Глава 764 досі не цікава.
Здавалося б, Обману вдалося, нарешті, знайти спосіб уникнути переслідування, але після п'яти смертей від рук Амбіцій Тірана, його затопило розпач. Сила Е Сю та його хлопців була не тим, з чим він міг впоратися. Перша смерть від Амбіцій Тірана застала його зненацька, але всі подальші події він залишався насторожі, ось тільки це ніяк не допомогло йому вижити. Обман добре розумів силу гільдії Амбіцій Тірана.
Щодня він стежив за дикими босами. Хіба він міг не виявити домінуючу позицію Амбіцій Тирана в змаганнях з вбивства диких босів? Цей опонент також був йому не по зубах.
День і ніч...
Його вороги завоювали цілодобово! Обман відчував, що йому перекрили всі виходи. « Мені потрібно знайти цього хлопця і розставити всі точки над i» - з ненавистю подумав він.
Через те, що його змусили піти спати раніше, він хоча б міг заспокоїти себе нормальним розкладом сну. Обман з’їв, і йому довелося чекати на нього.
Незабаром він виявив, що живе з гільдій. Оман швидко знайшов нового дикого боса. У той самий час він без подиву описав гільдії Небесного правосуддя, Покорників Облаків, Люзарних і Парада.
Обман не почав ховатися. Він вийшов перед ними таким чином, щоб вони змогли його побачити. У наступній секунду інша сторона накинулася на нього, наче припливної хвилі.
Обман почав швидко втікати. Йому треба було дочекатися того хлопця! Він не міг дозволити незнайомим гравцям потопити його.
Останнім часом цей хлопець використав акаунт Да Буде Світло. Обман належав до цієї інформації і тому почав оглядати голого Боївого Маґа.
На відміну від Лінь Цзіньгуаня Е Сю не ховався. При кожному з'явленні Обмана він намагався його особисто привітати. Проте Обман постійно уникав його, наче той був кітом, а він мишкою. Цього разу Обман не збирався від нього тікати. Невдовзі двоє персонажів перетнулися.
- Як останнім часом проходить твій збір залишків? - Коли хлопці зустрілися, Обман почув голос Е Сю.
Він затремтів від гніву. Він справді хотів битися з ним, але знав, що цей хлопець був йому не по зубах, навіть якщо опустити значну перевагу.
У цей момент Обман відчув, що його змушують схилити голову. Це було огидне відчуття. Він уже зібрався відмовитися від свого початкового плану і почати битися з цим хлопцем, коли тиск несподівано послабився. Здавалося, інша сторона заспокоїлась. Обману більше не потрібно було ухилятися від численних атак.
- Бачиш! Якщо ми докладаємо більше зусиль, ти не можеш робити збирання залишків. Тоді в чому суть цього безглуздого заняття? - продовжив Е Сю.
Обман був трохи збитий з пантелику.
Хоча слова Е - Сю були дещо невиправними, вони мали власну логіку. Обман робив збирання залишків під час битв за диких босів. Він знав, що його походи виявилися успішними не тому, як він володіє неймовірними навичками, а тому що в іншої сторони немає часу для того, щоб з ним розібратися. Тепер же він зустрів того, у кого був цей час. У результаті цього він не тільки не зміг збирати залишки, але й почав постійно вбивати його.
- Приєднуйся до нашої команди! Якщо тобі буде нудно, ти в будь-який момент зможеш повернутися до збору залишків, - зробив Е Сю.
- Добре! - Це було перше слово Обман з початку їхньої розмови.
- О? - Її дивувало. Обман відповів переконливо і рішуче. Вона не гаяла часу, тому він продовжив. - Чи буде тобі зручно приїхати до нас?
- Куди? – запитав Обман.
Вона сказала, що йому не потрібно кав’ярні. Після того як Обман ствердно відповів, він не чекав на інші запитання Е Сю. Його персонаж раптово перестав рухатися.
"Він вийшов з гри?" - подумав Е Сю. Обман швидко розчинився в повітрі. Як і слід було сподіватися, він використав силуовий вихід.
- Він так просто взяв і погодився? - Е Сю все ще намагався зрозуміти, що щойно сталося. Обман був рішучішим, ніж він сподівався.
- Не може бути. Так швидко? Хіба він не тільки що прибув? - Вей Чен уважно стежив за розвитком ситуації, але він тільки чув голос Е Сю. Він не чув відповідей Обмана.
- Так. Я сказав всього пару слів і він погодився, - відповів Е Сю.
- Чорт, так прямолінійно! У нас не буде ніяких проблем, так? - Вей Чень ледве міг повірити в те, що трапилося.
- Гадки не маю! - Е Сю і сам нічого не знав, тому що він був лише поверхово знайомий з Обманом.
- Чорт, він не збирається запхати тебе в реальному житті через те, що тепер знає твою адресу? Я відчуваю, що це цілком можливо! - Великим тоном вимовив Вей Чень. В останні кілька днів Обман жив у безвиході. Всі гравці Счастья були його мішенями.
- Я не можу заперечувати таку можливість. Добре, що я назвав йому твоє ім'я - відповів Е Сю.
- Якого біса! - Вирубався Вей Чень. Вона розмовляла з Обманом за допомогою чату, тому інша сторона могла легко зробити скріншот. Вей Чень не знав, що він там писав. Почувши, що вона сказала, він розлютився.
- Ти повинен бути обережним в майбутньому, - щиро вимовив Е Сю.
- Ти виродок... - В черговий раз вирубався Вей Чен. Насправді він не був наляканий. Врешті-решт, враховуючи його минуле, справжня бійка могла його менше налякати, ніж бійки в грі. Тим не менш, вранці наступного дня, збираючись поїхати на базу команди, Вей Чень пристебним поглядом обвів інтернет кафе. Йому на очі не потрапило жодної хорошої зброї, яка, в разі чого, він міг би використовувати. У результаті він підібрав кілька жорстких банок і поклав їх у пластиковий пакет. Він згорів свою ношу і пішов геть. Буля був свідком дій Вей Ченя. На якийсь час він впав у задумливість, після чого кивнувши, вимовив:
- Він взяв так багато банок, тому мені не потрібно йому допомагати, — сказав він це, пішов за ним слідом.
Чень Ґо втратила дар мови. Коли щось відбувалося, вона часто дивилася на монітор Е Сю. Цього разу вона також побачила його листування з Обманом. Він сказав йому шукати його, а не Вей Ченя.
Чень Ґо не стала відкривати правду старому чоловікові. Вона таємно сподівалася, що два безсердечних хлопця порвуться один з одним. Чи тоді на землі настане мир? Подібно до Чень Ґо намагалася виправдати своє мовчання.
Сьогодні було зовсім нічого робити. У 3:17 хтось постукав у двері тренірової кімнати. Прокинувшись у дверній пром, голова директора кафе сказала:
- Босе, тут до вас хтось прийшов.
- Хто? - Здивовано запитала Чень Ґо.
- Він сказав, що шукає брата Е, - відповів співробітник.
Після останнього несподіваного візиту красивої Ери Чень Ґо дала відповідні вказівки персоналу кафе, щоб вони знали, що їм робити в подібних ситуаціях. Якщо якась людина їх шукатиме, то вона повинна чекати відповіді на першому поверсі. Працівники не мусили приводити гостей на гору.
Співробітники виконали інструкції Чен Го. Це було дуже несподівано, що хтось вирішив відвідати глибоку ніч.
« Він не намагається помститися під покровом темряви, правда? » — подумала Чень Ґо. Після цього вона запитала:
- Скільки їх чоловік?
- Він один, - відповів співробітник кафе.
- Що він приніс із собою? - Я продовжувала допитувати Чень Ґо.
- Я не думаю, що він щось приніс, - відповів співробітник.
- Спустимося і подивимося? - Чень Ґо перевела погляд на Е Сю.
- Звичайно, відповів, що потрапив з місця Е Сю. Іншим здалося дуже дивним, що хтось прийшов відвідати його о третій годині ночі. Тому вони також піднялися зі своїх місць.
Унизу вони побачили чоловіка, який стояв біля його стійкого реєстраційного входу. Він беземоційним поглядом витріщився на сходи на другий поверх. Саме туди пішов його співробітник кафе.
- Хто мене шукає? - запитав її Сю, хоча й так знав відповідь на своє запитання. Його запитанням він давав зрозуміти, що Е Сю - це він.
- Я, - відповів хлопець. - Обман.
- О, це насправді ти! Чому ти прийшов так пізно? - запитав Е Сю.
- Літак вилетів у 12, - відповів Обман.
- О... - Хлопці раптом все зрозуміли. Цей брат, здається, був рішучим. Він сказав, що прийде і насправді купив квиток на літак та прилетів.
- Звідки ти прилетів? – запитала Чень Го.
- Місто К, - відповів Обман.
- Хто ти за гороскопом? – запитав Булку.
- ...
- Булока, не соромся нашого гостя, - перервав його Е Сю. - Давай піднімемося нагору і там поговоримо.
Потім вони привели Обмана до кімнати для тренування. Він не говорив нічого. Він все ще продовжував беземоційно стояти на місці. Хлопці почали обережно оцінювати нову людину.
Обман не був дуже високим. Його зріст становив приблизно 170 см. Його волосся було приблизно середньої довжини. Він не був красунцем, але і виродком його не можна було назвати. Тим не менш, його беземонаціональне обличчя викликало ворожість. Окрім ворожості, в ньому відчувалася слабка спрага вбивства. У будь - якому випадку його можна було зрозуміти. Будь-який на місці Обмана був би дуже злий на Е Сю.
- Як тебе звати? - запитав Е Сю.
- Мо Фань, - відповів Обман.
- О, тоді мені варто пояснити тобі ситуацію нашої команди? - запитав Е Сю.
- Не потрібно, - відповів Мо Фань.
- О?
- Не цікаво, - пояснив Мо Фань.
- Тц. Ти занадто емоційний. Це погано, - зітхнув Е Сю.
Хлопці втратили дар мови. Було б дивно, якби він не відчував емоцій!
- Справжні матчі почнуться у вересні. Тобі потрібно набратися досвіду разом з командою. Як щодо того, щоб залишитися тут до кінця місяця? - запитав Е Сю.
- ... - Мо Фань відмовився коментувати його пропозицію.
- Ти ж не збирався летіти сюди, щоб сказати про свою позацікавленість і потім повернутися до збору залишків, чи не так? - продовжив Е Сю.
Мо Фань знову не відповів, але судячи з його виразу обличчя, саме це він і збирався зробити.
- Як безвідповідально! Ти зробив великий шлях, щоб дістатися сюди. Незважаючи на дешеві нічні перельоти, це все одно нікуди не годиться! Залишся тут на кілька днів, а потім вже приймай рішення - запропонував Е Сю. - Пограйся з нами вночі. А вранці ці хлопці покажуть тобі наш будинок. Тобі не потрібно ні про що хвилюватися. Ти взяв що-небудь з собою?
- Карту аккаунта, — відповів Мо Фань.