Мої очі дивилися на мене з дивними почуттями.
Це я прийшла переконати його підписати контракт. Але зараз, схоже, ми помінялися ролями, і тепер він вмиває мене укласти контракт.
'Чому?'
Я знову була поглинута беззмістовними емоціями.
Не можу повірити, що він робить це тільки через своє безглузде інтерес до моєї особистості.
Прийшовши до нього, я окинула його увагу.
'Коли знайдеш головну героїню і повернеш її герцогу, ти все ще будеш думати про мене?'
Але зараз я нічого не могла зробити.
Те, що все це - одне з багатьох відповідей сюжету, не можна змінити. До того ж, мені дійсно потрібно було підписати з ним контракт.
- Давайте заключимо контракт.
Незважаючи на сумніви, я відповіла йому згідним. А потім раптом відчула, що у мене і вибору не було.
- Ви вже відважні весь товар, що я виставила на аукціон, мені в будь-якому випадку не залишалося нічого іншого, крім як зупинитися на вашій кандидатурі.
- Ха-ха...
Він соромився, хоча я не ображалася.
- Але вам варто обговорювати це питання з палацом.
Моєю головною метою було не це, тому я відразу закрила цю тему.
Сьогодні я сама прийшла, а не відправила дворецький контракт на поставки смарагдової руди. Щоб особисто попросити вас подбати про мою алмазну шахту.
- Що...
Він поставив запитання, і це мене дуже здивувало.
Цього разу в його очах було чітко видно справжнє здивування.
- Ви сказали... алмазна?
Я думала, як з нею вчинити. І я зрозуміла, що мені потрібна людина, яка візьме на себе весь процес: видобуток сиру, обробки та продаж.
- ....
- Я б хотіла підписати окремий контракт на це.
Він дивно подивився на білий конверт, який я дістала.
Ми щойно говорили про смарагди, а зараз раптово перейшли на діаманти звичайно він буде здивований. Проте, скільки б я не думала, це здавалося мені кращим рішенням.
Судячи з того, що знає Вінтер, смарагдовий рудник не може вважатися моїм активом.
До того ж, його бухгалтерські книжки вів палацський чоловік з особняка герцога.
Так, я живу розкішним життям і все ж несподіване зникнення великих сум грошей безсумнівно здасться йому дивними.
Герцог таємно передав мені підприємство, а я в свою чергу коплю гроші, готуючись до того моменту, коли Вінтер поверне справжню дочку герцога.
Пов'язаний контрактом, він не стане так жорстоко ставитися до "фальшивої леді", як в нормальному режимі.
Не знаючи про мої підступні плани, Вінтер справився з сумом і спокійно запитав:
- А щодо вашої сім'ї...?
- Ніхто в моїй родині не знає, що у мене вона є.
Я злегка опустила очі.
Оскільки купівля та продаж інформації були його роботою, він багато чого знав і ставив під сумнів. Я вирішила скористатися цим.
- Ви бачили моє становище в родині.
Я простягла руку і стиснула кряшок білого конверта.
- Це мій власний капітал, і я буду використовувати його для виживання.
Насправді, я просто хотіла стати мільярдеркою і зберегти весь інтерес.
Хіба не зручніше виглядати нещасною бідною названою дочкою герцога, ніж амбітною дворянкою?
Я подивилася на Вінтера, ось тільки тому, що на ньому була маска, зрозуміти, про що він думав, не здавалося можливим.
Але, я впевнена, слово "вижити" привернуло його увагу.
- Мені потрібен не тільки діловий партнер для обробки продукції алмазного рудника, але й людина, яка буде керувати ним.
- ....
- Ви згодні підписати зі мною такий контракт?
- ....
Ваша частка складає 60% від загального доходу.
Це була незвичайна пропозиція.
Зазвичай палаци забирали понад 60 відсотків, а частка управлінців була досить мала, бо їх вважали звичайними слугами.
'Це хороша пропозиція. Навіть чудове.
Коли я побачила, як він колисувався, то була впевнена, що моє прохання буде виконане.
Мовчав, вислухавши мою промову, він сказав:
- Леді, ви...
- ....
- Тепер ви нарешті мені довіряєте?
Чомусь це було не "так, я згоден", а дивне питання. Я трохи збентежена.
"Довіряю?"
Про що він? Я поглянула на Вінтера.
(...) Я радий, що зміг віддячити вам за вашу недавню допомогу.
(...) Моє довір’я до вас майже відновлено.
(...) Чи ви прийдете знову, коли вам щось знадобиться?
(...) Я не думаю, що щось ще станеться.
Я згадала нашу минулу розмову.
У той час я поводилась так, ніби ми більше ніколи не зустрінемося. А зараз приїхала до нього з особистим проханням, тому він вважав за доцільне цікавитися цим.
'У нього надзвичайно гарна пам'ять."
Він все ще пам’ятає, і це не дає йому спокою? На жаль, між нами не буде "довіри".
Як я можу довіряти людині, яка приведе героїню і вижене мене з дому?
Дивні почуття, які охопили мене на мить, повільно притуплювалися, аж поки не зникли безслідно. Я нікому не можу довіряти в цій грі, у тому числі Вінтеру.
Але я не дозволила собі зморозити подібне вголос, тому посміхнулася і просто провела між нами межу:
- Швидше, "довіряю марку", а не "вам".
Він знає про мої активи, я знаю його особистість.
Ми знаємо слабкості один одного, і тому можемо бути певні, що жоден з нас не зрадить іншого. Очі Вінтера перестали тремтіти.
- У мене є умова.
- Що за умова?
- Попрошу вас зустрітися зі мною кілька разів заради задоволення моєї цікавості.
- Зустріньтеся...? - Перепитала я, не повіривши своїм вухам.
Вінтер рішуче кивнув:
- Так, і замість 60% я візьму 30 відсотків прибутку.
Я ненадовго подумала.
Хоча продовжувати перетинатися з ним досить важко, умови були мені вигідною справою.
А ще мені потрібно знати, що він буде думати про головну героїну після зустрічі з нею.
- ....По руках, - кивнула я, швидко закінчуючи з міркуваннями. І простягнула йому руку, - Будь ласка, подбайте про мене, містер Білий кролик. - З посмішкою дивлячись на нього.
Після укладення контракту між підписаніми, зазвичай відбувається рукостискання, але Вінтер не хотів брати мене за руку.
'Що? Йому незручно потискати мені руку, коли я замаскована під чоловіка?' - згадала я про магію, що обкута моє тіло, дивлячись на свою все ще простягнуту кінцівість.
Хвати-.
Потім Вінтер в один момент, нехай і кілька поспішно, візьми мене за руку своєї трохи більш теплою, ніж була у мене рукою, долонею.
- Я теж з нетерпінням чекаю нашої співпраці, леді, - приглушливо пробурмотів він, тримаючи мене за руку.
У цей час.
<СИСТЕМА>
Хочете перевірити зацікавлення [Вітер] ?
[2 Мільйона Золота] \ [200 Репутації]
Коли в мене з’явилась нагода перевірити його інтерес, у мене загорілися очі. Не витрачаючи час на роздуми, я швидко обрала [2 Мільйона Золота].
<СИСТЕМА>
Ви витратили [2 Мільйона Золота] на перевірку зацікавлення [Вітер].
(На вашому рахунку залишилося: 68 000 000 золотих)
Оскільки продукція моєї шахти ще не вийшла на ювелірний ринок, у мене були тільки призові гроші з мисливських змагань.
Але мене це не турбувало.
[Интерез 52%]
Тому що інтерес Вінтера різко підскочив.
"Хіба минулого разу було не 44%?"
Коли я побачила, що його більше половини, то відчула полегшення.
Залишилося менше місяця до появи героїні нормального режиму.
Цікавість одного-двох чоловічих персонажів, не враховуючи Ікліса, перевалив за 50%, хоча це був не нормальний режим, в якому інтерес зростає по 10-15 відсотків за епізодом, а складний.
'Якби я настільки очевидно йшла до поганої кінцівки на мобільному телефоні, то вже давно б почала з початку.'
Я ледве стримувала бажання стиснути руку, яку тримала.
Для мене все це - реальність, тому я не можу ні поставити гру на паузу, ані почати заново.
'Ні, я вже змогла зайти так далеко.'
Коли я прийшла до тями, то побачила, що він все ще тримає мою руку.
- Я була б вдячна, якби ви мене відпустили.
Він звільнив мене і подивився вниз з невизначеним виразом обличчя.
- Я підготую контракт і відправлю його вам листом.
- Дякую. Я буду чекати, - миттєво відповіла я і приготувалася повертатися.
Вінтер підвівся і проводив мене до дверей, а потім раптом потонув, ніби підозрюючи, що я про щось запам'ятала:
- До речі, сьогодні ви з каретою?
Я подивилася на нього з зазаряним обличчям. Вінтер кинув:
- Ясно. Схоже, ні....
- ...
Настала тиша.
Клятий телепорт. Я так давно не приходила сюди, що знову забула.
- Я додам ще один запит, - не звертаючи уваги на своє почервоніле обличчя попросила я врешті-решт, без іншої альтернативи, а тому роблячи вигляд, що все так і було задумано. - Доставте мене на Хемілтон-стріт.
Цього разу сміх був гучним. Я мусив помити руками охолодити горюче обличчя.
***
Наступного дня прийшов лист з контрактом від Вінтера.
✔
Перевод: Mirasa
Дякую за читання!
Увага! Можливо, цей переклад ще не готовий.
Стан перекладу: редагування
https://literna.net/uk/books/258-finalom-likhodii-ki-mozhe-buti-tilki-smert