- Ціль візиту? - Роздався втомлений голос, коштувало нам з компанією тільки з'явитися вийти з Зеленого вогню каміна. Поттер поставив це запитання досить нервово, чудово демонструючи свій теперішній стан. Хлопець був не просто на взводі, він буквально горів зсередини від напруги, навряд чи будучи здатним приймати адекватні рішення. І по-доброму мені варто було б його заспокоїти за допомогою ментальній магії. Але я дуже боявся лізти в голову до людини, що має стабільний ментальний зв'язок з Темним лордом. Та і вплив зілля на хлопця було досить важко передбачити.
- Реєстрація нових магічних паличок. - Не кліпнувши і оком збрехав я, починаючи вкривати захисну систему міністерства. Це було не так вже й складно, тим більше що простого працівника, який перевіряє особистості вождів, ніхто особливо і не намагався захистити, через що той так і навіть не встиг поставити мені уточнюючі питання, попавши під вплив моїх чар. Я довго його не дратувався, а компанія могла зіпсувати все. Тому я зачаровував свого співрозмовника вментальній магії.
Простір артефакт захисту розуму і кілька захисних чар на роботі мого співрозмовника ніяк не допомогли йому у боротьбі зі мною. Хоча той навіть не намагався боротися зі мною, але без потреби не виявив моєї атаки до того моменту, коли я вже була надто пізною. Розум 40-річного чарівника виявився в моїх руках, і поки насправді ми продовжували розмовляти, у розумі самого чаклуна творився дикий казардак. Я використовував всі свої навички, щоб дізнатися про нинішню ситуацію в міністерстві і розповісти короткий шлях до відділу таємниць, у який ми й йшли.
Оскільки сам я був не таким вже і частішим гостем у міністерстві, про будову цього місця я знав швидше вже з чужих слів, через що пам'ять місцевої клерка виявилася якраз до речі. Вже через тридцять секунд розмови я відмінно знав, як саме нам варто рухатися, щоб опинитися пряміком у відділенні таємниць, не викликаючи при цьому зайвих питань до нашої персоні. Звичайно, деякі проблеми від спільної захисної системи міністерства все ще можуть виникнути. Але в цілому, особливих труднощів з тим, щоб потрапити до відділу таємниць, у нас не виникне бажання. Про що я повідомив гріффідорянам, тільки нам довелося пройти реєстрацію.
- Що це було? - Трохи зло подивившись на мене, запитав Поттер. При цьому решта його компанія теж дивилася на мене з деяким підозрою... Занадто сильно змінилася поведінка чарівника, з яким я спілкувався. Ось він опитує мене і просить мою магічну паличку на перевірку, а ось вже в наступну секунду той бажає нам приємного шляху, так і не взявши моєї палички. - Ти використовував на ньому якусь магію? - Підозрюючи мене у всіх смертних гріхах, продовжував допит Поттер.
- Саме так. - Легко кивнув я, ще трохи прискорюючи крок. Ми, звичайно ж, бігали по коридорах Міністерства, в яких зараз було не так вже й багато чарівників, кінець дня постійно наближався. - Я використав ментальну магію щоб нашу поява не викликало у того занадто багато зайвих питань, плюс я дізнався найкоротший шлях до відділу таємниць. - Спокійно сказав я, чудово розуміючи, що зараз компашка гриффиндорців навряд чи ризикне щось поставити мені.
- Це ж порушення закону! - Навряд чи не вигукнув Рон, мало відсмоктувавшися від мене. - Ти використовував темну магію на простому чарівникі. - Зловісним і наляканим голосом прошепотів той, заставляючи Поттера з ще більшою злобою втупитися мені у спину. Правда, ті все одно не збанкрутували, продовжуючи швидким кроком рухатися за мною.
- Ментальна магія не заборонена. Просто не рекомендується до вивчення, бо вона небезпечна в першу чергу для самого чарівника... До того ж не тебе звинувачувати у порушенні закону, Уїзлі. Це взагалі-то ви прибігли до мене, з проханням провести до відділу таємниць, що вже насправді незаконно. Якщо про вашу незаконну присутність у міністерстві дізнаються, то ви можете уникнути навіть простого штрафу. - Відразу ж перевіз я стрілки, не обертаючись до гриффідорців.
- Ти взагалі-то теж зараз з нами, Драко. - Ставши на бік своїх друзів, важливо заявила Герміона продовжуючи відіграти власну роль перед хлопцями. Хоча я вже не раз відчував, що дівчина насміхається з мене. Та ніби сміялася над власною фразою, чудово розуміючи, що з моїми можливостями і зв'язками я можу влаштувати бійню посеред косого провулку і все одно вийти сухим із води.
- Безперечним фактом. - Просто кинув я, стаючи точку в цій ідіотській розмові. Мені не дуже хотілося мати спільну дискусію з цією компанією. З Герміоною мені зараз взагалі не бажано спілкуватися, а то образ дівчини може бути зруйнований мною через недбалість. Добре, привід замовкнути у всій компанії був більш ніж серйозній. У декількох сотень метрів від нас вже бачилися масивні каміни, що товпилися довкола багатьох чарівників.
Саме до них я і вів всю цю шлюбну компанію на чолі з Поттером. Все ж з головного будинку міністерства було досить незручно йти до самого відділу таємниць, надто велику відстань довелося б пройтися на своїх двох, а ми так-то поспішаємо... Правда, пояснити дану правду компанії гриффіндорців мені було колись, через що я просто наказав тим відправлятися до відділу морокоборців, першим же і крокнувши в палаючий камін.
І нехай навіть мій командний тон мало кому сподобався з компанії гриффідорців, але ті все одно підкорилися моїй команді, вистрибнувши з трудящого каміна відразу ж після мене... І відразу ж попавши під похмурий погляд літнього мага, що стежив за місцевою камінною мережею. І цього разу мені не вдалося б так само просто вдертися у розум того, хто перевіряє. Цей кадр був надто ретельно обнесений артефактами, і сам він не був найбільш посередним чарівником. Довелося тягнути час, використовуючи ім'я своєї кузини як основний привід нашого тут появи.
Добре, Німфадору вже встиг стати досить відомою особою, щоб я міг зіграти на її знаменитості... І все було б добре, якби Поттер мало не стрибав би на місці від нетерплячості. Очевидно, розум хлопця продовжують відвідувати видіння, заставляючи того поспішати і спішити в відділ таємниць ... Проблемний баран посилив недовір’я місцевого тестувальника. Добре, коли цей чарівник відштовхнувся на Поттера, я зміг видати ментальний удар достатньої сили, щоб пробити магічні артефакти і природний захист розуму.
Далі справа залишалася за малим — опустити чарівника, присипити його і стерти пам’ять про останні кілька хвилин життя. Добре, моїх навичок вистачило, щоб зробити все швидко і якісно, та й паличкою в даному випадку використовував цілком вільно. Навколо нас не спостерігалося більше чарівників, та й все інше спостереження відсутнє, в цьому я був упевнений на всі сто. Все ж не просто так збираюся цього літа, якщо Темний лорд буде повалений, здавати на майстра чар.
Та не суть, головне, що ми без особливих проблем змогли пройти черговий контрольний пункт, а до відділу таємниць вже рукою подати. Один з них був у відділенні міністерства, під охороною цілого відділу невимовних людей. Але, судячи з порожніх коридорів цього відділу, тим зараз було кілька не до охорони іншого відділу. У світлі останніх подій більшість аврорів і нелюдських обов’язків виконували свої прямі завдання. Ті ж, хто все ще переселявся у своїй рідній палаті займалися в основному паперовою волокнітою, не залишаючи своїх кабінетів ...
Але я й досі не сподівався, що цей відділ виявиться настільки спустошеним. За більш ніж 20 хвилин поспішного ходу, який іноді обертається в біг, коли Поттера відкрито накривало новими видіннями, ми зустріли менше 50 осіб. Для такого відділу це не має значення. Звичайно, більша частина відділу — це склади із з’їденим у злочинців мотлохом, але навіть такий великий відділ був надто малолюдним.
І на вході в відділ таємниць, камінній мережі до якого взагалі не існувало, ніякої охорони і помінні не було... Що натякало на якесь ЧП у зовнішньому світі, через якого цілий відділ і міг покинути свої робочі місця. Так, це не добре... Я сподівався, що міністерство буде більше боєспроможних чарівників.
https://literna.net/uk/books/256-drako-malfoi-i-spadok-temnoho-lorda