Publish
New releasesPopularFreeOngoing booksCompletedTranslationsIllustrationsFandomsNews
ЛітернаCatalog
BookmarksLibrarySign in
Літерна

Books and translations to read chapter by chapter. Publishing tools for authors and translators.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
PlatformAboutPrices and RatesPaymentRefundsContact
DocumentsUser AgreementPublic OfferPrivacy PolicyPublication Rules18+Contact support
19Registered users
Social links
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP geolocation by DB-IP
Я Рок Лі?

Розділ 206: добра людина!

0% of chapter read

Наступного дня Цунаде Сенджу готувалася до з’їзду на конференцію п'яти Казі великих Схіть Деревень.

Зрештою питання, яке буде підняте, вплине на все пов'язане з організацією Акацукі. А точніше, їх злочини і вплив на весь світ Шинобі. Хокаге ж послала своїх Анбу в різні країни з необхідним посланням. Як і сьогодні організатор, вона вирішила вибрати Селище Водопада. Ті, як союзні сили, навряд чи почнуть скаржитися.

Залишилося тільки чекати відповіді від решти.

Село Скритоґо Хмари, яка зазвичай не в найприємніших стосунках з Левом, зовсім не сміє. Все-таки зараз саме Джинчурікі цього Сенії знаходиться в Конохе після порятунку Роком. Незважаючи на те, що в цій країні немає політичного поневолення, дівчина не намагається. Однак Райкаґе не ігноруватиме своїх ніндзя попри свою буйну і агресивність. Він є головою, і частково він справедливий.

Село Камня і Тумана Цунаде не будуть вмовляти й принижуватись, але їм же гірше. Не звертати уваги на заклик до конференції, все одно що виявити пряму неповагу і засоромити чиюсь честь. Отже, ви не зможете вирішити свої проблеми.

Разом з Кагею зможуть прибути на конференцію ще два Шінобі в ролі супроводжувача.

Так вирішила Цунаде, дослідивши це адекватне число. Не хотів би, щоб в одному приміщенні був цілий натовп, що починає лаятися один з одним через кожну дрібницю. Наприклад, така людина як Райкаґе не закриє очей на те, що Джінчурікі його Деревні потрапила в руки Конохе. Буде підозрювати, а як же, але онука Гашірами Сенджу готова до такого варіанту подій, вже подумки продумуючи, як саме відповісти йому на конференції під час розмови обличчям в обличчя.

Раптом, за всіма цими міркуваннями кабінет п'ятої Хокаге завівся темрявою. Ніби світж, що нежданно спустився і вимкнув будь-яке світло.

Однак, будучи досвідченою Куноїчі, і навіть самої Хокаґе, Цунаде не коштував проблем в мить зупинити потік своєї бухти та заблокувати накладене на неї гендзюцу, яке слідом розвіялося. Каріхи швидко прояснились. Звичайно, жінка відразу встала у бійку з рішучим наміром.

— Я ще новачок, тому не хочу критикувати мене.

Цунаде переклала погляд в сторону і побачила як з стіни, немов виходить чиєсь силует. Молодий хлопець фактично злився з обстановкою в кабінеті, до того ж встиг непомітно проникнути до п'ятої Хокаґе. Добре залагоджена робота декількох технік.

Не без причини він був на службі в Анбу більше року, маючи всіма шансами стати там капітаном, і вчився не тільки шпигувати за ворогами, але й атакувати їх у спину. Проте, так вийшло, що останнє з цього ніколи Року не подобалося.

Накладався характер хлопця і його бажання стати майстром в тайдзюцу, який якщо й нападає, то тільки в лоб.

- Це що за удар сповідь такий? Не так як ти, — похитала головою жінка з маленькою посмішкою. І тільки через секунду до неї ж дійшло, що саме сталося ...

- Що? Невже?. — Цунада, яка знову втратила самовладання, була здивована.

Врешті-решт, вона чудово знала проблеми Лі і те, що він не міг використовувати прості ніндзюцу, природні нидзю та гендзику, як інші ніндзя. Це вирок, який ще з часів академії Шинобі. Саме через цього хлопець перед нею вирішив піти по шляху тайдзюцу, навчаючи від Майто Гая заборонену техніку Восьмої Від.

Але тепер сталося якраз навпаки.

На неї спочатку наклали гендзюцу, нехай і не дуже потужний, а потім Рок продемонстрував ніндзеюцю Абу, що дозволяє злитися зі своїм оточенням. Він не виявляв чогось подібного до нашого часу.

— Так, тепер ніяких дефектів, я повернув собі останній відсоток від спільних сил, — впевнено відповів з усмішкою Лі. Слідом за один крок наблизившись до жінки, яка виявила дивне збентеження, відступившись назад.

— Ну... Я рада за тебе... До слова, скоро ми разом підемо на конференцію п'яти Каге! — Цеунаде тихо пробурмотала, а потім задзвонив твердо, голосно і зхрестивши руки під об’ємною груддю.

— Зрозуміло, дякую, - кивнув молодий Джонін, раптом законно замислившись над дещо...

"З своєю кров'ю клана Сенджу, чи є у мене шанс відродити цей колись великий клан?" - звичайно ж погляд Рока мимовільно впав на персон перед собою. І нехай Цунаде виглядала занадто молодо для свого віку, чи не буде їй проблемно випробовувати пологи насправді?

"Хотя немає ... Про що я таке лише думаю?." Нахмурнувся хлопець, струшивши головою.

Зараз не час охмурувати милу, сказав самому собі Лі, і нарешті вирішив перейти до важливих речей. Гордо випростувшись і діставши стілець для себе, молодий Шінобі Конохі сів на нього.

Загалом-то, не просто так само Рок з'явився до Хокаґе в кабінет. Звичайно, щоб обговорити з нею дещо, але було б проблематично стояти весь цей час, коли розмова починається. Прийшов момент розкрити деяку правду. Хоча його дії видавалися з боку тим ще неповагою до глави власної Дерівні, але самого Лі це мало турбувало, а Цунаде в принципі не скаржилася.

- Близько трьох років тому помер Данзо Шімур, один з старійшин Деревні Ліста...

Раптом почав Рок, звернувши погляд своїх чорних очей до жінки. Вона відвернулася від нього і підійшла до свого столу, щоб взятися за документи. Чисто підсвідомо хотілося стежити за її акуратними та красивими рухами.

- До чого ти ведеш? Я нічого не знаю з цього приводу, тому що в той час навіть не була у Конохі, ти ж знаєш, вона хмикнула.

— Так, але основна суть піднятої темою в тому, що його вбивця є я, - сказав спокійним тоном Лі, і почувши щіку, як ні в чому не бувало.

Принцеса клана Сенджо не відразу вловила те, що хлопець так зізнався. Він сказав, що це дуже звичайне завдання. Наче розповів, в яке кафе нещодавно сходив і чим сьогодні снідав.

Так, такий безперервний голос у подібній ситуації - це ще знущатися...

І атмосфера в кабінеті законерно змінилася, також швидко як по клацанні пальців. Будь-яка розслабленість зникла, змінившись на напругу в повітрі, яке доброго так відчуття і не важливо, сенсор ти чи ні.

— Зачем? — Поцікавилася Цунадою серйозним тоном, але повернувшись до Рока і подивившись на нього у досить загрозливому світлі.

Хоча це було непогано для залякування рядового ніндзя, Лі залишався абсолютно спокійним. Він розумів, що саме затіяв. Яку гру, тому не відчував. Навіть ладани не спітніли від піднятих ризиків. Інший би підчинений, опинившись перед бойкотою налаштованої п'ятої Хокаґе, безсумнівно перелякався, але не цей хлопець, який пройшов через бій з власником легендарного доудзюцу.

Виходить, і бровю не повів. У буквальному розумінні цього виразу...

- Тому що Данзо головне зло Конохі. Ви ж схильні погодитися зі мною? Він так сильно знущався над ними, що їх усіх не перелічити — тягнувши руки в замок, сказав Рок.

Але якщо ти й справді вбив Данзо тільки через це, вирішивши взяти на себе роль справедливого героя, то ти нічим не кращий за нього, - стрімголов сказала Цунаде з похмурованими тоновими бровами і спираючись тазом про стіл.

Градус трохи знизився, коли вона слухала його відповідь. Принцеса клана Сенджу все-таки усвідомлювала, якою людиною був Данзо Шімура. По суті, одним з найбільших покидьків, що прикривався Конохою і її благом, але сам робив таке, за що його легко посадити на кілька сотень років.

Хоч би як там було, ув’язнення під час арешту — ось що прийшло б, ніж провертання у потенціалі гучного вбивства.

Але чому тодішній 13 - річний хлопчик повинен іти і вбити старійшину Ліста? Невже чиєсь наказ зверху? Може, від її сенсея Хірузена Сарутобі, який все-таки міг і не витримати щурячих набігів Данзо, що по чутках з часом ставали явнішими поки Корень не розформували...

— Рок, скажи мені, хто сказав тобі вбити Данзо? — запитала Сенджу, продовжуючи поширювати ауру лідера Скритою Деревні.

— Я сам, — поставив крапку в цьому питанні хлопець, чому п'ята Хокаґе шумно видихнула, з важко перетравлюючи цю інформацію.

— І це варто було того? - Після цього втомлено питала жінку. Робота Шинобі така, що відрубувати комусь голови за наказом абсолютної норми, але рідко коли рядовий ніндзя бере все в свої руки. Хіба що, коли мова йде про помсту.

Прикладом є Саске Учиха. На жаль, з ним також слід коли-небудь обговорити його старшого брата. Цунаде якось відтягує цей момент, врешті-решт, це взагалі не її проблеми, але такий обов'язок Хокаґе.

- Він напав на мене і мою команду під час першої місії C ранга. До того ж, Данзо Шімура майже десять років тому наказав вирізати весь клан Учиха. Саме через нього Ітачі зважився на цей звірний вчинок. Стільки проблем, так головне питання в тому чи варто було цього? Чи було взагалі третьому Хокаґе тримати під собою таку небезпечну змію, що вона постійно виринула отрутою не тільки по ворогах, але й за союзниками?

Нова хвиля обговорень з боку Лі змусили жінку стиснути свої кулаки. Звісно, він має рацію. Ось чому внучка Хашірама навіть на секунду опустила свою голову.

Хірузен встиг розповісти їй те, що Ітачі тепер займається шпигунством всередині організації Акацукі, нехай і будучи відступником, але продовжуючи діяти в рамках однієї місії. Як вважала п'ята Хокаґе, це безжалісне знущання над молодою людиною, але щось змінити вона вже не могла.

- І навіщо ж ти... Навіщо ти мені це розповідаєш? Якщо чесно, я навіть не хочу знати звідки тобі все це відомо... — З паузами вимовила Цунаде.

- Все, що я дізнався, коли перевірив базу Корня під Конохою -- не міг не брехати в цьому плані Джонін: "Ну а щодо вашого першого питання...

Рок піднявся зі стільця і скоротив відстань між собою та жінкою. Поклавши руки на плечі обірваної персони і заглядаючи їй в карі очі, він сказав наступне ясним та твердим голосом:

— Я вважаю, що можу довіритися вам, бо ви прекрасний політик і хороша людина!

...

...

...

Більше розділів: https:/ boosty.toma/doppiopassisone

https://literna.net/uk/books/257-ya-rok-li

Previous chapterNext chapter