- Професор Давньох Рун... Не думала, що ти коли-небудь взагалі будеш розглядати подібний варіант, Регуус. З твоїми титулами, зв'язками і грошима ставати простим професором - та ще дурниця. - Вислухавши короткий переказ мого розмови з Дамбльдором, спалахнула Белла, скаженою рисью кидаючись від одного кінця кімнати до іншого. - Це ж тобі цілий рік доведеться орати на Дамбльдора! - Пригнічено пророкувала жінка, викликаючи лише скупу посмішку на моєму обличчі.
- Ну, це дійсно може стати не надто приємним досвідом. - Я хмикнув трохи чаю зі спеціями, разом з тим закінчуючи сканування власного організму на предмет чужий магії. Але ні, Дамбльдор цього разу навіть не думав впливати на мене, та й у запропонованій їм їжі брудних домішок не виявлено. Все було чисто, нехай я і очікував іншого. - Але я все одно не відмовлюся від його пропозиції. - Додав я, заставляючи Беллу трохи недовірливо поглянути в мою сторону.
- Тебе там годиною не зачарували, Рег? Звідки ж така готовність викинути вітер цілий рік свого життя? - Трохи обережно уточнила в мене кузина, відверто розважаючись своєю поведінкою.
- Я щойно закінчив перевірку свого тіла, зайвих зілляв в моєму тілі не виявлено. Навіть Дамбльдор навряд чи зможе вплинути на мене. - Протягнув я, поглядом запрошуючи жінку сісти навпроти мене. Її мілинами по кімнаті вже стали набридати. - Так само, як і я... Не хочу і далі ходити у старого в боржниках. - Пригубивши ще трохи чаю, сказав я.
- І тільки через це ти готовий на цілий рік стати професором в Хогвортссі? - Все ж сідаючи навпроти, уточнила в мене Белла.
- Ну... Праця в Хогвортсі може бути досить вигідною затією. Хоча б через те, що я отримаю можливість трохи наблизитися до останнього з хрестаторів лорда. Є можливість вкрасти у старого подібний артефакт може і не бути ... Дамбльдор також принесе користь, спостерігаючи за ним. - Не вдаючись у подробиці, пояснював я. Звичайно, нам потрібно цілий рік жити в Британії не прелющає. - Тут же додав я.
- Не любиш ти нашу батьківщину, Регуус... А раніше тобі тут дуже навіть подобалося. - З легкою усмішкою помітила леді Лестрейндж, здається, занурившись у якісь дитячі спогади. - Ти був ще пригніченим підлітком. - Через кілька хвилин помітила жінка, викликаючи натягнуту усмішку на моєму обличчі. Про любов Регулуса до дощу і похмурих образів у свій час не знав хіба що глухий. Той дійсно був тим ще... флегматиком.
- Що було, те було... Давай краще залишимо цю тему. - Попросив я, не бажаючи заглиблюватися в пам'ять цього тіла. - У тебе теж є багато роботи... Оскільки ми все одно повинні бути в Британії, час і твій спадок запам'ятати. Лукаво простягнув я, чудово знаючи, що Белла не дуже-то і рада своєму титулу останній Лестрейндж. Ця дівчина взагалі хотіла б повернутися в рід Блек, але не мала такої можливості. У тому числі і через мене.
- Знову ти про це. - Недоволі скривши губки, хмикала кузина. - Я спробую підкорити собі родове джерело Лестрейнджі, але нічого не обіцяю. - Через кілька хвилин мовчання, пообіцяла Белла.
- Постарайся вже. А те мені щось не дуже хочеться штурмом брати замкнені чужі магією відділи сімейної бібліотеки Лестрейнджі ... - Помітив я, дійсно не бажаючи зайвий раз ризикувати. Лестрейнджі захистили найцінніші фоліанти та книжкові полиці зі своєї бібліотеки окремими заклять, вплутані у саму структуру захисту їх родового мена. Взагалі-то, дуже популярна практика, але легше мені від цього не ставати. До деякої інформації міг дати доступ лише глава роду Лестрейндж... Якого зараз фактично не було.
Я поки що не вирішувався. Дуже великий ризик своїм же руками знищити особливо цінні секрети стародавнього мага. А тому, Белле в будь-якому випадку доведеться хоча б спробувати стати новим главою роду Лестрейндж. Благополучний зв’язок з їхнім родовим джерелом мав той, що був накладений за всіма правилами. А сама Белла була дуже сильною чарівницею... Тож шанси були.
У крайньому випадку я дійсно спробую вирішити це питання силою, заодно повертаючись Беллу в рід Блеків. Хоча, з часом я в будь-якому випадку поверну ту до роду... А може й не поверну. Можливо, повноцінна підживка від чужого магічного джерела кілька скоригує бажання Белли, і та вирішить залишитися леді Лестрейндж.
У будь - якому разі, про це рано думати. Для початку Беллі потрібно буде розібратися зі своєю спадщиною... А ось я зі своїми подальшими планами вже визначився. Залишилося тільки кілька справ на континенті, і ви зможете дати згоду на роботу в Хогвортс. Добре, зараз тільки червень, час розібратися з усіма справами у мене було передбачливо...
Ну або я так думав. На практиці було досить важко розібратися з усім і відразу. Треба було згорнути і переносити досить багато своїх планів, вибачатися перед деякими майстрами та просто швидко повертати більшість зі своїх проектів. Навіть Александра довелося запрягати нову роботу, щоб до кінця липня виправитись. Добро, дампір був готовий дійсно на багато чого заради лишньої краплі моєї крові.
Першого серпня я уклав магічний контракт з Дамбльдором і Хогвортсом, стаючи повноправним професором цього навчального закладу. Те, що також стало випробуванням. Я не збирався навчати дітей, але це може погано вплинути на мою репутацію. Та й взагалі, якщо вже взявся навчати когось, підходь до навчання відповідально. Так мені ще мій майстер говорив, щиро сподіваючись, що я коли-небудь передам свої знання наступним поколінням ... Поки що з цим не зійшлося, але плани знайти особистого учня у мене вже є.
Та не суть, головне - до своєї роботи я дійсно збирався підходити відповідально. Через що мені і довелося більшість серпня займатися створенням навчального плану, грунтуючись на тій базі, що залишив після себе мій попередник. Благополучні, стародавні Руни не є обов’язковим предметом Хогвортс. Так і обирають як додаткового не так вже й часто. Однак знання рунології потребують не всіх сучасних чарівників. А просто так вивчати дуже складний предмет мало хто хоче.
Список моїх майбутніх учнів був не таким вже й великим. Так і розклад у мене було не сказати, щоб дуже завантажене. Всього чотирнадцять годин на тиждень. Дві години на кожен курс, плюс чотири години додаткових занять для випускників п'ятого і сьомого курсу... До цих годин, правда, в наступному випадку додадуться всіляких чергувань, але і це я вже якось переживу.
Часу на власні тренування і дослідження мені точно буде хапати, тим більше що жити на території Хогвортсу я зовсім не зобов'язаний. Апартаменти мені, природно, виділяють, але при бажанні я можу хоч кожен день мотати до себе додому. Камін в моїх апартаментах буде, я спеціально уточнив цей момент у директора ...
І той дотримав своє слово, під кінець серпня визиваючи мене в замок і забезпечуючи власну житлову ділянку всередині стародавнього замку. З цього моменту, можна сказати, почалася моя робота. У школі потрібно було підготувати перед прибуттям учнів — переробляти деякі чари на офісах і гуртожитках, перевірити працездатність та надійність багатьох артефакцій та складні магічні конструкції за типом тих самих сходів або ж почал у головному залі...
Робота не найскладніша, але її все одно потрібно було зробити. Це були вчителі... Кілька несподіванок, але я не висловлював про це особливого незадоволення. Все одно мені потрібно було з чогось починати своє знайомство із викладачем штату Хогвортса. Правда, ту ж Макгонагал або Флітвіка я знав ще з пам'яті Регулуса, так сказати з навчальної лави...
- Очережний молодий чарівник у нашому колективі... Це буде важкий рік. - Недобре зиркнувши в мою сторону, простягнув Олівер Янґ — професор нумерології, що ще у мого батька заняття вело. - Так через пару років почнемо взагалі вчорашньих студентів наймати ... - Крихтело це скам'яніле, очевидно перевіряючи мою реакцію на подібний камінь в мій город.
- Досить бухти, старий. Це не я надто молодий, це ти - ходячий викопне. Старше тебе в цій школі тільки привиди. - З легкою насмішкою в голосі, зауважив я, зовсім не приховуючи понижаючи голоси.
- Зазнаний хлопчисько! Старенький професор не змінював свого складу розуму. То бий той все так само крюхтель, не виявляючи в мене особливої агресії і не підвищуючи голосу. - Та з тебе вчитель, як із мене вейла... Приперся сюди, а що робити далі не знає... Тільки дівок псувати і будеш. - Продовжував допитувати старого... Але я вже нічого не відповідав. Сперечатися з цією пенсією не хотілося. Все що хотів сказати, я вже сказав.
- Не ображайтеся на нього, містер Блек. Олівер також зустрічає всіх нових викладачів. Пам'ятайте, що той поводився на мене більш бурхливо. - Послухував до мене Флітвік, з цією радістю спостерігає за маленькою склеєм між мною і стародавнім магом.
- Я не ображаюся. - Спокійно похитав я головою, опустивши погляд на свого тепер вже колегу. - Але якщо шанований професор нумерології так і продовжить лаяти в моєму напрямку... Ну, способи вирішення питань у Блеків завжди були деякі різкі. - М'яко посміхнувся я обговореному старичку, відразу затика його надмірний говірливий рот... Деяка репутація у мого роду до сих пір була. І я, як глава цього роду, міг з легкістю цю репутацію підтвердити...
Я не збирався сваритися з літнім професором. Але і терпіти до себе непристойне ставлення я не буду ... Це дуже шкідливо для репутації, особливо коли ти голова далеко не останнього роду на Британських островах.
- Ну-ну, містер Блек, не варто бути настільки категоричним ... У нас і так останнім часом спостерігається брак кваліфікованих кадрів. - Не тускнея усміхаючись, пророкотал напівгоблін. - Давайте я краще допоможу вам з нанесанням ось цих ось чар ... - Спосіб змінити тему, запропонував свою допомогу професор чар і декан Когтеврана.
І я не відмовився від чиєїсь допомоги, дозволивши маленькому професору врегулювати ситуацію без заниженої крові...
Власне, якось так і відбувалося моє знайомство з новим колективом. Моментами бували деякі схили й неприємні моменти. Але серед професорів було багато дійсно старих магів, а я був наймолодшим викладачем у школі... Хоча не було жодних особливих проблем з цим питанням. Я потихеньку вливався до колективу, не намагаючись зблизитися з будь - ким, але й не віддаляючись від групи. Тільки зі Снейпом ми не мали жодного зв’язку з тим, що були відсутні.
Але це не дивно, особливо протягом багатьох років конфлікт місцевого зілля та мого старшого брата... Вмішатися в який я у будь-якому випадку не збирався. Якщо мужик хоче ігнорувати мене - то нехай так, я нав'язуватися нікому не стану.
https://literna.net/uk/books/259-harri-potter-novii-rehuus-blek