Publish
New releasesPopularFreeOngoing booksCompletedTranslationsIllustrationsFandomsNews
ЛітернаCatalog
BookmarksLibrarySign in
Літерна

Books and translations to read chapter by chapter. Publishing tools for authors and translators.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
PlatformAboutPrices and RatesPaymentRefundsContact
DocumentsUser AgreementPublic OfferPrivacy PolicyPublication Rules18+Contact support
19Registered users
Social links
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP geolocation by DB-IP
Читерський персонаж

Розділ 29 Героїчний вихідний.

0% of chapter read

Урарака-старша здивовано спостерігала за моєю приготуванням. Ще хвилину тому вона стояла тут з таким гордим виглядом, мовляв, подивиться, що цей молокос вміє. І тепер лише нерозумно плескала очима, не розуміючи, як це взагалі можливо. А я просто готував як звик, виймаючи всякі фокуси. Оскільки це має бути святкова вечеря, я вирішив використати більше продуктів і приготувати їжу. Тим більше, що і людей за столом буде більше.

- К-як? - У шокі пробурмотала жінка.

Тут на кухню заглянув батько Очако.

- Ну що, ха-ха? Покажеш хлопцю, як дійсно потрібно готувати? - Весело звернувся до дружини.

І тут таке ж покровительство, ніби « це хлопець» нічого не вміє.

Жінка безпорадно подивилася на свого чоловіка, відкривши і закриваючи уста, але не в змозі підібрати відповідних слів. Адже я вже встановив свою абсолютну владу на кухні, залишивши їй роль дівчинки на побігеньках. Чия допомога, все одно, не потрібна шеф-повару, і залишається жінка тільки стояти в стороні і дивитися, як готують справжні профі.

- Оу... Ось воно як... - Вражався чоловік, оцінюючи обстановку.

Скипетр влади, в простори - лопатка для жарку, заклав у моїй руці. З батьками Очако зростає рівень складності. Я не знаю їх смаків їжі, хоча, запитати наперед не завадить. Тож, як і хотів, я зайнявся приготуванням. Мати Очако просто стежила за мною і, здається, прикидала, чи зможе вона чому-небудь у мене навчитися, якщо відкинути позерство.

Через деякий час, коли більша частина страви вже була майже готова, всі почали приходити на запах. І, звичайно ж, були розпити.

- Значить, він хлопець однією з вас? Люба, він твій? - Невинно поцікавилась Урака-старша.

Дівчатки якось незручно притихали.

- А з чого ти...

- Жоден хлопець просто так не стане приходити до кімнати до дівчини, що б почати готувати на її кухні. Тільки якщо вони зустрічаються. - Уверенно заявила жінка.

- Що? - Поспішала Дзерфірка.

- Пфф... - Зафарбувала Міно.

Оскільки я піддався цікавістьу і оглянувся, що б дивитися на реакцію дівчат, вони скористались цим. Урарака з благанням у погляді подивилася на мене. А щодо мене, то батьки дівчини мені сподобалися. Ну, як люди. Вони хороші.

- Насправді це досить складне питання. - Заявив я.

У Ашідо очі забили в очікуванні. Декетка явно розраховує, що я викину щось таке.

- Непростой?

- Верно. Адже насправді я просто жертва цих підступних інтриганок! Вони домовилися і тепер обидві заявляють, що я їх хлопець. Упевнений, насправді все заради їжі, що б змусити мене для них готувати.

- Ну, Ізоку, ти ж знаєш, ми тебе любимо. - Підіграла мені Міно приторно-солодким голоском.

- Бачите! Хіба я можу їм відмовити?

Очевидно, жінка сприйняла все це жартома і розлучилася. Не схоже, що вона серйозно сприйняла б інформацію про те, як дочка має полігамні стосунки.

- Ох, як же смачно пахне. - Мало не простодала Ашідо.

- Ви ж усі в одному класі учитеся, так? - Уточнила Урака-старша.

- Ага.

- Ми бачили всіх вас на турнірі. І ви все добре постаралися!

- Дякую, мамо!

- А ты... - Включився у розмову чоловік. – Мідорія-сан, і правда такий сильний? Тоді ти одним ударом розбив цілу скелю льоду.

- О, це просто моє хобі. Врятовую людей з неприємностей. - Потисную плечима.

І потім я збираю готові інгредієнти в останні страви.

- Вже готово? Справді? - З'являється демонетка.

- Bon appétit mes amis!

Щось тягне мене на французьку в такі моменти.

Пустий стіл майже миттєво перетворюється на святкову, заповнену різними стравами. А також напої. Чай, сік, пляшку вина, сховану в глибині холодильника, я не діставав. Сподіваюся, це не тривожний знак і мої дівчатка не перетворюються на алкоголічок. Але, в будь-якому випадку, поки я підставлятиму їх перед старшими не буду.

- Ммм... - Урарака-старша спробувала їжу і чи мало не розплакалась.

- Дорогая? Що таке? - Заспокоївся її чоловік.

- Дівчата, ви все зробили правильно. - Видала вона трохи погодя. - Такий талант не можна упускати! Потрібно обговорити умови заручин!

- Мамочка... - Дзерфірка вилякала очі.

- Ну, не варто так поспішати. - Батько дівчинки виявив розсудливість.

- А якщо його поведуть, поки ми не діємо?

Але, очевидно, жінка жартувала. Тільки це такі особливі жарти, з натяком. Загалом вечеря пройшла цілком мирно в затишній компанії. З батьками Очако було легко спілкуватися і вони вважали, що готові йти на жертви задля підтримки своєї дочки. Но! При цьому вони старалися бути обережнішими, щоб не втопити дівчинку у своїй турботі, як деякі батьки.

Вже пізно ввечері я був змушений піти додому без щасливого тройничка. Попередив дівчат, що на вихідних я буду зайнятий. Вони, звичайно, були розчаровані. Ашідо збиралася поїхати додому до батьків, а Очако, ну до неї самі батьки приїхали.

У будь-якому випадку, попереду у мене ще цілі вихідні!

Вихідні, які я вирішив провести з матір'ю...

А це означає, що якщо справа не дійде до інцеста, у мене цілих три дні, включаючи сьогоднішній, не буде сексу! Це вже не вихідні, це виходить, а якесь важке випробування. Крім того, треба відсортувати всі речення. А їх там тисячі!

І, тим не менш, настрій у мене було більш-менш хороше. Після повернення я попередив Інко про свій громовий бавовник, перш ніж підійти до дверей. Цього разу я почав відкривати її раніше, ніж мама. Вона тільки підійшла і відразу зустріла мене сімейними обіймами. Я навіть не опошував цей жест, хоча це була чудова нагода помацати її апетитну попочку.

- Зробити тобі масаж?

Інко не відмовилася.

Тільки спочатку я нагодував її і тільки потім приступив до еротичного масажу. Навіть цікаво, вона все ще думає, що це простий заспокійливий масаж або вже все зрозуміла? Мабуть мала.

Але сьогодні це було несподівано важко. В голові суцільні тріщини. Дівчатки мене занадто розбавляли, даючи свої дірочки за першою вимогою. Тепер же я себе не відчуваю в своїй тарілці. Поки він розмивав м'язи Інко, так і хотів запустити руки їй під одяг і помацати безпосередньо. Гормони...

Однак сьогодні я обійшовся простим масажем. Якщо це можна так назвати. Мої навички в цій справі поліпшувалися, як чисто практично і у рівні. Коли я закінчив, мама була вся червона. Коли я промолчав, вона також не закрилася від мене і в неї було трохи волого.

Схоже, час прийшов.

Завтра, після прогулянки в океанріум...

Я спробую зайти далі.

А поки, підхопивши Інко на руки, я відніс її в спальню і вклав у ліжко. Коли приходить в себе, сама розбереться, спати так або переодягатися. Сам я теж вирішив відпочити. Правда, не втримався і годин до третьої ночі просидів у інтернеті, переглядаючи відео з каналу блогерів-лодіїв. Може, мені вдасться якось зловити їх на ділі і побачити Ла Брава? Чесне слово, цей закадровий голос шалено інтригує. І ні, я не запав на її голос, це чиста цікавість.

- Що ми будемо робити сьогодні, Великодушний?

- Те ж саме, що завжди Ла Брава! Робити злочини!  

Плагіатори.

Але це було кумедно. І, все ж, до півночі я ліг спати. Сон прийшов не відразу. Перед цим я ще деякий час продумував завтрашню прогулянку. І що може статися після. Звичайно, майже відразу планування перетворилося на звичайні еротичні фантазії. Напевно, тому й сон був таким приємним. Я навіть прокинувся пізніше звичайного і при цьому не відразу зрозумів, що вже прокинувся. Адже коли я тільки прихиляв сни очі, першим що я побачив, була об'ємна груди перед моїм обличчям, яка простягалася вниз силою тяжіння, через яку і так німенький розмір здавався ще більше.

- Ізуку, милий, прокидайся. - Не можна простягла Інко, поклавши руку мені на плече.

А я продовжував споглядати її нічні лінії, через які було чудово видно ці чудові цицьки без ліфчика. Коли я їх бачив востаннє так близько, вони, здається, були менше, пропорційно. Хоча для мене вони були значно більше...

- Пора вставати...

Можливо, вона хотіла мене вразити, але робила це дуже акуратно і виходило просте поколювання. 

Але, дивлячись на цю картину, я не втримався. Тут ніякі залізниці не допомогли б. Не факт, що воля з чистої Адаманта не витримала б. Особливо коли Інко вперлася коліном на край мого ліжка. Її невагомне платьце трохи задерлося, обнаживши стегно жінки.

- Ізуку? - Її голос тремтів.

Я провів рукою на відкритті ніжки, поклавши руку на талію жінки. І вона не відірвалася, коли другою рукою я погладив її тіло під новенький, діставшись до такої манячої грудей. Навпаки, вона навіть наблизилася до мене. Вже коли я потерся щокою про груди Інко, до мене почали застати, що я вже не сплю. Ранкова сонливість проходить, хоча в штанях вже все димить так, наче це було зроблено.

- Добрий ранок, мамо, а мені такий сон приснився! І ти там була!

- Угу...

Можливо все буде простіше, ніж я думав. Вона любить те, що я роблю. Вона поклала руку на мою руку, але не хотіла прибрати мене з грудей. Не ображається, навіть не зображує обурення.

- Гаразд, зараз встану і приготую що-небудь на сніданок ...

І коли я вставав, відпустила вона мене якось неохоче. А ще цей, наче житель чогось. Подивитися, чи що? Мислливо посміхаючись, я прибрав жінку і поцілував. В щічку. Її погляд відразу виявив, що вона розраховувала більше.

- Можеш ще одягтися.

Вже спустившись на кухню, я задумався. Що ж я роблю?

Це був ідеальний момент! Я міг узяти і завалити Інко в ліжко, і вона вже була б моєю! А я взяв і втік. Це не перший випадок, коли ми перезираємось назад у минуле. Минулого вечора і запрошеним я вже міг зробити з нею все що завгодно, поки дівчина кайфувала від масажу.

Виходить, це я не вирішую зайти далі?

Чого я так боюся?

Звичайно, вона моя мама. Але це мені ніколи не завадило робити її частиною своїх фантазій. Власне, з самого початку я не бачив якоїсь особливої перешкоди в нашому спорідненні, відвертаючи увагу на її красу. Тут щось інше. Може я просто звик до наших стосунків і побоююся їх міняти?

- Я подивилася, сьогодні океанріум відкривається з десяти. - Повідомила Інко, заходячи на кухню.

Вона вже не була в нічному одязі, а у повсякденному вбранні. І навіть не розтрепана, встигла зачісатися і зав'язати хвістик.

- Ну, поки ще доберемося. Значить, після сніданку вже можна збиратися.

- Так, ми вже давно не проводили час так... - Вона посміхнулась.

Після сніданку мама вирішила переодягнутися знову. Спочатку вона одягнулася, а тепер збиралася на побачення. Принаймні, це було саме таке враження. Давно я не бачив, що б вона так напрягалася. І косметикою вона зазвичай користується принаймні по - іншому, а тепер — просто бойову розмальовку. Це виглядало зовсім по - іншому. Це була вже не мила домашня мама, а спекана красуня, яка прагне уваги чоловічого чоловіка. Було дуже незвично бачити її такою.

- Ходімо?

І все ж, вона залишалася милою господинею. Ніякий макіяж не міг цього змінити.

На виході ми помітили Кацукі, що швидко втікав кудись.

- От же засранець! — Недбатно висловилася, що вийшла слідом Мітсукі Бакугоу. - О, привіт Інко, Изуку-Кун.

Коли ми побачили жінку, вона ніби миттєво поголилася і стала в десять разів люб’язнішою.

- Привіт.

- Ви зібралися кудись?

- Так, вирішили провести сімейну вихідний.

- Ох, як же тобі в цьому пощастило з твоїм сином. - Мітсуки з заздрістю зітхали. - От би і мій був таким же чуйним до своєї мами.

- Ха. Так, мій Ізуку такий ніжний. - Потрепала мене по голові мама.

Я не зрозумів. Мені що, просто стояти і слухати про себе всі ці гидоти?

- Якби ви не були заміжня, Бакугоу-сан, я був би більш уважний до вас!

- Як мило. Не часто молоді хлопці роблять мені компліменти. - Заулибалася жінка.

Блін, мене навіть серйозно не сприймають. А ось мама якось занадто міцно взяла мене під лікоть. У цьому ж жесті так і відчувалася ревність. Це набагато більше, ніж під час розмов про моїх дівчат. Ніби я тут не просто на іншу жінку заглянув, а мало чи не нову маму собі вибираю.

- Ми підемо. - Інко посміхнулася, потягнувши мене за собою.

- Бувай. - Помахала нам за сусідкою.

Ми пройшли трохи, і...

- Що це було, Ізуку? - Мама дуже прошепотіла.

- А що? Ще в дитинстві я помітив, що Міцукі дуже приваблива жінка. Але, не хвилюйся! Їй і близько не порівнятися з тобою.

- Це не спрацює!

- Я знаю, що ти достатньо розумна для таких трюків, просто це була правда.

- А це вже зовсім непогано. 

Підкат зачитан. Їй справді подобаються такі розмови. Інко теж не помітила, як почала посміхатися.

До океанріуму ми добиралися досить довго, поки приїхали. Ми прийшли якраз до початку першої екскурсії і, заплативши за пропуск, приєдналися. Було достатньо цікаво. Всі ці гігантські акваріуми. Ми зазирнули в інший світ, який зовсім не схожий на нас.

- Ізоку, дивись, це ж акули! Які гарні!

Але найголовніше, мамі тут подобається.

- Дивись-дивіться! Мурена! Круто!

Вже через десять хвилин я почувався так, ніби привів свою доньку в океанріум.

- Вау, які великі черепахи!

І, ми точно недарма сюди прийшли. Звичайно, я теж цікавлюся цим, але куди більше мені подобалося бачити, як ця прогулянка Інко радіє.

- А тюлені! Вони такі кумедні!

Власне, океанріум був просто величезним. І тут навіть своя закускова мала.

- Ці кальмари такі смачні.

Бідні головоногі.

- Тобі не здається, що це більше схоже на романтичне побачення? - Поцікавився я.

Звичайно, що ні. Я ніби вигулюю дитину. Але мені просто цікаво, як вона відреагує на таке провокаційні питання. Інко трохи почервоніла і, очевидно, вона вже про це думала, інакше злякалася б набагато сильніше.

- Що ти таке говориш...

- Та нічого такого. - Махнув я рукою. - Просто радію. Напевно інші хлопці дивляться на нас і думають, як же мені пощастило. Вони ж не знають, що ти моя мама.

Інко озирнулася.

Ніхто спеціально на нас не дивився, але, все ж. Ми продовжили нашу вихідний прогулянку. І вона стала частіше соромитися. Моя жартова фраза змусила Інко сприймати все це в більш інтимному сенсі, ніж насправді. Коли ми покидали океанріум, на одному з рекламних екранів помітили цікавий запис. Там показували нарізку різних сцен зі спортивного фестивальу.

- Ізуку! Дивись, це ж ти! - Зраділа мама.

Там дійсно був я.

Нес на руках Очако. Це було незадовго до того, як вона викинула мене за межу. І знято було під таким кутом, що сцена вийшла просто до жаху пафосної. Просто могутній герой рятує принцесу. Момент, коли Ураракка мене обхитрила, так і не було показано. Зате замість мого величного ганьби показали, як я ударом кулака створюю надмощену удару хвилю і розпиляю в ніщо величезну крижину, створену Тодороки.

- Просто неймовірно. - З великою долею захоплення видихнула Інко.

Люди, що проходили повз нас почали оглядатися. Точніше, до мене, порівнюючи зі зображенням на екрані.

- Оу, давай-но підемо звідси швидше. - Вирішив я поквапити маму.

- А що?

- Зараз налетять. - Зашепотів я.

Інко озирнулася.

- О, ти правий, давай ще кудись сходимо.

Власне, на океанріумі наше побачення не закінчилося. Попереду був ще весь день, між іншим. Ми вирішили відвідати ще якесь цікаве місце. І може з уявою щось не так, але вибір впав на кіно.

Темний зал, все таке...

У цій атмосфері ми ненадовго забули про будь - які обмеження. Звичайно, відразу до чогось серйозного ми не перейшли, але коли я поклав свою руку поверх її, це сприймалося як щось само собою належне. Пам'ятаєте моє перше побачення з Очако і Міно. Зараз було щось схоже. Тоді ми з Ураракою так само трималися за руки, сплітаючи пальці. А Інко не намагалася відтримати руку, радіючи моментом і дозволивши собі трохи більше, ніж може звичайна мати.

Тільки, коли фільм закінчився, і ми залишали зал, вона була вся червона. 

Вважаю, справа не тільки в тому, що ми майже весь фільм трималися за руки. А в думках, які милилася у неї в голові. Жінка наче подолала невидимий бар’єр і тепер трохи робела, готуючись зайти ще далі. Але їй все ще дуже незручно.

- Може, зайдемо ще в який-небудь ресторан? Пора вже і пообідати.

Але це було не так вже й добре. У сенсі, Інко не особливо втішив смак страви. Кальмари їй сподобалися через незвичайність. Зазвичай ми їх не їмо. А тут, виявилося, що я готую такі ж страви набагато краще.

- Ще кудись чи додому? – Продала мама.

Вже нагулялася. Було видно, що жінка покладається на друге.

- Я не проти.

Головне, що я зрозумів за час цієї прогулянки - Інко вже готова зайти далі. Точніше, вона готова до того, що далі зайду я, зробити крок сама для неї занадто незручно. Просто безумство. Але якщо я захочу отримати більше, ніж невинні поцілунки,тримання за руку або склеювання грудей, то вона буде дуже навіть не проти. Максимум може створити сумніви і нерішучість, що б виправдати себе перед власним сумлінням, яке заявляє, ніби все це не так. Тепер за мною справа. І якщо я дійсно хочу отримати її, то, пора діяти.

- Піду приму душ. - Вирішив я, коли ми повернулися.

- Добре... - Задумалася мама. - Тоді я після тебе.

Поки так.

Я не став і швидко помитився. А далі, поки Інко затрималася у ванній кімнаті, я вирішив підготуватися. Пора так пора. Коли мама вийшла з душі, у мене вже все було готове. Вона з деяким зацікавленням оглядала вітальню. Діван я розклав, так що тепер це по суті було ліжко. Застелі зверху чисту простирадло, витягнув масло.

- Мам, я хочу спробувати новий масаж.

Щіки дівчата зарум'ялися.

- Я... Добре, тільки одягнуся...

- Не потрібно. - Я посміхнувся.

Вона була в одному лише халаті, і тепер вона не має ні спідньої білизни.

- К-як скажеш. Тільки відвернися, будь ласка...

Я виконав прохання, і коли вона дозволила, повернувся назад. Інко лягає на диван, животом вниз, залишивши халат поруч. Повністю оголена. Я облишився думками.

- Ти надто напружена. Давайте почнемо, поки, з звичайного розслабляючого масажу.

- Угу...

Коли я зайнявся диваном до Інко, то почав застосовувати звичайний масаж. Принаймні, з цього ми завжди починаємо. Тепер вона була дуже збуджена. Адже розуміє, що це може перейти в щось більше, ось і нервує. Але на це пішло трохи більше часу, але я досягнув успіху. Мама почала розслаблюватися, принаймні її тіло.

Тоді я взяв масло, коли раніше увімкнув музику.

Гормони граються.

Переді мною відкривається такий чудовий вид. Статеве напруження тільки зростає і, здається, воно пульсує вже не лише в пахну, але й у всьому тілі.

- Охх... - Страшно зітхнув жінка.

Приємно.

Я нарешті міг законно осоромити її прекрасне тіло. Весь день про це мріяв. І зараз, хоч я і робив масаж, але це не завадило мені вивчати спокусливі вигини її тіла. Від неї ще й пахне приємним після душі.

- Мгх...

Занадто захопився, масуючи її попку.

Потрібно ж і по ніжкам пройтися. Вони у неї такі стрункі, красиві...

- Щось гаряче стає, я поки зніму сорочку, гаразд?

- Мг... Угу... - Трохи відрешено кивнула жінка.

Я навіть не брехав. Тут справді стало дуже гаряче.

- Знаєш, мені навіть якось образливо. - Заявив я, знімаючи з себе верх.

- Ммм?

- У тебе таке гаряче тіло...

- Ісу... - Інко прикусила губу і тихо зачепила, коли я провів рукою по її ніжці вгору.

Дуже близько. Моя долоня повільно зупинилася біля самих райських воріт, ще трохи-чуть і я їх доторкнусь. Хоч спочатку вона лягає рівно, так що я нічого захованого там не міг побачити, але поступово, вона розслабилася і вже не стискала ноги разом. А потім, коли я почав збирати ці прекрасні ніжки, переді мною відкрилися райські ворота. Збуджені та вологі губки, які вже виходять за бажанням і закликають до дій.

Я знову провів долонею по нозі Інко.

М'яко...

- Хааах... - Преривисто зітхнув жінка.

Коли моя рука знову підібралася до захованої щілини, вона чуттєво здригнулась. Еротичний масаж розпилював Інко ще сильніше, ніж я думав.

- Твоє тіло так сильно прагне ласки.

Раз вона кончила від одного тільки масажу.

Сковтнувши слину, я продовжив. Погладивши спину жінки, я поклав руку на її плече і перекинув Інко на спинку. Це було неймовірно. Вона слухняно перекинулась, відкривши мені все, навіть не думаючи прикриватися або затиснутись. І як же вона красива...

- Дозволь мені подбати про це. - Шепчу, причіплений до Інко.

- Д-да...

Її рука вагалася щодо мого торсу. Думка дівчини багато говорить, що зараз вона дозволить мені все. І, цього разу я вже точно не збираюся тікати від такої можливості. Я вже і так довго простягаю. Кладу руку на потилицю дівчини і наближаю її обличчя до себе.

Ще трохи і я ловлю її соковиті губки в поцілунку.

Це відчуття...

Тріумф.

https://literna.net/uk/books/261-chiterskii-personazh

Previous chapterNext chapter