- Що?
На сніданок ми зібралися в котедж герцога.
Я помоститися, коли Дерік, який повернувся з допиту рано - вранці, повідомив мені це.
- Чому? Вчора сталася така жахлива подія, чому це ніяк не вплинуло на них?
- Мертвих немає. Як імперія може скасувати змагання, якщо тут присутні навіть іноземці?
Дерік був пряме рейки.
'До банку просто приєднався монстр, дійсно, що в цьому такого важливого?'
Я була шокована, і я продовжувала кричати.
- Це добре. На нас будуть дивитися звисока, якщо ми всі скасуємо через незначні дрібниці.
Герцог діловіто кивнув і погодився.
'Ха.... Я так не вважаю.'
Я думала, що проведу тут одну ніч і поїду додому. Хто ж знав, що це не закінчиться?
Закусивши губу, я знайшла вихід:
- Я погано почуваюся, так що боюся, не зможу бути присутнім на змаганнях...
- Так. Вчора ти перевтомилась.
На щастя, герцог охоче поступився:
- До речі, Пенелопа, тобі краще заодно знайти собі більш престижне місце в суспільстві. Графінія Дортія щойно надіслала уранці покоївку.
- ....Що? Графиня?
- Вона запрошує тебе приєднатися до чаю з нагоди відкриття змагань.
Оскільки я ніколи не брала участі в місцевих чаєпіттях, мене запросили до себе.
Хоча герцог чомусь з гордістю дивився на мене.
- Тобі буде нудно просто сидіти в котеджі. Одягай гарну сукню і сходи на каву, спілкуйся зі своїми однолітками...
- Вона взяла тільки свій мисливський костюм, Отче.
Замість того, щоб їсти, Рейнольд сміявся і тремтів без умолку.
"Як він дізнався?"
Це було правдою, тому я не ображалася.
Наскільки незручно було б ходити по лісі у розкішній сукні?
У зв'язку з цим, я наказала Емілі упакувати тільки простий одяг, в тому числі для полювання.
На відміну від мене, який задивляється на Рейнольда, герцог відразу ж прикрив на нього:
- Так навіть краще. У наш час незалежні леді в тренде, дурниця!
І потім, клацнувши мовою:
- Ось тому ти і не захоплюєшся популярністю у дівчат.
- Хто це тут непоганий?
Рейнольд дуже звив, але герцог уже повернувся до мене.
Мені не потрібно було зустрічатись, якщо опонент не міг висловити своє незадоволення.
- Знаєш, ти можеш стати королевою цього полювання, попросивши нагороду за виявлену мужність.
- Батько, досить.
Дерік, який до цього моменту мовчки їв, з тихим подихом заговорив.
- Якщо ти будеш так високомерно, керуючись такими ганебними цілями, про тебе підуть ще більш неприємні чутки, ніж раніше.
Він перевів свої блакитні очі на мене, продовжив:
- Хіба зараз люди не почали говорити, що вона стала трохи більше схожи на людину?
- Хмм....
Герцог, щось промивши, повернувся до трапези.
А мене ніби оглушили, приклавши чимось важким.
Це було навіть приниженіше за вічні глузування Рейнольда.
'Ха, низинні цілі?! У мене немає бажання бути королевою.
Я була шокована, коли побачила Деріка, але зорового контакту не удосконалилася.
'... виродку, помирай у муках.'
Я прокляла його, стискаючи тремтячі кулаки під столом.
***
- Леді, ви впевнені, що не проти піти ось так?
Емілі була невпевнена у моєму вбранні.
- Про що ти? Це мисливські змагання. Хоча в них можна і не брати участі, все ж потрібно бути рішучим.
- Але....
Вона кидала на мене погляди, сповнені невизначених почуттів.
Я знову подивилася на себе у дзеркало.
Моє волосся було зібрано, на додаток до мисливського костюму, в якому я практикувалася у стрільбі. Малінові локони трулися по спині. Недавно зшитий темно-серий жакет і шорти зі золотими візерунками будинку Еккарт чудово пасували до пральні.
'Непогано.'
Взявши арбалет з намистинками, я заздалегідь повішала його за спину.
- Чому ви знову берете з собою арбалет, леді? Якщо вам не добре...
У голосі Емілі чула занепокоєння. Здавалося, що вона хотіла відмовити мене.
- Наскільки мені відомо, для жінок і дітей є окрема зона, де випускають дрібних тваринок. Я піду туди пізніше.
- Ви збираєтеся полювати самі?
- Просто сидіти на чаю нудно.
Я відповіла рішуче. І в той же час, подумала про те, кого залишила вдома.
'. ...Я поїхала з надзвичайно високопарною промовою, так що, якщо не спіймаю хоча б кролика, втрачу останню повагу до себе."
Усмішки сірі очі ще були ясні в моїх спогадах.
"Ти сміявся наді мною, чи не так? Просто почекай. Ця сестричка впіймає для тебе пухнастий шарф.'
Це було тоді, коли я твердо поставила собі мету.
- Ей, ти ще не закінчила?
Рейнольд покликав мене зовні.
Поспішавши попрощатися з Емілі, я засунула тканину і коробочку із арбалетними кулями в кишеню.
- Я скоро повернуся.
Вийшла з будинку і побачила, що всі герцогські сім’ї вже повністю зібралися.
- Чому ти так довго!
Рейнольд злився на мене.
'Оу.'
Зазвичай я б проігнорувала його, але цього разу непомітно озирнулася з голови до ніг.
Він був у темно-коричневому одязі, і виглядав досить стильно.
Як і Дерік, що стоїть в елегантній чорній формі поруч з ним.
Високий ріст і приваблива зовнішність головних героїв ще більше наголошували на гарних мисливських костюмах.
Хоча вони мають огидні особистості, це приносить їм велике задоволення.
'. ...Я була б щасливою, якщо б побачила це в грі.'
Повинна сказати, реальність жорстока.
- Одягайся краще! Чому ти не одягаєшся?
Герцог насупився, дивлячись на арбалет, ніби йому не сподобався мій зовнішній вигляд.
- Як дехто і сказав, я не хочу керуватися поганими цілями.
Я покосилась на "щось".
Людина, яка має до цього зв'язку безпосереднє відношення, і оком не моргнув, але герцог закаштувався, ніби несподівано підставився під удар.
- Кхм!.Хіба ти не говорила, що не будеш полювати? Ти сказала, що погано почуваєшся.
Оскільки я тут, мені б хотілося поглянути на сектор для полювання на дрібних тварин.
Герцог здригнувся, потім раптом нахилився до мене.
І крадькома прошепотів, щоб його сини не почули:
- ....Ти пам'ятаєш слова батька?
- Які?
- Якщо хочеш стріляти, йди в безлюдне місце.
- А....
Я згадала розмову про арбалете на днях.
А також причина, через яку арбалетні болти були замінені зачарованими кулями.
- Ти розумієш? Да?
Голубі очі, які закликають до відповідальності, сяяли тривогою і сумнівами.
Вони були схожі на очі Емілі, коли вона дивилася на мене, тримаючию арбалет, в недалекому минулому.
Я з усмішкою відповіла:
- Звичайно.
***
Коли ми підійшли до входу в ліс, де проходила урочиста церемонія відкриття, там вже було багато аристократів.
- Я піду перевірю стан коней.
Герцог і двоє братів сховалися в натовпі.
Я перемістилась ближче до тих, хто виходив з табору і готувався до полювання.
Більшість жінок покривали себе сонцезахисними засобами, щоб уникнути засмаги.
Коли я з'явився, атмосфера швидко ожила. Я відчувала, як до мене один за одним прилипають чужі погляди.
Минулої ночі я не звертала на них особливої уваги.
"Куди б не пішла - я всюди залишаюся знаменитістю."
Проте невдовзі я помітила, що шепотки в мою адресу були не лише цікавістю чи зневагою.
Оглянувшись навколо, я зрозуміла, чому Емілі дивилася на мене з таким невпевненим виглядом.
'Я єдина дівчина в мисливському костюмі.'
Усюди було видно фестиваль кольорів. Будь то молоді леді мого віку або вельможні дами.
Як павичи, що розпускали свої хвости, вони змагалися і досліджували спідницю.
В їхніх руках були не мисливські зброя, а віяла та парасольки.
У той же час я, одягнена в костюм для полювання і несучи за спиною арбалет, сильно виділялася на їх фоні.
Мої очі затремтіли.
'Вони говорили, що це мисливські змагання, в яких може брати участь хто завгодно, незалежно від статі ...'
Тоді чому я одна така?
Треба було послухати Емілі. Мене захопило запоздале жаль.
'Ні, їм ходити зовсім не так зручно, як мені.'
Я намагалася думати про своє вбрання позитивно.
- Якщо ви готові, зберіться в центрі!
Тим часом з трибуни, звідки проводили змагання, пролунав гучний крик.
Непомітно підходив час полювання. Разом з кіньми вони почали збиратися в одну групу.
Герцога серед них я знайшла швидко.
Тому що він був у передніх рядах.
Сидячи на коні в величній і барвистій сброї, голова родини з кимось розмовляв.
Здається, що двоє братів ще не повернулись.
- Э-эм....?
Під час пошуків Деніка і Рейнольда я різко розплющила очі, зачепившись поглядом за людину поруч з герцогом.
- Гей, подивіться туди, це ж маркис!
- Його не було минулого року, але в цьому він буде полювати. Він несе цибулю! Це так круто....
Мене донісся схвильований шепіт неподалік.
Співмешканцем герцога був ніхто інший, як Вінтер.
✔
Перевод: Mirasa
Дякую за читання!
Увага! Можливо, цей переклад ще не готовий.
Стан перекладу: редагування
https://literna.net/uk/books/258-finalom-likhodii-ki-mozhe-buti-tilki-smert