У нас була фора в п'ять хвилин, щоб подумати план з захисту зброї. За умов тренування "злодії" вже знаходяться в будівлі, тому героям буде дозволено почати операцію тільки через об'єктивний час. І, так, зовсім випадково нашими героями стали мої дівчата. Урарак і Ашідо були дивно задоволені таким розподілом. Незважаючи на мою Чітерську причуду, вони хочуть виступити проти мене. За словами барона П’єра де Кубертен, головна мета гри — це не перемога.
Також вчитель дав нам портативні комунікатори у вигляді навушників. Але вони настільки чутливі до звуку, що вловлюють нашу мову.
- Що будемо робити, Мідорія-сан? - Запитала жаба.
- Емм? Що це таке? Ти ж просила звертатися до тебе по імені, чому ти сама обвертаєшся до мене так формально? Клич мене просто Ізуку.
- Добре, Ізуку. - Відразу ж погодилася дівчина.
- Для початку, скажи мені, що ти вмієш?
- Я жаба. - Видала жабу. - Я можу дертися по стінах, високо стрибати, у мене довга мова і я можу роздувати живіт, виділяючи слиз...
Тепер, коли я був поблизу, то помітив, що Асуі ще й досить низького зросту не тільки через те, ніби він зупинявся. Вона просто сама по собі низька.
- Ясно. У мене нагромадження сил, ну, ти бачила, я швидкий, сильний і міцний.
Дівчина кивнула.
Я ж оглянувся, вивчаючи кімнату. Звичайно, можна просто і швидко захопити обох сторін, але це буде зовсім не цікаво. А дівчата взагалі нічим не навчаться. Хоча, це не означає, що я здамся. Будемо довбатися в тактику! Правда, це не скасовує чити...
- Ти хочеш допомогти мені розчистити поверх?
- Ква? - Розпитливо квапилася дівчина.
Милота.
- Причуда Очако. - Пояснюю їй свою думку. - Вона може перетворити будь-який предмет тут на снаряд. Вона обнулює вагу, але предмет зберігає свою масу, так що, вдарити він може не слабо.
- Добре.
На пару ми швидко виїхали в приміщення, забравши всі дрібні предмети, які не є частиною стін і підлоги. Все, крім, власне муляж ракети. Але після прибирання я видавав скло з кількох вікон. Правда, вже зробивши це я задумався...
- А наскільки сильний у тебе язик?
Дівчина нахилила голову, дивлячись на мене з німим питанням.
- Ось настільки... - Протягла вона і вистрелила в мене мовою.
Він захлинувся батогом на моїй руці. Коли ж вона потягнула язик назад, я зміг більш-менш оцінити його силу.
- Чудово, тоді план спрацює.
- План?
- Хе-ха-хо! Як для моєї служниці, у мене є для тебе відповідальне завдання, Тсу-чан.
- Я слухаю.
- Твоя задача, зайняти оборону в цій кімнаті, сховайся за колоною і коли сюди потрапить противник, ти повинна буде схопити її мовою і швидко викинути у вікно. Впораєшся?
Ще перед тим, як відповісти на це запитання, лягашка обдивилась.
- Це буде нескладно. - Кивнула вона.
- Тепер, як думаєш, мені слід зустріти їх на першому поверсі або краще почекаємо їх тут разом?
- Разом. - Тут же відреагувала дівчина.
Ну, її можна зрозуміти. Гадаю, вона боїться, що якщо я один зіткнуся з « героями», то їй взагалі ніяк не вдасться себе проявити на цій тренуванні.
- Добре, тоді чекаємо.
Однак не було потреби чекати. І перший противник помітив жабу. Коли почалися випробування Герої Ашідо і Ураракка, вони не проводились через весь будинок. Очевидно, вони помітили видовжене скло і вирішили цим скористатися. Міно повисла на подруги, а Очако у свою чергу обняла їх загальний вага. Злегка відштовхнулася від землі, вона добралася до нашого поверху, а демонетка схопилась за підвіконник. Якби я йшов зустрічати їх внизу, вони б просто обходили мене.
- Ква! - Трохи войовничо квапилася Тсую.
І вистрелила язиком в сторону дівчат.
Вона не намагалася схопити їх, вона просто штовхнула моїх подруг і помостилася Ашідо по руці. Внаслідок цього обидві героїні відлетіли від вікна, наче повітряна кулька.
- Чудово, Тсую, ти молодець! - Похвалив я жабу.
- А-а, ми ще повернемося! - Кричала нам Ашідо.
- Хе-ха-хо! Ви програли, герої! Зло завжди буде на крок попереду! Поки ви красуєтеся перед суспільством, ми складаємо підступні злодійські плани!
- Ква. - Асуі підтримала мене.
Я почав зазнавати випробувань. Все це стало ще більше схоже на забавну гру.
- Що будемо робити далі? - Цікавиться жабою.
- Те ж, що завжди, Тсую-чан. Спробуємо завоювати світ! Мувахааха!
- Ква...
- Що? Ми ж злі. Це основа основ! Ти моя злодійська помічниця, так що для тебе це не обов'язково, але я рейд-босс! Мені ніяк не можна без злодійського сміху.
- Зрозуміло. Ти любиш театральність.
- Ну, може, трохи ... Дай п'ять.
Я була трохи здивована, коли я раптом зіткнувся з цим, але спокійно « дала п’ять". На той час дівчата команди героїв якраз дісталися до нашого поверху. Ми чули їхні поспішні кроки на лестній клітці. Ще трохи і...
- Ха! - Нафіг вхідні двері.
Гм, загалом, десь на нижніх поверхах вона знайшла важкий шафа, обкинула його вагу і постукала їм у двері, як тараном. Асуі відразу сховалася за колону, а я навіть не пустив шепоче. Шкаф вдарився і зламався о мою голову. Майже. Я вже доламав його рукою.
- Ось ви і прийшли, герої. - Голосно оголосив я, розвівши руки в сторони.
- Ізуку?
- Хе-ха-хо. Але ваш шлях був марний. Вам ніколи не зупинити мене! Ще трохи і старий світ буде знищений.
- Це... Ми не дозволимо... - Непереконливо почала вмикатися у гру Урака.
- Серйозно? Ніби ви на це здатні. Тим не менш, ваша хоробрість вразила мене, герої! Тому я пропоную вам перейти на мою сторону!
- К-ква? - Поспішала Асуі.
- Що? - Мої дівчата були вражені ще сильнішими.
- Цей заряд просто іграшка. Насправді я не збираюся пускати в справу міжконтинентальну ядерну ракету, це засіб залякування, щоб нав'язати мої умови уряду. Ви повинні зрозуміти мене! Я хочу змусити уряд трястися від страху! І тоді, можливо, вони почнуть працювати так, як повинні. Незабаром я зроблю заяву на всю країну і оголошу війну кожному зіпсутому політиці, несправедливому судді, неблагополучному поліцейському. Тільки реальна загроза змусить їх бути тими, ким вони повинні бути! Мною мотивують добрі цілі. Саме це я називаю руйнуванням світу, який прогнив світ корумпованих чиновників! Це мій метод боротьби з корупцією.
- Це... Чи ви обов’язково зробите все це так серйозно? - Розірвалася Міно.
- Звичайно ж! Ви обидві прекрасні дівчата з сильним почуттям справедливості. Я бачу підтримку своїх ідей у ваших очах і не хочу битися з вами. Тому, приєднуйтесь до мене, герої! Разом ми побудуємо кращий світ!
- Эй, погоди! Це ж тренування! – Згадай Ашідо.
- Саме так! Ми не купимося на твої хитрощі, злодію! - Опам'ялась Урарака.
- Тц, ну, спробувати варто.
- Ах ти! Ти нас обманював! - Очако захиталася.
- Неправда. Я просто перевіряв вашу силу духу. - Я посміхнувся. - Що, коли б вас завербували справжні злі речі?
- Ой...
- Саме так! Але ви справилися з моїм випробуванням. Чесно, я пишаюся вами ви чудові герої.
- Правда?
- Абсолютно! Ви не тільки гарні зовнішньо, але й ваші риси, прагнення, все це прекрасно. Я захоплююся вашими сильними особистостями.
Дівчатка навіть злякалися небагато, але тут Ашідо, здається, зрозуміла...
- Очако! Він просто хоче нас заготувати! Знову!
- Ой, точно...
- Ха-ха, а тебе не проведеш, мила дівчина в масці. Ти дуже прониклива, чесно кажучи, я захоплююся цією твоєю ...
Незважаючи на свої слова, Ашідо просто розхитнула вуха і з радістю прийняла свій персон.
- Міно, не слухай його, він знову намагається тебе заплутати! - Тепер Очако не дала демонетці заслухатися. - Нападаємо! Нам потрібно захопити бомбу! Ми і так пропустили стільки часу...
- Ну, раз так... Я на тебе розраховую! - Я опікався, вступаючи у сутичку.
Оскільки дівчата вже почали діяти, далі тягнути час за розмовом уже не вийде. Асуі одразу взялася до роботи. Коли я побіг прямо на дівочок, ті побігли в різні боки. І саме в цей момент з'явилася жаба через колони, чіпляючись за стелю.
- Що... - Міно просто поспішала, коли на її талії захлестився мова Тсую.
- Не так швидко. - Перехопив я руку Очако, не дав їй обкинути мою вагу.
Наступного разу Ашідо була викинута у вікно. Але жаба не хотіла покалічити однокласницю, тому її язик відразу ж відпустив. Асуі мітнула демонетку таким чином, що Міно могла в результаті вхопитися за підвіконник сусідньої будівлі. Власне, я сам трохи злякався за Ашідо і відволікся, завдяки чому Очако встиг луснути мене долонею по плечу.
- Ха! Тсую! - Крикнув я.
- Ква...
Мова жаби обвилась навколо моєї руки і не дав мені вилетіти у вікно. Через те, що я втратив вагу, Асую легко прив'язала мене до себе, після чого, штовхнула в сторону Очако. Дівчинка-бескінчення була близька до ракети, коли я налетів на неї ззаду, взявши в захоплення.
- Фух, у тебе мало не вийшло, Очако.
- П-майже...
Дивлячись на ці вушка дівчини, я зрозуміла, що наше становище зараз було певним чином інтимним. Але я не відпустив її. Просто, ця ситуація почала мені більше подобається. Але, куди цікавіше було те, що у неї в руках виявили стрічку захоплення, якою вона зловила мою руку. Технічно, це означає, що я був переможений за умов тренування. І мені нічого не залишалося, як відпустити дівчину.
- Час вийшов. - Голос Олмайта в комунікаторів. - Команда злочинців перемогла.
- Тсую-чан! - Підняв я розгорнуту долоню.
Дівчина зіскочила з стелі і відразу дала мені переможну п’ятірку.
А оскільки тренування для нас скінчилося, я спокійно відпустив Очако і поспішив зняти Ашидо зі стіни сусідньої будівлі. Саме це вирішив зайнятися Олмайт, але він не квапився і я встиг раніше. Аіса-сенсей каже, що мені потрібно навчитися контролювати свою силу, але я і так роблю дуже навіть непогано. Використовуючи вікно без стеколу, я вистрибнув з невеликим розбігом.
- Міно, як ти тут? - Поцікавився я, більш-менш м'яко доторкнувшись стіни.
Перед тим як дівчина відповіла, я встиг підхопити її на руки і сила тяжіння потягла нас вниз. Демонета дуже злякалась і вчепилася за мене. Але, приземлилися ми цілком безпечно, для мене це не було проблемою.
- Відмінно, дітки, настав час розглянути ваші рішення. - Повідомив нам Олмайт.
Поки ми йшли в клас, я не забув похвалити своїх дівчат.
- Ви діяли просто відмінно. Ти просто щось робиш. Ще б кілька секунд і ви перемогли б.
- Але це ж ти своїми розмовами забрав наш час, от його і не вистачило.
- Схоже ви дуже близькі. - Помітила жабу, що йде з нами.
- Ага. - Кивнула Урарака. - Ми хороші друзі.
- Так, друзі... - Заулибалась Ашидо.
Тим часом ми добралися до приміщення в сусідньому будинку, де розташувався весь клас. Тут було цікаве обладнання, за допомогою якого всі могли стежити за нашим випробуванням. Саме зараз учні переглядали запис бою. На одному з моніторів йшов фрагмент, де героїні стояли і слухали мою промову.
Я хочу сказати, що найбільше мені сподобалась робота Асуі-сан. - Всемогутній сказав. - У кого-небудь є думки, чому так?
Хлопці й дівчата почали передивлятися, але майже відразу руку підняла Яорозу сан.
- Вона єдина поставилася серйозно до випробування. - Висказувалася дівчина. - Рішення Мідорії-сана були не погані тактично, він приготував місце до бою і зумів затримати ворожу команду розмовою, вигравши час, але через своє легковажне ставлення він дозволив зловити себе. Команда з самого початку добре працювала разом, але її також підвела несерйозність. Вони дозволили противнику затриматися розмовою і, зрештою, програли. Асуі-сан, у свою чергу контролювала ситуацію і не тільки дала відсіч ворожій команді, але й допомогла своєму напарнику атакувати останнього противника.
- Таке відчуття, що нас відчитали. – Розплано зітхнула Урака.
- Не турбуйся, Очако, у поразці немає вашої вини, навіть дивно, що в результаті ви змогли подолати силу моєї неперевершеної харизми. Я сподівався, що ви все ж перейдете на мою сторону, і зловісна команда відразу зачитує технічну перемогу.
- Це підло! - Ашідо злякалася, але усмішка видавала її веселощі.
- Ну, так я був злодієм! Це основи основ!
- Так, дітки! - Привернув до себе увагу Олмайт. - Сподіваюся, ви зрозуміли свої помилки. Тепер випробування пройде наступна команда.
І знову він використав загадкову силу коробки випадковостей.
Другий бій проходив між командою героїв Бакугоу і Тенья, проти команди злочинців Момо Яороза та Ейджіро Кірісіма. Це розумна дівчинка-завод і рудий хлопець з зміцненням тіла.
- Ха! Я вас порву! Готуйтеся. - Злорадно кинув Кацукі вщому команді зла.
Власне, героїв Олмайт теж виводив ці п'ять хвилин поки злідії готуються, герої можуть тільки обговорити план своїх дій. Однак, я був упевнений у Бакугоу. Працювати разом з « багатим недоношеним із Соумей» він не стане. Мабуть, це випробування почнеться з того, що людина-баттхерт вибухне в будинок і відразу почне діяти. Гадаю, що Яорозу таку поведінку від Бакугоу і очікує, а отже буде готуватися до цього.
- Дивіться, що вона робить? - Мінета жадібно впився у екран поглядом.
Момо відтягнула частину свого костюма, відкривши більше шкіри на животі. При цьому її груди ледве не випадали назовні, ніж дівчина прикувала до себе погляди всіх хлопців у класі. Мене навіть хтось почав бити за руку, але я просто не міг відвернутися.
- Ізоку, куди ти дивишся? - Недовольно прошила Ашідо.
Тільки почувши її голос, я зміг відволіктися.
Не тільки демонетка, але й дівчинка-бескінець дивилася на мене з ревнивим докіром.
- Я просто задумався, як Яонорозу-сан може покращити свій костюм. Якщо б вона зрозуміла, що її зачарувала плащ, який би не перешкоджав їй приховати від ворогів те, яким саме предметом він створює в певний момент.
- Це просто жахливе дизайнерське рішення! - Розбив мені Мінета.
- Так, плащ тільки все зіпсує. - Підтримав його Камінарі.
Дівчата подивіться на цих двох знищеними поглядами, і хлопці якось відразу притихли.
- Хмм, Ізуку, а як би ти покращив мій костюм? - Поцікавилася Міно.
- А як щодо додаткової екпіровки? - Я зрадив. - Пристрій, який дозволяє збирати твою кислоту і стріляти їй більш ефективно. Щось на зразок водяного пістолета. Головне, правильно підібрати матеріали щоб екіпування не було пошкоджена твоєю примхою.
- Вау! Чудова ідея! - Вихиталася дівчина. - Ти знаєш, як це можна зробити? А?
- Запиши заяву в відділ забезпечення.
- Добре. Так і зроблю.
По очах видно, що моя ідея дівчини дуже сподобалася.
- Ізуку... - Без сумніву простягнула Очако.
- Ти можеш обнулювати власну вагу. У твоєму костюмі просто зобов'язані бути двигуни для маневрування, як у скафандрів астронавтів. Тоді ти зможеш справді літати. Хіба не круто?
Дивлячись на обличчя дівчини, я зрозумів, що про таке рішення вона навіть не задумувалася.
- Потрясно! Ізоку, ти просто вражений! Я обов'язково повинна зробити це, те що ти сказав. Двигуни в костюмі, як у Очкаріка-сана...
- Очако, це не ввічливо. - Я посміхнувся. - Це звучить так, ніби ти не пам'ятаєш імені Ідіди.
- Ой...
- А ще носії очок зазвичай не люблять, коли їх називають окулярами.
- Ой, я не хотіла його образити. - Розпочалася дівчинка.
- Не хвилюйся, ми ж знаємо, яка ти добра і хороша, ніхто б не подумав, що ти принижуєш людей спеціально.
- Ізуку... ти так кажеш, ніби я злодійка якась. - Надулась Очако.
- Ну, тоді ти була б найгарячішою і симпатичною злодійкою, яку я знаю.
- Досить вже буркувати, ви ж на уроці. - Перервав нас Олмайт.
- Ой, вибачте. - Злякалася дівчина.
- Ха-ха, дійсно. - Розсміявся я.
- І, так, Мідорія-кун, у тебе непогані ідеї щодо костюмів. - Так само він цінував мої пропозиції.
- О, дякую. Якщо хочете, я можу дати вам кілька порад.
- Мені? - Здається, він сильно здивувався.
- Ага. Ваш костюм хороший, але чисто як маскарадний, в плані ефективності це повний відстій.
Від такого твердження у всього класу щелепи відвисали. Як же так, простий смертний посмів сказати Супермену, що він виглядає як дурень з трусами поверх трико.
- Ха-ха, ось означає, як мене бачить молоде покоління. - Весело розсміявся вчитель.
- Ні! - Тут же обурено вигукнув один з учнів. - Не слухайте цього дурня! У вас приголомшливий костюм!
- Він такий яскравий!
- І барвистий!
- Пфф... - Не втримався я. - Ха-ха, в цьому і суть. Яскравий, барвистий і абсолютно непотрібний.
я трохи перебільшив.
- Хмм, цікаво, що б ти запропонував мені? - Оллмайт зацікавився.
Учні, що цікаво, відразу притихли і втупилися на мене, як на пророка, готового вистерегти велику мудрість.
- Ну, думаю це очевидно. Броня! Я знаю як мінімум про два випадки, коли ви отримували серйозні рани під час битв з злочинцями. Це добре, що ви так легко видужали від травм, які в випадку іншого героя закінчили б його кар'єру, але трохи більше захисту вам не завадить. Очевидно, ваша сила це, гм, сила. Невразливим вас назвати не можна.
- Я чув тільки про той момент, п'ять років тому, коли Олмайта поранив Токсична Бензопила. - Задумливо простягнув Одріро, він же хлопець з хвостом.
Я подумав, що костюм можна було зробити більш міцним. А також не помішують різні елементи броні. Не обов'язково робити їх важкими і перетворювати геройський костюм в справжні лати, думаю, тканини вашого одягу і так одна з найміцніших, які можна уявити, але й більш тверді броню додати не завадить.
- Ох, звичайно, в чомусь ти правий, Мідорія-кун. - Визнав вчитель. - Але, справа не тільки в бойовій ефективності. Коли люди дивляться на мій костюм, вони розуміють, що навіть без будь-якої броні символ Міра не захитається!
- Ось значить як. - Кивнув я. - Ну, мабуть це певною мірою відноситься до всіх героїв. Концепція живої прапори.
- Все так, юний Мідорія! - Зраджувався Олмайт. - Кожен з вас стає живим втіленням порядку і справедливості! Саме тому люди очікують від героїв більшого, ніж звичайних громадян чи поліції. Тому що це!
Вчитель підняв кулак вгору. Очевидно, він сподівався, що учні самі закінчать його останню фразу. Але мої однокласники все ще були в захваті від цієї розмови. А я взагалі не був вражений, але пам'ятаючи про те, що ми з Олмайтом обидва користувачі методиків, вирішив його підтримати.
- Плюс ультра? - Вийшло, правда, не дуже енергійно, звучало більше як питання.
- Саме так! - Я показав великий палець Всемогутній.
Якщо я перевищу свої межі, це буде щось неймовірне.
- Випробовування почалося. - Холодно помітив Тодорики.
- О, давайте подивимося. - Огадатися вчитель.
А подивитися було на що.
Поки ми тут базікали, Яорозу неслабо так розійшлася.
Випробування тієї четверки вже проходило в іншій будівлі, але воно було точно таким самим, як і ми. Однак полігон — це маленьке містечко з кількома кварталами. Тут на всіх будинках вистачить. Отже, нова команда могла спокійно обмірковувати свою тактику незалежно від того, як проходили попередні бої. Навіть якщо під час випробування частина будівлі буде знищена і зовсім зруйновано. Тому і Момо з Кірісімою почали працювати від самого початку.
Дівчина не забула заховати свого напарника на роль чорноробового, і той допоміг їй зібрати з різних сміття в кімнаті щось подібне до барикад. Такі перешкоди не дозволять Єгу ефективно використовувати свою примху. Крім того, сама Момо створила якісь дивні міни, які вони разом розмістили на кількох поверхах. Але це ще не все. Так само дівчинка-завод створила два пістолети. Це не бойова зброя, це навіть не зовсім пістолети, пускові установки для мереж. Дуже цікава ідея. Що ж, останнім ударом команди лиходіїв стало розставання димових шашок на нижніх поверхах. Перед тим як герої отримали відмах, будинок заполонив мутний дим, який не тільки заважатиме орієнтуватися в будівлі, але й ускладнить виявлення мін.
- Якого? Я нічого не бачу! - Роздався з динаміків гнівний крик Бакугоу.
- Почекай, давай діяти за планом ... - Іідо, хто б це ще міг бути?
- Та пішов ти! Я справлюсь сам!
Ну, щось він дійсно може. Кацуки збігся зі швидкістю вибухів. Вдарна хвиля змусила міни в коридорі детонувати перед хлопцем, поплутуючи дим. Тоді стало зрозуміло, що роблять міни. Здається, вони створюють ще більше диму. Коли Бакугоу розвіяв дим від гранат, міни напустили ще більше різноцвітого об’ємного туману.
- Ох, добре, йдемо напролом. - Зітхнув Іїда, і пішов за бомбуканом.
- Раах! - Каччан плескнув у долоні, створивши ще один вибух.
Це все виглядало так безглуздо. Хітрощі Яороза змусили команду героїв докладати великих зусиль, щоб просуватися в будівлі. У той час, коли вони могли скооперуватися і просто обійти пастки. Начебто того, як це зробили Очако і Міно. Вже прибувши на другий поверх, додумався і сам Кацукі. Звичайно, він не знав, що вже на третьому поверсі пасток буде немає.
Але є в цьому і деяка хитрість. Якщо герої відразу пішли в лоб, злі будуть очікувати їх на лестній клітці. А Кацукі взяв і вліз у вікно! З Кирішою це могло спрацювати. Але Яорозу було набагато краще контролював ситуацію. Хоч усе і сталося швидко, дівчина зробила це спокійно й швидко.
Кацуки вибив скло, вхопився за верхню частину віконної рами і вистрибував з вікна, підсиливши себе вибухом. Ще парочкою вибухів він допоміг собі утриматися від падіння і, при цьому, дуже швидко вилізти на наступний поверх. Всі ці дії вклалися у якісь жалюгідні секунди. І ось, хлопець вибухає вікно в кімнаті з ракетою.
- А ось і я! - Взрів хлопець, затримуючись у вікні.
І це виглядало дуже несуразно. У наступний момент Момо вистрелила в нього сіткою, і заплутаний хлопець просто завалився з вікна. На щастя для Бакугоу, його встиг в останній момент зловити Ііда. От тільки, сам Кацукі при цьому намагався вирватися і бомбардував не задумуючись. Так само й Теньє перепало, черговим вибухом хлопця відкинуло. Хоча Ііда встиг затягнути свого партнера на другий поверх, він сам спіткнувся і опинився в небезпечній близькості від однієї з мін. Здається, що ці іграшки мають чутливі сенсори. Просто, коли він опинився поруч, хлопець активував міну і в нього вдарила струмінь диму. Навряд чи це було боляче, тим більше для хлопця в броні, але, проте, Ііда ненадовго виявився дезорієнтований. А поверх був знову заповнений туманом.
- Та здохніть вже! - Ричал Кацуки, виплутаючись з мережі.
- Нам потрібно працювати...
- Закрий свою пащу, придурок!
Оллмайт, спостерігаючи за всім цим, дістав маленький блокнот і почав робити позначки.
- Не смій заважати мені! - Заявив Кацукі своєму напарнику.
Ііда замовк. Але він, очевидно, був незадоволений такою поведінкою однокласника. Хлопця було навіть шкода небагато. Ііда з усіх сил намагався влаштуватися під напарника і співпрацювати з ним. Тоді як Кацукі просто все псує. Деякі його рішення не були поганими, але загальна картина його дій була просто жахлива. А тепер Бакугоу, отримавши оплеуху від Момо, просто розлютився.
- Здохни!
Направивши руку вгору, він зняв чеку зі свого наручача-гранати. Я відразу згадав свої поради з приводу костюма демонетки. З наручки Бакугоу вдарила струмок вибухового поту, який просто розніс частину стелі і пробив дірку між другим та третім поверхом. Цей вибух створив густу хмарку чорного диму, через яку герої не відразу помітили дії противника. А наступної секунди з диму на них уже кинувся Киришіма. Він ще в стрибку користувався сететом, який йому дала Момо.
- Ха! Отримуй, герої! Сьогодні удача на стороні зла!
Хлопець, очевидно, насолоджувався своєю роллю. Але від його мережі Кацуки на цей раз пішов, точніше, він її пошкодив вибухом і не дав зловити себе вдруге.
- Отримуй качку! - Кацукі з лютим гнівом зарядив по рудому хлопцеві вибухом.
А тому хоч би хни. Кірісіма, закріпивши своє тіло, не боявся вибухів свого опонента і відразу перейшов у ближній бій.
- Я допоможу... - Хотів було атакувати Ііда.
- Не втручайся, чотириокий виродок! - Тактовно попросив його Кацуки.
- Ты... Добре, тоді я займусь зброєю.
Залишивши напарника, Ііда зібрався піднятися на верхній поверх, але, занадто багато часу було витрачено на розмови. Чорний дим від вибуху вже трохи розсіявся і Яороза, яка визирала вниз через діру, змогла прицілитися. На створення нового мережива вона витратила всього дві секунди.
- Ха! - Опелив тінья, коли його спіймало сіткою.
- Попалась рибка. - Усміхнулася дівчина.
Кацуки, до слова, був не зовсім дурнем. Він швидко зрозумів, що не може завдати серйозної шкоди противнику і тому просто викинув його у вікно. Саме так. Кірісіму вдалося захопити і відвести його назад у віконце, а також вибухом надав прискорення.
Далі, з допомогою ще пари вибухів Бакугоу застрибнув на третій поверх через ту саму діру. Іїда весь цей час намагався вибратися з тенет, але нічого в нього не виходило. А Кацукі не подумав допомагати напарнику.
- Ну і що ти зробиш тепер, а? - Зрадно простягнув хлопець, наближаючись до дівчини.
Це було так дивно, що Момо дуже здивувала Кацукі. У сенсі, бамбукан очікував, що дівчина його злякається і відступить, дозволивши просто захопити бомбу. Але ні. Яорозу відразу ж кинувся в бій, створивши щит у лівій руці, який захищав її від наступного вибуху Бакугоа.
- Ось що! - Видала дівчина, вдаривши хлопця кийком.
Здається, їй чогось бракувало для створення нового мережива, може концентрації або часу. А ось зробити просту дубинку дівчина змогла за якісь миття. Кацуки так здивувався, що замкнувся від удару рукою замість того, щоб ухилитися.
- Раах, ти сука! - Болісно встромив хлопця, розбившись цілою серією вибухів.
Втративши контроль, він кинувся слідом за Момо, коли дівчина різко відступила. Щоправда, вона відступила трохи в інший бік. Ну, загалом, вона просто забрала нашого героя в сторону, подалі від ракети. Кірісіма, який тоді встиг повернутися на третій поверх по пожежній драбині і був готовий знову зійтися з бомбуканом. Саме вчасно. Все ж, вибухи у хлопця потужні. Він також любить помахати кулаками. Дівчатка, звичайно, гарна, але по бойовій силі Кацукі її перевищує на голову. Так що, коли з'явився другий « скрижалий» Момо вже втратила свій щит і отримала кілька сильних ударів. Можливо, той вибух, який розколов її щит, також міг зламати руку.
Від мене так само не укрилося, що Бакугоу почав видихатися. Він дихає все важче, але, саме в такий момент він стає ще небезпечнішим. Кацуки втомився, але через сильний фізичний перенапруження його долоні виділяють більше поту, що робить його атаки ще більш руйнівними.
- Що? Прийшов за добавкою, засранець? Отримуй! - Відразу ж кинувся він на Киришіму.
- Дивись, не наствися. - Опікався у відповідь рудий.
Олмайт дивився на час.
- Час закінчується, так? - З хвилюванням запитала Очако.
- Ага, схоже на те. - Кивнув я.
До перемоги лиходіїв залишилося зовсім нічого.
А Кацукі і думати забув про якусь там ракету, адже прямо перед ним живі противники і вони, о боже, дражняться! Є ще Ііда, але він ніяк не може вибратися з мережі.
- Ії... - Повільно простягнув Всемогутній.
Кірісіма вгамувався повалити Бакугоу на підлогу і почав барабанити кулаками. Сам бамбука не заборгувала ворога, а навіть бомбардував його потужними вибухами. Яророзу синтезував новий семет і готувалася стріляти, коли її напарник дасть їй таку можливість. Але це вже не було потрібно.
- Час вийшов! Команда лиходіїв перемагає! - Проголосив Олмайт.
- РААA! - Заволав у гніві Кацуки.
Але треба зазначити, що атакувати він при цьому припинив. Лише ляснув на кінець долонею по підлозі.
І обвалив поверх...