Глава 244 - де це я? (Часть 4).
Теодор оголосив, що припинить усі сварки та суперечки в родині Танцуючих Фей Лі. Хоч би якими були його прагнення, він не міг негайно взятися за справу.
Маги з настільки перевантаженими колами часто мали випадки ненав’язливої активації заклинань та просторів, так що якщо їм важко побачити відповідний меч, Теодор відразу буде убитий.
Беручи це до уваги, на даний момент він повинен був зосередитися на відновленні.
Поставивши приклад подальших дій, Тео зосередився на вивченні і герметізації тріщин у своєму пораненому тілі, вдихаючи ману з гір Бекун.
«... Я справжня руїна» — зітхнув Теодор, поставивши діагноз свого стану: « Я без труднощів можу використовувати магію 5-го Круса, але заклинання 6-ого Колоу може призвести до ускладнень. Більше того, якщо я буду робити це недбало, моє серце, як і мої кола, будуть просто-напросто розорвані. Що стосується магії 7-го Коло - про неї і мови бути не може".
Як і сказали Обжерство, йому пощастило з місцем відпочинку. Тепер у Тео було достатньо часу, щоб займатися залицянням за своїм тілом і стримуватись від використання магії.
Гори Бекун — це земля духів, наповнена травою. На їхній території маги були в кілька разів сильніші, а швидкість відновлення мани була набагато вищою. Тепер, коли Тео зрозумів це, він не хотів переходити в будь-яке інше місце.
Спочатку він думав, що одужає два місяці. Але в горах Бекун цей термін міг скоротитися до одного.
Хоч би як там було, Тео не збирався втрачати навіть місяць свого часу.
- Як ти знаєш, бойові мистецтва часто порівнюють з рухом хмар і течіями води. Але тобі не варто зосереджуватися на цій концепції. Хмари можуть змінювати свій колір, покроплюючи землю дощем і скидаючи блискавки, тоді як тиха вода часом може бути небезпечнішою від лісової пожежі. Танець Фей саме і поєднує обидві сторони.
Якщо Тео не міг використовувати магію, то ніхто не забороняв йому практикуватися в чомусь іншому. Таким чином, перші три дні Тео присвятив первинному відбудові своїх кіл, після чого почав навчатися Танцу Фей безпосередньо біля самого Лі Юнсуна.
Хоч би як там було, Лі Юнсун був останньою людиною в цій ері, яка найкраще знала концепцію Танца Фей. Один з уроків такого вчителя коштував би щонайменше 1,000 золотих.
- Танець Фей можна розділити на чотири категорії, кожна з яких включає в себе секретну техніку.
За словами Лі Сюл, до сьогоднішнього дня з’явилися лише дві такі технології. А це пов’язано з тим, що фракції, які їх практикували, зрештою втратили свої знання.
Зіткнувшись з цією гіркою реальністю, Лі Юнсун навчив їх Теодора.
- Перша таємна техніка: "Луна, що пронизує хмари".
Місячне світло було проникне крізь зазори у хмарах і розсіює їх. Так само як він, це була прихована і різка атака через зсув положення обох рук. Коли Теодор роздумував про теорію, його погляд трохи затуманився. Що ж все-таки було причиною цього блискавого спаду, якщо ману він зовсім не потребував?
- 2-а таємна техніка: "Дожливі каплі-топори".
Деколи хмари, розкидані в небі, можуть раптово розбитися дощем. І ось, ніби раптовий дощ весняного вечора, швидкий удар Теодора викликав порив вітру. Ні, це був не порив вітру, а сукупність дощових крапель, які могли пробити камінь.
Цей удар був жорстким і важким. Але його головною особливістю було те, що він представляв собою не одиночний напад, а цілу серію подібних ударів.
- 3-а таємна техніка: « Яротний вітер і дощ».
Саме тут почала виявлятися справжня цінність секретних технік. В основі Танца Фей було те, що кожен його рух не був незалежним; щоб виявити свою повну силу, всі вони повинні були об'єднатися між собою. Недарма злива починалась лише тоді, коли дощові хмари приносилися лютим шкварнованим вітром.
Вшу-у-о...
І ось, між двома ладонами Лі Юнсуна дійсно задув вітер. Хоча Тео не відчував ци, він абсолютно не сумнівався в достовірності цього безглуздого вітру. Проте, незважаючи на свою цікавість, в той же час він відчував і велике задоволення від споглядання подій.
І нарешті, настав третій етап кінцевої техніки.
- Правиця неба і Землі.
Теодор і Лі Сюл з нетерпінням чекали, коли Лі Юнсун відтворить цю техніку. Воїн зосередився, і через мить вітер зупинився.
– ... Хм-м, на цьому все, - оголосив Лі Юнсун, опустивши руки.
- Старший. А що це було? - у замішанні запитала Лі Сюл, на що Теодор Лі Юнсун гірко посміхнувся і відповів:
- Ти можеш звертатися до мене просто по імені.
- Старший Т-Таодур?
- Трохи не так... Кгм, це ім'я має досить складну вимову. Клич мене просто Тео. Я не знайомий з східними формами поваги.
Погляд Лі Сюл показав, що вона нічого не розуміє. Тому дівчина просто опустила очі, ніби їй було дуже шкода. Вона подумала, що виявила грубість до старшого, який приїхав до неї в гості. Лі Юнсуну було байдуже на такі дрібниці, але Теодор ще не звик до формальної поведінки, від якої страждав живіт.
- Ходімо. Коли сонце вже сідає, Теодор зі подихом зітхнув і запропонував йому сісти.
- Так, старший Тео.
- Можна без "старшого".
Двоє людей базікали, марнуючи по стежці в сторону вибоїни. І в основному вони обговорювали те, які гарніри їх сьогодні чекають на вечерю...
А ще вони говорили про зірки, які були видимі лише з певної вершини цього гірського хребта.
Теодор завжди був в центрі якоїсь заварухи, а тому ця неприємна розмова приносила йому велике задоволення. Він хотів зустрітися з яким-небудь духом, але, схоже, для цього йому потрібно було пройти якусь процедуру або церемонію.
Він вирішив, що обов'язково повернеться до цієї теми, коли прийде час покинути гори Бекун. А потім, коли Тео подивився на віддалену хатинку...
– ... Сюл.
- Так, старий. То-есть, так, сер Тео!
Тео знехтував тим, як вона звернулася до нього і тихо запитав:
- У тебе є якісь припущення щодо того, хто зараз стоїть перед твоєю хатиною?
– А-а? Що ви... Ах!
Лі Сюл з запізненням подивилася в сторону вибушки і вигукнула від здивування. Здається, вона вже не вперше бачила це обличчя, але, судячи з усього, була йому зовсім не рада. Але була ще одна причина, чому Теодор так хвилювався.
"Це щось надзвичайно сильне. Його присутність схоже з інтенсивністю вогню і ріки, змішаних докупи... Раніше я не відчував нічого подібного".
Теодор не знав, ким були небажані гості, але якщо бій буде затягнуто — буде нелегко. Його над чутливість давала якесь двозначне попередження. Невдовзі після цього Теодор і Лі Сюл підійшли до помешкання й зустрілися з гостями, яких не було запрошено.
Першим, хто заговорив, була господиня збої.
- Навіщо ти прийшов сюди, дядьку? - Лі Сюл, без зайвої грубості. Щоправда, її повага до слів також була поверховою.
Чоловік, якого вона назвала дядьком, нахмурився і сказав:
- Ти все така ж різка! Ти - хоронитель цієї гори, а не дика тварина. Твій дядько пройшов довгий шлях, але ти не можеш йому навіть сказати "привіт"?
- А хіба мій шановний дядько не відправив зовсім недавно декого ще, щоб привітати мене? Не знаю, на яке потім привітання ти розраховуєш.
- Що ж, це була моя остання спроба. Я зробив тобі світову пропозицію, але ти відкинула його.
- Світовий? Голова почесної сім’ї Танцуючих Фей Лі — брехун і обманщик! Якщо ти прийшов сюди лише для того, щоб нести цю безглузду брехню, — зимно відповіла Лі Сул.
- Т-ти, зухвала дівчинка! Ти не залишаєш мені вибору! - виплюнув дядько Лі Сюл, Лі Ін'юн, після чого зробив крок назад і вказав на людини, яка супроводжує його, який виглядав абсолютно унікальним. Цей чоловік був одягнений в старі шати з логотипом змії, вишитим золотом по одягу наче жива істота.
Незважаючи на дивний зовнішній вигляд, куди незвичніше було його обличчя. А точніше чорна матерія, яка повністю приховувала його.
« Я не бачу крізь цю тканину. Вона явно зачарована якоюсь країною магії.", - підмітив Теодор.
А потім з-під матерії зовсім несподівано пролунав м'який жіночий голос:
- Вітаю вас. Я - нотаріус Імператорської сім'ї, якому доручено спостерігати за процесом цього розгляду, Шім Самхо.
- Нотаріус?
Лі Сюл відразу зрозуміла значення цих слів.
- Нотаріус з Імператорської сім'ї! Дядьку, ти що, задумав провести дуельне розгляду?
- Ку-ха-хо, саме так! - Лі Ін'юнґ відповів, — хоча ми не такі великі як колись, наша сім"я є однією з стовпів імперії. Тому Його Величність хоче, щоб наші суперечки закінчилися якомога швидше. Ти ж знаєш, що ніхто не має права піддавати сумніву волю Імператора?
– ... Попередня дискусія закінчена.
- Завершена, закінчено. Якщо нотаріус зафіксує мою перемогу, родина Танцуючих Фей Лі стане такою, як колись! Немає потреби зв’язуватися з архаїчними традиціями за змістом цієї гори!
Почувши це, Теодор крокнув вперед. Обличчя Лі Ін'юнґа, мимовільного цим рухом, миттєво перекосилось, але Тео відразу випустив на волю силу, яку весь цей час придушував.
Фжу-у-вух!
Сила тяжіння наче множилася в кілька разів. Лі Сюл не відчувала цього за спиною Теодора, але ті, хто стояв попереду, відчули на собі сильний тиск. Теодор був магом 7-го кола. Крім того, його тіло містило в собі лише кілька божеств і кров дракона, а отже одна його присутність дала людям психологічну допомогу.
- К-кхек....
Хоча Лі Ін'юнг був відмінним користувачем аури, він негайно поблуднув, але нотаріус навіть не йшов. Вона зовсім ніяк не відреагувала на це, наче жодного тиску.
А потім, приховуючи посмішку під чорною смугою тканини, ця загадкова жінка зробила крок вперед.
« Ось хто з них становить реальну загрозу» — зрозумів Теодор, відразу відновивши свою пильність.
— Помирай свій гнів, гість з далекого місця, — недбало проговорила нотаріус.
- Гаразд, але раніше я хотів би дещо від Вас почути.
- Від мене?
Згорнувши очима, Тео кивнув.
- Я хочу знати, що таке дуельне судове слухання і як воно впливає на цю дитину.
— Що ж, це не так і складно, — відповіла Шім Самхо, після чого почала пояснювати.
Дуельне розгляду...
Це було правило після сходження імператора на трон, і воно виглядало як поєдинок у присутності нітаріуса римського двору. Серединане Царство було місцем, де всі збройні сили співіснування не могли воювати один з одним без розбору. Дуельне слухання було єдиним способом захистити свою точку зору за допомогою сили.
Звичайно, це не могло статися тоді, коли вимоги однієї сторони були заборонені. Але, як тільки було визначено переможця, результат знешкодження не підлікував.
Після пояснення Шім Самхо звернулася до Лі Сюл:
- Лі Ін'юнг запропонував об"єднати сім'ї Танцуючих Фей Лі, на що імператор дав свою згоду. Всі інші, крім Лі Сюл, вже приєдналися до фракцій Лі Ін'юн.
– ... Отже, ця дівчинка повинна битися з кожним незадоволеним?
- Ні, це не так. Мета полягає в тому, щоб створити якомога справедливіший процес, так що його чекає лише один бій.
- До чого ж безглуздо.
- Це справедливо.
Справедливо? Дитина, якій було лише шістнадцять років, мала зіткнутися з величезною силою і її називали справедливістю? Теодор просто не міг це прийняти.
Тим не менш, в цій країні він був всього лише аутсайдером і не міг скасувати закони, встановлені імператорським подвір'ям. Звичайно, він міг би легко втекти звідси разом з Лі Сюл, але це б не змінило її зусилля охорони гори.
Щоб захистити гори Бекун, потрібно було якось остудити амбіції Лі Ін'юн.
"У цій ситуації я повинен вирішити дві задачі відразу".
І існує лише один варіант, який дозволяє це зробити.
- Нотаріус, Ви сказали, що Вас звуть Шім Самхо?
– Да.
- Добре, Шім Самхо. Я братиму участь у поєдинці від імені цієї дитини.
Шім Самхо зовсім не здивувався цією заявою.
Але Лі Ін'юнґ негайно заперечив:
- Це просто смішно! Я не знаю, хто ти, але це питання стосується тільки сім'ї Танцуючих Фей Лі! В іноземця немає права брати участь у судовому процесі, довіреному імператорським подвір’ям!
– ... Це так? - запитав Тео, на що Шім Самхо кивнула.
Під час судового розгляду не дозволялися втручання третіх осіб.
Зміна даних правила міг лише сам імператор, а тому нотаріус тут була безсила. Вираз обличчя Лі Сюл відразу похрило, в той час як Лі Ін'юн, навпаки, зрадів, повіривши у свою перемогу.
Однак це було дуже неправильно.
- Тоді я доведу свою кваліфікацію.
І перш ніж хтось встиг відповісти, ліва рука Теодора мітнулася до Шим Самхо.
Фжух!
Уші присутніх вдарив звук розорваного вітру. Якщо б цей удар досяг людського тіла, то гарантовано би переломав усі кістки. Однак Шім Самхо ніяк не відреагувала. Вона мовчки дивилася на долоню, яка зупинилася перед нею.
Мовчання тривало рівно до тих пір, поки здивований Лі Ін'юн не видав з себе:
- Л-луна, що пронизує хмари...? Але як Західна людина може володіти технікою, яку наша сім'я давно втратила...?
Це був кінець.
Теодор усміхнувся, опустивши ліву руку. Якби Лі Ін'юнґ так не відповів, ситуація стала б набагато менш приємною. Проте, будучи по-справжньому жадібною людиною, Лі Ін'юнг просто не міг відреагувати інакше.
Врешті-решт, це дійсно була загублена таємна техніка. Лі Ін’юнґ у своїй мові визнав, що Теодор не був третьою стороною під час цього розгляду.
- Ха-ха, так воно і є, — посміхнулася Шім Самхо, визнаючи наміри Теодора, - якщо ти можеш використовувати цю таємну техніку, то ніхто не може вважати тебе третьою стороною. Як нотаріус даного дуельного розгляду, я визнаю твою кваліфікацію. Як тебе звати?
- Теодор Міллер.
- Теодор Міллер... Добре, я записала. Розбірку відбудеться через два тижні. Якщо у вас є вагомі причини відкинути його, то розгляд може бути відкладено на місяць.
Почувши цю розмову, Лі Ін'юн почав розуміти, що сталося. Тим не менш, він був дуже вражений жахливою присутністю Теодора, щоб почати сперечатися.
Голова сім’ї був дуже розчарований, коли роздумував над тим, що сьогодні він лише крокує далі.
- Нотаріус! Він же шаман! Як іноземний шаман може брати участь у дуельному процесі, що визначає долю об'єднання Танцуючих Фей Лі? - Зрештою не витримав і вибухнув дядько Лі Сюл.
- Я теж про це подумала.
Посміяючись, Теодор спростував аргумент:
- Як і сказав Лі Ін'юнг, я іноземець. Але в мене немає претензій на ці землі. Отже, якщо я виграю, вони будуть передані Лі Сюл. І так, я також не буду використовувати магію, за винятком зміцнення свого тіла під час поєдинку. Якщо я порушу цю умову, нехай мені буде зачитано поразку.
- Хо-хо-го, як ґрунтовно. Отже, немає підстав для відмови.
- Е-е-Е-э-ет!
Але Лі Ін'юн не міг прийняти і цей варіант.
Отже, Шім Самхо покинула на нього по-справжньому холодний погляд. Нотаріус легко переносила тиск Теодора, і тому одне тільки її скороминуще роздратування миттєво зачинило рот Лі Ін'юнгу. Тільки вона мала право зважувати аргументи і приймати рішення.
- Не заривайтеся. Я не збираюся проводити цей бій відповідно до ваших побажань. Я приїхала сюди лише для того, щоб засвідчити факт його проведення. Ви повинні перестати думати виключно про власну зручність.
– Ува-а-ах...
Шим Самхо витончено заткнула Лі Ін'юнга і, ввічливо схилившись Теодору, додала:
- Місце і час дуельного розгляду я повідомлю пізніше. А до тих пір, вам двом належиться дотримуватися абсолютного миру.