Під кінець серпня було призначено нового директора Хогвортсу. Вони, як і очікувалося, стали Макгоноглями, що зараз екстрено намагалася знайти вчителів зілля, Снейп був серед загиблих пожирачів або просто вирішив звалити подалі від своєї шкіри, побоюючись за свою шкуру, подібно до викладачів Зоті та Магазоології. І звичайно, з цим у жінки виникли деякі проблеми, в силу того, що потрібного знайомства та не мала, а бажаючи влаштуватися до Хогвортс не так вже й багато... Хоч ні, то є багато охочих, але їхня кваліфікація може підтвердити одиниці.
Але мене це не надто цікавило, поки Німфадора не зацікавила ця ситуація... Та захотіла ненадовго відімститися від справ Аврората, а то у тих останнім часом все зовсім не весело. Каральні загони проти вовкодавів, пошук пожирців, зменшення велетнів, що вийшли з під контролю після смерті Воландеморта... У дівчини не залишалося часу навіть на нормальний сон, через що та і вирішила піти в своєрідну відпустку.
Добро, викладання у кращій школі магії Британських островів було достатнім приводом перевести дівчину в запас збереження всіх регалій і можливість повернутися на свою ж посаду в будь-який момент. Щоправда, спочатку треба було влаштуватися в цей Хогвортс і пережити бюрократичний адміністраторський комплекс, що тепер проживають у міністерстві. Добре, але спочатку Німфадори не матимуть проблем, а дівчина має добру кваліфікацію і репутацію непогана. На а з бюрократією я вже ту трохи підсоблю. Все ж я і сам не проти, щоб моя кузина була ближче до мене наступного року.
І з зникненням Снейпа, мені в будь-якому випадку потрібен був новий вихід їх Хогвортсу. Я вже якось відвик сидіти круглий рік в замку, та і зі своєю донечкою я збираюся бачиться регулярно, що б там тепер не сталося. У тій зараз якраз той вік, коли потрібно закладати фундамент наших відносин... Інакше в майбутньому це буде зробити дуже складно, і ефект вже не той. Так що так, я був повністю за раптовий порив своєї коники.
Хоча, дізнався я про це її бажання і з деяким запізненням. А все через те, що мати моїх індіанок - леді Патіл, приїхала до Британії з метою організувати тут свій родовий бізнес. Добро, у зв'язку з теперішнім безладом в суспільстві і смертю багатьох великих комір бізнесу, зайняти вільне нішу було досить легко. Але те, що ніша була не зовсім вільна - абсолютно неважливо. Коли йдеться про дві більш ніж заможні родини, інші конкуренти зазвичай не мають єдиного шансу на успіх. Всіх їх чекає або поглинання і асиміляція нашого зносу, або банальне знищення.
Правда, багато чого цього не розуміли або ж просто відмовлялися приймати подібний розклад, змушуючи нас витрачати свій час на пояснення таких ідіотів, як вони неправильно. Іноді справа була цілком очевидною, але оскільки останнім часом було повно усіляких відбитків, а ситуація і без того напружена, навіть обізнані та розбирані люди не завжди розуміли, що сталася з нашими конкурентами проста невдача чи зла мрія з нашого боку. Що вже там говорити про обивачів...
Тим більше що зараз у мене за фактом і не було серйозних противників в цій країні. Кресло під нинішнім міністром магії дуже активно гойдається, так і в цілому міністерстві зараз не до мене. З аристократами та ж ситуація - їхня позиція надто нестійка, і мало хто зараз може зрівнятися з фінансовими можливостями мого роду. І це я ще не згадував про те, що аристократи зараз знаходяться під підозрою в пособництві сьогодні покійному Темному лорду.
Мене, до речі, також підозрювали в чомусь подібним, але підтримка деяких членів Ордена феніксу і кілька випорожнюваних зіллям істинності, урегулювати ситуацію. Звичайно, було не дуже приємно травити своє тіло, але його вигідність була занадто високою. Та й взагалі, я не хотів викликати зайвих підозр до свого персона, до мене зараз і так прикуто занадто багато уваги.
І все ж, як ні круті, раптово став ще одним центром сили в Британії. І я, на відміну від решти цієї гри, мав більш ніж стабільне становище і просто купа грошей. Ну а нещодавно отримана майстерність в чарах, нехай і піддають сумніву деякі мудрецями, але все одно додавало мені репутації у очах ділових партнерів та простих обивачів, що й були, між іншим, моїм основним джерелом прибутку.
Загалом так, смерть Воландеморта і Дамбльдора, а також заворушення в країні та міністерстві, повністю розв'язали мені руки, дозволивши творити майже все, що мені тільки у голову збредеться. А мої плани в голові були ті ще, при цьому я практично не сумнівався у їх успішному реалізації. Мені тільки те і слід було, що продовжувати рухатися в обраному напрямку, щоб захопити левову частку магічного ринку Британії. Ну, а там вже і до справжньої влади недовго залишиться.
Все ж маючи за своєю спиною дійсно величезні фінансові можливості і здатність коректувати магічний ринок за власним бажанням, я вже стану фігурою нон гранта у себе на роді. Ну а особиста сила, на шляху до якої я не збираюся зупинятися, обговорить мені прохід туди, де простим магам, навіть якщо ті дійсно казково багаті, будуть не раді. І ні, я не збираюся повторювати подвиги Дамбльдора вступаючи у міжнародну конвенцію магів, але тепле місце в лізі майстрів - організації про яку навіть не всі знають, незважаючи на її вагу у магічному світі, Я собі точно урву... Крім того, у цій країні було двоє моїх недавніх противників.
Але це все буде потім, після Хогвортсу. Тепер же мене чекають два навчальні роки, за якими я збираюся відірватися на повну. Можна буде навіть влаштувати невеликий загул, поправити чужих дівок і просто відтягнутися як слід. Я не бачу ніяких перешкод перед такими розвагами. Програма навчання вже давно пройденна, статус найбільш бажаного учня у школі успішно відбувся попри велику кількість дівчат, що окупували мене, а мені й не потрібно. Я і з цим зможу відтягнутися на славу, не забувши при цьому потріпати нерви чоловічому колективу Хогвортса.
Все одно зараз мені вже плювати на них. Спробувати якісь спроби завести репутацію в їхніх колах тепер вже безглуздо. Раніше я бачив у своїх однокласниках і хлопцях приблизно мого віку майбутніх партнерів та конкурентів. Тепер ситуація змінилася, коли мої однокласники вийдуть на великий ринок і я його захоплю, змушуюши грати за своїми правилами. І навіть якщо у мене щось і не вийде, я все одно буду на три голови вище будь-якого зі свого теперішнього середовища.
Я навіть не бачу особливого сенсу шукати серед цих людей собі майбутніх співробітників і помічників. У будь-якому випадку, коли я був колом своїх дівчат, то не мав жодного сенсу звертати увагу на "рядовий" склад. Краще вже розважитися за чужий рахунок... Тим більше, що жіноча компанія мені в будь-якому випадку здається набагато привабливішою.
Мда, тут головне з такими планами пам'ятати про тренування і не втратити стимулу розвиватися далі. Бо я не маю стимулу у вигляді Дамбльдора і Воландеморта, тож можу облягти себе... Потрібно бути з цим акуратніше, бо в житті будь-яке трапляється, я геть у майбутньому взагалі планую зустрітися з Фламелем, чиї контакти мені передав минулий директор. А цей старий хлопчик вже давно не вписується у рамки звичайних чарівників. Не піди в нас розмову, і мені навряд чи вистачить теперішніх сил та здібностей для виживання.
Та й не варто забувати про заповнення пологової бібліотеки. Такі речі все ще були важливими, але залишити своїх нащадків без дійсно гідної спадщини я вважав нижче гідності. Добре, Лейстрейндж уже дуже скоро опиниться у мене в руках. Через кілька років, коли ситуація в країні трохи узакониться, люди перестануть так гостро реагувати навіть на просту згадку пожирачі смерті, а мої позиції ще сильніші, я планую дозволити Беллі дістатися до свого законного майна.
Ну а так, як та вже стала частиною нашої сім'ї... Гадаю, проблеми з тим, щоб під'єднатися до ще одного пологового джерела, у мене не виникне. Особиста сила на той момент мені точно вистачить, щоб « переварити » магію чужого роду, та й Белла не буде проти такого розвитку подій. Все одно її спогади про роде Лейстрейндж важко назвати щасливими... Правда, у світлі останніх подій прізвище Лейстрейндж може зайняти вже не третє, а четверте місце в графі моїх пологів.
Маленька сеструнка Дафни — Асторія, останнім часом надто гостро реагує на мою появу... Та і в сторону мого симпатичного квітника та погляне з більш ніж чіткою заздрістю. Так що ж і Дельфіна підливає масло у вогонь, плануючи вже найближчим часом знайти для дівчинки нареченого, чого сама дівчинка ну дуже не рада... Я думаю, мені більше не варто тягнути її з звабленням. Тим більше, Дафна щойно почала натякати на проблеми своєї сестри. Думаю, та буде дуже навіть за, якщо я допоможу цій вибратися з усієї цієї ситуації з одруженням... Помогу дуже радикальним, але приємним способом.
https://literna.net/uk/books/256-drako-malfoi-i-spadok-temnoho-lorda