Глава 999 Розминка.
- Эй, старина Е!
У неї не було нічого поганого в тому, що вона зробила. Це був бос прекрасної Ери, Тао Сюань. Після цих слів він оживлено вийшов вперед. Його тон голосу і поведінка випромінювали радісніші. На мить у Чень Ґо закрутилася голова. Можливо, вона позначилася, і це був не бос прекрасної Ери?
Вона з усмішкою махала рукою. Цей жест можна було вважати вітанням.
- Ви прийшли досить рано, - посміхнувся Тао Сюань.
- Ви теж, - відповів вона.
Тао Сюань окинув оцінкою інших членів щасливої команди. Він був шанованим старшим на цій сцені. Вей Чень. Сунь Чжепін. Невдовзі Тао Сюань навіть міг їх впізнати. Тим не менш, будучи босом могутньої команди, йому не потрібно було витрачати час на товариські стосунки з тими, чия слава вже пішла в захід, тому він сприймав їх як звичайних гравців. У результаті Тао Сюань просто кивнув, привітав інших гравців Зачастія.
- Хто б подумав? Твоя команда досить цікава. Щастя, вірно? Я ніколи не помічав, що наш сусід був тим тигром, який тішився драконом! - Пронісши Тао Сюань, з усмішкою подивився на свою команду. Якщо їх бос посміхався, як вони могли не наслідувати його приклад? У результаті всі гравці прекрасної ери почали посміхатися.
Після монолога Тао Сюань не чекав на відповідь іншої сторони. Його очі впилися у одного гравця щасливої команди.
Танг Ро.
З усіх гравців Счасть, вона єдина цікавилась Тао Суаня. Тим не менш, позиція Боївого Мага в чудовій Ері була зайнята їх асом Сун Сяном. Тао Сюань не планував його замінити. Просто коли він побачив Танґ Ро в щастю, то відчув більше смутку, ніж інші зацікавлені у ній команди.
- Міс Танг, приємно з вами зустрітися, - проігнорувавши всіх інших, Тао Сюань безпосередньо звернувся до Танґ Ро.
За походженням Танґ Ро могла справитись майже з будь - якою ситуацією. Вона ввічливо відповіла на привітання Тао Сюаня.
- Міс Танг, ви не повинні зарвати свій талант. Після цього матчу, якщо вам буде цікаво, ви можете зв'язатися зі мною в будь-який час. Це моя візитка, - продовжив Тао Сюань.
- Гей, що ти сказав? - З іншого боку змусили Чень Ґо висхнути. Слова Тао Сюаня означали, що він вважає інших нижчими від себе. Він не тільки намагався завербувати Танг Ро на очах у інших, але й натякнув, що вважає перемогу прекрасної Ери в їх матчі передреченої.
- Нічого, - посміхнувся Тао Сюань. Його тон променів упевнено, тому що Танґ Ро прийняла його візитну картку і кивком голови подякувала йому.
- На цьому закінчимо нашу розмову. Побачимося ввечері, - розвернувшись, Тао Сюань привів за собою гравців грайливої Ери. Жоден гравець не подивився в сторону щасливої команди. Тільки Су Мученг трималася позаду усіх. Вона почала спілкуватися з нею та іншими, вводячи себе так, ніби не мала нічого спільного до групи прекрасної Ери. Тао Сюань знав про її ставлення до їхньої команди. Коли він побачив цю сцену, то нічого не говорив. Разом з членами чудової Ери він прослідкував всередину стадіону.
- Цей хлопець занадто дратує. Чому ви не відгукнулися? - Обдивлялася з боку Чен Ґо. Е Сю і Вей Чен були експертами з частини виведення людей із себе. Чому вони були такі спокійні?
- Такий могутній бос вирішив показати перед нами своє вміння вести треш болтівню. Це не тривіальне питання. Мені здалося, що я повинен був дати йому шанс виразити себе - з усією можливою щирість відповів Вей Чень.
- О? Хто це був? - З цікавістю запитали Ань Венні та Ло Цзі. Незважаючи на те, що Тао Сюань був великим босом, він забув що він був занадто більшим босом. Звичайні люди не впізнавали його. Він ретельно підготував свій треш монолог, але на жаль, він не думав, що в щастя будуть ті, хто його не впізнає. Вони лише бачили, як Танг Ро передав свою візитну картку.
- Він вербувальник? Якби Ань Вені та Ло Цзі попросили вгадати, ким був Тао Сюань, то сказали б, що він був вербником.
Чень Го більше не була здатна злитися. Відтягнувши Су Мученг вбік, вона почала обговорювати з нею різні речі. Напередодні великого матчу, вона жодного разу не згадала Слави. Очевидно, вона не торкалася цієї делікатної теми. Зрештою, яку б ясну позицію не зайняла Су Мученг, вона була їх опонентом в цьому матчі. Навіть якщо вона зустріне їх як професіонал, які при цьому почуття їй відчуватимуть? Зрештою Чень Ґо вирішила не піднімати теми про Славу.
У холі команди зустріли спеціальних людей. Зрештою Су Мученг повернувся до чудової Ери. Після цього обидві команди були проведені в організовані для них кімнати. На сцені вже були зроблені всі необхідні приготування. Командам виділили дві години, щоб звикнути до нових умов.
- Команда чудової Ери сказала, що ви можете першими відправитися на сцену, - вимовив співробітник стадіону.
- Добре. Подякуйте їм за нас, - кивнув Е Сю.
- Добре. Я їм передам, - відповів співробітник, перш ніж піти. Гравці Счасті почали блукати по своїй великій кімнаті. Навіть Вей Чень був глибоко зворушений. У той час навіть професійні команди не мали таких розкішних умов. Стадіон? Гарний жарт. У минулому жоден з них не мав таких добрих житлових умов. Для проведення матчу було достатньо знайти приміщення, яке могло вмістити кілька тисяч осіб. Ще не пройшло десять років, а команди вже почали мати власні артерії. Слава розвивалася швидкими темпами.
- Не погано! Не погано! І правда не погано! - Приготував Вей Чень, оглядаючись по сторонах і торкаючись меблів. Його душа тремтіла від очікування. Змахнувши рукою, він виробляв. – Пойдёмте! Мені не терпиться побачити сцену.
Щаслива команда покинула свою кімнату і по проходу для гравців вирушила на сцену.
Зірьські місця не відрізнялися від місць стандартного стадіону з атлетичною лігою. А ось декорації були абсолютно іншими. Зон підготовки гравців розташовувався в південній частині стадіону. Сцена була поділена на східну і західну частини. У центрі сцени була велика пустка. Саме в ній буде транслюватися проекційна технологія. Після цілого сезону хрещення проекційна технологія заматела. Присутні на стадіоні глядачі отримають зовсім інші відчуття від перегляду порівняно з тими, хто спостерігатиме за матчами зі своїх домів. І справа тут була не тільки в атмосфері.
Після цих змін стадіони почали відвідувати набагато більше людей. Альянс та різні команди значно перемогли. Метод проективної технології продовжував поліпшуватися.
Після відвідин підготовчої зони гравці Страстья піднялися на сцену. Гравці не мали значення порожній зон у центрі стадіону, тому що вони не зможуть побачити проекцію, яка там знаходиться. Сцена була їх справжнім полем бою.
Кожна команда мала шість кабінок. Це була максимальна кількість гравців, які брали участь у командних змаганнях. Усі комп'ютери мали один зовнішній вигляд і однакову начинку. Це був стандарт Альянса. Гравці могли приносити з собою лише миші і клавіатури. Перед матчем вони пройшли перевірку, під час якої їх комплектуючі перевірялися на предмет задоволення правил Альянса. Якщо через свою недбалість якийсь гравець забував принести на стадіон свої комплектуючі, йому не потрібно було турбуватися. Альянс не дискваліфікував за такі речі. Рослина-іґрок міг позичити комплектуючі у своїх товаришів або скористатися стандартними збірними стадіони.
Гравці могли почати розігріватись на сцені. Вже було проведено необхідні перевірки. У змагу цього року діяли суворі правила. Вони нічим не відрізнялися від правил професійної ліги.
Гравці Счасть розійшлися по своїх місцях, після чого підключили до комп'ютерів свої комплектуючі. Навіть Чень Го отримала можливість відчути відчуття про-ігроків на сцені. Після перевірки комплектуючих, хлопці покинули свої кабінки. Вони побачили застиглу на сцені Вей Ченя. Його погляд був направлений на стадіон.
Чень Ґо не стала його турбувати. Навпаки, вона пішла його слідами і перевіряла сторони. Такий старий солдат, як Вей Чень, мабуть не думав, що йому вдасться повернутися на таку знайому сцену. І ось сьогодні це сталося. Як він зараз почувається?
Чень Ґо перевела на нього погляд. Біля Вей Чена стояв Е Сю. Обидва хлопці добре проводили час: над їхніми головами до стелі стадіону піднімалися струмені диму.
Чень Ґо втратила дар мови. Ці двоє зруйнували всю емоційну красу моменту!
Хоча Вей Чен ніколи раніше не бачив такої більшої сцени, як вітер Слави, він мав жахливу адаптацію. Він відрізнявся від молодих людей, які з цікавості втекли перевіряти кожне місце. Дві години швидко пройшли. На стадіоні з'явилася команда чудової Ери.
Насправді, розігрівавши дві команди не конфліктував між собою. Ліміт о другій годині не був жодним лімітом. Якщо команди хотіли затриматися довше, вони не порушували жодних правил. Просто перед початком матчу всі комп'ютери та комплекти будуть знову перевірені. У цей час командам доведеться піти.
Велетенська Ера сказала веселій команді, що вона піде на сцену. Це був непотрібний жест ввічливості. Вони просто виявили пихатість могутньої команди.
Для розігрівання на сцену вийшли тільки гравці прекрасної Ери. Тао Сюань не з'явився. Побачивши, що гравці Счасті ще не пішли, Гравці відмінної Ери промочали. Після перевірки зони підготовки вони пішли на свою половину сцени. Коли Гравці Счасті вже зібралися йти, їх раптом хтось гукнув.
Зупинившись, вони побачили Сан Сяна. Вони багато разів потемнішали над цим хлопцем, а той ніяк не хотів заспокоїтися.
- З моменту початку офлайн турніру, я в кожному матчі перемагав всіх п'ятьох оппонентів, - махнув рукою Сан Сян. - Сьогоднішній матч не буде винятком.
- Ця дитина безнадійна, - безпорадно похитала головою Чен Го. Навіть вона залишилася глухою до його провокації. Сан Сян закричав:
- Вовк прийшов! - Але вовка не було. Це був жарт, що добігав до дір.
Хлопці зі Счасті проігнорували його і покинули сцену.
О 20:00 офіційно стартував фінал змагання.