Страшний поцілунок з власним сином став найбарвішим моментом в житті за останні десять років. Він був недосвідчений, але так напорист. Його сильні руки жадібно вистрибували груди збудженої жінки, майже так само як під час масажу.
- Ахх...
Поцілунки спустилися нижче, і Інко не стримала гарячого стона. Жінка тремтіла від нетерпіння, відчуваючи його губи на шиї. Нахилився нижче, Ізуку стиснув її груди і почав садити соски, як у дитинстві. Інко вже відчула, як її серце перевертається від щораз більшої напруги. Він не забавлявся з її грудьми довго і продовжив спускатися далі. Його губи прослизнули по животу жінки і...
- Охх...
Коли Інко застонав, то більше вібрала кульку до свого захованого місця. Оргазм наздогнав її сильним імпульсом насолоди, що пройшли по всьому тілу. І ще якийсь час після неї вона продовжувала уявляти себе в Їзреелі, аж поки його образ не видавався їй на думку.
Відпочинаючи, жінка використала влазеньки для витертись і поспішила на порядок.
- Що я роблю? - Виновато зітхнув вона.
Хоч вона була сама зараз, але їй все одно було соромно за те, що витворовувала зі своїм сином, нехай тільки в самій думці. І якщо таке самобичування декілька років тому зупиняло її і допомогло не думати про сина, як про об'єкт сексуальних фантазій, то тепер все стало набагато важче.
Поглянувши на годинник, Інко полегшено перевела дух. У світі еротичних фантазій вона провела не більше півгодини. Значить, до повернення Ізуку ще кілька годин. І останнім часом він почав частіше затримуватися. Що не могло не турбувати матір. Особливо тоді, коли вона згадувала про недавні розмови. У її сина безумовно є дівчина. І навіть повторюючи в думках, що це неправильно, і що вона не повинна цього відчувати, її жгла ревнощі. Адже він її син! Вона точно не хоче віддавати свого милого хлопчика якийсь профурсетке! А якщо він і їй буде масаж робити?
Пам’ятаючи, що Інко витворяв з нею ізуку під час масажу, вона дуже налякалася. Якщо він зробить масаж своїй однокласниці, то напевно матиме підлітковий секс! І в усьому винна вона сама. Вона, звичайно, жартувала про презервативи, але це була більше спроба показати синові, що вона не стара півкуля, а дуже навіть сучасна дівчина. Як матері, їй вже давно слідувала сказати синові, що його масаж не стільки розслаблює, скільки еротичний. Щоправда, завжди, коли вона хотіла розповісти йому про це, її зупиняв страх. Якщо він дізнається про це, то найбільше біль від цього завдає Інко.
- Займусь ка я убирьом. - Заявила Мідорія в порожнечу.
Правда, це був самообман.
Жінка просто хотіла обшукати кімнату сина і саме туди вирушила в першу чергу. Звичайно, їй відомо про багато принад Ізуку, але якщо він щось приховує, вона хоче знати що це.
Спочатку Інко включила комп'ютер сина, і поки він завантажувався, по-швидкому оглянула кімнату. Природно, вона нічого не знайшла, але, якби він щось хотів заховати, то вона б і не отримала цей секрет таким поверхневим оглядом. Проте сучасні діти не тримають секрети у кімнаті, а на жорсткому комп’ютері.
- Хмм...
Повернувшись до комп'ютера, Інко відразу ж знайшла на стільниці ярлик в якусь теку. Це зацікавило молоду маму, і вона вирішила перевірити, що там ховається. І це був джек-пот. Очевидно, Ізуку не очікував, що хтось почне копатися в його комп'ютері і, відповідно, ніяк не приховував файли, які часто використовував. Теки з фільмами, анімовані, а в їх компанії затікала тека з терабайтом порнухи.
- О, а у нього тут все так... - Ошарашено пробурмотала Мідорія.
Порно і хентай в різних теках, всередині яких так само багато тек, що роздають записи за жанрами. Все відсортовано.
- Чесне слово. - Зітхнула Інко. - Якби він кімнату тримали в такому порядку...
Інко, збираючись закрити папку компрометуючої інформації, затрималася на короткий час. Не витримавши, вона знайшла жанр "Інцест". І вже просто читаючи назви роликів, жінка почала відчайдушно червоніти. Кошмар. Адже щось подібне вона і хотіла побачити. Більшість роликів мали в назві фразу "мати і син".
- Невже йому таке подобається? - Інко хотіла сказати це з осудом, але її тон був занадто радісним.
Добре, що її ніхто не чув.
Інко вже забула, що хотіла, як прибратися. Розчарована цікавість змусила її запустити один з відеороликів. Жінка так зачарувалася переглядом, що згадала про це лише через кілька годин. І відразу поспішила закрити всі файли і вимкнути комп'ютер. Ісука ж може повернутися з хвилини на хвилину.
Тим не менш, поки він ще не прийшов, жінка вирішила оглянути шафу і ящики столу.
На жаль, нічого цікавого вона не знайшла. З декотрими жалем Інко згадала, що так і не подивилася історію браузера Ізуку, колекція порнографії сина її дуже втягнулася. Тобто, відбила. Звичайно, вона знайшла порночку, але в цьому немає нічого особливого для підлітка. А вона хотіла знайти більш пікантні подробиці з життя свого сина...
Ще раз подумавши про те, що вона робить, Інко зітхнула.
- Що я роблю?
Похитнувшись над неправильними мотивами, Мідорія вирішила відволіктися. Залишивши кімнату сина в спокої, вона повернулася до свого ноутбука. Дивиться серіали до вечора, ну або поки син додому не повернеться. Нещодавно вона дивилася...
- Хмм, ні, це поганий серіал. - Інко здригнулася.
Ігрища престолонастежання. Це ж просто інцест! Зовсім не те, що їй зараз потрібно, щоб відволіктися від думок про інцест. Інко зітхнула і вирішила пошукати ще щось. Коли Ізуку повернеться, їй потрібно встигнути викинути з голови всі ці непристойні думки, щоб бути хорошою мамою...
***
Побачення закінчилося чудовим тройничком у квартирі дівчат.
Наступного дня ми не проводили часу на побачення. Відразу пішли в квартиру. Не те, щоб романтика зникла, просто дівчата також стали залежними від інтимних насолод. А я так захопився, що пару разів забув про свою Чітерську вправу і пропустив кілька днів підвищення характеристик. І, все ж, двох мені мало.
Але, поки все було чудово. Інколи ми ходили на побачення, займалися сексом і розважалися. Костюми, к слову, ми свої забрали. Мій просто відновили, тільки додали малюнок тріщин на рукав на моєму прохання. Ну, це щоб я пам'ятав, що моя надстійність не рятує від причуд, які розривають молекулярні зв"язки. Дівчата отримали свої зміни, і тепер ми ще деякий час після уроків затримувалися на тренірових полігонах академії. Загалом, жили повним життям тинейджерів-суперогероїв. Я відчував себе нереально везучим. Поки не сталося щось дивне. Після битвої зі злочинами минуло майже цілий тиждень, а шкільне життя повернулося в минуле. І раптом, під час зміни, поки ми з дівчатами йшли в їдальню...
- Ось ти де, Мідорія, хлопчик мій. - З-за рогу шкільного коридору показався Всемогутній.
Вчитель був схвильований, наче носився по всій академії в пошуках мене.
- Да? - Повільно простягнув я.
Щось у поведінці Олмайта мене напружувало, але що...
- Не хочеш пообідати разом зі мною? - Двометровий гойдак підняв коробочку бенто.
Я зрозумів, що в мене зараз очі можуть вискочити з орбіт від шоку. Перший герой виглядав як дівчинка, яка запросила хлопчика на побачення. Це невинна боязка загравання з шкільним обідом.
- Пффкха... - Поперхнулася стоячи поруч зі мною Очако.
- Н-ні, я відмовлюся. - Непереконливо відступив я.
Оллмайт розгубився, він явно сподівався на іншу відповідь. Але, блін, це жах! Я не знав, що він з таких!
- Но я...
- Вибачте! Нам треба бігти на урок!
Підхопивши своїх дівчат, я поспішив забиратися подалі від викладача.
- Ха-ха-хо. - Ашідо розсміялася. - Ізоку, ти нам не казав, що закадрив Всемогутнього.
- Це не я!
- Пфаха.
- Очако!
- Прости, пфф...
Зрозуміло, що Оллмайт просто не вміє нормально спілкуватися з підлітками і обирає неправильний спосіб поведінки. Він і далі почувається незручно, коли навчає. Але, все ж, це було шокуюче твердження.
- Ходімо обідати. - Посміхаючись, сказала Ашідо. - І, Ізуку, ти так жорстоко відмовив Всемогутньому, а як же його почуття? Ти міг їх поранити. Напевно це було боляче, він до тебе з усією душею, а ти ...
- Пффха-Ха-хо.
- Очако!
- Хи-хи, прости... прффха-Ха-хо.
Мені залишилося тільки махати рукою на веселих дівчат. І якщо Ашідо просто посміхалася, то У Очако була істерика, все обличчя почервоніло і припинити сміятися вона просто не може. Інші учні, озираючись назад, з тривогою дивляться на неї.
Але коли ми дісталися до їдальні, Урарака більш-менш заспокоїлася. Звичайно, варто їй поглянути на мене, як дівчинка знову починає хихикати, але вже не так сильно як пару хвилин тому. Коли ж стояли у чергу, заспокоїлася і Очако.
- Ну, сьогодні знову до нас. - Ашідо, присівши за стіл.
- Ммм... - Я на мить замився.
Це було дуже веселе відчуття, коли під столом тебе стосується ніжка такої дівчини.
- Схоже, це було "так". - Усміхнулася демонетка.
- А якщо влаштувати марафон? - Протягла шатенка.
- Що?
- Ну, я про кіно.
- А! У мене на флешці є всі фільми про чужого! - Зраділа Ашідо.
- На вихідних? – Задумав я.
- Ага, це ж надовго.
І, звичайно ж, можна буде пошкодувати трохи. Або багато.
- Я не проти, але спершу мені потрібно буде поговорити з матір'ю.
- Ясно.
Все ж, ідея дійсно гарна. Хоч це не побачення, а радше дружня посиделка. Але мені подобається. Уявлення про те, як ми втрьох сидимо перед телевізором на дивані, притискаючись один до одного у темряві. Хрустим попкорном. Загалом, культурно розважаємось без будь-якої порції.
- Ізоку-кун? - Я чув незнайомий голос, повертаючи мене в реальність.
- А? Що?
Оглянувшись, я побачив дівчину. Смутно знайомлю, але ... Почекайте...
- Іцукі-тян?
У моїй пам'яті був трохи загублений часом образ маленької рудої дівчинки. Бійка, з якою я був знайомий лише кілька хвилин.
- Да... - Голос дівчини якось збентежено тремтів.
- Емм, ви знайомі? - Здивована Ашідо.
Вона була вражена, що це був перший напад Хатсума Мей. Іцукі не могла зрозуміти.
- Юї Кодай, приємно познайомитися. - Поклонилася темноволоса дівчина, яка підійшла до нас з Іцукі.
- Ага, Ізуку Мідорія. - Я відповів.
- Іцукі Кендоу. Ми з 1-В класу. - Здалися моїм рудим подругам.
Дивно. Я не сподівався, що знову її зустріну, тим більше на тому ж курсі героїської академії.
Після того як мої дівчата представилися мені, я пішов до нього. Нові знайомі сіли до нас за столик. А я раптом згадав, що Іцукі дуже злилася, коли я називав її по імені. Але тепер дуже мило злякалась і ні слова не сказала в протест. Юня була тихою і спокійною. Брюнетка більше кухала, ніж базікала, хоча й їла вона трохи і дуже акуратно.
Тим часом, Іцукі, схоже, підійшла до теми, заради якої взагалі пішла на контакт зараз.
- Хлопці, ми чули, що ваш клас зіткнувся з теперішніми злочинами, це правда?
Питання було поставлене спокійним і м'яким тоном, але в міміці Кендоу, все ж, відчувалося деякий напруження.
- О, так... Це було несподівано. - Відповіла Очако, замислившись або, швидше, обернувшись до спогадів. - Але все сталося так швидко, що ми навіть настрашилися серйозно не встигали.
- Ага. - Посміхнулася Міно у всі тридцять два. - З нами був Всемогутній і Ізуку, вони в момент розправилися з найсильнішими злочинцями, а разом із іншими ми могли запанувати над собою.
- Ізуку, так? - Скептично зігнула брову Кендоу, подивившись на мене.
- Эй! Не недооцінюй мене, жінко! Я можуч!
- Пфф. - Пиркнув Очако.
- Здається, що недоречно ставити рівня Олмайта і учня академії, але вони дійсно були на рівні. - Серйозно помітила Ашідо.
- А ось і ні. - Хмикнув я. - Той мутант неслабо так відділив Всемогутнього. Ти бачила його рани? Я не хвалюся, але об'єктивно я був крутішим.
- Ти зовсім не змінився. - Вітхнула з посмішкою Іцукі.
І, зрозуміло, вона зовсім мені не вірить. Тобто, хтось може бути хоча б у чомусь кращим за Всемогутнього. Ну, воно і зрозуміло, у цього героя репутація супермена. Заявляти, що ти на тому самому рівні сили трохи самовпевнено. Проте, я вважаю себе достатньо сильним для таких заяв. Отже, мої слова - це не просто бахвальство.
- До речі, це ж ти Зелений Го...
- Стій! - Перебив я дівчину.
- Що?
- Не кличте мене цим жахливим прізвиськом. Черт... - Від відчаю я опустив голову, схопившись за волосся.
- Йому не подобається цей псевдонім. - Шепнула їй Урака. - Ізуку любить, коли його називають Грімом.
Ох, ні, від цих коментарів мені стало так соромно, що я вже просто боявся підняти голову і подивитися в очі дівчатам. Грім теж не був найкращим варіантом. Але, хоча б не таким ганебним як Зелений Гоблін.
- А що за грім? – Тихо запитала Юичка.
Дівчата якось дивно на неї подивилися.
- Це мій геройський псевдонім. – Пояснёл я.
Кодай тільки кивнула, показуючи, що прийняла інформацію до відома, але її це не хвилює.
- Це, а ви давно знайомі? - Раптом запитала Очако.
Її дуже турбувало це питання, і вона вже довго тримала його в собі. Хоча, за ідеєю, вона повинна була це запитати першою справою. Але дівчата, здається, дивилися одне на одного і оцінювали.
Кілька років тому я врятував невинну і тендітну дівчинку від юрби розлючених хуліганів. Ну, ви ж знаєте, рятувати фарбу з лиха це моє захоплення. Постійно цим займаюся.
- Мені зовсім не потрібна була допомога! - Не витримала мого позерства Кендоу. - Ти тільки завадив! Я сама могла розібратися з тими слабаками! І я не тендітна! Я не слабачка!
- Да-да. - Зниження кивнув я. - Пам'ятаю, ти намагалася тоді битись своєю силою. Це виглядало так до безглуздого мило. Наче бойовий хом'ячок, який намагається подолати твій палець.
Не знаю чому я намагаюся її підчепити таким чином, але ...
Это забавно.
- Ах ти! - Почервоніла Іцукі.
Вона висихла, і в мене з плечем гупнуло. І била вона явно з усієї сили, бажаючи напрочити мені руку відсушити. Хоча, свою трансформу вона не використовувала.
- Ха-ха, лоскотно. Б'єш як дівчинка.
- Гр... - Забурчала дівчина.
Очако і Міно, тим часом, істотно переглянулися.
- Це погано.
- Вони сваряться як пара.
- Це дуже погано!
Мене наче з відра крижаної води окали. І Іцукі теж, судячи по тому, як вона здригнулася і відпрягнула від мене.
- Ха-ха. - Розсміялася Ашідо.
З’ясувалося, що вона просто приколювалася. А ось Очако прийняла все за чисту монету, і ...
- Він наш хлопець! - Воїнно заявила шатенка, дивлячись на Кендоу, як на конкурентку.
- Ваш? – Слегка здивувала Юичка.
- Ну, так вийшло. – Протягнув я.
- Ага. - Весело скелюючись, підтвердила Міно.
- Я вражена. - Шоковано заявила Іцукі, подивившись на мене з щирою повагою у світлі.
Через це я ховав себе.
- Ха, Ізоку, ти б бачив себе з боку. - Розсміялася Ашідо.
И замущався. Декетці все тільки приколюється. Хоча, дивлячись на Міно, що веселиться, я починаю таяти. В емоційному плані. А реакція Очако завжди розумні. Це любов? Або гормони?
Так, за розмовою, пройшов всю обідню перерву. І знову заняття.
Потім у дівчачу барлогу.
І тільки до вечора я повертаюся додому.
Власне, я вже звикаю до такого ритму життя. Навіть транспорт перестав користуватися і переміщатися між містами на своїх двох. Тільки біля нашого подвір'я сповільнююся, і останні метри проходжу як звичайна людина. Часто мама бачить, як я повернулася додому. Насправді мені просто подобаються дружні обійми.
- Привіт мій солодкий. - Ласково посміхнулася мені Інко.
- Да, я дома. Може, я сьогодні приготую щось до вечері?
Два зайця одним пострілом. І маму побалую всілякими смачностями, і вміння кулінаріїв влучу. Можливо, незабаром я отримаю новий рівень. І якщо в плані фізичних характеристик мені вже і прагнути нікуди не потрібно, то ось інтелект, харизма та удача, це все ще актуально. Загалом, мені ще є куди рости. Правда, розвиток навичок, по-моєму, зараз набагато продуктивніший.
- Ні, Ізуку, ти ж втомився. Давай ти здохнеш, а я тебе нагодую.
- Я? Втомився? - З сарказмом простягнув я.
- Ну ладно...
Мені її ще й умовляти треба!
Взагалі, після подорожі в дівчачу барлогу Очко і Міно я був у чудовому настрої. І, піддавшись пориву любові до мене, Інко схопився на руки.
- Хаа! - Щасливо завулибалася жінка.
Вона вже не боялася таких моїх витівок, а щиро тішилася.
- Я люблю тебе мам!
- Так, я теж тебе... Я люблю...
Голос Інко злегка тремтів, але це цілком можливо списати на те, що я закрутив її на своїх руках по коридору. Залишивши матір в вітальню, я влаштував її на дивані, після чого повернувся закрити двері і пішов до кухні. Тільки, спокійно чекати вечері за переглядом мильних опер жінка не стала. Вже почавши готувати, через кілька хвилин я помітив на кухні її присутність.
- Цікаво?
Мама стояла в проході і з теплотою спостерігала за мною.
- Дуже. - Вона посміхнулась.
- Тоді, може, сядеш відразу за стіл? Це краще ніж стояти в проході.
- Звичайно.
Виникла незручна тиша. Але загалом мені подобалося таке проведення часу. Незабаром кухню заповнила ароматний запах приготованої їжі. З погляду Інко стало ясно, що в ній раптом прокинувся апетит. Тепер вона вже не за мною спостерігала, а на плиту дивилася.
- До речі, мамо, ми тут з друзями спілкувались і виникла одна ідея. Ти не проти, якщо я на вихідних до них у гості схожу? Можливо з нічкою. Ми хочемо влаштувати кіномарафон і подивитися парочку старих жахів.
- З нічкою? - Жінка чекала на нас. - Я не знаю, а що це за друзі? Ти мені про них не говорив.
Ну, я навіть не знаю як сказати мамі, що « пережився» в основному тільки з двома дівчатами. Ну, якщо вважати саме дружбу, то ще можна додати жабу. Щодо Яорозу я ще не впевнений, що наші стосунки ральні і більше ділових. Мабуть, я просто не старався з нею подружитися. Так і з Мей я поки що не зв'язався щодо допомоги з її винаходами. З хлопцями ж я особливо не спілкувався. Ііда, Камінарі, ми розмовляли, але через це нас навіть приятелями не можна назвати.
- Їх звуть Ашідо-сан і Урарака-сана. - Повільно простягнув я.
Поки не збрехав, але це тільки прізвища, може це взагалі хлопці. Тільки подумайте про це, як моя болісна уява відразу почала перетворювати ангельський образ моєї милої сексуальної демонети в страшне породження Слаанеше. Ні! Мозок! Досить! Не роби цього! Не перетворюй моїх янголів у футанарі!
- И? - Протягла Інко, вимагаючи більше інформації.
- Ми разом тренуємося. Нещодавно вони змогли поліпшити свої костюми. Взагалі-то, ми ще з екзамену розмовляємо разом і були приємною несподіванкою опинитися з ними в одному класі.
- Ось як. - Вже спокійно кивнула мама.
Ми ще трохи обговорювали моє шкільне життя. І мені дещо вдалося обійти той момент, що всі мої друзі з академії - дівчата. А щодо моїх дівчат, які нещодавно ми з мамою зам'яли, зараз ніхто не піднімав.
- Ммм, пахне просто неймовірно. - Видала свою оцінку Інко, коли я закінчив.
- Це все завдяки особливому інгредієнту.
- Особливий інгредієнт?
- Моя любов до мами. - Я з радістю видав.
Точніше, до її величезних цицьок наповнених солодкого божественного нектару. Принаймні, саме так я запам'ятав цей смак. І останнім часом мені щось все сильніше хочеться знову його відчути ...
- Ох, Ізуку. – Умилилась Инко.
І, здається, навіть трохи злякалася.
- Ладно, давай поедем.
- Звичайно, милий. І, це ...
- Так, мамо?
Вона трохи пом'ялася, я не квапився, але довго чекати питання не довелося.
- Ти можеш сьогодні зробити мені масаж?
- З радістю. - Усміхаюся їй у відповідь.
Напевно, мені варто серйозно подумати про етичні аспекти питання. Чи можна спокусити матір? У мене гормони, але треба ще раз подумати. Хоча, кого я обманю? Під час масажу вона дозволяє мені лапати її груди! Хіба я можу відмовитися від цього? І, знаючи себе, впевнений, що мені захочеться зайти далі.