може і знадобиться коли-небудь.

　 І, нарешті, найважливіше - додалася автокарта!

　 Краса!

　 Мало того, що я бачила і де бвала з часу народження все видно на ній!

　 Це чудово.

　 Правда, чудово.

　 Великий Лабіринт Елро, за яким я колись блювала як у потімах, тепер став чітко видно на цій карті, хоча й частково!

　 Великий лабіринт Елро надто великий...

　 Карта верхнього рівня, де я була; карта нижнього класу, на яку я впала; і моя мапа середнього рівня.

　 Я очікувала, що якщо їх скласти, то вийде карта, але вона виходить такого ж розміру, як Хоккайдо[1]. І це тільки частина, розумієте?

　 І коли я прикинула навігацію відстань від середнього до верхнього рівня, то зрозуміла, що мені ще далеко до нього.

　 Хоча можливо десь поруч і є швидкий прохід наверх, але краще готуватися до довгої подорожі.

　 Ну і останнє. Той незрозумілий досвід, який не піддавався оціненню, як і раніше неможливо оцінити.

　 1.  Два за величиною о-в японського архі, трохи більше ніж Бельгія

103. Дівчинка чарівниця павук-чан повертається!

　 Я думала, що помру.

　 Я мала б померти, бо судячи з хітів.

　 Я б точно померла, якби не навички "Терпіння".

　 Якби я померла ось так по-дурному, то я б точно не загинула як зірка.

　 Шановний адміністратор, якщо ви це бачили, будь ласка, зітріть цей запис з логіки.

　 Ну добре, але я змогла підтвердити роботу навички "Терпіння".

　 Замість того щоб воскресити мене, він залишає хіти в спокої і починає замість них використовувати ману, при тому що маною можна користуватися далі.

　 Таким чином пошкодження, які були нанесені хітам, починають зменшувати ману.

　 Як якби хіти і мана об'єдналися в одне.

　 Хоча, якщо проти мене буде застосована надмощена атака, то мої хіти і мана можуть впасти одночасно.

　 Оскільки завдяки "Божествній магії" швидкість регенерації моєї мани значно зросла, то можна сказати, що я стала відносно живучою.

　 Але раз я зазвичай і ману використовую, так що це можна розглядати тільки як страховку.

　 Так, оскільки завдяки "Божествній магії" мій показник чаклунства дуже збільшився, то не буде ж помилкою, якщо я скористаюся цим, вірно?

　 І тут на сцені з'являється "Предильна магія"!

　 Ого!

　 Це вміння, можна сказати, фінальна стадія "Маніпулювання магії", якого ти колись так добивалася!

　 Дивовижно!

　 Це ще не все! Бонус збільшує всі навики, пов'язані з маною, що дуже вигідно!

　 Чудово!

　 І якщо ви зателефонуєте прямо зараз, то вам не доведеться переплачувати ці послуги, оскільки це особлива послуга пані мудрості!

　 Е-е, чогось!?

　 Вам взагалі не треба турбуватися про оплату, ми вже потурбувалися про це за вас!

　 Вітаємо!

　 Гаразд, ось і "Предильна магія".

　 Реально неймовірна вправність.

　 Це як якби я отримала "Маніпулювання магією", "Прискорене відновлення мани, "Зниження споживання мані" і все максимального рівня.

　 Моя мана, яка недавно впала до половини, вже повністю відновилась.

　 Оскільки вона відновлюється по 2-3 одиниці за секунду, на повне відновлення потрібно щось близько 10 хвилин.

　 Що це означає? Я можу використовувати мано як захочу і коли заманеться!

　 Крім того, завдяки ефекту "Знищення споживання мани", кількість використаної мані повинна зменшитися ще більше, ну крім як для "Терпіння".

　 Я можу витрачати її скільки завгодно, навіть якщо користі від цього не буде.

　 Навіть якщо я триматиму Зло постійно, витрати немає, так що виходить це безкоштовно.

　 Так, давай-но відразу ж перемкнемо його активацію в постійний режим.

　 Гаразд, якщо все готово, то я хочу створити магію.

　 ...Ось тільки я не знаю, як її створювати.

　 Скільки разів я говорила це раніше!

　 І нарешті я створила, як можна створювати магію!

　 Це завдяки новій функції мудрості - пошуковика.

　 Хоча це не найкращий навчальний метод, але коли я шукаю слова у системі, то з'являється опис. (Gogle-sensei :)

　 Нарешті з'явилося щось на зразок мануала, який я так хотіла отримати.

　 Так що я почала шукати способи створення магії.

　 Очевидно, що для створення магії потрібно пройти через кілька стадій.

　 Перш за все, потрібно відчути потоки мани.

　 Відповідальність за це так зване "Чувство магії".

　 Якщо ви не зможете розпізнати магічну силу, що розлита навколо вас, то використовувати магію у вашому випадку не вийде в принципі, адже це паливо для активації заклинань.

　 Це початкова умова, щоб створити магію.

　 Що стосується мене, то "Чувство магії" входить в ефекти, які дає мудрість.

　 Далі, управління маминою.

　 Уявіть собі магічну силу, яка тече всередині вас.

　 І рухайте її своєю волею.

　 Це те, чим займається "Маніпулювання магією".

　 Чим ліпше ви володієте умінням, тим швидше створюєте магію і тим складніші форми ви можете їй надавати.

　 Зазвичай людині потрібно поступово тренувати цей навик, але завдяки "Предальнею магії" я можу спокійно маніпулювати масою, як захочу.

　 І, нарешті, конструювання магічних формул.

　 У кожному навичкі магії їх цілий набір, і вони автоматично конструюються при виборі відповідного заклинання.

　 Можна уявити магічну формулу як систему трубок, напевно?

　 Швидкість створення формул залежить також від вимірів мага.

　 Оскільки моя швидкість створення магічних формул максимальна, я зможу активувати закляття відразу, як тільки його виберу.

　 І останнє, внесення магічної сили у задумну формулу, що завершить створення магії.

　 Як влити рідину у трубу.

　 Коли рідина досягає кінця труби, відбувається те, що називається магією в цьому світі.

　 Якщо кількість манів, які вливають у формулу, збільшується, то одночасно ростуть бойові можливості заклинання і зменшується час до активації. Те ж саме відбувається, якщо збільшується швидкість вливання.

　 Але це збільшує навантаження.

　 Є обмеження на кількість і швидкість мани, що виливається в формулу, і якщо перевисити їх, то формула вибухне, як труба від тиску води.

　 Магічна формула розпадеться, магія або дасть осичку, або в найгіршому випадку - може вибухнути

　 Найсильніші заклинання - це складні магічні формули, вони вимагають багато часу для створення і ймовірність помилки висока.

　 Хочете уникнути цього - зробіть труби в магічній формулі потужнішими і міцнішими.

　 А що стосується мене, у мене з цим немає проблем завдяки "Предальне магії".

　 І кожен раз, створюючи закляття, вам потрібно пройти всі ці етапи.

　 Проте!

　 Я, у кого є "Предильна магія", не повинна думати про будь-яку нісенітницю!

　 "Маніпулювання магією" робиться так само просто, як і рух частиною тіла, а магічні формули конструюються миттєво після їх вибору.

　 Для мене активувати магію має бути так само легко, як налити воду в склянку!

　 Так що давай-но створимо якусь магію, ефект якої можна зрозуміти і яке не потребує присутності монстрів поблизу.

　 Так, до речі, я ж забула оцінити "Мазію тіней".

　 [Наземна тінь: можна створити тіні навіть на світл ]

　 Ваа...

　 Щось абсолютно незрозуміле.

　 Навіть ставши третій рівень, ця магія як і раніше видає такий ось дивний результат.

　 Магія Теней - безсила, якщо її рівень більше не виросте.

　 Гаразд, приходимо до магії.

　 "Ядовита куля", я думаю, підійде.

　 Навіть якщо я активую "Магию єресь", то це не матиме жодного ефекту, бо ворогів поруч немає, а щодо Мазії тіней, навіть якщо вона і вдасться.

　 Що стосується "Магії безодні", то використовувати її заради першого експерименту якось безглуздо.

　 Так!

　 Магічна формула готова!

　 Магія у формулу влита!

　 Отруйна куля - активація!

　 Чорний круглий шар з'явився прямо переді мною і швидко полетів вперед.

　 О-о- о!

　 Хоч усе було зашвидко, то це справжня магія!

　 Чудово.

　 Навіть ця мізерність справила на мене велике враження.

　 Ось тільки ця отруйна куля не так вже й сильна.

　 Оскільки не використовує Смертельний паучий отрута.

　 Схоже, отруйна куля, яку я отримую за допомогою "Ядової магії" - це закляття, що стріляє не Мій Ядом, а своїм власним.

　 Так що отрута цієї магії - унікальний отруту, існує тільки у цій магії.

　 І природно, його сила набагато менша за смертоносну отруту, навіть при всіх моїх магічних показниках.

　 Хоча сила закляття і можна підняти, якщо вкласти більше магічної сили, але простіше буде синтезувати готову отруту.

　 Хм. Здається, магія, якою я так досягала, не дуже мені і потрібна...

104. Універсальний воїн, озброєний магією

　 До речі, після Ядовитою кулі з "Адуїтої магії", я спробувала Отруйне дотик.

　 Це мала бути магія, яка пошкоджує ворога отрутою при дотику, але у неї виявився один недолік.

　 Хоч я і думала, що це добре закляття для першого рівня, коли отримала його.

　 Воно виявилося з так званих технік самознищення.

　 Гей, стоп, а не забагато у мене самогубних технік?

　 Щоб підняти опірність він може і годиться, але це явно не те, що можна використовувати за звичайних обставин.

　 Хоча, якщо використовувати його з заклинанням 3-го рівня "Спротив отрути", то може і нормально буде.

　 Звичайно, заклинання лише тимчасово збільшує опірність, але якщо застосовувати вміння разом, то й Ядовитим дотиком можна буде користуватися.

　 Гаразд, у мене є "синтезування отрути", так що власне і немає необхідності в магії отрута.

　 Немає сенсу використовувати те, що має меншу силу і до того ж руйнує мене сама.

　 Тим більше сила заклинань слабка, і прокачати вміння з їх допомогою не особливо вийде.

　 Хоча для Ядовитою кулі можна знайти застосування, але здається, що ні.

　 А ще я спробувала "Магию тіней", просто на випадок.

　 Результат опустимо, оскільки він і так зрозумілий.

　 Ефект "Маги єресь" не можна підтвердити, якщо немає мети, так що думаю спробувати при наступному зустрічі з монстром.

　 Хоча, оскільки це атака на розум, то можливо я взагалі не зрозумію вона чи ні, навіть якщо вона і спрацює. Адже судити доведеться за зовнішньою вигляду монстра.

　 Напевно, я побачу ефект у використанні Фантомного болю, але чи зможу побачити ефект тривоги?

　 Крім того, чи варто використовувати на монстрах Фантомне божевілля?

　 Фантомне божевілля, якщо у двох словах воно зводить з розуму, вірно?

　 Він випадково не зробить монстра беркером, збільшивши в такому випадку його силу?

　 ...Так ні, не повинно, хотілося б так думати, але краще бути обережнішим.

　 Ну і останній бос, який чекає в фіналі.

　 "Мазія Бездні".

　 Моє серце починає частіше битися, тільки коли ми думаємо про нього.

　 З різних причин.

　 Як не крути, але ця магія напевно найбільш небезпечна.

　 Хоча я оцінила її ще раз, просто на всяк випадок, оскільки Оценка еволюціонувала в мудрості, але пояснення не змінилися.

　 Зрештою, я так і не зрозуміла в чому суть цієї магії.

　 Хоч і зрозуміло, що це найвищий рівень темної магії, але нічого більше.

　 Може бути, що він може стати найсильнішим козиром, якщо ми зможемо використати його, але серце починає битися сильніше. Я думаю лише про можливі проблеми.

　 Гаразд, оскільки у мене є "Припинна магія", то невдачі бути не може. Але все одно страшно.

　 По-перше, ти побачиш магію першого рівня Адські ворота.

　 Так!

　 Конструювання магічної формули!

　 ...А, чого?

　 Эй, погоди секунду!

　 Я не можу її контролювати, навіть зі своєю "Пристойною магією"!

　 Що за кошмарний рівень складності?

　 Ха, не працює.

　 Сконструвана магічна формула просто вийшла з-під контролю і розсипалася.

　 Хочеться сказати "Це ж абсурдно".

　 Адже "Рередальна магія", яка є у мене - це, як і говорить її назва, вершина всіх магічних навичок.

　 І такий результат, навіть з цим умінням ...

　 Якщо вона не працює в мене, то значить ніхто у світі не зможе використовувати "Мазію безодні", вірно?

　 Тобто магія з такою складною формулою, наскільки вона небезпечна?

　 Не вдалося створити навіть закляття першого рівня?

　 А якщо я активую закляття 10 рівня Зрадництва, то що станеться з Армагеддоном?

　 Ха-ха-хо, да ладно.

　 Це ж не так, правда?

　 Адже так не буває, правда?

　 Ось тільки, навіть магію 1 рівня, як не старайся, створити неможливо.

　 Ні.

　 Рано здаватися.

　 Це, звичайно ж, складно.

　 Але я щойно почала, яка отримала повний доступ до магії.

　 Інші маги, мабуть, повільно вдосконалюються у тренуваннях і поступово підвищують своє вміння, тоді як я отримала читерський навик.

　 Іншими словами, я ще не звикла до магії.

　 Хоч я і можу легко використовувати її завдяки отриманим навичкам, але використання високорівної магії неможливо, якщо мені не вистачає досвіду.

　 Думаю, що це так.

　 Тоді залишається тільки один шлях.

　 Практика!

　 Отже, Контроліруючатело...

　 - "Так, я зрозуміла про що ти, Контроліруючу-інформацію".

　 Ти не проти?

　 - "Хм... Але що нам робити з інформацією?"

　 Може, ти хоч трохи зміниш мене Контроліруючої-тело?

　 - "Я могла б, але ефективність різко впаде, якщо один буде працювати за двох, чи знаєш".

　 Ну-у...

　 [Навик вивчено. Навик "Праллічної свідомості 1ур" став "Приталельний свідомість 2ур."]

　 Як вчасно!

　 Привіт, третя я.

　 - "Привіт. Я чула, про що ви. Раз я тут, то все вже відмінно!"

　 Так! Тоді номер 3, тепер ти відповідаєш за магію!

　 - Окей, ладно. Покладіться на мене".

　 "Паралельне свідомість" збільшило рівень, тим самим збільшуючи і кількість зізнань, які можуть існувати одночасно.

　 Контролююча-тело і Контраліція залишилися на своїх місцях.

　 Новонароджений Контроліруючий-магію займеться тренуванням магії під час руху з прицілом на "Магию безодні".

　 Зі званням "Правитель мудрості" швидкість вивчення всіх магічних навичок збільшилася, і якщо я підійму "Мазію отрути", та "магію тіней", то вони напевно в майбутньому перетворяться на щось корисне.

　 Крім того, Контроліруючамагія допоможе в бою взявши на себе стрільбу магії.

　 І тут може стати в пригоді Ядовита куля з "Отрутою магії", як не дивно, якщо використовувати її вчасно і у кооперації з Контроліруючою-магію.

　 Здається, я зможу робити багато речей в залежності від ситуації. Наприклад, можна зробити фінти і несподівані удари.

　 Контролюючої інформації, як і раніше - контролювати ситуацію навколо.

　 Будівлі Святої Трійці.

　 Якщо подумати, то яка ж я приголомшлива.

　 Всі мої показники швидко зросли, я тепер можу спокійно битися і використовуючи магію.

　 Наприклад, я б не хотіла битися з кимось на зразок мене.

　 Эй? Хіба я не суперсильна?

105. Чи домогосподарки мріють про прогулянки?

　 Хоча багато речей сталося зі мною, але підкорення середнього рівня йде своїм рядом і непогано.

　 Я продовжую вбивати монстрів, мій рівень і рівень навичок пристойно виросли.

　 Поки я робила все це, "Переїдання" нарешті досяг 10 рівня.

　 Чи з'явилася "Чероугоді"?

　 Я сподівалась на це, але після еволюції лише помінялася назва навички на "Насилення 1ур".

　 [Насилення: стає можливим з'їсти більше ліміту. Внаслідок цього отримують собі хіти, ману і стаміну. Оскільки жирні відкладення переміщаються у чисту енергію, ви не збільшуєте свою вагу. Розмір запасного збільшується з рівнем навичок]

　 Хоча "Чероударя" і не з'явився, але все одно уміння вражає.

　 Якщо коротко, то раніше ефект поширювався тільки на стаміну, а тепер ще й на хіти з маною.

　 Хоча кількість запасів там менша, ніж у стаміні, це не змінює факту, що це чудовий досвід.

　 Я рада, що мої невеликі сили збільшилися.

　 Крім того, є ще й ефект від "Терпіння", так що якщо ростуть мої хіти і мана, то шанси мого виживання також зростають.

　 Хай кількість мани здається і так неймовірно величезним, але якщо я зможу запасатися впрок, то можна буде зменшити марнотратство!

　 Але щодо того, що моя вага не зростає - тут я нічого не виграю.

　 Я ніколи не збільшувала свою вагу від самого початку.

　 Цікаво чому?

　 У описі "Переї" було написано, що я потовстію рівно настільки, наскільки більше лігта я з'їсти. Я повинна була набрати вагу, але не товстила взагалі.

　 Я не знаю, чи це стосується лише павуків, але я вирішила не хвилюватися, оскільки моя вага зовсім не зростає.

　 Так, і ще.

　 Перед тим як "Переїдіння" еволюціонувало, я відмітила верхню межу запасів.

　 Постачальник зупинився на відмітці 900, так що здається, максимум це рівень x100.

　 А якщо межа після еволюції повинна вирости, то я думаю, що мабуть він зупиниться десь на 1000.

　 Але якщо не вийде запасатися потім, то японське "росто те, що не з'їдено" стане гризти мене.

　 Саме тому я вирішила витрачати стаміну якомога більше по ходу звичайного руху.

　 А конкретно - я стрибаю і бігаю, щоб тренуватися.

　 Таким чином, досвід "Скоротого" виріс і навички збільшилися.

　 "Ловкість" і "Виносливість" також виросли і, нарешті, досягли максимального рівня.

　 Обидва еволюціонували.

　 Вони еволюціонували в "Мерцяюче тіло" і "Долговечість", зробивши додавання до зміни зросту досвіду.

　 Так, магія росте аномально високим темпом через "Предильну магію", і моя швидкість висока завдяки "Скоротному" який у мене з народження.

　 Угу.

　 Гадаю, навіть якщо спочатку я спеціалізувалася на високій швидкості, то судячи з моїх статів зараз, я перетворилася в мага із високим показником швидкості.

　 Але навіть якщо цей поворот на 180 градусів завдяки пані мудрості, і відбувся, навряд чи я стала магом.

　 Всі види магії я піднімаю просто на всяк випадок.

　 Як би вони не росли, вони все одно слабші за смертоносну отруту.

　 Врешті-решт, коли справа доходить до серйозних бійок, Смертельний паучій отрута стає моєю козирною картою, а магія тільки підтримкою.

　 Гаразд, так і повинно бути.

　 Адже я довго прокачала "Паучу нитку" і Смертельний паучій отрута.

　 Мабуть, мені було б дуже важко, якби ці двоє були легко замінені магією.

　 Ех, хотілося б мені використовувати "Паучу нитку" прямо зараз.

　 Я не можу застосувати її на середньому рівні, хоч вона і перетворилась у "Універсальну павутину".

　 Як тільки я досягну верхнього рівня, одразу ж зроблю гніздо і проведу там деякий час, розбираючись у своїх навичках.

　 А ось потім, якщо чесно сказати, навіть і не знаю що робити.

　 Хоч я й казала, що не буду думати про це, але мене все одно це турбує.

　 Адміністратори.

　 Навички.

　 Врешті-решт, щоб розібратися у всьому цьому, мені потрібно запитати людей, які в цьому розібралися.

　 Перш за все, що люди цього світу думають про адміністраторів?

　 Я не знаю.

　 Якщо подумати, я ні з ким не розмовляла після того як потрапила в цей світ.

　 - "Я тут!"

　 - "Я теж тут!"

　 Ви - частина мене! А я говорила про інших людей, ІНШИХ!

　 Фух.

　 Кількість ідіотів зросла на порядок, і мені, яка контролює мозок, життєві негаразди тільки додалося.

　 О так, щодо спілкування.

　 Хоча я мало спілкувалася в минулому житті, інформація могла легко отримати через інтернет.

　 Але тепер все інакше.

　 Пошуковник Пані Ґопожі мудрості працює тільки в області, що стосується навичок.

　 Крім того, навіть якщо я досліджую їх, важлива частина все ще не доступна.

　 Наприклад, вся інформація про адміністраторів не піддається оцінки.

　 Якщо дивитися з боку, то я справжня домогосподарка, яка не виходила назовні від самого народження.

　 Я ніколи не покидала Великого лабіринту Елро.

　 І оскільки я стала замкнутою тут без джерел інформації, то нічого не поробиш з тим, що я зовсім нічого про те, як відбувається у світі.

　 Якщо я хочу щось дізнатися про адміністраторів, мені потрібно вийти з лабіринту і поспілкуватися з людьми.

　 Але раз я монстр, то не можу говорити, так що мені здається, звичайне спілкування мені недоступне.

　 Гаразд, хоч і не зміниш того що я монстр, але ж я можу якось украстися поговорити.

　 Перше, що спадає на думку - це навчитися "Телепатія".

　 А друге - еволюціонувати в особливого монстра.

　 Нова деталь, додана панською мудрістю - Дерево Еволюції.

　 Дивлячись на нього, можна відразу визначити, в якому монстра я зможу еволюціонувати у майбутньому.

　 До цих пір я еволюціонувала, вибираючи з того що пропонувалося, але ніби все пройшло вдало.

　 Якщо подивитися на Древо Еволюції, то стає зрозуміло, що "Ядовий" - вид дуже рідкісний.

　 Мій Зоа Ере теж.

　 Гаразд, поки все йшло як слід.

　 Проблема полягає в інформації про одного монстра, показаного у Дереві еволюції.

　 Це Арахнід.

　 Монстр з нижньою половиною від павука і зверху половини від людини.

　 Цей монстр дуже відомий в Японії з мого попереднього життя.

　 Якщо я захочу еволюціонувати в нього, то це можливо. Правда, до цього ще занадто далеко.

　 Якби у мене була верхня половина людини, я б могла розмовляти.

　 Проблема в тому, чи люди будуть слухати мою історію чи ні, адже це не змінить факту, що я як і раніше залишуся монстром.

　 Що ж мені робити?

　 Гаразд, нічого не поробиш, навіть якщо я розповім про це зараз.

　 В кого еволюціонувати і що робити, це все ще справа далекого майбутнього.

　 Перш за все, я ніяк не можу вибратися з цього середнього рівня.

　 Подумаю про все це пізніше.

　 [Зоа Ере 6ур. без назви

　 Стан:

　 ХП: 303/303 (зелена) +21

　 2095/2095 (Синя) +17

　 СП: 316/316 (Жельта)

　 : 316/316 (Чрасна) + 938

　 Середня атака: 343

　 Середня охорона: 441

　 Середня магія: 1999

　 Середня опірність: 2130

　 Середня швидкість: 1746

　 Навички:

　 "Автоматичне відновлення хітів 7ур." (+1), "Заскорочення стаміни 5ур", "Сниження споживання стами 6ур". плюс2, "силення знищення 2ур."," "Укріплене розрубування 3ури;" « Впертий яд шестирс."(3). 10ур. (+1), "Прискорення свідомості 6ур."(11), "Першохідна свідомість 2ура"," +1, « Вхилення 8ур". плюс 1) "Високий рівень дризичності; 2) "Ступість 9вра!" (Інголість дев'ятерут." [Жалл+2]: "Незамітність 9ур." (року): ябдаїзмія 4 р.)new, "Мудрість", "Новий зір 10ур.), "Розширення потужності зору 3урир.", « Спротивлення вогню 4ур." (+1), Соршення смертельному яду 2ур; "Спірування паралічу 5рс".(311.), « Протидія опротестуванню огнюванню тригран », "Поборчення кислоті чотири" і "Звущення розругвалання смерті 2. "Злої очей 10ур".new, "Вґвалтований слух 9ур." (+1), "Укріплений Нюх 7ур.", "Висилиний смак сімура". "Близьке осіння 7." [Рашання Божественної області 3ур](11), « Боженяча магія », "Телосація 1рс.)new), "Долговечість 1ур."new, "Сила геркулеса 4ур.", "Крепий чотирир". "Зкоростная 4ура." (+1), "Табу 8ур"; "n%I=W"

　 Рахунок навичок: 0

　 Висловлювання: "Обжера", "Асассін, Вбивця монстрів", 'Спеціаліст по ядам"," "Золодар павутини", « Безпорадний », "Палач гігантів), "Переможець гордіні".

Інтермедія Ш.016. Тіні під гладкою тихого омута

　 Юго перестав ходити на заняття.

　 Здається, він все ще в академії, але я не бачив його з моменту нашого зіткнення.

　 Суе і Катіа, коли я їх про це запитав, теж його не бачили.

　 - Він повинен був здохнути після того, як напав на брата.

　 - Суе. Не кажи таких дурниць. Тим не менш, я звичайно не заперечую що він винен.

　 Бандити, які напали на Палтона та інших людей, вчинили самогубство. Здається, вони не опублікували жодної інформації.

　 Це сталося у в’язниці, де їх тримали. Ніби хтось не хотів, щоб вони розв'язали свої мови.

　 До речі, коли важливо досягти показань, на людях застосовується певний предмет.

　 Це проклятий предмет, заряджений силою "Маги єресь", яка за ідеєю заборонена.

　 Кажуть, що "Магія єресь" руйнує душу, тому церква оголосила заборону на її отримання.

　 Той, хто має таке вміння, буде арештований церквою і чи житиме під церковним наглядом решту свого життя або страчений.

　 Звичайно ж, всі предмети заряджені силою "Маги єресь" суворо контролюються церквою, але вона може надати цей предмет за запитом, якщо вважатиме, що цього вимагає ситуація.

　 Якраз у цьому випадку, бандитів слід було попросити за допомогою такого предмета після того, як їх привезли до столиці.

　 Вони могли покінчити з собою через те, що передбачали це.

　 І знову я був приголомшений величезною різницею між цим світом і світом, де провів своє минуле життя.

　 - Навіть якщо вони і не можуть довести зв'язок з нападниками, є факт, що він сам атакував представника королівської родини іншої країни. Ти не вважаєш дивним, що його не звинувачують у злочині?

　 На запитання Катіа у мене немає відповіді.

　 Справді, факт, що мене атакував цей хлопець, не зміниш.

　 Однак жодних звинувачень цьому чоловікові не було висунуто.

　 Неосвічені речі, що сталися в Японії.

　 - Нічого дивного. Такий світ.

　 Юрі була відповіддю на запитання Катіа.

　 - І Шун, і ти можливо не усвідомлюєш цього, оскільки у вас особливий соціальний статус. Соціальна ситуація відіграє набагато більшу роль у світі, ніж всі собі думають. А я, будучи сиротою і звичайною людиною, бачила, як такі речі трапляються тисячу разів. Я бачила, як стратили чоловіка за те, що його вдарив благородний чоловік. Була сім’я, яку стратили за продаж червивих яблука. І так по всьому світу.

　 Поранений не тільки я, але й Катіа.

　 Здається, ми нічого не знаємо про цей світ.

　 - Соціальна різниця тут абсолютно. Юго — наступний імператор величезної країни. Так що було б нормальним зам'яти цю справу.

　 Обличчя Катіа скручено від огиди.

　 Моє обличчя, напевно, виглядає таким же.

　 - А ось Божене слово для всіх одне. Боже слово не робить соціальних відмінностей. Ці слова приносять користь і нам. Боже слово — це сіль цього світу і світло, яке освітлює все навколо!

　 Я не перешкоджав Юрі, яка завела свою звичайну шарманку.

　 Як тільки вона починає, зупинити її неможливо.

　 Навіть якщо її ніхто не слухає, вона може славити Боже Слово вічно.

　 Хоча спочатку я все це слухав, але з часом виробляв звичку просто пропускати вух.

　 Я роздумував про Юго, поки не зважав на слова Юрі.

　 Що з ним буде далі?

　 Всі показники зменшені, всі навички втрачені.

　 Він втратив навіть навички "Імператор", який у нього був з народження.

　 Єдине, що у нього залишилося - це "n%I=W" з незрозумілим ефектом.

　 Сенсей не прибрала цієї навички.

　 Вона залишила його з якоїсь причини? Чи просто не змогла стерти?

　 Очевидно, що цей дивний уміння є у всіх хто пройшов реінкарнацію.

　 І Каті і Юрі мають таку ж уміння.

　 У сенесея він теж напевно є.

　 Який сенс у цьому навичкі?

　 Тим не менш, на даний момент цей уміння себе ніяк не виявив.

　 Навик, який нічого не робить.

　 Така марна річ.

　 Якщо подумати, Юґо втратив усі свої навички.

　 Тепер його показники відповідають класу найбільш дохлих монстрів.

　 У нього немає навичок, на які він міг би оперитися.

　 Відверто кажучи, сьогодні Юго є одним з найслабших людей.

　 Одного разу слабкість Юго стане відомою всім.

　 Я не знаю, що буде з ним далі, коли це станеться.

　 У найгіршому випадку, його може вигнати рідна країна.

　 В його країні, Ренґзантській Імперії, сила - це все.

　 Чи зможе він, ставши слабким, зберегти статус спадкоємця трону?

　 Якщо подумати, то може бути найстрашніше покарання для нього.

　 Юго так хотів сили.

　 Настільки, що навіть пошкодився розумом.

　 Чи є якась надія для такої особи, якщо вона втратить свою силу?

　 Чи могла сила зіпсувати мене, як Юго, якби не брат Джуліус, Суе і Катіа?

　 Я думаю, цілком можливо.

　 Я знав би, що є ті, хто сильніший за мене.

　 Але думаю, що все одно я одного разу сп'янів би від своєї власної сили.

　 Можливо, я вже досить сильний.

　 Юго став настільки гордим, що я впевнений, навколо нього не залишилося нікого, хто був би сильніший за нього.

　 А це Ренгзантська імперія, де сила поставлена на першому місці.

　 Тобто, навіть якщо і є невеликі відмінності в магії або фізичній силі, то й я, у кого показники майже рівні Юуго, напевно дуже сильні.

　 Отже, якщо б оточення навколо мене було іншою людиною, я міг би стати таким самим як Юго.

　 Мене знає, коли я думаю про це.

　 Можливо, тим, чиї показники та навички були відняті сіносеєм, міг бути я.

　 Сенсей так само жахає, як Юго.

　 Оскільки я вступив у академію, і мій вік досяг потрібного, я отримав деякі магічні навички.

　 Але я не знаю, що б сталося якби мене не врятувала сенсей.

　 Адже незалежно від того вижив би я, або програв, це явно була б запекла битва, де подряпинами не витримаєшся.

　 Навіть я, який намагається все вирішити світом але в такій ситуації, як мінімум почав би відповідати.

　 Проте, напевно, я не зміг би набити удар.

　 І якщо це походить з цього, то ймовірність перемоги Юго, який навіть не замислювався про такі речі була вищою.

　 А сенсей так легко знешкодити Юуго.

　 Іншими словами, я теж не можу перемогти сенсея.

　 Що станеться, якщо сенесей вирішить послабити мене чи Катіа?

　 Я не маю сили і здібностей, щоб протистояти їй.

　 Після цього інциденту, сенсей не з'являлася в класі.

　 Хоча це було в її звичайному стилі, все стало дивним і зловісним.

　 Чим займається сэнсей?

　 Як вона здобула таку силу?

　 Що вона планує робити з цією силою?

　 Я не знаю.

　 Так багато того, чого я не розумію.

　 І я не думаю, що зможу отримати відповідь навіть якщо почну питати.

　 Крім того, боюся, я можу дізнатися щось, що може вийти мені боком.

　 Хоча, якщо прислухатися до моєї інтуїції, то навряд чи сенсей є мені ворогом.

　 І нехай її справи залишаються загадкою, я не думаю, що вона робить щось, яке може пошкодити нам.

　 Нехай зараз неможливо дізнатися нічого, але я думаю, що день, коли все поясниться, обов'язково прийде.

　 Я вирішив довіритися сеньсею і почекати, поки це станеться.

　 - Ось чому Шуну теж треба звернутися до Реліції Божественного Слова!

　 Поки я ігнорував базікання Юрі, вона схопила мене за руку і стиснула її в очікуванні відповіді.

　 - Е-е, хоч я і зізнаюся, що релігія Божественного Слова прекрасна, але поки утримуюсь від цього.

　 Я обережно звільнив руку, а потім — холодну. Суї раптом напружилась.

　 Останнім часом Юрі почала натискати на мене, щоб я став християнином.

　 Хоча я ввічливо відмовляюся, але Юрі не здається.

　 Оскільки Суе, здається, втрачає терпіння кожного разу, то мені хочеться, щоб Юрі припинила свої спроби - все це змушує мене нервувати.

　 Хм?

　 Нехай це і норми речей для Суї - біситься на Юурі, але дивний погляд у Катіа.

　 Зазвичай в таких випадках у неї було б посміхляве обличчя, щось сталося?

　 - Катіа, що з тобою?

　 - А? Та ні, нічого. А чому ти питаєш?

　 - Та так, просто ти дивно виглядаєш.

　 - Е-е. Та ні, все як завжди.

　 - Правда? Якщо ти захворіла, то скажи, гаразд?

　 - Гаразд. Не турбуйся.

　 Якщо вона сама каже, що з нею все гаразд, значить все в порядку.

　 А коли я повернувся, то тепер Суе і Юрі виглядали дивно.

　 - А тепер ви. Що з вами?

　 - Ні, нічого.

　 – ?

　 Суе та Юурі дивляться один на одного і обидві виглядають дивно.

　 Не розумію, що відбувається.

　 Здається, все сьогодні дивні.

**** *** ЛИВАНЬ

　 - Суе, що ти думаєш про неї?

　 - Поки ні, але не скажу що це неможливо.

　 - Ти справді так думаєш?

　 - Це погано. Дуже погано.

　 - Так, це погано.

　 - І нічого з цим не поробиш.

　 - Може стати небезпечним ворогом.

　 – Ну-у... Це ще не обов’язково так.

　 - Ты права. А що, коли ми разом молимося лише для того, щоб до цього не дійшло.

**** *** ЛИВАНЬ

　 - Прокляття! Чорта з два я дозволю всьому ось так закінчиться! Цей світ МІЙ! Мій, і тільки мій, цей світ лише для мене! Я не змирюся з таким лайном! Ніколи! Я не дозволю всьому закінчиться, поки не заповню все!

　 [Навик вивчено. Навик "Желення 1ур." отримано]

　 - Довбана ельфійка! Я помщу тебе за все! Ніякої пощади, абсолютно ніякого пощади!

　 [Навик вивчено. Навик "Зовість 1ур." отримано]

　 - Колись я відберу у вас все! Так само, як зробили це ви зі мною!

　 [Навик вивчено. Навик "Кража 1ур." отримано]

　 - Почекайте трохи! Я знищу все, що ви цінуєте! А потім я поїм цю довбану сучку, і буду, буду сміятися дивлячись на її заплакане обличчя!

　 [Навик вивчено. Навичка "Похоть 1ур." отримано]

　 - Просто почекайте трохи! І цей проклятий світ буде знову належати мені!

 106. Знову вугор                     

　 Ого.

　 А тут небезпечно.

　 Переді мною розкинулась величезна лава.

　 І немає обходу.

　 Я вибрала не ту дорогу?

　 Я думала про це, але цей середній рівень - довгий і широкий коридор, який йде без революцій вже дуже довго.

　 Оскільки ширина його близько кілометра, то називати її коридором напевно неправильно.

　 Виходить, що мені треба перетнути озеро магми, щоб продовжити рух.

　 Хоча прямої дороги далі немає, є кам’яні острівці.

　 Ви можете стрибати з острова на острівці, а в крайньому випадку пробратися по стелі.

　 Хоч для мене це і можливо, але напевно для людей це нереально?

　 Я думаю, що люди не заходять десь нижче верхнього рівня.

　 Навряд чи вони всі тут досліджували, все-таки розмір лабіринту більший, ніж Хоккайдо.

　 Щоб пройти тут, людина повинна бути легендарного класу, наприклад Героєм.

　 Хоч я й не знаю, чи існують тут такі речі.

　 Приємний молодий чоловік, який любить адміністраторів, може отримати таку особливу силу.

　 Ваа... Так нечесно.

　 Якщо є така плюшка, то дайте мені теж!

　 Що, не отримаю? Зрозуміло, це ж очевидно, так?

　 Ох.

　 Я ненадовго відволікалася.

　 Повернімося до того, про що я говорила, з приводу можливості переходу озера магми.

　 Найнебезпечніше тут - це безліч монстрів, які шнуть поблизу.

　 Озеро магми широке і глибокі.

　 Глибина десь 200 метрів.

　 Якщо магми так багато, то хіба вона не повинна застовувати?

　 Хоча, як ні крути, але переді мною явно озеро з магми.

　 А в глибині озера безліч монстрів.

　 Поки це якась дрібниця, все нормально, але там є і небезпечні монстри.

　 Є навіть ознаки вугрів, які я бачу там.

　 Це небезпечно.

　 Хоча я хочу проігнорувати монстрів і вирватися вперед, але з мого досвіду, схоже, що я можу потрапити в пастку й програти у такій небезпечній зоні.

　 Мало точок опори.

　 Недокуди втекти.

　 Якщо впадеш, то помреш.

　 Багато небезпечних ворогів.

　 Як же мені все набридло.

　 Як же я втомилася від цього.

　 Моє відчуття небезпеки просто виє.

　 Але я не зможу пройти далі, якщо не прорвуся тут.

　 Ну правда, хто так будує?

　 Чи вони не хотіли, щоб я вибралася?

　 Щоб я здохла?

　 Боги засудили мене відпочити тут.

　 Адміністратори, це ваші жарти?

　 Фух.

　 Так!

　 Приступим.

　 Стараюся уникати бійок, наскільки це тільки можливо.

　 Стратегия: рухаємося вперед, якщо що - захищаємо моє життя як скарб.

　 Так що я стрибнула на перший острівок.

　 Вдало приземлилася.

　 І тут з глибини показався угор.

　 Ойй!

　 Так, не час для паніки!

　 Хоча вугор і небезпечний противник, але я повинна дати йому перемогу!

　 Або, може, перестрахуватися і втекти звідси?

　 Контролююча-тело, Контрючая-магидію, що скажете!?

　 - "Острівок малий, ухилитися важко. Голосую за втечу".

　 - "Согласна. Не варто битися в незручному місці".

　 Так, давайте тікаємо!

　 - "Так точно, сер".

　 - "Я прикрою".

　 Отже, я тікаю!

　 Хоча, якщо подумати, угорець поводиться дивно.

　 Навіть помітивши мою присутність, він все-таки не намагається мене атакувати.

　 Ні, він застиг в атакуючій позі.

　 Хм?

　 - "Контроліуюча інформація, а він не паралізований?"

　 А, точно!

　 Так і є.

　 Коли я досягла рівня, то взяла "Злий очей паралічу".

　 Хоча спочатку я думала взяти "Злой очей зникнення" або "Слий око окаменування", я все-таки зупинилася на "злам ока паралічу".

　 Через параліч я помітила, наскільки це небезпечно.

　 Це дуже небезпечно.

　 Не можна шевельнути.

　 Через це я мало не померла, або навіть швидше померла - по хітам.

　 "Зло око зникнення" добре, але оскільки він використовує "Атаку розкладанням", то боюся, що він буде руйнувати і мене.

　 Крім того, якщо я буду використовувати його проти монстрів то від них не залишиться тіл.

　 Причини проти "Злого очі Окаменування" однакові.

　 Зрозуміло, я не можу їсти камінь.

　 Крім того, я знаю, що хоч це небезпечно, але мені потрібен час, то в бійці проти ормінуючого ящірка.

　 Хоча, очевидно, він не здивується через те, що його тіло заказувало, але це для мене зовсім не так.

　 Адже ворог знешкоджує лише частково, тоді як параліч змушує людину замірювати все тіло ворога.

　 Тому для другого злого ока я обрала паралізацію.

　 Як і "Злой очей прокляття" він точно так само споживає ману при активації.

　 Але навіть якщо я активую їх разом, все одно залишаюся в плюсі завдяки ефекту "Предельної магії" і "Насидання".

　 Так, щодо запасів "Насичення", стало зрозуміло, що і автоматичне відновлення само по собі теж йде з резерву.

　 Дуже зручно.

　 Завдяки цьому, мало-помалу накопичується резерв моїх хітів.

　 Хоча хіти і важко запасати через постійний пошкодження жарою.

　 Оскільки моя мана відновлюється дуже швидко, я використовую її якомога швидше.

　 Наприклад, якщо існує вміння "Боєва магія", який тимчасово піднімає фізичні можливості за рахунок споживання мани, я спробувала зациклити цикл маніпуляції всередині тіла і досить легко отримала цей навик.

　 Тепер я також тримаю його постійно увімкненим.

　 "Бійовий дух", який для тієї ж цілі використовує стаміну замість мани, я іноді включає, коли запаси зграї підходять до межі.

　 Що ж до магії, Контроліруюча-магія постійно зайнята прокачуванням "Меги тіней".

　 Хоча, наприклад, зараз вона грає в гру "Ядову магію".

　 Вугор зазнає пошкодження отрутою, поки паралізує його хіти повільно скорочуються прокляттям і зрештою він помирає.

　 [Вбивство досягнуто. Зоа Ере 6ур. став 7ур.]

　 [Всі базові показники виросли]

　 [Отриманий бонус за піднімання рівня в вивченні навичок]

　 [Навик вивчено. Навик "Талант до павутини 3ур".

　 [Повчаються окуляри навичок]

　 [Вбивство досягнуто. Зоа Ере 7ур. став 8ур.]

　 [Всі базові показники виросли]

　 [Отриманий бонус за піднімання рівня в вивченні навичок]

　 [Повчаються окуляри навичок]

　 Оскільки було б непростільно втратити стільки м'яса, мені спробувала витягнути вугра на землю павутиною.

　 Я так швидко міняла павутину, яка загорялася і дергала, що виходило на кшталт "потягали, поміняли, смикали, сідали".

　 Це було набагато важче, ніж сам бій.

　 Я не думала, що бій з вугримом, який приніс мені стільки проблем минулого разу пройде так легко.

　 Я і справді стала супер сильною!

107. Господар вогняного моря (частина 1)

　 Ухе-хе.

　 Тепер, коли я знаю, що навіть вугор не може мене перемогти, на середньому рівні немає нікого, хто зможе мене зупинити!

　 Ну, якщо не рахувати Мами.

　 Таку як вона перемогти просто нереально.

　 Але вугор, здається, найбільший монстр середнього рівня, так що небезпечних ворогів для мене тут не залишилося.

　 Може, на нижньому рівні і по-іншому все, але в середньому найбільший ворог - це жара, а самі монстри не так вже й сильні.

　 Так, є монстри класу сома, але в порівнянні з угрім вони просто ніщо.

　 У сенсі небезпечний тільки угорець.

　 Ну, а якщо вугра я вбиваю легко, то здається не залишилося нікого, кому можна програти на середньому рівні, так?

　 Тож я вирішила почати полювати в озері магми.

　 Якщо я можу паралізувати вугра, то перемога над будь-яким противником мені вже гарантована.

　 Тепер, коли я не можу користуватися павутиною, схоже "Злой очей паралічу" стане її своєрідним замінником.

　 До речі, про Злим око - хоча мої окуляри навичок і зросли з рівня, я вирішила зберегти їх, цього разу не купуючи ще один злий очей.

　 Інші злі очі також досить сумнівні.

　 Самогубний Злий око зникає.

　 Масове створення нежирної їжі - Злий око окаменування.

　 І оскільки у мене є "Магія єресі", то купувати Злий око з такою атакою безглуздо.

　 Ось чому на даний момент я вирішила запасти окуляри, щоб купити інший навички.

　 Взагалі-то я вже вирішила, який уміння отримаю.

　 Я не можу дочекатися, коли куплю його.

　 Хі-хі-хи.

　 Я тріумфально рухаюсь по озері.

　 Але після першого вугра монстри мене не атакують.

　 Вони всі ховаються в магмі.

　 Угу.

　 А я не перестаралась?

　 Павук, який легко перемагає вугра - боса на середньому рівні.

　 Угу.

　 Якби я була монстром, що живе на середньому рівні, я б точно не стала на себе атакувати.

　 Ой.

　 Виходить, я сама винна?

　 Звідси я нічого не можу зробити, коли вони ховаються в магму.

　 Гаразд, нічого не зробиш.

　 Хоч мені хотілося б отримати більше експи і підняти рівень, але таке життя.

　 Якщо вони нападуть на мене, то пощади не буде, але якщо вони залишаться у себе вдома, я так і бути, пробачу їх.

　 Будьте вдячні мені, зрозуміло?

　 Коли я роздумувала про таку нісенітницю, то почала рухатися вперед, аж раптом моє почуття небезпеки зникло.

　 Я досліджувала довколишній простір більш детально, щоб знайти причину.

　 Знайшла щось, що могло б бути причиною цього.

　 Щось велике під магмою на відстані 100 метрів і глибині 30 метрів.

　 Погано.

　 Воно явно більше ніж угор.

　 Довжина цього монстра вдвічі більша за миг.

　 Може доставити неприємності.

　 Контролююча-тело, Контраліція-магія, готовність до перехоплення.

　 - "Ми не будемо втікати?"

　 - "Незручне місце, може, втече?"

　 Так, хотілося б, але ворог не хоче дати мені такої можливості.

　 Цікаво, це робота якогось уміння? Оскільки інші монстри вже блокують шлях до відступу.

　 Здається, воно не збирається мене випускати.

　 - "Хіба це не небезпечно?"

　 Звичайно небезпечно.

　 - "Блін, судячи з того, як він розставляв монстрів, у нього схоже високий інтелект".

　 Так.

　 І ворог повільно піднявся з магми.

　 [Елро Генесока 17ур

　 Стан:

　 ХП: 2331/2331 (зелена)

　 1894/1894 (Синя)

　 СП: 2119/2119 (Жельта)

　 : 2315/23 15 (Чорна) + 264

　 Середня атака: 1999

　 Середня охорона: 1876

　 Середня магія: 1551

　 Середня опірність: 1528

　 Середня швидкість: 1657

　 Навички:

　 "Огненний драконоїд 9ур.", "Ступінь споживання маніпулятора 1ур.), "Заскорення відновлення хіти 2ура". Снігування стаміни 3ур..." Атака полум'я площиною 5ур, "Усилення вогню тривронів", « Втілитий знищенню 2ур », "Всільовий удар 4-3 грн." Коперація 5, Команина 7. 7ур.", "Високошвидкісне плавання 7ур". "Передання 8ура., Спротиваження ударам 6ур ..), "Обнулення жари », "Телоснування 1ур"; "Ловість 8.Ура 9ур.) "Сила геркулеса-1рс.", "Крепкий одинер. ”, "Міг 4 р."

　 Рахунок навичок: 11250

　 Назва:

　 "Вбивця монстрів", "Палач монстра"

　 Драконоїд з'явився.

　 Він більше схожий на дракона, ніж вугор.

　 З навиків видно, що це швидше за все форма еволюції вугра.

　 Такого не назвеш сосунком.

　 Це і є істинний Огнений Драконоїд.

　 Ого.

　 Небезпечний хлопець.

　 Хоча він явно слабший, ніж Земляний Дракон або Мати, але все одно сильний.

　 Чи можу я перемогти?

　 "Отже, що відбиває луску" - це теорія еволюції "Драконей чешуйї", яка має кращий ефект.

　 Хоча я про це раніше і не говорила, але "Драконія луска" послаблює силу всіх ворожих проклять.

　 Адже якщо говорити про вугра, то він не може захиститися від моєї магії, оскільки у мене є "Предельна магія". Але палаючий драконоїд зі своєю "відбиває лускою" зможе відбити її.

　 А на добавку - жахлива комбо з "Тойсти" і "Корекції ймовірності", яка принесла мені стільки клопоту у першій битві із вугрім.

　 Більше того, у нього і "Ухиляння" є.

　 До того ж під зав'язку заряджений магія вогню, який є моєю слабкістю.

　 І найбільш неприємним є вміння "Коперація" і "Coмандування".

　 Моє "Зброєння" показує монстрів, що піднімаються з магми один за одним.

　 "Кооперація" і "Commandination", роблять точно те, про що говорять їхні назви.

　 Кооперація покращує спільні дії, а "Комендування" збирає підлеглих.

　 Обидва навички походять від титулу "Лідер", але і звання не просте.

　 Воно покращує частину виміру підлеглих.

　 Я повністю оточена натовпом монстрів.

　 І палаючий драконоїд у них за ватажка.

　 Битва павука проти банди вогню драконоїда почалася.

108. Господар вогняного моря. Частина 2)

　 Так, Контроліруючатело.

　 - "Трудно буде. Важко битися, коли немає нормальної землі під ногами".

　 Контролююча-тело, вся увага на ухилення.

　 - Окей.

　 Якщо можливо, хотілося б не втрачати вогню драконоїда з виду.

　 - "Зроблю що зможу, але як вийде. Поклоніння на першому місці".

　 Добре.

　 Є можливість перемогти, якщо зменшити кількість їх за допомогою лукавого ока.

　 І ще, Контроліруюча-магія.

　 - "Перехопити атаку ворогів і знищення дрібниці, так?"

　 Так.

　 А тепер давайте співпрацюємо вже без розмов.

　 Це дозволить мені негайно реагувати на інформацію.

　 – "Принято".

　 Збудова свідомості досягла максимуму і три свідомість об'єднали зусилля.

　 У такій ситуації, навіть мінімальне непорозуміння може бути фатальним.

　 Але проблем не буде.

　 Навіть якщо мене троє, це все - я.

　 Нереально, щоб моя думка суперечила мені.

　 Перш за все потрібно збільшити можливості маневрування.

　 Я зараз на маленькому острівці.

　 Якщо я залишуся тут, то не зможу ухилитися.

　 Лише перебратися на інші острови важко, бо в магмі навколо - безліч монстрів.

　 Навіть якщо я стрибну, мене можуть перехопити в повітрі.

　 Огнений Драконоїд збудив, не навчивши проігнорував мої роздуми.

　 Це був сигнал, всі навколо монстри одночасно мітили вогняні кулі.

　 Я стрибнула.

　 Острів, на якому я щойно стояла, занурився у вогонь.

　 Ще більше вогняних куль понісся до мене, коли я стрибнула, але я їх перехопила за допомогою Ядовитих кулі.

　 У Ядовитої кулі є певна фізична атака.

　 Для перехоплення ворожої магії це найзручніша зброя з мого арсеналу.

　 Я вистрелила павутиною в стелю і швидко піднялася по ній.

　 Я втекла на стелю.

　 І почала швидко рухатись.

　 Одночасно я активую Ядову кулю і "синтезування отрути", кидаючись отрутою праворуч та вліво.

　 Ядовита куля для причепленого вогню.

　 "Синтезування отрути" в якості атаки по площі.

　 Яд, створений "Синтезуванням отрути", падає на голови монстрів.

　 Цього достатньо, щоб вони з криками помирали.

　 Але і вогняні кулі монстрів летять в мене.

　 Я відштовхнулася від стелі і кинулась на острів.

　 У повітрі перехопила полум’я Ядовитої кулі.

　 Я щасливо приземлилася на новий острів.

　 У той же момент я знову стрибнула і удерла на стелю.

　 Величезний вогонь вдарив мене на острів, де я щойно була.

　 Це куля вогню Драконоїда.

　 Мабуть, тільки що був або Шар Пламені з "Погнаний драконоїд 5ур" чи Великий Шар полум'я із "Огненого Драконоїд 7ур".

　 Якщо це Великий Шар Пламені, то все гаразд, але ось якщо це просто Шар полум'я, тоді у нього є в запасі ще кілька таких атак.

　 У будь-якому випадку, якщо до мене попадуть я помру.

　 Я ухиляюся від нескінченного шторму з вогняних куль, кидаючись отрутою на перехоплення цілей.

　 [Вбивство досягнуто. Зоа Ере 8ур. став 9ур.]

　 [Всі базові показники виросли]

　 [Отриманий бонус за піднімання рівня в вивченні навичок]

　 [Навик вивчено. Навик "Бойовий дух 3ур." став "Бойвой Дух чотирир".]

　 [Повчаються окуляри навичок]

　 Чорт!

　 Шкіра почала плакати.

　 На час через це мій рух сповільнився...

　 І вогонь потрапив прямо в мене.

　 Ух-х.

　 Це було ефектно.

　 Але це неефективно.

　 Мені пощастило, що вогняна куля була від якогось дрібного монстра.

　 Хоча мої хіти дуже зменшились, я не померла.

　 Ніколи б не подумала, що отримаю пошкодження через скидання шкіри, і звичайно мені так допомогло.

　 Просто дуже не вчасно.

　 Я біжу по стелю, іноді стрибаючи вниз і повертався знову на стеля.

　 Після чого все повторюється.

　 Виріс на рівні 3D-маневр виявився однозначно корисним.

　 Крім того, завдяки підрослим зграям я стала набагато ліпше пересуватися по стелі, ніж у вугрів.

　 Хоча це не так вже й повільно, як по землі, але якщо завдання просто ухилитися від вогняних куль маленьких монстрів, то все простіше.

　 Проблему представляють тільки атаки трьох вугрів і вогню драконоїд.

　 Мені не можна пропустити жодного з них.

　 Є ймовірність, що я помру після першого ж потрапляння.

　 У будь-якому випадку, я вся зосереджена на відчаї і простягаю час.

　 Чим більше часу мине, тим більша ймовірність на перемогу.

　 Один з вугрів відкинув корпус назад.

　 На перший погляд, це схоже на вогняне дихання.

　 Але я тобі цього не дозволю.

　 Я активувала "Магию єресь".

　 П'ятий рівень "Маги єресь", Гіпноз.

　 Вугор, який готувався вдихнути полум’я в мене, замість цього попрямував вогняне дихання на сусідньому уграї.

　 Хоч це і марно, оскільки вугрів є "Згулення жари", але я перешкодила атакі.

　 Ефект гіпнозу полягає в тому, що мета тимчасово підкоряється волі мага.

　 Хоча я можу керувати ворогом буквально 1 мить, якщо це монстр рівня вугра, але цього більш ніж достатньо щоб перенаправити атаку так, як я зробила тільки що.

　 Проте, ця магія має складну магічну формулу і жахливе споживання мани, що також залежить від опірності ворога.

　 Магію такого роду в бою не зміниш, якщо немає як у мене "Предальне магії".

　 А головне, хоч це і спрацювало на вугрі, нехай і на секунду, але абсолютно не працездатний з Огненим драконоїдом.

　 Схоже, вибору немає - я повинна відмовитися атакувати вогню драконоїда і уникати всіх його нападів.

　 Я втекла на стелю.

　 Вогняні кулі пішли за мною.

　 Гра в нагонки продовжується нескінченно.

　 Оскільки в бою я постійно переміщалася, то вже досить далеко від місця, де почався бій.

　 Але салички скоро закінчаться.

　 Маленька рибка зникає одна за одною.

　 Оскільки монстри не можуть винести Ядовий туман "Отрута магії 6ур.", який я нещодавно активувала.

　 Як і зрозуміло з назви, закляття генерує туман, який містить отруту.

　 Що стосується отрути, виготовленого "Синтезуванням отрута", його токсичність зникає, коли отруту випарується.

　 Я перекрила цей недолік, використовуючи магію, яка має велику область поразки - Отрутний туман.

　 Ефективність низька, так що Смертельні отрути навіть не можна порівнювати з ним.

　 Але якщо ворог залишається в тумані довгий час, тіло буде пречудово руйнуватися отрутою.

　 Отож, з бігом часу дрібні монстри просто не витримують.

　 [Вбивство досягнуто. Зоа Ере 9ур. Став 10.р.]

　 [Всі базові показники виросли]

　 [Отриманий бонус за піднімання рівня в вивченні навичок]

　 [Навик вивчено. Навик "Одовита магія 6ур" став "Адуїтова магія 7ур."]

　 [Навик вивчено. Навик "Вґвалтований отрута 6ур" став "Укріплений яд 7ур."]

　 [Повчаються окуляри навичок]

　 [Услова виконано. Звання "Вбивця драконоїдів" отримано]

　 [Як ефект звання "Вбивця драконоїдів", вміння "Житнь 1ур" і "Сила Драконоїду-1р." отримано]

　 ["Життя 1ур." об'єднана з "Телоснування кур".]

　 На даний момент вижили тільки ті, хто знаходяться під дією Злого очі Прокля - ослаблені Огняний Драконоїд і три вугра.

　 І як же мені вас приготувати?

109. Жахливий вчинок

　 Це вихід.

　 Мелоч знищено.

　 Бос ослаблений.

　 Його помічники вже і ворогами-то назвати не можна.

　 Вони не можуть змінити хід подій.

　 На відміну від ситуації з мавпами, ми можемо чекати на допомогу.

　 Я бачу тільки монстрів, які бігають подалі від мене.

　 Ніколи б не подумала, що я стану тим, від кого будуть утікати інші.

　 Вогняний Драконоїд повинен був створити десь вже посередині боїв.

　 Що все до того і йшло.

　 Цікаво знати, це через впертість Драконоїда чи ні, адже незважаючи на те, що він ослаблений і його помічник мрут один за іншим, він продовжує бій.

　 Якби це було на спортивному майданчику, я б навіть могла втішитися його духом.

　 Але в бою накласти це означає тільки те, що командир некомпетентний.

　 Хоча соми спокійно втікали раніше, але в цьому бою вони не відступали до останнього, швидше за все через вміння Огнченого Драконоїда "Комендування".

　 Угри, здається, готові зараз втекти.

　 Але палаючий драконоїд все ще хоче продовжувати бій.

　 Його треба розжалобувати в морські коники за його глупоту.

　 Як шкода, що незабаром такий бойовий дух стане непотрібним сміттям.

　 І ось Огнений Драконоїд і решта три вугра спіймані моїм Злим оком.

　 Моїм "Злим оком паралічу".

　 Навіть якщо я активую одне і те ж лукаве око з кількох моїх очей, ефект не змінюється, якщо ворог один.

　 Але якщо ворогів кілька, кожне око може атакувати свою ціль, а у мене вісім очей.

　 Я можу охопити поглядом відразу 8 цілей.

　 Коли навколо безліч монстрів, це не так важливо, але коли залишилося тільки 4 монстри, у них немає шансів проти мого злого ока.

　 Приємна частина "Злого очі паралічу", що ефект продовжується, поки я дивлюся на ворога.

　 У випадку паралізуючої отрути ефект з часом зменшується, і врешті-решт сходить на ні.

　 Але в "Злого очі паралічу" такого немає.

　 Якщо я пробувала опірність ворога хоча б раз, то можливість вирватися власними силами у опонента дуже обмежена.

　 Навіть якщо він згодом отримає "Спротив паралічу", потрібен тривалий час, щоб придушити ефект мого злого ока.

　 Отже, цікаво, скільки разів я встигаю вбити їх за цей час своїм смертоносним отрутою?

　 Так що я можу робити з ними все, що захочу - можна зварити, а можу підсмажити.

　 Хоча, враховуючи, що у них "Обнулення жари", то смажити або варити їх безглуздо.

　 Я спустилася з стелі на острів поруч із Огненим драконоїдом.

　 Я випустила нитку і почала підтягувати тіло вугрів до острова.

　 Ох, як же хочеться, щоб павутиння перестала горіти.

　 Це б заощадило мені багато сил.

　 У цей час Огняний Драконоїд, намагаючись чинити опір, стиснув зуби, а вугор тремтить від розчарування.

　 Як я вже говорила про це під час бою з мавпами - якщо ви прийшли з бажанням вбити мене, то принаймні будьте готові до того, що і вас можуть убити теж.

　 Я?

　 Ні, якщо мене спробують вбити я просто втечу.

　 Так що мені не треба готується ні до чого такого.

　 А після того, як втягла тіла Огненого Драконоїда і угрій на острів, я нанесла удар.

　 Спочатку вугор.

　 За допомогою паралічу жертви їй не вдалося закинути смертоносної отрути.

　 Вугор, який не міг рухатися через параліч, смикнувся разок і помер.

　 [Вбивство досягнуто. Зоа Ере 10ур. став 11ур.]

　 [Всі базові показники виросли]

　 [Отриманий бонус за піднімання рівня в вивченні навичок]

　 [Навик вивчено. Навик "3D-маневр 8ур" став 3Д-меневр 9ур."]

　 [Повчаються окуляри навичок]

　 Інший вугор весь стиснувся від страху.

　 Та не переживай ти так.

　 Я дам тобі померти без страждань, ну наскільки це можливо.

　 Смертельний паучий отрута закинут у другий вграй.

　 [Вбивство досягнуто. Зоа Ере 11ур. став 12ур.]

　 [Всі базові показники виросли]

　 [Отриманий бонус за піднімання рівня в вивченні навичок]

　 [Навик вивчено. Навик "Вклонення 8ур." став "Ухиляння пур".]

　 [Повчаються окуляри навичок]

　 [Услова виконано. Звання "Принесення жаху" отримано]

　 [Як ефект "Принесення жах", навички "Залякування 1ур" і "Атака єресь 1) отримані]

　 Я отримала нове звання.

　 І яке знову небезпечно звучить.

　 Якщо хтось побачить мої титули, то вважатиме мене небезпечним.

　 Я ж не людина, а павук.

　 Гаразд, розберемося з цим потім.

　 До того ж я отримала звання "Вбивця драконоїдів", так що пізніше і його треба подивитися заодно.

　 Наступний на черзі, кому я подарую домагаючий удар, ось цей хлопець.

　 Так, отрута в подарочок третьому уграю.

　 На, бери, адже я так намагалася для тебе.

　 Відкривай ротик, скажи "а- а".

　 Скуштунка, правда?

　 Я бачу, настільки смачна смаконька, що ти помер.

　 Рада, що тобі сподобалося.

　 - "Контроліруюча інформація лякає!"

　 - "Чудово, продовжуй!"

　 А, ви повернулися?

　 - "Ага. Здається, максимальна синхронізація вже не потрібно ".

　 - "Справді нам, вийшло перемогти несподівано легко".

　 Так, я не думала, що все вийде так чудово.

　 - "Нам пощастило, що Огнений Драконоїд виявився ідіотом".

　 - "Точно, якби це була я, то відразу б втекла".

　 Ага.

　 Може, це через те, що цей хлопець ніколи раніше не потрапляв в такі перенапруги?

　 - "Так, це може бути".

　 - "Щось на зразок "Моя поразка можлива в будь-якому випадку"?

　 Типа того.

　 Який же він нещасний, давайте дозволимо йому померти.

　 І я дала Огняному Драконоїду спробувати на смак перше і останнє в його житті поразку, яку він до цього ніколи не знав.

　 [Вбивство досягнуто. Зоа Ере 12ур. Став 13ур.]

　 [Всі базові показники виросли]

　 [Отриманий бонус за піднімання рівня в вивченні навичок]

　 [Навик вивчено. Навик "Усилення руйнування 2ур." став "Висилання знищення 3ур".]

　 [Навик вивчено. Навик "Спротиння знищенню 2ур." став "Зоряний опір 3ур".]

　 [Повчаються окуляри навичок]

　 [Вбивство досягнуто. Зоа Ере 13ур. Став 14ур.]

　 [Всі базові показники виросли]

　 [Отриманий бонус за піднімання рівня в вивченні навичок]

　 [Навик вивчено. Навик "Спротив розкладення 3ур".

　 [Повчаються окуляри навичок]

　 [Вбивство досягнуто. Зоа Ере 14ур. Став 15ур.]

　 [Всі базові показники виросли]

　 [Отриманий бонус за піднімання рівня в вивченні навичок]

　 [Навик вивчено. Навик "Спротив ударам 2ур" став "Поборчення удару 3ур."]

　 [Повчаються окуляри навичок]

110. Результат перемоги над вогнем драконоїд

　 Так, Контроліруючатело!

　 – "Ааа... Знову купа роботи".

　 Ага, позаботься про зняти шкури.

　 Я залишила роботу зняття шкури з Огняний Драконоїда і вугрів на Контроліруючу-тело.

　 А я ще перевірю, що за вміння і титули я отримала.

　 [Вбивця драконоїдів: отримані навички "Житть 1ур", "Сила Драконоїда-1р". Умови отримання: знищити визначене число драконів. Ефект: трохи збільшено урон драконоїдам і драконів. Пояснення: звання дається тому, хто переміг багато драконоїдів

　 [Кращий жах: вивчені навики "Залякування 1ур.","] Умови отримання: змусити інших отримати навички "Спротив страху" до певного рівня. Ефект: надає ефект єретичного атрибута "Страх" на тих, хто вас бачить. Пояснення: звання отримує той, хто надихає страх]

　 Ого!

　 Залишимо поки "Вбивця драконоїдів", ефект від "підносний жах" огидний!

　 Якщо грубо, той хто мене побачить - відчуватиме страх, вірно?

　 Це погано!

　 Може це й корисно проти ворогів, але змушувати боятися мене всіх підряд, це просто жах!

　 Крім того, це не вміння, так що і вимкнути його не вдасться.

　 Ваа...

　 Якщо це смачний монстр, як сома, він же втече, коли тільки мене побачить?

　 Цілком можливо.

　 Гаразд, нічого не поробиш з тим, що вже сталося.

　 Я зібралася і переключилася на навички.

　 Хоча я бачила ці навички у списку, але їх ефекти не пам'ятаю.

　 Угу.

　 Проблеми з пам'яттю.

　 Може, мені навчитися покращити пам'ять?

　 Ладно, все в порядке.

　 [Сила драконоїда: тимчасове отримання сили Драконоїд]

　 Хм?

　 Не поняла.

　 Здається, його треба активувати, що ж, спробуємо.

　 А?

　 Всі мої показники трохи підросли після активації.

　 А мана і стаміна зменшилися.

　 Здається, вміння потребує ману і стаміну для підняття статусу.

　 Це відрізняється від "Бійової магії" і "Бойового духа", оскільки він піднімає також показники, пов'язані з магією.

　 Оскільки рівень вправ перший, то збільшення не дуже велике, але якщо постійно тримати його включеним і піднімати в рівні, це може стати неймовірним.

　 Оскільки він має ефект навіть важливіший, ніж у "Бійової магії" і "Бойового духу", а якщо його ще й включити разом з ними, то ...

　 Чудово.

　 Просто відмінно.

　 [Залякування: накладає ефект єретичного атрибута "Страх" на всіх навколо]

　 Хм, і на вас теж?

　 Хоча, на відміну від звання, цей досвід можна вмикати або виключати, але якщо вони обидва включені, то напевно монстри будуть розбігатися з мого шляху ще до того як побачать мене?

　 Так, в будь-якому випадку зі званням нічого вже не зробиш, так що залишу включеним.

　 Не схоже, щоб він щось їв.

　 [Атака єресь: додає до атаки еретичний атрибут "Розбити душу"]

　 О, це небезпечно.

　 [Єретичний атрибут "Розбити душу" - властивість руйнувати душу безпосередньо]

　 Це вже не той рівень, про який можна сказати "незадоволена атака"!

　 Як мерзко.

　 Треба спробувати.

　 Угу.

　 "Вбивця драконоїдів" однозначно положений.

　 Що до "Принесення жаху" - дивне звання: і позитивне та негативне, одночасно й прибуткове.

　 Не можна сказати, що воно добре, але й не зовсім погане.

　 Так, зі званнями завжди так.

　 Ну і нарешті, довгоочікувані окуляри навичок при збільшенні рівня.

　 Крім того, оскільки вони постійно копалися, то їх уже досить багато.

　 І на навик, який я хотіла отримати, вже вистачає.

　 Ухе-хе.

　 Я й не думала, що зможу отримати його так швидко.

　 Магія, яка може керувати простором

　 Ось він.

　 Якщо згадати, то "Просточа магія" - це справжній об'єкт у всіх іграх.

　 Хоч я не можу використовувати цю магію на повну котушку, оскільки вона лише 1 рівень, але у мене є звання "Правитель мудрості", який дозволяє швидше піднімати навички магії.

　 Якщо постаратися, я зможу підняти цю навички відносно швидко.

　 Хі-хі-хи.

　 Те, чого я чекаю від "Простовної магії",

　 Це телепортація!

　 Адже напевно повинна бути така магія.

　 Якщо говорити про "Простечу магію", то це ж очевидно - Телепорт, Свернутий простір для інвентаря і власна вілла в іншому просторі!

　 Хоча івентар мені не дуже потрібен, бо я нічого з собою тягати не хочу.

　 Але я хочу собі великий заміський будинок. Думаю, для цього потрібен високий рівень навичок, так що до цього ще далеко.

　 Телепортування.

　 Відмінна магія, яка дозволяє миттєво пересуватися в інше місце.

　 Як тільки він з'явиться, я зможу легко покинути цей середній рівень без жодних зусиль!

　 Завдяки мудрості, у мене є карта верхнього рівня!

　 Так що думаю, я зможу просто телепортуватися на верхній рівень!

　 Гей, голос небес!

　 "Простою магію" якщо можна!

　 [Натепер у вас є 500 очок навичок. Навик "Просточа магія 1ур" може бути отримана за 500 очок. Хочете його отримати?]

　 Так!

　 [Навик "Просточа магія 1ур." отримано. Залишилося 0 очок навичок]

　 Так.

　 Подивимося, що вона може робити на 1 рівні.

　 Контролююча-магію!

　 - "Є, сер".

　 Контролююча-магія активувала "Просточу магію 1ур".

　 Назва магії першого рівня - "Установка координат".

　 З'явився куб з зелених ліній.

　 Контролююча-магію збільшувала його, змінювала форму і рухала вперед і назад.

　 Не схоже, що це щось речове, воно проходить не тільки через магму, але і через землю теж.

　 Пам'ятаю, була така функція визначення віддаленості для пострілів в ПК.

　 Тобто, схоже на те.

　 - "Здається, це лише магія, яка вказує місце".

　 Ну і як це можна використовувати?

　 - "Може, вона потрібна для магії другого рівня?"

　 Ага.

　 Значить, безкоштовна річ, поки не досягне високих рівнів, як "Меги тіней".

　 - "Ага".

　 Нда.

　 Гаразд, я ж не думала, що зможу використати її в бою з самого початку, важливо сам факт отримання цієї магії.

　 Давай-но будемо її наполегливо піднімати, починаючи прямо з цього моменту.

　 Отже, Контроліруючамагія.

　 - "Сконцентруватися на піднятні цієї магії, вірно?"

　 Угу.

　 До речі, скільки видів магії ми можемо активувати зараз одночасно?

　 - "Залежить від магії, але встановлення координат нескладна магія, тому я думаю, що крім неї, можна буде активувати ще пару простих магій".

　 Принято.

　 Постарайся прокачати її, поки ми не зайняті, але перенапрягайся.

　 - "Так точно, сер".

　 Контроліруюча-тело все ще мучиться зі здиранням шкіри.

　 Це зрозуміло, оскільки там три вугра і Огнений Драконоїд завбільшки з двох міног.

　 Здається, знадобиться ще час, перш ніж я зможу спробувати Огнений Драконоїда на смак.

　 Тим не менш, я виграла з відносною легкістю проти "зубастою" натовпи монстрів під керівництвом Огньоного Драконоїда.

　 Я що, сильніший за мене?

　 Хі-хі-хи.

　 Можливо в майбутньому я зможу назвати себе Королем демонів?

　 У мене є звання "підносний жах", отже перший крок вже зроблено.

　 Трепещите, виродки, я паучий Король Демони!

　 А, просто жартую.

　 У той час я ще не розуміла

　 Що означає

　 Те, що я сказала жартома "Перевернутися в Короля Демонов".

　 [Зоа Ере 15ур. без назви

　 Стан:

　 ХП: 502/502 (зелена) +189

　 4096/4096 (Синя) +437

　 СП: 522/52.

　 : 522/52 у квадраті + 971

　 Середня атака: 506

　 Середня охорона: 603

　 Середня магія: 3901

　 Середня опірність: 4021

　 Середня швидкість: 2580

　 Навички:

　 "Автоматичне відновлення хітів 7ур.", "Предильна магія", 'Бойова магія 2ур."new, "Прискорене відновлення стаміни 6ур." (+1), "Зниження споживання Стамін 7ур".(3 р.) ( + 1), « Всилення знищення тригранного розрубування 3уру.", "Укріплений отрута сімура" [роки]+11, 'Бійовий дух 4ур' (12),"Дар життя 2ур., Сіла драконоїда 1.new, "Атака смертельним отрутою 3ур.", "Така розкладенням 1ур.), Атаку єрессю 1ур."new"Синтування отрути 8ур.", "Паутинний талант 4р." (+1), "Універсальна павутиння 1ура"., Контроль павутинки 8.3; 3D-маневрал 9вр" [року дуги]new"Осуд", "Ад, Могия єресь 6ур." (+1), "Магія тіней 7ур".new, "Магия безодні 10ур.", "Терпіння ”, "Гординя", « Посилення 1ур." (+1), "Сорстість ударам трирс". "Розширення сили зору 3-11" і "Порушення розрубування 3,Р.), Спротивлення вогню 4... 8ур., "Загнічення єресі", "Обнулення болю" (+1), "Злой око прокляття 7ур." (Іншолиц), 'Списаний зір 3ур'; + 1) "Укріплений слух 9ур ..",“ Уґрунтована Нюхемі 7юрр.

　 Рахунок навичок: 0

　 Назва:

　 "Обжера", "Поживач родичів, Асассін"," "Вбивця монстрів", 'Спеціаліст по ядам", « спіймальник павутини », "Біспощадний", ''Палач монстров', "Шрамний Правитель горді), "Переважник терпіння",“ "Пробуджувач мудрості", Вбийца драконоїдів" ((new), "Кращий жах" (new)

 Переклад зроблено командою Kraken

Інтермедія Б.001. Нарада, на якій помічник Короля демонів залишається тільки зітхати

　 Я йду по довгому коридору.

　 Вишукана маленька фігура трохи попереду і збоку від мене.

　 На дві голови нижче за мене.

　 Через це вона йде порівняно повільно.

　 І тому мені у свою чергу доводиться крокувати повільніше, ніж зазвичай.

　 Це важко, але мені не можна обганяти.

　 Адже та молода дівчина, що йде попереду, є поточним Королем демонів.

　 Нарешті ми пройшли довгий коридор і досягли дверей в кінці.

　 У цей момент пані зупинилася.

　 Якщо чесно, мені не хочеться відкривати ці двері.

　 І, незважаючи на мою відмову, я повинен це зробити.

　 Я підвів майже знервований зітхання і відкрив двері.

　 І схилив голову перед Державою, щоб показати свою повагу.

　 Пані пішла до кімнати без роздумів, навіть не удостоївши мене поглядом.

　 Коли я побачив, що пані зайшла всередину, то пішов за нею.

　 Я обережно прикрив двері, щоб не створювати різких звуків.

　 Зал, який я озираюся це так звана кімната для нарад.

　 Круглий стіл, навколо трону в центрі, на якому повинен засідати Король Демони.

　 10 чоловіків і жінок вже сидять за круглим столом.

　 Половина з них встала в момент, коли пані увійшла до приміщення.

　 Решта сидить, як і сиділа, на своїх місцях.

　 Проблема в тому, що мій молодий брат був серед тих хто залишився сидіти.

　 Я подав ще один подих, який у мене мало не вирвався.

　 Я доторкнувся до трону Короля Демонов, пропонуючи Державі сісти.

　 Як я і думав, вона легковажно вся у позі, яка не мала навіть натяку на виясненість, і навіть не подивився на мене.

　 Я помітив, що деякі з тих, хто залишився сидіти, зашепотіли між собою.

　 Пані, я думаю, теж це помітила.

　 Звичайно, оскільки їй подобається дражнити їх.

　 Я думаю, це показує поганий смак, але навіть якщо я і дозволю відбитися цим емоцій у себе на обличчі, я не знаю, що сказати далі.

　 Коли маєш справу з державою, підтримувати беземоційний вираз на обличчі - найкраща політика.

　 - Отже, почнемо нараду. Балто.

　 – Да.

　 Це дозволений сигнал від Пані.

　 А я той, хто коротко відповів, почав брифінг.

　 Якщо говорити прямо, то після того як пані подала знак на початок, їй тут більше робити нічого.

　 Оскільки той, хто займається всіма справами по нараді - це я.

　 Я мусив це робити.

　 - Гаразд, спершу послухайте промови від усіх. Починаємо по порядку з першої армії.

　 Звичайна зустріч - послухати звіти про армії, розміщені в різних місцях.

　 Перший, хто відповів на мої слова - командувач першої армії Аґна, який два покоління тому служив генералом ще в короля Демони.

　 Хоча Аґна й виглядає молодо за людськими мірками, він є одним з тих демонів, які прожили дуже довге життя.

　 У нього є здібності, і дивно, чому не він став Королем демонів.

　 - Перша армія знаходиться біля кордонів Ренґзантської Імперії, підготовка до висунення в сторону Форту Кусоріон закінчена. Оскільки припаси повністю підготовлені і підвезені, можна вирушити в будь - який момент. На цьому все.

　 Агна закінчив промову чітко і без зайвих подробиць.

　 У цій промові він виявив простий і рішучий характер.

　 - У другої армії все точно так само. Але якби у мене було трохи більше часу, то закулісні операції принесли б плоди.

　 Та, хто стоїть поруч з Аґною - чарівна красуня.

　 Командувач другої армії, Санаторіа.

　 Вона сукуб, демон, який використовує чарівність у якості своєї зброї.

　 Різні обманні операції - це те, в чому вона сильна.

　 - Скільки це займе?

　 - Два-три дні максимум.

　 - Ти можеш зайнятися цим, якщо це не завадить руху військ.

　 - Дякую.

　 Санаторія сіла на місце, пославши мені чаруючу посмішку, яка ледь не збила мене подих.

　 Але навіть після того, як Санаторія сіла, командир третьої армії не вставав.

　 - Командуючий третій армії Когу.

　 – Эге. Все-таки справа дійшла до війни.

　 Він відповів на моє запрошення Коґу, який має сильне тіло.

　 - А може, без війни обійдемося?

　 - Обійдіться? Якби це було можливо, ми б так і зробили.

　 - А може, ви використовували не всі методи?

　 Коли я хотів відповісти на запитання Когу, інший голос пролунав у кімнаті.

　 - Так, ми використовували всі методи. Тим не менш. Командувач третього Армії Когу, якщо ви хочете уникнути війни незважаючи на ціну, то спосіб є.

　 Це пані.

　 Злісна усмішка з’явилася на її обличчі, ніби вона задумалася брутально жартувати.

　 – К-кай спосіб?

　 - Нічого складного. Уся третя армія повинна просто стати фундаментом нового світу.

　 Когу застиг від слів пані.

　 - Що не так? Таким чином ви зможете уникнути війни.

　 - Я-я прошу вибачення. Я не скажу цього більше ніколи. Прошу пробачити.

　 - Когу, якщо ви всі зрозуміли, тоді давайте більше не говоримо про всяку дурницю. У вас є що сказати?

　 Я вклинився у розмову, перш ніж пані загнала Когу в кут.

　 - Там все йде згідно плану.

　 – Добре. Наступний.

　 Хоч пані виглядає трохи невдоволеною, але все в порядку.

　 Четверта, п’ята і шоста армії пройшли без проблем.

　 Наступний - командир сьомого війська.

　 Проте мій молодший брат, що командує сьомою армією Блоу, не висловлює жодних спроб піднятися.

　 - Блоу.

　 - Брате, я все-таки не можу з цим змиритися.

　 Блоу сказав це незадоволеним голосом, схрестивши руки на грудях.

　 - Чому Король Демони не брат, який об'єднав демонів і керує ними, а ця незрозуміла жінка? Хіба це не дивно?

　 - Блоу...

　 - До того ж, брате! Чому ти прислуговуєш цій жінці? Я не бачу в ній нічого, що могло б змусити брата служити їй!

　 - Ти! Це переступає всі межі, що ти можеш дозволити собі в розмові з державою!

　 Дарадо, який командував п’ятою армією, почав кричати на Блоу і виливав свій гнів.

　 Оскільки вони мають діаметрально протилежні характери, Блоу і Дарадо часто песаться один з одним.

　 Хоча люди зазвичай намагаються зупинити їх, цього разу ніхто не вирішив.

　 Дехто погоджується з Блоу, дехто погоджується з Дарадо.

　 Така реакція воєначальників.

　 Однак, незважаючи на почуття, всі хто знаходяться тут, прикидаються нічого не слухачами.

　 - Блоу, не важливо хто Король Демони, ми, демони, повинні слідувати за Госпожею, такі закони світобудови! Ти що, забув про це?

　 - Нічого такого не знаю! Що такого особливого в цій жінці? Може, я чогось не помітив, але вона ще навіть палець про пальця не вдарила!

　 - Ти думаєш, що можеш піддавати сумніву рішення пані? Мисли Пані настільки глибоко, що ми цього навіть не можемо собі уявити.

　 - Мислити безжурно - це означає відмовитися думати взагалі! Не буде такого, що я підкоряюся комусь просто тому, ніби він Король Демони! А ти, як той дурень, що сам навіть думати не вміє, не маєш права вказувати мені.

　 - Ти виродок, як смієш називати мене дурнем!

　 Між цими двома чоловіками, які затіяли словенну перестрілку, сидить командувач шостої армії Хійю. У нього трохи дитяче обличчя, зараз перекошене від досади.

　 Інші генерали спостерігають за наслідками цього.

　 Серед них і командуючий четвертого війська, чиї думки я навіть не вгадаю.

　 Командувач четвертого війська, Меразофіс, з абсолютно нерухомим блідою обличчям.

　 Цей чоловік - абсолютно незрозуміла істота, навіть на фоні воєначальників тут, які все досить дивні особистості.

　 Хоч я уважно стежу за його рухами, але там навіть натяк на них немає.

　 - Ну йди сюди!

　 У цей момент Блоу поклав руку на руки меча.

　 Дарадо теж потягнувся за зброєю, але не встиг.

　 - Що, моє тіло...

　 - Я не можу рухатися!

　 Тіла обох застигли, незалежно від їхньої власної волі.

　 - Розумію, що завадила, але не могли б ви стримуватися від бійки через будь-яку нісенітницю?

　 Крижаний голос Держі, який і був причиною сварки.

　 Здивування заповнило зал.

　 Причина не тільки в тому, що дві людини були миттєво зневаджені.

　 Вони не розуміють, як пані це зробила.

　 Це й зрозуміло.

　 Пані майже не показувала своєї сили іншим до цього моменту.

　 Це тоненька, майже незамітна нитка, яка зупинила рух людей.

　 Нитка, прикріплена до шиї двох людей.

　 Нить Марионетки.

　 Ті, хто спіймає нитку, стають маріонетками Держі.

　 І це не обмежується лише живими.

　 Наскільки я знаю, пані використовує нитки для управління десятьом маріонетами одночасно для знищення своїх ворогів.

　 Але це і все, що я знаю.

　 Моя пані ще не показала мені своїх секретів.

　 Пані зовсім не така слабка і нікомупетентна, як вважає Блоу.

　 Король Демони є Королем демонів не лише тому, що він або вона називається королем демонів.

　 Король Демони - це той, хто гідний бути Королем демонів.

　 - Якщо хтось ще буде розчавити мій час даремно, я вб'ю його сама, все ясно?

　 Надмінна усмішка.

　 Побачивши її, не знайшли нікого, хто б заперечив:

　 Нить Марионтки усунута.

　 Після цього обидва противники просто впали на свої місця.

　 Нитка була вилучена від них обох одночасно і до них відразу ж повернулася свобода дій.

　 - Прошу вибачення.

　 – ....

　 Дарадо бледен і вибачається, в той час як Блоу не може сказати ні слова.

　 - Далі, доповідь восьмої армії.

　 Хоч я можу бути таким, як старший брат, то все ж таки залишу свого молодшого брата в такому становищі.

　 - Проблем немає.

　 Командуючий восьмий армії Вратх швидко закінчив доповідь

　 Цьому чоловікові не особливо подобається Король демонів.

　 Через це зазвичай трапляються всякі проблеми, але в даному випадку все нормально.

　 Проблема в решті двох.

　 - Дев'ята армія готова висуватися без проблем.

　 Якщо описувати цю людину, то перше слово, яке прийде на розум - чорний.

　 Чорна броня, здається, вросла у шкіру.

　 Непрозорий темний вигляд, який ледь схоже на обличчя.

　 Його волосся теж чорне.

　 Тільки одна річ відрізняється кольором, це очі - вони червоні.

　 Його справжнє ім'я навіть невідоме.

　 При цьому реагує, коли його звуть Куро.[2]

　 - Десята армія, проблем немає.

　 А дівчина, що сиділа за ним - повна його протилежність, біла.

　 Вона одягнена в білосніжну мантію.

　 Шкіра у відкритих місцях теж дивно біла.

　 Довгі заплетені в коси теж білі.

　 Оскільки очі закриті, то вона повністю біла.

　 Справжнє ім'я жінки теж невідоме.

　 При цьому реагує, коли її звуть Широ.

　 Ці два пані додали безпосередньо генералам демонів.

　 Про них нічого не відомо.

　 Хоч я нічого не знаю, але можу здогадатися.

　 Ці двоє, швидше за все "Правники".

　 "Правники", про яких кажуть, що вони керують цим світом через куліс.

　 І ці двоє з них.

　 Я навіть уявлення не маю, як пані змогла отримати цих двох у своє підкорення.

　 Але їхня зловісна присутність настільки пригнічує, що в мене нерви на межі.

　 - Угу, угу. Все йде добре.

　 Пані кидає в відмінному настрої.

　 - Ну що, почнемо війну.

　 І після цих слів війна, яку можна назвати найгіршою з усіх війн між людьми та демонами, стала незаперечним фактом.

　 Я тільки тихо зітхнув, прийнявши це до відома.

　 1. Яп — стародавній звичай. і Кіт, коли при будівництві важливих споруд закопали "живу сваю", тобто. Жива людина

　 2. Чорний, яп. [kuro/kudoi]

　 3. Біла, яп. [shiro/ shipoi]

Інтермедія Дж.002. І почалася війна

　 Армія демонів почала рухатися.

　 Я отримав доповідь про це сьогодні вранці.

　 Доповідь від шпигуна, який пробрався на територію демонів.

　 - Отже, вони все-таки почали.

　 - Так, хоча б це не починалося.

　 - Джуліус, все одно це мало статися. Я знаю, ти не любиш битися, але люди і демони - природні вороги. Ти ж повинен був розуміти, що коли-небудь це станеться, вірно?

　 - Так, так. Після смерті попереднього героя демони активізувалися, так що я думаю, ми ще довго прожили мирно.

　 Свята Яна, колишній шукач пригод Жіскан і Хакін, який раніше був злодієм.

　 Мої друзі правильно сказали, коли помер попередній Герой, демони активувались.

　 Однак до сьогоднішнього дня це не переросло у війну, а обмежувалося гранадними сутичками.

　 - Отже, куди армія демонів встигла дійти?

　 - Хірінф пішов уточнити. Скоро має повернутися.

　 Коли я повернувся до Яни, то побачив свого друга дитинства, який йшов до нас. Це Хірінф, другий син герцога Куото.

　 - Хіринф. Ну як?

　 - Судячи з швидкості руху, вони прибудуть під стіни цього форту завтра.

　 - Зрозуміло. Нарешті.

　 Війна.

　 Після того як я став героєм, я весь час воюю.

　 Але бій з армією таких розмірів, це у мене вперше.

　 І не тільки у мене.

　 Воєн не було з часів позашкодованого Героя.

　 Так що тих, хто зайняв війну такого масштабу вже немає в живих.

　 У даний момент, якщо вони не належать до довгоживої раси, то вони вже давно старі і битися не можуть.

　 Іншими словами, ті, хто бере участь у теперішній цілковитому війні, не мають досвіду в таких боях.

　 З іншого боку, демони живуть довше за людей.

　 Не дивно, що серед них є ті, хто зайняв часи у два покоління тому.

　 Як ця різниця може вплинути на війну?

　 Крім того, демони мають великі можливості.

　 Магічна сила, що перевершує людську, фізичну силу, яка перевищує людські.

　 А рівень інтелекту дорівнює людському.

　 Сила навичок і мудрості у людей величезна, і її вистачає, щоб битися з меншими показниками статусу проти монстрів, які мають високі показники стану.

　 Але це не спрацює з демонами.

　 Оскільки демони можуть використовувати і навички, і розум так само як людина.

　 Чесно кажучи, мене це лякає.

　 Але я, як Героєм, не маю права показати свої страхи.

　 Якщо я, хто є надією всього людства, покажу страх і всі інші його відчують.

　 Я закутався в шарф, щоб приховати вираз обличчя.

　 - До речі, навіщо ти надів цей шарф? Ти його не знімеш, навіть якщо жарко, вірно?

　 - Цей? Мати дістався комплекту.

　 Чисто білий шарф.

　 - Цю річ мати зв'язала мені напередодні своєї смерті.

　 Мати захворіла після пологів Шуна і невдовзі померла.

　 Саме в цей момент активізувалися демони, а я став героєм.

　 І батько все ще виконував обов'язки короля, залишивши в сторону своє горе і тугу за втраченою дружиною.

　 З тієї ж причини він був змушений знехтувати спілкуванням із Шуном і Суе.

　 Хоч я вірю, що прийде час, коли вони стануть нормальною сім'єю і батько возз"єднається з дітьми, але зараз ці двоє повинні бути в академії.

　 І тут я нічим не можу допомогти - ні їм, ані батькові до тих пір, поки вони не закінчать навчання.

　 Після того як вони її закінчать, я впевнений, що вони стануть вражаючими.

　 - Зрозуміло. Значить так?

　 Яна, здається, не знає що сказати.

　 Ой.

　 Вона може думати, що торкнулася слизької теми.

　 - Яна, не варто про це турбуватися. Це вже давно минули справи.

　 – Но...

　 - Саме так. Замість того щоб турбуватися про це, краще сказала б "Це ти, комплекс, дістався матері".

　 - Хірінф, а це не занадто?

　 Я відповів жартома Хірінфа сміхом.

　 Сміх, мабуть, чути всім навколо.

　 Це нормально.

　 Грусти не місце біля Героя.

　 Я мушу дякувати Хірінфо, який стежить за цим.

　 Врешті-решт, найкраще що може бути в людини - це друг, який її розуміє.

　 - А ти знаєш, з чого зроблений цей шарф?

　 Хірінф запитав у Єни.

　 Ех, може краще не розповідати їй?

　 - Не схоже на звичайний матеріал. Хоча його постійно носять, на ньому немає жодних потерт.

　 - Верно. Оскільки зроблений він з особливого матеріалу. Він настільки цінний, що його майже неможливо дістати.

　 - А? І що за цей дорогоцінний матеріал?

　 Цікаво, мабуть через те що Хакін раніше був злодієм, його очі раптом загорілися.

　 - Правильна відповідь, паучая нитка!

　 – Па-павуча!

　 Ох.

　 Яна впала зі стільця.

　 Комахи їй не дуже подобаються.

　 Особливо вона не любить павуків, так що я не говорив їй про це.

　 - Гей? Це загублена нитка з Великого лабіринту Елро?

　 Несподівано до розмови приєднався Жіскан.

　 - Угу. Все вірно. Тобі все добре відомо, вірно?

　 - Ага. Це популярна історія серед шукачів пригод.

　 – А-а! Примарний павук Великого лабіринту Елро! Як же я це пам’ятаю! Хо-хоу. Так значить, це павутина.

　 Хм.

　 Історія, здається, дуже популярна.

　 - Ну, а що за історія?

　 Робко запитала Яна.

　 - Історія сталася тоді, коли я був дитиною. Компанія авантюристів спалила лого павукоподібних монстра, таратекта, у Великому лабіринті Елро. Цей монстр слабкий і дуже рідко робить логічно. Така логіка небезпечна і, коли її знаходять, звичайно ж, будь - який мандрівник спалює його. А всередині лігва було знайдено багато куль павутини. Дивовижно, але ця павутина відрізнялась від звичайної. Вона мала магічну активність і стійкість до фізичних атак. Паутину вивезли в місто і продали за астрономічні ціни. Цей шукач пригод зробив на ній цілий стан. Отже, історія досить відома.

　 - Після цього багато хто намагався ловити таратектів. Але зрештою павук, який міг створити таку павутину, не виявив її так і тому його назвали Примарним павучем.

　 – Гм.

　 Я впевнений, що саме з цієї павутини мати зробила мій шарф.

　 У тій історії, що чув я, говорилося, ніби заможний далекоглядний купець представив її в дар королівської сім'ї.

　 Залишивши на час моїх товаришів, які все ще обговорювали тему, Хірінф заговорив зі мною за допомогою "Телепатію".

　 - "Джуліус, пересування армії демонів дивні".

　 - "Що в них дивного?"

　 - "Враг розділив силу і завдає удару по всій лінії фронту одночасно".

　 - "Ти думаєш, у них є якийсь план?"

　 - "Угу. Зазвичай, краще зосередитися на війську в одній точці але вони чомусь розкинули їх по всьому фронті.  Я вважаю, ми повинні подумати чому це зроблено".

　 - "Спровайно немає ніяких ідей?"

　 - "Ну, природно, я нічого не можу зрозуміти. Проте, краще бути обережним".

　 - "Павл. Дякую".

　 У мене неприємне відчуття.

　 Ніби я потрапив у велику пастку, ще до того як зрозумів це.

　 Але мені, Герою, не дозволено бігти звідси. Я знову стиснув шарф, зроблений з павутини.

Інтермедія. Велика війна демонів і людей (часть 1)

　 Форт Окун

　 Історики кажуть, що війна почалася з форту Окун.

　 Зазвичай говориться, що дія демонів одночасно відбулася по всьому фронту, але перший удар було завдано фортом Окун.

　 За день до початку війни демони тільки рушили свої війська вперед.

　 Певний вантаж був доставлений у форт.

　 Він був доставлений відділенням, яке зазвичай привозили постачання.

　 Ніхто ні в чому не запідозрив власників - до цього моменту вони чітко виконували всі завдання.

　 Таким чином вантаж був доставлений у форті без огляду.

　 Вони не знали, наскільки небезпечна річ знаходиться всередині.

　 - Ну що? Що всередині?

　 - А я звідки знаю? Не чув, щоб хтось згадував про вміст. Судячи з запаху, це явно не їжа для коней.

　 - Слухай, воно здається рухається.

　 - А? Да ладно... Точно рухається.

　 - Гей. Хто привіз це сюди?

　 - Я-я не знаю. Коли я прийшов сюди, воно вже було тут.

　 - Негайно знати. Після чого доповісти командуванню. Я поки потурбуюся про вантаж.

　 - А, зрозумів.

　 Не можна сказати, що дії солдатів, які знайшли вантаж, були неправильними.

　 Але це нічого не змінювало, оскільки було вже надто пізно.

　 - Стережися!

　 Він вистрибнув назовні.

　 Він приземлився прямо на солдата, придавши його.

　 - Ух!

　 - Що за..., Аногратх?

　 Лише один монстр, який напав на солдата.

　 Схожий на мавпу.

　 - Що? Що сталося?

　 - Момонстр! Як він потрапив у форт?

　 - Тримайся, ми виручимо!

　 Інші солдати, які побачили поганий вигляд, поспішили туди.

　 Вони витягнули мечі і встромили його у монстра, який атакував їх товариша.

　 - Стійте! Не вбивайте його!

　 Якщо б вони були ліпше підготовлені, то могли б відреагувати на крик.

　 Жах монстрів на ім'я Акотратх.

　 Монстр, проткнуний мечами багато разів, помер.

　 І це наче стало сигналом для інших таких же монстрів, які почали вистрибувати з воза.

　 Дехто з солдатів зрозумів, що вони накоїли, і сильно поблудили.

　 - Нічого не поробиш, якщо вже все так сталося! Атакувати!

　 Решта монстрів також були перебиті солдатами.

　 Це не такі вже й сильні монстри, якщо самотньо.

　 Для солдатів, які служать у форті і постійно беруть участь в сутичках з демонами, цих монстрів та ворогів-то назвати не можна.

　 Але це тільки якщо ворог один.

　 – Доповісти наверх.

　 - Так.

　 Моральний стан солдатів, що вбили мавп, пригнічений.

　 - Що мені доповісти?

　 - Кошмарне відплата мавп наближається.

　 Аногратха по-іншому називають мстячою мавпою.

　 Ці монстри, кажуть, абсолютно не прощають тих, хто заподіяв їм якусь шкоду.

　 Якщо хтось убив мавпу, вони збирають великий натовп.

　 І не зупиняться доти, доки ворог не помре. Або вони самі не будуть перебиті.

　 У гніві ці монстри стають божевільними.

　 - Що з нами буде?

　 - У найгіршому випадку форт впаде.

　 Наступного дня величезний натовп аногратхів атакував форт Окун.

　 Це сталося точно того дня, коли демони почали вторгуватись по всій лінії фронту.

___ назва_

　 - Все пройшло гладко.

　 – Да. Ніяких проблем.

　 Командувач другої армії демонів Санаторіа та її ад’ютант спостерігають за фортом Окун.

　 Незліченна кількість монстрів-осінь лізуть по стінах форту і один за одним потрапляють всередину.

　 Спершу люди намагалися перехоплювати монстрів за допомогою магії.

　 Тим не менш, хоч аногратхів і вбивають, до них весь час прибуває підкріплення.

　 Жахливий жах аногратхів саме в їх кількості, а найстрашніше - атакуючи ворога, вони абсолютно не бояться смерті.

　 Якщо під удар потрапить навіть твердий форт, то все одно - це кінець.

　 - Так, так наші втрати рівні 0.

　 - Саме так. Тільки найближчим часом ми не зможемо зайти всередину форту.

　 Навіть демони не хочуть мати нічого спільного з аногратами.

　 Оскільки не хочуть викликати на себе помсту аногратхів. Так що навіть якщо форт і впав, але доки анограти не підуть, увійти буде неможливо.

　 - Хай буде. Крім того, не вторгнення є метою цієї війни. Так що все в порядку.

　 - Теж вірно. Однак ваші здібності вражають.

　 - Зовсім ні.

　 Санаторіа і справді так думає.

　 Те, що вона зробила цього разу було так просто.

　 Користуючись здатністю сукуба, вона звабила людей з загону постачання і потім промила їм мізки.

　 Після цього вони привезли в форт спійманих аногратхів разом з припасами.

　 Всього-то.

　 Тут було багато нев'язок, так що ймовірність провалу була висока.

　 Але навіть у цьому випадку план Санаторіа відбувся б.

　 Важливим було просто штовхнути людей і аногратів між собою.

　 Навіть якби аногратхів не пропустили у форт, вона б просто промила мізки комусь ще, щоб він убив мавпу.

　 Після цього, достатньо було щоб цей чоловік увійшов до форту.

　 Те, що все вийшло з першого разу - просте везіння, тут не було нічого ясного, яке можна було назвати планом.

　 - Вибачте, пані. Я не збираюся слухняно втілювати ваші плани в життя.

　 Марно пробурмотіла Санаторіа, коли образ короля Демонів схлинув у її пам’яті.

　 Санаторія має силу, щоб вести цілу армію демонів.

　 І все ж, навряд чи вона зможе перемогти Короля Демони.

　 Санаторія не думає, що варто дратувати опонента, якого неможливо перемогти.

　 Хоча, навіть якщо вона і буде все виконувати в точності, її просто використовують до самого кінця, потім викинуть.

　 Такой Король Демонов.

　 Отже, вона трохи кориться своїм діям і водночас залишається в межах слухняності.

　 - Хоча може і не зовсім правильно, але я завжди виконую те, що мені призначили. Так може вона пробачить мене?

　 Ніхто не відповів на її монолог.

Інтермедія. Велика війна демонів і людей (часть 2)

　 Форт Дазаро

　 Біля форту Дазаро йде активна перестрілка магії.

　 Людина, яка керує фортом Дазаро - Старий Ронант, найбільшою магою людей, якщо не вважати ельфійських чарівників.

　 І його старанно зайняли підмайстри.

　 Можна сказати, що найкраща команда магів людей зібралася в цьому форті.

　 З другого боку, військо демонів представляє шосту армію Хійю.

　 Хійю теж найсильніший чарівник у війську демонів.

　 І звичайно, група армій, очолювана Хіємою, також добре підготовлена до магічної схватки.

　 Бій йде на рівних.

　 Люди краще використовують своє географічне положення, щоб битися з демонами, які сильніші за них.

　 Демони використовують свою силу, люди за допомогою підготовлених позицій та інших людей - чудово споряджені.

　 Проте яскраві і кольорові постріли магії - це просто шилом.

　 Обидві сторони вираховують час удару Великої магії, що стане козирною картою.

　 У великих битвах, де військо йде на армію, значення Великої магії, яка вбиває цілі армії, важко переоцінити.

　 Це високорангова магія, і якщо це не винятковий маг, то її неможливо активувати самотужки.

　 Отже, потрібні помічники, які вміють використовувати магічну формулу і передаватимуть свою магну енергію, щоб створити таку магію.

　 Крім того, у випадку магії великого радіусу ураження формули настільки складна, що тільки першокласні магі можуть відчути її за допомогою навичок почуття Магічних Формул.

　 За умови, що маг знає, який розділ магії планує використовувати оппонент, його можна перервати або захистити від неї.

　 І притягання магів, які знають всі атрибути стає важливим елементом переміщення військ.

　 Адже хоча Велика магія і має жахливу силу, але її може перервати заклинання.

　 Оскільки для Великої магії потрібно надто багато, її не вдасться використовувати кілька разів.

　 Щоб магія спрацювала, чарівник повинен вкласти у закляття стільки манів, щоб пробити захист ворога; або створити її так швидко, що ворог не зможе захиститися від неї. Або ж перехитрити противника. Для перемоги потрібно зробити щось одне з цього.

　 Тим не менш, сила закляття не так-то легко наростити.

　 Як і швидкість створення магічної формули. Якщо людина стає великим магом, то швидкість створення формул у великих чарівників більш-менш рівна.

　 Отже, ці два пункти рідко ведуть до перемоги.

　 Залишається єдиний шлях, перехитрити ворога.

　 Тут і потрібно використовувати різнотипну нерівну магію проти армії ворога. Це необхідна підготовка, щоб завалити на опонента Велику магію.

　 Для Великої магії потрібно вирахувати ворожу формулу Великого магію і водночас зберегти у таємниці власну магічну форму.

　 Це поле бою, якщо обидві армії покладаються на магію.

　 Так все і повинно було бути.

　 Коли Хійю зрозумів факти, ситуація вже не змінилася.

　 Хійю, який має високі здібності мага, більше зосередився на читанні ворожої Великої магії, ніж на управлінні військами.

　 За звичайних обставин це було б правильно.

　 Але на даний момент оппонентом є досвідчений маг, якого називали найкращим з усіх людей.

　 Хоча у Хію дитяче обличчя і він виглядає молодим, але демон прожив уже дуже довго, адже життя демонів триває значно довше, ніж будь-хто з людей.

　 Але цього разу ворог дуже серйозний.

　 Старий Ронант використовував Велику магію як прикриття, в цей час вибиваючи командний склад армії демонів за допомогою низькорівної магії.

　 Старий Ронант і його підмайстеря присвятили себе вивченню шляхів посилення низькорівної магії.

　 Зазвичай сила низькорівневої магії не така вже й велика.

　 Оскільки її формули не можуть утримати великої кількості манів.

　 Неможливо повністю придушити опірність ворога таким маломощеним чарам.

　 Не більше, ніж щоб завдати легкого поранення.

　 Але це те, що знають всі. А Старий Ронант зміг це спростувати.

　 Він занурився в вивчення способів укріплення магічних формул.

　 Усилена магічна формула може вміщати більше манів, таким чином можна посилити можливості низькорівної магії і зробити з її допомогою те, що вважалося неможливим.

　 Наприклад, демони завдають смертельних ран своїм демонам, які мають велику опірність навіть до низькорівної магії.

　 Старий Ронант навчив своїх підмайстрів цього методу, і вони почали сильно шкодити низькорівній магії.

　 Магія, яка зазвичай повинна була відволікати увагу, стала головною ударною силою.

　 А Велику магію Старий Ронант створював саме так, щоб Хійю не відчував обману і концентрувався на ній.

　 Коли Хій зрозумів, що його військо було настільки великим, щоб ігнорувати його було неможливо.

　 - Прокляття!

　 - Пане Хійю, відступати!

　 Хію поміркував.

　 Якщо він відступить, чи простить його Король демонів?

　 Нереально.

　 Це ж Король Демони, так що прощення не буде.

　 Адже урон — це ніщо в порівнянні з тим, що він поніс.

　 Не можна сказати, що він хоч чогось досяг.

　 Так що йому доведеться відповісти за все.

　 Такою є природа поточного короля демонів.

　 - Відступ неможливо.

　 - Чому? Якщо все так і триватиме, втрати тільки виростуть!

　 - Якщо я кажу, що відступ неможливо, значить воно неможливе!

　 Ад'юрант не знає всього.

　 Він не знає, що Гайю не може заманити відступ.

　 - Я починаю створювати Велику магію. Допоможи.

　 - Навіть якщо вона вдасться, в цьому не буде ніякого сенсу! Треба відступати!

　 - Допоможи мені.

　 Поблизу Хію запала тиша.

　 - Швидко, допоможи!

　 Він у гніві тупнув ногою по землі.

　 Це було останнє, що зробив Хійю.

　 Снайперський постріл магії з відстані пробив лоб Гія.

　 Могутні снайперські постріли, якими бився командний склад демонів.

　 Старий Ронант помітив нерозбериху в рядах ворога і миттєво скористався нею.

　 Це була високоточна снайперська магія, яка могла б змагатися з Великою магією, коли судити за складністю формули та сповненням магічної сили.

　 Вивчення Старого Ронта.

Інтермедія. Велика війна демонів і людей (часть 3)

　 Балто, помічник Короля Демонов

　 ---- --------...-- -- -- ...--..."

　 Я весь час сховаюсь з інформацією, що надходить з фронтів.

　 У кожній армії є солдати, що відповідають за зв'язок, який має навички "Телепатія" високому рівня разом з умінням "Далі спілкування".

　 На основі інформації, яку я отримую від них, я слідкую за ситуацією на фронті і віддаю накази.

　 У Санаторіа друга армія, здається, почала атакувати аногратхів на ворожий форт.

　 Я б ніколи не додумався до такого.

　 Навіть знаючи, що останнім часом у них відбувся "сприйнятливий зв'язок" і можуть виникнути подібні проблеми в будь-який момент. А вона повернула це на свою користь.

　 Природа аногратхів полягає в тому, що періодично їх популяція різко зростає серед людей.

　 Зазвичай вони нешкідливі, оскільки живуть у глибині лісу і їх кількість невелика, але все змінюється після "сплеска народжуваності", коли вони натовпами їдуть на пошуки їжі.

　 Хоча територія, де живуть аногратхи, поширюється як на територію людей, так і на території демонів, все-таки ближче до демонів.

　 Отже, проблема від сплеску народжуваності зазвичай є у демонів.

　 А Санаторіа змогла використати цих монстрів до своєї вигоди.

　 Зазвичай це не буде використовуватися, оскільки можна і самому стати метою атаки.

　 Так що вона теж ризикувала.

　 Когу з третьої армії і Вратх із восьмої перемогли.

　 Хійю з шостої армії та Меразофіс, четверта, навпаки, були переможені.

　 Меразофіс відступив після поранення, але його життя не було в небезпеці.

　 А от Хію було вбито.

　 На даний момент з генералів це єдина втрата.

　 Що ж щодо інших, там битва ще продовжується.

　 Але, здається, ми програємо.

　 Форт Кусоріон, який атакований першою армією під командуванням Агни, є важливою основою охороняючий походи до Ренгзантської Імперії людей.

　 Зазвичай сюди направляють вправних воїнів.

　 Зрозуміло, що там виникли проблеми.

　 Дарадо з п'ятою армією, схоже теж програє.

　 Хоча здається, що поки бій йде на рівних, але його повільно випускають з позицій.

　 І найбільша проблема у сьомій армії, яку веде Блоу.

　 Там виявився герой.

　 Хоча сили армії рівні, але якщо Герой і його команда атакують, то зупинити їх не вийде.

　 У найгіршому випадку вони можуть прорватися до штабу, де знаходиться Блоу.

　 - Чудово, чудово. Куро думає так само?

　 Пані, яка сиділа на троні не без вишуканості, заговорила з чорним лицарем, який стояв поруч із нею, в той час як я роздам доручення.

　 - А, так.

　 - Куро, ти такий грубий. Хіба не можна сказати це трохи галантніше?

　 - Не бачу в цьому сенсу.

　 - Бі-бе-б.

　 Таке безтурботне спілкування, неначе війна не йде.

　 Ні, Куро поводиться серйозно, а пані - це сама безтурботність.

　 - Тим не менш, командира другої армії, як її там? А не важливо. Цей суккуб... Вона зробила цікаву річ. Використовувати мавп таким чином, значить? Угу, угу.

　 Пані закивала, посміяючись.

　 - Так зійде?

　 - Хм? Так, зійде. Всі люди померли, хоча у нас немає втрат.

　 - Зрозуміло.

　 - Ось це правильно. Головне, щоб смерть продовжувалася і не була важливою для людей чи демонів.

　 Мурашки пробігли по моїй спині від цих слів.

　 Як я і думав, вона бачить в нас тільки наживку.

　 Ніяких відчуттів. Я думаю, як тільки ми станемо не потрібні, вона від нас відразу звільниться.

　 - Куро, здається, тебе це непокоїть?

　 – Да.

　 - Само собою. У будь-якому разі, війна цього разу почалася з твоєї неростопності.

　 Моє тіло на мить завмерло, а я почав відчайдушно прислухатися.

　 Про що це вони?

　 Війна затіяна Куро?

　 Я не розумію, що це таке.

　 Про що вони говорять?

　 - Так, все через мою наївність.

　 - Ага. А мені доводиться за тобою прибиратися? Треба бути вдячним.

　 - Не можу бути вдячним. Так, це необхідно. Але мені не подобаються ваші способи.

　 - Знову двадцять п'ять, чому ти не розумієш, що все неможливо зупинити так просто, оскільки це тягнеться вже занадто довго.

　 - Можливо і так.

　 - Все саме так. Гаразд, вагатися весь час, це так схоже на тебе.

　 Я роблю вигляд що працюю, в цей час слухаючи їх спілкування.

　 Треба отримати хоча б крихти інформації.

　 Якщо так подумати, то може пані і Куро не в дуже хороших відносинах?

　 Хоча до відкритого зіткнення ще не дійшло, атмосфера накалена настільки, що залишилося зробити лише один крок.

　 З іншого боку, дивно говорити про такі речі в моїй присутності.

　 Можливо, вони думають, що проблеми не будуть навіть тоді, коли я почую. Чи це просто пастка, створена для мене?

　 Не можу вирішити.

　 - Гаразд, скільки ви вже досягли? Балто, можеш передати всім наказ про відставку.

　 - Так, зрозумів.

　 Я вражений до глибини душі, але як і раніше не дозволяю виплеснутися емоції назовні.

　 Відступ?

　 Хоча ми не в дуже доброму становищі, все одно відступати рано.

　 Які причини для відступу?

　 - Єдиною метою зараз є Герой. Поки ми можемо його вбити, решта не має значення.

　 Пробурмотіла пані, наче відповідаючи на мої думки.

　 Вбити Героя?

　 Але Герой все ще живий.

　 А якщо його не вб'ють?

　 - Не про що хвилюється. У всякому разі поки Широ там. Будь це Герой або хто ще, ніхто не зможе перемогти мою геніальну Широ.

　 Пані сказала це з цілковитою впевненістю.

　 Дівчина, яку звуть Широ, керує 10 армією, яка зараз знаходиться там же, де Блоу і Герой.

　 - Поки Широ там, героєм не повернутися живим. Абсолютно вірно.

　 Коли пані, яка сказала це і засміялась, мене охопило погане передчуття.

Інтермедія. Велика війна демонів і людей (часть 4)

　 Джулиус, Герой.

　 ---- --------...-- -- -- ...--..."

　 Я рублю демонів навідмашь.

　 Ми атакуємо армію демонів з флангу, зробивши вилазку з оточеного форту.

　 Спочатку ми оборонялися в форті, але оскільки ситуація погіршувалася, то вирішили напасти.

　 Навіть якщо ми й в змозі битися далі, то інші загони здається, що сили вже на вихід.

　 Саме тому нам треба спробувати розбити армію демонів.

　 Якщо все вийде, то ми зможемо пробитися і дістатися до командувача демонів.

　 А потім, якщо нам вдасться його вбити, вся війна може піти по іншому сценарію.

　 Демони біжать на мене, кричачи щось своєю демонською мовою.

　 Я не знаю, що він зараз кричав, та це і неважливо, і розрубав демона на дві половинки.

　 Так ми і просуваємося вперед.

　 Демони переді мною намагаються вибудувати стіни щитів.

　 Я мастила мечем з боку в бік, не знижуючи швидкості.

　 І демони, що стоять за щитами розпадаються на дві частини разом з ними.

　 Я розрубаю кожного демона, який атакує мене наполами.

　 І я бачу, як демони починають вагатися.

　 - Уйди з дороги! Я не буду переслідувати тих, хто відступить!

　 Я закричав, не сподіваючись надто багато.

　 Але жоден демон не побіг.

　 - Послухай, Джуліус. Я думаю, вони не розуміють, адже ти говориш мовою людей.

　 Хірінф помітив це спокійно, а я трохи сконфузився. Навіть те, що зараз йде бій, не є виправданням.

　 - Але ти погрожував ефектно.

　 Якщо подивитися, то хоч демони і оточують нас з усіх боків, але ніхто не поспішає йти в атаку.

　 - Їх лякає твоя надзвичайна сила.

　 - Якби вони втекли тільки від цього, то й розмов би не було.

　 Як і у відповідь на мій бормот, демони стали прорепетирувати його.

　 І звідти вийшов демон.

　 - Ти герой?

　 - Не думав, що хтось із вас може спілкуватися мовою людей. Все вірно. Я герой. Джулиус Заган Анарейх.

　 Демон кивнув і повільно витягнув меч з піхви.

　 - Я командую сьомою армією Блоу. Герой, пропоную чесної бою!

　 - Приймаючи виклик.

　 Ми дивимося один на одного.

　 Демони навколо і мої товариші, затамували подих та спостерігали один на мій зв'язок з генералом демонів.

　 Першим рушив Блоу.

　 Діагональний удар з плечей.

　 Я помахнув мечем, паруючи його.

　 Два меча схрестилися.

　 Хоч я і рубав з усієї сили, але перерубати меч Блоу не вдалося.

　 Я просто відкинув Блоу чистою силою.

　 - Ого, демон зупинив удар Джуліуса.

　 - Цей демон сильний як монстр.

　 Я пішов за Блоу, який втратив рівновагу.

　 Він намагається ухилитися від атаки мечем, бо вирішив що підставлятися не варто.

　 От тільки він не зможе уникнути ось цього.

　 Я випустив Святу Світлу, який обкутав меч.

　 Святий Світ додав до рубальної атаки мого меча ще й ударну хвилю, яка вдарила Блоу, який у цей момент ухилявся від мого меч.

　 Дивно, але Блоу зумів прикритися мечем як щитом.

　 Блоу зумів повернути собі рівновагу.

　 Я знову кликав до Святого Світу.

　 Випустивши одночасно 10 сфер Св. Світла.

　 - Здається, Джуліус взявся за нього серйозно.

　 - Це означає, що ворог по справжньому небезпечний.

　 Сфери світла ширяли навколо мене.

　 Я дав кожній з них вказівки.

　 І випустив їх у Блоу.

　 Всі сфери світла почали рухатися один раз.

　 Вони будуть переслідувати ворога, як би він не ухилявся.

　 Блоу, здається, вирішив перехопити наближення сфери.

　 Перша сфера зіткнулась з його мечем.

　 У той же момент сфера Святого світла випустила руйнівну силу.

　 Вибух вдарив прямо в Блоу і його сміливо геть.

　 Після цього позосталі сфери закінчили роботу, не знаючи пощади.

　 Я оглянувся навколо, тримаючи в руках меч.

　 Демони зрошені.

　 Мої товариші спокійні, наче вони і не сумнівалися в результаті.

　 - Я-я ще не переможений.

　 Я подивився туди, звідки походив голос.

　 Як не дивно, але Блоу зміг встати попри те, що все його тіло залито кров’ю.

　 Через мить рани закрилися.

　 Але не схоже, що він використовував магію.

　 Мабуть, він використовував або навички "Магічне лікування", або вміння "Лічення здоров'я".

　 - Не варто так напружуватися. Ти вже повинен був уловити різницю в наших здібностях.

　 - Я все ще не програв! Якщо я повернуся додому після такої поразки, то не зможу дивитися братові в очі!

　 Зрозуміло, що цей демон має старшого брата.

　 У мене теж є.

　 Але якщо запитаєте мене, який з братів близький, то я відповім, що цінніший за всіх мій молодший брат - Шун.

　 Я сам старший брат і впевнений, що той інший хотів би повернути його молодшого брата неушкодженим додому.

　 Упевнений, він думає так само.

　 - Якщо у тебе є брат, то тим більше тобі треба вижити. Відведи армію, і я не буду вас переслідувати.

　 - Я не можу відступити!

　 Блоу кинувся в атаку.

　 І відразу ж удар мечем я відкинув Блоу знову на землю.

　 Енергія Святого Світу безжалісно мучить тіло Блоу.

　 Але він як і раніше знову встає.

　 Знову і знову.

　 І ось, врешті-решт досягне межа.

　 Лікування Блоу припинилося.

　 - Все скінчено.

　 - Ще ні.

　 - Все скінчено. Я попереджав тебе. Але ти впертий замість того, щоб прийняти поразку.

　 Я повільно наблизився до Блоу.

　 Повільно підняв свій меч і вдарив їм вниз.

　 – Прокляте. Б.,рат.

　 Останні слова він прошепотів демонською мовою.

　 Але я якось їх зрозумів.

　 Мене наповнила гіркота.

　 Але співчуття - це те, без чого можна обійтися з ворогом.

　 Всі демони мовчать.

　 Від них відлучилася фігура.

　 Вся в білому.

　 Яку можна описати тільки так - біла дівчина.

　 І її закриті очі почали повільно відкриватися.

Інтермедія. Велика війна демонів та людей (часть 5)

　 Форт Кусоріон

　 Вираз обличчя командувача першої армії Агни став жорстким, коли він подивився на поле бою перед собою.

　 Військові умови не приносять йому жодної користі.

　 Хоча все виглядає як одна сторона, то інша сторона перемагає, але якщо готувати прямо - атаку демонів, вона затримається.

　 Форт Кусоріон — це найважливіший пункт, який нанесли демони.

　 Не буде перебільшенням сказати, що цей форт закриває межу між людьми й демонами.

　 Навіть якщо всі інші форти впадуть, не перемігши тут, просунутися далі буде неможливо.

　 Це падіння означатиме, що люди не змогли зупинити вторгнення демонів.

　 Це надважливий напрямок.

　 Так що і солдати, його захищають - кращі з кращих серед людей.

　 Навіть звичайний солдат звідси легко міг би зайняти місце генерала в якійсь маленькій країні.

　 З другого боку, у першій армії демонів, яку привів Агна сюди, також зібралася суцільна еліта.

　 Героя і Короля демонів, можна сказати, зібралися у форті найкращі сили обох сторін.

　 Демони вважаються сильнішими за людей.

　 Але Аґна думає інакше.

　 Хоч і не можна сказати, що це зовсім не правда, але й правдою це теж назвати складно.

　 Різниця між людьми і демонами - це різниця у показниках статусу.

　 Загалом рівень демонів вищий, ніж у людей.

　 Але це і все.

　 Навіть якщо сказати, що рівень демонів високий, існує індивідуальна відмінність.

　 Якщо це слабкий демон, то знайдеться і людина сильніша за нього.

　 Крім того, в уміннях відмінностей немає.

　 І вміння впливають на бойові сили набагато сильніше, ніж статус.

　 Хоч і тут все залежить від кожного конкретного індивідуму, але якщо брати взагалі, то можна сказати, що особлива різниця і немає.

　 Якщо дивитися лише за показниками, то монстри навіть більші від демонів.

　 Проте, монстри також відрізняються рангам і якщо це не ходячий катастрофа, то можна перемогти.

　 Адже якщо у монстрів немає інтелекту, то вони не отримують потрібних навичок самі.

　 У демонів і людей немає вроджених навичок, на відміну від монстрів.

　 Але з іншого боку - вони можуть використовувати свої знання та навички, тренуючись.

　 І добре підібрані навички стають зброєю, яка дозволяє перемагати монстрів з народженням. Адже у монстрів вміння з'являються або просто в силу їх природи, або випадково при енергійних діях.

　 Тільки так можна подолати різницю у показниках.

　 Між демонами й людьми немає такої великої різниці, як прийнято вважати.

　 Як тільки порівняються монстри, вони ледь помітні.

　 І немає взагалі ніякої різниці у навичках.

　 Кажуть, що демони сильніші - можна, але висновок, який Аґна зробив після багатьох боїв з людьми - різниця ця не істотна.

　 Крім того, оскільки демони живуть довше, то їхня плідність менша за людей.

　 Людей більше, а демони сильніші.

　 Обидві сили врівноважують один одного.

　 Так що в цій війні, де люди воюють на заздалегідь підготовлених позиціях, люди у більш вигідному становищі.

　 Завдяки форту армії демонів не можуть напасти так, як хотіли б.

　 Якщо подивитися на сили людей, які ховаються за стінами форту, то їхні втрати можна сказати, мізерни.

　 Хоча захисні стіни мало-помалу руйнуються, але якщо все так і триватиме, то дисципліна в армії Аґни розвалиться раніше, ніж упадуть мури.

　 Аґна так і не зміг придумати ефективного плану, поки оглядав позиції.

　 Вони тримаються зубами за землю.

　 Вони захищають форт, не покладаючись на якісь хитрі схеми.

　 Усі їхні тактики ґрунтуються на досвіді і знанні, які нагромадилися протягом багатьох років бою.

　 Це встановлена тактика оборони, адже вона рідко дає осучки і якщо атакувати безшумно в лобі, то буде суворо покаране.

　 Можна зламати цей захист яким-небудь підступним способом.

　 Однак Аґна вже старий генерал.

　 Наскільки він хороший, дотримуючись загальноприйнятих схем, такий самий поганий у самостійній тактиці.

　 Все одно, Агна чудовий воєначальник і викарабався з таких передряг, в яких будь-який інший здався.

　 Багато хто вважає його великим полководцем, який має дар передбачення - результатом великого досвіду і точного планування.

　 От тільки бій як і раніше йде все гірше і гірше.

　 У той час він виконав наказ про відхід.

　 Агна збирався виконати наказ негайно.

　 Навіть якщо і продовжувати бійку, то це не принесе жодної користі, а втраті виростуть.

　 Однак відступ не вдалося.

　 Оскільки несподівано з’явився гігантський монстр.

　 – К-Королева Таратектів!

　 Агна мимовільно витягав очі.

　 Монстр міфічного рангу, якого Аґна навіть не бачив ніколи, хоча й прожив довге життя.

　 Найсильніший павукоподібний монстр у світі, кажуть їх всього п'ять штук.

　 Ніщо не віщувало що Королева Таратектів з'явиться на полі бою.

　 - Не може бути! Як вона сюди потрапила?

　 Їх лише п'ять.

　 І навіть найближча з них повинна бути дуже далеко від форту Кусоріон.

　 Це нереально, так несподівано з'являється, скільки ні ламай голову про це.

　 Агна взяв себе в руки і намагався тверезо оцінити ситуацію.

　 Найважливіше те, що Королеві Таратектів з її величезними розмірами неможливо сховатися від солдатівських очей і з'явитися як грім серед ясного неба.

　 У такому випадку відповідь лише одна.

　 Телепортація - за допомогою магії простору.

　 І, наскільки відомо Агне, лише одна істота здатна контролювати Королеву Таратектів і переносити величезні маси "Простеленої магії".

　 Усмішка особини, яка має демонів, з’явилася в свідомості Агни.

　 - Зрозуміло. Здається, я відслужив своє, так? Король демонів...

　 І міфічний монстр, чия небезпека перевищує рівень S почав різанину всіх, незважаючи на те демон це або людина.

　 У цей день форт Кусоріон впав, не залишивши навіть уламків.

Інтермедія Ш.017. Голос, який повідомив про катастрофу

　 Після нападу Юго я жив мирно.

　 Хоча мої думки трохи змінилися.

　 Мені не варто думати, що цей світ такий же як Японія.

　 Це небезпечний світ, в якому будь - коли може виникнути небезпека.

　 Але мені не хочеться змінювати свій світогляд.

　 Хоча може це і наївно, враховуючи все що сталося, але я не можу відкинути ті моральні принципи, які існували в Японії.

　 Тому я не хочу ставати вбивцею, який вбиває всіх праворуч і ліворуч.

　 Але в будь-якому випадку, мені треба вміти захистити себе самому.

　 Люди, що оточують мене, були занепокоєні атакою на Юго.

　 Хоча я вже дорослий, але Катіа і Юрі дуже турбуються про Сую.

　 Особливо стривоженим був напад Катіа, що здивувало мене.

　 - Коли я почула, що на тебе напали, я була в жахливому становищі.

　 Ось що я почув від неї.

　 Але я б відчув те ж саме, якби хтось напав на Катіа.

　 Коли я сказав це, вона отруїла щось, опустивши очі вниз.

　 - Серйозно? Я що, серйозно... Ні, мені почулося, так?

　 Чорт забирай, що відбувається?

　 Навпаки, це її стан починає турбувати.

　 І я, по суті, сам став причиною її занепокоєння.

　 Якби сенсей не поспішила на допомогу, Юго вбив би мене.

　 Коли я думаю про це, мені стає страшно.

　 Мені страшно вмирати.

　 І я вирішив стати сильнішим.

　 Хоча я до цього робив багато зусиль для поліпшення своїх показників, але тепер я взявся за справу серйозно.

　 Використовуючи окуляри навиків, які я зберіг до цього в недоторканості, я купив ті навички, що були хорошими і почали їх прокачати.

　 Битися з монстрами - теж частина занять в класі.

　 Раніше я тільки тренувався, але не мав ніякого бойового досвіду - але тепер перемагав їх легко.

　 Крім того, вони дають окуляри досвіду.

　 А оскільки я отримую досвід, мій рівень зростає.

　 Я більше не перший рівень, як було під час нападу Юго.

　 Коли тіло зміцнялося, мій статус, який раніше схилявся в сторону магії, прийшов у рівновагу.

　 З сильним тілом фізичні показники догнали магічні.

　 Таким чином і меч та магія обидва досягли рівня, який можна назвати першокласним.

　 Але я все одно не припинив тренування.

　 Я став сильним.

　 Я це відчуваю.

　 Але я знаю того, хто сильніший за мене.

　 Не думаю, що зможу досягти його рівня.

　 Але я хочу, нехай ненамного, але наблизиться до його сили.

　 Я стану сильним і можливо моя мрія здійсниться.

　 Спершу я хотів стати сильним, щоб захистити себе.

　 Але тепер я хочу ще й захистити тих, хто дорогий мені.

　 Хоча поряд зі мною немає слабких людей, навіть Суї не назвеш слабою.

　 Але все одно, я хочу стати сильнішим, щоб допомогти, якщо щось трапиться.

　 Крім того, я хочу захищати не тільки близьких.

　 Починаючи з Палтона, є студенти, чиї повагу до мене мало-помалу стали приятельством без натяку на їхню власну вигоду.

　 Хоча ми з ними не настільки близькі, щоб назвати нас друзями, я хочу захистити їх, якщо це в моїх силах.

　 Останнім часом я починаю думати, що напевно це саме те, як відчувають всі королівські особини.

　 Цікаво, що брат Джуліус теж це відчуває?

　 Думаючи так, мені здається, що я ще ненатого наблизився до нього.

　 Я не зустрічався з братом відтоді, як вступив до академії.

　 Не знаю, чим він зараз зайнятий.

　 Хоч я чув про якісь проблеми з демонами на кордоні, але в академії досить складно отримати останні новини.

　 Найімовірніше, він зараз воює з демонами.

　 Хоча про брата і не варто хвилюватися, все ж демони непокоять мене.

　 Цікаво, це через дії демонів сэнсей більше не з'являється в класі?

　 Раніше вона час від часу забігала на вивчення, але впродовж останнього року її майже не було видно.

　 Тим не менш я зустрічав її в академії, так що вона все ще використовує її як свою базу, але ось чим вона весь час займається - я не знаю.

　 І якщо говорити про тих, хто не з'являється в класі.

　 Юго теж не з’являвся після того нападу.

　 Я навіть не знаю, в академії він ще чи вже ні.

　 Хоч я й чув, що він був у академії після того випадку, але ось уже кілька років, як про нього не слух і дух.

　 Можливо, він вже давно покинув академію.

　 Чесно кажучи, я трохи турбуюся про Юго після того інциденту.

　 Звичайно, я не пробачив йому.

　 Але з іншого боку, я трохи співчуваю йому.

　 Він так хотів влади і сили, а втратив все.

　 Я впевнений, що для нього, який вважав, ніби сила це все, втратити силу і насправді означало втратити усе.

　 Хоч я і знаю, що це трохи наївно, але я не можу не жаліти його.

　 Оскільки ні синсея, ні Юґо не мають, щодня в академії панує спокій.

　 Я відвідую заняття, розмовляю з Суе. А якщо не маю часу - тренуюся.

　 І так кожен день.

　 Було настільки спокійно, що я почав сумніватися, чи демони взагалі становлять хоч якусь загрозу.

　 [Услова виконано. Звання "Герой" отримано]

　 [Як ефект звання "Герой", навички " Герої 1ур" і "Свята магія-1р." отримано]

　 Голос неба розірвав мої мирні роздуми.

　 - Що?

　 Оскільки в цей момент я був у класі, мій збентежений вигук привернув до мене більше уваги, ніж хотілося б.

　 - Шановний Шурейн, щось сталося? Може, щось незрозуміло?

　 Вчитель, який вів урок, запитав мене.

　 Слова вчителя пройшли повз мою свідомість.

　 - Шановний Шурейн? Шурейн!? Що сталося?

　 Можливо, вони думали, що мені стало погано.

　 Хіба це не дивно?

　 Тільки одна людина має право носити звання Героя.

　 І є тільки один Герой, якого я знаю.

　 Не можна відмовитися від звання, після того як воно отримане.

　 Інакше кажучи, це означає, що звання Героя не може нічого зробити.

　 Поки людина жива.

　 Іншими словами, це саме те.

　 Саме так і сталося.

　 Я не можу повірити.

　 Я не хочу в це вірити.

　 Але це звання видно в моєму статусі.

　 У цей день Герой помер і Ґерою народився.

Інтермедія. Секрети великої війни демонів та людей

　 - Що, вторгнення демонів не зупинилося?

　 - Рано чи пізно це станеться. Останнім часом Король демонів поводиться зовсім інакше, ніж нам хотілося б.

　 - І які втрати у обох армій?

　 - Жахливі. Для людей найбільшою втратою, мабуть, є втрата Героя. А демони в цьому шаленому виступі взагалі втратили майже всіх.

　 - Це знову адміністратори смикають за ниточки?

　 – Да. Я ніколи не думав, що Королева Таратектів з'явиться на полі бою. Мабуть, це був один з козирів Короля Демони.

　 - А випадково її закинули не для вбивства генерала Агни?

　 - Я не знаю, чи з'явилася зв"язок між нами, або було вирішено знищити Форт Кусоріон разом із людьми і демонами.

　 - У всякому разі ми втратили одного з наших агентів.

　 - Це так. З іншого боку, вийшло серйозно поранити Королеву Таратектів. Тому на якийсь час вона виведена з ладу.

　 - Якщо ми хочемо знищити Короля Демони, хіба зараз не той час?

　 - Ні. Навіть без неї, Король демонів нам не по зубах. Краще вважати, що ми просто зменшили її силу і обмежили можливості.

　 - І до якої міри?

　 - Одна з головних фігур короля Демони, Широ, дуже сильна. Ніколи б не подумав, що вона зможе перемогти Героя.

　 - Герой цього покоління був слабкий?

　 - Він не був слабкий, але і сильним його було важко назвати. Я б сказав, звичайний Герой.

　 - Зрозуміло. Шун, звичайно, буде засмучений.

　 - Ми поспішаємо покінчити з його горем. Не забувай про це.

　 - Я розумію. До речі, а хто став новим Героєм?

　 - Я ще не знаю. У будь-якому випадку, десь з'явиться він повинен. А ми повинні знайти його раніше, ніж Король Демонів і всі інші.

　 - Було б непогано, якби до моїх навичок додався і звання.

　 - Рано чи пізно це станеться. Навички легко перестрибують від одного до іншого.

　 - Взагалі-то мені не хотілося б залежати від навичок. Щоразу, як я використовую їхню силу, залишається таке неприємне враження.

　 - Навички це просто сила, без обмежень. Хоч би чим керувала Адміністратори, немає потреби відчувати відразу до будь - якої обмеженої сили.

　 - Хоча я все розумію, але нічого не можу з собою вдіяти.

　 - Я тебе попереджу, просто на всяк випадок. Навіть якщо вони тобі огидні, не роби таких дурних речей знову, як ти зробила нещодавно, добре?

　 – Да. Я не зроблю цього в будь-якому випадку.

　 - Сподіваюсь, що так. Коли йдеться про ваших колишніх учнів, то ви завжди дієте надто необачно.

　 - Я вчитель.

　 – Ха. Ну ладно. Оку, ти продовжуєш працювати в парі з Лесотоном.

　 – По-онятиненько.

　 - І залиш цей тон, коли говориш зі мною.

***** * ЛИСТОПАТА

　 - А дійсно треба було закидати "Це"?

　 - Що "Це"? Не розумію про що ти. Якщо ти не скажеш, що за "Це", я не зможу тобі відповісти.

　 – "Це" - Королева Таратектів.

　 – А-а-ак, великий паучок. Яка ж дивовижна ситуація, що несподівано опинилася на полі бою.

　 - Не корчи з себе дурочку.

　 - Куро, мені страшно. Широчка, спаси мене!

　 – ...

　 - Широчка, можна було і показати хоч якусь реакцію.

　 - Не намагайся змінити тему.

　 - А хіба не все гаразд? Адже такі речі це дрібниці, вірно?

　 - І це дрібниця?

　 - Так. Що? Куро, тільки не кажи мені, що ти сердишся через таку крихту.

　 - Ти хоч уявляєш, скільки через неї було жертв?

　 - Без поняття.

　 - І ти думаєш, що всі проблеми можна вирішити просто їх проігнорувавши?

　 - Куро, думаєш ти вибрав правильну лінію для розмови зі мною?

　 - Що ти маєш на увазі?

　 - "Проблеми можна вирішити, просто їх знехтувавши", хіба такі речі повинна говорити така незріла особистість?

　 - Про що ти говориш?

　 - Ти чудово розумієш про що я, вірно? Правда, яку забув цей світ. Люди, які всі забули і живуть у своєму задоволення.

　 - Це...

　 – Куро, нет, Адміністратор Гуиридиез. Саме тому що ти такий адміністратор, мені доводиться робити такі неприємні речі, наприклад стає Королем Демони. Так що у тебе немає права говорити щось про мої дії.

　 – Но...

　 - Але що? Все одно вже занадто пізно. Люди, демони і навіть ельфи, які всі намагаються робити сповідь, усі вони винні. Я просто повинна змусити їх розплатитися за нагромаджені незаплачені рахунки. І якщо ви зараз кажете, що це було надмірно, то що будете казати в майбутньому?

　 - Тобі цього мало?

　 - Мало. Цього точно мало. Мені доведеться розширити війну ще більше. Мені треба змусити цей світ страждати ще більше. Якщо цього не зробити, то баланс в нього не повернеться.

　 - Що станеться з цим світом, якщо ти ще більше озлобишся?

　 - Нічого з ним не буде, але якщо вже говорити, то може я непогано розважаюся?

　 - Ах ти ...

　 - Що? Куро хоче перейти на інший бік? Знаєш, я не проти.

　 - Ти що, не розумієш? Навіть ти не зможеш перемогти мене.

　 - Звичайно, я це розумію. Я навіть скажу більше. Можеш робити все, що захочеш, якщо виступиш проти мене.

　 - Що ти запланувала?

　 - Мені що, тобі все розжовувати? До речі, ти ніколи не думав, що необмежена доброта і всемогутня дурість - це синоніми?

　 - Я так не думаю.

　 - Ой, правда що. Але хіба ти не пам'ятаєш? Ті, хто виявляє доброту до інших, не багато коштують.

　 - Мене ця доброта врятувала. І це означає, що ти заперечуєш нас.

　 - Все вірно. Тут ми вороги.

　 - Здається, ти не збираєшся відступати?

　 - Неа.

　 – Добре. Я на твоєму боці ...поки.

　 - Як і очікувалося від Куро! Ти такий чуйний!

　 - Але коли наші шляхи розійдуться, піду я не просто так.

　 - Я знаю. Сподіваюся, цей час ніколи не настане.

111. Смачна їжа

　 - "Хі-хі-хи. Ви, хлопці, були грізними ворогами. Я визнаю це. Вам навіть вдалося подряпати мене. Звичайно, смертельна битва. Ця битва варта такої назви. Однак, всі ваші зусилля виявилися марними проти мене. Му-ха-Ха-ху! Так, я перемогла! Сьогодні, в цей день, ваші тіла хлопці розділяють на знак вашої повної поразки, швидко і енергійно!"

　 Контролююча-тело якась дивна.

　 Що з нею сталося?

　 Чи вона така щаслива?

　 - "Контроліююча інформація, коли це вона встигла злетіти з котушок?"

　 Тс-з!

　 Гарні дівчата не повинні дивитися на таке!

　 - "Зрозуміло. Отже, Контроліруючатело закінчила свій шлях".

　 Так, все так і є.

　 Тому ми повинні старатися, щоб її ніколи не забули.

　 - "Контроліруючатело, я ніколи тебе не забуду, ну може якщо тільки хвилини через три!"

　 В точку.

　 – "Достаті... Я хочу їсти..."

　 Може, ти встиг забути про Контроліруючу-тело?

　 - "Ні, звичайно, як я могла".

　 - "Агов, а вам не здається, що ви почуваєтеся до мене трохи по-свинськи?"

　 - "Контроліруючатело!?"

　 Не може бути, ти прийшла в себе!

　 - "Ні, хіба це можливо? Якщо я прийду в себе, то стану такою ж дурною як ви".

　 А?

　 - "А в чому різниця?"

　 - "Гей, давай поговоримо".

　 Ми пошуміли ще якийсь час.

　 Гаразд, нічого не поробиш, раз Контроліруюча-тело завелася.

　 У будь-якому випадку, зняти шкури з Огньоного Драконоїда нарешті завершено.

　 Як Контролітуючий-тело і сказала, це була складна битва.

　 Я маю на увазі зняття шкури з Огньоного Драконоїда і трьох вугрів.

　 Це було дуже складно.

　 Скажімо прямо.

　 Час, затрачений на зняття шкури, більше ніж час, витрачений на саму битву.

　 Гаразд, я не знаю точно, оскільки у мене немає годин, можливо все і навпаки, тому що під час бою я була повністю зосереджена на самому бої.

　 Крім того, хоча це було складно, але всім цим займалася Контроліруючатело.

　 А в цей час Контроліруюча-магію і я, контрулююча-інформація разом наполегливо працювали над прокачанням навичок, ну і по ходу справи небагато базікали.

　 Хоча Контроліруюча-тело втомлювала і час від часу просила її підмінити, але відповідь природно була - ні.

　 Оскільки Контроліруюча-тело це частина мене, а на всіх трьох у нас тільки одне тіло, факт залишається фактом - я дуже втомилася. Але проблема навіть не в цьому, а у відчуттях.

　 Почуваюсь як дитина, яку змушують виконувати домашнє завдання.

　 - "Ха. Але все одно, я змогла це зробити".

　 Вітаю!

　 - "Вітаю!"

　 - Дякую. Дякую!"

　 Що ж, приступимо до обіду.

　 - "Так, я так довго цього чекала!"

　 - "Соміки, вугри і Огнений Драконоїд".

　 Його смак після еволюції, мабуть, стане кращим!

　 - "Після їжі напевно я скажу "Це було дуже смачно!"

　 – "Плохо. Якщо ти так говориш, то буде навпаки".

　 Так, настав час спробувати!

　 Угу.

　 Мм?

　 Хмм.

　 – "транно".

　 - "З одного боку не можна сказати, що це не смачно, але з іншого боку і не так щоб дуже, складно описати..."

　 Все так, схоже на лосося, тільки без смаку.

　 - "Ага, так".

　 - "Звичайно, якщо додати до цього м'яса соєвий соус, то страва стане абсолютно іншою".

　 А в цьому світі є соєвий соус?

　 - "Я думаю, ні".

　 - "Для японця життя без соєвого соусу беззмістовне".

　 Я думаю, що анім і соєвий соус - це найкраще в Японії.

　 - "Хоть я ніколи не була гурманом, коли була людиною, але це з'ясувалося тоді, як я стала павуком".

　 - "Так, японська кухня справді прекрасна".

　 Не здавайся!

　 - "Контроліруюча інформація?"

　 У цьому світі має бути соєвий соус!

　 Просто можливо поки не сезон для нього!

　 - "Навіть якщо і не сезон, все одно повинна бути смачна кухня..."

　 – "Все вірно. До цього ми їли тільки монстрів, сирими..."

　 По-перше, чи можна взагалі називати монстрів їжею?

　 - "Ха!?"

　 - "Щоб сформулювати таке, та ти геній!?"

　 О, да.

　 Який ще геній.

　 – "Серйозно? Оскільки я геніальна, то мені просто робити все що завгодно!"

　 Так!

　 Сьогодні, в цей день, у цю секунду я оповіщаю своє рішення!

　 Я виберуся з Великого лабіринту Елро для того, щоб їсти пристойну і правильно приготовану їжу!

　 - "Ого!"

　 Мені набридло їсти монстрів, адже вони не смачні!

　 - "А мені набридло, що м'ясо у них погано пахне!"

　 - "А мене нудить від їх отрути!"

　 Яке ж чудове життя!

　 - "Більше смакняшки!"

　 - "І іноді щось солодке!"

　 Так, я хочу з'їсти чогось солодкого.

　 - "Ой, я хочу шоколадку"

　 - "На скільки шоколаду не знаю, але ось фрукти повинні бути..."

　 А-а-е, я ніколи про це не замислювалася раніше, а тепер не можу перестати думати про нього.

　 - "Моє тіло хоче цукру!"

　 - "А якщо Контроліруюча-тело так говорить, значить нашому тілу дійсно потрібен цукор".

　 Так.

　 Наша мета стати Арахнідом якомога швидше.

　 – "А. Гаразд, годиться".

　 - "Значить, ти думаєш почати спілкуватися з людьми".

　 Зрештою, ви ж не хочете їсти монстрами до самої смерті?

　 - "Я точно не хочу!"

　 - "Я хочу їсти смаки!"

　 Ти впевнений?

　 Те, що готують люди, повинно бути набагато смачнішим за сирі монстри!

　 Мені треба перестати бути павуком!

　 - "Узагальне-то Арахнід теж павук".

　 - "Так, але якщо ми станемо Арахнідом, то чи зможемо ми розмовляти з людьми?"

　 Ну, доведеться використовувати нашу силу духу.

　 - "Згадай мої низькі можливості спілкування".

　 - "Агов, я не можу згадати мою останню розмову з людиною коли ще була особою..."

　 До речі, а коли це було?

　 - "Так давно, що я вже і не пам'ятаю".

　 - "А ти взагалі як, зможеш?"

　 З-зберімося з духом.

　 - "Я в тому розумінні, чи знають місцеві жителі японські?"

　 Ой.

　 – "Ой".

　 - "Здається, майбутнє - це суцільні проблеми".

112. Монстри, які раптово втратили запал

　 У спілкуванні з людьми, очевидно, будуть проблеми.

　 Мені навіть через Інтернет з ними було важко спілкуватися.

　 Мабуть, мої здібності до спілкування - нижче плінтусу?

　 Ха, ніколи б не подумала, що буде стільки перешкод щоб просто смачно поїсти!

　 Гаразд, не час впадати у розпач.

　 Навіть якщо я і кажу, що моя мета Арахнід, але до цього ще так далеко.

　 У будь-якому випадку, для початку потрібно вибратися з середнього рівня.

　 Після того як я з'їла Огненого драконоїда, я поїдала і трьох вугрів.

　 Хоча полум’яний драконоїд вищий і більш високий, угорник набагато смачніший.

　 Хіба це не деградація?

　 Як і очікувалося, "Насилення" досяг максимального рівня, оскільки кількість з'їденого було величезним.

　 Я думала, що максимум буде рівний 1000, але виявилося, я можу накопичити до 1100 одиниць.

　 Здається, що після еволюції кількість запасів зросла ще.

　 Оскільки у мене забагато запасів, я активувала "Бойовий дух" і "Силу драконоїда", одночасно, щоб трохи зменшити резерви.

　 Хоча "Сила драконоїда" споживає і ману теж, все в порядку, оскільки мана відновиться сама.

　 Водночас, Контроліруюча-магія піднімає вміння "Простеча магія".

　 Зелені лінії з'являються тут і там.

　 Але рівень ще не виріс.

　 Я витратила 500 очок, так що зростання навичок м'яко кажучи не вражає.

　 Якщо порівняти з іншими видами магій, які є у мене, то очевидно йому потрібно на-амовного більше очок досвіду, щоб піднятися в рівні.

　 У будь-якому випадку, поступово я прокачу її, так що думаю, рівень не за горами.

　 До речі, про окуляри навичок - не можу вирішити, що купувати далі.

　 Якщо ви вибиратимете з навиків, які можна купити за 100 балів, то я візьму лихе око із тих що ще не придбала, але якщо накопичу більше очок, тоді можете взяти й інші чудові навички.

　 Наприклад, позосталі з семи гріхів.

　 Я думаю це такі ж читерські навички, як і "Гординя", хотілося б їх отримати, але навіть найдешевший з них, "Праздність" коштує 1000 очок.

　 Як і очікувалося, нагромадження грошей буде важко.

　 Крім того, "Чероударя", яке як я думала, буде еволюцією "Перевдача" у списку чомусь відсутній.

　 Хоча інші з семи смертних гріхів у наявності. Як загадково.

　 Крім того, є ще сім добродійців.

　 Я не дуже розумію, що там і як, але здається вони парні зі смертними гріхами, вірно?

　 Принаймні, все виглядає так.

　 Але знову ж таки, їх не сім.

　 Може, є ще якісь умови для тих навичок, які відсутні у списку?

　 Ще я зацікавилася умінням "Герой".

　 Хоча в описі немає дивні символи, як у смертних гріхів, але все одно, ефект від цього вміння повинен бути дуже хороший.

　 У будь-якому випадку, навіть якщо я і сказала що мені це цікаво, я не можу купити його, тому що запрошую неймовірну ціну - 15 000 очок.

　 І вміння "Король Демонов" там теж було.

　 Хоча ефекти схожі на ті, що є у "Героя", він коштує дешевше, всього 5000 очок.

　 Якщо вибирати, то я б вибрала цей навик, але схоже після цього я отримаю і титул Короля Демони.

　 Якщо б у мене було достатньо очок, то там повно дуже дієвих навичок і ласих настільки, що хотілося б їх купити.

　 Ось я і думаю, що краще. Мабуть, краще вибрати безпечніший шлях і отримати більше Злих очей.

　 Наприклад, є злі очі вище рівня, якого не можна купити за 100 балів.

　 І хоча вони не рівня читерським умінням, але отримати їх простіше, так що, напевно, слід націлитися на них.

　 Крім того, мені треба перемагати монстрів і отримувати досвід, щоб накопичувати окуляри навичок.

　 Ось тільки в окрузі вже давно немає монстрів.

　 З тих пір як банда на чолі з Огнованим драконоїдом була перебита, навколо немає жодного монстра.

　 Хоча ні, монстри-то є.

　 Вони просто ховаються в магмі і не виходять.

　 Схоже, вони втікають від мене з усіх ніг і ховаються де тільки можуть.

　 Повинна бути причина, чому вони так поводяться.

　 Мабуть, причиною є моє ім'я "Кращий жах".

　 О так, ще й "Залякування".

　 Здається, їх лякають два цих навички.

　 Їхня поведінка нагадує мені одну РПГ.

　 У тій РПГ теж був хоробрий хлопець, який тільки зазрівши гравця, відразу починав утікати.[1]

　 Вони поводяться так само, починають бігти лише після того, як я присутній.

　 Що ж до тих, хто ховається, вони здається, заради цього навіть уміння "Незамітність" отримали.

　 Так і хочеться крикнути їм "Що, виродки, злякалися?".

　 Полювати навіть не дають по нормальному, тікаючи від мене.

　 Крім того, коли ви виграєте за них, на відміну від цього хороброго чоловіка в РПГ, то це не дає вам досвіду.

　 Мій поточний рівень 15.

　 Нарешті я переступила бар'єр у 10 рівень.

　 Зоа Ере - високоранго виду, тому зрозуміло, що він дозволяє піднімати рівень вище за 10.

　 Я вважаю, що коли рівень вищий за 10, то можна вважати себе високоранго.

　 Якщо дивитися тільки на мої магічні показники, то думається, що і в нижньому рівні я б зараз почувалася нормально.

　 У цій частині мій статус досяг стану Земляного Дракона Кагуни.

　 А?

　 Я настільки сильна?

　 Тільки зараз помітила це.

　 Хоча в той раз я змогла оцінити тільки основні показники, типу хітів, манів і т.д, але наскільки пам'ятаю, вони були у районі 3000?

　 Тобто якщо брати тільки показники магії, то я його вже наздогнала?

　 Серйозно, чи що?

　 Я що, можу битися з Земляним драконом?

　 Ні, звичайно ні.

　 Заспокойся.

　 Це ж Земляний Дракон.

　 Це не так.

　 Угу, угу.

　 Я ж його наздогнала лише по магії.

　 але я стала такою сильною.

　 Зрозуміло, чому монстри тікають від мене.

　 Якщо хтось сильний до того ж використовує "Залякування", звичайно, всі будуть тікати.

　 Навіть я б втекла.

　 Та я все своє життя тільки цим і займалася.

　 Проте, у мене проблема.

　 Я не зможу підняти свій рівень, якщо все так і продовжиться.

　 Що ж мені робити?

　 1. Metal Slime (Металична Слізь) з Dragon Quest

113. Павук проти вогню Дракона (Щість 1)

　 Угу.

　 Я нарешті вибралася з області, де навколо суцільна лава і досягла землі.

　 Це звичайно ж добре, але я досі не змогла зловити жодного монстра.

　 Завдяки цьому кількість стамінів значно зменшилась.

　 Доти, доки вона не досягла рівня голоду, мені довелося відключити всі навички стаміну.

　 І що мені робити?

　 Ховатися в магмі, це так нечесно.

　 Через це я нічого не можу зробити.

　 Що за труси навколо, тікають і ховаються, якщо бачать, що не можуть перемогти.

　 Ви що, не хочете по-честному підритися? Такі зухвалі.

　 Але в будь-якому випадку, це дійсно проблема.

　 Більшість монстрів на середньому рівні можуть просто втікати і ховатися в лаву.

　 Якщо вони на землі, то завдяки своїй швидкості я можу встигнути їх вбити до того, як вони втечуть, але якщо вони помічають мене сидячи в магмі, я нічого не можу вдіяти.

　 Якщо думати тільки про виживання, то вбивати монстрів, яких я знайду на суходолі буде достатньо, але в цьому випадку отриманий досвід стане смішним.

　 А мені треба набрати очок навичок.

　 Оскільки я зможу еволюціонувати, досягнувши 20 рівня, хочу отримати ще одне зло око.

　 Навіть якщо взяти своєю метою "Праздність", щоб отримати бонус, то все одно будуть складні.

　 Що ж робити?

　 Якщо я виберуся на верхній рівень, я зможу переслідувати ворогів де завгодно, оскільки магми там немає.

　 Цікаво, чи є тут монстр, який не буде бігти в магму?

　 Гей, хоч я і думала про подібне, але по-моєму це занадто?

　 [Огнений Дракон Рендо 20ур

　 Стан:

　 ХП: 3701/371 (зелена) +1200

　 312/3122, синя +1200

　 СП: 3698/3698 (Желлтая)

　 : 3665/365 (Червона) + 912

　 Середня атака: 3281

　 Середня охорона: 3009

　 Середня магія: 2645

　 Середня опірність: 2601

　 Середня швидкість: 3175

　 Навички:

　 "Високошвидкісне відновлення хітів 3ур.", "Прискорення мани 6ур," "Забезпечення споживання маніпуляції мана шестирс.), "Чувство магії 5ура". "Маніпулювання магією 4ури", « Всилення чарівної сили », "Усилання влади зачарухи 7ур." "Всільове знищення 6, Усоцілішення стамін 1ур". удар 2ур.", "Кооперація 10ур"., "Управління 2ура.), 3D-манев 4юр.; "Совість - це десятирс" і "Властива корекція ймовірності 5ур...", « Чувство присутності 10ур .."," "Чудло небезпеки 10урирур.," (Політання тривроку.), 'Високшвидіння людності 10эр.' "Сортування розрубки 1ур.", "Поборчення протикани (1р.), "Великий опір ударам 1200 р.), "Запас маніпуляцій 4урі", « Згасання жари », "Долговечість 5ур"., 'Зила геркулеса 5.рс" і "Крепій п'ять.

　 Рахунок навичок: 30050

　 Назва:

　 "Вбивця монстрів", "Палач монстра"," "Лідер, "Дракон", 'Завойовник".

　 Зіткнення вийшло раптово.

　 Схоже, у нас обидва дальність виявлення ворогів однакова? Поки вони були здивовані, то обидва приготувалися до бою майже одночасно.

　 Це палаючий Дракон.

　 Чертання Огненого драконоїда, тільки в якого відросли крила. Драконячий дракон.

　 Якщо судити за показниками, я думаю, що він близький до Земляного Дракона Каґуна.

　 І це одразу після того, як я подумала про те, що можу вже тягтися і з драконом.

　 Між нами все ще велика відстань.

　 Але, здається, противник не планує дати мені втекти.

　 Що робити?

　 - "Голосую за біг".

　 - "Я теж".

　 Согласна.

　 Так, на повній швидкості, вперед!

　 Я миттєво рванилась з місця.

　 Ніби я можу перемогти дракона!

　 А дракон почав переслідувати мене!

　 Та ви що, жартуєте?

　 – "Плохо. Його швидкість вища за нашу!"

　 - "Нас наздоганяють!"

　 Контролююча-магію, скористайся магією для втечі.

　 - "Принято!"

　 Контролітуючий-магію активувала "Магию теней 7ур.", Повантаження в тінь.

　 Ця магія дозволяє нам розмістити будь-який об'єкт у тіні.

　 З збільшенням розміру опущеного об'єкта в тіні зростають і витрати магії, правда неможливо занурити предмет, якщо він більше тіней.

　 Хоча ви можете повантажувати і досить великі предмети, якщо використовувати їх у зв'язку з магією другого рівня - велика тінь.

　 Якщо ви хочете знати, що стається після занурення у тінь, то здається, це закляття створює спеціальне місце, яке називається теневим простором.

　 У цьому місці немає повітря, важко рухатися, одним словом небезпечний простір, в якому якщо що і можна зробити, то тільки померти ледь увійшовши туди.

　 Здається, що за допомогою цієї магії легко перемогти, якщо я приведу сюди ворога.

　 Але оскільки вхід в цей простір закрити неможливо, то з нього легко вибратися.

　 Я це знаю, оскільки намагалася використовувати цю магію як пастки для монстрів.

　 Хоча ця магія загалом неефективна, але я думаю, що її можна використати як екстрений шлях порятунку, з'єднавши із магією тіні 3 рівня - Наземної Тенію, яка може створити тінь на світі.

　 Хоча я й досі не намагалася цього зробити, але це краще, ніж бути спійманою.

　 Так що "хлоп" в тінь якраз перед тим, як Огнений Дракон зловив мене.

　 У той же момент я виключила "Залякування" і приховала свою присутність.

　 Хоч я не можу дихати тут, оскільки в тіні немає повітря, але завдяки викриття я бачу, що Огнений Дракон ошорований тим, чого його здобич зникла і почав оглядатися по сторонах.

　 Якщо ти не замітиш мене і підеш, значить моя стратегія правильна.

　 Але чи зможу я затримати подих на достатньо час?

　 О, як погано.

　 Здається, він зрозумів.

　 Зійшовши з одного боку, Огняний Дракон почав розглядати свої ноги.

　 Те місце, де я.

　 Все вірно.

　 Я й забула, що у нього є один проблемний навик.

　 Почуття присутності 10 рівня.

　 Тут просто паучок сховався в тіні, а не миша у сумку.

114. Павук проти вогню дракона (Щасливість 2)

　 Оскільки все зайшло так далеко, краще приготуватися до гіршого.

　 Я покращила кооперацію між свідомістьми.

　 Крім того, я змусила Контроліруючу-магію дещо зробити.

　 Тінь, в якій я сховалася, змінила форму і почала наближатися до тіла Огнченого дракона, витягнувшись як спис.

　 Техніка списа Тіні - це комбінація "Мігії тіней 4ур". Зміна тіні, Mati ціни п'ятив.

　 Форма тіні змінено за допомогою чарівної зміни тіней, яка проявляється внаслідок запеклої тінь і переміщається через закляття Маніпуляції.

　 Дивно, але якщо "Магия Теней" не використовується у комплекті з магією 6 рівня, то можна сказати, що в атакі вона безрезультатна. Складна магія.

　 Крім того, потрібно багато манів і малоефективних речовин.

　 Така розчарована магія, яку можна було б використати й застосувати.

　 Але мене ця магія врятувала.

　 Вогонь Дракона, який грав у гру, ухилявся від списів.

　 А я в той час вибралася з тіні.

　 І наростала відстань між собою і драконом.

　 Огнений Дракон і я знову навпроти один одного.

　 Якщо чесно, не думаю, що зможу перемогти.

　 Всі показники ворога набагато більші.

　 Крім того, моя комбінація з атрибутом не найкраща.

　 А найгірше те, що у Огнені Дракона є неприємний навик "Спротив аномальним атакам".

　 Це вміння, зрозуміло з назви, піднімає опір всім атакам, які змінюють нормальний стан.

　 Мені здається, що у нього надзвичайно високий захист, якщо до початку високої опірності додати ще і вміння "Спротив аномальні атаки".

　 А я спеціалізуюся на атаках, які вводяться у ненормальний стан.

　 Можна сказати, що противник дуже незручний.

　 Крім того, в його навичках немає жодної колоди.

　 Хоча я билася з тими, хто мав вище становище, але думаю, що в мене були кращі навички.

　 Зараз у мене більше навичок, але в Огнений Дракона вони того ж рівня, що і я, або навіть з більш високими здібностями ніж мої.

　 Деякі такі ж, деякі вищі за мене, а дехто вже встиг еволюціонувати.

　 Він могутніший за мене і за статусом та навичками.

　 Крім того, дуже незручний атрибут.

　 Немає ніякої можливості для перемоги.

　 Але я мушу це зробити.

　 Якщо не зможу, то помру.

　 Я зосереджена.

　 Все ще є можливість перемогти.

　 Просто можливість ураження вища.

　 Я можу померти.

　 Мені страшно вмирати.

　 Але ніхто не помер би.

　 Так що, як я раніше і говорила, я буду жити яскраво і помру сліпо.

　 Хоча я не збираюся вмирати, але навіть якщо помру, то хочу померти.

　 Огнений дракон, ти збираєшся мене вбити?

　 Може, якось домовимося, а?

　 Мене ж складно буде вбити, не поранившись самому, розумієш?

　 Я включила "Залякування", внутрішню приготовану до бійки.

　 Запустила всі злі очі.

　 Активувала "Бійову магію", 'Бойовий дух" і "Силу драконоїда".

　 Почати Конструювання магії.

　 Тіло вогняного дракона окутали язики полум’я. Цікаво, що він це зробив, побачивши мою готовність?

　 Навик "Вогный дракон" це, здається, еволюція уміння "Звоєний Драконоїд".

　 Схоже, він зможе використовувати всі ефекти "Огнений драконоїда".

　 І саме один з них - "Аура Пламені", яку отримують, досягнувши "Погнованого драконоїда 8ур".

　 Це поліпшена версія "Покривала вогню", під час активації тіла покривається палаючим полум'ям.

　 Крім того, це вміння поліпшує швидкість руху через розігріте м'яз.

　 Здається, Огнений Дракон вирішив, що я гідний суперник.

　 Тут немає місця для недбалості або недооцінення опонента.

　 Це серйозна бійка.

　 Огнений дракон виплюнув вогняну кулю.

　 Атака, щось і серйозне вважати не можна, просто прощупирування мого захисту.

　 Але все одно, враховуючи мою слабу опірність вогню і силу цієї вогняної кулі, якщо він в мене потрапить, від мене навіть попелу не залишиться.

　 Тому що навіть ця проста вогняна куля по силі дорівнює наймогутнішому файерболу Огненого Драконоїда.

　 Я роблю все можливе.

　 Оскільки комубо з "Токості" і "Великої корекції ймовірності" не так-то легко уникнути.

　 Це той рівень, коли мені потрібна сила "Уклоніння" і накладання трьох посилюючих навичок, щоб ухилитися від цієї перевіркової атаки.

　 І вчасно виручають "Прискорення свідомість" і "Перевидіння".

　 Огнений дракон скорочує дистанцію, безперервно стріляє в мене вогняними кулями.

　 Використовує вогняні кулі як прикриття і готує справжню атаку.

　 Він вигнувся, наче змія перед броком і махав своїм велетенським хвостом.

　 Єдиний удар буде смертельним, оскільки його тіло оповите вогнем, а також сила удару є завелика.

　 Я ледве-єле ухилялася.

　 Огненна аура його тіла зачепила мене.

　 І цього виявилося достатньо, щоб мої хіти почали падати.

　 Якби я не побачила його рух заздалегідь завдяки "Використанню свідомості" і "Перевидіння", то все закінчилося б жахливо.

　 На даний момент, здається, моє комубо нахилення трохи краще, ніж його зв'язок з "Точність" і "Велика корекція ймовірності".

　 Але все одно, ситуація не з кращих.

　 Скільки разів я пробувала і хоч би скільки часу проходила - паралізувати дракона не виходить.

　 Зло око проклясти трохи зменшило його хіти, але на типові показники це ніяк не вплинуло.

　 Схоже, що обидві противності у нього надто великі.

　 Хоча з часом сила атаки Злого накопичується, Огнений дракон не буде чекати.

　 Я ледве вислизаю з-під ударів кігтями, що йдуть за мною дракона.

　 Здається, вогню Дракона стривожило те, що я весь час ухиляюся, і він вмиг наростив дистанцію.

　 В ту ж секунду Огнений Дракон зревел.

　 І в мені піднялося роздратування.

　 Навики Огненого Дракона, якщо по-простому - це поліпшена версія навичок вогню драконоїд.

　 Звичайно, він може використовувати ті ж навички, що й драконоїди.

　 Іншими словами, зараз було активовано вміння, яке дозволяє "забити ворога числом" - те, що використовував Огнений Драконоїд, намагаючись загнати мене в кут.

　 "Поправлення".

　 Тільки цей рівень вище уміння вогню драконоїда - "Командування".

　 Це навики змушує підлеглих атакувати ворога спільно, для підсилення атаки.

　 Моя знахідка показує, що вороги з цілого округу починають збиратися сюди.

　 Я не зухвала.

　 Я розумію, що Вогний Дракон сильний противник і приготувалася до смерті.

　 Але й палаючий дракон не зарозумілий.

　 Він використає всі засоби, щоб перемогти.

　 У такій битві немає місця чесності.

　 Ймовірність виживання стала ще нижчою.

115. Павук проти вогню Дракона (часть 3)

　 Мені потрібно закінчити бій до того, як зберуться його помічники.

　 Оскільки в ситуації, де мені треба використовувати всі сили для бійок з драконом, у мене немає можливості відволікатися на інших монстрів.

　 Я мітила кулю в дракона, перш ніж вона потрапила туди.

　 "Віддзеркалена лусочка" втрутилася у магічну конструкцію, а сила була ослаблена вогнем Аури Пламені.

　 Слабка отруйна куля випарувалася ще до того, як впала вогняна броня.

　 І це з огляду на що дракон навіть нічого не зробив, щоб перехопити її.

　 Захисні здібності, які не дозволяють посередницьким атакам завдати шкоди і сили нападника вбити одного удару.

　 І крім того, його швидкість вища ніж у мене.

　 Схоже, він зможе спокійно ухилитися від моєї Ядової Пулі, якщо використовує свою швидкість на додаток до сили "Укленні" і "Велика корекція ймовірності".

　 Це погано для мене.

　 Хити ворога мало-помалу повзуть вниз завдяки "Злому оці прокляття".

　 Але через ефект "Насилення" це єдине, що зменшується.

　 І на відміну від мене, хіти біля Огнений Дракона досягли 1200 років, що для Злого очі - перебір.

　 Мани стільки ж.

　 Тільки стаміна не заповнена до максимального, але її все одно ще дуже багато.

　 Чесно кажучи, неможливо зменшити ці показники за допомогою "Злого ока".

　 У мене раніше закінчиться енергія.

　 Я не можу очікувати занадто багато від зменшення статів.

　 Але все одно, по трохи вони падають.

　 Хоча якщо порівнювати з іншими монстрами, швидкість падіння набагато нижча.

　 Щоб це зробило хоч якийсь ефект на бій, знадобиться багато часу.

　 Звичайно ж, на цей час я вже помру.

　 "Злий очей паралічу" міг би зламати ситуацію.

　 Але не варто на це покладатися.

　 Навик Огняний Дракона "Спротив аномальним атакам" вже піднявся до 2 рівня.

　 Якщо йому до наступного рівня не вистачало трохи, то все гаразд, але якщо це не так, це означає, що його опір буде швидко зростати.

　 Звичайно, вона захищає не повністю, але здається очікувати, що вогню дракона паралізує - не варто.

　 Це погано і те погане, кругом проблеми.

　 Якщо все так і продовжиться, то у мене залишиться зовсім небагато варіантів.

　 Найефективніший шлях - це ввести отруту в таку кількість, щоб він перевищив опірність ворога.

　 Моя смертоносна отрута - це найміцніша зброя, яку я маю.

　 Навіть його вміння "Спротив аномальним атакам", я думаю, не зможе захистити від нього.

　 Але за один раз, я думаю, такого хлопця не вб'єш.

　 Навіть якщо я нанесу один удачний удар, це буде марно.

　 Мені потрібно вдарити більше, сильніше і надійніше.

　 Але вогняна аура так заважає.

　 Таке сильне полум'я, що тільки від близькості до нього мої хіти починають падати.

　 Я не можу атакувати, якщо не зможу пробитися через ауру.

　 Якщо не зможу, то вона спалить мене в той же момент, коли я кинуся на атаку.

　 Поки я відчайдушно обдумую ситуацію, Контроліруюча-тело займається ухиленням від атаки дракона.

　 Я вже не атакую, а прикладаю всі сили, щоб тільки ухилитися.

　 Навіть якщо Контроліруючамагія буде стріляти магією, це нічого не може зробити проти "Освітньої луски" і вогняної аури.

　 Ядовий туман, який я використовувала, щоб перемогти натовп монстрів минулого разу, проти Аури полум'я безполезенний.

　 Огнений дракон змив у повітря.

　 Я, побачивши це, швидко приготувала "синтезування отрути".

　 Відразу ж після цього, вогонь вирвався з рота Огненого Дракона.

　 Найсумливіший жар ударив по землі.

　 Це Дихання Адського Пламені, вміння отримане на 10 рівні "Огнений драконоїда".

　 Велика ділянка ураження, дихання вдарило по землі, розплавляючи її і перетворюючи на озеро магми.

　 У цю мить я стрибнула в повітря і активувала "синтезування отрути", створюючи слабкий отрута.

　 Я створила стільки отрути, скільки змогла. І втекла, оточена великою кількістю води.

　 Оскільки отрути було завдано мінімального удару, втрати в хітах були нічого не вартими.

　 Фактично я втекла саме в той момент, коли Огнене дихання заповнило всю землю.

　 Слабка отрута випаровується просто тому, що вогонь наближається.

　 Мої хіти падають, хоча дракон в мене і не потрапив.

　 Я закріпила павутину на стелі і швидко почала евакуацію, перш ніж вся оболонка з слабкої отрути випарувалася.

　 Я втекла на стелю, не дивлячись по сторонах.

　 Звичайно, мене переслідує вогненний дракон. Але я втік від нового створеного озера магми.

　 До мене наближається вогняна куля.

　 Я відштовхнулася від стелі і почала падати.

　 Вогняний шар вибухнув у місці, де я щойно була.

　 Моє тіло відкинуте ударною хвилею.

　 Кігті Огненого Дракона наближається до мене, наче саме цього він і чекав.

　 Я потягла павутину, яку непомітно приклеїла до стелі.

　 У той же момент я синтезувала Смертельний паучій отрута з паралізацією.

　 Тіло Огненого дракона пронеслося прямо під мною.

　 Огнений дракон розвернувся в повітрі.

　 Я бачу, як Огняний Дракон зігнувся, щоб уникнути потрапляння отрути на себе.

　 Стратегія використання отрути, яка допомогла мені перемогти всіх монстрів середнього рівня, повністю провалилася.

　 Але я успішно використала цей короткий проміжок часу.

　 І спустилася на землю.

　 Проте, це поразка.

　 Вогняні Драконоїди лізуть з усіх щілин.

　 І втекти, будучи оточеною монстрами, я не в змозі.

　 Вогняний Дракон знову випустив Дихання Адського Пламені. Моє тіло поглинуте таким вогнем, що жодна опірність не допоможе.

　 І згоріло дотла, так що навіть попіл не залишилося...

Інтермедія Ш.018. Новий герой

　 Через викладача я дав знати батькові, що отримав звання Героя.

　 Відразу ж після цього прийшов виклик від батька, я покинув академію і повернувся в королівський замок.

　 Як же давно я не був тут.

　 Але мені потрібна рішучість духу, і я не можу потурати емоціям.

　 Я спробував заспокоїтись і пішов на зустріч з батьком.

　 Батько приймав мене не в тронному залі, а у своєму особистому кабінеті.

　 Хоч кімната велика, але в ній повно документів і т.п., розкиданих усюди.

　 Кілька людей зараз знаходяться там.

　 – Шурейн. Вибач, що довелося так квапитися викликати тебе.

　 Коли я ввійшов, батько заговорив офіційним голосом.

　 Навіть я, хто рідко зустрічався з батьком, розумію, що голос батька серйозніший, ніж зазвичай.

　 Набагато серйозніше, ніж під час моєї церемонії Оценки.

　 - Спочатку розгляньмо, чи ти справді отримав звання Героя.

　 - Звичайно.

　 Тепер батьківська ціна, яку використовували під час церемонії Оценки.

　 Коли я відповів, з'явилося неприємне відчуття, ніби хтось облизує все моє тіло.

　 Те саме відчуття, яке я відчув під час першої зустрічі з Сонсеєм.

　 І справді, коли на вас застосовують оцінку, то це дійсно неприємно.

　 - У тебе дійсно є це звання.

　 Сумний голос батька.

　 Відразу ж після цього, батько закрив обличчя руками і почав ридати.

　 - Джулиус...

　 Батько вирвався з поля зору, і його ім’я вирвалося.

　 Сльози покаталися і в мене з очей, коли я почув це.

　 що я не можу тут показати слабкість - мій зір затуманений слізьми.

　 Мене обняли за плечі.

　 Це був третій принц, мій старший брат Лестон.

　 Він міцно обійняв мене.

　 Я досить рідко спілкувався з Лесотоном.

　 Але він привітний і був для мене на другому місці після Джуліуса.

　 Це було більше, ніж я міг витримати.

　 Я почав плакати, не зтримуючись.

　 Якийсь час тільки звуки всхлипів і плачу роздавалися у кімнаті.

　 - Отче. Я розумію, що ти зараз оплакуєш Джуліуса. Однак, нам треба подумати про наше майбутнє. Розгляньмо це.

　 Тим, хто перервав ці звуки, був перший принц і старший брат Ціріус.

　 Якщо чесно, я трохи недооціню його.

　 Я ніколи не бачив, щоб він сміявся і він завжди виконує свою роботу з кислою фізіономією.

　 Якщо не брати до уваги старшу сестру, яка одружена в іншій країні, він напевно єдиний з родичів, яким, якщо вірити моїй інтуїції, мені буде важко ужитися.

　 – Циріус, батькові і Шуну зараз болить. Хіба не можна трохи почекати?

　 - Ні, Летон. Церіус вірно сказав.

　 - Але, Отче...

　 - Припини Лелтон. Батько вже сказав.

　 - Ціріус, брате...

　 – Все в порядке. Ми всі шкодуємо про те, що сталося. Але ми в першу чергу королівська родина, а не прості люди. Тому ми повинні в першу чергу думати про країну. Оплачувати будемо пізніше.

　 Батько витер сльози рукавом.

　 Хоча очі у батька все ще почервоніли, в них з'явилися вогонь і сила.

　 Так повинен вести себе король?

　 Дивно.

　 Я б так не зміг.

　 - Оскільки Шурейн успадкував титул героя, значить Джуліус помер.

　 Батько сказав те, що ніхто з нас не наважився сказати вголос.

　 Іншими словами, смерть Джуліуса вже підтверджена.

　 - Хоч це й ховається від Шурейна та інших, але є дані, що армія демонів почала широкомасштабне вторгнення. Можливо, там і загинув Джуліус.

　 Армія демонів.

　 Зрештою, я часто чув про діяльність демонів.

　 Навіть Джуліус не зміг їх перемогти.

　 - Ще немає повідомлення з поля бою. Я послав найкращого мага, який вміє використовувати просторову магія щоб все перевірити, але ...

　 У той час у двері постукали.

　 - Заходьте.

　 - Прошу вибачення.

　 Хоча я не пам'ятаю імені цього чоловіка, який увійшов до кабінету, але він служить генералом цієї країни.

　 Він повільно дійшов до центру кімнати і опустився на коліно.

　 - Мені треба доповісти. Це щодо битви між арміями людей і демонів.

　 - Дуже вчасно. Розповідай, як там справи?

　 - Слухаю. Хоча не все відомо в деталях, оскільки є деяка незбережність, здається, ми ледве змогли відбитися на армії демонів. Це призвело до серйозних втрат.

　 - Зрозуміло. Продовжуй.

　 - З того, що відомо на даний момент, деякі форти впали. Серед них і форт Кусоріон.

　 - Що? Це потужніше підкріплення!

　 - Д-Да. Звичайно, це не на 100%. Кругом нерозбірха, так що поки тільки чутки без підтвердження. Здається, що армія демонів викликала велетенського монстра, який використовував невідомішу магію. Все інше чутки і здогадки, в такій ситуації важко відокремити вигадки від реальності.

　 – Мм. Однак, інформація про те, що армія демонів відступає, правильна?

　 – Да. Це точно.

　 - Зрозуміло. Дякую за доповідь. Продовжуйте стежити за зупинкою.

　 - Так! Тепер прошу пробачити мене.

　 Генерал покинув кімнату.

　 Батько закрив очі і почав масажувати їх пальцями, думаючи про щось.

　 Ми, брати, чекаємо на його слова.

　 - Здається, про смерть Джуліуса ще не відомо.

　 – Да. Там зараз нерозбірха. Що нам робити?

　 - Ховати інформацію про смерть Джуліуса і той факт, що Шурейн став наступним Героєм.

　 Ніхто не відповів на це рішення батька.

　 Я нічого не розумію в політиці, тому нічого сказати не можу.

　 - Все ще незрозуміло, армія демонів відступила на всіх фронтах чи ні. Якщо в цей час оголосити про смерть Героя - це може викликати хвилювання. Звичайно, з часом ця інформація прокинеться, але поки що не варто повідомляти всім.

　 - Отче, а що робити Шурейну?

　 - Шурейн, я прошу вибачення, але тобі сьогодні доведеться залишити академію. Крім того, ти можеш готуватися до церемонії оповіщання новим героєм. Це може статися будь - коли.

　 – Да.

　 - Хоча це може бути і несподівано для тебе, бо так раптово сталося, але тепер ти герой. Спадкоємець Джуліуса, ти повинен взяти на себе всю вагу війни і принести надію людям. Можливо, ти вже не готовий до цього. Отже, зберися і приготуйся до того моменту, коли про смерть Джуліуса стане відомо.

　 Принести людям надію?

　 Д-даже якщо мене про це і просити, то навряд чи вийде.

　 - Можливо, ти ще не готовий до цього. Йди, на сьогодні все. Відпочинь і заспокойся.

　 Добрий голос батька.

　 Нехай поки буде так.

　 - Вибачте. Тоді я піду.

　 Я коротко вклонився і вийшов з кімнати.

　 Погляди батька і Летона, в яких читається занепокоєння.

　 Холодний погляд Ціріуса.

　 Я зачинив двері, щоб не бачити цього.

　 Хоча мені хочеться просто впасти і не рухатися, я подав це бажання й повільно пішов.

___ назва_

　 Минуло 30 днів.

　 Весь цей час я тільки і робив, що тренувався.

　 Оскільки я став Героєм, то повинен і стати сильнішим.

　 Насправді це тільки для вигляду, оскільки якщо я не займуся чимось, я почну думати і втрачу самовладання.

　 Коли я навантажую своє тіло, почуття відступають на другий план.

　 Я думаю, що смерть Джуліуса прихована по всьому світі.

　 Можливо, це вплив батька, але кожна країна вирішила говорити про смерть Героя в такий незручний час.

　 Здається, місце останнього бою вже відомо, але ще є час до того, як чутки звідти дійдуть до королівства, оскільки то місця досить далеко.

　 Здається, демони більше не атакують.

　 Кажуть, що вони зазнали великих втрат під час цієї війни і вирішили відступити.

　 Але їх не варто недооцінювати.

　 Недавно це стало моєю проблемою.

　 Здається, в академії нічого не змінилося.

　 Я часто спілкуюся з Суе і Катіа за допомогою "Дильного спілкування" і чую від них новини.

　 - Ну, як там у вас?

　 - Нічого не змінилося. Тільки трохи розмов про те, що ти несподівано покинув школу.

　 - Зрозуміло. Будь ласка, повідомте всім, що зі мною все гаразд.

　 – Да. Звичайно.

　 - Суе як ти?

　 – Все в порядке.

　 - Зрозуміло. Як там справи?

　 - Сьогодні Юрі була відречена церквою.

　 - Правда?

　 – Да. Я думаю, що можливо інформація про смерть Джуліуса досягла церкви.

　 - Тому Юрі була викликана кандидатом у наступні святі.

　 - Можливо. До речі, а що сталося зі святим, який був при Джуліусі?

　 - Здається, всі його соратники крім Хірінфа загинули.

　 - ... Зрозуміло.

　 - Хірінф вижив і, здається, скоро приїде. Думаю, що почую всі з перших уст. Треба в нього все більше дізнатися.

　 – Да. І якщо можливо, бережи себе, гаразд?

　 - А? Ну, мені заборонили говорити що я Герой поки батько не оголосить. Так що я нічого робити не буду.

　 - Тоді все чудово.

　 - Ти говориш дивні речі. Ти що, турбуєшся про мене?

　 - Само собою.

　 - Зрозуміло. Дякую.

　 - ...Не за що, хороший мій.

　 Я так спілкувався кілька разів.

　 Хірінф був другом дитинства і співпрацівником Джуліуса.

　 Я зустрічався з ним кілька разів, коли бачився з братом.

　 Коли Хірінф повернеться, мені треба буде багато чого знати.

　 Як помер брат?

　 Чесно кажучи, я не вірю, що Джуліус був переможений з легкістю.

　 Або його піймали в пастку, або він воював проти величезної армії ворогів і не зміг перемогти.

　 Я не думаю, що він міг програти битву один на один.

　 Я обов'язково все дізнаюся, коли Хірінф повернеться.

　 Я не займався тільки тренуванням, намагаючись зібратися з пригніченням.

**** *** ЛИВАНЬ

　 - Шун отримав звання Героя.

　 - Жахливо.

　 - Крім того, відбувається щось підозріле. Я можу не впоратися.

　 - Поняла. Я повертаюсь.

　 - Мені шкода, ти ж так зайнята.

　 - Якщо стосується учнів, то сенок може попотіти.

　 - Цю частину в тобі я поважаю.

　 - Та годі, я все-таки не етакий сорвиголова.

　 - Що щодо доповіді Потімасу?

　 - Вже зробила. У найгіршому випадку доведеться укрити Шуна в ельфів.

　 - Зрозуміло. Може це і непогано.

　 - Ти не проти?

　 - Джуліус мертвий, тому я не хочу, щоб мій молодший брат теж помер. Якщо це так, то хай краще він просто виживе, навіть якщо ми ніколи більше не зустрінемося.

　 - Гаразд, зробимо що зможемо.

　 - Так, я розраховую на тебе.

116. Павук проти вогню Дракона (часть 4)

　 Битва завершена, і Огняний Дракон дивиться на море магми, яке сам і створив.

　 Нацистські монстри, які підлеглі йому, але павука немає і в помині.

　 У підлеглих монстрів є вміння "Занушення жари", якого немає у павука.

　 І у нього немає ніяких шансів витримати пряме потрапляння потужної атаки диханням Огненого Дракона.

　 А ось про це ти подумав, тупиця!

　 Величезна куля отрути з'явилася прямо над вогнем драконом.

　 Цей отрута відрізняється від слабкої отрути, яка покривав моє тіло не так давно.

　 Це потужна Смертельна отрута з паралізацією, яку виставлено на максимум.

　 Огнений Дракон, який був упевнений що битва закінчена, послабив пильність і отримав пряме потрапляння смертоносної отрути.

　 Величезна куля отрути прорвалася через захист Аури Пламені і потрапив на тіло.

　 А тепер, атака серпами з усіх сил!

　 Один з найграндіозніших ударів у той момент, коли полум’я зникло і поглиналося смертоносною отрутою.

　 Всю свою силу я вклала у цю атаку.

　 Іншими словами, це комбо з Смертельного паучного отрути і "Атакою розкладання"!

　 Найближча луска зруйнована розкладанням, а всередину проникла смертоносна отрута.

　 Я думаю, моя найсильніша фізична атака жахлива.

　 Вогонь дракона звил і впав у магму.

　 Я швидко залізла по павутинні на стелю.

　 Картина того, як він убив мене, чітко віддрукувалася у дракона в свідомості.

　 Впевнена, він зараз приголомшений.

　 Історія мого життя дуже проста.

　 По-перше, я не потрапляла під удар драконячого дихання.

　 Більше того, я і на землю не спускалася.

　 Натомість, були активовані Фантомні мрії "Маги єресь 6ур".

　 Мій козир, який чекав потрібного моменту весь цей час.

　 Фантомні мрії - це магія, яка показує галюцинації.

　 Я використала магію в той момент, коли він запаникував, ухиляючись від кулі отрути створеного за допомогою "Синтезування отрути".

　 Якби "Мазія єресь" була використана в будь-який інший момент, то відбивала б її чари.

　 Огнений Дракон подумав, що я спустилася на землю в той час, коли насправді була на стелі.

　 І це дало мені можливість завдати несподіваного удару.

　 Від моєї найсильнішої атаки навіть Огнений Дракон отримає пошкодження.

　 Я навіть на секунду подумала - а не втекти, поки у нього галюцинації.

　 Але я не повинна бігти.

　 Я збігаю від усіх, все своє життя.

　 Якщо так і буде продовжуватися, то це означатиме, що я не змінилася від того часу, як люди спалили мій дім.

　 "Я буду жити з гордо піднятою головою".

　 Я не дозволю, щоб це сталося знову.

　 Інакше я більше ніколи не зможу пишається собою.

　 А це погано.

　 Я ж Правитель Горднині.

　 І як правитель Гордовині, я повинна жити з гордо піднятою головою.

　 Так що я не стала бігти.

　 Навіть якщо шанс на перемогу не великий, до тих пір, поки він є, я не втечу.

　 Я здолаю дракона.

　 Я позичу його і скажу "прощай" тій мені, яка була так слабка.

　 Я дійсно здолаю того, кого мені ненавидить дракон.

　 ...?

　 Ненависть?

　 Що за справи?

　 Наприклад, хоча я завжди думала, що Земляний Дракон страшний, але ніколи не відчувала ненависті до нього.

　 Що за справи?

　 Чому я раптом відчула ненависть?

　 Гаразд, зараз не час про це думати.

　 Навіть якщо я зазнав сильного удару, це не означає, що ситуація стала кращою.

　 Адже у мене зараз залишився 1 хіт.

　 І "Терпіння" в даний момент жре мою ману.

　 Це тому, що атака, яку я нещодавно нанесла, вдарила в тому числі й по мені.

　 Хоча "Атака розкладанням" і сильна, але віддача жахає.

　 Але це не єдина причина.

　 Жара, яка залишилася навіть після того, як Аура Пламена було погашено отрутою ядом, руйнує мене.

　 У мене все ще є мана.

　 Іншими словами, у мене ще є час.

　 Але всі атаки Огненого дракона - це миттєва смерть.

　 Огнений Дракон отримав найсильніший удар, але у нього ще багато сил.

　 Крім того, навколо монстри, які прибули в якості підкріплення.

　 Все одно я в програшній ситуації.

　 Я не почала спускатися цього разу на землю.

　 Огнений Дракон все ще знаходиться в магмі.

　 Решта монстрів не до мене, поки їх кружляють конвульсії тіла Огненого Дракона.

　 Зараз або ніколи.

　 Я активувала свій козир номер 2. Той, що я готувала весь час з початку битви.

　 Моя мана падає з жахливою швидкістю.

　 У цей момент швидкість споживання мани зрівнялася зі швидкістю падіння маніпуляції через підтримку мого життя.

　 Але ця магія варта того, навіть якщо мені і доведеться за неї заплатити.

　 Верно?

　 Контролює-магію N1 і Контраліруючої саги.

　 – "О так".

　 - "Залиш це нам!"

　 Активація магії стала можливою завдяки силі двох основ, коли "Паралальна свідомість" піднялася в рівні.

　 N2 займалась приготуваннями весь цей час, а N1 асистувала, завдяки чому нарешті стало можливим активувати закляття.

　 Прийшов час. Відкрийтеся, Ворота Ада!

　 Довкола шалено потемніло.

　 Навіть світло, яке горіло магма, поглинуло темну темряву.

　 Це відчуття, що темрява пекла десь у глибині землі повільно проникає в цей світ.

　 Поглинаючи магму, землю і монстрів.

　 Темрява, що з’їдалася, поглинула все.

　 "Магія Бездні 1ур." Ворота пекла.

　 Темна магія вищого рівня, яка показує, що таке справжнє пекло.

　 І ось вона використана в цьому світі.

　 Темрява пожирала все, занурюючи та засмоктуючи в землю, ніби вони не противилися і після чого все зникло.

　 Наче їх затягли в пекло і брами були запечатані.

　 Ніби ворота Ада знову зачинилися.

　 Після цього на полі бою залишилися тільки я і виснажений дракон.

　 Серйозно?

　 Він що, може пережити навіть це?

　 Але вогонь дракон майже не має хітів.

　 Його мана і стамін теж на кінці.

　 Я впевнена, що він використав силу навики щоб перевести їх в хіти.

　 Інакше не можу пояснити, як він зміг пережити відкриття пекельних врат.

　 Моя мана теж впала після використання Врат.

　 Іншими словами, я теж виснажена.

　 Обидва виснажені.

　 Все вирішить наступний атака.

　 Атака, яку вибрав Огнений Дракон, найпримітніша.

　 Іншими словами, він просто кинувся на мене.

　 Правильний вибір.

　 У стані, коли майже не залишилось жодного мана, це мабуть найкраще, що він може зробити.

　 Якщо взяти до уваги його показники та величезні розміри, то це буде найефективніше.

　 Ну, звичайно, якщо противником була б не я.

　 Я павук.

　 А яка зброя у павука найкраща?

　 Отрута? Ікла? Когти?

　 Неверно.

　 Тіло Огненого дракона застигло.

　 "Універсальна павутина" зупинила його, маючи опір вогню.

　 Навіть якщо я додам павутину опірності, на середньому рівні вона не триває довго.

　 Але мені вистачить і цього.

　 Якщо це вогненний дракон, у якого більше немає Аури полум'я, то вистачить і мигня.

　 Мої пальці вдарили.

　 Хоча один з моїх серпів був пошкоджений ударом, який я нанесла недавно, у мене їх два.

　 І моя атака з усіх сил пробила луску дракона.

117. Вбивця драконів

　 [Вбивство досягнуто. Зоа Ере 15ур. Став 16ур.]

　 [Всі базові показники виросли]

　 [Отриманий бонус за піднімання рівня в вивченні навичок]

　 [Навик вивчено. Навик "3D-маневр 9ур" став 3Д-маневром 10урс".]

　 [Услова виконано. Навик "3D-маневр 10ур". еволюціонував у навичках "Простойний маневр 1урс."]

　 [Повчаються окуляри навичок]

　 [Вбивство досягнуто. Зоа Ере 16ур. став 17ур.]

　 [Всі базові показники виросли]

　 [Отриманий бонус за піднімання рівня в вивченні навичок]

　 [Навик вивчено. Навик "Атака розкладенням 1ур" став "Atak розпаданням 2ур."]

　 [Повчаються окуляри навичок]

　 [Вбивство досягнуто. Зоа Ере 17ур. став 18ур.]

　 [Всі базові показники виросли]

　 [Отриманий бонус за піднімання рівня в вивченні навичок]

　 [Навик вивчено. Навик "Вклонення 9ур." став "Ухиляння 10урс".]

　 [Услова виконано. Навик "Корекція ймовірності 1ур", отриманий від "Уклоніння 10ур."]

　 [Повчаються окуляри навичок]

　 [Вбивство досягнуто. Зоа Ере 18ур. [...]

　 [Всі базові показники виросли]

　 [Отриманий бонус за піднімання рівня в вивченні навичок]

　 [Навик вивчено. Навик "Точність 9ур." став "Мистецтво 10ур".]

　 [Услова виконано. Навик "Корекція ймовірності 1ур", отриманий від "Точності 10ур."]

　 ["Коррекція ймовірності 1ур." об'єднана з "Корекція імовірності 1ур".]

　 [Навик вивчено. Навик "Універсальна павутина 1ур".

　 [Повчаються окуляри навичок]

　 [Услова виконано. Звання "Вбивця драконів" отримано]

　 [Як ефект звання "Вбивця драконів" вміння "Судьба 1ур", і "Зила дракона Кул." отримано]

　 ["Телоснування кур." об'єднано з "Судьба 1ур".]

　 ["Сила драконоїда 3ур." об'єднана з "Зала змія 1ур".]

　 Після того як голос неба закінчив говорити, показники дракона зникли і його назва змінилася на "Труп Огнений Дракон".

　 Коли я це побачила, то нарешті змогла розслабитися.

　 Мене немає монстрів.

　 Хоча величезна кількість монстрів і зібрався поза межами досяжності "Магії Бездни", але моє виявлення показує, що вони вдираються з усіх ніг.

　 Цікаво, вони біжать через те що дракона вбили або побачивши "Мазію безодні"?

　 У будь-якому випадку, це добре, оскільки я страшенно втомилася.

　 Хоча мої показники відновилися після підняття рівня, але я вимостила всі нерви.

　 Хоч я і перемагаю раз за разом, але ця битва вийшла дуже важкою.

　 Можна сказати, наполовину перемога була чудом.

　 Адже будь-яка точна атака Огненого дракона вбила б мене.

　 Мене майже відправили на те світло, навіть коли я йшов поруч.

　 Якби хоч одна атака потрапила б, то незважаючи на "Терпіння" - це була б миттєва смерть.

　 А якби я зустріла Огненого дракона до того, як моє "Палельний свідомість" піднялося, то було б взагалі вкрай небезпечно.

　 "Палельний розум" піднявся, так що у мене тепер дві Контролюючі-магію.

　 Завдяки цьому я змогла використати "Мазію безодні", яку раніше не могла використовувати.

　 І навіть так, я використовувала її без жодних випробувань.

　 Хоч я і розуміла, судячи з магічної формули, що це магія масового знищення великого радіуса, але її міць перевищила всі мої очікування.

　 Вся земля в радіусі 100 метрів і 5 метрами вище зі мною як центр у дірках, наче швейцарський сир.

　 Особливо глибокі діри там, де темрява збиралася разом і куди вона пішла.

　 Якщо ви скористаєтеся цією інформацією, то побачите, що ці діри рухаються вниз на всю відстань видимості виявлення.

　 Цікаво, що ці діри поєднують середній рівень і нижній?

　 Хоча, я не знаю чи є внизу нижній рівень під моєю назвою.

　 Якщо так подумати, то можна сказати, що ці діри ведуть до пекла.

　 Це ж все-таки магія пекла.

　 При демонстрації такої потужності не дивно, що монстри стали розбігатися.

　 Хоча, навіть враховуючи те, що я вбила безліч монстрів, рівень не підняла.

　 Якби я підняла рівень, мені було б набагато легше.

　 Не вистачило досвіду?

　 Хм.

　 Мені здається, що я вбила достатньо монстрів для цього.

　 А, ладно.

　 Важливо, що я перемогла.

　 І до того ж мій рівень піднявся до 19, так?

　 Залишився лише один рівень.

　 Так близько.

　 Ах, чорт.

　 - "Що не так, Контролююча інформація?"

　 Оскільки земля опустилася після застосування "Маги безодні", її почали заповнювати магма.

　 - "Що, серйозно?"

　 Так, серйозно.

　 Контролююча-тело, витягай тіло Огненого Дракона і відступаємо, перш ніж все тут заллє лавою.

　 - "Я повинна тягнути цю велику тушу!"

　 А як же.

　 - "Уаа... А потім всі м'язи хворітимуть".

　 Так що я відступила, з трудом волаючи за собою тіло Огньоного дракона.

　 Хоча швидкість заповнення магмою невелика, але з огляду на те що я тягла дракона, то змогла вилізти в останню хвилину.

　 Можливо варто було кинути його тіло, але я через стільки пройшла щоб перемогти, так що не з'їсти його було б невежливо.

　 Победить, з'їсти, подякувати за смачне м'ясо!

　 Все повинно бути саме так!

　 Гаразд, я просто не можу з'їсти людей, яких затягло "Магія безодні", бо від них навіть немає сліду.

　 Фух.

　 Ну що, Контроліруючатело, пора почати знімати шкури.

　 - "Уаа. Скотіна".

　 А я перевірю поки що, що там з навичками.

118. Наслідки вбивства дракона

　 А тепер навики, навички.

　 Дуже важливо розуміти кожен урок.

　 Справді важливо.

　 Ви запитаєте чому?

　 Це тому що до цих пір я не помічала, що на "Універсальній павутинні" можна додати опір вогню!

　 Так.

　 Я дура.

　 Чому я не помічала такої важливої речі?

　 Одна з характеристик "Універсальної павутини" - додавання протимоскітних речей, які у мене є.

　 Іншими словами, можна додати "Спротив вогню".

　 Немає сенсу додавати щось типу "Спротив отрути", але ось наприклад додати павутинню кислотну опірність при бою з жабою - це дуже зручно.

　 Я випадково виявила цю можливість, коли знову перевіряла свої навички.

　 Я була здивована.

　 Я здивувалась, що могла і не бачила такої нагоди.

　 Ех, якби я помітила цю можливість трохи раніше, то я б частіше використовувала павутину.

　 Але навіть у такому випадку, дорога все одно горить, навіть з додаванням "Спротив вогню", так що різкі зміни в моїх діях не очікується.

　 Якщо запитаєш мене, чи допоможе це мені, я відповім, що скоріш за все може допомогти.

　 Я повинна перевірити те, що ви отримали знову.

　 Дракони настільки могутні.

　 Я ніколи не думала, що вбивши всього одного, я отримаю звання.

　 Так, і що воно дає?

　 [Вбивця драконів: вивчені навики "Судьба 1ур".", "Зила дракона 1ура" Умови отримання: вбити змія. Ефект: збільшує пошкодження драконоїдам і зміям. Пояснення: звання дається тому, хто убив дракона]

　 Виглядає як "Вбивця драконоїдів" тільки рангом вище.

　 Навички також схожі.

　 [Судьба: бонус, рівний рівень навичок x100, додається до хітів. Також корекція росту, що дорівнює рівню навички x10 додаються з підняття рівня персонажа]

　 [Сила дракона: тимчасово отримує силу змія]

　 Я зробила це!

　 І він підвищує мої низькі хіти!

　 Хоч я не така слабка завдяки "Терпінію", але чим більше хітів, тим краще.

　 Адже мана може стати в пригоді для чогось іншого.

　 Але оскільки я підняла 4 рівня до отримання цього звання, то виходить що вони не принесли мені цих додаткових хітів, трохи образливо.

　 Краще б спочатку дали звання, а тільки потім підняти рівні.

　 Нічого не зробиш.

　 Цікаво, а "Сила дракона" - це еволюція "сіла Драконоїда"?

　 Якщо так, то я повинна перевірити наскільки велика різниця між цими навичками.

　 Це важливо.

　 Дуже важливо.

　 Хоча цього разу мені довелося використовувати "Мазію безодні" без перевірки, оскільки в мене не було на цей час, але зрештою важливо знати ефект своїх навичок.

　 Ага.

　 Чому "Магия Бездні"?

　 Хоч мені і хочеться перевірити магію 2 рівня та вище, але сила магії надто велика.

　 Навіть 1 рівень магії змінює рельєф місцевості, вірно?

　 А що б сталося, якби рівень місцевості виріс?

　 Крім того, споживання мани також жахливе, так що це не та магія, з якою можна вільно експериментувати.

　 Навіть якщо печери величезні, все одно лабіринт під землею. Якщо я використовую "Магию безодні" не дуже вдало і стеля впаде на мене, я сама й постраждаю.

　 Навіть 1 рівень зараз жахає своєю силою, і страшно відчувати магію вище.

　 Думаю, що не варто використовувати магію вище 1 рівня до того, як я виберуся з Великого лабіринту Елро, якщо звичайно не з'явиться ворог, якого неможливо буде вбити за допомогою Адських врат.

　 Далі, кілька навичок еволюціонували, а декілька додавалося.

　 "Корекція ймовірності" була отримана від "Уклени" і "Токі".

　 "3D-маневр" еволюціонував в "просторний маневр".

　 "Коррекція ймовірності" - це те, що було у вугра.

　 Ну, як і очікувалося, оскільки я бачила опис навичок вугра.

　 Оскільки "Ухилення" і "Щасливість" досягли максимального рівня, все що залишається тепер - це підняти "Корекція ймовірності".

　 Якщо вийде, то моє ухилення і точність зростуть.

　 Ще це вміння, схоже, покращує удачу.

　 Тоді скористаюся випадком і загадаю.

　 Я хочу жити трохи спокійніше.

　 Так.

　 Цікаво, що там за "прозорий маневр", в який еволюціонував 3D-маневр.

　 Побачимо.

　 [Простовый маневр: можна вільно пересуватися в будь-якому просторі]

　 Хм?

　 Цей опис нічого не проливає.

　 Будь-який простір?

　 А повітря теж простір?

　 Змогу я робити подвійний стрибок?

　 Теж треба потім перевірити.

　 Коли вміння еволюціонує, у нього зазвичай з’являються нові можливості.

　 Безпогана здатність може еволюціонувати і несподівано облагородиться, так що також "простий маневр" можливо хороший навички.

　 Напевно моя стратегія розшириться, якщо я зможу робити подвійний стрибок.

　 Думаю, що все нове перевірила.

　 Угу.

　 Мої навички злетіли, і я отримала силу.

　 Але якби тільки мій рівень піднявся ще.

　 Це стало б можливим подальшим стрибком.

　 Я так близько до цього.

**** *** ЛИВАНЬ

　 - Вбито дракон? У Великому лабіринті Елро, хм? Це той самий хлопець? Та ні, навряд. Той хлопець однозначно пацифіст. Той хлопець ніколи нікуди не зсунеться. Тоді хто? Активовані привілеї адміністратора... Що це? Правитель? До чого відразу трьох напрямів? А це що? Я не знаю такого уміння, "мудрість". І хто ж у нас таке може зробити, може D? Чому? І що це за навички? ...Нужно все перевірити.

119. Блискавка з очей! Поки просто не хочеться

　 Ну, як там зняття шкури, скоро?

　 - "Хочеш швидше, допоможи мені".

　 Ну вже ні.

　 Здається, що зняття шкіри дракона займе ще якийсь час.

　 А поки що треба за окуляри навичок купити Злове око.

　 Мій рівень виріс чотири рази, таким чином я назбирала 200 очок, з цим я зможу купити лукаве око більш високого рівня.

　 Злі очі, які можна отримати за 200 балів, такі:

　 [Злой очей блискавки (200): несе цілі в видимості пошкодження блискавиць]

　 [Зло око вітру (200): руйнує цілі в зоні видимості пошкодження вітром]

　 [Злой очей землі (200): руйнує цілі в зоні видимості пошкодження землею]

　 [Зло око тяжіння (200): руйнує цілі в зоні видимості пошкодження гравітації]

　 [Злой очей темряви (200): несе цілі в зоні видимості пошкодження темрявою]

　 [Злой очей розбиття душ (200): нараховує на ціль в зоні видимості ефект єретичного атрибута "Розбити душі"]

　 [Зло око оцепеніння (200): нараховує на ціль в зоні видимості ефект єретичного атрибута "Зацінення" всім, хто потрапить на лінії погляду]

　 Ось вони.

　 Тоді як за 100 балів можна купити тільки лихі очі з аномальніми атаками, то це прямо пошкодило магію.

　 Що до Злих очей з атрибутами, які у мене погані сумісності, наприклад вогнем, то їх ціна ще вища.

　 Хоча можливості двох єретичних атрибутів небезпечні, але я їх знову пропущу, тому що ймовірно отримаю їх рано чи пізно в "Магії єресі".

　 А значить, це має бути руйнівна магія Злих очей, але який атрибут вибрати?

　 У мене найкраща сумісність з темрявою, але я не хочу щоб мої атрибути були однаковими.

　 Хоча зараз у мене є гарний вибір атак, але спочатку в мене був лише отрута і павутина і якби хтось їх знешкодив, то можна сказати, він би й переміг.

　 Думаю, навряд чи можна нейтралізувати всі мої атаки зараз, але краще все-таки розширити арсенал.

　 Тому темрява відпадає.

　 Залишається блискавка, земля, вітер і вага.

　 А що робить "Злой очей землі"?

　 Як він працює?

　 Не можу навіть припустити.

　 Хоч і хотілося б на нього подивитися, але здається, що він буде безполежний проти літаючих ворогів.

　 Може й не так, але ймовірність цього велика.

　 Так що земля відпадає.

　 Один з трьох.

　 Треба подумати.

　 Я думаю, що вітер буде посилати хвилю повітря, яка відштовхуватиме ворога.

　 Напевно, зручно для захисту?

　 Наприклад, відбити її на вогняну кулю.

　 Оскільки він діє на все, що потрапляє в поле мого зору, то думаю це можливо.

　 А ось блискавка годиться тільки для нападу.

　 Мабуть, її сила більша за будь - яку іншу.

　 Цікаво, блискавка може викликати параліч?

　 Якщо так, то вона може додати можливості до паралізації противника моїм "Злим оком паралічу".

　 Але ймовірність паралізації не буде, все-таки велика.

　 Тяжість - це, мабуть, гравітація.

　 Тільки це вміння схоже на зброю постійної дії, в той час як інші - зброя одноразової атаки.

　 Думаю, що він збільшує тягар ворога.

　 Я сумніваюся, що кожен має свої переваги.

　 Хм.

　 Так, я вирішила!

　 [Сьогодні у вас є 200 очок навичок. "Злой очей тяжіння" може бути отриманий за 200 балів. Хочете його отримати?]

　 Да.

　 [Навик "Злой очей тяжіння" отримано. Залишилося 0 очок навичок]

　 Той, який я вибрала після роздумів - це "Злой око тяжіння".

　 Вибрала його тому, що можливо завдяки йому я зможу запобігти руху противника.

　 Я можу сповільнити ворога за допомогою "Злого очі тяжіння", послабити через "Слугого ока прокляття" і повністю зупинити його з використанням "зольового очей паралічу".

　 Злісна потрійна в справі!

　 Таким чином я використовую всі свої злі очі, щоб загальмувати ворога.

　 А далі я з ним вже справлюся. З моєю-то просувною зброєю.

　 А якщо щось знадобиться, я просто можу взяти потрібний вид магії за 100 очок.

　 Хм, чого?

　 Чи не краще взяти відразу ж?

　 Хоч я і без розуму від Злих очей, але судячи з моїх показників, я ж спеціалізуюся на магії, вірно?

　 Так що, напевно, краще буде придбати магічний навички?

　 Ні, все не так.

　 Я продовжу і далі йти в тому ж напрямку.

　 І це не тому, що мені хочеться постукати відразу з усіх своїх 8 очей одночасно.

　 Так, так, не через це.

　 Ну, в будь-якому випадку, поки мені треба буде знову скопіювати окуляри навичок.

　 Я не знаю, скільки очок навичок отримаю після еволюції.

　 Я думатиму, що робити далі в залежності від отриманої кількості очок.

　 Якщо очок багато, то можна придбати і щось дороге, наприклад "Праздність".

　 Ну що ж.

　 Причина, через яку я придбала "Злой очей тяжіння" - не тільки його бойові можливості.

　 Так що треба перевірити, Злий очей - активація!

　 - "Грх. Ти що робиш, Контролююча інформація??"

　 Я попрямувала сильнішу тягаря на себе.

　 - "Мені ж важко!"

　 Знаєш, мені здається, що моєму тілу чогось не вистачає? І це щось - м'язи!

　 - "Зроблена п'ять разів".

　 Ти ж знаєш, що Z-бойці тренуються під час гравітації, збільшеної в кілька разів, який дає їм силу розгромити нападників! [1]

　 - "Так, я розумію про що ти говориш, але я взагалі-то зараз знімаю шкіру".

　 Тут немає місця виправдання, ти повинна починати звикати до цього.

　 - "Так, звучить непогано, постарайся, Контроліруючатело!"

　 - "Твоя мета витримувати 1000-кратну гравітацію".

　 - "Так я ж здохну!"

　 Отже, питання вирішене, гравітація завжди діятиме на мене.

　 Угу.

　 Здається, лукаве око діє саме так, як я й очікувала.

　 Підвищує силу тяжіння всім, хто потрапляє в поле зору.

　 Якщо його постійно використовувати, то можна підняти рівень Злого і свої фізичні показники.

　 А якщо пощастить, може і "Сила геркулеса" виросте.

　 Хоча вага ще не була достатньою, оскільки знання лише 1 рівня буде зростати з кожним рівнем ваги.

　 Якщо я відміню цей ефект на собі під час бою, то зможу різко збільшити швидкість.

　 Звучить чудово.

　 О, як би хотілося в той момент крикнути "Зняти друку!".

　 Але у мене немає голосу.

　 1. Dragon Ball

120. Адміністратори

　 - "Я зняла шкуру".

　 Молодец.

　 - "Я потім тебе похвалю".

　 - "Добре, ставлю тричку, мабуть"

　 - "Що ж ви всі такі самозакохані?"

　 Контроліруюча-тело нарешті закінчила знімати шкури.

　 Я нарешті можу закусити драконом.

　 Цікаво, який смак у вогню дракона.

　 Я відчула зміни в моєму почутті простору.

　 Зміна простору?

　 Хоча це зі мною і вперше, я якось зрозуміла.

　 Хтось переміщається.

　 Хтось переміщається сюди.

　 Я не можу цьому перешкодити.

　 Перш за все, моя "Просточа магія" не того рівня, щоб перешкодити телепортуватися тому, хто так вміє керувати простором.

　 Хлопець, який зараз переміщається сюди, наскільки я можу судити, дуже хороший у використанні цієї магії.

　 Він набагато сильніший за мене в "Простовній магії".

　 Найгірше те, що опонент використовує магію.

　 Іншими словами, розум є достатнім для її використання.

　 До цих пір я не зустрічала монстрів, які використовують магію.

　 Огнений Дракон, який був повалений, не в рахунок, навіть якщо у нього і були такі навички.

　 Врешті-решт, вогонь дракона так і не активував магію.

　 Якщо подумати, це нормально.

　 Використання магії досить складний процес.

　 Потрібний розум.

　 Для вогню дракона було легше вистрілити вогнем, ніж конструювати магію.

　 Хоч і є монстри, які володіють магією - але існують купа простих навичок, що сильніші за магія.

　 А цей хлопець, який зараз сюди переміщається, вміє конструювати складну магію.

　 Тож у нього є якісь причини телепортуватися сюди.

　 Зачем?

　 Тільки якщо через мене.

　 Якщо так, то швидше за все його мета - я.

　 Таких випадків, що хтось випадково телепортується сюди - просто не буває

　 Так, я вирішила використовувати "Прискорення свідомості".

　 Я приготувалася.

　 Простір розгорнувся і з'явився чоловік.

　 Повністю в чорному.

　 Не можна сказати про нього ще щось, крім того, що він чорний.

　 Вишукана броня, яка мабуть вросла в тіло.

　 Обличчя, риси якого взагалі не розібрати - теж чорне.

　 Волосся теж чорні.

　 А ось очі чомусь червоні.

　 У той же момент як я його побачила, я зрозуміла.

　 Мені не перемогти.

　 Зовсім інший рівень.

　 І є дещо, що це доводить.

　 [Оцінка неможлива]

　 Ці слова.

　 Але я чомусь не відчуваю загрози.

　 Навпаки, якесь відчуття безпеки походить від людини.

　 І ще якесь роздратування.

　 З чого б?

　 Ми ж вперше зустрічаємося.

　 Якщо переді мною несподівано з'являється така дивна істота, як я не повинна відчувати таких відчуттів.

　 Що це за відчуття?

　 - **** *** х + $x = x}

　 Людина сказав щось

　 Але я цієї мови не знаю.

　 Я помотала головою з боку в сторону.

　 - C++++

　 Людина знову щось сказав.

　 Ні, будь ласка, говоріть японською.

　 Інакше я нічого не зрозумію.

　 Я не володію іншими мовами.

　 Людина нахмурилась.

　 Хм.

　 Здається, він поки не збирається нападати на мене.

　 Що мені робити?

　 Якщо грубо, то я не розумію його слів і навіть коли б зрозуміла, що вона говорить, мені важко говорити.

　 Хоча можна було б спілкуватися у письмовій формі, але знову ж таки - тільки японською.

　 У будь-якому випадку, взаєморозуміння неможливе.

　 Проблема.

　 Здається, людина теж у труднощах.

　 Щось впало між мною і людиною, у той час поки ми думали про можливість спілкування.

　 Це смартфон.

　 А?

　 Ні, не може бути.

　 Не розумію, чому саме смартфон, але головне, звідки він раптом взявся?

　 Він з'явився так, що моє відкриття нічого не помічало, вірно?

　 - Привіт. Це Адміністратор Д.

　 Несподівано з смартфону пролунав голос.

　 Крім того, він розмовляє двома мовами.

　 Один японський, а другий я ніколи не чула до цього.

　 А, ні, це той язик на якому людина говорила не так давно?

　 – **** *!

　 Так, людина схоже сказав щось з подивом.

　 Отже, мова, якою говорить цей чоловік - це мова цього світу.

　 - Так, я Д. Почесний павук, почекай хвилинку.

　 Так, звичайно.

　 Я чекаю, бо мене про це попросили.

　 Голос із смартфону розмовляє з людиною мовою іншого світу.

　 Голос, який йде з смартфона, явно жіночий.

　 Хоча це приємний голос, але коли я чую його, мене пробирає тремтіння.

　 Такий ось голос.

　 Крім того, голос не відчуває жодних емоцій.

　 Що за нісенітниця?

　 Вираз обличчя людини змінюється.

　 Хоча зміни і малозамітні - на лобі з’явилася зморшка, а очі трохи округли.

　 Людина важко зітхнув і різко повернувся назад.

　 Після чого просто телепортувався за допомогою "Простовної магії".

　 Залишилися тільки я і дивний смартфон.

　 - Вибач, що змусила тебе чекати. Оскільки я поговорила з ним, він більше не буде заважати.

　 Эй, верно?

　 Скажи краще, а ти хто?

　 - Я Д.

　 А, да...

　 Що?

　 Почекай секунду!

　 Ти що, мої думки читаєш?

　 - Так, читаю.

　 Це порушення приватного життя!

　 - Якщо ти не можеш розмовляти, це тимчасовий захід. У всякому разі я не читаю думки тих, на кого не обвертаю уваги.

　 Не звертаю уваги... Значить, ти стежила за мною?

　 - Мені не подобається термін стеження. Кращий термін - спостереження.

　 Та це ж одне й те саме.

　 Інакше кажучи, ти підглядаєш.

　 - Все вірно. Тому що дивитися за тобою весело.

　 D, я згадала.

　 Це те саме ім'я, яке я почула коли отримала "Мудрість".

　 - Так, це тобі була нагорода за те, що ти так намагалася. Рада, що ти її так добре використовуєш.

　 А навіщо ти все це робиш?

　 - Просто розважаюсь.

　 Що?

　 - Просто розважаюсь. Інших причин немає.

　 Ти серйозно?

　 - Звичайно. Я ж Бог Зла цього світу, гірше не буває.

　 ... Вона ясна не добра.

　 Серйозно, дуже небезпечна.

　 Не дивно, що моє тіло тремтіло, тільки я почула цей голос.

　 Це істота справжній Бог Зла.

　 І моє життя для неї просто розвага.

　 - Хоча ти це й сказала трохи нелюбовно, але все вірно.

　 А цей світ також зроблений для твого розваги?

　 - Це не так. З точки зору цього світу, я сторонній.

　 Що це означає?

　 - Більше нічого не скажу. Якщо тобі сказати, то стане нецікаво.

　 Зробила з мене іграшку.

　 - Ага. Так що борись до самого кінця, розважай мене. Можливо, ти знайдеш відповіді на свої запитання.

　 Скажи все, що тобі завгодно.

　 - Побачимося пізніше.

　 Смартфон зник.

　 А я так і не відчула зміни простору.

　 Так я зустріла Адміністратора Д і адміратору по прозвищу Куро.

Інтермедія Ш.09. Джулиус

　 Хіринф повернувся.

　 Я дізнався про це вчора.

　 Хоч я і сповнений нетерплячості, але всьому свій час.

　 Треба вибрати час, коли я зможу зустрітися з ним.

　 Вчора я не міг заспокоїтися весь день.

　 Врешті - решт ми вирішили, що зустріч з Хірінфом відбудеться сьогодні.

　 Я весь злився в очікуванні Хірінфа у кімнаті, де була призначена зустріч.

　 - Схоже, я змусив тебе чекати.

　 Хірінф увійшов у кімнату.

　 Він трохи схуд і осунувся, у порівнянні з тим Хірінфом, якого я пам'ятав.

　 - Шун, прости мене.

　 Хірінф раптом впав на коліна і схилив голову.

　 Дивна думка прийшла мені в голову, що вибачення вони приносять так само, як і у моєму світі.

　 - Я повинен був покаятися, це не Джуліус мав померти. Джуліус мав вижити, а померти я.

　 - Що це означає?

　 Мій рот раптом пересох, але я змусив себе сказати це.

　 - Вот...

　 - Що це таке?

　 Хіринф тримав у руці червоне перо

　 - Це перо фенікса. Застереження, яке тимчасово дає людині ефект безсмертя.

　 - А що з ним не так?

　 - Зазвичай це має бути Джуліуса, бо він Герой. Але він сказав, що оскільки я його захисник, то саме я повинен його нести і змусив мене взяти цей предмет.

　 - Отже...

　 - Так, я вижив лише завдяки цьому предмету, хоча зараз він уже втратив свої властивості. Тим, хто мав врятуватися, повинен був бути Джуліус, а не я.

　 Хіринф знову схилив голову

　 - Хірінф, будь ласка, піднімися. Тобі не за що просити вибачення.

　 - Ні, але як же...             

　 - Хірінф, я впевнений, що Джуліус змусив тебе взяти це перо, вірно? Сказав щось типу: "Все гаразд, адже я не збираюся вмирати".

　 – Ха-ха. Як і очікувалося від братів. Верно.

　 Хіринф підняв голову, криво посміхнувшись.

　 - Він сказав: "Я не збираюся помирати, зате велика ймовірність смерті Хірінфа, а адже ти наш щит, вірно? І саме тому перо має бути у Хірінфа, а не в мене". І байдуже скільки разів я б не заперечував, він не хотів міняти рішення.

　 У мене в роті першит, коли я чую слова брата, сказані іншим голосом.

　 Я взяв себе в руки і запитав те, що я повинен був дізнатися.

　 - Хірінф, будь ласка, розкажи про останні хвилини життя брата.

　 - Я розумію.

　 Хіринф піднявся.

　 Ми посілися за стіл навпроти один одного.

　 - Чим говорити, я краще покажу.

　 З цими словами Хірінф витягнув камінь, схожий на прозорий кристал.

　 - Що це?

　 - Це предмет, заряджений спеціальною можливістю "Викриття минулого". Дуже цінний предмет, на даний момент навіть навички не можуть повторити його ефект.

　 Хірінф поклав руку на кристал.

　 - Будь ласка, поклади свою руку поверх моєї.

　 – Добре.

　 Я поклав руку, як сказав Хірінф.

　 - Закрий очі. Давай, давай.

　 Коли я закрив очі, зображення з'явилося на внутрішньому боці століття.

　 І не тільки зображення, я міг чути звуки і відчувати запахи.

　 Це поле бою.

　 Нескінчений ряд демонів, мабуть солдат.

　 Всюди трупи.

　 У центрі зображення фігура Джуліуса спиною до мене.

　 Вперед повільно виходить дівчина в білому.

　 Джуліус стурбований чимось, я його таким ніколи не бачив.

　 Він рушив уперед, перекриваючи шлях до товаришів.

　 Наступного дня тіло Джуліуса стало прахом і розсипалося.

　 Затемнити.

　 Запис закінчився.

　 - Що це було?

　 - Останні хвилини життя Джуліуса.

　 Як це сталося?

　 Джуліус - найсильніший Герой людей.

　 І брат перетворився на пил в мить ока, без єдиного шансу на опір.

　 Неможливо.

　 Але щоб я не думав, Хірінф сказав, що це останні хвилини життя мого брата.

　 – Як же...

　 - Я теж не розумію, що сталося. Після цього мене оточили демони. Я зміг відступити, і тільки після цього до мене дійшло, що Джуліус помер.

　 - Що це було?

　 Та дівчина в білому.

　 Що вбила Джуліуса.

　 - Я не знаю. Ця демонеса мені не відома, з іншого боку щодо атаки, яка вбила Джуліуса, я можу дещо припустити.

　 - Що ж?

　 – Атака розкладанням

　 – Розкладанням...

　 – Да. Кажуть, деякі монстри так вміють. Атрибут, який контролює смерть. Коли людина не може відбити або захиститися від цієї атаки, вона стає пилюкою. Як Джуліус. Все інше залишається неушкодженим. Порушення не пошкоджується.

　 Хірінф витягнув щось.

　 - Це та річ, яку брат весь час носив...

　 – Да. Я думаю, що Джуліус ніколи не говорив з тобою про це. Це останній подарунок йому від своєї матері перед її смертю.

　 Хірінф передав це мені.

　 Чисто білий шарф.

　 – Прости. Це єдине, що я зміг принести назад.

　 - Нічого. Дякую.

　 Це все що я зміг вичавити себе.

　 Мій зір затуманився.

　 Я пам’ятаю час, коли вперше зустрів брата.

　 Я тоді був ще дитиною.

　 Брат прийшов до нас у дитячу кімнату.

　 Він подивився на нас з Суе, і по його щоках котилися сльози.

　 Це єдиний раз, коли я бачив брата плачем.

　 Брат потріпав нас по голові, сказав щось і пішов.

　 Тоді я ще не знав мови цього світу.

　 Так що і не зрозумів, що сказав тоді брат.

　 Я досі цього не знаю.

　 Але я думаю, що в той момент він для себе щось вирішив.

　 Пізніше я дізнався про смерть нашої матері, яка померла за день до того.

　 Якщо чесно, навіть коли мені сказали, що цей шарф зроблений моєю матір'ю, то я нічого не відчув.

　 Оскільки я ніколи не бачив свою матір.

　 Але для брата все було по-іншому.

　 Для брата вона, мабуть, була найважливішою людиною в житті.

　 Втратив улюблену матір, ще хлопчик - і повинен битися в якості Героя.

　 З таким болем у серці, цікаво, яке рішення він прийняв для себе.

　 - Приємно познайомитися, я твій брат Джуліус. І хоча на це і не схоже, але я Герой.

　 Я все ще пам’ятаю посмішку брата, яку я побачив після зустрічі з ним вдруге і вже міг розуміти що говорять навколо.

　 Я здивувався, що ця дитина в Японії могла б бути такою впевненою у собі.

　 Я думаю, що ніколи не зможу так посміхнутися навіть коли проживу все своє життя.

　 Це була усмішка з якоюсь живою іскраю в ній.

　 - Шурейн розумний. Ти можеш стати хорошим політиком в майбутньому.

　 - Суе. Не можна бути такою розпещеною.

　 - У Шурейна до того ж є Талант мечника. Як щодо того, щоб приєднатися до мене коли виростеш? Ой, Суе, не гнівайся на мене так. Я все зрозумів. Він піде з тобою, домовилися?

　 – Шурейн. Чув, у тебе з'явилася подружка. Крім того, ви вже один одному прозвищали. Можу я тоді теж називати тебе Шун?

　 - Шун. Я знаю, що Суе чарівна, але перестань її балувати, гаразд?

　 - Шун, батько добрий. Але він не тільки батько, але ще й король. Він повинен виконувати свої зобов'язання перед країною. Ти можеш зрозуміти?

　 - Шун, ти можеш покластися на Лестона, якщо щось трапиться. Він завжди в замку. І в нашій сім'ї менше проблем у нього, так що він допоможе тобі відразу ж.

　 - Брат все одно залишається братом. Хоч ми вже давно не зустрічалися, але він ставиться до своєї країни так само, як і я. Так що не про що турбується.

　 - Хірінф, я думаю, тобі варто одружитися, завести будинок і дітей, все-таки тобі вже пристойно років. А ти, схоже навіть не думаєш про це. Я починаю трохи хвилюватися, розумієш? Я? Навіть якщо я одружусь, то не зможу запропонувати нічого. Весілля, яке приносить лише один розлад, не стоїть і не затіє.

　 – Хо-хо. Якщо у мене є навички ухилення, навіть не сподівайся, що ці сніжки попадуть в мене! Ой, блін! Ей, Суе так нечесно! Ай! Суе! Це ж не сніг! А мені боляче, коли в мене кидають камінням, так що не роби це!

　 - Герой, це надія всього людства. Саме тому я не можу здатися. Ніколи.

　 Мені дуже запам’яталось про Джуліуса.

　 Брат завжди посміхався.

　 Настільки доброю посмішкою, що будь-хто хто її бачив відразу заспокоювався.

　 Тепер я став Героєм, брате.

　 Чи зможу я поводитися так, як ти?

　 Не впевнений у цьому.

　 Але я не можу дозволити, щоб усе заради чого жив брат, було зруйновано через мою невпевненість.

　 - Нехай це всього лише мрія. Можливо, людина, яка це чує, насміхається з того, що за наївною нісенітницею її не досягти. Але я впевнений, що це добра мета. Світ, де всі можуть сміятися і жити спокійно. Я буду ганятися за цим ідеалом до тих пір, поки не помру.

　 Я теж думаю, що це наївно.

　 Але не так, як вважав мій брат

　 У будь-якому випадку, я успадкую цей наївний ідеал.

　 - Шун. Ні, Герой Шун.

　 Хірінф говорив офіційним голосом.

　 - Я не зміг захистити Джуліуса. Я не виконав свою справу захисника. Але прошу, дозвольте мені стати щитом нового героя, якщо звичайно такий жалюгідний, як я, підійду вам.

　 – Хіринф...

　 - Дайте мені шанс захистити вас краще, ніж я зміг захистити Джуліуса.

　 – Хіринф... Це я повинен був просити вас про це. Будь ласка, станьте моїм захисником.

　 Хірінф і я потиснули один одному руки.

___ назва_

　 - Так, схоже, діяти як Герой ще рано, так?

　 - Так, церкви потрібен якийсь час, щоб вибрати нового Святого, так що я думаю, це станеться коли все буде підготовлено.

　 - Зрозуміло.

　 - Суе. Я думаю, що ти це розумієш, але після того як я прийму обов'язки Героя, ми не зможемо бути разом як раніше.

　 – Цілком очікувано. Я так і думала, що братик це скаже.

　 – Прости.

　 - Нічого прощати. Я давно вже не дитина.

　 - Угу. Я знаю, що ти вже давно стала дуже сильною. Але попри це, я не хочу брати тебе з собою. Я не хочу наражати тебе на небезпеку.

　 - Я розумію.

　 - Такий ось я егоїстичний. Прости.

　 - Немає потреби вибачатися.

　 - Я розумію. Суе, ти можеш робити що забажаєш поки не прийде випускна. Тому що в академії ти будеш у повній безпеці.

　 - Ты прав.

　 - І навіть будучи Героєм, я намагатимусь відвідувати тебе так часто, як це можливо.

　 - Брате, ти будеш мститися за Джуліуса?

　 - Не знаю. Я не думаю, що це гідно Героя діяти з особистих спонук. Але я ніколи не зможу цього забути. Так що не знаю, що я буду робити.

　 – Все в порядке. Не хвилюйся про це.

　 - Чому?

　 - Скоро зрозумієш.

　 – Добре. Я зрозумів. Постараюся взагалі не думати про це.

　 – Да.

　 - Добре, відкладемо поки у довгий ящик. Добраніч.

　 – Да. Добраніч, братику.

**** *** ЛИВАНЬ

　 – Ока. Все дуже погано.

　 - Як ситуація?

　 - Гірше нікуди. Ока, вибач за те, що я скажу зараз, оскільки ти щойно повернулася, але приготуйся німе для забрати Шуна з королівства.

　 - Щось сталося?

　 - Мої помічники зрадили мене!

　 - Що?

　 - Наші дії стали відомі ворогові. Вибач. Це моя помилка.

　 - Є припущення, що буде далі?

　 - Можливо, для мене нічого страшного. Але ось на моїх людей напали. Безумовно щось відбувається.

　 - Треба поспішати.

　 – Да.

121. Викинемо це з голови

　 Кушаю.

　 Кушаю.

　 Кушаю.

　 Жучий.

　 Дуже нестерпний.

　 Жучий, трохи солодкий і гіркий смак.

　 Доброго ранку.

　 Хоча я не знаю, чи зараз ранок, але все ж змогла безпечно прокинутися сьогодні.

　 На жаль, навіть з таким зручнім "Паралельним свідомістьм" не можна спати по черзі.

　 І не важливо скільки зізнань, тіло-то одне.

　 Ось чому, якщо моє тіло засинає, то і моя свідомість заснуть теж.

　 І нічого з цим не поробиш.

　 Вчора, після того як я поговорила з D, яка назвалася Богом Зла, я деякий час була в прострукції.

　 Хоч я знала про її існування, коли отримувала "Мудрість", але не думала, що вона почне зі мною розмовляти.

　 Ну, єдине що про неї можна сказати точно - це те, що вона дуже небезпечна.

　 Угу.

　 Я розумію, що нічого не розумію.

　 Дивність зростає і збільшується.

　 Смартфон, побіжний японська, чорна людина.

　 Хоч я і не знаю, що це за чорна людина, але він явно житель цього світу.

　 Він розмовляв з D дивною мовою, так що я думаю, що це мова даного світу.

　 Але якщо так, то виникають запитання.

　 Чому D може вільно розмовляти японською?

　 Розпочати перелік дивностей, наприклад смартфону.

　 Як ні круті, але це явно був смартфон.

　 Хоч я не знаю, на якому технологічному рівні знаходиться цей світ, але навіть якщо і на тому ж, дивно припускати, що в іншому світі смартфони будуть точно такі самі як у моєму.

　 Значить, цей смартфон випущений на Землі?

　 Якщо припустити це, то зрозуміло чому D спокійно спілкується японською.

　 Вона в Японії.

　 Хоча я не знаю, чи в Японії вона зараз чи ні, але я впевнена, що вона там була.

　 Якщо подумати, то голос неба і результат оцінки також показуються японською.

　 Було б дивно, якби японською мовою в цьому світі використовувались як основна мова.

　 Оскільки я знаю тільки японську мову, то думала, що вона підлаштовувалася до мене, але, ймовірно, помилялася.

　 Д налаштувала японську.

　 А ще є загадковий уміння з зашифрованих символів.

　 Може, це вміння дозволяє перекладати місцеву мову японською?

　 Ні, якби так і було, то я могла б розуміти, що говорив той мужик в чорному, а це не так.

　 Але всі системні звуки та написи з’являються на японському.

　 Так що цілком ймовірно.

　 Скільки ж різних таємниць може бути зосереджено в цьому навичкі.

　 Хоча до цього все йшло нормально, але я не розумію, що буде далі.

　 Що це за істота, що називається "Адміністратор"? Вона дійсно вважає мене лише своєю розвагою?

　 Я не знаю.

　 Хм.

　 Все погано.

　 Все стало так складно.

　 Не люблю такого.

　 Так що буду поводитися як зазвичай, речі які невідомі, нехай досліджують хтось інший.

　 Я не знаю, чи вона є Богом Зла. Але якщо вона тільки підглядає, то нехай.

　 Я не збираюся робити нічого бентежного.

　 О так, вибачте.

　 Виключаючи ту частину, де я підпалила свою дупу і загорілася.

　 Гаразд, неважливо що у неї за мотиви, я це я.

　 Я буду жити як завжди.

　 Все вірно.

　 Так і зроблю.

　 Треба поки що забути про D.

　 Оскільки вона сказала, що чорна людина втручатися не буде, то і про нього можна також забути.

　 Так, але D сказала, що дала мені "мудрість" в якості нагороди.

　 Може, я мушу подякувати їй.

　 ...А, ладно.

　 Наступного разу як зустріч, тоді і подякую.

　 Вона ж сказала "Побачимося".

　 Ну і гаразд, повернуся до дослідження цього світу.

　 Вчора, коли я перебувала в задумливості, Контроліруючатело з'їла Огненого дракона.

　 Смачний смак, як у лосося і курча, якщо розділити надвоє.

　 Смачно.

　 Але все ж, я хочу приправ.

　 Хоча це м’ясо було приємніше, ніж у звичайних монстрів, я трохи не задоволена.

　 З того часу як я спробувала сома, з’ївши багато смачного.

　 Хоча смак це одне, але кількість м'яса була величезна.

　 Моя стаміна, яка майже виснажилась під час смертельної битви знову стала повною.

　 Оскільки викидати їжу неприйнятно, я використовувала стаміну для прокачки навичок і зараз додам залишки.

　 Якщо рівень "Простеї магії" підніметься, то може у мене з'явиться місце для зберігання речей?

　 Хоча я спочатку думала, що це не так вже й потрібно, але якщо знову зустрітися когось великого, то з'їсти все за один раз буде складно.

　 А якщо я не хочу викидати їжу, то було б непогано, якби те що я доїм, я могла б тягати з собою.

　 До речі, "Повантаження в тінь" не можна використовувати як занучки.

　 Якщо я щось покладу туди, то річ не можна пересунути.

　 Дивна якась магія.

　 В тому сенсі, що "Магия Теней" сама по собі дивна.

　 Її здатність - одночасно атакуючі і допоміжні.

　 І ще одна проблема - пізній розквіт, так що потрібно підняти її як мінімум до 6 рівня, щоб отримати хоч щось корисне.

　 І при таких витратах на прокачку, такі дивні результати.

　 Цікаво, що "Магия Теней" перетвориться на Мізію темряви коли досягне 10 рівня?

　 Мабуть, так, але оскільки я вже маю темну магію вищого рівня, то не відчуваю в ній великої необхідності.

　 Хоча, "Магії безодні" мають свої слабкості. Її важко постійно використовувати через її високу потужність, тому було б добре завестися магією з помірною вогненною силою.

　 Як би там не було, враховуючи, що я перемогла вогню дракона може статись, на середньому рівні у мене немає ворогів.

　 Треба прорватися через середній рівень, поки є можливість.

　  122. Лечу, лежу, я лікую

　 Хі-хі-хи!

　 Ухі-хи-гі-хі!

　 Ухо-ха-Ха-ху!

　 Я ніяк не можу зупинитися.

　 У мене відчуття, що я зараз вилікую.

　 По-справжньому.

　 Що я цим хочу сказати: нове вміння "простий маневр", отримане в результаті еволюції 3D-маневра - веселі і дуже прибуткові надбання.

　 Я і раніше могла бігати по стінах або стрибати, для цього мені не потрібен "3D-маневр", адже я павук, так що він був безполезенний, але ось "простий маневр" - зовсім інша справа.

　 Навик зробив можливим подвійний стрибок в повітрі!

　 Що ж щодо того, як це відбувається - це ніби під ногами з'являється невидима сходинка.

　 Відштовхуючись від неї, я можу рухатись у будь - якому напрямку.

　 У битві з вугрім до еволюції, я майже померла через те що у мене не було достатньо мобільного зв'язку на стелі.

　 Хоча все стало трохи краще після того, як мої показники виросли в процесі еволюції, я знову зрозуміла, що мені потрібна велика мобільність під час руху у повітрі, коли билася з вогнем Драконом.

　 Хоч я і можу використати павутину, щоб битися в повітрі, але це все-таки не те.

　 З літаючими ворогами, як-от з Огненим драконом, я не можу битися.

　 Саме тому в битві з вогнем, я мусив використати один із козирів ніндзя - містифікацію, щоб уникнути бійок у повітрі.

　 Але якщо у мене є "простірний маневр", проблема вирішується.

　 Замість того щоб використовувати політ за допомогою крил, я можу використати свою швидкість, яка є однією з головних моїх характеристик. Можна сказати, що мої можливості повітряного бою різко зросли.

　 Можливо, я навіть зможу битися з осами в повітрі.

　 Якщо вже зайшла мова про це, то повітряна мобільність не панацея.

　 У неї є слабкості, або ж ліпше сказати дефекти.

　 Перш за все, щоб її активувати потрібно стаміну.

　 Ну, з цим нічого не зробиш.

　 Якщо б таке зручне вміння ще й нічого не потребувало, то це було би вже зовсім відмінне.

　 Я б тоді легко перемогла будь-якого літаючого ворога.

　 Якби можна було вибирати, то краще б він використовував ману, але вибір мені ніхто не давав.

　 Так що літати до нескінченності не вийде.

　 Здається, що кількість споживання залежить від часу, на який створюється опора.

　 Так що найбільш ефективним буде створити опору на одну мить, тільки для стрибка.

　 З іншого боку, моя стаміна зменшується з приголомшливою швидкістю коли я просто стою на створеному сходинку.

　 Отже, можна померти з голоду просто стоячи на місці.

　 Наступний - невидима сходинка досить крихка.

　 Я думаю, це через те, що рівень уміння ще малий.

　 Якщо я рухаюсь на повній швидкості, то моя нога просто проломить опору.

　 Коли я рухаюся на повній швидкості, опора замість того, щоб стрибнути далі, розпадається і я падаю вниз.

　 Отже, коли ви рухаєтесь в повітрі, швидкість зменшується.

　 Оскільки я провела декілька експериментів, то змогла вловити, наскільки потрібно зменшити швидкість, щоб щастка не руйнувалася.

　 Добре, що це експеримент, але якби я застосовувала вміння без тесту відразу в бою, я б стала беззахисною у той же момент, коли опора провалилася.

　 Перевірка це дійсно важливо.

　 Хоч я й сказала, що з цим нічого зробити не можна, але ми сподіваємось, щоб підняття рівня міцності опори зросте.

　 Сподіваюсь, що так і станеться. А ще я хочу якнайшвидше витримувати мою повну швидкість!

　 Але оскільки я хочу зберегти стамінність, то проблема полягає в тому, що я не можу прокачувати навиків як завжди.

　 Як би було добре, якби цей навик використовував ману.

　 А все через те, що дрібні монстри сховалися в магму.

　 У результаті я не можу ані здобути досвіду, ані поїсти нормально.

　 Навіть враховуючи те, що мені залишилося підняти всього один рівень, але він так нездійсненно далекий.

　 Хоч я і думаю, що з часом я все одно отримаю цей рівень, якщо буду вбивати монстрів яких знаходжу на березі, досвід отриманий за вбивство дрібної сошки занадто малий.

　 Завдяки мудрості я знаю, скільки життєвого досвіду мені потрібно для підняття рівня.

　 Коли я оцінюю свій "рівень", то показую кількість очок, які потрібні для досягнення наступного рівня.

　 І оскільки після кожного бою я оцінюю цю кількість, то схоже скільки отриманого досвіду пропорційно силі ворога.

　 Якщо це морський коник, то там крихти.

　 Якщо сом - то нормальна кількість.

　 Якщо вугор, то вже багато.

　 Огнений Драконоїд - дуже багато.

　 Огнений Дракон - просто жахливо багато.

　 Приблизно так.

　 Моя сила врахування не береться, і здається кількість досвіду фіксована залежно від потужності противника.

　 Це відрізняється від гри, де чим вище рівень персонажа, тим менше досвіду дає невелика соска.

　 Отже, якщо оцінювати мій поточний досвід, то для підняття рівня мені знадобиться досвід рівний шести вуграм.

　 Так що навіть якщо я вб'ю одного Огненого Драконоїда, то цього не вистачить.

　 А якщо перевести цю кількість в досвід з дрібних монстрів, то все стане ще сумне.

　 Якби я могла перемогти вугра або вогню драконоїда, було б набагато простіше. Але на даний момент, я бачила всього одного вогню Драконоїда, та й вугри дуже рідкісні.

　 Я не можу знайти жодного, хоч би як шукала їх за допомогою викриття.

　 Крім того, навіть якщо я їх знайду, не думаю, що вони вилізуть з магми.

　 Навряд чи вугор або сом будуть битися з тим, кого не можуть перемогти.

　 З іншого боку Огняний Драконоїд може на мене і сам атакувати.

　 Хоча це може тільки той палаючий Драконоїд, який жив в озері магми, був таким хоробрим. Якщо ж огняті Драконоїди - агресивний вид, то у мене з'явиться можливість з’їсти його і його підлеглих, якщо звичайно все вийде вдало.

　 Ну, справа тільки за тим, де його знайти.

　 Огнений Дракон?

　 Неначе я безтурботно полезу в бійку з таким монстром.

　 Навіть якщо я перемогла, він все одно сильніший за мене.

　 Я не хочу ще одного такого бою, бо те що я минулого разу перемогла - було практично чудом.

　 Гаразд, у мене немає вибору, крім як полювати на дрібну рибку, крок за кроком повільно рухаючись до своєї мети.

123. Я отримала силу дракона! Му-ха-хо!

　 Я обережно визираю через камінь.

　 На твердій землі переді мною зібралося близько семи монстрів.

　 Цінна їжа і досвід.

　 Це червоні собаки.

　 Хоча вони і червоного кольору, але не мають нічого спільного з анімією.

　 Червоні собаки проводять час у грі та дрімі.

　 Але в них тонкий нюх, адже це ж собаки, тому вони мене помітять раніше, ніж я зможу до них наблизитися.

　 На даний момент "Залякування" вимкнено.

　 Як я помітила, при виключенні "Пугання" ефект "Незамітності", повертається, хоча і ослабленим.

　 Але все одно, мене стає важче помітити.

　 Гаразд, з тих пір як я отримала титул "Кращий жах", я ніколи не можу сховатися повністю.

　 Просто при вимкненому "Залякуванні" мене трохи важче помітити.

　 Оскільки у червоних собак є дуже гарне, то зараз я використовую "Телескоп", щоб стежити за ними.

　 Поки мене не помітили, але це станеться рано чи пізно, коли я почну наближатися до них.

　 У такому випадку вони, звичайно, втечуть.

　 Червоні собаки не мають вміння "Плавання".

　 Так що в магму вони не ховаються.

　 Але якщо вони розбігаються, буде важко їх виловлювати по різних кутах - до чого особиста робота.

　 Треба зловити їх так, щоб до цього не дійшло.

　 Ммм...

　 Ага, мені варто перевірити навички, які я не так давно добилася в бою.

　 Отже, дракон інстальований!

　 "Сила дракона" активовано.

　 Так, до речі, "Боєва магія" вже була включена.

　 Мої показники злетіли ракетою до неба.

　 Я рванилась з місця до собак на повній швидкості.

　 Хоча червоні собаки помітили мене, вже надто пізно.

　 Я махнула серпами і дві голови відділилися від тулуб.

　 Я наздогнала ще двох, які намагалися втекти і теж їх стяли.

　 Решта троє намагаються втекти в протилежному напрямку, і я відразу випустила подих силою.

　 Як я і хотіла, дихання зіштовхнулося з землею перед червоними собаками, і прогрівся сильний вибух.

　 Червоних собак розкидало ударною хвилею з боку.

　 І я прикінчила їх, не упустивши свого шансу.

　 Місію виконано.

　 Фух.

　 Речі таких видів - для мене легше легкого.

　 Так, треба з'їсти їх поки вони свіжі.

　 Хі-хі-хи.

　 "Сила дракона", як і очікувалося це і є Сила Дракона.

　 Збільшення всіх показників не можна навіть порівняти з "Сила драконоїда".

　 Хоча одного цього вже досить, але у "Сили дракона" є ще дві особливі можливості.

　 Перше - це дихання силою.

　 Поки "Сила дракона" активовано, я можу видихає енергію руйнування як справжній змій.

　 Воно ділиться на два типи: одиночний постріл, щось подібне до вогняної кулі, і другий - це нищення дихання, що б'є по площі.

　 Шкода, але сила цього дихання не так вже й велика.

　 Хоч я і можу використовувати частину драконячої сили, але до справжнього змія мені далеко.

　 З іншого боку, цього досить, оскільки сила цієї атаки приблизно дорівнює силі атаки вугра.

　 Причина, по якій я не націлювала атаку диханням на собак в тому, що я боялася, ніби якщо потраплю туди, то навіть порох не залишиться.

　 А я ні за що не дозволю дорогоцінному м'яса зникнути.

　 До речі, атака диханням мабуть береться з найсильніших атрибутів застосування її. У моєму випадку дихання складається з отрути і темряви.

　 Темрява сприяє чистому руйнуванню, а отрута повільно розчиняє противника.

　 Якщо так подумати, то хоч я програваю справжнього дракона в потужності, зате виграваю у злість.

　 І друге - це той самий ефект, що і "Драконія луска", який перешкоджає ворожим заклинанням.

　 Знову ж таки, він слабший за справжнього дракона, але я думаю, що мусить ослабити їхню силу.

　 Оскільки в окрузі немає монстрів, які могли б використовувати магію, протестувати не на кому.

　 Мій статус однозначно виріс, зброя покращилася, захист зміцніло.

　 Прекрасний навик, але як завжди є вади - жерте безсердечно.

　 Так само, як і "Сила драконоїда" він пожирає ману та стаміну, але в ще більшому розмірі.

　 Мана-то ладно.

　 Але ось зменшення стаміни - це погано.

　 Хоч я і використовувала її зараз для полювання за дрібницею, але вартість використання занадто велика для таких бітів.

　 Це явно протиоболісне вміння.

　 Хм.

　 Останнім часом, я все більше витрачаю стаміну.

　 Хоча її вистачає для звичайної діяльності, проте вже недостатньо вміти прокачати.

　 А це "простовний маневр", Сила дракона" і "Боєва магія".

　 Було б чудово, існуючий досвід на кшталт "Автоматичне відновлення стаміни", але такої речі немає.

　 Треба шукати м'ясо і їсти.

　 Мана ж, з іншого боку, в достатній кількості.

　 Я тримаю активовану "Бійову магію" поки бігаю, а Контролююча-магія N1 і Контралуючої імазії N2 постійно тренують магія, хоча й з тією умовою, щоб споживання магії не було занадто більшим за її відновлення.

　 Неважливо, скільки мани я витрачаю коли прокидаюся після сну - "Ой, дивись-но, мана відновилася".

　 Хоча, звичайно можна використовувати магію, яка має високе споживання, наприклад "Мазію безодні", але при її використанні ви можете викликати щось типу землетрусу.

　 А це погано.

　 Все навколо може звалитися.

　 Крім того, я зараз концентруюся на підняття рівня найбільш слабкої прокаженої магії з тих, які у мене є - "Простойна магія".

　 "Просточа магія" досягла другого рівня.

　 Як і очікувалося, щоб досягти рівня, потрібно багато практики. Тому розвиток сповільнився, а не в інших магічних навичках.

　 Ефект, який я отримала на другому рівні називається "Фіксування координат".

　 Все, що роблять ці чари - фіксують положення заклинання першого рівня "Пояснення координат".

　 Я думаю, що це теж лише сходинка, яка потрібна для сильнішої магії.

　 Хоча координатні координати є даремними, але ви вже можете використовувати їх.

　 Я можу стріляти магією по конкретній точці.

　 У цьому випадку точне отримання становить 100%.

　 Правда, зараз мій навик "Точність" досяг максимального рівня, не думаю, що мені це знадобиться, але все одно краще, ніж нічого.

　 Я хочу, щоб "Просточа магія" швидше прокотилася і вивчити Телепорт.

　 Оскільки мани у мене запали, постарайтеся Контроліруючої імазії N1 і Контрулююча-магія N2!

124. Верхній рівень, я повернулася!

　 Кушаю.

　 Кушаю.

　 Кушаю.

　 Розжовую повільно і ретельно.

　 Ніби вдягаю нитку в голку.

　 Відкусяю маленькі шматочки, ніби бджола збирає мед.

　 [Навик вивчено. Навик "Посилення 2ур." став "Насиновлення 3ур".]

　 [Навик вивчено. Навик "Розширення божественної області 4ур" став "Раша Божа область 5ур."]

　 [Навик вивчено. Навик "Табу 8ур" став "Табу 9ур."]

　 Я прискорила крок і просуваюся так вперед вже протягом декількох днів.

　 Якщо подивитися на автокартку, яку мені малює мудрість, то стає зрозуміло, що я пройшла вже пристойну відстань.

　 Цей середній рівень хоч і пов'язує нижній та верхній рівень, але схоже на найбільш віддалені точки.

　 Хоч і приємно, що прохід проходить одним гігантським коридором, а не як у верхньому рівні суцільного лабіринту, але його довжина вражає.

　 Хоч я знайшла кілька дірок з проходом для матері, природно я до них не наблизилася.

　 Не варто зазнатися лише тому, що я перемогла дракона.

　 Маму мені точно не перемогти.

　 До речі, я можу припустити, що та загадкова атака, яку я бачила на середньому рівні, це дихання дракона з "Сили змія".

　 Хоча це лише здогадки, але якщо це мама, то нічого дивного, якщо у неї є "Сила дракона".

　 У такому випадку, це означає, що вона вже давно стала вбивцею драконів.

　 Ха-ха.

　 Мені точно не перемогти.

　 Ще б я наближалася до тих місць, де пересувається така жахлива істота.

　 По дорозі свого слідування я більше не зустрічаю ніяких небезпечних "запасів".

　 Не тільки вогню дракона, але навіть огняних зміїдів не видно.

　 Зрозуміло, що рівень монстрів тут нижчий, ніж на нижньому рівні.

　 Так що сильним монстрам тут прокачуватися важко.

　 Хоч я відчувала присутність угрій, але вони не вилізли з магми.

　 Я випустила подих силою, стріляла магією, але вони тільки заривалися ще глибше.

　 Як і соміки.

　 Гірше того, навіть морські коники, які завжди нападали на мене без роздумів, тепер втікають від мене з усіх ніг, як тільки побачать.

　 Хоч я і можу вистрілити в них диханням сили, перш ніж мене помітять і таким чином вбити їх, але у такому випадкутрачу величезну кількість стаміни, а трупа не залишиться.

　 Навіть якщо й залишиться, це не має сенсу, бо тіло затоне в магмі.

　 Так що м'яса я все одно не отримаю.

　 Так, звичайно це досвід, але якщо подумати про витрати, він того не вартий.

　 Тому я вбиваю тільки тих монстрів, які вилізли на суходіл.

　 І якщо я не буду бездумно витрачати стаміну, то цього вистачає.

　 Я поступово накопичу досвід для підняття рівня, і якщо порівняти з кількістю, яка залишалося набрати після бою з вогнем, то набрала вже майже половину.

　 Але половина залишилася.

　 До еволюції ще так далеко.

　 Оскільки я зберігаю стаміну якнайповніше, всі пов’язані з нею навики майже не прокачалися.

　 Ну, з цим нічого не зробиш.

　 Хоча може мені не треба зберігати стільки стамін, оскільки полювання поки мене годує, але я мушу мати достатньо стоминів на випадок, якщо я зустріну когось небезпечного типу Огнений Дракона.

　 Та навіть якщо і не зустріну, я ж можу померти з голоду, якщо навколо немає монстрів.

　 Тому не можна бездумно витрачати стаміну.

　 А ось усе, пов'язане з маною, виросло.

　 Всі види магії, "Синтезування отрути", "Боєва магія" і всі злі очі.

　 Що до магії, то "Магия Теней" стали 10 рівня.

　 Як я і планувала, я отримала в результаті "Магию Тьми".

　 Оскільки "Мазія Теней" якась дивна, навіть досягнувши 10 рівня, я думаю, що тепер буду тренувати Макгію Тьми замість неї.

　 Хоча "Просточа магія" значно зросла, телепорт все ще недоступний.

　 Звичайно, немає великого сенсу поспішати, оскільки вона повільно але вірно прокачується, але тому що вона гойдається повільніше, ніж інші магії, це мене дратує.

　 "Синтезування отрути" і "Мазія Яда" також досягли максимального рівня.

　 Чи маю я сказати про несподіване? І, як результат цього - вміння одного типу-синтезувати ліки та "Лечібна магія".

　 Тобто?

　 Яд теж може стати ліками.

　 У будь-якому випадку, я нарешті отримала можливість лікуватися.

　 До цих пір мені потрібно було покладатися на автоматичне відновлення хітів і лікування при піднятті рівня, і добре, що тепер я можу лікуватися, коли захочу.

　 Хоча рівень магії все ще низький, та й перевірити не виходить, оскільки хіти в мене на даний момент повні.

　 Я думаю, що рано чи пізно спробую зменшити свої хіти, коли буде вільний час.

　 "Мазія єресь" також досягла максимуму.

　 І вміння, отримане в результаті - велика проблема.

　 Це "Табу".

　 Вдало, що його рівень не виріс, але мені в той момент здалося, ніби моє серце зупинилося.

　 Ні, хоча у той момент Табу не підріс, але я досягла 9 рівня.

　 Один рівень до максимуму.

　 Це може бути дуже небезпечно.

　 Деякі з Злих очей досягли максимуму.

　 "Зло око прокляття" еволюціонувало в "Слий очей пожадливості".

　 Це зло око робить те ж саме, зменшує хіти і т.д., при цьому забране віддає мені.

　 Оскільки це збільшує мої бойові можливості, ефект еволюції чудовий.

　 Хоча я не можу забрати показники ворога, але чудово, що я можу забирати його стаміну.

　 Забрати стаміну з допомогою Злого очі, а потім ще й пообідати як добавки!

　 "Злий очей паралічу" також еволюціонував, в "Слой око стазиса".

　 Здається, він не стільки паралізує, скільки зупиняє час.

　 Монстри, які тремтіли під впливом паралізації, застигають під дією стазису.

　 Думаю, що ймовірно цей атрибут - суміш паралізації з якимось іншим атрибутом, якого я не знаю.

　 Ну а раз такого атрибута так і не було, як я не переглядала список навичок, то й доказів цієї здогадки немає.

　 Гаразд, якщо ворог зловився як зазвичай і перемога вже визначена, вважаємо просто лукаве око стало сильніше.

　 Хоча "Злий очей тяжіння" і виріс, але поки максимального рівня не досяг.

　 Але я отримала "Спротив перевантаження", тому що весь час використовувала його на собі.

　 Ось тільки, це внесло помилку у мої розрахунки - оскільки ефективність тренування м'язів знизилася.

　 І останнє, "Телесскоп".

　 Він еволюціонував в "Ясновидіння".

　 Що до ефектів, вони такі ж як і у "Телескопа", але також є можливість дивитися через предмети.

　 Я можу бачити, що відбувається за стіною.

　 Хоча це явно відрізняється від того "ясновидіння", про яке я чула у своєму світі.

　 Просто покращення "Телескопа".

　 І є дещо, чітко побачене не так давно "ясновидінням".

　 Довгий схил, який піднімається вгору.

　 Але не довше шляху, який я подолала.

　 Досвід, який я тут придбала, ніхто не заздрить.

　 Нарешті я зможу відпочити.

　 Прийшов час сказати "прощай" цьому жахливому пекареві.

　 Верхній рівень, я вдома.

125. Прожарена наскрізь!

　 Я повернулася, Верхній рівень!

　 Нарешті я тут!

　 середній рівень був такий довгий, я сумувала за цією комфортною атмосферами верхнього рівня.

　 Як же чудово, коли немає жари!

　 Якийсь час я просто насолоджувалася відчуттями.

　 Я дійсно дуже довго добиралася сюди.

　 За мною погналася змія і я впала на нижній рівень.

　 Билася з осами.

　 На мене ревел диханням Земляної Дракона.

　 Подорожувала по нижньому рівні, сповненому страшних монстрів.

　 На мене напали мавпи.

　 Коли я думала, що нарешті вибралася з нижнього рівня, мене зустрів палаючий Пекло середнього рівня.

　 Коли я готувалася до польоту на середній рівень, на мене знову ревів Земляної Дракон.

　 Коли я йшла середній рівень, найстрашнішим ворогом виявилася магма.

　 Соміки - делікатес.

　 Угор - грізний противник.

　 Зустріла маму, що безцільно блукає кудись.

　 Вогняних Драконоїдів, які намагалися розчавити числом.

　 Огнений дракона, сильний до безособовості.

　 А?

　 Чому я досі жива?

　 Дивно, що я втомилася вижити.

　 Я вижила!

　 Гаразд, тепер, оскільки я досягла своєї головної мети - вибратися на верхній рівень, що мені робити далі?

___ назва_

　 Через декілька наступних днів на верхньому рівні.

　 Я розкинула павутину біля входу на середній рівень.

　 А, щодо цього.

　 Це те, чого мені так хотілося.

　 Мій улюблений будиночок.

　 Мені не потрібно хвилюватися, що загорюсь, а я можу добре виспатися.

　 Зрештою, для мене життя з павутиною означає спокій.

　 О, щастя.

　 Хоча я вивчала околиці кілька днів, здається поблизу немає жодного сильного монстра.

　 Навіть якщо це той самий верхній рівень, але місце де я зараз - практично на протилежній стороні від того, куди я починала свою подорож.

　 Так далеко, що між початковою і кінцевою точкою можна спокійно помістити острів Хонсю.[1]

　 Цікаво, наскільки все змінилося - навколо повно монстрів, яких я ніколи не бачила.

　 Але мене трохи заспокоїло те, що тут є й ті монстри, які і раніше.

　 жаби.

　 Хоча вхід на середній рівень досить широкий, але при видаленні проходу він перетворюється у вужчий коридор.

　 Так що поблизу великих монстрів немає.

　 Хоч і не обов'язково, що сильний монстр повинен бути саме великим, але до цих пір всі сильні монстри, яких я бачила, відрізнялися великими розмірами.

　 З другого боку, малих і сильних не помічала.

　 Якщо так подумати, то я маленька і при цьому сильна прямо уникум?

　 Але навіть слабкі і маленькі монстри можуть бути сильними, якщо лізуть натовпом, як скокопендри або мавпи, так що розслабитися не варто.

　 Якщо говорити про мене, то я звичайно зможу відбитися від них "Магією безодні", але коли я думаю про її застосування в такому вириві місця, тоді попереджу тільки гігантський обвал і власну загибель.

　 Мабуть, в якості кращого заміни буде Ядовитий туман.

　 Гаразд, поки що монстрів, які б давали загрозу, я не бачила.

　 А раз тут немає магми, куди вони могли б сховатися від мене, то у них нема шансів.

　 Проте, чомусь мені стало здаватися, що кількість монстрів в окрузі з кожним днем стає все меншою і менше! Напевно, просто уяву.

　 Думаю, що тепер, коли я нарешті вибралася зі середнього рівня, я буду неквапливо прокачувати свої навички і просто поживу тут якийсь час.

　 Я так напружувалася, поки штурмувала середній рівень.

　 Хочеться трохи понеділкувати.

　 Раз я так викладалася, щоб досягти цього місця, то можна собі це дозволити.

　 Так що я зміцнила свою безпеку, як могла - адже це найважливіше на даний момент.

　 Хоча жодних гарантій, звичайно ні, але однозначно верхній рівень безпечніше середнього, де моя павутина була марною.

　 Як я і вирішила це раніше, я думаю зайнятися тими справами, які не встигла зробити.

　 Тому вона розташувала своє гніздо біля входу на середній рівень.

　 Я неохоче вийшла з дому.

　 І попрямувала на середній рівень.

　 Ох, гаряче.

　 Після вдихання повітря верхнього рівня здається, що температура на середньому рівні зросла.

　 Як я провела тут стільки часу?

　 Я сама собі дивуюся.

　 Але тепер мене не хвилюють такі речі.

　 Я обережно наблизилася до магми.

　 Тьху ти, занадто гаряче навіть поруч з нею.

　 Ваа... Хоч я і хочу це зробити, мені страшно.

　 Е-е-х.

　 Жінки хоробрі!

　 Вперед!

　 Я засунула свій серп у магму.

　 Уаййей!

　 Горячо, боляче!

　 Ай!

　 [Навик вивчено. "З полегшенням болю 8ур" став "Облегшення болі 9ур".

　 Контроліруюча-магію N1 і Контрерая-мазію N2 безперервно використовують на мені "Лечібну магія 2ур".

　 Направляючи лікування на серп.

　 Але він все одно горить швидше.

　 Або навіть не горить, а плавиться!

　 О, черт.

　 Навіть моє тіло загорілося.

　 Я поспішно витягла серп з магми і включила "Сінтезування отрути".

　 Водоспад отрути збив з мене вогонь.

　 Фух.

　 Це було боляче.

　 Те, що я хотіла зробити - це підняти рівень "Спротиння вогню".

　 Хоча я багато часу блукала по середньому рівні, моє "Спротиння вогню" досягнуло лише 7 рівня.

　 Воно піднімається жахливо повільно.

　 І навіть зараз, хоч я витерпіла стільки болю, моє "Спротив вогню" не виросло.

　 Ну хоч "Олегшення болю" збільшилося і те радість.

　 Те, що я пройшла середній рівень не поміняло факту, який я вразлива до вогню.

　 Оскільки поруч є місце, де я можу підняти свою "Спротив вогню", я подумала, що повинна довести його до "Обнуття жари".

　 Раніше я не могла зробити цього, оскільки спочатку дбала про безпеку. Але тепер це неможливо.

　 А, все одно, як я вже сказала, мій серп розплавився.

　 Лікування, яке я вивчила в "Лечібній магії 2ур.", не може відродити загублену частину тіла.

　 Магія такого рівня може лікувати тільки подряпини і незначні рани.

　 Тому доведеться чекати, поки серп регенерує за допомогою мого автоматичного відновлення.

　 Оскільки автоматичне відновлення еволюціонувало у високошвидкісному відбудові, невдовзі доведеться чекати.

　 Хм.

　 Ось тільки, схоже, при такому розкладі отримати "Понулення жари" займе багато часу.

　 [Зоа Эре 19ур. без назви

　 Стан:

　 499/687 (зелена) +0

　 5012/5012 (Синя) +1300

　 СП: 636/636 (Жовта)

　 : 636/636 (червона) + 1191

　 Середня атака: 590

　 Середня охорона: 685

　 Середня магія: 4757

　 Середня опірність: 4871

　 Середня швидкість: 3152

　 Навички:

　 "Високошвидкісне відновлення хітів 1ур."new, "Прискорене відновлення стаміни 7ур." (+1), "Забезпечення споживання Стами 8ур". + 1) "Посилення знищення 3ур.", "Вґвалтоване розрубання тривруту"; "Укріплене яд вісімер."(+11), « Божевільне духа 5ур.)new"Атака смертельним отрутою 4ур." (+1), Атак розкладанням 2ур. ( + 1), "Загадка єрессю 1ур.", "Сінтересування отрути 10ур".new"Паутинний талант 4ур".new, "Концентрація 10ур." (+1), "Прискорення свідомості 8ур".(+11) "Першохідні розрахунки 4ур" ( + 1), « Тягарина 10. (1), Вклоніння 10в.)new, "Незамітність 9ур.", "Безшумність 6ур." (+1), "Залякування п'ятив". +4, "Працюю", Ад", "Магия єресь 10ур. "Магия теней 10ур." (+3), "магія темряви 3р".new"Магия яда 10ур." (+3), "Лечібна магія 2ур".new, "Просточа магія 6ур." (+5), "Мазія безодні 10ур.", "Терпіння потужності зору 4ур". +1, « Спротивлення знищенню 3ур », "Сорстість ударамура." [Поборкання вогню 7)new, "Спротив смертельному яду 2ур.", "Поборчення паралічу 5р.), " Спірування окаменації 3рс. ”, "Зорення кислоті 4ура. », "Загаднення розкладання розпадання прір..." "Ухильність втрати свідомості тригран.), Контролювання страху 8ур .., Оболоніння єрессю болю", « Обнулення болі 9ур." (+2)new), "Злой око жадібності 2ур."new), "Злой очей стазиса 1ур."new), "Злой око тягаря 6ур."new, "Висилий слух 10ур", "Розширення потужності слуху 1ур." (new, "Вґвалтований Нюх 9ур.", "Укріплений смак девр." (+2), "Сусила осязання 9в".(І1),"Расширення божественної області 5ер." (1 2), « Боженя магія », "Зілла геркулеса п'ясара." [311]; плюс 1) "Крепкий 5-12",“

　 Рахунок навичок: 0

　 Висловлювання: "Обжера", "Асассін, Вбивця монстрів", 'Спеціаліст по ядам"," "Золодар павутини", « Бісщадний », "Палач гігантів), "Бравитель гордіні, "Постачальник мудрості",“ Убігайц драконоїдів,new)

　 1. О-в Хонсю найбільший о-у Яп. арх., завдовжки близько 1300 км

Інтермедія Ш.020. Крух

　 Щось дивне відбувається.

　 Вже якийсь час у мене таке неприємне відчуття.

　 Але тільки недавно я чітко зрозумів свої почуття.

　 До цього мене просто щось турбувало на підсвідомому рівні.

　 Щось дивне відбувається.

　 Але я не можу зрозуміти, в чому дивність.

　 Навіть якщо я і передбачаю неприємності, то не можу сказати, в чому вони полягають.

　 Мені треба терміново з'ясувати, що відбувається.

　 Інакше я пошкодую.

　 Батько покликав мене і я пішов до нього в кабінет.

　 Нещодавно батько майже закопався в папір.

　 Я знаю про це, оскільки маю деяке відношення до того, що відбувається. Здається, чутки про смерть Героя все ж прокинулися в місто.

　 Ми вже не можемо приховувати, що Джуліус помер.

　 Отже, церква Божественного Слова офіційно визнає його смерть.

　 І в той же час буде оголошено новий Герой.

　 Іншими словами, я нарешті буду представлений людям як Герой.

　 Мабуть, саме через це мене викликали сьогодні.

　 Питання тільки в тому, навіщо зі мною викликали Суе.

　 Суе йде поруч зі мною.

　 Вона спеціально пропустила для цього академію, і мені цікаво, навіщо викликають Суї разом зі мною.

　 І, мабуть, Суе сама нічого не сказали.

　 Задаючи ці запитання, ми підійшли до батька.

　 Гаразд, в будь-якому випадку я зараз все дізнаюся.

　 Я постукав у двері.

　 - Це Шурейн.

　 - Так? Заходь.

　 Я відчинив двері і зайшов всередину.

　 Суе тихо увійшла слідом.

　 - Що сталося?

　 Батько запитав мене, продовжуючи щось писати в документах.

　 Ні, взагалі-то це питання хотів поставити я.

　 - Але, Отче, хіба не ти викликав мене? У чому справа?

　 - А? Ні, не викликав.

　 Що?

　 І коли я щось запідозрив, ситуація різко змінилася.

　 Мені треба було задати питання.

　 Але я не зміг сказати ні слова.

　 Магія вітру, заклинання "Мочання" було накладено на мене.

　 Заклін був створений з такою швидкістю, що я не встиг реагувати.

　 Тих, хто може створювати закляття з такою швидкістю - можна по пальцях перерахувати, і в цій кімнаті одна людина, яка могла зробити подібне - це Суе, що стоїть якраз за мною.

　 Що за ...?

　 Навіть якщо я кажу, повітря навколо не передає звук.

　 Неприємність цієї магії в тому, що якщо не працює моя опірність, то віднімається не тільки мій голос, але й голоси у всіх навколо.

　 І після того, як закляття активовано, воно не зникне - якщо тільки не зруйнувати магічну конструкцію силою.

　 Я обгорілий. Гірше ситуації бути не може.

　 І тут Суе вистрілила в батька.

　 Мої очі розширилися від несподіванки.

　 Що? Чому?

　 Це магія світла, що використала Суе.

　 Магія, в якій я найбільш вправний.

　 Промінь світла пробив лоб батька.

　 - Ай-й-ей! Братик! Що ти накоїв?

　 Закричала Суе в той же момент.

　 Я ж стою абсолютно пошматований і не розумію, що відбувається.

　 - Що сталося!

　 Двері рішуче відчиняються і в кімнату завалюються Ціріус та охоронець, лицар у повному броні.

　 - Братик убив батька!

　 - Що? Ти збожеволів, Шурейн!

　 Ні!

　 Це був не я!

　 Чому?

　 Навіть якщо я хочу щось сказати, то не можу.

　 - Охорона! Шурейн атакував його величність!

　 На відміну від мого голосу, голос Ціріуса, а точніше пронизливий крик, чудово чути у всьому замку.

　 - Арештуйте Шурейна!

　 Після цих слів, закований в броню лицар рушив у мою сторону.

　 Лицар витягнув меч і рубанув ним.

　 Хоч я обгорівся, але тіло відреагувало саме, я негайно витягнув меч і відповів на атаку.

　 Мій меч розрубаний над своїм мечем лицаря.

　 Неможливо.

　 Навіть якщо я не посилив свого меча, оскільки все сталося несподівано, але в мене меч Героя. А це не просто смужка сталі, яку можна дістати десь по-справжньому, його не так і просто перерубати.

　 І все ж, мій меч розрубаний надвоє посередині.

　 Мої думки не встигають за запаморочливим розвитком ситуації, я в стукозі.

　 Природно, що лицар закував у броню.

　 Мій меч повертається, а рубний удар завдає мені болю.

　 Доки це не смертельна рана, оскільки я відсахнувся на півшага назад.

　 Але це не змінює того, що це серйозна рана - діагональний розріз від самого плеча.

　 Якщо після цього наступить наступний напад, я буду убитий.

　 - Привіт. Добре виглядаєш, Герой.

　 Лицар говорив, ніби насміхаючись наді мною.

　 Хоча голос трохи глухий з-під шолома, але все одно цей голос не можна дізнатися.

　 - Т-ти. Ти Юго?

　 – В точку.

　 Він зняв шолом.

　 Переді мною стоїть Юго, який колись втратив всі навички і зник.

　 - Юго. Тобі не варто було негайно відкривати свою особистість.

　 - Все гаразд. Це називається, забути спогади.

　 Циріус поводиться так, ніби знав, що Юго лежить у броні лицаря.

　 Ніби він був до цього готовий.

　 Чому?

　 - Хочеш дізнатися? Цей хлопець хоче трон. А я хочу помститися тобі і Сансею. Ми обидва подумали, що ти заважаєшся під ногами.

　 - А чому? Адже Циріус у будь-якому випадку став би наступним королем?

　 - Помиляєшся. Цей мертвий старий планував зробити тебе наступним королем. Якоби тобі не доведеться йти на полі бою, якщо до того як тебе об'являться Героєм, він заявлятиме, що ти будеш наступним королем.

　 - Як ніби я міг дозволити забрати у мене мій трон!

　 З перекошеним обличчям закричав Ціріус, почувши слова Юуго.

　 Ніхто, крім нас, не почує цей крик, оскільки на кімнату знову закладено мовчання.

　 Я глянув на ту, хто активувала закляття.

　 - Братик. Мені шкода казати тобі це, але будь ласка тут і помреш.

　 Хоча це і її голос, але таке відчуття, що говорить хтось інший.

　 Це холодний голос, який повністю протилежний її дзвінці і запалюванню голосу.

　 - Суе, що відбувається?

　 - Братику, я просто зрозуміла правду любові. Тому я вб'ю братика.

　 Дивно.

　 З Суе явно щось не так.

　 Я активував "Оценку".

　 І побачив статуси аномальних станів - "Гіпноз", "Промивання мозку" і "Зачарована".

　 - Юго! Твоїх рук справа!

　 - О? Ти помітив? Тільки помітив, так? Так. Це моїх рук справа. Ну як, подобається? Як це, коли віднімають найдорожче? Потрясний, вірно? Оскільки мені знайоме це відчуття, я тебе дуже добре розумію! Ха-ха-Ха-хо!

　 - Поверни Суї в нормальний стан, зараз же!

　 - Ніби я зроблю це, якщо ти попросиш. Ти що, ідіот?

　 У мене не було зла перед очима.

　 Проте, моє тіло не рухається незважаючи на мою волю.

　 - Незабаром сюди прийдуть охоронці. Так що я раджу тобі забиратися звідси.

　 У відповідь Юго підняв свій меч.

　 - Я тебе не випущу!

　 Маленьке тіло ельфійки влучило у кімнату.

　 Волина повітря вдарила Юго і просто здула його.

　 - Ока!

　 - Нам треба бігти!

　 На Юго сэнсей навіть не глянула і кинулася бігти.

　 Хтось підняв і поніс моє тіло.

　 – Хіринф...

　 - Я теж не розумію, що відбувається. Але зараз думай тільки про виживання!

　 Сказав мені Хірінф. Він почав бігти, а я - використовувати лікувальну магію, загоївши рани.

　 Наближаючі вартові зметені магією сэнсея.

　 То там, то тут видно фігури солдатів, що б'ються один з одним.

　 - Що тут взагалі відбувається?

　 - Бунтівник.

　 - Бунтівник?

　 – Да. Все це затіяно Юго і першим принцем Ціріусом. Однак вони збираються звинувачувати тебе, після чого вб’ють усіх тих, хто брав участь у заколоті.

　 Я побледнів, почувши пояснення сэнсея.

　 - Ті, хто зараз б'ються - гвардія Лестона. Ми втечемо, поки вони прикривають наш відхід.

　 Так ми покинули замок.

　 Після цього ми вирушили до непримітного дому.

　 - Ми домовилися зустрітися з Летоном тут. Після цього ми втечемо з країни.

　 - Хвилинку, сэнсей! Там же Юго, і якщо я нічого не зроблю з ним, то Суе залишиться...

　 - Я не можу тобі дозволити.

　 – Сэнсей. Весь цей бунт закінчиться, якщо ми можемо зробити щось з цим хлопцем. Хоча я нещодавно програв, але мої рани вже затягнулися, так що якщо ми повернемося і схопимо його ...

　 - Не дозволяю.

　 – Сэнсей!

　 - Церква вже проголосила ім'я нового Героя. І це ім'я Юго Ван Ренгзанд.

　 - Що?

　 - Такі справи, навіть церква є співучасником.

　 Несподівано мені почали заплітатися ноги.

　 Хірінф підставив мені своє плече.

　 - А шанована ельфійка знає, чому церква зробила таку безглуздість?

　 - Юго, мабуть, затягнувся до церкви і промив їм мізки.

　 - Неможливо. Ефект промивання мозку не триває довго. Це не може бути причиною.

　 - Так, звичайно це так, але є один виняток.

　 - Виключення?

　 - Високий ранга, "Похоть", один з семи смертних гріхів. Якість промивання мозку за допомогою цього вміння незрівнянно з іншими. І вже немає сумніву, що Юго отримав цей досвід.

　 Навики семи смертних гріхів?

　 Що це за навички?

　 У списку, де я переглядав усі навички, нічого такого не було.

　 Іншими словами, це означає, що такі аномальні навички мені не можна купити навіть за 100 000 очок?

　 - У будь-якому випадку, я не знаю скільки людей Юго піддавав промивці мозку. Тому краще припускати, що з цією країною все скінчено.

　 - Ну і справи...

　 Поки я мовчав, лістон і кілька знайомих з'явилися в будинку.

　 - Шун, ти в порядку?

　 - Ваша високість, давно не бачилися.

　 - Ваша високість, ви стали просто чудовими.

　 Разом з Лестоном увійшли Анна і Клевеа, які раніше служили як особисті прислуги в мене та Суї.

　 Анна все ще виглядає молодо, оскільки має частину ельфійської крові. А ось Клевеа, здається, постаріла.

　 Попри це вони кинулися мені на допомогу.

　 Ось тільки я в розпачі.

　 - Анно, і ти теж?

　 - Що?

　 - Ти теж під контролем Юго!

　 Коли я оцінив її статус, то побачив ті ж слова "Гіпноз", "Промивання мозку" і "Зачарована".

　 У той момент, коли я це сказав, очі Анни остелені.

　 І вона почала на великій швидкості створювати закляття.

　 Я перервав його, відправивши її в нокаут.

　 Крім того, я намагався зняти ненормальні ефекти за допомогою лікувальної магії.

　 Але нічого не вийшло, аномальні стани не зникли з статусу Анни.

　 - Прокляття! Навіть Ганно!

　 Лістон з силою вдарив кулаком об долоню.

　 - Все погано. Нас оточили.

　 Коли я виглянув, щоб перевірити слова Хірінфа, то побачив багато солдатів навколо будинку.

　 - Треба прорватися.

　 Всі згідно кивнули на слова сенсея.

　 - Шун, візьми мій меч.

　 Лістон передав мені свій меч.

　 - Це...?

　 - Це священний меч, який передавався у королівській сім'ї від батька до сина. Краще ти, Шун, зісковзни його, ти ж все-таки Герой.

　 - Я зрозумів. Дякую.

　 Ми з Хірінфом на обстрілі атаки вломилися у натовп людей, які оточували нас.

　 У той же час гвардійці Лестона кинулися в атаку з тилу.

　 - Зараз!

　 Ми прорвалися через оточення.

　 Але попереду ще одна група.

　 І той, хто веде його, це...

　 - Шун. Ти ніяк не можеш зрозуміти, коли треба здатися.

　 - Катя...

　 Мій найкращий друг з минулого життя став на моєму шляху.

**** *** ЛИВАНЬ

　 - Юго, ти що, його спеціально відпустив?

　 - Не розумію, про що ти.

　 - Не прикидайся ідіотом! Якщо він залишиться живий, я не знаю, які неприємності він може нам доставити!

　 - Неначе я знаю.

　 - Ублюдок!

　 - Здається, ти чогось не розумієш?

　 - Що?

　 - Ти лише одна з моїх підлеглих. З чого це ти показуєш мені, та ще з таким видом?

　 - Що?

　 - Я тебе можу прибити в будь-який момент. Заруби це собі на носі.

　 - Т-ти...

　 - Ніби я буду задоволений, якщо все закінчилося так швидко. Я хочу, щоб він страждав. Він зазнав страждань, яких ще ніхто не зазнавав у світі.

126. Справжнє ім'я "цего" – Павук

　 Кушаю.

　 Кушаю.

　 Кушаю.

　 Потихоньку.

　 Так щоб мене не помітили.

　 Так щоб нічого не скрипнуло.

　 [Навик вивчено. Навик "Атака єрессю 1ур".

　 Алло, це павук-чан.

　 Мене прижалили.

　 Фактично затиснули в кут.

　 Що мені робити?

　 Монстри зникли.

　 - "Серйозно?"

　 - "Чому навколо нікого немає?"

　 Вони не ловляться в мою павутину і навіть коли я виходжу на полювання, я нічого не можу знайти.

　 - "Що відбувається?"

　 Ну, гаразд, у мене звичайно є якась ідея.

　 Отже, питання!

　 З середнього рівня прийшов монстр!

　 Найнебезпечніша істота, яка є однією з найжорстокіших сторін світу, відчуває страх перед прокляттями та паралізацією і без зупинки палить магією.

　 Якщо таке кошмарне створіння з'явиться, як ти думаєш, що стануть робити монстри верхнього рівня?

　 Звичайно, що так.

　 - "Ха-ха".

　 - "Це виходить, що кошмарне чудовисько, це про мене?"

　 Ага, в точку.

　 Якщо ви подивитесь на мене невибагливим поглядом, то чи я дійсно так виглядаю?

　 Тоді зрозуміло, чому монстри втекли.

　 Адже бути спійманими мною фактично означає те ж саме, що і бути з'їденими мною.

　 Ох.

　 Правда, і що ж мені з цим робити?

　 Якщо я далеко від гнізда, то не зможу знайти здобич.

　 На середньому рівні така ж дурниця, вони всі ховаються в магму.

　 Оскільки у мене все ще є запаси "Насидання", я звичайно поки не помру з голоду, але якщо я терміново що-небудь не придумаю, то в майбутньому це може і статися.

　 Хоча, не можна сказати, що виходу зовсім немає.

　 Тобто, є один варіант.

　 "Просточа магія 9ур". Телепорт на великі відстані.

　 Це магія, про яку я так мріяла, яка може мене перекинути в будь-яке місце, де я раніше була.

　 Крім того, оскільки я можу пов'язати це вміння з автокартою від мудрості, я знаю точне місце, куди хочу переміститися.

　 У будь-яку точку, в якій я побувала з моменту народження.

　 Якщо я використовую цю магію, щоб переміститися в зручне місце, то зможу знайти здобич.

　 Але не варто цього робити.

　 Думаю, час мені шукати виходу з підземелля.

　 Отже, я буду досліджувати місцевість і заодно полювати, а коли втомлюсь, телепортуюся додому.

　 І буду повторювати це знову і знов.

　 А, залишаючись у своєму домі, я зможу продовжити підвищення "Спротив вогню".

　 Якщо дійсно виявиться, що не зможу знайти ніякої здобичі, то відправлюся на нижній рівень.

　 Там треба просто трохи прогулятися і тут же виявиться монстр.

　 Думаю, що зараз я навряд чи програю, якщо тільки який-небудь Земляний Дракон не вилізе.

　 А раз Земляні Дракони завжди з'являються, ледь я скажу щось на зразок цього - зараз мені дуже не хочеться йти на нижній рівень.

　 Отже, ми вирушаємо розширяти кордони!

　 - "І заодно, на пошуки обіду!"

　 ...Мабуть смак у монстрів на верхньому рівні огидний.

___ назва_

　 Я подорожувала по верхньому рівні і час від часу повертався додому.

　 Жива спокійно і приємною життям.

　 Більшість карт верхнього лабіринту було видобуто.

　 Хоча це, напевно, десь 10 відсотків від розміру дослідженого середнього рівня.

　 Середній рівень справді величезний.

　 Монстрів мені зустрічається не так вже й багато.

　 Зрозуміло, бо вони намагаються від мене втекти.

　 Через це отримати ні досвіду, ані їжі особливо не виходить.

　 Хоча тут таки знайшовся один ворог, з якого вийшло непоганої страви і досвід.

　 Коли я досліджувала один з спусків на середній рівень, я натрапив на Земляного Драконоїда.

　 Він був схожий на динозавра.

　 Якщо подумати, то я вже бачила когось подібного, такий хлопець був у натовпі монстрів, яку я побачила після свого народження.

　 Враховуючи, що від того місця досюда - дуже велика відстань, я думаю, це якийсь інший монстр тієї ж породи.

　 Він був сильним, коли я влаштувала йому бійку.

　 Ох, був сильним.

　 Я зв'язала його павутиною, повністю знехтувала "Злим оком стазиса" і висмоктала досуха хіти та стаміну "Дивим оком пожадливості", але він був сильний.

　 Напевно він мав бути сильним.

　 Напевно.

　 Я ж вбивця драконів, так що Драконоїд для мене вже не суперник.

　 Якщо подумати, то і Огнений Драконоїда, я перемогла порівняно легко.

　 Є велика різниця між силою дракона і владою драконів.

　 Дякую цьому хлопцеві, я змогла поповнювати запаси стаміни і досвід був непоганий.

　 Не пощастило, що м'ясо було не дуже смакувало.

　 Завдяки можливості поглинання "Злому очей пожадливості", запас моєї стаміни досяг максимуму, навіть без їжі.

　 Добре мати запас стаміни.

　 Таким чином, перспектива голоду відійшла в далеке майбутнє.

　 Труп драконоїда, який я не змогла доїсти, я залишила загорнутим у мою павутину, так що коли моя стаміна зменшиться, то я телепортується сюди і потихеньку буду його їсти.

　 Окуляри досвіду також смачні.

　 Приблизно стільки ж, скільки давали за Вогняного Драконоїда - і в результаті я наближаюсь до підкупу рівня.

　 Хоча й досвіду ще недостатньо.

　 Але якщо продовжувати в тому ж дусі, то вже скоро, дуже швидко.

　 Тоді я нарешті зможу еволюціонувати ще раз.

　 Хоча ця еволюція ще не кінець, але лише початок довгого шляху.

　 Я думаю, що потрібно головне завдання дробити на маленькі і досягати їх поодинці, так вийде ефективніше.

　 Цілі поточного моменту:

　 Еволюція.

　 Покращення "Спротиння вогню".

　 Пошук виходу.

　 Не обов'язково в терміновому порядку шукати вихід, навіть якщо я його і знайду, то просто відчую, щось типу: "O"k, знайдено".

　 Оскільки там можуть виникати проблеми, якщо я зустрічаюся з людьми.

　 Люди.

　 Що мені робити, якщо я зустріну когось з них?

　 Не хочу їх вбивати, але якщо мене атакують, то я відповім.

　 Чесно кажучи, мене і в Японії вбили дуже не хвилювало.

　 А, думаю, що про такі речі взагалі не замислюєшся, якщо живеш в Японії.

　 Суцільні неприємності, навіть якщо і вбити когось, то сенсу від цього немає.

　 Якщо подумати, то якщо я вб'ю людину в цьому світі, теж можуть виникнути проблеми.

　 Не хочу, щоб на мене відкрили полювання.

　 Угу.

　 Може, мені втекти, якщо я зустріну людей.

　 Крім того, я навіть не знаю, наскільки сильними є люди.

　 Може бути всі люди - клас Дракона?

　 Хоча ні, не думаю, судячи з того, що я не зустрічала їх на середньому рівні.

　 Гаразд, залишається тільки сподіватися, що ми не перейдемо дорогу один одному.

Інтермедія. Група пошуку аномалії Великого лабіринту Елро (часть 1) 

　 Розповідь від імені чоловіка середніх років.

　 ---- --------...-- -- -- ...--..."

　 Я оглянув юрбою рицарів.

　 І насилу подарував невільний подих.

　 Якщо я почну тут ох-здахи, мій син розсердиться.

　 - Гей, панове лицарі. Ви, хлопці, взагалі знаєте куди зібралися йти?

　 Коли лицарі почули мій здивований голос, їхні обличчя скривилися від роздратування.

　 Мій син, який стоїть поруч зі мною, починає втрачати терпіння.

　 Ох, прости, пробач.

　 Я мимовільно видав свій справжній настрій.

　 - Знай своє місце. Ти, хлопець, всього лише провідник, так що не сутися не в свою справу.

　 – Ого. Справді? У такому разі я відмовляюся від роботи.

　 - Що хочеш. Завжди можна знайти іншого провідника.

　 - Справді?

　 Коли я вже зібрався піти, син рушив мене ліктем.

　 - Ні. Господа лицарі, я прошу вибачення. Мій батько, можливо, має погану мову, але він стоїть за своєю платою як провідник лабіринту. Крім того, оскільки в інших місцевостях популярно полювати на павуків, лабіринт не вистачає. Якщо ви нас заволодієте, то ще під питанням, знайдете вільних провідників чи ні.

　 Вот пацан.

　 Він же мене серйозно рушив.

　 Гаразд, нехай він сам домовляється, язик у нього підвішений краще, ніж в мене.

　 Судячи з їхнього ставлення, вони навіть не представляють ступінь мого впливу в цьому ремеслі.

　 Якщо люди дізнаються, що я відмова, то зрозуміло, інші теж будуть відмовлятись.

　 Вони що, прийшли сюди навіть елементарно нікого не розпитавши?

　 - Хмф. Ладно, порядок. Будь вдячний, ми беремо вас.

　 – Да. Ми вам вже вдячні.

　 Ось зануди.

　 - Отже, пане лицарю. Коли ви плануєте увійти в лабіринт?

　 - Сьогодні, відразу після полудня.

　 - Зрозуміло. Тобто вже все готово, у тому числі їжа і протиприродні засоби. Як і очікувалося від пана лицаря.

　 - Стоп. Їжа і протиотрута?

　 - Вибачте? Ви що, нічого не підготували?

　 Мій син виглядає здивованим до глибини душі.

　 Навіть він почав розуміти.

　 - А навіщо їжа для розвідки?

　 - Е-е? Ну взагалі-то, до того місця, яке ви збираєтеся розвідувати, треба йти 10 днів, ви в курсі?

　 - Що?

　 Рицарі почали передивлятися.

　 Ці хлопці реально не перший сорт.

　 Вони що, приперлися сюди навіть не розв'язавши нічого про лабіринт?

　 І як же ця група безумних бажає здійснити цю роботу, розвідку?

　 Тільки не кажіть мені, що вони настільки божевільні, щоб керівництво вирішило відправити їх на забій.

　 - Пане лицарю, це ж перший раз, коли ви плануєте увійти в Великий лабіринт Елро?

　 - Д-да.

　 - Великий лабіринт — це гігантський лабіринт, який сполучає два континенти. Це єдиний шлях між ними, оскільки плавання по воді неможливо через Водячих Драконів. Ви це знаєте?

　 - Ти що, посміятися наді мною вирішив? Це ж всі знають.

　 - Верно. Але оскільки Великий лабіринт величезний, то подорожувати по ньому без провідника-профі неможливо. Ймовірність виживання тих, хто йде без провідника практично дорівнює 0. Хоч я не знаю, чи це правда, але кажуть, старий Герой увійшов у Великий лабіринт без провідника і не повернувся.

　 Лицарі побледнели.

　 Ха.

　 Здається, вони нарешті почали розуміти, що означає відвідати Великий лабіринт після того, як почули що навіть Герой не повернувся.

　 - Великий лабіринт має складну структуру з багатьма структурами і відповідями. Якщо ви втратите життя, то помрете. У вас не буде шансів вибратися живими. Навіть ми, провідники, не знаємо всіх доріг у лабіринті. Я думаю, пан лицар знає що це?

　 - Що це за пачка паперів?

　 - Все це карта Великого лабіринту. Точніше його частини.

　 Це карта найкоротшого і безпечного шляху між континентами, яку витягнув мій син.

　 Одна з цих карт, вже можна сказати, навісиста пачка паперів.

　 Але повної картини навіть верхнього рівня так і не створено.

　 Саме тому це місце називають Великим лабіринтом.

　 - Місце, яке збираються обстежити панове лицарі знаходиться в 10 днях подорожі від входу. Десять днів в один бік, на огляд місцевості ще 10 днів і десять днів назад. Якщо не буде запасів їжі на 10 днів, то вам доведеться повернутися з півдорозі. Якщо можливо, то ви хочете ще взяти запас днів на 10 у якості резерву.

　 Здається, цих хлопців відправили перевірити чому недавно з’явилося число монстрів у певному місці лабіринту.

　 Вони повинні з'ясувати причину і вивчити монстрів, але при такому підході навряд чи у них щось вийде.

　 Ділянка, звідки натовп прут монстри, це якраз і є місце, через яке проходить найкоротший маршрут.

　 Якщо так подумати, то вони хотіли б знайти причину й усунути її.

　 Цікаво, що там могло статися.

　 - Крім того, оскільки більшість монстрів у Великому лабіринті використовують отруту, потрібно протиотрута. А ще потрібні джерела світла і запаси палива. Краще, якщо буде хтось, що вміє поводитися з вогнем. Адже, щоб вибратися з павутини, якщо хто-небудь до неї потрапить, найкраще підпалити павутину. Отже, панове лицарі, дозвольте нам написати список матеріалів для походу. Оскільки у провідників є магія для згортання простору, переносу цих речей можна залишити нам. А що сказати про відсилання ваших сімей? Все-таки це буде довга подорож.

　 Мій син швидко вдавав, що потрібно, а лицарі лише кивали головами у повному захваті.

　 Важко ж вам доведеться в майбутньому. Гаразд, мабуть, допоможу вам хлопці, щоб ваші листи, послані додому, не перетворилися на заповіт.

Інтермедія. Група пошуку аномалії Великого лабіринту Елро (часть 2)

　 Розповідь від імені чоловіка середніх років.

　 ---- --------...-- -- -- ...--..."

　 Восьмий день від входу до Великого лабіринту.

　 Ми наближаємось до місця аномалії.

　 Щодо лицарів, хоч я і не очікував від них багато чого, але коли доходить до битви, то вони непогані, ось тільки головою практично не думають.

　 Спершу я думав, що мене призначили загін недосвідчених ортусів під управлінням благородного, але здається, цілий гурт зібраний з другого або третіх синів двірян.

　 Ренгзантська імперія все-таки сильна.

　 Це загін, який очевидно не тільки марширувати вміє.

　 - Звичайно, наш загін це просто барвисте зборище людей благородної крові, але ми не гірше інших підрозділів. Всі треновані і у всіх бойовий досвід. Адже загін набрали з людей, які не успадковують титул. Усі ми готові ризикувати заради нагороди титулом і всі будуть в розпачі, якщо нічого не досягнуть.

　 Так мені було сказано.

　 Хоча вони й залишаються зарозумілими дворянами, але вже встигли брати участь не в одній битві, так що несподівано чудово пристосовуються до будь-якої ситуації.

　 Як приклад, до входу в лабіринт вони майже не слухали, що я говорив, але варто було їм увійти і переконається, чи з лабіринтом жарти погані, вони вибачилися переді мною і відтоді чітко дотримуються моїх вказівок.

　 - Чесно кажучи, я недооцінював Великий лабіринт. Здається, нам бракує знань про нього. Можливо, нам слід змінити програму підготовки.

　 А капітан лицарів схоже, дельний мужик.

　 І хоч це приємна несподіванка, що лицарі виявилися розумними хлопцями, але мене не покидає неприємне відчуття.

　 Хоча ми ще не досягли місць, де нібито стоїть аномалія, все ж монстрів стає більше.

　 Ще ні, але є поранені.

　 З цим проблемами досі немає, оскільки в команді є лікір, але найсумніше у Великому лабіринті Елро те, що ніколи не знаєш що станеться далі.

　 Ми взяли з собою великий запас антидотів, а за час боїв деякі лицарі навіть отримали опірність до отрути.

　 Я думаю, що ситуація не перетвориться на надто небезпечну ситуацію, але неприємне відчуття ніколи не покидає мене.

　 Може, поруч десь Королева Таратектів?

　 Не так і неможливо.

　 Популярність полювання на таратектів з іншого боку означає, що Королева відклала яйця.

　 Іншими словами, вона піднялася на верхній рівень.

　 Королева Таратектів це справжня ходячий катастрофа, рівень небезпеки перевищує S.

　 Тільки одна Королева була вбита давним-давно, одним з Героїв за підтримку великої армії, за що всі вони поплатилися своїми життями.

　 Але навіть якщо її виключити, залишилося ще п’ять.

　 Одна з них живе у Великому лабіринті.

　 Зазвичай вона знаходиться на рівнях нижче верхнього, але іноді піднімається на верхній, щоб відкласти яйця.

　 Після цього вона зазвичай спускається знову, але це не привід розслаблюватися, оскільки іноді вона залишається на верхньому рівні.

　 Не думаю, що вона знаходиться тут, але якщо ми зустрінемося, то неважливо скільки у нас людей, їх явно буде недостатньо.

　 Мабуть, ми повинні уникати великих коридорів через які може пройти Королева.

　 Ще одна річ мене турбує - центр аномалії, схоже, знаходиться біля точки входу на середній рівень.

　 Якщо думати здорово, то можливо потужний монстр приперся зі середнього рівня і почав полювати на тих хлопців, які випадково жили в окрузі.

　 Але чи є такі потужні монстри на середньому рівні?

　 Середній рівень - це пекельний вогонь, наповнений магмою.

　 Царство вогню, де люди не можуть вижити.

　 Проте, монстри по силі не особливо відрізняються від тих, які живуть на верхньому рівні.

　 Це доводять шукачі пригод, які намагалися підкорити середній рівень.

　 Протягом багатьох років вони прокачували своє "Спротиння вогню", потім з ніг до голови екіпувалися вогнетривчастої броні і кинули виклик середньому рівня.

　 Зрештою в них закінчилась їжа, адже середній рівень великої кількості солі був таким великим, що вони мусили повертатися не з’ївши хліба.

　 Але принаймні вони стали першими, хто повернувся живим зі середнього рівня.

　 Вважається, що Великий лабіринт складається з верхнього, середнього і нижнього рівня.

　 Є декілька величезних дір, які з'єднують рівні.

　 Хоч були авантюристи, які намагалися спуститися туди, то майже все не повернулося.

　 А ті, хто все-таки зміг вибратися, розповідають про величезну кількість монстрів класу вище С.

　 Схоже, Королева зробила місцем свого проживання саме нижній рівень. Або ще нижче - хоча це лише легенда, але кажуть, що є інший рівень, який називається глибинним.

　 Але немає підстав вірити, чи це правда, що ніхто не добирався туди. Адже якщо рівень глибин і існує, то він не пов'язаний з провалами з нижнім.

　 А може, причиною аномалії стало те, що вилізло з нижнього рівня і вдалося пройти весь середній.

　 У мене було ще кілька таких дурних диких ідей.

　 - Думаю, на сьогодні треба зупинитись. Як ви вважаєте?

　 - Так, думаю було б непогано. Ззовні вже напевно темніє.

　 - У лабіринті ніколи не зрозумієш, скільки часу минуло. Звідки ви це знаєте?

　 - Ну, якщо з дитинства постійно заходити в лабіринт із світанком і виходити з нього зі заходу, то зрештою теж навчитеся. Як ми.

　 - Зрозуміло. Провідники небезпечніші, ніж я думав.

　 - Не зовсім так. Якщо дійде до прямого бою, пан лицар буде природно сильніше. Просто кожна людина повинна бути на своєму місці. Ми заточені під подорож в лабіринті, а пан лицар під бій з ворогом. Ось так.

　 - Зрозуміло. До речі, може це і грубо, але скільки у вас навичок?

　 - А? Що, умінь?

　 - Вибачте, просто цікаво. Якщо не хочете говорити про це, можете не розмовляти. Якщо це образливо, то я вибачаюсь.

　 - Та ні, нічого такого. Для таких людей, як ми, важко дістати камінь оцінки. Останній раз, коли я ним користувався, був так давно, що я вже й не пам'ятаю, як там були.

　 - Навики це межа між життям і смертю. Чи не краще знати все про свої навички?

　 - Я пам'ятаю, що "Новий зір" і "Чувство небезпеки" досягли 10 рівня, а решта вже забув.

　 Я злегка посміхаюсь, а капітан виглядає обгородженим.

　 Гаразд, половина того, що я сказав - брехня.

　 Хоч я й правда не знаю детально, що і як у мене з навичками, але в загальних рисах все пам'ятаю.

　 Однак не потрібно розповідати про свої навички незнайомцям.

　 Адже для мене це межа між життям і смертю, хіба не очевидно?

Інтермедія. Група пошуку аномалії Великого лабіринту Елро (часть 3)

　 Розповідь від імені чоловіка середніх років.

　 ---- --------...-- -- -- ...--..."

　 13 день після входу в лабіринт.

　 Ми досягли місця призначення, готові почати пошуки і відкинути монстрів.

　 Але ми розгублені.

　 - Тут немає монстрів.

　 – Мм. Дивно, хоча в рапорті говориться, що кількість монстрів зросла неймовірно, зараз все навпаки.

　 - Угу. Таке діло, навіть дорогою сюди було більше.

　 Так, по дорозі їх явно було багато.

　 Хоча зазвичай краще не втягуватися у бійку, поки це можливо, але зараз вивчити монстрів - також важливе завдання.

　 Так що якщо ми виявляли монстра, лицарі вступали у бій.

　 Через це замість запланованих 10 днів, ми добиралися всі 12.

　 Якщо ми зважаємо на те, що нам треба йти додому ще раз, то мусимо якнайшвидше закінчити пошуки.

　 - Гаразд, це перший день наших пошуків. Немає сенсу поспішати. Крім того, відсутність монстрів нам на руку. Простіше буде розібратися з аномаллю і вирішити проблему.

　 - Сподіваюся, що так.

　 Хоча я безтурботно сказав це капітану, але не вірю в ці слова.

　 Адже те неприємне відчуття, яке мене турбувало з самого входу в лабіринт, стає дедалі сильнішим.

　 Зазвичай це не закінчується нічим.

　 Потрібно бути обережним.

___ назва_

　 15 день.

　 - Монстрів у окрузі так і немає. Слухай, а може перевірити той великий коридор, який ми нещодавно пропустили?

　 – Гм. Великий коридор, так?

　 Пошуки поки що не дали результату.

　 Звичайно, що немає монстрів, про яких в рапорті сказано, ніби їх купа мала.

　 Я обдумую пропозицію капітана.

　 Навряд чи тут бродить Королева, але у великих проходах бувають монстри різних рангів.

　 Особливо небезпечним є Земляний драконоїд, його могутня сила, швидкість та захист.

　 Не хотілося б лізти в великі коридори, але цього разу у мене немає вибору.

　 - Нічого не поробиш. Капітане, якщо ми побачимо щось небезпечне, негайно відступаємо.

　 - Це правда. Слухайте всі! Ми зараз підемо широкими проходами! Якщо побачите небезпеку, негайно відходьте! Це наказ!

　 Після цих слів він вийшов вперед.

　 - Ось і прийшли.

　 – Мм. Тепер треба діяти обережно.

　 Ми дійшли до великого проходу.

　 Я уважно оглянувся навколо.

　 Монстрів немає і в поміні.

　 - Здається, тут монстрів теж немає.

　 – Мм. З того що я чув, в таких коридорах повинна бути купа монстрів?

　 - Ага. Вперше бачу такий порожній коридор. Це моторошно.

　 - Було б краще, якби ми подвоїли обережність.

　 Неприємне відчуття, яке я відчував весь час, стало ще сильнішим.

　 Мої інстинкти буквально п'ють, що далі йти небезпечно.

　 - Не подобається мені все це. Ніколи не проходить неприємне відчуття.

　 - У мене те ж саме.

　 Капітан весь покрився потім.

　 По моїй щоці теж стікає піт.

　 Я повільно йду вперед.

　 Дещо потрапило мені на очі.

　 - Павутина?

　 - Попереду засел Таратект?

　 Це величезна павутина.

　 Правда, тільки лігво, а господар павутини не видно.

　 Його власник, мабуть, вже вималював у дорослу форму.

　 - Це господар логічної причини аномалії?

　 - Можливо. Подивися туди.

　 У місці, куди я ткнув пальцем лежить наполовину з'їдений труп Земляного Драконоїда.

　 - Навіть Земляної Драконоїд закінчив ось так. Можливо, господар логога вже еволюціонував до класу Великого.

　 Таратекти — це павуки, які рухаються зі страшною швидкістю в процесі еволюції.

　 Найвищий ранг Королева - міфічний клас.

　 У той час як у малят таратекти найнижчий ранг - F.

　 Тож зрозуміло, що еволюція має значення.

　 Великий Таратект - дуже рідкісна еволюційна форма.

　 Сила рівня В, а то й наближається до рангу А.

　 Якщо взяти до уваги, що він зміг загризти Земляного Драконоїда, то швидше наближається А.

　 - Ми зможемо перемогти монстра А ранга?

　 - Нереально. Ні, звичайно його можна здолати якщо ви готові померти самі. Так що ні, не зможемо.

　 - Верно. Нам краще повернутися. Для нас це занадто.

　 - Згоден. Треба якомога швидше тікати.

　 Наші з капітаном думки збігаються.

　 Ми кивнули один одного і почали відступати.

　 І тут хвиля жаху накрила мене.

　 У мене обірвалося дихання.

　 Павутина, до якої я повернувся спиною.

　 Щось там з'явилося.

　 Я обмінявся поглядом з капітаном.

　 Кивнув і повільно обернувся назад.

　 І наші очі зустрілися.

　 Павук.

　 Хоч і схожий на Таратекта, але злегка відрізняється.

　 Малий чорний павук, у якого замість передніх лап серп.

　 Я відразу зрозумів одне.

　 Він дуже небезпечний.

　 Хоч я не розумію звідки він раптово з'явився, але в будь-якому випадку він явно небезпечний.

　 Моє тіло одержувалося від страху.

　 Великий Таратект?

　 Не його рівень.

　 Цей хлопець не настільки слабкий.

　 - Відступаємо!

　 Мене привів в себе крик капітана.

　 Я побіг з усіх ніг.

　 Ранг монстра вже не важливий.

　 Я несусь з усією швидкістю, тільки щоб втекти звідти якомога швидше.

　 Не знаю скільки ми втекли, але нарешті, ми вискочили з великого коридору.

　 Скільки ми озиралися, цей хлопець нас не переслідував.

　 Вздрох полегшення вирвався у всіх нас.

　 Капітан глибоко вдихнув і почав перекличку.

　 Ми нікого не втратили.

　 - Треба негайно вибиратися з лабіринту.

　 – Да. Я повинен доповісти начальству. Проти такого монстра ми нічого не можемо вдіяти.

　 Ні, ми з ним звичайно ж не билися.

　 Але з першого погляду все стало зрозумілим.

　 Це жахливий монстр.

　 Причина аномалії в тому, що цей монстр полював на інших монстрів. У результаті монстри втратили своє місце проживання і почали мігрувати, переймаючи околиці.

　 А причина того, що навколо не було жодного монстра, в тому що вони всі втекли звідти.

　 І скільки б я не прикидався, але цей монстр явно перевищив рівень A.

　 Напевно, вже S ранг.

　 Тільки Герой або елітні воїни однієї з країн зможуть битися з таким монстром.

　 Проти таких звичайних людей, як ми, нічого не зможуть зробити.

　 – Зоа Эре.

　 Пробурмотів хтось.

　 - Що?

　 - Той монстр. Павук, який є символом лиха. Ось тільки таких монстрів не буває.

　 Здається, той монстр належить до виду Зоа Ере.

　 Але я ніколи не чув, щоб у Великому лабіринті існував монстр з такою назвою.

　 Чи мутація таратекта?

　 Він явно повинен відрізнятися навіть від нормального Зоа Ере, так що напевно мутація.

　 У всякому разі, ми не можемо зробити більше ніж вже зробили.

　 Після цього ми відразу залишили лабіринт.

127. Покажіть мені, що можуть люди

　 Ой, я здивована.

　 Коли я вешталася, щоб відпочити і перекусити драконоїдом, поруч було багато людей.

　 Звичайно я здивувалася.

　 У мене немає антрофобії, але я завжди втрачаю контакт з людьми.

　 Я була здивована і втупилася на дядьку з бородою.

　 Ну і на всяк випадок, вимкнула Злий очей.

　 Терпіти не можу, коли киваються один на одного тільки через неправильно зрозумілий погляд.

　 А дядька виглядає крутою і приємною. Мої симпатії.

　 Ще краще було б, якби він тримав в зубах сигару і при цьому посміхався.

　 Чорт, круто було б.

　 Може наздогнати його і попросити так зробити.

　 Але я не можу говорити. Як же важко тим, хто має проблеми зі спілкуванням і при цьому хоче поговорити з кимось.

　 Цікаво, чому вони тут?

　 Потім раптово щось закричали і побігли, що це було?

　 Може в туалет захотілося терміново?

　 Хто знає.

　 Ну, якщо вони не стали нападати на мене, то я рада.

　 Може, я б змогла виграти, якби вони напали, але потім була би купа проблем.

　 Тим не менш, хоч це і група лицарів в броні, сильні вони не виглядають.

　 За рівнем, напевно, як змія.

　 Після того як я повернулася на верхній рівень, я вбила кілька змій, але вони такі слабкі.

　 А колись я думала, що це мега-босс.

　 Я стала сильною.

　 Змія - це місцевий силач.

　 Хоча вони мають більше навичок, але це - статусні показники як у змії.

　 Вони не схожі на сильних ворогів.

　 Люди що, такі слабкі?

　 Крім того, вони виглядають як лицарі, тому їм потрібно було пробивати шлях силою.

　 І це вся їхня сила?

　 Ой.

　 Люди слабші, ніж я думала.

　 Хоча я колись думала, що люди можуть битися з матір'ю, але виявилося - не зможуть ніколи!

　 Хоча, може, мені потрапив слабкий загін.

　 Можливо, у цьому світі існує велика різниця між сильними і слабкими людьми.

　 Тут, можливо, є такі хлопці типу "Я-РЕАЛЬНО-КРУТ".

　 Якщо я змогла так проскануватися, то зрозуміла справа і серед людей можуть знайтись такі ж.

　 Хм.

　 Цікаво, якщо б я пішла за ними, чи може я знайшла би і вихід звідси?

　 Ні, у того дядька було "Чувство присутності".

　 Якщо я піду за ними, вони помітять мене.

　 Не хотілося б.

　 Не хочу, щоб мене помічали люди.

　 Хоча для того, щоб поїсти смачна їжа, необхідно спілкуватися з людьми.

　 Суцільні проблеми навколо.

　 В минулому житті я навіть продавця не могла дивитися в очі, коли купувала їжу у магазині.

　 Навіть якщо я вивчу мову цього світу, це не вирішить усіх проблем.

　 А, ладно.

　 Коли все налагоджується, я йду розвідувати місцевість, куди ті люди побігли.

　 А там, де я все ще досліджувала лабіринт, монстрів вже не залишилося.

　 Не будемо поспішати.

　 Крім того, я ще не стала арахнідом.

　 Навіть якщо я виберуся з лабіринту, то павук майже не пустять у місто.

　 Якщо чесно, то арахіда в місто навряд чи пустять, але це єдине, що я можу зараз придумати.

　 Адже галюцинація, яка надсилається "Магіє єресь", довго не протримається.

　 Просто приємний самообман - зблизитися з людьми хоча б трохи.

　 Але ці люди, навіщо вони приходили?

　 Оскільки там були лицарі, значить це загін якогось королівства?

　 Вони що, хотіли когось перемогти?

　 Єдиний серйозний монстр, який був у окрузі це Земляної Драконоїд.

　 але це мій обід.

　 Навряд чи вони прийшли за ним. Може, вони прийшли за мною?

　 Не можу.

　 По-перше, я зустрічаюся з людьми вдруге за своє павч'я життя.

　 Я не робила нічого такого, щоб на мене відправляли загін лицарів.

　 Ой, але якби у них була Оценка, могло б вийти дуже погано.

　 "Тут завівся небезпечний павук, давайте прикриємо його!", можуть вони подумати.

　 Вони так швидко побігли, що я не встигла оцінити всіх, отже може у кого і була "Оценка".

　 Може мені все-таки наздогнати їх і перевірити?

　 Ні, не хочу зв'язуватися з людьми.

　 Мм, мм.

　 А ладно.

　 Занадто проблемно.

　 Чому я повинна першою знайомитися з кимось?

　 Буду холостячкою.

　 Ну, а якщо раптом будуть неприємності я завжди зможу втекти через Телепорт.

　 Якщо ви переміститесь на середній рівень, то зможете втекти від людей без "Спротив вогню".

　 Тобто, як тільки телепортуюся, можна сказати, вже втекла.

　 Крім того, судячи з тієї сили, яку я побачила у людей, ще під питанням, чи мені потрібно втекти або ні.

　 Хоч зв'язуватися з людьми і проблемно, але якщо вони прийдуть з наміром вбити мене я буду безжалісна.

　 але якщо я це зроблю, то смачна їжа стане ще більшою перспективою.

　 я ж лише хочу покуштувати щось смачненьке, чому все так складно.

　 А, ні, не все так погано!

　 Можна їх просто перебити і зтягнути їжу.

　 Вони ж мали взяти з собою харчі.

　 Але якщо вони йдуть до лабіринту, то не беруть із собою чогось свіжого і смачного.

　 Я не зрадію, якщо там будуть неконтрольовані концентрати.

　 Це не означає, що треба вступати у конфлікт з людьми.

　 Я могла б просто стати Королем демонів і почати ними правити всім.

　 Тоді я зможу їсти стільки смаків, скільки захочу, кожен день.

　 Було б чудово.

　 Якщо я зможу це провернути, то у мене не буде жодних проблем.

　 Ех. Хочу з'їсти смак.

128. Милосердя не для вас

　 Сьогодні я знову ретельно обшукую верхній рівень.

　 Останнім часом тут немає жодного монстра.

　 Якби це була гра, то це були б просто інтервали між появою монстрів, і монстри ніколи б не закінчувалися.

　 Але насправді, якщо вони не розмножуються, то їх немає, тому що коли вбити їх - вони можуть і взагалі вимерти.

　 Врешті-решт, я ловила кожного монстра, якого находила, заради досвіду і їжі.

　 Навіть якщо й не робити так, вони все одно будуть розбігатися від мене і ховатися, щоб я не могла їх знайти.

　 Ще трохи, і мені залишилося накопичити до еволюції всього трошки досвіду.

　 Ще 2 або 3 слабкої дрібнички.

　 І я зможу еволюціонувати.

　 Цього разу проблеми з еволюцією не повинно бути, тому що у мене є надійний будиночок поруч зі входом на середній рівень і мої запаси "Насидання" повні.

　 Навіть якщо їх не вистачить, раз у мене ще є залишки Земляного Драконоїда, то проблем не буде. Я повернуся туди, як тільки відновиться мана і доїм його.

　 Для еволюції все готово.

　 Тепер справа тільки за досвідом.

　 Прокляття.

　 Куди зникав весь досвід?

　 Знайдися він, я сказала б "Єсть!" і був би повний комплект.

　 І, звичайно ж, нікого немає.

　 Фух.

　 Доведеться все планомерно обшукувати.

　 Тільки я подумала про це, і майже відразу знайшла його.

　 Досвід, е-е, в сенсі монстра.

　 Змею.

　 На верхньому рівні вона сильний монстр, так що якщо я вб'ю її, то зможу еволюціонувати.

　 Але є одна проблема.

　 Змія б'ється з людьми.

　 З нею б'ються дві людини.

　 Ще двоє поранених і лежать трохи далі.

　 Ще один займається лікуванням.

　 Лише п'ять чоловік.

　 Судячи з того, що показує моє "ясновидіння", на шукачів пригод впала змія.

　 Хм.

　 Хоча було б зрозуміліше, якби можна було використати оцінку в комплекті з "ясновидінням", але судячи по ситуації, змія перемагає, вірно?

　 Отже, навіть двоє людей не можуть перемогти змія.

　 А, якщо двоє вже без свідомості, значить спочатку билося п'ять.

　 Здається, люди ще слабші за мене.

　 Так, і що мені робити?

　 Хоча можна кинутися туди і вкрасти змія, але тоді я зв’яжусь з людьми.

　 Проблема.

　 Але якщо я залишу все як є, то, здається, їх знищать.

　 А може, це і добре?

　 Можливо, краще напасти на змія після того, як їх знищать.

　 У такому разі не потрібно буде турбуватися про людей.

　 ...Все-таки, думаю, цього не можна допустити.

　 Якщо я так поступлю, то не зможу називати себе людиною навіть у минулому.

　 Я думаю, звичайно, після цього все буде в порядку, але це буде турбувати мене і я начебто як буду жаліти цих людей, яких кинула.

　 Гаразд, якщо я не зможу витримати, треба допомогти.

　 Ви повинні дякувати мені, за моє неймовірне велике серце.

　 Ривок.

　 "Я прийшла допомогти вам, хлопці".

　 Швидко вбити і швидко відступити.

　 Ось так, і ніяких проблем в майбутньому.

　 Тому, Змія, твій час вийшов.

　 Я миттєво досягла того місця, яке бачила за допомогою "ясновидіння".

　 Якраз придалося "прозорий маневр", я піднялася точно над головою змії.

　 І всадила свої сережки.

　 "Брукне розрубання", що підвищує силу, плюс ефект "Атакі смертельним отрутою".

　 Серпи пробили голову зміїв.

　 Цього достатньо, щоб миттєво хіти змії впали до нуля.

　 Змія переможена.

　 Я витягла серпки і стряхнула з них кров.

　 Знову треба різати всяких дрібниць.

　 [Вбивство досягнуто. Зоа Ере 19ур. Став 20ур.]

　 [Всі базові показники виросли]

　 [Отриманий бонус за піднімання рівня в вивченні навичок]

　 [Навик вивчено. Навик "Спротив втрати свідомості 3ур." став "Зоряний опір через втрату свідомості 4ур".]

　 [Повчаються окуляри навичок]

　 [Услова виконано. Зоа Ере може еволюціонувати]

　 [Дозвольні варіанта еволюції. Виберіть один з таких варіантів:

　 Еде Саїне

　 Великий Таратект

　 Орто Кадінарт]

　 Так!

　 Нарешті рівень.

　 Нарешті я зможу еволюціонувати.

　 А коли я подивилася на авантюристів, вони замерли, напевно в повному подиві.

　 Ну, я можу їх зрозуміти.

　 Тоді гаразд, я забираю з собою змія, як і збиралася, і "до побачення" - телепорт.

　 Але плани планами, а здається, ті двоє на землі все-таки помруть.

　 Схоже, отрута змії досить сильна.

　 Звичайно, лікар старається з усіх сил вилікувати їхню магію, але швидкість побудови формул та їх сила низькі.

　 Якщо все так і продовжиться, то вони помруть раніше, ніж підійде магія.

　 Хм.

　 Гаразд, будемо вважати те, що я щойно тут зробила, початок дружби.

　 Якщо вже взялася за справу, потрібно йти до кінця.

　 Я підійшла до людей, які втратили свідомість.

　 Ця формула розірвалася, оскільки людина, яка займалася їхнім лікуванням, була приголомшена. Ось тільки це не має значення - працює магія цього хлопця чи її немає.

　 "Лечебна магія", активація.

　 Закляття "Зняття аномального стану" і "Регенерація хітів" на обох.

　 Моя "Лечебна магія" добре виросла, тому що я постійно користувалася нею, коли піднімала своє "Спротиння вогню".

　 Якщо це отрута і рани, як у них, то поставити їх на ноги мені не проблема.

　 Чоловік, який їх лікував, вилякав очі, побачивши мою магію.

　 Ой, якщо я і далі розмовлятиму з вами, то буде складно.

　 З цього моменту, хлопці, ви самі по собі.

　 Я повернулася до змії, щоб негайно телепортуватися.

　 І дещо зачепило мій погляд.

　 Фруктик.

　 Здається, засуханий.

　 Що-о-О!

　 Солодке!?

　 Це ж солодке, правда?

　 Вони, напевно, його обронили під час бійки!

　 А можна мені його?

　 Я ж не дозволю вам сказати "Ні", ви це розумієте?

　 У будь-якому випадку, це моє, не віддам!

　 Так, смакота отримана!

　 Йоу!

　 Це навіть краще, ніж підняття рівня!

　 Я радісно стрибнула до змія.

　 Авантюристи все ще стояли в стані обурення, а я відразу почала дивитися змієві.

129. Я еволюціоную вчетверо!

　 Я поверталась до свого будиночка.

　 Треба терміново з'їсти фрукт, який я отримала.

　 Еволюція?

　 Це може і почекати.

　 Зараз я направлю всю енергію на дегустацію першої солодкості за все своє паучу життя!

　 "Вибачливий смак" на максимум!

　 Про всяк випадок "Висиланий Нюх" теж увімкнути!

　 Спершу я хочу насолодитися його виглядом, розглянемо повільно і ретельно.

　 До речі, Оцінемо.

　 [Висушений плід Курікута]

　 [Курикут: дерево, яке дуже поширене на континенті Касанагара. Регулярно зацвітає і приносить плоди. Фрукти солодкі, мають властивість прискорювати відновлення мани]

　 Зрозуміло.

　 Це не просто солодкість.

　 Воно ману відновлює.

　 Якщо вони зберігали його в якості відновлення ліків, то можливо я і зробила щось погане.

　 Ну і добре, я їм вилікувала серйозні рани, і нічого обурюватися.

　 Я чесно заплатила за цей фрукт, так що все окей.

　 Ну гаразд, глибоке зітхання.

　 Фух, фух.

　 Так!

　 Приємного апетиту!

　 ... Солодкий.

　 Ах, солодкий.

　 Який же солодкий.

　 Трохи горчить і не такий смачний, як фрукти, які я їла у своєму попередньому житті.

　 А оскільки він висушений, то й сік у ньому немає.

　 Але все одно, він солодкий.

　 Відколи я стала павуком, це перша солодка річ, яку я їм.

　 Солодкий.

　 Смачний.

　 Я щаслива.

　 Я повільно пробую його і їм.

　 Насолоджуйся кожним шматочком і з'їдаю.

　 До тих пір, поки нічого не залишилося.

　 Фух.

　 Дякую, було дуже смачно.

　 Як я і думала, справжня солодкість - це щось особливе.

　 Я повинна була відразу сказати, що смак - смачна і нічого тут було роздумувати.

　 Не має значення, чи смачна смаконька, не варто заважати в одну купу їжі та емоцій.

　 Добре.

　 Тепер, коли я вносила останнє післявизначення, думаю, і до еволюції можна переходити.

　 Цього разу все готово ідеально, на відміну від того, що було в середньому.

　 Безпечна, вдосталь їжі.

　 Ніяких проблем.

　 Якщо і є проблема, то тільки одна. В цю еволюцію "Табу" може досягти максимального рівня.

　 "Табу", так?

　 Я думаю, що щось може статися, але я не можу дізнатися навіть з усієї сили пані мудрості.

　 Цікаво, що ж буде.

　 Гаразд, оскільки я добилася цього моменту, то ухилитися від еволюції далі немає сенсу - у мене не вибору, залишається тільки змиритися з наслідками.

　 Сподіваюсь, це не раптова смерть або кара, що не підлягає відміні.

　 Хм.

　 Хоча, звичайно, страшні речі лякають, але не думаю, що все дійде до таких жахів.

　 Врешті-решт, досі дивні навички на кшталт "Гордини" нічим не шкодять мені.

　 І зуміли надзвичайно посилити мене, несподівано без шкідливих наслідків.

　 Навіть якщо все і буде по-іншому, я не думаю, що D, яка отримує задоволення від того, як інші страждають, створить навички зі смертельним результатом.

　 Тому що вона той слизький "приятель", який, я впевнена, краще зберегти мене в живих і веселитися, спостерігаючи за мною.

　 Що?

　 У такому випадку, це буде щось гірше за смерть.

　 ...Краще не думати про це.

　 Нічого з цим не поробиш, навіть якщо і думати.

　 Що стосується "Табу", то я зобов'язана прийняти це, раз так вийшло.

　 Нічого більше не залишається.

　 Кандидатів на еволюцію троє.

　 Великий Таратект - еволюція, яка повертає до звичайного таракту.

　 Це той хлопець, якого я бачила на нижньому рівні.

　 але я не збираюся еволюціонувати в нього.

　 Зрештою, моє тіло обов'язково стане великим.

　 А одна з умов перетворення в Арахніда - це павукоподібний монстр малого або середнього розміру, так що я не можу еволюціонувати у Арихіді.

　 Так що Великий Таратект відпадає.

　 Залишаються двоє.

　 Еде Саїне і Орто Кадінарт.

　 [Еде Саїна. Еволюція Зоа Ере 20ур. Пояснення: маленький павукоподібний монстр, що навіює жах і смерть. Він володіє високими бойовими здібностями і природженою непомітностю.

　 [Орто Кадінарт. Умова еволюції: Малий павукоподібний монстр із показниками вище середнього, має магічні навички. Пояснення: павукоподібний монстр, який чудово розуміється в магії. Він володіє високим інтелектом і майстерністю павутини, як - от плете пастки й т.п.)

　 Орто Кадінарт - версія мага, а Еде Саїне — вищий ранг еволюції Зоа Ере.

　 Орто Кадінарт не така вже й важлива пташка.

　 Хоча його еволюція і відкрилася завдяки "Предальнеї магії" та "Божествної магія", але якщо чесно, це не найкращий вибір.

　 Адже високий інтелект, це якщо за стандартами монстрів.

　 А пастки я вміла робити з самого народження.

　 Крім того, Орто Кадінарт на цьому припиняє еволюціонувати.

　 Іншими словами, тупа гілка.

　 А коли я подивилася на дерево еволюції, то й не можу сказати, що він високої ранги, так що не приваблює.

　 Еде Саїне просто вражає.

　 Прероби еволюції ще не скоро, і якщо дивитися на дерево, це монстр на один ранг нижче рівня матері.

　 Ранг монстра можна приблизно уявити на основі того, де знаходиться еволюційне дерево.

　 І судячи з цього, ця еволюційна форма знаходиться трохи нижче Королеви Таратектів, якою схоже і є моя мама.

　 Ось що таке Еде Саїне.

　 Ранг гілки монстра вище, ніж інші кандидати на еволюцію.

　 Отже, якщо і вибирати, то тільки Еде Саїне.

　 Якби не була божественна мудрість з її ювілеєм, я б вагалася вибирати.

　 Пані Мудрість - ось хто дійсно приголомшливий.

　 До речі, Арахнід - це окрема форма еволюції, тому його немає на цьому еволюційному дереві.

　 Умови отримання - володіти "Гординею", маленьким або середній тип монстра, і рівень 50-ти чи вище.

　 Звучить неймовірно до абсурдного.

　 Напевно я ненормальна, раз я серйозно обрала собі мету Арахніда.

　 [Зоа Ере еволюціонує в Еді Саїне]

　 Отже, почнемо еволюцію!

　 [Ваш вигляд став Еде Саїне]

　 [Всі базові показники виросли]

　 [Отриманий бонус за піднімання рівня в вивченні навичок]

　 [Навик вивчено. Навик "Високошвидкісне відновлення хітів 1ур." став "Скількове регенерування гістів 2ур".]

　 [Навик вивчено. Навик "Дар магії 4ур" став "Дар чаклунства 5ур."]

　 [Навик вивчено. Підвищення знищення чотирир." "Висилення руйнування 5ур".

　 [Навик вивчено. Навик "Вґвалтоване розрубання п'ятир."

　 [Навик вивчено. Навик "Вґвалтований отрута 9ур" став "Укріплений яд 10ур."]

　 [Услова виконано. Навик "Аномальна атака 1ур", отриманий від "Уґрунтований отрута 10ур".]

　 ["Висилний отрута 10ур." од'єднаний з "Аномальна атака 1ур".]

　 [Навик вивчено. Навик "Аномальна атака 1ур".

　 [Навик вивчено. Навик "Бойовий дух 6ур." став "Бойвой Дух 7ур".]

　 [Навик вивчено. Навик "Дар життя 3ур" став "Дар життя 4ур."]

　 [Навик вивчено. Навик "Універсальна павутина 3ур".

　 [Навик вивчено. "Мазія темряви 7ур" став "Хиття темряви 8ур."

　 [Навик вивчено. "Магія вимірювань 1ур" став "магия вимірювання 2ур."]

　 [Навик вивчено. Навик "Спротиння знищенню 3ур." став "Зоряний опір зруйнованню чотирир".]

　 [Навик вивчено. Навик "Спротив ударам трир." став "Поборчення удару 4ур".]

　 [Навик вивчено. Навик "Спротив розрубання трир." став "Поборчення розпаду 4ур".]

　 [Навик вивчено. Навик "Спротив окаменування 3ур" став "Зоряний рух на 4-р".]

　 [Навик вивчено. Навик "Спротив кислоті 4ур".

　 [Навик вивчено. Навик "Велике полегшення болю 3ур." став "Блискуче полегшене болі 4в".]

　 [Навик вивчено. Навик Судьба 1ур.

　 [Навик вивчено. Навик "Мерцяя тіло 1ур" став "Смертеюче тіло 2ур."]

　 [Навик вивчено. Навик "Долговечість 4ур" став "Дулгонове становище 5ур."]

　 [Навик вивчено. Навик "Табу 9ур" став "Табу 10ур."]

　 [Навик вивчено. Навик "Спротив розкладення 1ур", отриманий в результаті еволюції"

　 ["Спротив розкладення 1ур." З'єднано з "Поборчення розпаду 4ури".]

　 [Навик вивчено. Назви "Спротив розкладення 4ур", стали "Поборчення розпаду 5ур."]

　 [Навик вивчено. "Злой очей зникнення 1ур", отримане в результаті еволюції"

　 [Повчаються окуляри навичок]

　 [Услова виконано. Активний ефект Табу. Інфляції]

　 [Інсталяція завершена]

130. Табу

　 ... З Доброго ранку

　 ....

　 С кошмарним добрым ранком.

　 Реально огидним.

　 Все через "Табу".

　 Так, все через нього.

　 Не треба було дозволяти такій речі досягти максимального рівня.

　 Краще б я нічого не знала.

　 Д, яка ж ти сволочь.

　 Що ти хочеш, щоб я зробила, коли даєш інформацію, якщо я вже порушила табу?

　 Це огидно.

　 Я не повинна була допомагати тим авантюристам.

　 Як же мені погано.

　 І навіть гірше.

　 Ще гірше.

　 Усі люди і демони повинні просто померти.

　 Мене нудить.

　 І чим займався адміністратор Гуіріедієстодез?

　 Якого біса ти розпещував їх, поки все не дійшло до ось такого?

　 Не було потреби давати стільки волі тим хлопцям.

　 І недостатньо, навіть знищити їх.

　 Ех, я все розумію.

　 Такі речі не повинні робитися.

　 Хоч я все розумію, але відразу роздратовуюсь, коли починаю думати про це.

　 Що мені робити?

　 Тепер, коли я все знаю, не можна вже сказати, що я не в справах.

　 Та й часу більше немає.

　 Я повинна щось зробити.

　 А для цього мені потрібна сила.

　 Мої показники дуже зросли під час цієї еволюції.

　 Але це не має сенсу.

　 Зрештою, сила W системи діє тільки в межах самої системи.

　 Якщо я почну діяти прямо зараз, то необхідно отримати повноваження, достатні щоб вторгтися в область MA.

　 У мене немає прав правителя трьох класів, але цього не достатньо.

　 Має бути влада адміністратора.

　 Якщо так, то я не маю іншого вибору, окрім того, що можу зробити це адміністратором.

　 D передбачала це.

　 Маленька погань.

　 І ось чому потрібен навик "n%I=W".

　 Хоча, може, це її власний стиль демонстрації істинних фактів, але мені важко повірити, що вона не поводилася з метою отримати ефект.

　 Прокляття.

　 Врешті-решт, я все одно продовжую танцювати під її дудку.

　 У мене просто немає іншого вибору.

　 Прокляття.

　 Як же мене все бісить.

　 [Навик вивчено. Навик "Зовість 1ур." отримано]

　 А, да...

　 Неважно.

　 Навіть якщо я і отримала цей навик, він не має ніякого значення.

　 ...Ні, якщо я пов'яжу себе збору навичок то може бути...

　 Чи це спрацює?

　 Угу.

　 Повинно спрацювати.

　 У такому разі, я обов'язково підніму свій рівень як зазвичай і прокачу навики.

　 От тільки базікати відтепер мені не можна.

　 Треба зібратися.

　 Якщо все так вийшло, то нічого не напишеш.

　 Якщо це правда, то найпростіша дорога - вбивати всіх людей і демонів напропаю. Але якщо я так зроблю, адміністратор Гуіріедістодиез не буде стояти осторонь.

　 Навіть якщо D його стримує, цей хлопець напевно прийде і втрутиться.

　 Що стосується мене, то мені нічого протиставити Ґуіріедієзу, навіть якщо він і не буде напружуватися.

　 Щоб змусити його не заважати мені, я повинна стати сильнішим, ніж він.

　 Навіть якщо мені не бути такою сильною, я повинна зібрати стільки сил, щоб він замислився перед тим, як вставляти палиці у колеса.

　 Я їм тіло змії, яке я залишив раніше.

　 Перш за все, мені треба відновити стаміну, витрачену на еволюцію.

　 Я закінчила їсти змію.

　 Не можу сказати, що їла її потихеньку, та й надалі такого не скажу.

　 Відтепер я буду їсти швидко, відкусюючи великі шматки.

　 Телепортування.

　 Пункт призначення - нижній рівень.

　 Тут мені не доведеться турбуватися про пошуки монстрів.

　 Хоч я вибрала найвищий рівень у якості своєї бази, думаючи перш за все про безпеку, але тепер я не можу дозволити собі таких речей.

　 Я буду ловити кожного монстра, який потрапить мені на очі.

　 Але скільки рівнів мені це дасть?

　 Але, чи дасть це взагалі якийсь результат?

　 У мене просто немає іншого вибору.

　 Рухаюсь.

　 Знайшла монстра.

　 Оцінюю.

　 За силою це монстр класу вугра.

　 Але для мене він вже занадто слабкий.

　 [Вбивство досягнуто. Еде Саїне 1ур. Став 2ур.]

　 [Всі базові показники виросли]

　 [Отриманий бонус за піднімання рівня в вивченні навичок]

　 [Повчаються окуляри навичок]

　 [Вбивство досягнуто. Еде Саїне 2ур. Став 3ур.]

　 [Всі базові показники виросли]

　 [Отриманий бонус за піднімання рівня в вивченні навичок]

　 [Повчаються окуляри навичок]

　 [Вбивство досягнуто. Еде Саїне 3ур. Став 4ур.]

　 [Всі базові показники виросли]

　 [Отриманий бонус за піднімання рівня в вивченні навичок]

　 [Навик вивчено. "Злий око зникнення 1ур" став "Слой очей вимирання 2ур."

　 [Повчаються окуляри навичок]

　 Три рівні.

　 А піднявся тільки один навички.

　 Цього недостатньо.

　 Цього взагалі недостатньо.

　 Так, треба серйозно зайнятися винищуванням монстрів нижнього рівня.

　 Якщо з'явиться Земляний Дракон, я вб'ю його без коливання.

　 Було б непогано вбити таку безглузду тварину.

　 Замість того, щоб сидіти в цьому лабіринті, куди все одно ніхто не ходить, краще станьте моєю їжею, так ви покажете свою користь на вічні віки.

　 На верхньому і середньому рівні драконів здається більше не повинно бути.

　 На нижньому рівні чотири, а на глибині - дев'ять.

　 Я вб'ю їх усіх.

　 Чому я перевтілювалася саме в цьому світі?

　 Краще б цей світ просто знищили.

　 Навіщо, кому він взагалі...

　 А, зрозуміло.

　 Я мушу це зробити.

　 Але не заради світу, ні.

　 Ради себе.

　 Я зроблю це тільки заради себе.

　 А хто б працював заради такого нового світу?

　 Як же все погано.

　 Жахливо погано.

　 Треба вбити всіх живих, кого тільки можна. Хоч це і є дуже важкою справою, але потрібно докладати зусиль, щоб зруйнувати цей світ.

Інтермедія К.002. Останні залишки мужності

　 Погляд Канати

　 ---- --------...-- -- -- ...--..."

　 І чому все так вийшло?

　 Я наче дивлюся на себе з боку, на ту, у якої немає власної свідомості.

　 Інша я стріляє магією в Шуна і не сумніваюсь.

　 Як і у солдатів навколо мене.

　 Моя магія безсила проти Шуна.

　 Звичайно, це і є різниця в таланті між мною та Шуном.

　 Навіть якщо ця різниця і була маленькою, поки ми були маленькими, вона стала просто величезною, коли ми виросли.

　 Я навіть заздрив його таланту.

　 Але з часом я став його по-справжньому поважати, коли побачив скільки зусиль він докладає.

　 Ага, тільки подумати, цей хлопець з тих людей, які йдуть вперед без коливань, як ніби він готувався до цього все минуле життя.

　 Хоча він провів усе своє життя в іграх, однак у цьому світі його старший брат Джуліус Герой став для нього « пусткою ».

　 Він уже був талановитим, а також старався наздогнати свого брата. І зараз результат цих зусиль прямо переді мною.

　 Магія Пламені, якою я стріляю зараз - це магія знищення, що спалює все навколо.

　 Хоч у неї і немає сили Великої магії, але якщо вистрілити нею в загін, то буде капітальним.

　 Шун відбиває магічні конструкції і навіть захищає ворожих солдатів, зводячи пошкодження на нуль.

　 Він той добродій, який діє як повний дурень, але при цьому абсурдно сильний дурень.

　 Принаймні, тільки круглому ідіотові прийде в голову захищати своїх ворогів.

　 Хоча я спробував насмішливо посміхнутися, на обличчі проти моєї волі з'явився вираз ненависті.

　 - Катіа! Прийди в себе!

　 - Ти занадто галасуєш. Я змінюю. Бунтівники мають право карати, як і підкоряються бунтівникам.

　 Речі, які я і не збирався говорити.

　 Але я знаю.

　 Що саме я сказав ці слова.

　 Було багато таких див з самого дитинства.

　 У моєму попередньому житті я чоловік.

　 У цій я стала жінкою.

　 Жити в тілі жінки, маючи при цьому розум чоловіка.

　 Такий дивний подвійний я.

　 Як вода і олія, які не перемішуються між собою.

　 Проблема постійно розширювалася, поки я виростав.

　 Я став заглядатися на милі речі, які нехтували попереднього життя.

　 Хоч я не повинен був би любити солодощі, вони стали моєю пристрастю.

　 Я не відчуваю нічого, коли бачу жіночі тіла.

　 У мене була менструація, як і у всіх.

　 Моя груди виросла, а фігура стала жіночною.

　 І справа не тільки в моєму тілі.

　 У душі все теж змінилося.

　 Перш ніж я помітив це сам.

　 Правда вилізла, коли Шуна атакував Юго.

　 Тоді я була настільки засмучена, що навіть не знаю.

　 Коли я зрозумів, що Шуна могли вбити, то побілів увесь.

　 Спочатку я подумав, це через те що Шун мій найкращий друг з попереднього життя, можна сказати, що єдиний і кращий приятель.

　 Але після зустрічі з ним це відчуття не зникло.

　 Навіть я сам не міг зрозуміти, що я відчуваю.

　 Однак я зрозумів, що не хочу втратити Шуна.

　 Таке відчуття ставало сильнішим день за днем.

　 І не могло зупинитися, якщо я був поруч з Шуном.

　 А коли Шуна не було поряд, я почувався самотнім і нікому не потрібним.

　 Мої емоції не зникали, чи був я поруч з ним, або не був.

　 Я ламав голову через раптові відчуття.

　 Я ходив навколо та близько, намагаючись розібратися в них.

　 Ні.

　 Взагалі-то я знав, що це за почуття.

　 Просто розумом не хотів цього прийняти.

　 Я ж колись був чоловіком.

　 А зараз став жінкою.

　 Схоже, моє серце недавно було розбите.

　 Моє серце стискається кожного разу, коли я бачу, як Суе чи Юрі торкаються Шуну.

　 Я злюся, тій частині себе, яка не погоджується з цим.

　 Суперечність розуму й серця.

　 Але переможець вже відомий.

　 Все-таки мій розум залежний від мого тіла.

　 Іншими словами, це факт.

　 Так і сталося, що я, який зараз спостерігає за своєю бійкою з Шуном, всього лише осколок Оошіми Каната.

　 Осколок, який має розум чоловіка.

　 Мабуть через те, що я був чоловіком, Очарування, яке Юго наклав на мене, не діє.

　 Після того інциденту, хоча я про це й не розповідав Шуну, я почав наполегливо стежити за Юго.

　 Я організував стеження за допомогою свого герцогського дому, і кожного дня перевіряв кожну його дію у подробицях.

　 І хоча все повинно було бути, як слід було б, через якийсь час з'явилися підозрілі деталі в доповідях.

　 Для стеження я користувався абсолютно надійною людиною.

　 Він не міг зрадити.

　 Однак почали діяти звіти, які могли бути лише підробкою.

　 Я відкликав людину і розширив стеження.

　 Якщо подумати про це зараз, цього не варто було робити.

　 Шун отримав звання Героя і покинув академію.

　 І відразу почались несподівані зміни.

　 Спочатку Юрі почала дивно поводитися.

　 Юрі, яка була змішана з Релігією Божественного Слова, перестала говорити про релігію.

　 Наступною була Суе.

　 Очевидно, що вона мусила хандрити через від'їзд Шуна, але вона навпаки стала радісною.

　 Щось пішло неправильно.

　 І хоча я це помітив, але не розумів причин.

　 Я дізнався все, коли мене викликали люди з герцогського будинку, яких я поставив стежити за Юго - я потрапив у пастку і Юґо промив мені мізки.

　 До цього моменту більшість людей в герцогському будинку вже були під його контролем.

　 І ось тепер я борюся з Шуном.

　 Промивання мозку Юго - жахлива річ.

　 Можна сказати, що зберегти нормальний свідомість навіть як я, частково, - вже чудо.

　 Мабуть, всі інші під контролем Юго поважають його і люблять до глибини душі.

　 Але навіть якщо я і зберіг подобу свідомості, я не можу нічого зробити.

　 Я просто нічого не можу.

　 Но.

　 Це не означає, що я здався!

　 Чоловікові є те, що називається чоловічою гордістю!

　 Я вкликаю до своєї очолюваної половини.

　 В цей момент моє інше я створило магічну конструкцію, і я направив всі свої сили на те щоб втрутитися.

　 Магія вибухнула.

　 - Катя!

　 Шун мчиться до мене, зовсім не здивований.

　 Він зловив мене перш, ніж я впав на землю.

　 Але я розумію, що моє життя закінчилось.

　 Все в порядке.

　 Я думаю, моя друга половина душі теж хотіла б цього.

　 Відчайдуше обличчя Шуна ловиться моїм затуманеним зором.

　 Яке жахливо велике обличчя.

　 Я раптом розсміявся.

　 Нарешті моє обличчя підкоряється мені.

　 Якщо я можу померти посміхаючись, то я задоволений.

　 І моя свідомість ковзає, як і повинно, в темну безодню.

　 Мене з силою видерло до теплого світла.

　 - А, Шун?

　 - Катіа, ти повернулася в свідомість?

　 - Що? Я ж... Поранені?

　 Жодної рани, яку я отримала від вибуху магії.

　 - Я їх закупив.

　 Сказав Шун недбало так.

　 Взагалі-то я думав, що померла.

　 - Ти такий дурний, як і всі.

　 - Не кажи більше, нам треба йти звідси.

　 Мене підняли і понесли на руках як принцесу.

　 У цей момент моє серце забилося з такою силою, що я подумав воно збирається підірватися.

　 Хоча це просто необхідність ситуації, я все одно почала червоніти.

　 О, це непристойно.

　 Уже навіть розбещено.

　 У цей момент Оошіма Каната став Карнацією Селі Анабальд.

Інтермедія Б.002. Король демонів у жахі

　 Я перевірив відливість імпорту і зітхнув.

　 Крім того, наша країна постраждала під час попередньої великої війни.

　 Зброя, їжа і речі першої необхідності.

　 Ми опинилися в ситуації, коли нам бракує речей і не важливо скільки товарів ми купуємо.

　 Я подав пристрасне бажання де-небудь прилечь і вийшов.

　 У мене ще купа справ, які треба зробити.

　 Я повинен провести реорганізацію і підготовку до наступного походу, перевірити втрати від минулої війни.

　 Ми змогли завдати сильного удару людям.

　 Головне, був убитий Герой.

　 Герой - це стрижень військової сили людей.

　 Якщо він убитий, то моральний дух людей падає.

　 Хоча десь і з'явився новий Герой, але його ще треба знайти. І навіть якщо його знайдуть, не факт, що він буде сильним.

　 Є ймовірність, що Героєм стане дитина.

　 Оскільки Герой, якого було вбито цього разу, то кажуть, що він отримав своє ім’я в дитинстві - можливо.

　 Проте наші втрати теж величезні.

　 Наприклад, смерть генерала Аґни, який очолював Першу армію.

　 Він мав силу, досвід і знання у достатній мірі, щоб стати самому Королем демонів.

　 Він був знищений разом з армією монстром міфічного рівня, Королевої таратектів, яка раптово виникла на полі бою.

　 Потері навіть надто жахають.

　 Королева Таратектів.

　 Монстр поза рангом, який несподівано з'явився і так само раптово зник.

　 Не думаю, що це була випадковість.

　 А якщо так, то ...

　 – Ого? Балто? Щось сталося?

　 Я підібрав у мене маленьку тремтіння, що пробігала по моєму тілу.

　 Коли я обернувся, переді мною були ті, кого я найменше хотів би зараз бачити.

　 Це пані.

　 А поруч з нею Широ.

　 - Привіт-привіт. Схоже, ти працюєш, не покладаючи рук. Труднощі, труднощі...

　 - Якщо ви так вважаєте, то може допоможете мені небагато.

　 - Мабуть, я відмовлюся.

　 Пані розсміялася.

　 Здається, у неї чудовий настрій.

　 Широ, що стоїть поряд з Ґорпою, потягла її за рукав.

　 - А, вірно. Балто, а посилка прибула?

　 - Посилка? Якщо щось із кордону, то все вже отримано.

　 - О! Широчка, ми тут не затримаємося! Балто, там же була посилка і для мене, вірно?

　 - А?

　 - А?

　 І пані і я в подиві схилили голови набік.

　 Я думаю, що там не було такої посилки.

　 - До речі, а що там було?

　 – Набір ароматних фруктів Курікута.

　 - Ой.

　 Взагалі-то мені здається я знаю, що з посилкою.

　 - Що "о"? Вона тут, хіба ні? Так що де вона?

　 Як все скверно.

　 Я не думав, що це посилка для Пані.

　 - Я віддав її Санаторії.

　 - Навіщо?

　 - Вибачте. Оскільки Санаторія любить фрукти Курікута з давніх - давен, я помилково вирішив, що це для неї.

　 - Ч...то ...?

　 Пані стала пригніченою.

　 Широ раптом залишила пані і понеслася вперед.

　 Пані та я прийшли в себе і кинулися дрючком за Букове.

　 Далеко за межами мого поля зору, за рогом коридору, Широ вибила двері в кімнату Санаторіа.

　 - А! Що?

　 Звучить здивований голос Санаторіа.

　 Широ застигла поруч з розбитими дверима.

　 У неї широко відкриті очі.

　 Коли я побачив кімнату, там були оскажені Санаторія і Когу.

　 І порожня коробка.

　 – О...ой.

　 Сказала Широ голосом, повним відчаю.

　 Пані теж застигла, втупившись на порожній стіл.

　 – У-у...

　 – Широчка!

　 Широ завалилася.

　 Упала спиною, стукнувши головою.

　 Роздався глухий звук і вона перестала рухатися.

　 - Уя-а! Широчка!?

　 Це що, шок? Вона що, через фрукти втратила свідомість?

　 Вона, мабуть, була саме та, хто вбив Героя.

　 Тим не менш, я відмінно це знаю, адже я вже бачив її очі.

　 Коли я їх побачив, жах заповнив мене всього.

　 - Оце погано. Широчка не дихає! ВРАЧА!

　 Пані вибігла, з Широ на руках.

　 Забувши про мене і тих двох, які так нічого й не зрозуміли.

　 Санторіа сповзла на місці.

　 Шкіра теж бліда.

　 - Що це було?

　 – О. Простите. Фрукти, які передали вам, насправді належали державам. Я помилився і відіслав їх вам.

　 Санаторіа, здається, почала щось розуміти.

　 - Я теж подумала, що це дивно, адже я не просила про це. Оскільки я розмовляла з Когу, ми їх разом їли.

　 - Вибачте. Це моя вина.

　 - Будь ласка, дбай про наслідки як слід, добре? Не хочу втрачати голови з такої дурної причини.

　 - Гаразд.

　 Щоб цінної полководці стратили за такі дурні речі... Та не буває такого.

　 Але я, правда, не впевнений, якщо мова йде про державу.

　 - Так, до речі. Болтаєш з Когу, незвично для тебе.

　 - Це правда. Ти теж міг би приєднатися.

　 - А?

　 - Вийти на зв'язок з ельфами.

　 - А?

　 - Схоже, генерал Аґна досяг успіху в переговорах з ельфами. А тепер вони вийшли на мене.

　 - Це правда?

　 – Да. Ти як, не проти підставити Короля демонів і об'єднатися з нами?

　 Я застиг від слів Санаторіа.

　 - Тобі вже розповіли все, вірно? Про останні хвилини Блоу. Широ, з її силою, яка могла в миг ока вбити Героя, спокійно дивилася як вбили Блоу. Якщо ми залишимося вірними Королю демонів, то розуміємо, що нас теж використовують і викинуть. Раніше або пізніше. Якщо ми зіткнемося з лютими ельфами та королем демонів, то матимемо шанс знищити її.

　 Я повільно повернув погляд туди, куди пішла пані.

　 - Блоу ж твій молодший брат, вірно? Хіба ти не вражений?

　 - Звичайно, я вражений.

　 Я сказав це тихим голосом, наче кажучи сам з собою.

　 Почувши мій голос, Санаторіа відступила на крок.

　 Я тільки зітхала.

　 - Оскільки ми друзі дитинства, я зроблю вигляд, що нічого не чув.

　 - То ти не хочеш приєднатися до нас?

　 - У вас просто немає жодного шансу.

　 - З чого ти це взяв?

　 - Не може бути й мови здолати її. Якщо вона хоч щось відчує, то переб'є всіх людей і демонів та без жодної армії, наодинці. Я знаю це. Ось чому я не можу робити таких самогубствов, як вона.

　 Я повернувся спиною до Санаторіа, яка раптом замовкла, і шокованого Когу, який не сказав за весь час ні слова.

　 - Ти повинен обміркувати це.

　 - Ти повинен зробити те ж саме.

　 Я пішов геть не озираючись.

**** *** ЛИВАНЬ

　 - Я все чула. Ельфи, значить? Як же вони мене бісять.

131. Я програла

　 Жру.

　 Жру.

　 Жру.

　 Я більше не обережніше, коли їм.

　 Безцеремонно з хрустом вгризаюся і ковтаю.

　 Треба з'їсти все, поки воно не втече.

　 [Навик вивчено. Навик "Посилення трир." став "Насиновлення 4ур".]

　 [Навик вивчено. Навик "Розширення Божественної Области 5ур" став "Рашина божественної області 6ур."]

　 Я розлютила все на нижньому рівні.

　 Неначе людина, яка виношує свій гнів.

　 Слабкі монстри, сильні чудовиська - я ловля і їла всіх, не роблячи відмінностей.

　 Тоді я і зустріла його знову.

　 Земляний Дракон Кагуна.

　 Другий Земляний Дракон, якого я зустріла на нижньому рівні.

　 Я напала на нього.

　 І програла.

　 Все вірно, програла.

　 Несподівана поразка.

　 Якби я спізнилася на секунду з телепортом, його дихання підсмажило б мене.

　 О так, враховуючи, що дихання Земляного Дракона використовує силу землі, то напевно не підсмажило б, а просто розірвало на шматки.

　 Ох.

　 Ніколи б навіть не подумала, що я програю.

　 Я стала трохи сильнішою і зганьблювала себе.

　 Врешті-решт, Земляні Дракони - небезпечні.

　 І взагалі, чому він такий бронований?

　 Хіба це чесно, якщо навіть моя "Атака розкладенням" тільки злегка дряпає його?

　 І це при тому, що я сама отримала потужнішу пошкодження, яка перетворила мої сережки в жалюгідний ломіт.

　 Я не можу зараз використовувати круту магію, як "Маги Бездні".

　 І до речі, якщо використовувати магію з низькою силою, то вона буде сведена на немає ефекту його "відбиваючої луски".

　 Хоча він дуже повільний, його захист навіть надто великий.

　 Ох, терпіти його не можу.

　 Фух.

　 Але, принаймні це знеславило мою голову.

　 Такого раніше ніколи не траплялося зі мною, це не схоже на мене.

　 Як барсеркер впадати у лють і крати все підряд.

　 Гаразд, я знаю причину, так що це факт - я шукала бійки.

　 Але я й не сподівалася, що моє бажання мати кровопостачання зі мною стане реальністю.

　 Нехай я продовжу і далі прокачуватися на нижньому рівні, але мені треба трохи заспокоїтись.

　 Хоча б через те, що попри затяжний період бою на середньому рівні мій метод битви зовсім інший - зробити будиночок і сидіти всередині.

　 З чого це я вирішила просто без затій напасти на Земляного Дракона.

　 Одне це говорить про те, що зі мною щось не гаразд.

　 Ну не, що за справи.

　 Зі мною явно щось відбувається.

　 Інакше я б не втратила контроль над собою, неважливо "Табу" там чи щось інше.

　 Якщо це знову трапиться... Буде щось на кшталт "Серйозно? Ладно. Давай-но переб'ємо всіх демонів і людей!" Бачимо весь світ у такому світлі, я з легким серцем так і зроблю.

　 Зірватися через поганий настрій- мені такого просто не можна допустити.

　 Кх, кх. Перевірка зв'язку, тестування обміну інформацією.

　 Це Контроліруюча-основна, будь ласка, дайте відповідь.

　 - "Колишня Контролює-тело на лінії".

　 - "Счую добре і чітко, прийом".

　 - "Правая те ж саме, чітко, прийом".

　 - "Лаяй те ж саме, прийом".

　 - "Нагорі те ж саме, прийом".

　 - "Гей, а з чого це ти вилізла нагору? Прийом".

　 Все, докласти обстановку.

　 - "Спротив постійно посилюється, прийом".

　 - "Грубо кажучи, все вдало, прийом".

　 - "Справа те ж саме, прийом".

　 - "Сліва те ж саме, прийом".

　 - "Нагору те ж саме, прийом".

　 - "Та знизу те ж саме? Прийом".

　 Гаразд, продовжимо.

　 Я щойно пішла на бій із Змієм Землі і програла.

　 - "Що?"

　 - "Шутишь?"

　 - "А-а- а-ак".

　 - "Ти що, тупа?"

　 - "Ти що, ідіотка?"

　 - "Явно дурна".

　 Так, мабуть, я заслужила це.

　 Вибачте, я й справді дурна ідіотка.

　 - "Ну, і які втрати?"

　 Потерь нет.

　 Оскільки я телепортувалася в останній момент.

　 - "Ну, якщо втрат немає, то все гаразд".

　 - "Свідоме, бо ти головний, якщо помреш, ми можемо померти слідом як в ланцюгу доміно, ти знаєш?"

　 - "Точно, так що будь обережна".

　 Зрозуміло.

　 Я вже й сама витворила.

　 Як і можна було очікувати, я ніяк не зможу перемогти самотужки.

　 Тому, може хто-небудь з вас повернеться, коли я буду наступного разу битися з цим хлопцем?

　 - "Коли ти кажеш "хтось", ти маєш на увазі, що повертатися треба не всім?"

　 Угу.

　 Одного було б достатньо.

　 - "Точно нормально?"

　 Напевно.

　 До того ж, якщо я не зможу впоратися навіть з гандікоюпом, то мрія про адміністратора залишиться лише мрією.

　 - "Зняла. У такому випадку, я повернуся".

　 Принято.

　 Я покличу, коли буде потрібно.

　 - "Тоді на сьогодні все?"

　 - "Удачна робота".

　 Да, да.

　 Я розраховую на вас.

　 – "Принято".

　 Ось так.

　 У них все в порядку.

　 Проблема у мене.

　 Мені треба розробити стратегію, щоб вийшло якось вбити Земляного Дракона.

　 Перш за все, ми повинні згадати його показники.

　 [Земляна Дракона Кагуна 26ур

　 Стан:

　 ХП: 4198/4198 (зелена)

　 (Синя) 3339/3654

　 СП: 2798/2798 (Жельта)

　 : 2995/3112 (Чорна)

　 Середня атака: 3989

　 Середній захист: 4333

　 Середня магія: 1837

　 Середня опірність: 4005

　 Середня швидкість: 1225

　 Навички:

　 "Земляний Дракон 2ур.", "Твердий панцир 8ур". "Скорочена розробка хітурусу," "Закордонні роботи з манами 8ур." "Усохле відновлення гітів 6ура", « Присвятий відновленню маси 2юр.), "Прийняття споживання Мани дварсів" і "Човство чарування 3ур ....." "Маніпулювання магією 3)ур... "Всилення магії 1урлінії", Всесвітнє відродження системи 1. "Великий удар 5ур.", "Чувість небезпеки 10ур., "Чивство тепла 6ура". "Магия грунту 2ур." "Соріння зруйнованою 9юр.), "Порушення падіння 09." "Вельке протистояння вдарам 6ур ..", « Велична протидія розрубанню землі », "Будинок вогню 7 р. ’, "Уроження води 3, Спротивалення вітру..." аномальні атаки 8ур., "Сортування розкладення 3ур.", "Обнулення болю" і "Велике полегшення болі трьохрс.), "Новий зір 10ар". "Засмучення потужності зору 4ур ..", « Вґрутне бачення 3. », "Укріплений слух 1урир; Судьба 2ур...", Колодаря мани тривройл.)

　 Рахунок навичок: 31200

　 Назва:

　 "Вбивця монстрів", "Палач гігантів, Дракон"

　 Серйозно, міцний горішок!

　 Як жахливо, його захисні навички занадто ідеальні.

　 Це просто ходячий фортеця.

　 А я взагалі зможу його побити, навіть з гандикапом?

　 Моя самовпевненість трохи захиталася.

132. Приготування до атаки на Земляного Дракона Каґуна

　 Отже, як перемогти Дракона?

　 Я в тому сенсі, чи можна його взагалі перемогти?

　 Повна спеціалізація на захист.

　 Хоча я теж затримана під одне, але цей хлопець навіть навики сфокусувався на захист.

　 Високі захисні здібності і можливість блокувати магію за допомогою властивого драконам вміння "Віддзеркаюча луска".

　 І ще більше підкріплення захисту за допомогою "Твердого панциря" і "Тила з сталі".

　 Після активації обидва навики працюють над тим, щоб підвищити захист.

　 Через них, його і так великі захисні здібності ростуть ще більше.

　 І ще у нього купа протимоскітних сторін.

　 Здається, він не хоче щоб його хоч що-небудь могло пошкодити.

　 Особливо неприємно для мене "Великий опір аномальним атакам".

　 Це еволюціоноване "Спротив аномальним атакам", яке було біля Огненого дракона.

　 Для мене це найгірше, адже аномальні атаки - моя основна зброя.

　 Завдяки цьому навантаженню ні отрута, ні паралізація, ані прокляття не спрацювали.

　 Ага, схоже прокляття потрапляє в цю категорію так чи інакше.

　 Через це злі очі практично нічого не варті.

　 Найгірше, що отрута теж не працює.

　 А ще, з самого народження, отрута був моїм козиром.

　 І раптом отрута не працює. Шок.

　 Я завжди в полюванні вважалася отрутою, але цього разу у ворога захист астрономічна.

　 Ні, він звичайно отримає певні пошкодження але їх тут же вилікує "Високошвидкісне відновлення хітів".

　 Аномальні атаки не підійдуть.

　 До цього можна додати, що фізичні атаки також неефективні.

　 Навіть "Атака розкладанням" всього лише подряпала його, так що якщо я захочу пробити йому шкіру, то мені знадобиться сила класу Мами.

　 Я навіть не знаю, чи зможу я взагалі чимось пробити його захист.

　 Та навіть якщо проб'ю, що толку, якщо його "Високошвидкісне відновлення хітів" відразу ж все закінчить.

　 Та він просто читер. Бронований, та ще й лікується.

　 Через це немає сенсу ставити на бомбардування ударами.

　 Коли не діють ані фізичного нападу, ні аномальних атак, залишається тільки магія.

　 Вдало, що у нього немає захисту від моєї найсильнішої магії - темряви.

　 Але якщо йдеться про війну на виснаження, то ймовірність того, що його висока швидкість відновлення і потужна броня зможуть справитися з цим.

　 Тоді посеред битви він зможе отримати опірність і стане ще гірше.

　 Якщо таке станеться, то на цьому все й закінчиться.

　 "Просторова магія" не має протипагальних можливостей.

　 Якщо говорити про її еволюцію, "Магі виміри", то там є можливість для нападу, але використовувати їх важко, так що не хотілося б покладатися на них.

　 Про "Магії єресь" навіть питання не стоїть.

　 Використовувати закляття "Розбити душу" - це все одно, що ставити возу попереду коня.

　 І взагалі, чому D включила таку річ в систему?

　 Ні, я розумію причину - я сумніваюся що вона взагалі у здоровому розумі.

　 Ага, вона точно божевільна.

　 Це особистість, яка веде злобне божевілля.

　 Гаразд, залишимо D.

　 Якщо стріляти магією по-дурацки, то він напевно отримає опірність, так що треба вважати, що сексуальне пошкодження принесе тільки зворотній ефект.

　 Тому, як завжди, найповніше буде завдати одного потужного удару.

　 Тільки "Магия Бездні".

　 З того, що я маю зараз, тільки у неї є шанс на перемогу.

　 Проблема лише за тим, як її активувати.

　 "Магию безодні" не можна активувати самотужки.

　 Мені треба використати "Палельний розум".

　 Оскільки вони вирішили, що одне з них повернеться, то активувати магію зможемо.

　 Але інша я не зможе допомогти мені, займаючись як слід підготовкою закляття.

　 Так що мені доведеться битися самотужки до самого моменту активації.

　 Земляний Дракон Кагуна атакує відкрито і просто.

　 Якщо я поруч - намагається мене розчавити, користуючись різницею в розмірах, а коли я далеко, він використовує дихання дракона.

　 Це все.

　 Але навіть якщо це і трохи - все це приголомшливої сили.

　 Мощы дихання вражає.

　 Більше страшного, ніж у Огненого Дракона.

　 Тут єдина надія на його низький рівень "Точність", хоча це і не має значення, якщо дихання вдарить по великій площі.

　 Його фізичні здібності також високі.

　 Лише величезний розмір - це грізне передбачення.

　 Коли на тебе спаде така велика штука, не ставлячи питань - це не те, що можна пережити.

　 З таким тілом він повільний, ну або мені так здається, але оскільки його швидкість перевищує 1000, то набагато швидше звичайного монстра.

　 Гаразд, з моєю швидкістю я можу ухилитися, але один пропущений удар - і на цьому напевно буде фініш.

　 Може, мені приготувати "Магию безодні" заздалегідь?

　 Важко.

　 Формула "Магії безодні" настільки складна, що я не можу створити таку складну річ завчасно і підтримувати її в активному стані.

　 Це можна зробити, якщо я покличу всі свої свідомості, ось тільки зібрати їх всіх зараз неможливий.

　 Виходить, що у мене немає вибору, крім як сконструювати магію прямо під час бою і вистрілити нею просто на місці.

　 Важко.

　 Але можливо.

　 Як-ник у мене є ідеальна зброя під назвою "Універсальна павутиння".

　 Я використовую її в потрібний момент, щоб утримати дракона на місці поки підготую "Магадію безодні", і вдарити коли все буде готово.

　 Просто відмінно.

　 Хі-хі-хи.

　 Просто лився мене, Земляної Дракона Кагуна.

　 Тобі на роду написано - скоро помреш.

　 Я тріумфально почала обшукувати нижній рівень.

　 І знайшла свого невибагливого Дракона Каґуна.

　 [Земляна Дракон Геере 24ур

　 Стан:

　 3556/3556 (зелена)

　 2991/2 19991 (Синя)

　 СП: 4067/4067 (Желта)

　 : 3562/3845 (Чадна)

　 Середня атака: 3433

　 Середній захист: 3874

　 Середня магія: 1343

　 Середня опірність: 3396

　 Середня швидкість: 412

　 Навички:

　 "Земляний Дракон 2ур.", "Твердий панцир 2ур". "Скорочення маніпуляції 1ура." "Чортування магії 3 р." "Удосконалити магію тривроту.), "Закордонне відновлення), Приснування чарівної сили (1ур.), "Вселення споживання мани Колеви-Карут" і "Швидкісність переробки чарівництва 3,3...." Розбивання 8ур., "Випромінювання проникнення 4ур" і "Великий удар 8.р". "Справа швидкості 5-градунності", "Залежність 10ур." "Ухильість 10уру; Вклоніння 10), "Корація ймовірності 7ура.", « Червство небезпеки десятьурс », "Чувство присутності 8уріті", 'Звустства тепла 7ургії",“ "Чистощі руху 8000 рів.) "Мігія грунтурдеваження Землі 2'Р" та "Порилення знищенні 4". 3ур., "Похилий опір аномальним атакам тривр.", "Спротиваження розкладення 1уру.), "Загнітання болю 3,r. », "Укріплений зір 10ур"; "Росширення потужності 5ур". "Втілення зору 7ур." "Зміцнений слух п'ятирс. ”, « Вґвалентна нюх 4юр ..", 'Курлопкі осяяння трьох-муризулн", « Тресенс 9урс", Колонд - 1.

　 Рахунок навичок: 31 000

　 Назва:

　 "Вбивця монстрів", "Палач гігантів, Дракон"

　 Разом з іншим Земляним драконом.

133. Перший номер - броня, другий — швидкість

　 Це ж нереально.

　 Ну не, взагалі ніяк.

　 Що за справи?

　 Звичайно, я тут же телепортувалася.

　 Вихід іншого не було.

　 У мене немає жодного шансу на перемогу.

　 Кагуна, якого я і так не знаю чи зможу перемогти чи ні - разом з Геереом, який має "прозорий маневр" і весь заточений на швидкість - це ж ясно з першого погляду на його показники.

　 Наче мене засудили на смерть.

　 При такому розкладі я не можу перемогти, навіть якщо покличу всі свої "Паралальне свідомості".

　 Ну не, що за справи.

　 Земляний дракон Геере виглядає дуже динамічним, і навіть фігурою схожий на Алабу.

　 Хоча Кагуни величезні, але на відміну від короткого й товстого, він має хижі гостру форму і дуже швидкий.

　 Природно він орієнтований на швидкість, оскільки його швидкість зайшла до 4000.

　 Крім того, у нього є навички виявлення противника і "Ухилення", так що він взагалі не збирається отримувати удари.

　 Я маю на увазі, хоча його швидкість це перше, що впадає в очі, але і здатність Геєра у захист теж досить пристойні.

　 Хоча не такі великі, як у Кагуни, але його високі показники підтримуються навичками, купою протипорушень, ну і звичайно в нього є "Високошвидне відновлення хітів".

　 Якщо і потрапиш, то не сильно.

　 І що я можу йому протиставити?

　 І показники фізичної атаки у нього високі.

　 Особливо передні лапи мають лезів.

　 Я відчуваю, що мене відразу розірвуть, якщо попадуть.

　 Швидко пересувається, з біса сильний і атакує мечами.

　 Звичайно, в комплекті йде дихання дракона.

　 Мої атаки не минуться, а навіть якщо і пройдуть, то великої шкоди не нанесуть.

　 Нереальна складність. Цей хлопець справжній жулик.

　 Чому?

　 Хоча у цього хлопця рівень нижчий, ніж в Кагуни, але хіба він явно не більше проблем?

　 Перш за все треба промаркувати їх, чекати поки вони поділяться і діятимуть.

　 Маркування, це один з ефектів "Мудрості" - я можу прикріпити мітку на мішень.

　 Таким чином я завжди можу дізнатися, де знаходиться мета, і не важливо як далеко вона пішла, після того як до неї причепили травнячок.

　 Якщо я не знаю такого місця, маяк просто вкаже "Де-то тут".

　 І хоча карта нижнього рівня не закінчена, оцінки Кагуни і Геере знаходяться разом.

　 Здається, вони не збираються розходитися навіть ненадовго.

　 До речі, якщо я промаркую когось, то можу оцінити його статус в будь-який час.

　 І якщо я заміту, то я телепортую і нападу в той момент, коли вони будуть уразливими.

　 Хоча чомусь мені здається, що два Земляних Дракона такими не будуть ніколи.

　 Між іншим, речі на зразок створення магії до телепортації і стрільби в ворога у момент після - неможливі.

　 Навіть якщо я і створимо магію зачаску, вона розвалиться в момент телепортації.

　 І суть не просто в силі магічної формули, тут нічого не поробиш - така особливість телепорту.

　 А поки що займемося підняттям рівня де-небудь ще, доки ці хлопці не поділяться.

　 Є ще інші дракони на нижньому рівні, так що буде навіть непогано вбити спершу кого-небудь іншого.

　 Наприклад, помститися Алабе.

　 Якщо подумати, то я почала боятися Земляних Драконів саме через нього.

　 Було б непогано прикінчити цього хлопця, щоб подолати свою дитячу травму.

　 Може, варто нарешті повернутися в той провал де риється безліч ос?

　 Ага, у мене ж є "простий маневр", значить я зможу полювати на шершнів скільки захочу?

　 Ого.

　 Звучить непогано.

　 І їжа і досвід одночасно.

　 Оскільки я почала винищувати монстрів нижнього рівня, то забезпечила собі багато їжі, навіть надто.

　 Але коли я почала прокачувати навички, пов'язані зі стаміною, їжа зникла дуже швидко.

　 У мене багато навичок, які не завадить підняти, наприклад "Сили дракона" і "Простовний маневр", котрі не особливо піднялися на середній рівень.

　 Ось чому їжі ніколи не буває достатньо, щоб її було вдосталь.

　 Якщо це тепер я думаю, то проблеми з осами не буде, так що можна вважати це місце як тимчасовий склад із їжею.

　 Якщо удача на моєму боці, то мене чекає побачення з Алабою, і як мінімум мені хочеться перевірити його показники та промаркувати їх.

　 Просто подивившись на Кагуну і Геере, стає зрозуміло, що боротися з Земляними драконами без підготовки складно.

　 Крім того, якщо мені не змінює пам'ять, то рівень Алаби був вищим, ніж рівень Кагуни.

　 Я дістану дані і, готуючись до роботи, обов'язково влаштую бійки.

　 Якщо так подумати, то дракони все-таки сильні.

　 Мені довелося докласти великих зусиль, щоб перемогти Огненого дракона, мало його повстрілів.

　 Це і справді була перемога, яка отримала чудо.

　 Однак вогонь дракона розвивав свої показники та навички похереї, ніж Земляні Дракони.

　 Якщо по-доброму - майстер на всі руки.

　 Ну а якщо по-поганому - підмайстер у всьому, і ні в чому - майстер.

　 У нього було трохи протиріч, і він мав мало ворогів на середньому рівні.

　 А ось Земляні Дракони, схоже, наполегливо пробували дістатися до вершини.

　 Звідки такі скажені опірності?

　 Яке життя драконів вони вели, що їх наробили?

　 Вони що, тому стали драконами, що весь час боролися на смерть?

　 Нижній рівень жахливий.

　 Може, через це вони і стали настільки спеціалізовані.

　 Підняти силу до упору і підгнати вроджені навички під максимальну оборону.

　 Кагуна вдарився на захист, а Геере в швидкість.

　 Більше того, поки вони діють в парі, жахливо, але у мене немає шансів.

　 Коли хтось, як я, спеціалізується на чомусь одному, то природно, у нього залишається десь слабке місце.

　 Чортові читери.

　 У будь-якому випадку, навіть якщо б я виклалася в бійці з цими хлопцями на повну, то програла б, так що треба зайнятися прокачкою рівнів і чекати ситуації, де я зможу розтрощити когось із них.

　 А якщо вони ніколи не роздягнеться?

　 Що ж тоді робити?

　 Не знаю.

134. Ворог павука.

　 А ви знаєте, хто є природним ворогом павука?

　 Ну звичайно, не враховуючи вогню.

　 У живій природі жоден павук, ні за що, не зануриться у вогонь добровільно.

　 Повернімося до питання про природного ворога павука.

　 Звичайно, я не дуже багато знаю. Але якщо не помиляюся, природний ворог павука буває двох типів.

　 Я дізналася про це, подивившись на документальну програму, поки грала в онлайн-ігри.

　 Ну, якщо б я могла повернутися назад, я би подивилася цю передачу довше.

　 Але я ніколи не планувала, навіть у кошмарах, що перетворюся в павука.

　 Якби я знала більше про життя павуків, це могло б бути корисним.

　 Я знову виїхала з теми.

　 Перший з природних ворогів павука - це оси.

___ назва_

　 Місце, куди я прямую після телепортації зі свого будинку на верхньому рівні, це старий знайомий провал.

　 Коли я дивлюся зверху, там риються оси точно так само, як і минулого разу.

　 Повернутися сюди знову.

　 Якби це було в недалекому минулому, то я навіть і подумала б про це.

　 Адже у мене стільки поганого пов'язано з цим місцем.

　 Хоча найбільша біда - Земляний Дракон зруйнував мій будинок, є й інша — я потрапила в безвихідну ситуацію.

　 Це місце можна назвати місцем, де я вперше зустрілася зі смертю.

　 Мене вжалила оса, і почався зворотній відлік перед смертю.

　 Щелк!

　 Все вірно, прямо як зараз.

　 Уяй, чого!

　 Мене ужалили!

　 Що за... А ти, хіба можна раптово нападати на того, хто весь занурився в спогади?

　 Будь ж культурнішим!

　 Я обплутувала вузьку осу, як у старі добрі часи і штовхнула її одним рухом пензлі.

　 Роздався глухий стук, після чого хіти оси впали на 70%.

　 І для досягнення удару я розрізала її на шматки, додавши до павутини рубний атрибут.

　 Ти мене дістала.

　 що хтось може раптово атакувати мене, яка має всі сили "Зброєння".

　 Гаразд, хіти майже не впали, так і автоматичне відновлення вже повністю все закінчило.

　 Я пам'ятаю, у старі дні подібні атаки довели ситуацію до критичної.

　 У мене в спині була дірка, і оскільки я не мала автоматичного лікування, то майже померла.

　 Щелк!

　 Знову?

　 Хоча я майже не відчуваю болю, оскільки у мене є "Велике полегшення болі", але ж дратує!

　 Оскільки я не хотіла скидати її, то просто розрубала осу на частини за допомогою "Контроль павутини".

　 Так, якщо був другий раз, значить буде і третій?

　 Як ви смієте нападати на мене непоміченими моїм почуттям небезпеки?

　 А-а, напевно, тому що воно не сприймає їх як небезпечних?

　 Мабуть, тому що вони не завдають шкоди, то було б дивно вважати їх небезпечними.

　 Можливо, воно їх і за ворогів-то не вважає.

　 Ну, взагалі-то я їх теж ворогами не вважаю, швидше їжею.

　 Щелк!

　 Досить вже!

　 Ні, все-таки це дивно.

　 У них же немає "Незамітності", як вони так непомітно підкрадаються?

　 Адже якщо виключити, що я повна дурість то це дивно, вірно?

　 А що сказати про природних ворогів павуків?

　 Можливо, є якийсь прихований параметр у системі.

　 Та ні, не повинно бути такого.

　 У будь-якому випадку, хоч урона вони і не завдають шкоди, але ж дратує.

　 Хоч я і визнаю їх сміливість, враховуючи що вони кидаються на мене ігноруючи "Залякування" та звання "Принесення жах", але шансів у вас немає.

　 Отже, приступимо до геноциду!

　 Я стрибнула в повітря, використовуючи "прозорий маневр"

　 Я стріляла в шершнів, які потрапляли на очі і розрізала тих, хто наближався до мене.

　 Ого.

　 Оси, з якими раніше я могла боротися тільки під захистом будиночка, тепер просто не мають шансів.

　 Му-ха-Ха-ху!

　 Дивіться!

　 Всі оси просто сміття біля моїх ніг!

　 Ой?

　 Я ще не бачила оси.

　 Треба подивитися.

　 [Генерал Фінжегоатх 4ур

　 Стан:

　 ХП: 371/371 (зелена)

　 299/299 (Синя)

　 СП: 366/366 (Жельта)

　 : 301/361 (Червона)

　 Середня атака: 200

　 Середня охорона: 160

　 Середня магія: 139

　 Середня опірність: 143

　 Середня швидкість: 215

　 Навички:

　 "Ядове жало 9ур.", "Укращене проникнення 3ур". "Вґрунтований отрута 3." "Високошвидкісний політ 2ур.", Кооперація 6ура.), "Комендування шестиврокул.), "Новий зір 7ур"., Спротиння до отрути 6.

　 Рахунок навичок: 900

　 Зрозуміло.

　 Еволюціонована форма оси - капітан.

　 Эге.

　 Низькі показники, але прогресивні навички.

　 Хіба він не надто сильний серед інших монстрів, які мають приблизно ті ж показники?

　 Гаразд, якщо чесно, його стати занадто низькі, щоб він вважався моїм ворогом.

　 Коли я вперше потрапила сюди, мої показники були двозначними.

　 Якби я зустрілася з цим хлопцем у той час, то це було б небезпечно, навіть перебуваючи я в будиночку.

　 Тим не менш.

　 Моя сила вже зовсім не та, що була раніше!

　 Якщо точніше, різниця в 100 разів!

　 Я все ще не можу повірити, навіть дивлячись на свої показники, що стало такою сильною.

　 А якщо взяти до уваги ще й навички, то в 100 разів - це ще мало.

　 Просто жахливий ріст, як за мною!

　 Так що, хоча віс-генерал з'явилася на сцені з помпою, я відправила її повояші. На той світ.

　 Гм, якщо подумати, он ще натовп таких же хлопців.

　 Ага, значить я наближаюсь до осіннього гнізда.

　 Точно, он наді мною щось схоже.

　 Це скоріше навіть хмарочос?

　 Як і очікувалося від місця, де живуть триметрові оси.

　 Гігантське.

　 Эге.

　 Я непогано похотіла на шершню і набрала багато їжі, так що давай-ка закінчимо на сьогодні.

　 Набагато краще залишити вас живими, щоб дати розмножитися, ніж перебити всіх.

　 Тому я зібрала мертві тіла і відступила.

　 Я залишила атакуючий рою шершней-генералів і впала на землю.

　 Приземлялася на землю як справжній ніндзя, використовуючи "прозорий маневр".

　 Я надула их.

　 Але моє відчуття небезпеки щось уловило.

　 Це не оси.

　 Вони явно не становлять небезпеки.

　 Я подивилася на те місце, звідки загрожує небезпека.

　 У павука є два види ворогів.

　 Другий - це павуки, який спеціалізується в полювання на павуків.

　 У моєму полі зору з'явився жахливий павук.

135. Павук проти павука (чакість 1)

　 Ага, отже вони врешті добралися до мене.

　 Чи не запізно?

　 Ну, оскільки я постійно переміщалася між верхнім і нижнім рівнями, їм напевно було важко мене підловити.

　 Зрештою, їй стало ясно, що це я пожираю її зсередини.

　 Гей, привіт.

　 - "Привіт".

　 Ви там випадково нікуди не зібралися?

　 - "Похоже, кудись прямуємо".

　 Ага, як і очікувала.

　 - "Щось сталося?"

　 Угу.

　 Підчинені мами напали.

　 - "Ой, все-таки напали, так?"

　 Де ви зараз?

　 - "Минутку. Зараз покажу".

　 Окей.

　 - "Хм. Нормально?"

　 Ага, порядок.

　 Ну, якщо ви знаходитесь там, то все буде шляхом.

　 - "Пока що, а якщо щось зміниться я тобі відразу повідомлю".

　 Доброе.

　 Ммм.

　 Отже, мама не збирається втручатися в битву прямо тут і зараз.

　 Правда, проблема все-таки є - чи зможу я перемогти ось цього хлопця.

　 [Арх Таратект 31ур

　 Стан:

　 ХП: 4466/44 1966 (зелена) + 1400

　 (Синя) плюс 1400

　 СП: 4267/4267 (Желта)

　 : 4262/42692 (Чорна) + 1288

　 Середня атака: 4399

　 Середня охорона: 4315

　 Середня магія: 3004

　 Середня опірність: 3101

　 Середня швидкість: 4237

　 Навички:

　 "Високошвидкісне відновлення хітів 5ур.", "Прискорення мани 7ур.), "Забезпечення магії 7ура". "Маніпулювання магією сімар," "Усилення наступаючої чарівниці 6ур." "Бойова магія 4ер. ”, "Восковість стаміни 2ур...", « Величне зменшення споживання статуї 2. "Велика аномальна атака 3ур.", Величина знищення 2ур., "Головна потужне розрубування 4ури". "Чуття небезпеки 10ур.", "Ухильна корекція ймовірності 2р.," "Чистя загрози 10ура.), "Щитість присутності десятьур". " Чумство руху десятивріт. », "Магия єресі 10ури ..", « Могарія яда 10ер. ”, "Колодова магія 4ур.), "Насильне протистояння чотиригранкові атаки", араціональний опір 1. "Знова болю", "Заглиблення полегшення болю 2ур., "Новий зір 10ур". "Розширення потужності зору 7ура." "Укріплений зір десятьуд.), "Ясновидіння 2юр. », "Висиллений слух сім'юрур.", « Вґлонований нюх 2." і "Суважне осідання 7вріт; 2) "Кубія 2-2ідця",“ "Долодійний рух 1ур", 'Долуговеність 2.

　 Рахунок навичок: 34500

　 Назва:

　 "Обжерора", "Зоряч родичів, Вбивця монстрів", ''Спеціаліст по ядам'" і "Польцотюта павутини", 'Палача монстра, "Насправді лихо монстров",“

　 Хіба таке можливо?

　 Цей хлопець всього лише павук, але його зграя вища, ніж у Земляного Дракона.

　 Крім того, в ньому три Великих Таратекта.

　 А з ними ще натовп монстрів менший.

　 Купка Малих Слабких Таратектів.

　 Багато Малих Таратектів

　 Близько 30 Таратектів

　 Ага, є навіть Ядовитий Таратект.

　 О, ось це так.

　 Але за зовнішнім виглядом він практично не відрізняється від звичайного Таратекта.

　 Так, не час для ностальгії.

　 Хоча втеча і кращий вибір, але я не хочу, щоб ці хлопці весь час мене переслідували.

　 Може, мені трохи побитися і зменшити їх число?

　 Наприклад, Арх Тархатект може розібратися нереально, але я ж можу вбити хоча б Великого Таратета.

　 [Великий Таратект 29ур

　 Стан:

　 ХП: 2845/2845 (зелена)

　 2101/2101 (Синя)

　 СП: 2833/2833 (Желта)

　 : 2839/2839 (Красна) + 786

　 Середня атака: 2766

　 Середня охорона: 2710

　 Середня магія: 2099

　 Середня опірність: 2 02

　 Середня швидкість: 2744

　 Навички:

　 "Високошвидкісне відновлення хітів 1ур.", "Прискорення мани 2ур., Приниження споживання мані-Кура". "Чувство магії 6ур." "Маніпулювання магією 5ур"; "Засочливе відновлення стаміна (1врутного відновлення)), "Велике зниження використання стомина-1рс...", 'Бійовий дух 4урда', "Павтинний талант 2ур.) "Влатунтицтозацита 9ур". "Укріплене розрубування 8ур.", "Велика удосконалена протука 1ур., "Загальна удар 5ура". "Простовний маневр 2ури"; "Схильність 10ур...), "Власть руху десятирс. », "Коррекція ймовірності 5ур ..", « Черство небезпеки 10ер. ”, "Чувість присутності десятьур.) "Чистість руховізурутості 10урони",“ "Мазія єресі 10. "Спротивлення аномальним атакам 8ур.", "Поборчення розкладання 3р., Спірування єресі 1урс.), "Обнуження болю", « Облегшення болі 8юр. », "Нічний зір 10урар;" "Раширення потужності зору 5ур ..", 'Укріплене бачення десятипур. ’, "Тлескоп 7ур"., "Впертий слухуруд - 4-гранне осязання чотири рів",“ Tersylile 6, Word Forwinternk'aR (4).

　 Рахунок навичок: 29500

　 Назва:

　 "Обжера", "Більник родичів, Вбивця монстрів", 'Спеціаліст по ядам"," "Золота павутини", ''Палач монстров']

　 Це найсильніший з Великих Таратектів.

　 Хотілося б прибити хоча б цього хлопця.

　 Адже йому залишився лише один рівень до еволюції.

　 Якщо еволюціонує, то може бути небезпечно.

　 Один Арх Таратект - це вже небезпечно, а якщо їх буде два, то мої шанси на перемогу просто зникнуть.

　 Гаразд, після еволюції він не стане таким же сильним як перший Арх, але я впевнена, що з'являться проблеми.

　 Вбити Великого Таратекта і при цьому ухилятися від атак Арх Таратту.

　 Складна робота.

　 [Еде Саїне 14ур. без назви

　 Стан:

　 ХП: 2492/2492 (зелена) +1700

　 (Синя) +1700

　 СП: 1813/1813 (Жельта)

　 : 1813/1813 (Чрасна) + 1446

　 Середня атака: 1692

　 Середня охорона: 1763

　 Середня магія: 8758

　 Середня опірність: 8704

　 Середня швидкість: 5540

　 Навички:

　 "Високошвидкісне відновлення хітів 6ур." (+6), "Предильна магія", "Боженя бойової магії 2ур".new), "Дар магії 7ур."new), "Високошвидкісне відновлення стаміні 1ур."new), "Велике зниження споживання стаміні 1ур."new, "Усилення знищення 6ур." (+6), "Вґвалтоване розрубання 8ур".(5),"Велика аномальна атака 1ур.new), "Бойовий дух 9ур. "Дар життя 5ур." (+3), "Сила дракона 7р". ( плюс6, Атака смертельним отрутою п'ятирс" [ +2], "Аталика розкладанням 4урів", ((+1) "Загадка єрессю 6вр."(5). +4", "Універсальна павутина 6ур. +4, "Контроль павутини 10ур". (+2)new, "Бросок 10ур.", "Стрільба 2ур."new, "Простеговий маневр 8ур." (+6), Концентрація 10ур., Прискорення свідомості 9в". +4, "Високошвидкісні розрахунки 6ур." (+2), "Тточність 10ур.", "Уклонення 10ур."Коррекція ймовірності 7ур".( плюс5) "Незамітність десятивр.)new, "Безшумність 8ур." (+2), "Тиран 1ур".new, "Посуд", "Ад" (Деградоація)new"Магия єресь 10ур.", "Стачка тіней 10ур".new"Магия яда 10ур.", "Лечебна магія 10ур." (+8), "Просточа магія десятивр. +4, "Магия вимірювань 4ур".newМахощі - 10ур.new), "Насилення 7ур. +4, "Праздність" (new, "Мудрість", "Спротив руйнування 5ур." (+2), "Поборлення ударів п'ятир".new), "Великий опір перевантаженням 1ур."new, "Спротив смертельному яду трир." (+1), "Поборність паралічу 6ур".new, "Спротив кислоті 6ур." (+2), "Поборчення розкладення 7ур."(3), « Сортування свідомості 5ур". ( + 2), « Протидія страху 9ур »;"+1, Обдушення єресі", "Занущення болю », "Велике полегшення болі п'ятирсів." [Іншовидіння 10ур.], Ясно видання 8ур.) +4", "Злий очей стазиса 5ур. "Злий око тяжіння 1ур" (Сміх)new, "Злий очей зникнення 3ур."new), "Велике поліпшення п'яти відчуттів 1ур."new, "Розширення відчуття простору 5ур."new, "Розширення Божественної області 6ур." (+1), Боженяя магія, Судьба тривр. +4, "Долговечість 7ур. "Стойкість 2ур" (Життя)new), "Твердиня 2ур."new, "Скорочною 7ур." (+2), "Табу 10ур" ( плюс1), 'n%I=W".

　 Рахунок навичок: 900

　 Назва:

　 "Обжера", "Поживач родичів, Асассін"," Убивця монстрів, "Спеціаліст по ядам), "Безпощадний павутини", 'Палач монстров", « Правитель горді », "Перевласник витривалості",“ "Принесення мудрості", Вбиральниці драконоїдських гір".new"Справжнє лихо монстрів" (Сміх)new)

Інтермедія Ш.021. Як влаштовано цей світ

　 Десять днів пройшло з моменту події в столиці.

　 Ми змогли пробитися через солдатів, які оточили нас і дещо втекли з столиці.

　 Лістон залишився, щоб відволікти увагу.

　 - Ми дамо вам трохи часу. Ока, зустрінемося в 16 сховищі.

　 Так він сказав і забрав свій загін, щоб атакувати солдатів.

　 Я вагався, але оскільки у мене на руках була Катіа, якій потрібен мій захист, а з іншого боку Хірінф підштовхував мене вперед, я вирішив покластися на Лестона в цьому питанні і бігти.

　 Це було помилкою.

　 Старший брат так і не з’явився у 16 притулок, як ми домовлялися.

　 Я повинен був тоді силою зупинити Лістона.

　 Якби я це зробив, то нас тут було б більше.

　 Тепер у притулок - я, сэнсей, Хірінф і Катіа. Тільки ми четверо.

　 Лістон і Клевеа, так само як жодна людина з загону брата - не дісталися сюди.

　 Якби я тоді бився з братом, то все могло би скластися по-іншому.

　 Але, чесно кажучи, я все розумію.

　 У той момент я не міг кинути Катіа одну і кинутися в бій.

　 Катіа, яка змогла скинути гіпноз і вдарила своєю магією.

　 Це була найсильніша магія знищення, якою можна розбити безліч людей.

　 За звичайних обставин вона мала померти.

　 І хоча я зміг поставити її на ноги, Катіа все ще жахливо слабка.

　 По суті справи, я не можу битися з Катіа в руках замість зброї.

　 Все так, я все розумію.

　 Але навіть коли й розумію, то це стає дедалі гіршим.

　 І не тільки з приводу втечі.

　 Тепер я згадую, що коли спілкувався з Катіа і Суе за допомогою телебачення, то відчував дивне відчуття.

　 Суе поводилася якось незвично, та і з Катіа було те ж саме - навіть у телепатичній розмові, тільки між нами двома, вона не використовувала японську.

　 Хоча Катіа завжди переходила на японську, коли ми були наодинці.

　 Виникло багато незвичайного.

　 Все ж я нічого не помітив.

　 Якби я помітив, то не дозволив би Юго зробити те, що він зробив.

　 Я в кімнаті, треную рубний удар порожньою рукою, щоб якось прогнати похмурі думки.

　 Тільки навантажуючи тіло роботою, я можу покласти їм край і не думати ні про що.

　 І коли я пішов у себе, не думаючи про речі, які все одно не зміниш, в двері постукали.

　 - Що ти робиш?

　 - Катіа, тобі вже можна ходити?

　 Катя, яка весь цей час була прикута до ліжка, відчинила двері і увійшла.

　 - А, вже все окей. Тільки ось голова іноді ще побалює.

　 - І навіщо надрватися, питається? Хоча гіпноз зазнав краху, це не означає, що все вже було в нормі.

　 Гіпноз Юґо проникає глибоко.

　 Хоча Катіа змогла повернути свою свідомість на мить, вона зробила те, що насправді було самогубством.

　 В іншому випадку, нічого не можна було зробити, промивання мозку була занадто сильна.

　 Хоча ефект вже давно зник, Катіа все ще страждає від незрозумілих головного болю.

　 – Все в порядке. Ах так, Шун, ти мені потрібен. Оціни мене.

　 - Оцінити тебе?

　 - Ага. У мене з'явився новий навик, про який я ніколи раніше не чула. І наскільки я пам'ятаю, його і в енциклопедії немає, ну а раз я не знаю ефектів, то мені потрібно, щоб Шун його оцінював.

　 - А, зрозумів. Ось тепер все зрозумів.

　 Я активував "Оценку", націлив її на Катіа

　 І звичайно, там був навик, якого не було раніше.

　 Навик, якого у мене немає, і якого я не знаю.

　 [Розширення божественної сфери: Божественна область розширена]

　 Навіть після оцінки я нічого не розумію.

　 Спробуємо оцінити докладніше.

　 [Боже]ство. Це просто глибока частина душі, яка зберігає життя. Джерело усього живого і ваша опора, яка залежить від вас самих]

　 У результаті, я все одно нічого не розумію.

　 - Вибач. Я нічого не зрозумів.

　 - Навіть оцінка не допомогла?

　 - Ага. Там говориться, що це щось на зразок душі, але я не знаю, як вони впливають.

　 Ми обидва схилили голови набік.

　 - Гаразд, неважливо. До речі, "Спротив єресь" також зріс.

　 - Ага. Мабуть, через те що ти звільнилася від гіпнозу Юго.

　 - Наступним буде "Параллельний свідомість"?

　 - Якщо увімкнеш це, то у тебе тимчасово з'явиться роздвоєність особистості.

　 - Що? І який в цьому сенс?

　 - Наприклад, можна однією частиною себе воювати як звичайно, а другою кастувати магію.

　 - Що? Адже це нечесно? Якось це неправильно

　 - Якщо думаєш, що станеш тимчасово володіти силою двох, то це точно неправильно.

　 – О. У такому разі увімкни його.

　 - А, не варто використовувати це вміння просто так. Коли я тільки отримав навички, то відчув його, і якщо тримати його ввімкненим постійно, ти заплутаєшся хто ж з вас справжній. Розлучення особистості - це психічна хвороба. Краще тримати його в безвихідному стані, а тільки тоді, коли він у разі небезпеки.

　 - Ой. Який небезпечний навик.

　 - До речі...

　 - Так?

　 - А ти не занадто близько?

　 Катіа навпроти мене.

　 Наша відстань майже не зникла.

　 Оскільки я вищий, то дивлюся зверху вниз і під таким кутом мені видно її груди.

　 - А, просто не звертай уваги.

　 - Ні, звичайно я буду звертати увагу. Навіть якщо раніше ти була хлопцем, але зараз-то ти дівчина.

　 - Ось значить як Шун на мене дивиться. Хм.

　 - Так, це ніби чоловіча природа.

　 – Гм. Тоді як ти відреагуєш, якщо я зроблю так?

　 Катіа зробила ще один крок уперед і притиснулася до мене грудьми.

　 - Здаюся! Припини мене дражнити!

　 - Яке невинне немовля.

　 Катіа відступила назад, засміявшись.

　 - Ну, як тобі? Ти трохи прийшов в себе?

　 - Аг-Ах ось воно що. Дякую.

　 Зрозуміло.

　 Катіа зробила це спеціально, щоб я трохи відволіклася від важких думок.

　 І справді, добра душа.

　 - Эй, очнись. Я хотіла тебе запитати дещо. Лечебна магія, яку ти використовував в той раз, це ж не звичайна лікувальна магія, вірно?

　 І Катіа теж питає.

　 - "Тоді виходить, що страта Лестона відбудеться три дні пізніше, так?"

　 - "Так. І будь добра, переконайтеся, що Шун про це не дізнається".

　 Я збирався відповісти, але раптом відчув переговори Телепатією.

　 І в поспіху вискочив назовні.

　 – Сэнсей! Хіба це не правда, що Лістона збираються стратити?

　 - Шун! Як ти... а, у тебе є Телепатія.

　 - Це неважливо. Це правда, що брата збираються стратити!

　 - Шун, заспокойся. Так, правда.

　 - Ні, раз так, то я повинен врятувати його!

　 - Це пастка.

　 - Що?

　 - Швидше за все, це пастка. Ну що, як і раніше хочеш йти?

　 - Я обов'язково піду. Брат залишився, щоб дати нам час втекти. Так що тепер прийшла моя черга рятувати брата.

　 Хіринф дуже зітхнув.

　 - Навіть якщо надії врятувати Лістона і ні?

　 – Да. Я піду.

　 - Тобі не можна йти.

　 – Сэнсей. Навіть якщо ці слова сказані вами, цього разу я їх слухатиму не буду.

　 - Це безглуздо.

　 - Навіть якщо так, я все одно піду.

　 - А я кажу, що це безглуздо!

　 Сенсей активувала магію, що зв'язувалася.

　 Ця магія робить тіло ворога в кокон вітру, не даючи йому можливості рухатися.

　 Ось тільки магія такого рівня вже на мене не діє.

　 Я розігнав вітер, просто махаючи рукою.

　 - Ч-чего!

　 - Сенсею, це марно, навіть якщо ви мене затримаєте. Я вирішив і я піду.

　 - Тобі не можна йти! Якщо ти підеш, тебе обов'язково вб'ють!

　 – Сэнсей. Ви могли б зрозуміти, коли побачили мене тільки що, хіба ні? Я став набагато сильнішим. Так що мене не так-то просто вбити.

　 - Все не так! Такі речі, як "сильний", нічого не значать! Для адміністратора такі речі взагалі не мають значення! ...Ой.

　 На обличчі сенсея написано "Упс!"

　 - Сэнсей, що ще за адміністратор?

　 Відчувся різкий голос Катія.

　 - Ця причина, через яку сінсей всі свої ходи робила в таємниці, аж до цього моменту?

　 - Ця, але мені не можна говорити.

　 - Сенсей, ви що, думаєте відвертатися, просто кажучи "мне не можна говорити"? Якщо вам не можна говорити, то у вас і немає права зупиняти Шуна.

　 - Уф!

　 - Я скажу це прямо. Сенсею, ви не довіряєте. І якщо ви не пояснитесь, то виходить, що ви зробили занадто багато підозрілих кроків аж до цього моменту. Може Шун і довіряє вам беззастережно, а ось я ні. Якщо ви заважаєте Шуну і нічого не пояснюєте, то особисто я стану вашим ворогом.

　 – Нет...

　 - Катіа, заспокойся. І ви, сенсей теж.

　 Я заспокою розігріту Катіа і намагаюся потішити тих, хто не вгамовував Ока-чан.

　 – Сэнсей. Я не думаю, що ми станемо ворогами. Але мені дійсно хотілося б багато чого від вас почути. Якщо можливо, будь ласка розкажіть нам.

　 Я так лагідно радився, як тільки міг.

　 Якщо судити по її зовнішності, то вона маленька дівчинка.

　 Просто ельфи повільно дорослішають, насправді ми одного віку, а якщо взяти до уваги наше минуле життя, то вона навіть старша.

　 Але тепер вона така ж вродлива, як і її маленька дівчинка, готова розплакатися.

　 Тиша.

　 Час іде і ніхто не говорить.

　 Сенсей дивиться на підлогу і думає.

　 Катіа втупилася на синсея, не відриваючи очей.

　 Хіринф спостерігає за всім з боку.

　 - Домовилися. Я все вам розповім.

　 Це була відповідь, яку вона дала нам після довгого роздумів.

　 - Перш за все, я зобов'язана сказати Хірінфу. Ми всі троє померли в іншому світі і відновилися у цьому.

　 - Що?

　 - Будь ласка, ґрунтуйся на цьому факті, коли слухатимеш. І те, що я розповім зараз не повинно бути розказане нікому іншому.

　 Почувши цей несподіваний вступ, Хірінф відразу подивився на нас.

　 Але я теж не думав, що вона почне розповідь з цього.

　 - Перше, чим я зайнялася після реінкарнації в цьому світі, це вивчення мови. Коли я стала все більш-менш розуміти, я купила Телепатію за допомогою очок навичок. З нею я зв'язалася з главою ельфів, Потимасом. Почувши мою історію, він погодився зайнятися пошуком моїх учнів. До того як я підросла, багато учнів знайшли і безпечно заховані в селі ельфів.

　 Коли я виросла настільки, що змогла ходити, то також приєдналася до пошуків. Було четверо учнів, до яких ми не встигли. Деякі з них народилися в сім’ях аристократів і до яких було важко дістатися. Такі як Шун, Катіа та Юго. Хоч Юрі була сиротою, але коли ми змогли дістатися до неї, вона вже була кандидатом у святі і її охороняла церква. Взагалі-то я хотіла, щоб вас всіх теж укрили в селі ельфів, але це було неможливо, адже ви діти великих політичних фігур.

　 Причина, чому я хотіла вас усіх укрити, в тому щоб вас не завели до системи цього світу наскільки це можливо. Хіба у вас не виникла підозра щодо навичок, статусу і рівня? Оскільки Хірінф народився у цьому світі, для нього це норма, але в нашому світі таких речей не існувало лише якщо в іграх. Такі речі не можуть існувати в реальності. Цей світ і є гра. А особи, яких називають адміністраторами, дають силу людям і демонам воювати між собою. Вони піднімають навички, показники і рівні. А коли люди помирають, вони забирають усю свою душу і перетворюють її на енергію. Так функціонує цей світ.

　 І Герой і Король демонів, це лише спосіб змусити людей та демонів вбивати один одного. З церквою те ж саме. Вся їхня структура, яка змушує прокачувати навички, щоб почути голос бога, створена саме адміністраторами. І раз церква замішана в перевороті, то напевно всім цим керують через кулис Адміністратори. Юуґо вважає, що він використовує церкву для своїх цілей, а я думаю, використовують його. І тому Юго так широко розповідає про страту Летону. Поза всяким сумнівом, це пастка адміністраторів, які націлили силу Шуна, оскільки він став сильнішим за тих, хто належить цьому світу. Саме тому я не можу дозволити Шуну йти. Сенсей не хоче, щоб її учні вбивали як безпомічних дітей. Так що, будь ласка, не ходи. Будь ласка.

　 Всі замовкли.

　 І той, хто говорив, був Хірінф.

　 - З твоєї точки зору виходить, що Герой, наприклад Джуліус, бореться зовсім безглуздо, виконуючи волю адміністратора сам не знаючи того?

　 – Да. Ми, ельфи, хочемо покласти край цій безглуздій війні, ми кликали до демонів і людей, припините боротися. Минулі Геро та Король демонів прийняли нашу пропозицію і уклали мир, а ми таємно підготували атаку на Адміністраторів. І старий Герой і колишній Король демонів були унікальними власниками Магії вимірів. Здається, що вони скористалися силою, відкрили прохід і спробували переміститись у місце де перебувають адміністратори. Але щось пішло не так і замість цього вони з'єдналися із нашим світом. І ми померли через випадковий вибух магії.

　 - Що? Не може бути!

　 - Я не знаю, наскільки Адміністратори з цим пов'язані. Але ми, ті що померли у світі, були затягнені в систему цього світу і переродилися. У нас є особливі таланти, яких немає в інших людей, що коли ми померли, адміністратори не отримали сили наших душ.

　 - Тобто, ми померли через Героя і Короля демонів?

　 - Швидше через адміністраторів, які тягнуть за ниточки, керуючи цим світом. Адміністратори - це найгірші істоти, які перетворили цей світ на ферму, де вирощують їжу для них.

　 - А чому не дозволяє нам побачити інших учнів?

　 - Інші учні змушені жити в цьому світі, не здобуваючи навичок. Так їх душі не будуть помічені Адміністраторами. Але ви вже стали занадто сильні. Село ельфів повністю ізольоване від світу і захищено могутнім бар’єром, за який навіть правителі не можуть потрапити в око. Але якщо я візьму вас усіх, хто вже є адміністраторами, вони зможуть знайти й інших учнів. Це дуже мене турбувало.

　 - А що таке Правитель?

　 - Правитель, це істота, яка зазвичай стає помічником адміністраторів і працює на них. Отже, він може використовувати лише крихітну силу системи. Індивідуум стане Правителем, коли я отримала один з особливих навичок, наприклад, і стала правителем. Але я ніколи не досягну влади в адміністрації.

　 - А чому сенсей завжди вела партію через куліс, в чому причина?

　 - Це ходи, щоб уникнути війни людей і демонів. І кроки, щоб перемогти адміністраторів.

　 - А ви їх взагалі можете перемогти?

　 - Не знаю. Перш за все, про місце перебування адміністраторів не відомо.

　 Сендей знову повернулася до мене.

　 - Шун, я розумію твоє бажання врятувати Лістона. Але, будь ласка, не ходи. Якщо ти підеш туди, то помреш.

　 У відповідь на цей щирий погляд, я ...

136. Павук проти павука (часть 2)

　 Перш за все треба позбутися дрібної сошки.

　 І взагалі, якщо подумати, а навіщо мені з ними битися по-чесному?

　 Цю стратегію я готувала для Земляного Дракона, але я думаю і для Арх Таратекта зійде?

　 Чи варто спробувати?

　 Якщо не вийде, то просто доведеться пошукати інший метод.

　 Я нічого не втрачаю, навіть якщо і не вийде.

　 Отже, давай приступимо, ей?

　 "Предвідіння" зловило рух Арха.

　 Я увертаюсь.

　 Пала Арха клікає в тому місці, де я щойно була.

　 Страшний!

　 Швидкий!

　 Як я і думала, він найшвидший монстр з усіх, кого я бачила.

　 Крім того, його "Точність" максимальна, а "Великий корекція ймовірності" досягла 2 рівня.

　 Якби у мене не було комбо з "Прискорення свідомості", "Перевидіння," і "Уклінія ймовірно", то його отруйні клики вже впилися б до мене.

　 Страшно.

　 З іншого боку, хоч він і швидкий, але все одно повільніше, ніж я.

　 Хоча Арх і активував "Бойову магію" та "Бойовий дух", щоб підняти свої фізичні здібності, я все одно швидше.

　 Адже мій рівень "Бійової магії" і 'Бойового духу' вище, ніж у нього.

　 Моя "Боєва магія" вже еволюціонувала в "Боженю бойову магію".

　 Те ж вміння, тільки вище ранга.

　 Ефект сильніший, ніж у "Бойової магії", і навіть піднімає магічні параметри.

　 Завдяки цьому мої й так астрономічні магічні показники досягли неймовірної висоти.

　 Коли я активую "Божевільну бойову магію" і "Сила дракона", моя магічна атака та опірність перевищують 10 000-ту оцінку.

　 Хі-хі-хи.

　 Сила Арха неймовірна, але якщо не можеш потрапити.

　 Арх випустив павутину.

　 А ось це погано.

　 Я це знаю.

　 Павук завжди поганий.

　 Якщо потраплю в неї, мені кінець.

　 Гаразд, якщо потраплю, я просто телепортуюся.

　 Атакує павутиною.

　 Поки я ухилялася від неї, уловила краешком зору, як Великі Таратекти і інші почали свій хід.

　 Ага, схоже, зараз не час розслаблятися.

　 Якось так виходить, що я не можу напрягтися, коли знаю що в будь-який момент зможу втекти за допомогою телепорту.

　 Я стала досить сильною, так що страх миттєвої смерті з першого ж потрапляння кудись випарувався.

　 Мої оригінальні фізичні параметри великі, а їх ще й підсилюють "добряче бойове магія", 'Бойовий дух" і Сила дракона.

　 Я можу додати і "Злинність", якщо захочу, але блукаючи від неї поки що мало.

　 Звичка "золоти" різко підвищує фізичні можливості.

　 Якщо ви хочете знати наскільки це "різко", можна сказати, що на 1 рівні підняття приблизно таке ж саме як дає "Бійовий дух 9ур".

　 Крім того, не витрачаються ні мана, ані стамін.

　 Ось тільки при вмиканні користувач потрапляє під дію "Сумства" у примусовому порядку.

　 Хоча завдяки "Обнунню єресі" на мене це не подіє, але не думаю, що мені захочеться використовувати цей навички знову.

　 Навіть не використовуючи його, я досить сильна, а крім того я роблю упор на магію.

　 Немає сенсу негайно відкидати магію і лізти в рукопашну.

　 Якщо подумати, то завдяки "Терпенії" мої реальні хіти вже перевищили 10 000.

　 Сподіваюся, у цьому світі немає такого силуча, який може зняти їх одним ударом.

　 Ну, принаймні для Арха це неможливо.

　 У Арха найсильніша його атака, це звичайно ж "Атака смертельним отрутою 10ур".

　 І "Універсальна павутина", яка допомагає завдати удару.

　 Залізне комбо, з яким перемога вже вирішена в момент, коли ворог потрапив у павутину, якщо звичайно у нього немає телепорту.

　 Це говорить та, яка все життя користувалася тим же, це просто факт.

　 Але для мене втекти буде просто, оскільки у мене є телепорт, як я вже говорила.

　 Хоча удар такого потужного ворога, звичайно, страшний, але з огляду на те що швидкість Арха нижча за мою, він мене навіть не зачіпає.

　 Проблеми виникнуть, якщо тільки ворог атакує натовп, хоча це також вирішується, коли я обрала правильну стратегію.

　 Отже, приступимо до стратегії "Запросити в сауну"!

　 По-перше, треба уникнути нападу Арха.

　 Після чого можна наблизитися до нього, постійно уникаючи ударів.

　 Це складно.

　 Все-таки Арх сильний хлопець, по статам навіть сильніший Земляного Дракона.

　 Фантастична мобільність завдяки "Простому маневру" і безліч атак павутиною, які дуже важко передбачити.

　 І палко підкріплює все магією.

　 Магія, яку використовує Арх - це "Магия отрути", якою і я часто користувалась.

　 Хоча вона не завдасть особливого шкоди, навіть якщо і потрапить до мене, з моїм "Спротивом Смертельного отрути", але наявність будь-якої стрілячої атаки розширює можливості ворога.

　 Арх вистрілив Плей Смертельного отрути в найскрутніший момент, як справжній професіонал.

　 Хоча навряд чи ця куля нанесе мені якийсь урон, але вона може сповільнити мене і дати йому шанс.

　 А саме цього Арх і добиває, а не розраховує на пошкодження.

　 Дійсно, небезпечний хлопець.

　 І параметри, більш високі, ніж у Земляного Дракона, в нього не просто для вітрини.

　 Правда, опонент йому цього разу дістався незручний.

　 Адже я знаю всі атаки цього хлопця, все його хитрощі.

　 Ей ти, ти розумієш це, якщо звичайно вмієш думати?

　 Це те, чим я сама займалася все своє життя.

　 У відповідний час використовувати павутину, битися з отрутою і стріляти магією.

　 Він б'ється так само, як і я.

　 Як і можна було очікувати.

　 Раніше я теж була Таратектом, та й тепер залишилася павуком.

　 Звичайно, наші стратегії схожі.

　 Крім того, жодна з його атак не стане для мене носкаутом.

　 Простий укус Ядовитими Клики - це не смертельна рана для мене з моєю противністю отрути.

　 І я зможу втекти з допомогою телепорту до того, як буде введена смертельна Доза.

　 З павутиною те ж саме.

　 По магії навіть не питання.

　 У гойдалку Арха немає ніяких переваг у магічній схоплюванні, і він не зможе пробити мої противності.

　 Так що він може розраховувати тільки на свою грубу фізичну силу, але поки він навіть потрапити в мене не може, з моїм комубо ухилення.

　 І якщо ви думаєте, що і у мене козирів немає, то помиляєтесь.

　 Оскільки я еволюціонувала в досить незвичний тип.

　 У мене купа магії, якої у звичайного Таратекта немає.

　 В партії один на один, йому вже був би шах і мат.

　 Ось чому він прийшов з армією. Але мені цікаво, це просто невезіння? - У нього немає "Командування" чи Кооперації, через що Арх на самоті опинився далеко попереду своєї армії.

　 Завдяки "Використанню свідомості", я спокійно обдумую всі ці речі, тоді як в реальності навіть хвилини не минуло.

　 Великі Таратекти ще не підтягнулися.

　 Можна сказати, що на даний момент всі шанси Арха на перемогу були втрачені.

　 І ось, мій останній хід.

　 Я доторкнулася до тіла Арха.

　 І використала "Магию вимірів", Масовий Телепорт.

　 Це не спрацювало б на Земліному Драконі, оскільки він має "віддзеркачуючої луски" і високі опірності.

　 Але Арха не має "Освітньої луски".

　 І рівень опору не порівнюється з моєю магічною силою.

　 Арх телепортувався разом зі мною.

　 Місце призначення - над озером магми, в центрі середнього рівня, де я билася з Огненим драконом.

　 Запрошую вас до гарячої, дуже гарячих лазень.

137. Павук проти павука (часть 3)

　 Му-ха-Ха-ху!

　 Ну і як тобі середній рівень, що запалює червоним пейзаж з магми?

　 Мабуть дуже боляче, для павука, з твоєю слабістю до вогню!

　 Навіть мені боляче!

　 Але Арху має бути ще гірше, ніж мені.

　 Внизу - безсмертна смерть в морі магми, якщо ми впадемо.

　 Я малий і можу спокійно приземлитися на маленькі острівці, які розкидаються там і сям.

　 Але Арха має майже 15 метрів завдовжки.

　 Тут немає великих островів, куди такий здоровий чоловік міг би приземлитися.

　 Більше того, сама середовище тут така, що просто від однієї присутності тут - вже відволікаються хіти.

　 Я витратила багато часу, поліпшуючи свій "Спротив вогню", а ось Арха його взагалі немає.

　 Зате у нього є "Високошвидкісне відновлення хітів", тому хіти в нього не особливо падають, але це не змінює факту, що йому зараз важко.

　 Фактично його "Високошвидкісне відновлення хітів", можна сказати, стало непотрібним.

　 Він б'ється зі мною, хто знає всі його атаки у вогняному пеклі, будучи таким вразливим і великим і при цьому змушений весь час перебувати в повітрі за допомогою "Простовного маневру".

　 Просто шах и мат.

　 Хі-хі-хи.

　 Ти просто повинен здохнути від жалю про свою тупість - кинути виклик МНЕ, коли ти сам - всього лише якийсь павук!

　 Отже, першо-наперво, "Злой очей тяжіння", включити.

　 Це вміння - еволюціонував "Злой очей тяжіння", і тепер можна змінити напрямок, в якому буде показано тиск, вгору, вниз, вліво чи праворуч.

　 Його можна використовувати навіть для того, щоб відкидати ворога.

　 Якщо розмістити його навколо себе, вийде щось на зразок силового поля.

　 Правда, повітря теж відкинеться, так що перебувати всередині нього довго не вийде.

　 Крім того, хоч він і еволюціонував і функціональність виросла, але все одно, сила тяжіння вниз набагато більше, ніж інші.

　 І я постійно надаю цій силі на Арха.

　 На додачу до того, що йому доводиться тримати своє велетенське тіло в повітрі, я його ще й гравітацією збільшила.

　 Та все окей, якщо навіть впадеш, зрозуміло?

　 Не хвилюйся, якщо навіть впадеш, то всього лише здохнеш.

　 Давай, падай швидше і стань моїм досвідом.

　 Арх отримав момент, використовуючи "прозорий маневр", і якось зміг вивернутися.

　 Стріляє павутиною у стелю.

　 Ти що, не міг просто швиденько звалитися вниз?

　 Він думає, я дозволю йому це зробити.

　 "Магия ночі", Пулю Ночі активує.

　 "Магия ночі" - це вищий рівень Меґії темряви, і на рівні менше Магій безодні. Хоча вона програє у могиї безодні, можливо саме тому, але нею дуже зручно стріляти по одиночній цілі.

　 А що таке Пуля Ночі?

　 Це куля Тьми з "Магії темряви" тільки вищий ранга, це магія стріляюча чорним, як бітум, кулькою.

　 Б’є атрибут темної темряви і, здається, током - коли потрапляє, вибухає й оглушує ворога.

　 До речі, як і можна було очікувати від високорівневої магії - її могутність жахливіша, ніж вона виглядає.

　 Пуля Ночі потрапила в черевце Арха, з якого виготовлялася павутина.

　 Паутина відкинута в сторону вибухом, а хіти Арха зменшилися.

　 Зробимо це швидше.

　 Я безжалісно продовжувала розстрілювати його Пулями Ночі.

　 Він впаде?

　 Чи його хіти закінчуються?

　 Цікаво, що станеться раніше.

　 Арх старався з усіх сил.

　 Ага, він дуже старався.

　 Він терпеливо змагав мої атаки, лікував себе "Магією лікування" і навіть отримав "Спротив темряві".

　 Яка сила волі, ти молодець і я награбую тебе.

　 Ти добре спробував.

　 Так що тепер умри спокійно.

　 Оскільки я постійно використовувала "Мазію ночі", вона піднялася до 3 рівня, дозволивши мені використовувати нове закляття.

　 Воно називається Коп'є Ночі.

　 Ця Пуля Ночі у формі списа з доданих пронизуючим атрибутом - відмінний засіб проти броні.

　 Коп'є Ночі пробило виснажене тіло Арха.

　 І, врешті-решт, великий павук, чиї показники були вищі ніж у Земляного Дракона, помер.

　 Я відразу підняла 4 рівні.

　 Скинула стару шкуру.

　 О так, о да.

　 Поймала тіло перш, ніж він впав.

　 Я змогла зловити тіло Арха, що вже падав на мене за допомогою телепорту.

　 І відправила його у свій будиночок на верхньому рівні, поруч з входом на середній рівень.

　 Я з'їм цю смакеньку пізніше.

　 Гаразд, зрозуміло ж, смак буде поганим, якщо він отруйний.

　 Хотілося б, звичайно, закрутити труп у павутину, але в першу чергу треба потурбуватися про Великих Таратектів.

　 Отже, ще раз телепорт.

　 Я повернулася в те місце, де була не так давно.

　 Эге.

　 Армія павуків, у тому числі Великих, все ще тут.

　 В майбутньому, якщо я їх відпущу зараз, від них будуть тільки проблеми.

　 Я маю на увазі, що вони жрут шершней, яких я навила.

　 Эй вы.

　 Це моє, ви в курсі?

　 Чого це ви крадете моє добро?

　 А коли придивитися, то маленький банда павуків б’ється з величезним вісьним роєм.

　 Я думаю, що Велика перемога виграє, але кількість приречених шершнів гідна поваги.

　 Ой, вибачте, у вас тут так цікаво, а можна мені взяти участь?

　 Ні?

　 Навіть якщо ви скажете ні, я все одно беру участь, ви в курсі?

　 Тепер, коли Архом буде знищено, навіть з трьома Великими вони вже не придатні для ролі моїх ворогів.

　 Хоча спочатку мене злякали високі стати Арха, але єдиний шанс вбити мене у цій армії павуків був якби дрібниця мене відволікала, а Арах використовував свої атаки.

　 Але тепер, коли немає Арха, їм навіть поранити мене буде важко.

　 Отже, розберемося з ними по-швидкому.

　 Щоб не турбуватись, переб'ємо їх усіх за раз з допомогою магії, що б"є по площі.

　 Арха немає, так що я зможу спокійно підготувати свою магію поки вони гризуться з осами.

　 Хоч я і можу використовувати масову магію в бою, якщо використовую "Палельний розум", але для мене самотужки використати складну магія та битися - неможливо.

　 Гаразд, чим більше я концентруюся на магії, тим менше часу займе її створення.

　 Як я вважаю, важко самостійно творити магію, якщо ще й рухатися.

　 Так, "Магия Тьми", Світ Тімы, активація.

　 Темрява хлинула з провалу.

　 І ті, хто доторкнувся до неї, отримали жахливий урон.

　 Хоча, звичайно, не такий як Адські Ворота "Магії безодні", це магія середньої сили та потужності.

　 Коли темрява потьмяніла, дрібниця паучої банди була знищена.

　 Навіть дорослі павуки не всі витримали, як - от Ядовій ледве живий.

　 Як я і думала, великі вижили, але також отримали урон.

　 Я розстріляла їх усіх за допомогою Магії Ночі, одного за іншим.

　 Так легко було знищити військо павуків, не зуміючи навіть протистояти.

138. Павук проти Алаба (чак)

　 Чиста перемога проти армії павуків!

　 Між іншим, рівень знову виріс.

　 Чого, всього один?

　 1 Арх підняв 4 рівні, а всі інші лише один.

　 Ну не, що за справи.

　 Звичайно, я змогла перемогти Арха легко, оскільки для мене він виявився дуже зручним противником, але для інших він був би страшним ворогом.

　 Параметри, що вищі ніж у Земляного Дракона і якщо поставити питання хто в прямій сутичці між ними переможе, то напевно буде нічка.

　 Каґуна, мабуть, важкою справою, але переможе, оскільки як противник він не вдобен, а ось Геере, ймовірно, програє Арху.

　 Та й не факт, що Кагуна переможе.

　 Гаразд, в будь-якому випадку перемога це перемоги.

　 Неважливо, як я цього досягла, все в порядку якщо я перемагаю, і на цьому точка!

　 Але що мені тепер робити з такою величезною купою їжі?

　 Хоча від багатьох тіл залишилися одні шматочки після застосування світу Тьми, все одно залишилося жахлива кількість трупів.

　 Один гігантський кріпачок Арх - це вже дуже великий запас м'яса, а чи під силу мені з'їсти все це?

　 Я маю на увазі, що мене чекає важка робота. Навіть якщо перенести все це в будиночок за допомогою телепорту.

　 Почуття небезпеки звило.

　 Моє тіло стало дибки.

　 Я пам'ятаю це відчуття.

　 Я його ніколи не забуваю.

　 І немає шансів, що зможу забути.

　 Справжній жах, смак якого я відчула вперше з того часу, як реінкарнувала у павука.

　 Це символ моєї смерті, яку я вперше зрозуміла.

　 Я повільно повернулася навколо.

　 [Земляна Дракон Алаба 32ур

　 Стан:

　 4663/4653 (зелена)

　 (Синя)

　 СП: 4570/45 70 (Желта)

　 : 4569/4569 (Чорна)

　 Середня атака: 4610

　 Середня охорона: 4597

　 Середня магія: 402

　 Середня опірність: 4138

　 Середня швидкість: 4555

　 Навички:

　 "Земляної Дракону 3ур.", "Божеча чешуя 2р.," "Твердий панцир 1ура.), "Спочаткове зниження споживання маніпуляції з сталі куру"., "Високоскосхідне відновлення хіти 8ур ..", 'Захоплення чарівниці 5ур." "Велике зменшення використання мани п'ятивронного відновлювача" та "Чувство магії 10ур". "Власно маніпулювання магією 11-11",“ "Болія 9урстна магія", « Втільова магія 1". Тривр., Атака землі 10ур.", "Усилення руйнування землею 10урс.), Велике збільшення падіння 3рудного удару; "Велика інтенсивне розрубування десятинуриву" та « Величні кращі проколювання 8ура », "Блична засилля вдаряний удар 10юр"., "Справжній маневр 8ур ..",“ "Залежність десятьурстість 10-11", « Властивство... 10 грнтизання 1/10, 9 г.) "Магія тіней 10ур". Могия темряви 7р.", "Великий опір руйнуванню 1уру.), " Величина протистояння розрубанню 4ури., Велика протидія протилізації 3 р. », "Вільна опозиція ударам 5ур ..", « Величне охолодження вітрів-1рс... ”, "Загадання землі" і "Спроти вогню 6-мурішення блискавки 8вр",“ "Поборчення водиур". Біль, "Велике полегшення болю 7ур.", "Новий зір 10ур.), "Розширення потужності зору 7ура. », "Укріплений нюх сімер. ”, "Тевлескоп 8юр". "Супний слух - цейлон-3р"; "Рашинування сили слуху 3урс", « Вґрунтована Нюха 7урир...",“ Усилені очі на 7везії, Субадьячі три р., Боженя мана 1ур, Движення божества 3.

　 Рахунок навичок: 41100

　 Назва:

　 "Вбивця монстрів", "Палач монстра, Дракон", Асассін, Завойовник, "Справжня катастрофа гігантів"]

　 Дракон з'явився.

　 Він просто втілення могутності.

　 Давно не бачилися.

　 Моя психічна травма.

　 Як привид нещастя.

　 Як тільки ти побачиш його статус, розумієш - цей хлопець смертельно небезпечний.

　 Взяв найкраще від Кагуни і Геере, а зверху додав ще трохи.

　 Не залишив місця випадковостей.

　 Захисні навички і показники захисту вищі, ніж у Кагуни.

　 Геере має швидкість і швидкий темп.

　 Крім того, великі здібності в магії, якої ні у Кагуни чи Ґеери немає.

　 А найгірше, він може використати "Мазію темряви", яку я вважала своєю зброєю.

　 І звичайно, у нього є "Спротив темряві".

　 Ідеальний універсал.

　 Вміє атакувати, вміє і захищатися.

　 Він крутий, навіть якщо підбиратись з тила і тому немає слабких місць - він не може програти.

　 Можна сказати - ідеальна істота.

　 Ха-ха-Ха.

　 Він настільки ідеальний, що змушує мене сміятися від щастя.

　 Ага, я дуже рада.

　 Той страх, який я відчувала, був справжнім.

　 Страх, який я відчувала, був виправданий.

　 Я визнаю це.

　 Змій землі Алаба, ти сильний.

　 До такої міри сильна, що я думаю - хоча і я стала сильною, я не зможу перемогти тебе з легкістю.

　 Мабуть, це грізний ворог для перемоги над яким я повинна повністю зібратися.

　 Страшно.

　 Все ж я щаслива.

　 Ага, я щаслива.

　 Нарешті я виросла настільки, що можу битися з противником, з яким раніше не могла поробити гладким рахунком нічого - тільки тремтіла і ховалася.

　 Зелений дракон Алаба.

　 Ти готовий?

　 Я готова.

　 З твоїм рівнем чутливості, ти ж повинен був помітити в той раз, що я вижила, вірно?

　 Ти помітив мене, але проігнорував, тому що я була для тебе порожнім місцем, вірно?

　 Це зарозумілість, про яку я замучу тебе пожаліти.

　 Дякую.

　 За те, що навчив мене жахатися смерті.

　 Я змінилася і ось я знову перед тобою.

　 Я збігала від тебе, бігла весь час, і на фініш цього втечі - нова я перед тобою.

　 Дозволь подякувати тобі.

　 І спати.

　 Як той, кого я ненавиджу, хто змусив мене вперше боятися смерті.

　 Я вб'ю тебе своїми руками.

　 Я подолаю свій страх, коли зроблю це.

　 Я більше не буду втікати від тебе.

　 Давай закінчимо тут довгу епопею втечі від реальності.

　 Настав мій черга.

139. Павук проти дракона Алаба (часть 2)

　 Я вдарила першу, Коп'єм Ночі.

　 Він звернувся, само собою зрозуміло.

　 Вдарив у відповідь диханням.

　 Я повернулася, само собою зрозуміло.

　 Атаки були передбачувані.

　 Ми просто показали свої наміри один одному.

　 Серія заздалегідь відомих рухів, як обмін поцілунками у коханців, які зустрілися після довгої розлуки.

　 Гаразд, у мене навіть друзів не було, так що про коханців говорити не будемо.

　 Ми обмінялися атаками у вигляді вітання, і почався реальний бій.

　 Алаба налетів своїм величезним тілом, як ураган.

　 Яка швидкість.

　 Хоча Арх був теж швидкий, але цей хлопець ще швидше.

　 Але я не поступаюсь у швидкості.

　 Я ухилялася від замаху кігтями.

　 І відразу вдарив гострий кінчик хвоста.

　 Від нього я теж ухилялася.

　 Хвост розрізав повітря.

　 Але зараз же вигнувся і хлестнув знову.

　 Я звернула "Злой очей тяжіння" на себе і активувала силове поле.

　 І на завершення, я ухилялася.

　 Хвост, що відхилив мій бар'єр, розминувся з моїм тілом.

　 А потім Алаба врізався задньою ногою.

　 Але пінок застиг на півдорозі.

　 Тц. Так ти помітив ту павутину, яку я розкидала на твоєму шляху.

　 Здається, він помітив, що я таємно розкинула павутину поки ухилялася від його атаки.

　 Алаба відскочив від мене.

　 Може, він і збирається атакувати знову, але зараз мій хід.

　 Я вистрелила Пулей Ночі, цілуючись в Алабу, поки він намагався набрати дистанцію.

　 І хоча це напад сповіді, Алаба холоднокровно від неї ухилявся.

　 Але я не змогла ухилитися від павутини, яку випустила, прикрившись Пулі Ночі.

　 Це павутина з доданіми отруйними та рубцями атрибутами, виставлені на максимум і без клейкости.

　 Алаба влетів у мережу на повній швидкості.

　 У той же час, тримаючи павутину, я рвалася в протилежному напрямку від Алаби.

　 Начебто аркана.

　 Як результат, моє тіло просто здуло.

　 Ой, ну ладно.

　 Надто велика різниця в тілі.

　 Я не можу виграти у Алаби в силі, навіть з усіма моїми інтенсивними навичками.

　 Хити Алаби злегка просіли.

　 Яд і розрубання, не знаю, що сильніше, але я змогла його поранити, нехай трохи.

　 Навіть якщо ця рана і буде відразу ж загоєна, це не змінить того факту, що він був поранений.

　 Ммм.

　 Якщо його можна ранити, то значить все йде як слід.

　 Я випустила павутину.

　 Я вирівнювала свою позицію за допомогою "Простовного маневру", погасивши інерцію ривка.

　 Я знову стою обличчям до Алабою.

　 Якщо оцінювати нас на даний момент, то фізична сила за Алабою.

　 Швидкість за мною.

　 Захист за Алабою.

　 Магія за мною.

　 Ось так.

　 Проте, хоч і кажуть, що ми рівні, але якщо чесно, я програваю.

　 А все через те, що один параметр у Алаби надто великий.

　 Захист Алаби.

　 Мої здібності в атакі не можуть пробити здатності Алаби у захист.

　 Фізичні атаки блокуються за допомогою "Твердого панциря" і "Боженого тіла з сталі".

　 Навіть атакуючи павутини, найбільше що я можу - це тільки подряпати його, як наприклад недавно.

　 Навряд чи можна сказати, що напад магією є ефективним.

　 Тому що "Божеча" - це еволюціонувала, яка відбивала луску", сила магії різко падає.

　 І все ж я, зі своїми показниками в магії, що заскочують на 1000 доларів, можу його як мінімум поранити.

　 Якщо потраплю.

　 Алаби також мають високі нахили.

　 Хоча, навіть якщо я і нанесу урон, якщо потраплю звичайно, але можливо він зможе відновитися до того, як я приведу наступне пошкодження.

　 Адже зараз, коли я не використовую "Палелеву свідомість", стріляти магію і водночас битися важко.

　 І якщо взяти до уваги можливість Алаби нахилитися, швидкість відновлення буде більшою за кількість пошкоджень.

　 Я не буду використовувати "Палельний розум".

　 Може це й безглуздо, але я хочу битися з Алабою один на один.

　 Якщо я використовую всі свої "Палельні свідомості", то зможу стріляти магією як з кулемета Гатлінга, і битва швидко закінчиться.

　 Навіть якщо і не так, я можу просто активувати "Магию безодні".

　 Але сенс буде тільки, якщо перемогти самій.

　 Без козирів.

　 Крім того, якщо нападати не вміло, то він отримає опірність.

　 Ну а раз я не хочу використовувати "Палельний розум", я також не можу використати тактику, яку придумала для Кагуни і покарати його силою "Маги безодні".

　 Отже, мені залишається лише одна стратегія.

　 І щоб вона вдалася, мені потрібно боротися з усіх сил.

　 Щоб змусити Алабу вірити, що я ворог, з яким треба боротися з усіх сил.

　 У тому, що Алаба викладеться на повну, я бачу свій шанс.

　 Оскільки зараз мій неочутливий другий смертоносний отрута почав повільно отруювати тіло Алаби.

　 Алаба прийняв стійку.

　 І за допомогою "Перевидіння" я розумію, що це дія перед диханням дракона.

　 Те саме дихання, яке зруйнував колись мій будинок.

　 Алаба атакує диханням.

　 Телепортування.

　 Я з'явилася над його головою.

　 І вистрелила Пулей Ночі в беззахисну голову, з якої безперервно виходить дихання.

　 Пуля Ночі потрапила точно в голову Алаби і його паща зачинилася.

　 Та паща, яка зараз викидала дихання силою.

　 Дихання вибухнуло в роті Алаби.

　 Здається, що атака диханням дракона створюється не тільки його головними атрибутами.

　 Хити Алаби, у якого є "Забуття землі", зменшилися.

　 Ще й пошкодження від Пулі вночі, це доволі непоганий удар.

　 Ось це так!

　 Мабуть, я так і переможу.

　 Хоча, навряд чи це можливо.

　 Хоч паща пошкоджена, то хвіст атакував мене неначе інший створювач.

　 Який проблемний хвіст.

　 Я ухиляюся від хвоста, який хлеще як батіг.

　 Коли мій хвіст зі свистом розсікає повітря переді мною, моє серце завмирає.

　 Якщо взяти мої хіти і ману, то я думаю, що не помру, потрапи він мені.

　 І хоч я це знаю, але сила ударів така, що я бачу, як мене розрубує надвоє цим хвостом.

　 Я відлітаю назад і ухиляюся від удару передньою лапою, а потім хвоста.

　 Я розриваю дистанцію, наскільки можливо, і вистрелю Коп'ям Ночі.

　 Ноги Алаби прибили до землі Копеям Нічі.

　 Хити швидко відновлюються.

　 Дуже швидко.

　 Як я й думала, його навряд чи переможеш, просто повторюючи пошкодження.

　 Але Алаба нарешті побачив у мені справжнього ворога.

　 Тепер він повинен почати битися в повну силу.

　 Мій отрута почав руйнувати тебе.

　 Ти вже отруєний.

　 Особливий отрута, який не можна навіть прирахувати до аномальних атак.

　 І тепер почався зворотній відлік.

　 Коли Алаба помітить присутність цього отрути?

140. Павук проти дракона Алаба (часть 3)

　 У світі, сповільненому завдяки "Використанню свідомості", я побачила проблиск майбутнього, поданий "Предповідом".

　 Майбутнє, де Алаба активує магію.

　 Коли хтось стає монстром такого рівня, як Алаба, то зрозуміла справа, він може вільно використовувати магію.

　 Арх теж міг, і це означає, що у нього є мізки, щоб творити закляття.

　 Хм. Взагалі-то, звичайно жодна істота з мізками не буде використовувати магію, яка набагато слабша за дихання дракона...

　 Перебегаю.

　 Остроєний спис з’явився у тому місці, де я щойно стояла.

　 Це копія Ночі в Магії землі.

　 Якщо я не помиляюся, це "Магия Землі 3ур." Коп'є Землі?

　 Але на відміну від Копія Ночі, який летить до ворога, коп’є Землі раптово з'являється прямо під ногами біля мети.

　 Якби я залишилася там, то стала б чимось на зразок шашлика на вертелі.

　 Проблема з "Магією землі" в тому, що вона до сили магії Землі додає ще й міць фізичного руйнування.

　 Хоча вона не бачить нічого спільного з вогненною або водяною магією, але правда в тому, що це поєднання нападів - матерією і магії.

　 Якщо взяти до уваги мою опірність, то від звичайної магії я взагалі не отримаю урону.

　 Але якщо до магії додати атаку матері, то ситуація в корені змінюється.

　 Алаба, що я вернуся? Нові Копія Землі з'являються один за одним.

　 Як і очікувалося від того, хто має "Тове маніпулювання магією" - швидкість створення заклинань вражає.

　 Звичайно, все одно менше ніж у мене.

　 Така магія не зможе в мене потрапити, оскільки я вчасно використовую "Використання свідомості" і "Перевидіння".

　 Але Алаба теж це розуміє.

　 Справжня мета Алаби - не дати мені втекти.

　 Поки я постійно ухилялася від магії, мене вправно заганяли в місце, оточене з трьох сторін стін.

　 У ту ж мить четверта стіна виросла в тому місці, звідки я зайшла.

　 Стіна Землі з " Магії землі".

　 І єдиний шлях, куди я можу тепер втекти, оточена з усіх боків - тільки вгору.

　 А зверху з'явився Алаба, який вже готується випустити дихання.

　 Залишилося лише мить до удару.

　 Поклоніння неможливе.

　 Це якщо за нормою речей.

　 Телепортування.

　 Я знову з’явилася над головою Алаби.

　 І Пуля Ночі летить в голову, що видає дихання, вдруге.

　 Влучно.

　 І саме піді мною розвивається точно та сама сцена, що і минулого разу.

　 Різниця лише в тому, що цього разу Алаба злетів у повітря.

　 І тепер він падає.

　 А за ним летить Коп'є Ночі.

　 Але Алаба зумів згрупуватися перед посадкою і, відштовхнувшись від землі, уник удару Коп'єм Ночі.

　 Але ще до цього падіння водоспаду яда впав.

　 Водоспад, створений за допомогою встановленого на максимуму об'єму "Синтезування отрути" і постійно активованої.

　 Алаба забруднив водоспад Смертельної отрути і паралізації одним диханням дракона.

　 Фонтан токсичних бризок.

　 Хоч я не очікувала ніякого урону, але забруднити все за один раз - ну не те, що за справи.

　 Алаба випустив подих в мене, все ще наткнеться у повітрі.

　 Я використовую "Простовий маневр", щоб відвернутися від зенітного вогню.

　 Заодно я зробила мережу за допомогою "Універсальні павутини" і вистрелила її задля навики "Стрільби".

　 Хе-хе-хе.

　 Все вірно, я отримала нарешті ненаглядну "Стрільбу"!

　 У сенсі, вона сама отрималася після того як "Бросок" досяг максимального рівня.

　 Звичайно, вона потребує ману і оскільки її рівень низький, швидкість теж не висока. Відверто кажучи, кидати за допомогою "Броска" краще, але я дуже довго мріяла про це вміння.

　 Мережа, скручена в кульку, розкрилася перед носом Алаби за допомогою "Контроля павутини".

　 Алаба ухиляється від павутини, як від чуми. Він добре пам’ятав про ту саму мережу, яку недавно поранила.

　 Все вірно робить.

　 Хоча зараз я використовую павутину для атаки, але зазвичай павутина використовується, щоб зловити ворога.

　 Цього разу я надала павутині максимальну клейкість.

　 Навіть Алабе було б нелегко вирватися, потрапити в неї.

　 Якщо він так боїться моєї павутини, то це навіть зручно.

　 Я почала розкидати павутину з повітря.

　 Алаба її терпіти не може - ухиляється, спалює диханням, і нарешті пішов в атаку на джерело, тобто на мене.

　 Алаба наближається до мене, використовуючи "простий маневр".

　 О так, ласкаво просимо!

　 Мережі, які я, здавалося, розкидала наобум, у всі сторони.

　 Вони всі з'єднані між собою тонкою ниткою, яку важко побачити.

　 Нитка, яка бере початок у моїй лапі.

　 Я рванила зв'язок павутини за допомогою "Контроля Мережі" - все як одну.

　 І в той же час вистрелила Пулей Ночі в Алабу.

　 Павутина наближається ззаду.

　 Куля Нічі наближається спереду.

　 Якщо він впаде від Пулі Ночі, то потрапить до павутини.

　 А якщо не ухилитися, це призведе до пошкодження.

　 І що ж обере Алаба?

　 Алаба вибрав.

　 Зовсім інше.

　 Дихання дракона відхилило Пулю Ночі.

　 І він рухається вперед, незважаючи ні на що.

　 Чорт!

　 Я ледве ухилилася від його кігтів.

　 Він злегка зачепив мене, і запаси хітів накопичення "Насилення" зменшилися.

　 Це була "коробка".

　 Я вже не могла ухилитися, оскільки була зайнята павутиною.

　 Оскільки я тягла купу павутини, моя рухомість була обмежена.

　 Навіть через телепорт - якщо закляття не підготувати заздалегідь, то його і не зробиш коли треба, так що в такій ситуації як зараз, телевізором не скористаєшся.

　 До цього я спокійно ухилялася від нападу ворога за допомогою телепорту лише тому, що влучила момент через "Використання свідомості" і "Перевидіння".

　 Я передбачу дії ворога за допомогою "Перевидіння" і відразу ж почав конструювати магію використовуючи "Використання свідомості".

　 Здається, що я раптом вештаюся, але насправді я готуюся до телепортації заздалегідь.

　 Алаби почали дещо несподіваними для мене.

　 Павутина або Пул Ночі? Я думала, що хоч одна да потрапить в нього.

　 Здається, я досі недооцінювала Алабу.

　 Я змусила себе знову зібратися.

　 Алаба і я сповнені сил, все ще може змінитись.

　 Битва все ще триває.

141. Павук проти Дракона Алаба (часть 4)

　 Битва, де обидві сторони докладають великих зусиль.

　 Але ніхто не має козирів і ситуація не змінюється.

　 У мене - не можу пробитися через могутню броню і швидкісне лікування.

　 У Алаби - атаки, яких я продовжую уникати зі своїми високими здібностями ухилення.

　 Це не означає, що у нас обох взагалі немає козирних карт.

　 Мій козир - павутина.

　 Якщо він потрапить у павутину, то навіть Алабе знадобиться час для того, щоб звільнитися.

　 За цей час я зможу перемогти його, застріливши закляттями.

　 Але Алаба остерігається моєї павутини, і так весь час бою.

　 Він розуміє, що йому варто боятися тільки її.

　 Отже, він дуже уважно ставиться до атаки павутиною.

　 Важко зачепити його сітями, коли він пішов у глухий захист.

　 На відміну від моєї, козирна карта Алаби вищого калібру - дихання дракона.

　 Дихаючи дракона, який зараз випускає Алаба з усіх сил, пишається більше, ніж той, що колись зруйнував мій дім.

　 Якщо він потрапить в мене цим диханням, я просто випаруюся.

　 Навіть з активним "Терпінням", якщо я потраплю під нього хоч раз, то дихання так і буде безперервно затягуватися на мене і врешті-решт я помру.

　 Але Алаба не може їм стріляти.

　 Він вже двічі був контратакований в той момент, коли намагався використовувати дихання.

　 Тому Алаба вже довгий час не використовує його.

　 Через те що Алаба вже двічі напав, він практично використовує лише короткі викиди дихання.

　 Разові постріли не так вже й погані.

　 Але далекості такої атаки мала, не враховуючи того що і потужність, природно, теж менше.

　 Я ухиляюся від усіх його атаки, але навіть якщо він і потрапить в мене, то рана явно не буде смертельною.

　 Навіть якщо у нас є коронні ходи, ми обоє не можемо ефективно використати їх.

　 Коли немає козирів, бій затягується.

　 Час від часу ми обидва чергуємо фінти і справжні атаки, та чекаємо моменту, коли в кроках обережного ворога з'явиться замінка.

　 Бій зараз схиляється в бік дракона.

　 Мої атаки не працюють.

　 Я потрапляю.

　 Але я не пошкоджу.

　 Навіть якщо і наношу, він відразу ж зацікавлює їх.

　 Навіть якщо мені вдається потрапити по ньому кілька разів підряд, Алаба відразу набирає дистанцію і дає час для відновлення.

　 У результаті, незважаючи на те що я однозначно билася, отриманий урон дорівнює 0.

　 Навіть навпаки, у нього ростуть опірність.

　 "Спротив темряві" Алаби, яке на початку бою було рівно 4, вже виросло до 5.

　 Якщо все так і продовжиться далі, то мої маленькі пошкодження стануть ще меншими.

　 На відміну від моїх атак, напад Алаби зробить з мене решето, якщо потрапить.

　 Одним ударом він, звичайно, не зніме мені хіти і ману повністю.

　 Але удар Алаби занадто сильний.

　 Якщо він потрапить по мені, то моє маленьке тіло відразу ж знесе.

　 Якщо це станеться, то, мабуть, буде продовженням.

　 Якщо так і станеться, то це буде кінець.

　 Одна лише різниця в ризику занадто велика.

　 Якщо я, яка покладається виключно на ухилення, зроблю помилку, то ситуація відразу закінчиться катастрофою.

　 Звичайно, я не маю наміру бути убитою.

　 Хоча це навряд чи трапиться, але все ж таки можливо.

　 Тому зрозуміло, що́ я маю на увазі.

　 Нерви на межі.

　 Я концентруюся як тільки можу, щоб не пропустити картини майбутнього, які показує "Перевидіння".

　 У світі сповільненого "Прискорення свідомості" руху я загострила всі свої почуття, щоб не пропустити навіть меншої інформації.

　 [Навик вивчено. "Використання свідомості 9ур" стало "Заскорення свідомості 10ур."]

　 [Услова виконано. Навик "Заскорення свідомості 10ур." еволюціонує в "Сверхшкова свідомість 1ур".]

　 [Навик вивчено. Навик "Предвідіння 9ур" став "Перевидання 10ур."]

　 [Услова виконано. Навик "Предвідення 10ур." еволюціонує в "Видіння майбутнього 1ур".]

　 У цей момент вміння еволюціонувало.

　 Я вдячна.

　 Рухи сповільненого світу стали ще повільнішими.

　 Картини майбутнього, яке "Перевидання" показувало тільки періодично, тепер видно постійно.

　 Я можу побачити.

　 Що Алаба збирається робити далі.

　 Більше того, у світі загальмоване за допомогою "Свершованої свідомості", я можу прорахувати кожен рух до кінця.

　 Як шахове завдання.

　 Я зі блиском ухилялася від убивного дихання, зубів і кігтів - змітаючого комбо з хвостом у придачу.

　 Я така гарна.

　 Якщо подумати, то зараз щоб у нього вийшло мене дістати, напевно йому потрібна швидкість, яка випередить моє передбачення?

　 Це чудово.

　 Просто відмінно.

　 Ну давай, нападай ще раз.

　 Якщо це станеться зараз, думаю жодна з його атак не потрапить.

　 Вклонитися.

　 Вклонитися.

　 Вклонитися.

　 Відійти в сторону.

　 Відійти в сторону.

　 Відійти в сторону.

　 Мало того, я постійно контратаку в перервах.

　 Хити Алаба почали повільно зменшуватися.

　 Алаба, здається, почувався незручно, коли мої здібності до ухилення так несподівано виросли.

　 Я розумію його почуття, при тому що сама в "Сверхшій свідомості" відчуваю цілковиту впевненість.

　 І я не настільки благородна, щоб не скористатися цим шансом.

　 "Магия єресь" Фантомна Боль.

　 Магія, яка завдає уявного болю.

　 Алаба здивовано.

　 Зрозуміло.

　 Для Алаби, з його "Великим полегшенням болю" високого рівня - це палаючий біль, який не відчувався їм дуже давно.

　 Фантомний біль з "Маги єресь" не може бути ослаблений за допомогою "Облегшення болю".

　 Я, хто мучилася з "Обнаруженням", знаю це не почуття.

　 Ну і як тобі?

　 Знову відчути гострий біль.

　 Алаба від болю стиснув щелепи.

　 Коли в серці ворога є непевність, "Маги єресі" легко подолати опірність ворогів.

　 Якщо це монстр з силою волі, як у Алаби, то ефект не триватиме довго.

　 Але навіть мить достатньо.

　 У той момент, коли його свідомість відволіклася на біль, павутина обвилася навколо нього.

　 Я накидала все більше павутини на Алабу, який намагався вирватися з неї.

　 Паутина обплутувала тіло Алаби виток за вітком, аж поки рух не припинився.

　 Я зробила це!

　 Схоже, розв'язка наступить раніше, ніж спрацює отрута.

142. Павук проти Дракона Алаба. Частина 5)

　 Хотілося б, щоб ти дав мені лише одну хвилинку...

　 Але як не крути, це неможливо.

　 Я розумію, що швидше за все я не зможу перемогти тебе, просто вмотавши у павутину.

　 Наприклад, ти можеш вистрілити в себе Диханням Дракона.

　 Якщо це буде дихання на повну силу, то думаю, що моя павутина не витримає.

　 Хоча він сам отримає якийсь урон, але якщо в нього є "Обнулення землі", то Алаба не буде смертельно поранений.

　 Я думаю, що це найбільш реалістичний вихід з його ситуації, ніж чекати поки я розстріляю його беззахисним.

　 Ну а раз я подумала про це, то буде не дивно, якщо і Алаба до цього дійде.

　 Але Алаба зробив те, чого я зовсім не очікувала.

　 Можна сказати, що він повністю спростував всі мої припущення.

　 До того ж найгіршим способом.

　 За підняття рівня даються окуляри навичок.

　 Але чомусь мені здається, що їх можна отримати і іншими шляхами.

　 Коли я побачила окуляри навичок Арх Таратекту, який за ідеєю рівний мені і того ж виду, стало ясно, що у мене очки здібностей набагато менше.

　 Що стосується різниці в статусі, то її можна пояснити тим, що він просто прожив довше за мене.

　 Навіть якщо рівень не підвищується, показники трохи ростуть.

　 Я швидко розвинулася за короткий відрізок часу, оскільки підняла свій рівень цілеспрямовано, на відміну від диких монстрів.

　 Через цю швидкість зростання показників мого статусу здається низьким - на фоні росту рівнів.

　 На відміну від мене, я думаю, звичайні монстри полюють на інших тільки заради їжі.

　 Тому рівень їхнього росту сповільнюється.

　 Хоч я не знаю, скільки часу займає збільшення статусу до таких рівнів, але якщо судити по різній стороні зі мною, то я можу припустити що дуже багато.

　 Різниця у показниках між мною та Архом, якщо не вважати магію і швидкість, становила близько 2000.

　 Навіть якщо він щодня піднімався по одній одиниці, то прожив щонайменше 2000 днів.

　 І оскільки таких речей, як зріст показників на 1 щодня, просто не існує, то я впевнена - йому було дуже багато років.

　 А що, коли ви живете досить довго?

　 Ну наприклад, 100 очок на день народження.

　 Ні, думаю це малоймовірно.

　 Але я думаю, що моя здогадка про ріст очок з часом - вірна.

　 Якщо це не так, то різниця в наших окулярах взагалі неможливо пояснити.

　 А можливо, є ще якась умова для їх отримання, невідомі мені.

　 Гаразд, до чого я завела всю цю розмову: Земляної Дракона Алаба, здається, прожив дуже довге життя і зміг накопичити багато очок.

　 До цього моменту всі монстри, яких я бачила, поводилися точно так само, але Алаба не використовував окуляри навичок взагалі з самого народження.

　 За окуляри можна купити навички, які так просто не отримаєш, а головне, скопіювати таку величезну кількість просто так - безглуздо, так я вважаю.

　 Хоча це марнотратство, але навіть якщо б я сказала монстру використовувати ці окуляри, він би просто нічого не зрозумів. Нехай багато очок, але якщо їх ніхто не використовує - то й ні, тому я не звертала на них уваги.

　 І ось окуляри навичок Алаби почали зменшуватися.

　 Крім того, він використовував усі свої окуляри навичок.

　 Від 41100 очок залишилося тільки 100.

　 І від отриманих ним навичок у мене перехопило дихання.

　 "Магия Адського Пламені 1ур.", "Усиллене полум'я одинур, Спротив вогню Суріт" та "Сорення Ночі Куле"," і "Чувство простору Соло".

　 Моє слабке місце і найвищий рівень вогняної магії - "Мазія пекла".

　 Більш високий рівень "Вґвалтованого вогню" - "Укріплене полум'я", яке ще більше збільшує урон.

　 Щоб не поранити себе власною магією, він купив покращення "Спротив вогню" і отримав "Поборлення полум'я".

　 "Спротивливість ночі", щоб відбивати мою головну зброю, ''Мазію ночі'.

　 Ну а "Чувство простору", це здається, для того, щоб ловити мій телепорт.

　 Навики, які підбиралися тільки проти мене.

　 Навички, які буквально концентрують силу.

　 Всі вони куплені, щоб перемогти мене.

　 Все, що він назбирав за своє життя, він витратив на мене.

　 Крім того, там є ще інші навички, які призвели до смертельної битви.

　 "Концентрація 1ур.", "Представництво кур.," "Приралальне мислення в-1рс"., "Мистецтво розрахунків кубів.", Спротив єресі Соловід."

　 Він, мабуть, серйозно обмірковував, як вийти з кризи.

　 Не думаю, що ці навички еволюціонують посеред бою до рівня мого золотого комбо з "Виколювання свідомості" і "Перевидіння", але це не змінює факту, ніби вони дадуть мені проблеми.

　 І якщо він отримав навіть "Спротив єресі", то краще вважати, що "магія єресь" більше на ньому не спрацює.

　 Позбавлення Душі виключається, тепер його неможливо використовувати.

　 Ну, це погано.

　 Реально погано.

　 У мене були найзручніші противники.

　 Але вони ніколи не брали особливі здібності проти мене.

　 Алаба і так для мене грізний противник з незручними навичками.

　 Цей грізний ворог ще й вжив заходів, щоб боротися з протидією.

　 Паутина, яка зв’язала Алабу, згорнула.

　 Алабська земля розкаялася до червоного кольору.

　 Земля горить.

　 Це закляття Палаюча Земля з "Міги Адського Пламені 1ур".

　 Це убивча магія великого радіуса, яка перетворює землю на палаюче пекло.

　 І найбільш неприємне в цій магії, що навіть після дії заклинання земля продовжує горіти.

　 Я вже втекла в повітря.

　 Але внизу навколо, наскільки мені вистачає зору, вся земля покрита ревучим вогнем.

　 Земля від початку бою допомагала Алабе.

　 І ось, тепер вона мені повністю недоступна.

　 Вогонь поглинає все.

　 Навіть далеко від нього жарко.

　 Трупи Великих Таратектів, які я залишила на землі, повністю згоріли.

　 А-а!

　 Моя їжа?

　 Хоча під час битви з Алабою багато трупів було розорено в клочища, вогонь знищив усе підряд!

　 Якого біса.

　 Як ти посмів!

　 Ти посмів забрати мою їжу, ти за це заплатишся!

　 Набрав навичок?

　 Я рознесу тебе з ними!

　 Ну, йди сюди!

143. Павук проти дракона Алаба (щасливість 6)

　 Зверху оси.

　 Знизу вогонь.

　 Що це таке?

　 Правильна відповідь, це моя ситуація в даний момент, будь вона проклята!

　 Привіт, оси.

　 Хлопці, ви мене вже дістали.

　 Чого це ви лізете до мене, та ще в такий момент?

　 Неважливо, скільки разів ви мене вжалите, я не отримаю пошкоджень, але у цій ситуації будь-яка випадковість може стати фаталевою, так що відвалите!

　 Земля все ще палає.

　 А в її центрі стоїть Алаба і видихає драконья дихання, цілуючись у мене.

　 Я ухиляюся від нього в повітрі.

　 Між справою я своїм серпом розрубаю шершню надвоє.

　 Труп падає вниз і згорає у полум'я.

　 Алаби, що стоять в центрі вогняного моря, мають свої складні місця.

　 У нього не обнулення, а лише опірність і тому вогонь шкодить йому.

　 Навіть якщо магія створює він сам.

　 "Спротив полум'я" - це просунутий варіант "Зоряний вогонь".

　 Хоч мене вражає те, що він зміг купити той самий еволюціонуючий навик, але зрештою урон все ще не можна обвалити.

　 У даний момент Алаба спалює сам себе, очікуючи шансу дістатися до мене.

　 Його хітів було досить повільно падати, і це допомогло йому швидко вилікуватися.

　 Але тіло мало-помалу палиться полум'ям.

　 Цікаво, він вб'є сам себе, якщо я буду безперервно втікати, ось як зараз?

　 Немає жодного шансу, що все закінчиться так легко.

　 Земля навколо Алаби піднялася, захищаючи його.

　 Він захищається від полум'я в фортеці, створеному "Магією землі".

　 Його хіти почали швидко відновлюватися.

　 Під час нашої запеклої битви, його рівень "Високошвидного лікування" виріс ще більше.

　 Його хіти відновлюються з такою швидкістю, що я вже починаю сумніватися, а не використовувати "Лечібну магію".

　 Ех.

　 Так і хочеться сказати: "Який же з тебе герой, прокачуєшся посеред битви".

　 Така крута можливість зарезервована тільки за головним героєм, ти в курсі?

　 Чортів читер.

　 Як же нечесно.

　 Не дати мені відпочити.

　 Скажімо прямо.

　 Шансів на перемогу у мене в лобовій атакі не залишилося.

　 Не допоможе, навіть якщо я поверну всі свої "Палельні свідомості".

　 Алаби, які колись використовувались для боротьби з цією хворобою, виростали лише в такій мірі.

　 Навіть мури провалу почали горіти, засмучуючи це.

　 Мало землі, тепер і стіни провалу також палають полум'ям.

　 Усі поверхні, що торкаються один одного, тепер покриті вогнем.

　 Залишається втекти тільки в повітря, туди де немає нічого.

　 І сильніша енергія збирається у рота Алаби, вона настільки велика, що навіть повітря дроже.

　 Його головна зброя, якою він до цього моменту скористатися не міг.

　 Заборону нарешті знято, оскільки тепер його захищають земля і вогонь.

　 Алаба видихає найсильніше дихання дракона, що пронизує повітря.

　 Навіть вогонь на стінах здуває.

　 Промінь світла, який хлеще з-під землі може досягти небес.

　 Я уявила таку сцену.

　 Ну ні, ось вже ні.

　 Якщо він потрапить до мене, я перетворюся в вугілля.

　 Це явно обурливо.

　 Так що я, звичайно, телепортувалася.

　 У середнє місце, де я залишила тіло Арха.

　 Як я і думала, оскільки це протилежна сторона величезного лабіринту, тут немає навіть відзвук шаленої битви.

　 А якби землетрус прийшов сюди?

　 Світ би розвалився.

　 А, ладно.

　 Перерив.

　 Я трохи покусала Арха.

　 Я використовувала багато стамінів.

　 Треба негайно її відновити.

　 Уаа, що за відвертий смак...

　 Я вже поставила Алабе маячок і, поки їм Арха, фіксую статус та положення Аласи.

　 Алаба не рухається.

　 Він напевно насолоджується тим, що я убита? Або жалкує, що не вдалося вбити мене?

　 У будь-якому випадку це не погано.

　 Я скоро повернуся.

　 Мій отрута вже отруїв тіло Алаби.

　 А він все ще цього не помітив.

　 Але поки я жива, мій отрута буде постійно руйнувати.

　 Хоча руйнування ще не досягло того ступеня, коли вже нічого не виправити, все ж з часом так і буде.

　 І тоді перемога моя.

　 Якщо я не можу зняти хіти в чесному бою, то я просто спробую інший підхід.

　 Алаба помиляється.

　 Я не воїн, який живе заради боїв.

　 Я скромний мисливець, який обманює, ловить у пастки і мучить своїх ворогів.

　 Пастка - це моя найкраща стратегія.

　 Яд - це моя найкраща зброя.

　 Алаба вже потрапив у мою пастку.

　 Алаба вже прийняв мій отрута.

　 Тепер, все що мені треба - це вижити і дочекатися моменту, коли отрута зробить свою справу.

　 Але ось частина, яка стосується виживання - складно.

　 Я їм абсолютно неапетичне м'ясо Арха, щоб відновити мою стаміну.

　 До того ж, потрібно поповнювати запаси "Насильності".

　 Але все одно залишилася велика частина Арха.

　 Думаю, мені не доведеться найближчим часом турбуватися про їжу.

　 Так.

　 Пора повернутися на поле бою.

　 Телепортування.

　 Я телепортувалася далеко від Алаби.

　 Якби я з'явилася поруч із Алабою, у якого є "Чувство простору", то могла б бути суворо покарана атакою.

　 І тільки я подумала про це, як дихання дракона полетило в мою сторону.

　 Чорт! Я в поспіху ухиляюся.

　 Оскільки я тільки що телепортувалася, то "Упевнення майбутнього" мені нічого не показує.

　 Дихання пройшло поруч, трохи оцарапав спину.

　 Зосередься.

　 Противник - безумовно найсильніший з усіх монстрів, з ким я билася досі.

　 З таким ворогом, будь-яка секундна необережність стане фатаальною.

　 Я зрозуміла - він випустив подих в мою сторону, відчувши ознаки телепорту.

　 А значить, я не зможу більше спокійно телепортуватися.

　 Хоча для втечі телепорт і годиться, але повернення пов’язане з великим ризиком.

　 Полум’я на землі все ще палає.

　 Але на стінах вогонь ніби випарувався.

　 До речі, оси, що літають навколо, теж.

　 Серйозно, як я собі уявляла, схоже вогонь зі стін здуло, а шершней поглинув диханням Алаби, яке виросло до неба.

　 Навіть якщо я й кажу, що телепорт є небезпечним, але без нього ви не зможете відвернутися.

　 Це такий рівень, що всі мої угорці тут не допоможуть.

　 Я не зможу ухилитися, якщо у мене немає простору для цього.

　 Але оскільки це надможливий напад, то й споживання астрономічного.

　 Він також активував на стінах палаючу Землю, і після сильного дихання дракона мана Алаби серйозно просувалася.

　 Йому доведеться чекати, поки мана відновиться перш ніж використовувати його знову.

　 А тепер, який твій наступний хід, Алаба?

144. Павук проти дракона Алаба (щасливість 7)

　 Час іде, а ми дивимося один на одного.

　 Алаба чекає, коли його мана відновиться.

　 А я чекаю, коли спрацює мій отрута.

　 Нам обом потрібен час.

　 Ось тільки, мана Алаби відновилась швидше.

　 Алаба почав рух.

　 Але це не дихання дракона.

　 Алаба розуміє, що не зможе їм в мене потрапити.

　 Алаба біжить.

　 Вздовж стіни.

　 Стіни знову покриваються вогнем.

　 Алаба стрибнув до мене в повітря.

　 Стіна землі, вкрита вогнем, висунулась з поверхні стіни.

　 Поверхня, яка вийшла з одного муру, досягла іншого, створюючи таким чином міст.

　 Алаба біжить біля стін і мости з’являються один за одним.

　 Так він хоче перекрити шляхи мого відходу.

　 Повітря заповнюється палаючими поверхнями.

　 Це все схоже на павутину.

　 Ніколи не думала, що мій противник почне використовувати проти мене щось подібне.

　 Після закінчення безлічі мостів Алаба понісся на великій швидкості.

　 Навіть те, що я використовую на ньому "Злой очей тяжіння", не зменшило його швидкість.

　 Він пробіг через міст і стрибнув.

　 Наблизилися кігті.

　 Я повернулася в повітря, де тепер стало тісно.

　 Алаба беззвучно приземлився на інший міст.

　 І знову побіг.

　 Він стрибнув з іншого місця.

　 Вклоняюсь.

　 Він приземлився і, судячи з його мані, почав збільшувати кількість мостів ще більше.

　 Якщо все так і піде далі, то мої можливості до ухилення будуть втрачені й ситуація погіршиться.

　 Я почала ламати мости Пулей Ночі.

　 По руйнуючому впливу Пуля Ночі краще Коп'я Ніч.

　 Копія Ночі — це найкраще, що продовжує завдавати шкоди ворогу доти, доки він перебуває у ньому.

　 Воно ефективніше проти живих, а Пуля Ночі проти неживих об'єктів.

　 Але коли я почала ламати мости, Алаба втрутився.

　 Якщо все так, то нехай.

　 Алаба атакував у той момент, коли я готувалася вистрілити Пулей Ночі.

　 Я відразу змінила ціль Пулі на Алабу.

　 Водночас ухиляючись від атаки.

　 Алаба робить мости швидше, ніж я їх ламаю.

　 Роздражає, що міст не можна зруйнувати одним пострілом.

　 Мені потрібно ще більше сили.

　 [Навик вивчено. Навик "Магия Ночі 3ур" став "Марія ночі чотирир."]

　 Мої молитви вислухані? Рівень навичок "Магії Ночі" виріс.

　 У той же момент я використала новим заклинанням.

　 Створене "Магією Ночі" закляття вдарило у міст і розірвало його.

　 Точніше розрізав.

　 "Магия Ночі 4ур.", Лезовие Ночi.

　 Ех, і повторювати без сенсу.

　 Усе це не має сенсу, оскільки міст не розвалився навіть на шматки.

　 Тому що в цьому випадку Алаба його відразу ж відновить.

　 Я перестала створювати лезання Ночі і продовжувала ламати мости за допомогою Пулі Ночi.

　 Але я не встигаю.

　 Якщо точніше, простір для маневру стає значно менше.

　 Алаба стрибнув.

　 Контури, що наближаються до Алаби та наступний удар хвостом у випадку мого ухилення показані "Видіння майбутнього".

　 Навіть якщо спробувати уникнути цього, мені просто не вистачить місця.

　 Ех.

　 Нічого не поробиш.

　 Я ухилялася від атаки Алаби і приземлилась на палаючий міст.

　 Горячо!

　 У той же момент я стрибнула далі.

　 Я створила водну припарку за допомогою "Синтування Лекарства", щоб збити полум'я з тіла.

　 Водночас мої хіти відновлюються під дією припарки.

　 Фух, ну не все ж мені використовувати отруту для гасіння, до того ж він зменшує мої хіти.

　 Тепер я зрозуміла, що навіть якщо приземлюся на міст, то втратити хітів не настільки велика, щоб швидко стрибнути з нього далі.

　 Якщо використовувати "Синтезування ліків" для гасіння вогню, то я зможу заодно і відновити хіти, так що урон від полум'я можна не вважати.

　 Проблема в тому, чи дозволить Алаба мені це робити?

　 Алаба знову атакує.

　 Цього разу мені знову не вистачає місця для маневру.

　 Я ухиляюся і приземляюсь на палаючий міст.

　 У той же момент Алаба опиняється на мосту і випустить дихання дракона.

　 Поклоніння.

　 Я чую, як міст руйнується позаду мене.

　 Але мені не до цього.

　 Вогонь безжалісно спалює моє тіло.

　 Навіть з моїм відновленням хітів, швидкість їх падіння висока.

　 Хоч я і хочу швидко його погасити, але не можу, Алаба скористається випадком в гонитві за мною.

　 Якщо ви ухиляєтесь від Алаби, користуйтеся "Сінтезуванням ліків", але Алаба й далі переслідує мене.

　 Дерьмо.

　 Я втрачаю терпіння.

　 "Синтезування ліків" марно.

　 Оскільки мені доводиться ухилятися від атаки Алаби, у мене немає часу на створення ліків.

　 Телепортування зараз активується немає часу.

　 Паршиво.

　 Мої хіти продовжують падати.

　 Хити, нагромаджені завдяки "Насиновлення", закінчилися.

　 Алаба переслідує мене, не зупиняючись.

　 Мої хіти досягла 0.

　 "Терпіння" активовано.

　 Моя мана почала повільно падати.

　 Оскільки активізувалося "Терпіння", кількість уронів зменшилась через те, що до "Високошвидного відновлення хітів" додалася поновлення мани "Предильної магії".

　 Але мої хіти все одно падають.

　 Це погано.

　 Але я змогла протягнути потрібний час.

　 Рухи Алаби раптово стали гірше.

　 Його дедалі сильніші навики, які його і втомили, відключилися.

　 Немає більшої сили, як мить тому, а похідка стала невпевненою.

　 Моя отрута нарешті вирішив долю боїв.

　 Мій отрута - "Праздність".

　 [Праздність: n% сили здатний досягти богів. Різко збільшує витрати на числові дані у всіх системах, що підлягають системі, крім себе. На додаток, система W пригнічена і право втручання в область МА отримано]

　 Іншими словами, витрати на хітів, мани і стаміни для всіх навколо, крім мене самої, різко виростають.

　 Хити і мана можуть автоматично відновлюватися.

　 А ось стаміна немає.

　 Чим більше він бився зі мною, тим сильніше використовував свої зусилля, і це збільшувало його витрати.

　 Якщо він і далі споживає стаміну своєї "Божествої військової магії", то обов'язково став би здобиччю "Праздності".

　 Алаби не мали Оценки, тому він ніколи цього не помічав.

　 Саме тому все стало таким безнадійним, і голод, який підірвав його зсередини, став помітний лише в самому кінці.

　 Навряд чи в Алаби залишилося хоч скільки-небудь стамінни.

　 Битва закінчена.

145. Втрата опори

　 Я погасила вогонь на тілі за допомогою "Синтування ліків".

　 І полегшено зітхнула.

　 Зменшення мани припинилося, і вона почала швидко відновлюватися.

　 Алаба вже навіть не може рухатися.

　 У нього немає сил, щоб рухатися.

　 Хоча його хіти повні, але стаміни практично немає і якщо він закінчиться, то в той же момент помре.

　 І в даний момент його стаміна знаходиться у такому стані, що може закінчитися від будь-якого руху.

　 Схоже, тепер я можу робити з ним що завгодно.

　 Хі-хі-хи.

　 Хоча бійка виявилася небезпечнішою, ніж я очікувала, все ж таки усе закінчилося так, як планувала.

　 З самого початку я знала, що не зможу зняти всі його хіти.

　 Ефект його лусочки, що перешкоджає магії, дуже незручний для мене.

　 А бити його серпами - все одно що з голими руками кидатися на стіну.

　 Алаби, які б захищали мене, набагато вищі за мої здібності в атакі.

　 Тому я вирішила не намагатися атакувати хіти.

　 Якщо хіти недоступні, то потрібно зменшити стаміну.

　 І той навик, який може це зробити - "Праздність".

　 Мій читерський уміння з номером 4.

　 Я купила "Праздність" майже відразу після еволюції в Еді Саїне.

　 Якщо чесно я не дуже зрозуміла цей опис, то він виявився вдалим.

　 Якщо використовувати його разом з "Злим оком пожадливості", який зменшує не тільки хіти, але й інші зграї, то зменшення зменшується.

　 Може на Алабу, у якого є "Спротив аномальним атакам", це діє і не так сильно, то ось для інших противників все настільки жорстко, що можна спокійно перемагати тільки цим комбо.

　 Окрім того, якщо користуватися телепортом, то можна грати в одні ворота.

　 Я завжди можу побачити показники мого ворога, якщо поставлю на ньому мітку і не давати йому їсти пишу, з'являючись поруч із ним за допомогою телепорту, і спокійно чекати, коли його стаміна закінчиться.

　 Саме цю стратегію я і використовувала на Алабі.

　 Оскільки він купив неприємний вміння "Чувство простору", стало набагато небезпечнішим, оскільки я не могла спокійно використовувати телепорт.

　 Серед навичок, які Алаба купив собі, найбільш неприємним виявилося саме "Чувство простору".

　 Оскільки Алаба викладався на повну боротьбу, мені вдалося зменшити його стаміну швидше.

　 Якби Алаба був більш стриманим, можливо результат був би іншим.

　 І оскільки я не був безтурботним чи випадковим удачім, то це була поразка - поразка від голоду.

　 Це мерзенна підступна стратегія, навіть якщо я говорю так сама.

　 Алаба готовий сказати передсмертне бажання?

　 Я помогу тебе.

　 Час покласти край нашій битві.

　 Якщо ти не можеш рухатися, я спокійно зможу тебе розстрілювати.

　 Цікаво, що раніше закінчиться хіти або стаміна?

　 Що ж з них.

　 Я дивилася на Алабу зверху, поки в моєму серці панувала радість.

　 Алаба повільно підняв голову.

　 Наші очі зустрілися.

　 Він дивиться на мене.

　 У нього абсолютно ясні очі.

　 Щось з твоїми очима не те.

　 Ти програв.

　 Ти повинен бути розлюченим, як будь-який невдаха.

　 Алаба повільно повернув шия, ніби відкидаючи мої образи. І все ж, нахально дивиться прямо на мене.

　 І щось дивне показує Оценку.

　 Його вміння один за одним стають сірими.

　 Так зазвичай відбувається тоді, коли активний досвід вимикається.

　 Навики Алаби один за одним стають сірими.

　 І "Боженя луска", яка довела мені стільки проблем, теж.

　 І водночас багато навичок класу протистойних.

　 Ти що, не будеш чинити опір?

　 Що за справи.

　 Правда, що ти твориш.

　 Чому ти так поводишся?

　 Через те, що ти приклав всі сили і тепер ні про що не жалієш?

　 Вроде того?

　 Не сміши мене.

　 Ти повинен хотіти жити.

　 Вимивай у мене своє життя.

　 Живи і борися до кінця.

　 Чому ти відмовляєшся від життя з такою легкістю?

　 Ти ж знаєш, що коли ти втратиш життя, то на цьому все закінчиться?

　 Можливо з уст реінкарнованого це і не так переконливо, але зазвичай якщо ти помираєш, то це кінець, розумієш?

　 Чому ж ти такий спокійний?

　 Тоді, може бути не права я, хто не хоче вмирати?

　 Чи ви знаєте, що в цьому світі смерть — це ще не кінець?

　 Якщо так, то це дратує мене ще більше.

　 Ну ладно.

　 Я вб'ю тебе, як ти того і бажаєш.

　 Я запустила раз усі злі очі.

　 Жадібність, Стазіс, Притягнення і Вимирання.

　 Тіло Алаби розсипалося в пил, без опору.

　 [Вбивство досягнуто. Еде Саїне 19ур. Став 20ур.]

　 [Всі базові показники виросли]

　 [Отриманий бонус за піднімання рівня в вивченні навичок]

　 [Навик вивчено. Навик "Бойовий дух 9ур." став "Бойвой Дух 10ур".]

　 [Услова виконано. Навик "Бойовий дух 10ур." еволюціонував у навички "Дух бога війни 1р".]

　 [Навик вивчено. Навик "Зовість 2ур" став "золоти 3ур."]

　 [Повчаються окуляри навичок]

　 [Вбивство досягнуто. Еде Саїне 20ур. став 21ур.)

　 [Всі базові показники виросли]

　 [Отриманий бонус за піднімання рівня в вивченні навичок]

　 [Навик вивчено. "Злий око зникнення 3ур" став "Слой очей зникло 4ур".

　 [Повчаються окуляри навичок]

　 [Вбивство досягнуто. Еде Саїне 21ур. Став 22ур.]

　 [Всі базові показники виросли]

　 [Отриманий бонус за піднімання рівня в вивченні навичок]

　 [Навик вивчено. Навик "Телекінез 1ур".

　 [Навик вивчено. "Злой очей тяжіння 1ур." став "Слий око гравітації 2ур".]

　 [Повчаються окуляри навичок]

　 Досвід досягнуто. Еде Саїне 22ур. Став 23ур.]

　 [Всі базові показники виросли]

　 [Отриманий бонус за піднімання рівня в вивченні навичок]

　 [Навик вивчено. "Високошвидкісне відновлення хітів 7ур." став "Скілький ріст гістів 8ур".

　 [Навик вивчено. Навик "Паутинний талант 8ур." став "Хайбутній талант 9юр".]

　 [Навик вивчено. Навик "Спротив розрубання 5ур" став "Поборчення розпаду 6ур."]

　 [Повчаються окуляри навичок]

　 [Вбивство досягнуто. Еде Саїне 23ур. став 24ур.]

　 [Всі базові показники виросли]

　 [Отриманий бонус за піднімання рівня в вивченні навичок]

　 [Навик вивчено. Навик "Спротив ударам 5ур" став "Зоряний опір на 6ур".]

　 [Навик вивчено. Навик "Спротив страху 9ур." став "Поборний страх 10ур".]

　 [Услова виконано. Навик "Спротив страху 10ур." еволюціонував у навичкі "Великий опір страх 1ур".]

　 [Повчаються окуляри навичок]

　 Який же паршивий смак у цієї перемоги.

Інтермедія. Бій у столиці королівства (часть 1)

　 Від імені старого Ронанта, який брав участь у Великій Войні демонів і людей.

　 ---- --------...-- -- -- ...--..."

　 Мене змусили виконувати нудну роботу.

　 Я займаюся щоденними тренуваннями, дивлячись у нічне небо.

　 Останнім часом, скільки я не тренуюся, ніякого руху вперед немає. Напевно, старшею.

　 Якщо це так, то моє життя закінчиться раніше, ніж я дізнаюся всі таємниці магії.

　 Як дратує.

　 Як дратує, що у мене немає таланту.

　 - Вчитель. Ви що, навіть зараз тренуєте контроль магії?

　 - Життя коротке. Якщо ти любиш спати, то опановуєш магію і залишиться снами з твоїх снів.

　 Я відповів одному з моїх підмайстрів, який підійшов ззаду і навіть не повертався.

　 - Я поважаю вашу точку зору. Але у світі немає мага сильніший за вас, вчитель.

　 - Ха!

　 Я засміявся над словами учня.

　 - Пояснював би чого. Ти думаєш, я найсильніший? Смішно. Я, хто не має таланту і повинен докладати нездійснені зусилля для досягнення хоча б чогось. Як же я шкодую, що не талановитий.

　 - Вчитель. Якщо ви вже сказали, що у вас немає таланту, то це означає у нас його теж нема.

　 - Звичайно. Навіть якщо ти вважатимеш себе генієм, то лише людина. А дехто міг стати богами у світі. У порівнянні з ними ми ніщо.

　 Я дозволив горю прорватися у словах.

　 - Ех. Я все ще пам'ятаю це так чітко. Боженьку. Та, хто досягла границі магії.

　 Я згадав ту, хто стояла на вершині магії, і яку я колись побачив.

　 Найбільша з існуючих.

　 Порівняно з нею, я лише камінь на узбіччі.

　 Якщо порівнювати будь-кого з кимось рівним Богу, то всі виглядають однаково...

　 Навіть якщо один камінь більший за інші, він і є каменем.

　 - Що сталося?

　 Коли я знеохочувався, то непомітно підійшов ще один підмайстер.

　 Потім вони почали говорити між собою.

　 - Вчитель знову андрит.

　 – А. Для його віку це нормально.

　 - Напевно, скоро в масром упаде.

　 - Я вас взагалі чую, ідіоти.

　 Я повернувся до них, злегка нахмурив брови, і обидва підмайстеря стисувалися під моїм поглядом.

　 Ну і добре, ніколи їх обох не любив.

　 Погано.

　 Через це я втратив контроль над магією.

　 Дозволити собі втратити контроль через такі дрібниці, як я і думав, я ще занадто недосвідчений, а оскільки минуло вже стільки часу.

　 - Учителю, може це і надмірне попередження, але будь ласка не розповідайте нікому крім нас про ту історію, гаразд?

　 - Розумію це і навіть занадто.

　 - Значить все в порядку. У той час шанована репутація вчителя зазнала великих збитків. І навіть якщо це не так, інші втратили родичів.

　 - Я ж сказав, я все розумію. Не хвилюйтеся через дрібниці.

　 - А хіба вас, вчитель, тоді не смертельно поранили? Дивно, що ви так добре відгукуєтесь про неї.

　 - Тоді я був занадто пихатим. Мені показали, що таке справжній вищий рівень. А заодно наскільки я мізерний у тій же мірі. Тому я дуже тішуся, що зустрів її.

　 Незрівнянний маг, відомий по всій Ренгзанській Імперії.

　 Таким я був у той момент, та і зараз залишаюся таким же.

　 У той час я був дурним.

　 Я навіть не сумнівався, що я кращий у світі.

　 І ось мені клацнули по носу, в той раз.

　 У той момент я зрозумів, що є те, чого не можуть досягти звичайні люди.

　 - Як я шкодую, що народився людиною.

　 - Вчитель. Якщо хтось це почує, ви можете порахувати, що підтримуєте демонів.

　 - Демони не дуже відрізняються від людей. Убогі. Люди та демони дрібнички, які возяться в пісочниці. Я не розумію, чому моє життя таке нікчемне.

　 - Учителю, ви розумієте, що буде, якщо вас хтось почує?

　 - Тут крім нас нікого немає. А навіть якщо і почують, то що? Ти думаєш, що у цього королівства зараз є право судити генерала, запрошеного з іншої країни?

　 Я перебуваю у королівському замку королівства Анарейх.

　 Королівство, яке втратило внутрішню опору завдяки стратегії принца Юго.

　 Королівство все ще виглядає цілісним і незалежним при погляді з боку, але воно вже знаходиться під повним контролем Ренгзантської Імперії.

　 Країна доведена до такого стану, що більше не може нормально функціонувати, завдяки силі невідомого навики принца Юґо.

　 Король мертвий, невинні третій і четвертий принци оголошені змовниками та звинувачено в державній ізраді, а першого Принца й другого принцеса промили мізки.

　 Більшість палаців просто маріонетки.

　 Здається, тільки четвертому принцу вдалося втекти, а третього Принца стратять завтра.

　 Крім того, весілля принца Юго і другої принцеса, якою промили мізки, вже оголошене, і після одруження це королівство буде повністю підконтрольно Юуґо.

　 Я страховка на випадок якщо втікач четвертий принц повернеться за третім принцем.

　 Гаразд, повернутися сюди, знаючи, що тут чекає пастка - немислимо, якщо тільки він не повний ідіот.

　 Можливо, тепер він шукає сховку в сусідніх країнах.

　 Мабуть, це буде Самарське королівство, де перша принцеса заміжня.

　 Іншими словами, толку від мене тут немає.

　 - Як же нудно.

　 - Хіба мирне життя погано?

　 - Саме так. Не хочеться мені небезпечних як ті, що були в останню Велику Війну.

　 Останнє, що прийшло від демонів, було повним.

　 Демони атакували всі форти на кордоні між людьми та демонами.

　 Хоча битва за форт, де я був, закінчилася після того, як я прострелював голову ворожого полководця, інші укріпляли себе.

　 Гаразд, мені це все без різниці.

　 Проблема в тому, що навіть вбивши керівника демонів, я не підніс свого рівня.

　 Мій рівень 78.

　 У легендах говориться, що людина може еволюціонувати до 100 рівня.

　 Але, я швидше за все помру до того як досягну 100 рівня.

　 Оскільки навіть вбивство генерала демонів не дозволило підняти рівень, то важко сподіватися швидкого прокакання.

　 - А ось четвертий принц, герой, викликає в мене певний інтерес.

　 Хоча принц Юго і проголошений бути новим Герой церквою, справжнім героєм є четвертий принц, який втік.

　 До речі, як і принц Юго, який з дитинства показував феноменальну силу, четвертий принц теж геній.

　 Цікаво, що якщо він стане Героєм, то наскільки сильним буде його серце?

　 Я раптом зацікавився.

　 Можливо він зможе зробити те, чого я намагаюся досягти - подолати межі людських можливостей.

　 - Я чув чутки, що четвертий принц цієї країни по силі практично рівний Принцу Юго. Принц Юго - це просто аномальна істота. Коли я думаю, що хтось такий може нас атакувати, мені стає страшно.

　 – Да. Так, звичайно, принц Юго аномален. Я з радістю визнаю це. Але це не означає, що він хороший.

　 - Учителю, ви що, голови втратите?

　 - А що тут такого, сказати, що він недостатньо хороший, якщо це дійсно так? Це ви тільки і можете, що лякатися кожної тіні.

　 - До речі, а ви не думаєте, що принц Юго і нами керує своїми дивним умінням?

　 - Ви думаєте, що я з "Оценкою" не зможу зрозуміти керує вами чи ні?

　 - А, вірно. Ну насправді, навіщо вам було піднімати навички "Оценка" до 10 рівня?

　 - Ну так в чому саме, як вважає вчитель, принц недостатньо хороший?

　 - Він весь складається з недоліків, і якщо я почну їх перелічити, то це ніколи не закінчиться. Якщо коротко, в ньому погано все.

　 - Старики завжди брюзлять.

　 - Принц може керувати сталевим кулаком, але недовго.

　 - Учителі, в такому випадку це означає, що Ренгзантська Імперія приречена?

　 - Не знаю. Хоч я і прив'язався трохи до цієї країни, пізнання суті магії набагато важливіше. Якщо імперія буде знищена, то це навіть не погано для того, щоб чесно піти на пенсію і жити спокійно.

　 - Вчитель, може з вами все буде гаразд, а що щодо нас?

　 - Тут я не знаю. Ви повинні вирішити це для себе.

　 Підмайструнки випустили загальний подих.

　 Я вдивився у небо і злегка здивувався.

　 Схоже, він все-таки винятковий ідіот.

　 - Дурні учні, готуйтеся до битви.

　 - Що?

　 - Четвертий принц з'явився.

　 - Серйозно?

　 - Серйозно. Готуйтеся вже.

　 Не звертаючи уваги на підмайстерів, які в поспіху почали готуватися до бою, я почав конструювати магію.

　 - Ну що ж, покажи мені силу Героя.

Інтермедія. Бій у столиці королівства (часть 2)

　 Погляд Шуна

　 ---- --------...-- -- -- ...--..."

　 – Сэнсей. Я все одно піду і спасу брата.

　 Сенсей прикусила губу, почувши мій твердий голос.

　 Вона ясно зрозуміла, що я не відступлюся.

　 - Ти підеш, незважаючи ні на що?

　 – Да.

　 - Зрозуміло. Тоді я йду з тобою.

　 - Сансе, це моя проблема. Не варто вам йти зі мною проти свого бажання.

　 - Я не можу відпустити тебе, Шун, одного.

　 - Він не буде сам. Я теж піду з ним.

　 - Катіа, але...

　 - Будь ласка, дозволь мені приєднатися. Хоча мене і змогли загіпнотизувати, я принаймні зможу виправити шкоду, яка була причиною цього.

　 У погляді Катя я побачив ту саму рішучість, що й у себе.

　 Інакше кажучи, вона не відступить.

　 - Гаразд. Але не лізь зі шкіри геть, домовилися?

　 - Звичайно.

　 Вона спокійно погодилася.

　 Але її слова все одно не можна вірити.

　 Катя зараз у такому стані, що може спокійно зробити будь-яку дурницю.

　 - Якщо Шун йде, то йду і я.

　 - Хіринф!

　 - "Не кип'ятись. Я візьму на себе захист Катіа".

　 Хірінф сказав це мені за допомогою телепатії.

　 Раз так, мені буде простіше.

　 - Так, ну і яка наша стратегія?

　 - Перемогти Юго. Ось і вся стратегія.

　 - Це ж неможливо.

　 Сказала сэнсей.

　 - Юго вже перемістився в Ренґзантську Імперію разом з Суе.

　 - Що?

　 - Шун, у тебе ж є просторова магія, вірно? Якого рівня?

　 - Вона безсила. Рівень просторової магії піднімається так повільно, що поки тільки 3й. Я й досі не зміг вивчити телепорт.

　 У королівському замку Анарейх був коло телепорту, який міг транслювати безпосередньо до континенту Касанагара, але навіть якщо його використовувати, то до Ренгзантської Імперії дістатися ще дуже довго.

　 Як не думай, але досягти Ренґзантської Імперії перед тим, як страчувати брата, неможливо.

　 - Так вони втекли, так?

　 – Да. Саме тому не вдасться вбити Юго.

　 - Вбити?

　 Мене вразили слова сенесея.

　 - Шун, тільки не кажи мені, що ти плануєш залишити йому життя після того, як він наробив?

　 - Ні, але...

　 - Шун. Я шкодую, що відняла у нього в той раз лише показники статусу і навичок. Якби я взяла його на піклування, все могло б бути інакше. Але, якби я вбила його в той момент, то нічого цього не сталося б.

　 У мене мурашки пробігли від похмурих спалахів у очах в сенесея.

　 Сенсей говорить це серйозно.

　 Вона дійсно готова вбити Юго.

　 Навіть я не можу його пробачити.

　 Він убив батька руками Суї і маніпулював волею багатьох людей.

　 Я не можу пробачити його.

　 Але я ніколи не думав про його вбивство.

　 Я просто не можу.

　 Навіть за таких умов, я не можу без вагань вбити людину.

　 - У будь-якому випадку, про вбивство Юго подумаємо після того як врятуємо Лістона. Треба думати про інше.

　 Всі крім мене спокійно прийняли слово "Вбивство".

　 Хіба це не дивно?

　 Або це я дивний.

　 Я ж розумію, що зробив Юго.

　 І дивно те, що в мене по суті його жертви немає ніякого бажання вбити його.

　 Але в цей момент я згадав іншого Героя.

　 Джуліуса.

　 Він також стояв перед вибором, що треба вбивати.

　 Я впевнений, що він сам убив багатьох демонів.

　 Цікаво, всередині себе він відчував те ж саме, що і я, при думці про вбивство?

　 Я тряхнув головою.

　 У даний момент мені треба думати про порятунок мого іншого брата, Лесото.

　 - У ніч перед стратою брата, ми проникнемо в місце, де тримають його і допоможемо йому втекти. Я думаю, це дозволить уникнути непотрібних жертв.

　 Всі задумуються над моєю пропозицією.

　 – Тут повно проблем.

　 Пробурмотів Хиринф.

　 - Наприклад?

　 - По-перше, ми навіть не знаємо де тримають Лістона. А якщо ми цього не знаємо, то куди будемо пробиратися ...

　 - Якщо справа тільки за цим, то мій досвід допоможе.

　 Сенсей підняла руку, обірвавши слова Хірінфа.

　 - У мене є спеціальна здібність правителів. Знайти живий об' єкт, який має певні навички. А оскільки я знаю комбінацію навичок Летона, то впевнена, що зможу вказати місце його розташування.

　 Я кивнув "зрозуміло".

　 Я починаю розуміти, як синсею вдалося зібрати стільки колишніх учнів за такий короткий час.

　 Вона використовувала свою здатність шукати навики з набору літер, який є тільки у нас.

　 - Тоді друга проблема, навколо Лістона явно буде багато солдатів. Що будемо з ними робити?

　 - Ми достатньо сильні, щоб не програти звичайних солдатів. У будь-якому випадку ховатися до кінця ми не зможемо, в якийсь момент доведеться пробиватися силою.

　 Так я відповів.

　 Всі поруч зі мною - могутні за мірками людей.

　 Ми не зможемо програти звичайних солдатів.

　 - Це явна пастка. З цим що ти плануєш робити?

　 - Розквити її.

　 Сказав я.

　 У нас вистачить сил на це.

　 Я так думаю.

　 - Ну і найбільша проблема. Що ти будеш робити, якщо Лістон під гіпнозом?

　 Я не можу відповісти відразу на ці слова Хірінфа.

　 Я теж про це думав.

　 З огляду на характер Юго він зробить те, що для мене найбільше.

　 І промиє мізки Лесотону, щоб він атакував нас сам, коли ми прийдемо його рятувати.

　 Ще гірше, якщо він змусить Летона вчинити самогубство прямо перед нами.

　 Якщо він просто буде атакувати, то ми зможемо його скрутити.

　 Але зупинити самогубство - це набагато важче.

　 У будь - якому разі, якщо брат під гіпнозом, то все буде дуже погано.

　 - У мене є план.

　 Але це таємниця.

　 Хотілося б, щоб мені не довелося його використовувати, але в такому положенні немає сенсу приховувати це.

　 - Якщо брат під гіпнозом, я займуся ним, добре?

　 - А ти зможеш щось зробити?

　 – Да.

　 Я впевнено заявив.

　 Я більше не дозволю Юго робити те, що він захоче.

　 - Крім того, треба врятувати інших.

　 Всі насупились від моїх слів.

　 - Шун, це нереально.

　 - Чому?

　 - Хоч я і не знаю, скільки людей промили мізки, але впевнений, що їх дуже багато. Не можна втекти і в той же час всіх рятувати.

　 – Но...

　 - Шун, я підтримую Хірінфа.

　 - Катя...

　 - Шун, ми не боги. Є щось, що можна зробити, а є неможливе. Якщо ти спробуєш врятувати всіх, то зробиш тільки гірше.

　 Коли я спробував заперечити на слова Катіа, то побачив її щільно стиснуті кулаки.

　 Все вірно.

　 Катіа навіть не згадувала про своїх батьків і людей її дому.

　 За її зовнішнім виглядом я можу зрозуміти, що відбувається у неї в серці.

　 Але вона не сказала ні слова про їхнє спасіння.

　 Катіа вирішила, що не врятує батьків.

　 Хоча я впевнений, що вона дуже хоче цього.

　 – Добре. Єдиний, кого ми врятуємо цього разу - це Лестон.

　 Я сказав це з розбитим серцем.

　 Навіть якщо я хвилююся за Клеву.

　 Я хочу врятувати Суе та інших.

　 Але не можу.

　 Мені не вистачить сил.

　 - Пощастило, що Юго зараз далеко. Але Шун, постарайся використовувати "Оценку" частіше, просто на всяк випадок. Він був там, тож він міг би і телепортуватися. Так що може так вийде, що хтось з нас потрапить під його вплив раніше, ніж зрозуміє це.

　 - Так, вірно.

　 – Сэнсей. Якщо вже розмова прийшла про це, вам доведеться дозволити Шуну провести оцінку.

　 Вона рішуче сказала Катіа.

　 Зрозуміло, що Катіа добилася цього.

　 Вираз обличчя сесенія відразу змінився.

　 - Що таке? Якщо ви не робили нічого страшного, то й з оцінкою проблем не повинно бути. Чи є щось, чого ми не повинні бачити?

　 – Ну...

　 – Сэнсей. Якщо ви не дозволите Шуну оцінити вас, ми не зможемо взяти вас з собою.

　 Сенсей замовкла після слів Катіа, і втомилася кивнула.

　 - Приступай.

　 Я активував "Оценку" після слів сенесея.

　 Високі показники.

　 Високорівневі навички.

　 Оскільки я цього очікував, то не здивований.

　 А ось і те, що сенсей хотіла приховати.

　 - Не про що хвилюється. Нічого підозрілого оцінки сесениї не показала.

　 - Так значить... Ну, якщо це говорить Шун, то я вірю. Сенсей, прошу вибачення за підозри.

　 - Н-ні. Все в порядке.

　 Сенсей збентежена вибаченнями Катея.

　 - "Чому?"

　 - "Про що це ви?"

　 Я прикинувся дурником у відповідь на телепатичне питання сенесея.

　 - "Ти ж знаєш, що я маю на увазі".

　 - "Я думав це".

　 Все вірно.

　 Я так і думав.

　 Серед умінь сенесея є "Табу".

　 - "Шун, тільки не кажи мені, що у тебе..."

　 Я проігнорував телепатичне питання Сансея.

　 Про що мені зараз треба думати, так це про те, як пройтися в місце, де тримають брата.

Інтермедія. Бій у столиці королівства (часть 3)

　 Погляд Шуна

　 ---- --------...-- -- -- ...--..."

　 - Ого, Шун. Коли ти зміг виростити їздового Драконоїда?

　 Ми летимо по небу.

　 На спині Драконоїда.

　 - Ну, взагалі-то цей хлопець ще не був драконоїдом, але після того як я уклав з ним контракт призовного, він еволюціонує швидше, ніж я встигаю дізнатися про це.

　 Величезний білий Драконоїд, який веде себе абсолютно спокійно, везаючи нас.

　 Він став моїм компаньйоном, коли я отримав "Приручення", уміння ступенем нижче "Заклика". Це монстр Пеорат, подібний до ящірки і якого можна знайти всюди.

　 Навіть якщо він і вважається монстром, але розмір у нього десь з долонею, так що завдати особливий шкоду він не може.

　 Дуже швидко він еволюціонував в низькорівного драконоїда, а коли я його покликав, ставши Героєм, він вже перетворився на високорангового Драконоїд.

　 Мало того, в рідкісного Драконоїда Світла.

　 - Це вплив Героя?

　 - Напевно.

　 Катіа і Сансей сказали це, і я думаю, цілком можливо, те що я став Героєм, та вплинуло на мого монстра.

　 Хоча у мене кілька приручних монстрів, всі вони теж еволюціонували.

　 - Ти читер.

　 - Нічого переходити на японську, щоб сказати таке.

　 Хоча я думав, що це обов'язково буде сказано.

　 - Нам треба приховати себе за допомогою "Незамітності" і "Маскіровки".

　 Всі сховали свою присутність.

　 Після цього я активував "Маскіровку" і ми зникли вночі.

　 Якщо ще і заглушити звуки за допомогою "Тишіни", нас не буде помітити з землі, поки нічого не станеться.

　 Але я думав, що мушу швидко створити магічну конструкцію і вистрілити в полі зору столиці.

　 - А? Що?

　 Дві магії зіткнулися в мить ока і потужний вибух потряс все навколо.

　 - Шун!

　 - По нам стріляють! Противник дуже сильний в магії!

　 - Не може бути! Прицільно стріляти по такій висоті!

　 Ми летимо на висоті 1000 метрів над землею.

　 Звичайна магія не змогла б дістати нас на такій висоті.

　 Я активував "ясновидіння" щоб подивитися на того, хто щойно використав магію.

　 На стіні замку спокійно, ні крапельки не ховаючись, стояв старий.

　 Я розглянув його магічну конструкцію.

　 І несподівано він здивувався, побачивши настільки бездоганно.

　 Це була досконала магічна формула.

　 - Приготуватися, другий постріл.

　 Я всіх попередив заздалегідь.

　 І вдарив поводя Драконоїда.

　 Магія на високій швидкості пронеслася зовсім поруч.

　 Хоча у Драконоїдів і є "відражаюча луска", яка руйнує магію, але не варто на неї занадто розраховувати.

　 Оскільки нас все одно виявили, немає сенсу в таємничості.

　 - Я прискорююсь! Тримайтеся міцніше!

　 Я вхопився за привід і почав прискорюватися, наближаючись до землі як падаюча зірка.

　 Водночас, відкидаючи постріли старого чоловіка.

　 - "А, черт. Я не зможу виграти".

　 - "Ч-що! Вчитель!?"

　 - "Перекручуємо. Нам треба відступати".

　 Я вловив такі телепатичні повідомлення.

　 Хоч я і думав, що це пастка, але на моє розчарування, вони дійсно телепортувалися кудись.

　 Дивно, але всі ті люди в замку, у яких була величезна магічна сила, зникли.

　 - І що, все?

　 Прошепотів я в подиві.

　 Нічого не можу зрозуміти.

　 - Здається, атаки припинилися.

　 - Д-да. Схоже вони відступили, зрозумівши, що їм не перемогти.

　 - Якось занадто швидко. Ймовірність пастки стала ще більшою.

　 - Ні, не схоже на те, судячи з того що я перехопив телепатією.

　 - У будь-якому випадку, рухаємося обережно.

　 – Окей.

　 Ось так запитано, лише накручуючи себе і обережно ми й проникли в замок.

　 - Вони що, всі відступили?

　 - Думаю так.

　 Якось занадто просто.

　 Я відкликав назад Драконоїда Світла, оскільки можна знову спробувати використати непомітності.

　 - "Сенсей, де зараз знаходиться Лістон?"

　 – "В південному шпилі".

　 - "Зрозуміло".

　 Ми переговоримо на телепатію і обережно просуваємося вперед.

　 У замку так тихо, що навіть лякає.

　 Немає нікого.

　 - "Як дивно".

　 - "Це явно пастка".

　 Коли ми оглядаємо все, то обережно просуваємося вперед.

　 Але ми просто прийшли до вежі, де тримали Летон, і нічого не сталося.

　 Проблема в тому, що поруч з братом є ще 2 особи.

　 Я активував "ясновидіння", щоб зрозуміти що всередині.

　 - "Рядом з братом два людини. Анна і Клевеа".

　 - "Як вони?"

　 - "Виглядають блідими. Думаю, вони під гіпнозом".

　 - "Зрозуміло. Шун, ти сказав, що у тебе є план, ви можете його реалізувати якщо їх буде троє?"

　 - "Думаю зможу".

　 - "Наймовірніше, вони атакують нас так що треба приготуватися до бою".

　 – "Все вірно. Я ходжу першим".

　 Нерви натягнуті до межі.

　 Хіринф дав сигнал рукою і рвав вперед.

　 Я слідом.

　 Хірінф закрився щитом.

　 У той же момент, коли ми вдерлися у приміщення, всі троє людей в приміщенні вчинили самогубство.

　 Хірінф намагався зупинити їх.

　 Але не встиг.

　 Без тіні сумніву кожен з них встромив собі голку, яку тримав у руках.

　 Голка пробила око і увійшла в мозок.

　 Ефект захисних здібностей у цьому світі поширюються навіть на м'які частини тіла, такі як очі.

　 І хоча відчуття, що ви відчуваєте щось подібне, стає набагато складнішим.

　 Так мало бути, але голки увійшли в очі без жодного опору.

　 Здається, вони були зачаровані спеціально для цього.

　 - Прокляття!

　 Хіринф відкинув меч і щит та зловив падаючі тіла.

　 - Шун! Лікування!

　 Хірінф повинен вже все зрозуміти.

　 Вже надто пізно.

　 Але я зробив так, як він сказав.

　 Я знаю, що обличчя Катіа і сенсея, які стоять позаду, виражають гіркоту.

　 Але це не варте тривоги.

　 І голки викопані з очей і я створив магію лікування.

　 Спеціальну магію лікування.

　 Знищені частини тіла відновлюються.

　 У той самий момент запали серця, які зупинились.

　 Душі, які вже майже відійшли в інший світ, повернулися до тіла.

　 [Навик вивчено. Навик "Табу 6ур" став "Табу 9вр."]

　 Я почув Боже Слово.

　 Навіть знаючи, що тільки я можу його почути, моє серце майже вискочило з грудей.

　 Я знав, що у Сансея є "Табу".

　 Оскільки я теж володію умінням Правителя.

　 Навиком "Доброта".

　 Чий ефект - воскресіння мертвих.

　 Кожного разу, коли хтось воскресає, ціна стає збільшенням рівня "Табу".

　 Ось чому я нічого не міг сказати Сансею.

　 Оскільки я теж власник "Табу".

　 Я дав сигнал здивованому Хірінфу та іншим, ми підняли тіла брата і інших.

　 І втекли з замку.

**** *** ЛИВАНЬ

　 - Перепрошую. Герой сильніший за мене, так що я відступив.

　 - Мені байдуже. У цей момент він, мабуть, оглядає смерть своєї сім’ї. Ха-ха-Ха.

　 – А. Так ось чому ви залишили замок порожнім.

　 - Щоб пан простак обов'язково прийшов. Хоча трохи шкода, що я не можу бачити, як він виє від горя, моє справжнє бажання небагато іншого плану.

　 – Боже мой. Адже я вже старша людина і щойно повернувся, а мене змушують робити всяку нісенітницю.

　 - Якщо є заперечення, то можу тебе змусити силою, ти в курсі? Я не промив тобі ще мізки тільки тому, що якщо людина сильна, то це складно. Але можливо, розумієш це?

　 - Я розумію. Тому й роблю свою роботу.

　 - Чудово. Тоді вирушаємо знищувати село ельфів. Му-ха-Ха-ху!

　 - "Боже мій. Серйозно, на пенсії було б краще".

146. Мені погано

　 Як же дратує.

　 Я розлючений.

　 І все через цього проклятого дракона.

　 Його поведінка мене дуже дратує в кінці.

　 Пам’ятайте, що знову прокидається роздратування.

　 Чому він поводився, як справжній самурай?

　 Бесит.

　 Я настільки зла, що навіть не можу їсти.

　 От гад, відбив мені весь апетит.

　 Навіть якщо я буду жувати себе, все стане ще гірше.

　 Ось тому я і перетворила його на пил.

　 Мене дратує і те, що я мусила стриматися.

　 Алаба можливо хотів померти від "Маги безодні".

　 Але якби я вбила його "Магію безодні", я б не отримала досвіду.

　 А скільки зусиль я доклала, і після всього втратити досвід ...

　 Мені огидно, що я така меркантильна.

　 А, бісить.

　 Коли вони такі розумні, це неприємно.

　 Він - дракон, так що напевно представляв як діє цей світ.

　 Алаба знав усе і вирішив померти.

　 Оскільки розумів і помер.

　 Прекрасний спосіб смерті.

　 Але ось якщо подивитися з позиції його опонента...

　 Це позбавляє сенсу.

　 Мені погано.

　 Щоб заспокоїтись, я трохи пройшлася по нижньому рівні.

　 Я виливаю свій гнів на всіх монстрів, яких зустрічаю.

　 І повільно приходжу в себе.

　 Треба повертатися.

　 Я забрала трупи, які були розбиті на шматки. Мені треба позбутися стресу і поївши трохи та повалившись у ліжку.

　 Так, але до цього мені треба обмотати залишки Арха павутиною.

　 Оскільки я залишила його між верхнім і середнім рівнем, монстри обох рівнів до нього не дійдуть. З верхнього - тому що перш ніж дістатися до Арха, їм доведеться прорватися всередину мого будинку, а це для них нереально.

　 Так і зі середнього рівня те ж саме. Оскільки я часто туди навідуюся, щоб підняти свою "Спротив полум'я", більшість монстрів намагаються не наближатися, так що хвилювання немає сенсу.

　 Але все одно, мені неспокійно, якщо я не захищаю жертву павутиною.

　 Отже, я збирала свіжийманний харч і телепортувалася в місце, де залишила Арха.

　 Там були люди.

　 Що?

　 Чого вони тут забули?

　 Тільки не кажіть мені, що вони знали що я тут телепортуюся і вирішили влаштувати мені засідку!?

　 Навряд чи.

　 Здається, всі вони трясуться і панікують.

　 Що це за хлопці?

　 А, вони схожі на тих лицарів, що я нещодавно зустріла, це їх друзі?

　 Хоча я не знаю, навіщо вони сюди прийшли, але якщо я їх поб'ю, то Адміністратор Гуідістодіїз може втрутитися.

　 Проблемка.

　 Эй?

　 А як вони взагалі сюди потрапили?

　 Щоб дістатися сюди, вони повинні були пройти павутину.

　 Зачекайте.

　 У мене неприємне передчуття.

　 "Ясновидіння" увімкнути.

　 Мой... Мій будиночок... А-а-А- а-ак-о!

　 О-он с-г-горл!?

　 О-О-о- о-йо-у.

　 Нічого не залишилося.

　 Це був мій ДОМ, в який я доклала стільки зусиль.

　 І він вигорів дотла.

　 Прокляття!

　 Навіть якщо я захистю павутину "Спротив полум'я", вона все одно вразлива до вогню.

　 Чорт забирай!

　 Хлопці, що ви накоїли - я і так в шаленстві!

　 А, дістало!

　 Кого хвилює Гуірігії!

　 Я вас звідси живими не випущу!

　 Як зручно, що ви готуєтеся до бійки.

　 Так, виймайте всі свої мечі.

　 Це ж законна самооборона, вірно?

　 Напевно, якщо я скажу "Вони атакували мене першими, так що я була змушена захищатися", то все буде нормально?

　 Гуірігури, здається, наївний як не знаю хто, так що може і прокатає.

　 Так, якщо вже все вирішено, я не буду стримуватися.

　 Я вб'ю вас всіх!

　 Всього 34 людини.

　 Станні показники вищі, ніж у попереднього підрозділу.

　 Щось близько 400.

　 Є навіть ті, хто має понад 500.

　 Крім того, є двоє людей, які тримаються осторонь.

　 Судячи за зовнішнім виглядом, воїн і чарівник.

　 А, ні, у воїна, здається, є навички "Приклик".

　 "Приклик" це більш високий рівень навичок "прирушення", який змушує монстрів підкорятися господарю.

　 Монстр, який підкоряється приручцю, може бути покликаний з великої відстані.

　 Оскільки у цього хлопця є навички "Короля" і "Поправлення", то, мабуть, краще називати його не воїном, а кротачем монстрів або призовником.

　 Маг же просто маг, як він є.

　 Навики і зграї, як у мага.

　 Хоч би як там було, його показники значно вищі за інші люди, важливіше те, що він досить розвинений.

　 Хоча він виглядає лише як старий чоловік, чи ж його сила не зовсім відрізняється від зовнішнього вигляду?

　 Якщо взяти цього дядька, то він виграє богомола з нижнього рівня.

　 Хм?

　 А це що за неприємне відчуття?

　 У той же час, як я відчула це неприємне відчуття, з'явилося дещо нове в моїх показниках.

　 Оцінюють!?

　 Таке ось повідомлення раптово з'явилося у показниках стану.

　 Коли я побачила його, то навіть малювала червоними.

　 Ой, це означає, мене оцінюють?

　 Значить, те дивне відчуття, що я відчуваю вже якийсь час, це оцінка?

　 Ого, огидно.

　 Чого це ти підглядаєш, збоченець.

　 Навіть окремі частини помаргують червоними, оцінюючись, а отже, рівень оцінки досить великий.

　 Хм.

　 Привілей Правителя активувати.

　 Оцінка заборонити.

　 [Країни прав правителя затверджені. Дію "Оценки" заборонено]

　 Я вже не думала, що доведеться використовувати Привилегію правителя тут.

　 Я не хотіла використовувати їх до останнього через використання Божественної Хласти, але коли тебе розглядають, це неприємно.

　 І винні у всьому цьому приборку монстрів і маг.

　 Цих двох точно треба вбити.

　 Ну що ж, приступимо до мого першого вбивства людей.

Інтермедія. Кошмар лабіринту (часть 1)

　 Погляд Укритителя Монстрів.

　 ---- --------...-- -- -- ...--..."

　 Цього разу мені реально не пощастило.

　 Так я відразу подумав, коли мені оголосили про нову місію.

　 Вгамувати невідомого монстра, який з'явився у Великому лабіринті Елро.

　 А якщо не вийде, вбити на місці.

　 Це завдання цього разу.

　 Так вже вийшло, запит про допомогу пішов від королівства Оуцу, маленької країни біля входу в Великий лабіринт Елро.

　 Великий лабіринт Елро - це практично єдиний шлях пересування між континентами.

　 Хоча є ще телепортаційні кола, але тільки дуже важливі або дуже багаті люди можуть дозволити собі використовувати їх.

　 А перед звичайними людьми вони наймають професійних провідників, які перетинаються лабіринтом.

　 Ті, хто зазвичай намагається перетнути найбезпечніший Великий лабіринт - це торговці, які возять товари між континентами, авантуристи мають навички та причини для переходу в інший материк, і люди, яких звичайно називають мирними мешканцями.

　 Як би там не було, прийнято наймати провідника, коли якась група людей змушена увійти в Великий лабіринт.

　 І ось з’явився аномалій у Великому лабіринті.

　 Монстри з’являються більше, ніж звичайно.

　 Звичайно, це не дуже приємна ситуація для тих, хто використовує прохід через Великий лабіринт.

　 Але Оуцу маленька країна.

　 Їм ледве вистачає військ, щоб захистити себе і немає людей, аби розібратися з аномалями.

　 А якщо все так і залишити, то існує небезпека, що кількість монстрів переважить всі межі і вони лавиною хлинуть на території королівства.

　 Тому в Оуцу не було вибору, окрім як попросити допомогу від моєї імперії.

　 Імперія охоче погодилася.

　 Відразу ж відряд на кордоні з Оуцу був посланий.

　 Група пошуку складалася з двох і трьох дворикських синів, а в інших елітних командах вона не поступалася своїми можливостями й можливостями.

　 Всі думали, що вони легко вирахують причину аномалії і повернуться.

　 І справді, вони вирахували причину аномалії і повернулися.

　 От тільки не зовсім так, як всі очікували.

　 Відряд втік і повернувся.

　 Втік від дивного павукоподібного монстра.

　 Судячи з цієї доповіді, імовірність їхнього знищення у разі конфлікту була зрозумілою з першого погляду.

　 Вони негайно відступили і повідомили, що потрібна спеціальна команда придушення.

　 Спочатку я сміявся з цього, кажучи "Що за дурість".

　 Але після уважного дослідження звіту і опитування провідника, небезпека монстра була підтверджена.

　 У кращому випадку, А-клас.

　 У найгіршому S-класі.

　 Якщо щось настільки небезпечне вирветься з лабіринту, то шкода буде жахливою.

　 Але водночас почали ходити дивні чутки.

　 Про павукоподібного монстра, який врятував людей.

　 Місцеві відразу почали шукати джерело чуток.

　 Була знайдена група авантюристів, яких атакував небезпечний монстр Елро Барадад на Верхньому Урверні Великого лабіринту, тоді монстр-павук убив його і навіть вилікував тих компаньйонів, які були на межі смерті.

　 "Яка нісенітниця".

　 Ось як я подумав.

　 Я приборкую монстрів і знаю про них набагато більше інших людей.

　 Хоча у монстрів і мало мозків, але все-таки вони є.

　 Але щоб допомогти людині, у монстра повинні бути добрі наміри, і єдині, як я чув, хто на це здатні - монстри легендарного класу.

　 Якщо історія правдива, то цей павукоподібний монстр дуже розумний і відповідає легендарному класу.

　 Приручити такого монстра, та це ж нереально.

　 З іншого боку, він допомагає людям.

　 Якщо все піде добре, то його можна буде приручити.

　 І ось тут згадали про мене.

　 Справді, не пощастило.

　 Якщо павукоподібний монстр і впертий легендарного класу, тоді шанси нульові.

　 Навіть якщо і не так, то однозначно монстр як мінімум А-класа.

　 Приручити такого дуже складно.

　 Заключити контракт за допомогою "Приручення" можна або якщо монстр прийняв його добровільно, або змусив його прийняти силою.

　 Оскільки майже ніхто з монстрів не хоче служити людям, то все йде до бійки.

　 А перемогти монстра а ранга не убиваючи його - практично нереальне завдання.

　 Його і перемогти-то складно, так що приручити стає ще важче.

　 І цього разу противник принаймні А ранга.

　 А якщо він буде вище, то постає питання навіть про перемогу.

　 Обережність не завадить.

　 І ось ...

　 - Фуух... Боже мій, змусити мене обшукувати лабіринт. Не щастить, так не везе.

　 Людина поруч зі мною - великий маг імперії Ронант.

　 Хоча він дуже хороший маг, але ось з поведінкою у нього проблеми.

　 Він собі на думку і абсолютно незалежним.

　 Він спокійно ігнорує будь - які накази і сам роздає накази кому заманеться.

　 - Шановний Ронант. Якщо противник буде S ранга, то без вас не впоратися. Будь ласка, потерпіть.

　 - Да знаю. Гаразд, неважливо що там, якщо вже я з вами, все пройде гладко. Вважайте, що вже безпечно і готуйтеся виступати.

　 Хоча ця людина зазвичай люб’язно й цікаво розмовляє з нею, мене непокоїть її ставлення до бою.

　 Але в будь-якому випадку, він дійсно сильний.

　 Він дійсно може називати себе найсильнішим магом людей.

　 Цього разу загін складається з мене і Ронанта, плюс ще 30 солдатів та 4 провідника.

　 Мені хотілося, щоб наш останній провідник повів нас, але він навідріз відмовився.

　 Він сказав щось типу "Начебто я збираюся піти туди, де живе такий небезпечний монстр".

　 Хоч і шкода, але нічого не поробиш.

　 Я повинен вважати це інформацією, бо цей монстр зміг змусити навіть такого профілактика відмовитися від роботи.

　 Хоча ця інформація не дуже приємна.

　 У будь-якому випадку, перш за все ми повинні знайти монстра.

Інтермедія. Кошмар лабіринту (часть 2)

　 – Хм... Це місце, де було тіло Земляного Драконоїда, вірно?

　 – Да. Мабуть, воно.

　 - Тут нічого немає.

　 Ми дійшли до великого проходу.

　 Оскільки у повідомленні було сказано, що з монстром зустрілися тут.

　 Ми знайшли павутину, в якій було тіло Земляного Драконоїда, але всередині нічого не було.

　 Хоча ні.

　 Якщо бути точним, то там залишилися нежирні тверді частини тіла, які схоже кинуті, а крім цього - нічого.

　 Я знову перевірив, що з павутиною.

　 Судячи з наліпшої на павутинні бруду й стану павутини, слід вважати за ніщо.

　 Не схоже, що його використовують.

　 - Здається, він змінив місце проживання.

　 - Зрозуміло. Отже, доведеться шукати далі.

　 – Да.

　 Після цього ми обережно шукали протягом кількох днів.

　 Тим не менш, знайти монстра не вдалося.

　 - Його тут немає.

　 - Дуже дивно. Господа поводири. Ви випадково не знаєте місця, які ми обігнули у своїх пошуках?

　 Після того як я дещо помітив, чотири провідники дали мені наступне.

　 - Поряд є прохід, який веде до середнього рівня. Можливо, монстр пішов туди.

　 - Але якщо це павукоподібний монстр, він повинен бути уразливим до вогню. Я вважаю, що така ймовірність мізерна і немає сенсу йти.

　 Зрозуміло.

　 Але хоч ймовірність і мала, вона є.

　 До речі, про середній рівень Великого лабіринту Елро - кажуть, що це вогняне пекло, повне магмою.

　 Оскільки у нас немає потрібної екіпіровки, то ми не зможемо розпитати на середньому рівні.

　 Якщо подумати про запас їжі і втому людей від тривалих пошуків, то час повертати назад.

　 - Тоді так. Подивіться, що там з дорогою веде на середній рівень. Якщо нічого не обговоримо, то повертаємося.

　 Так ось ми посперечалися і рушили до цієї дороги.

　 - Ой!

　 Один з провідників, що йшли попереду, застиг у неприродній позі і кричав.

　 - Що сталося?

　 - Сам не зрозумію, що сталося. Не можу зрушитися.

　 - Стійте на місці!

　 Ронант зупинив інших провідників, які намагалися без зволікань підійти до першого.

　 - Потрібно більше світла і уважно все роздивіться. Це важко помітити, але тут скрізь павутина.

　 За словами Ронанта, я напружую очі.

　 Насправді, щось схоже на тончасту павутинку іноді відбиває світло.

　 - Це?

　 - Здається, ми зачепили її.

　 Якщо придивитися, то бачиш контури, які роздаються бездоганними променями.

　 Контури, характерні для павутиння.

　 - Хто-небудь, розрубайте павутинку мечем і допоможіть йому.

　 Один солдат махав мечем, щоб розрізати павутину і звільнити провідника.

　 Ось тільки...

　 – Ого. Не ріжеться.

　 Голос Ронанта сповнений подиву.

　 Меч, яким солдат вдарив по павутині, прилип до неї так само як і провідник.

　 Хоча солдат намагався відірвати меч, напружуючи всі сили, він не зрушився навіть на йоту.

　 - Провідник, може бути трохи гаряче, але доведеться терпіти.

　 - Л-ладно.

　 Ронант використав магію вогню.

　 Якщо точно направити вогонь, то згорить тільки павутина, а провідник залишиться неушкодженим.

　 Так повинно було бути.

　 - Кхм? Вона не горить.

　 Хоча це звичайно, низькорівнева магія, але павутиння, яка повинна бути вразлива до вогню, не загорілася.

　 – Доведеться збільшити силу заклинання

　 Полум'я мітилося від Ронанта до павутини.

　 Світло полум’я освітлювало темряву печери.

　 - Упс, здається занадто сильно.

　 Хоча більшість одягу провідника спалила, він дещо зміг уникнути опіків.

　 Проблема в тому, що вогонь охопило всю внутрішню частину проходу.

　 - Схоже, я розчистив прохід.

　 – Да. І якщо господар зараз всередині, то він розлючений.

　 Так що я думаю, мирного рішення у нас не буде.

　 Приручення навряд чи можливо.

　 - Хотілося б, щоб це лігво теж виявилося покинутим.

　 - Все може бути. Враховуючи що ми тут натворили, а господар не з'явився, то або його немає вдома, або він вже покинув це лігво.

　 Сподіваюся на це.

　 Якщо вірити розповідям мандрівників, то павук подорожує лабіринтом.

　 Більш того, є ймовірність що він використовує телепорт.

　 Я й досі не чув про монстра, який би міг використовувати телепорт, навіть серед людей таких мало.

　 Може, зараз його і немає вдома але повернутися здатний в будь-який момент.

　 - Всім, приготуватися до бою. Будьте готові до всього, може відбутися що завгодно.

　 Так я сказав солдатам.

　 Паутина прогоріла і вогонь затух.

　 Ми обережно просуваємося далі.

　 Піпел від павутини йде дуже далеко.

　 - Хоча її важко підпалити, але якщо вже загориться, то не зупинимо, так?

　 - Так, схоже на те. Здається, вогонь пішов далі вглиб.

　 Ми просуваємося так далеко, що вже важко назвати це логікою і нарешті досягли відкритого простору.

　 - Це тут?

　 - Вхід на середній рівень.

　 Відповів провідник.

　 Зрозуміло, що це було спекотніше.

　 Здається, середній рівень починається трохи далі по спуску.

　 Хм?

　 Щось тут є.

　 Хоч і важко розгледіти через ущелину, але ця штука дуже великого розміру.

　 - Всім приготуватися.

　 Будівель сформований, і солдати повільно рушили вперед.

　 Я залишаюся ззаду з Ронантом і провідниками. Я витягнув з кишені оценочний камінь.

　 – Ого. Оцінковий камінь, так? Та ще й 9 рівня?

　 - Для приборканого "Оцентка" обов'язкова. А у вас, Ронант, є "Оценка"?

　 – Мм. 9 рівень.

　 - Б'ється. Оскільки я постійно використовую оцінний камінь, я поступово накопичу досвід і моя оцінка вже стала 3 рівні, але 9 це щось немислиме.

　 - Я часто використовую її, коли не займаюся магією. І до мого віку вона досягла 9 рівня. Зазвичай ліпше користуватися каменем оцінки.

　 - Ви маєте рацію. Так, ну що там?

　 Я обстежив річ, яку помітив.

　 Це тіло гігантського павука.

　 - Труп Арх Таратекта.

　 Арх Таратект.

　 Всього на один рівень нижче, ніж монстр міфічного рангу, Королева Таратектів.

　 Рівень небезпеки S.

　 І він напевно помер жахливою смертю.

　 - Мало того, ви бачите це? Є ознаки того, що частина його з'їла.

　 Хоч я не можу розібрати через відстань, але Ронант все ясно бачить.

　 - Схоже, є істота, яка харчується Арх Таратектами.

　 Мене почали трясти.

　 Монстр, який полює на монстрів S ранга?

　 А чи такі взагалі існують?

　 І якщо ми на нього нарвемося...

　 Як погано.

　 Навіть у елітного загону, який віщує найсильніших людських магів, немає шансів на перемогу.

　 Проти такого жахливого створіння...

　 Треба відступати.

　 Але було занадто пізно.

　 Страхування телепортувалося.

Інтермедія. Кошмар лабіринту (часть 3)

　 Монстр, який візувався поряд з Арх Таратектом, був павуком.

　 Порівняно з Арх Таратектом, це маленький монстр.

　 Він повністю чорний з білим рисунком на спині.

　 Зображення у вигляді черепа.

　 З восьми лап дві передніші і виглядають як сережки.

　 І вісім червоних очей дивляться на нас.

　 Моє тіло відразу застигло від цього погляду.

　 Я розумію, що мої підлеглі перед ними тремтять.

　 Хоч я й попереджав їх готуватися до чого завгодно.

　 Але до такого не підготуєшся.

　 Якщо щось подібне раптово з'являється, неможливо втриматися від дріжджів.

　 Такий монстр все одно що король, який править цим місцем.

　 Просто дивлячись на нього, вже трясешся від жаху.

　 Все як у доповіді.

　 Я все зрозумів навіть без оцінки.

　 Це не та істота, проти якої ми можемо щось зробити.

　 – О-о- о-О-у-об?

　 Я дивлюся на джерело звуку - у Ронанта витримані очі і він все трясеться.

　 Тільки не кажіть мені, що такий сильний чоловік настільки наляканий.

　 Аура, яку випромінює монстр, жахає.

　 Можливо у нього є якийсь залякування, але навіть якщо і так, не думаю що така сильна людина як Ронант, то не зміг би встояти перед ним.

　 - Шановний Ронант?

　 - Як це пояснити? Неможливо. Неможливо. Що це? Що це?

　 – Ронант.

　 – А-а. Простите.

　 - Що там?

　 - Цей монстр, у нього неймовірна кількість навичок і безліч їх активовано одночасно як для нього це нормально. Ну неможливо ж.

　 Ронант повинен бути бачить можливості навичок, які активував монстр і яких не бачу я.

　 Важко сказати, що Ронант у своєму розумі блукав під ніс.

　 Хоч і не схоже, що він боїться, але ситуація огидна.

　 Оскільки павукоподібний монстр, який тільки що був спокійний, зараз походить прагнення вбивства.

　 Це погано.

　 І ми самі спровокували його.

　 І солдати, відчуваючи цю атмосферу, мимовільно стискають мечі.

　 Це дуже погано.

　 Якщо дійшло до такого, зав'язати дружбу і укласти контракт я ніяк не зможу.

　 Раптом я відчув неприємне відчуття.

　 Це "Оценка"?

　 Кто?

　 Тільки не кажіть, що оцінюєш монстра!

　 Це ж абсурдно!

　 Я ніколи не чув про монстра, який умів би використовувати "Оценку".

　 Я активував камінь оцінки, щоб перевірити сумніви.

　 І був просто обгорілий результатами.

　 Жахливі показники.

　 Кошмарна кількість навичок.

　 ЦЕ перемогти неможливо.

　 - Що?

　 Здається, це означає що Ронант активував "Оценку" одночасно зі мною.

　 Злетів з його губ, вигук здивування.

　 - Пр-передильна магія!

　 Здається, Ронант зосередився на одному навичкі монстра Еде Саїна.

　 Я ніколи не чув про це.

　 Ні, не тільки про це.

　 У нього багато навичок, про які я ніколи до цього не чув.

　 Багато незнайомих мені навичок і все високого рівня.

　 Наче цього було мало, сюрпризи на цьому не закінчилися.

　 Коли я переглядав навички один за одним.

　 Несподівано результати оцінки зникли, і з'явилася напис [Оценка заборонена].

　 Заборонити "Оценку"?

　 Я взагалі не чув, що таке можливо.

　 - П-Будь ласка! Покажи мені ще трохи!

　 - Ронант! Ідіть у себе.

　 Я заціпенів Ронанта, одночасно вигукуючи:

　 - Відходимо! Нам не перемогти! Зараз же відходимо!

　 Але наказ запізнився.

　 Вісім людей у першій лінії впали.

　 Я не зрозумів, що сталося

　 Здавалося, що Еде Саїне нічого не робив. Навіть не рушив з місця.

　 Він просто стояв там і пильно дивився.

　 І тільки від цього вісім солдатів впали незрозуміло через що.

　 Що за навички?

　 Оскільки я не встиг оцінити їх усі, то не знаю який з них спрацював.

　 Але від того, що я чогось не знаю, ситуація не змінюється.

　 Еде Саїне почав дивне діло.

　 Скидати свою шкіру.

　 Солдат почав трясти від такої картини.

　 Солдат, який побачив смерть товариша, атакував Еде Саїна.

　 Але його меч не торкнувся павука, оскільки тіло розірвало частоколом землі, що вдарило знизу.

　 Стоп.

　 Серед тих навиків, які я бачив, "Магія Почви" не було.

　 Хоча там була невідома магія про яку я не знаю, "Магия Бездні", але всі інші види магії я встиг помітити.

　 І "Маги Почви" там не було.

　 - Що? Він може конструювати магію з аркуша, не використовуючи навички!

　 Закричав Ронант.

　 Хіба таке можливо?

　 Ні, бо навіть найсильніший з магів людей не може в це повірити.

　 Мабуть, це неможливо.

　 Не час приховувати свої козири.

　 Якщо я не використовую все, що маю, і мови бути не може вийти з цієї ситуації.

　 Якщо ми використовуємо все, що є і просто виживемо - вже можна сказати нам пощастило.

　 Заклик.

　 Мій "Поклик" 4 рівня.

　 Іншими словами, я можу покликати сюди чотирьох монстрів.

　 У мене немає іншого вибору, окрім як закликати всіх чотирьох щоб дати солдатам час відступити.

　 Скільки часу вони зможуть купити нам проти такого монстра?

　 З'явилися запрошені істоти.

　 Птицеподібний, Кірекок

　 Черепахаподібна, Кам'яна черепаха.

　 Тигроподібний, Фебелт

　 Водяний Драконоїд, Суітен

　 Це могутні монстри, яких зазвичай не використовують як розмінних пешок.

　 Вибачте.

　 Вперед!

　 У той же момент коли я послав викликаних монстрів в атаку, я знову закричав солдатам, щоб вони відступали.

Інтермедія. Кошмар лабіринту (часть 4)

　 Війська Кірекока вдарила в Еді Саїне.

　 Хоч я і здивований, оскільки не думав, що вона потрапить, то відразу зрозумів причину того, чому Еде Саїна не рушив з місця, коли пил розсіявся.

　 Ні подряпини.

　 Еде Саїне така магія, як Кірекка, не варта навіть того, щоб ухилятися.

　 Але я зміг купити нам час.

　 Завдяки приховування з магії Кірекока, Камена Черепаха, яка набагато повільніше, змогла досягти передової.

　 Кам'яна Черепаха з найвищими захисними здібностями.

　 Вона стане щитом, який дозволить іншим трьом атакувати.

　 Кірекок вистрілює повітряну магію одну за одною, вибухає водна магія Суїтена.

　 Фебелт атакував одразу після двох попередніх нападів.

　 Фебелт, який має велику силу і швидкість, рвав у атаку на Еді Саїне.

　 Коп'є Землі прокололо Фебелта наскрізь.

　 Фебел навіть не встиг зреагувати, коли величезний спис із землі раптово насадив його як метелика на шпильку.

　 Відразу ж після цього Кірекок впав на землю, б’ючи крилами.

　 Наче його скинули на землю.

　 Він з великою швидкістю вдарився об землю і продовжив занурюватися в неї, витворюючи тріски кісток.

　 Що сталося?

　 Кірекока розчавило щось невидиме.

　 У той час Суітен продовжував стріляти в водяне дихання.

　 Але здається, Еде Саїне не заперечує.

　 Він повільно повернувся у Суїтену і вистрілив магію вітру.

　 Не тільки грунт, але й вітер!

　 Перед моїм здивованим поглядом, після того як магія розвіялася, з'явилася труп Суїтена.

　 Єдиний, хто залишився, це Камена Черепаха.

　 Ось тільки Кам'яна Черепаха не рухається.

　 Вона не може зрушитися.

　 Помітивши її дивне становище, я оцінював цю жінку і побачив, що вона незрозуміло коли паралізована.

　 Мало того, всі її показники швидко падають.

　 У тому числі хіти.

　 Могутня Камена Черепаха перетворилася на труп за такий короткий час, що можна сказати, миттєво.

　 Покликані монстри, які пройшли зі мною через багато чого були просто знепритомнені.

　 І єдине, що я зараз відчував - це не смуток чи гнів.

　 А страх.

　 Це шкода і непристойно по відношенню до мертвих монстрів.

　 Хоча я все це розумію, але не можу справитися зі страхом, який заповнив усе моє тіло.

　 Я хочу втекти звідси як можна далі.

　 Але як командиру загону мені не можна відступити раніше підлеглих.

　 Мої підлеглі почали відступити, використовуючи час, який було куплено моїми покликаними монстрами.

　 Але так повільно.

　 Я силою привів у почуття Ронанта, вдаривши його, і змусив почати створювати закляття масового телепорту.

　 Але все одно, потрібно ще час щоб весь підрозділ зміг відступити в зону дії телепорту.

　 Лише кілька секунд.

　 У ці кілька секунд і стався кошмар.

　 Магія грунту і повітря шалено налетіли з усіх боків.

　 Хоча здавалося, що б’ють вони хаотично, кожна з них мала свою мету і вбивала солдата.

　 Були й ті, хто раптово помирав.

　 Те саме, що й нерозбірлива атака, яка недавно вбила Камну черепечеру.

　 Та сама атака, яка миттєво вбила Камну черепечераху з її гігантською кількістю хітів.

　 А солдати не можуть протриматися і миттю, падаючи один за одним.

　 Магія летить у напрямку до Ронанта, який готує закляття телепорту.

　 Я розробляв усю ману, викликаючи за раз монстра, щоб прикрити їм Ронанта.

　 Магія вистрілила одна за одною.

　 І кожного разу я викликав монстра.

　 Я випив еліксир для відновлення мани.

　 Я викликаю монстра, поки п'ю його.

　 Моя мана поступово відновлюється.

　 Ось тільки я витрачаю більше, ніж її відновлюється.

　 Магія наближається, поклик, магія наближується, заклик.

　 Все продовжувалося так до тих пір, поки у мене не залишилося монстрів.

　 Але магічні атаки не припинилися.

　 Або ж кількість тих, хто атакує магію навіть зросла.

　 Коли я оглянувся, намагаючись зрозуміти чому це відбувається, то побачив, що тільки ми з Ронантом вижили.

　 – Ронант.

　 - Нічого не поробиш. Ми повернемося, нехай і вдвох.

　 Коли Ронант почав активувати магію телепорту, Еде Саїна підійшов до нас впритул.

　 - Ронант!

　 - А!

　 Спис Ночі.

　 Магія, наповнена жахливою кількістю сил, в порівнянні з якою недавня магія ґрунту і вітру здається просто дитячою забавою.

　 Воно направлене в Ронанта.

　 Оскільки він активує магічну конструкцію, то не зможе ухилитися.

　 А я використав усіх своїх покликаних істот, так що мені ніхто використовувати в якості щита.

　 Залишилося трохи часу.

　 І я кинувся, щоб зупинити Коп'є Ночі.

　 Своїм тілом.

　 Спис Ночі пробило моє тіло і вдарило Ронанта, який стояв за мною.

　 Його праву руку і частину боку розірвало в клочику.

　 Оскільки я підставив своє тіло, то траєкторія польоту списа трохи відхилилася.

　 Ронант активував телепорт, схибившись від болю.

　 Мій зір змінився.

　 Коли я відкрив свої очі, то не був у лабіринті.

　 - Що відбувається?

　 Людина навпаки - здивований і наляканий.

　 - Швидше, покличте лікаря!

　 Ронант з обличчям, спотвореним від болю, кричить людям довкола.

　 Це що, магічна лабораторія Імперії, так?

　 У той же момент навколо стало дуже шумно.

　 - Протримайся ще трохи.

　 Ронант застосовує лікувальну магію на мені.

　 - У тебе розвертано підлогу тулуба, але ти живий і це вже добре.

　 – Крх...

　 Хоча я намагався щось сказати, але замість звуків з рота полилася кров.

　 - За мною должок, врешті-решт. За той удар, що призначений мені, а прийняв ти на себе. Так що поки не поверну, не смій вмирати, гаразд?

　 Моє тіло мало-помалу відновлюється.

　 Хіти вийшли з критичної області.

　 Ронанта також підлічили, коли прийшли люди, які могли використовувати лікувальну магію.

　 Я з полегшенням вийшов і вирубився.

　 Хоч і пожертвувавши багатьом, ми вижили.

147. Так ось значить які можливості у людей

　 Спочатку я активувала "Злої очей пожадливості" в усіх восьми очах.

　 І послала їх на тих, хто опинився поблизу.

　 І вони в той же момент померли.

　 Я навіть не зовсім зрозуміла, як це сталося.

　 Начебто вони не дуже схожі на хворих або слабких.

　 У них напевно буде режим Овата[1].

　 Не можу.

　 Хлопці, ви що, настільки слабачки?

　 Тільки я подумала про це, як підняла рівень.

　 Мало того, відразу два.

　 Що?

　 Хм, вони настільки липкі, але при цьому за них дають так багато досвіду?

　 Хоча я вбила лише 8 осіб, досвід з кожного отримав більше за Великого Таратекта.

　 Серйозно, чи що?

　 Так, звичайно у них багато навичок і рівень пристойний, але це все що в них є.

　 Чорт.

　 Досвід з людьми такий хороший.

　 Раптом. Моя мотивація прямо злетіла.

　 Спочатку я скинула з мене шкіру, яка плакала.

　 Якщо подумати, можливо це можна вважати стриптизом, так?

　 Про який же ерунде я думаю.

　 Я думала, що вони безшумно кидаються в атаку.

　 Хоча можна було б і перебити їх по-швидкому, але краще використати підвірну можливість для експериментів.

　 Створити магію.

　 Цю саму магію я бачила не так давно.

　 Я створила магічну формулу, базувалася на спогадах.

　 І активувала створення закляття.

　 "Мазія Землі", Стіна Землі.

　 Навіть якщо у мене і немає потрібного навиків, я все одно можу активувати закляття, якщо правильно сконструю його.

　 Звичайно, якби у мене була вправа, активація пройшла набагато простіше, тому що обов'язково допомогла б система.

　 Якщо порівнювати, то це як добиратися пішки або метро.

　 Або простягатися на своїх двох або спокійно доїхати поїздом.

　 Якщо казати, що простіше, то цілком природно їхати поїздом.

　 Але ж можна дійти і пішки.

　 Отримання навичок граної магії означає і отримання автоматичного створення заклинань.

　 Тож все, що мені треба зробити - це отримати формулу.

　 Іншими словами, знаючи формулу заклинання я можу її повторити.

　 Коли я билася з Алабою, то так сильно вдивлялася у його магію, що навіть ненавиділа її початку.

　 А потім виявилось, що її можна і повторити.

　 Як тільки я подумала про її повторення, то це виявилося відносно просто.

　 Напевно, завдяки моїй "Рередальній магії"?

　 Рицаря розмазало з’явленим муром.

　 Вау.

　 Він перетворився на щось таке, що вже і людиною не назвеш.

　 Ой-ой.

　 Прикритель монстрів щось гучав.

　 А?

　 Щось кличеться.

　 Птах, черепаха, тигр і драконоїд?

　 Ага.

　 Можливо, це збіг обставин, але вони схожі на чотирьох богів, які говорять, правлять сторонами світла.

　 Але вони трохи інші.

　 По-перше, птах.

　 Вона повністю чорна.

　 А наскільки я пам'ятаю, повинна бути червоною.

　 І атрибут, який вона використовує - не вогонь, а вітер.

　 Черепаха.

　 Пам'ятається, я билася з тобою коли ти була дитинчам дуже давно на верхньому рівні.

　 А ти підросла.

　 Це вже скоріше не черепаха, а великий камінь.

　 Не панцир з каменю, а вона стала кам’яною.

　 Тигр.

　 Чому він рожевий?

　 Ей, ти думаєш, що це нормально?

　 Ти ж начебто як повинен бути королем джунглів?

　 І що це за король, якщо він рожевого кольору?

　 І Водяної Драконоїд.

　 Драконоїда має лише вміння.

　 А по зовнішньому вигляду схожий на рибу-шар.

　 Ты риба-шар?

　 До того ж і отруйна, що несподівано, так що ти не Драконоїд, а риба-шар, вірно?

　 Вони сповнені досвіду, який можна забрати.

　 Крім того, вони досить сильні.

　 Якщо дивитися тільки на їх статус, то вони сильніші за людину.

　 Найбільший показник у них понад 800.

　 Зате вмінь менше, ніж у людей.

　 Птах почав перший, випустивши Магію Ветра.

　 Ага, вона може використовувати магію.

　 Зрозуміло, що коли люди розташовують їх, то їхні мізки поліпшуються.

　 У мене немає противності до вітру, та навіть якщо удар і потрапить, то багато хітів не зніме, так що я думаю, треба терпіти, може заробити опірність.

　 Ой.

　 Було трохи боляче.

　 Як і очікувалося, опірність не могла виникнути від одного удару.

　 Вітер і вода атакували мене одночасно.

　 У мене немає противності і до води теж, так що нехай стріляє.

　 О, тигр кинувся вперед.

　 Оскільки отримувати удари від цього хлопця сенсу не має, то ти не потрібен.

　 Я активувала Коп'є Землі, яке бачила під час битви з Алабою.

　 [Навик вивчено. Навик "Магия грунту 1ур." отримано]

　 О?

　 Ого?

　 Хоч я використала "Мазію Землі", ось тільки отримала "магію Почви, яка нижче рівня".

　 Це означає, що навіть якщо я використовую "Мазію Землі", то все одно прокачується вміння "Вугії Почви"?

　 Хм.

　 Хоч і гарне відкриття, що я можу отримати магію, якої у мене немає, просто створюючи магічну формулу з нуля, але можна тільки найслабшу магія з групи.

　 А, ладно.

　 Якщо можна отримати навички магії, не купуючи його за окуляри навичок, то краще природно це зробити.

　 Як я і думала, створювати заклинання стало легше, крім того могутність та точність також зросли.

　 Так, тоді мені треба також скопіювати "Магию Ветра" у птахів.

　 Я більш-менш розумію магічну формулу, оскільки вже деякий час спостерігаю за її створенням.

　 Якщо у мене буде своя "Магія Ветра", то я зможу зайнятися підніманням опору в будь-який зручний час.

　 Так що Птах, твій час вийшов.

　 Я скинула її вниз за допомогою "Злого очі тяжіння".

　 Стрільну-ка я "Магій Ветра" в рибу-шар.

　 О, вийшло, вдалося.

　 Якщо я продовжу використовувати її далі, то зможу отримати навички.

　 Залишилася Камена Черепаха, так?

　 Звичайно, захисні здібності у неї величезні, але якщо порівнювати з Земляним драконом, ну ...

　 У неї є багато стамінів, які їй все одно не потрібні. Тому я активувала "Злий око пожадливості".

　 Дякую за їжу.

　 Поки я билася з Четвертим Богом (Ха-ха), лицарі намагалися втекти.

　 Досвід, куди це ви зібралися.

　 Я використовувала лише магію ґрунту і магія вітру.

　 І проредила їх заодно Злими очима, поки використовувала магію.

　 Хм?

　 Цей маг що, намагається телепортуватися?

　 Чи не так, що намагається створити високорівневий масовий телепорт?

　 Хоче втекти разом з усіма.

　 Злі очі не достають, так?

　 Ну тоді прикінчимо магію.

　 Ого, укрититель блокував удар.

　 А він хороший.

　 Приховування монстрів, відчайдушно блокуючи мої магічні атаки.

　 Мало того, після того як він щось випив, його мана почала повільно відновлюватися.

　 Це що, напій, який відновлює магію?

　 Яка зручна річ.

　 Люди грають нечесно, чесно.

　 Хоча лицарі вже мертві, ці двоє ще можуть втекти.

　 Думаю треба припинити гратися і вистрілити чимось важким.

　 Ривок.

　 На такій відстані легше пробігтися, ніж телепортуватися.

　 Я наблизилася до укритика і мага.

　 Спис Ночі, активація.

　 Воно відрізняється від магії, яку я прокачала до цього.

　 У цій магії максимальний рівень з усіх, що у мене є.

　 Вб'ю мага з одного удару.

　 Після цього можна буде розібратися з укритилем.

　 І тільки я так подумала, укриття закрив своїм тілом мага.

　 Хоча Коп’є Ночі пробило тіло мага і пошкодила його, вони змогли втекти за допомогою телепорту в останню хвилину.

　 Ой.

　 Вони все ж втекли.