Розділ 1283 Незначна жертва.
Ян Цун був першим Ассасином Альянса, але його стиль не подобався багатьом. Більшість людей любили, коли Ассасини використовували кров, яка б’є життя. Однак Ян Цун практично не використовував цього вміння. Дехто навіть думав, що Убійці Сцени взагалі не прокачали і він використовував його як засіб залякування.
Проте в недавніх зірках Ян Цун показав ікла, перемагаючи свого опонента з одного удару. Хоча це було всього лише шоу, Ян Цун показав усім, що вміє використовувати найзахопливішу здатність Ассасинів.
Після завершення Вік-енда всі гравці повернулися у свої звичайні змагання. Але в грі проти Счасті Ян Цун знову показав свої гострі ікла. Вбивця Сцени, який міг вбити маленькі холодні ручки за допомогою свого життя.
Це був зовсім непередбачуваний хід. Втрата цілителів у командних змаганнях стала великим ударом для Слабкості. Вміння Мричного Лорда декілька разів врятували ситуацію в найсуворіші моменти, але він не міг підтримувати лікування усієї команди.
Нарешті щастя вирішило піти в повне наступ, сподіваючись затиснути іншу сторону гнітючою силою своїх персонажів. Однак 301 Градус був готовий до подібного розвитку подій. Після вбивства маленьких холодних Ручок вони негайно знизили темп і почали грати в битву на виснаженні. Їм вдалося добре захистити свого цілища, не дозволивши Счастю до нього дістатися.
Битва на виснаженні затягувалась на двадцять хвилин. Найбільш яскравим моментом матчу був ризикуючий життям удар Ян ЦУна. Лише Ассасин міг втілити цей блискучий хід у життя.
Під час післяматкової прес-конференції Ян Цун, звичайно, був оточений репортерами. Усім було цікаво, чому через багато років ігри в одному стилі він раптом вирішив собі змінити? Можливо, він знайшов натхнення під час своєї зоряної гри?
- Можливо! – усміхнувся Ян Цун. - Знаєте, справа не в тому, що я не знаю як використовувати ризикуючий життям удар, а в тім, щоб ним користуватися!
- Що це означає? - Недоумно запитали репортери.
- Я капітан 301 Градуса, — просто відповів Ян Цун.
Репортери раптом все зрозуміли. Капітан був душею команди. У командних змаганнях капітан вів за собою всю команду. Він міг використовувати підбадьорливі слова або підтримувати гравців дій. У всякому разі, капітан повинен був бути присутнім на полі бою.
Ризикуючи життям? Це був двоосічний клинок. Після того як Ассасин ризикував своїм життям, він залишався здоровим. Жодна команда в Альянсі не могла пропустити такої заманливої мети. Ян Цун був капітаном 301 Градуса. Він повинен був намагатися якомога довше залишатися на полі. Він не міг дозволити собі вбити одну ціль і покинути сцену.
Ризикуючи життям удар. Справа не в тому, що він не знав як його використовувати, а в тім, ніби не міг цього зробити.
Бо він був капітаном. Ян Цун ніс на своїх плечах набагато більше зобов'язань у порівнянні з іншими гравцями команди. Він не міг діяти як незалежний Асасин, тому що він представляв не тільки себе, але й всю команду.
Коли репортери зрозуміли це, вони раптом усвідомили дещо, на що раніше ніхто не звертав уваги.
З четвертого сезону всі почали захоплюватись Ван Єксі через те, що він пожертвував своїм елегантним і привабливим стильом Чарівника заради розвитку команди. Але разом з ним до Альянса прийшов ще один гравець зі зіркового рівня, інший капітан. Від самого початку він також пожертвував деякими речами заради команди.
Ризикуючи життям удар був найбагатішим досвідом Ассасинів.
Можливо, у порівнянні з Ван Єксі Ян Цун не так вже й багато зробив. Однак вони обидва з однаковою рішучістю жертвували собою заради своїх команд. З цього погляду не було важливо, щоб жертви були саможертовними.
Зрозумівши все це, присутні на прес-конференції репортери були дуже зворушені. Проте, разом з цим їм ще було дуже цікаво.
- Тоді чому ти використовував ризикуючий життям удар в цьому матчі? - запитав репортера.
- Можливо, мене надихнув зоряний інвент! Після змагань з зіркою я зрозумів, що саме за допомогою цього методу можу зробити найбільший внесок у перемогу команди. Прийшов час перекласти деякі обов'язки на інших, - посміхнувся Ян Цун.
Репортери знову були приголомшені.
Це було схоже на те... що Ян Цун готується піти у відставку і тепер готує для цього ґрунт!
У третій сезон гравці вже були в кінці свого шляху. Дуже мало хто продовжував грати в прокругі. Але чи багато з них були готові піти в сторону, як це зробив Ян Цун, при тому, що він ще продовжував грати на високому рівні?
Зоряні змагання... Що вони допомогли зрозуміти Ян Цуну?
Можливо, з дна зоряного рейтингу він побачив вихід і тепер прямував в його сторону? Чи, може, молоді гравці дозволили йому побачити майбутнє, яке варто шукати?
Репортери більше не почали звертати уваги на це питання. Вони знали, що навіть якщо Ян Цун робить все це за власним бажанням, хоча він зараз ніжно їм посміхається, всередині його серця безсумнівно живе смуток. Безпорадність, яку створили течії часу була надто жорстокою. Репортери не були настільки бездушними, щоб нанести удари в старі шрами.
Відповідь Ян Цуна їм вже багато про що сказав.
Команда 301 Градуса готувалася змінити своє тактичне ядро. Ян Цун відступив. Можливо, після цього раунду Вбивця Сцени зможе за допомогою небезпечного життям удару створити нову сцену в Альянсі?
Ніхто не забув, що Ян Цун був першим Ассасином Слави! На заході своєї кар'єри він добровільно відмовився від позиції ядра команди. Тепер він став на шлях правдивого Ассасину.
Тоді хто замість нього стане ядром 301 Градуса?
Репортери були дуже цікавими, але під час прес-конференції команда не почала відкривати всіх подробиць. У 301 Градусі був Лі Івуей, який прибув до команди з Малої трави. Хоча після переходу він вилетів з зоряного рейтингу, це не змінило того факту що він був дуже сильним гравцем. Так само був майстер мечника Гао Цзе. Останніми роками він значно поліпшився. Обидва гравці мали можливість стати новим ядром 301 Градуса.
Але через декілька днів, в понеділок, у реєстрих Альянса хтось виявив появу нового імені в складі 301 Градусу. Це був не трансфер, а реєстрація нового гравця.
Бай Шу, ніхто не відомий гравець, тихо приєднався до команди 301 Градуса. Крім його імені стало відомо, що він буде грати персонажем Сюй Біня, яким той грав до відходу з команди, Лицарем Прилива.
Ким був Бай Шу?
Багато хто з нетерпінням чекав відповіді на це запитання, але Альянс тепер вирушив у довгі вихідні. Цього року весняний фестиваль прийшов досить рано. Двадцять другого січня відбувся місячний рік. Всі команди пішли відпочивати. Лише Альянс продовжував повідомляти про всі трансферу та заміни під час показу вікна. Гравці різних команд роз'їхалися від дому до дому, щоб відсвяткувати новий рік.
У радості також стало набагато спокійніше. Навіть Вей Чен і Фан Жуй, ці два безсердечні хлопці слухняно пішли додому, щоб відзначити зі своїми рідними весняний фестиваль. Дуже швидко в тренувальних кімнатах залишилося лише три особи.
- Ми знову залишилися втрьох! — промовила Чень Ґо, після чого перевела погляд з Е Сю на Су Мученг. Вона не відчувала себе самотньою, тому що вони були поруч з нею. Після того як батько пішов, вона залишилася зовсім сама.
- Так, це знову ми, - вимовив Е Сю.
- Твій брат приїде цього року? – запитала у нього Чен Го.
- Швидше за все ні! - Відповідав Е Сю.
- Ти не збираєшся повернутися додому? – запитала Чень Го.
- Подивимося, подивимося. - Відповідаючи на це питання, звичайна маска спокою і безтурботності Е Сю трохи тріснула. Це було рідкісне видовище.
- Тоді підготуємося до весняного фестивалі! - Чень Ґо не почала заглиблюватися в тему сім'ї Е Сю.
- Ми знову підемо по магазинах? - запитав Е Сю.
- Злякався? - Похмулилися дівчата.
- У мене навіть колінки задрижали, - гірко посміхнувся Е Сю.
- Тодi, дякую за твою важку роботу. - Дівчата, очевидно, не збиралися так просто його відпускати.
Коли вони вже зібралися йти, Е Сю помітив, що через двері дослідницького відділу роздаються якісь звуки.
Після цього він з подивом подивився на Су Мученг і Чен Ґо. Зрештою дівчата теж звернули на це увагу. Вона ніжно штовхнув двері. У результаті хлопці побачили Гуань Жунфея, який сидів за комп’ютером. Він був повністю зосереджений на екрані монітора, а його губи постійно рухалися, ніби він з кимось розмовляв.
- Що сталося? - Чень Ґо вийшла вперед і помахала рукою перед обличчям Гуань Жунфея. - Хіба твій поїзд не в дев'ять? Яка зараз година?
Гуань Жунфей скривдився, коли Чен Ґо заснула йому монітор. Після її слів він перевірив час і вимовив:
- Вже 9:40? Упс, я опоздал.
- Що ти робиш? – вигукнула Чень Ґо. Якби хтось побачив цю сцену, йому було б важко зрозуміти, хто з них двох запізнився на поїзд.
- Працюю над спорядженням, — просто відповів Ґуань Жунфей. Його відповідь була настільки простою, що Чен Го не знала, як їй було сказати. Вона розуміла, що ймовірно на цього хлопця знизився якесь осяяння, і тому він повністю зосередився на роботі. Чень Ґо ніяк не міг звикнути до того, що за роботою він забув про все інше.
- Ти не збираєшся повернутися додому? – запитала у нього Чен Го.
- Помахав пальцем Гуань Джунфей.
Чень Ґо подумала, що цей хлопець досяг якоїсь критичної точки, тому вона відступила в сторону і більше нічого не вимовила.
Гуань Жунфей знову закопав роботу з головою. Здавалося, ніби він забув про те, що його оточують інші люди.
- Так над чим ти конкретно працюєш? - Підійшов до нього Е Сю.
- Дивись, це... - Відволікившись, Гуань Жунфей почав щось пояснювати Е Сю.
- Ось воно як. Дай-но подивлюся, - вимовив Е Сю, після чого включив другий комп'ютер.
У Чень Ґо впала щелепа. Що сталося з їхнім святом весняного фестивалю?